Бетті Девіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Bette Davis)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бетті Девіс
Bette Davis
англ. Bette Davis
Бетті Девіс у 1935 році.
Бетті Девіс у 1935 році.
Бетті Девіс у 1935 році.
Ім'я при народженніРут Елізабет Девіс
Ruth Elizabeth Davis
Народилася5 квітня 1908(1908-04-05)[3][1][…]
Ловелл, Массачусетс, США
Померла6 жовтня 1989(1989-10-06)[3][4][…] (81 рік)
Неї-сюр-Сен, Франція[2]
  • рак молочної залози[6]
  • ПохованняМеморіальний парк «Форест-Ловн» (Голлівуд-Гілз)
    ГромадянствоСША США
    Діяльністьавтобіограф, характерна акторка, акторка театру, кіноакторка, телеакторка, акторка, музикантка
    Alma materCushing Academyd
    ЗакладWarner Brothers
    Роки діяльності19291989
    ЧоловікГармон Нельсон (1932—1938)
    Артур Фарнсворт (1940—1943)
    Вільям Грант Шері (1945—1950)
    Гері Мерріл (1950—1960)
    Діти1
    БатькиHarlow Morrell Davisd[7]
    Ruth Augusta 'Ruthie' Favord[7]
    IMDbnm0000012
    Автограф
    Нагороди та премії

    CMNS: Бетті Девіс
    Bette Davis
    у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Бе́тті Де́віс (англ. Bette Davis /ˈbɛti/, повне ім'я — Рут Елізабет Девіс, англ. Ruth Elizabeth Davis, 5 квітня 1908, Ловелл, Массачусетс — 6 жовтня 1989, Нейї-сюр-Сен, Франція) — американська акторка театру, кіно та телебачення, популярна у 1930—1940-х роках. Лауреатка премій Оскар (1936, 1939) і Золотий глобус (1974). Перша жінка-президент Американської академії кіномистецтва. Протягом своєї багаторічної кінокар'єри з успіхом грала у фільмах різноманітних жанрів: романтичних і кримінальних драмах, історичних фільмах, комедіях. Девіс особливо відрізнялася тим, що охоче грала негативних персонажів.

    Девіс посіла друге місце в рейтингу 100 найбільших кінозірок, складеному Американським інститутом кіномистецтва у 1999 році[9].

    За популярність і матеріальну вигоду, що вона принесла компанії «Warner Bros.», їй дали прізвисько «Четвертий брат Ворнерів» (The Fourth Warner Brother).

    Була номінована на премію Кіноакадемії п'ять років поспіль: «Єзавель» (1938), «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Лисички» (1941), «Вперед, мандрівник» (1942).

    Життєпис

    [ред. | ред. код]

    Рут Елізабет Девіс народилася 5 квітня 1908 року у місті Ловелл, штат Массачусетс, в родині студента юридичного факультету Гарлоу Моррелла Девіса (1885—1938) і Рут Огасти Фавор (1885—1961)[10]. У неї була молодша сестра Барбара Геррієт (25 жовтня 1909 — 19 липня 1979)[11]. 1915 року батьки розлучилися, обох доньок було відправлено до школи-інтернату. Пізніше Бетті з матір'ю та сестрою переїхали до Нью-Йорка[12]. Там юна Девіс працювала фотографом, вивчала акторську майстерність та розпочала кар'єру як театральна акторка на Бродвеї. Тоді ж обрала як сценічний псевдонім своє дитяче ім'я Betty, написання якого під враженням від роману Бальзака «Кузина Бетта» змінила на Bette[13].

    1930 року Девіс вирушила до Голлівуду на кінопроби, які виявилися невдалими[14]. Проте їй усе ж вдається отримати другорядну роль в стрічці «Погана сестра»[15]. Згодом Джордж Арлісс обрав її на головну жіночу роль в фільмі «Людина, яка грала бога» (1932)[16]. Фільм мав неабиякий успіх, і студія «Warner Bros.» уклала з нею п'ятирічний контракт (надалі подовживши його майже на вісімнадцять років)[17].

    Вже 1935 року Девіс отримала першу номінацію на премію Оскар як найкраща акторка за роль Мілдред Роджерс у фільмі «Тягар пристрастей людських» (1934, за романом Сомерсета Моема)[18], а наступного року виграла її за роль алкоголічки в фільмі «Небезпечна» (1935)[19]. Після перемоги Девіс стала вимагати від керівництва студії або більшої свободи щодо вибору ролей, або розірвання контракту, і навіть звернулася до суду. Порушуючи контракт, вона поїхала до Лондона, де отримала пропозицію зіграти в двох стрічках. Проте суд вирішив справу на користь студії, тож акторка мала повернутися до Голлівуду.

    Бетті Девіс в фільмі «Єзавель» (1938)

    1930-ті та 1940-ві роки стали сплеском її кінокар'єри. 1938 року вона отримала другий Оскар за найкращу жіночу роль в драмі «Єзавель» Вільяма Вайлера, де зіграла роль норовливої красуні з американського Півдня[20]. 1941 року Девіс було обрано президентом Американської кіноакадемії, але вона залишила посаду два місяці по тому[21]. Великий успіх мали такі фільми за її участю, як «Приватне життя Єлизавети та Ессекса» (1939) з Ерролом Флінном і Олівією де Гевіленд, «Хуарес» (1939), де вона зіграла Шарлотту Бельгійську, «Перемогти морок» (1939), «Лист» (1940), «Усе це і небо на додачу» (1940), «Лисички» (1941) за п'єсою Ліліан Гелман, «Вперед, мандрівник» (1942), «У цьому наше життя» (1942), «Містер Скеффінгтон» (1944) за романом Елізабет фон Арнім, «Вкрадене життя» (1946), де виконала подвійну роль сестер-близнючок, і фільм-нуар «За лісом» (1949).

    1950 року зіграла роль Марго Ченнінг в кінодрамі «Все про Єву» Джозефа Манкевича, яка принесла їй ще одну номінацію на Оскар[22]. Успішними були ролі в таких фільмах, як «Зірка» (1952), «Центр бурі» (1956) та заснованому на однойменному романі Дафни дю Мор'є «Цап відбувайло» (1959) з Алеком Гіннессом. Але це вже був спад кінокар'єри Девіс.

    Бетті Девіс і Гері Мерріл у фільмі «Все про Єву» (1950)

    На початку 1960-х років вона повернулася на Бродвей, проте без особливого успіху. 1962 року Девіс опублікувала свою книгу мемуарів «The Lonely Life, an Autobiography». Також вона зіграла в двох успішних фільмах Роберта Олдріча «Що сталося з Бебі Джейн?» (1962) з Джоан Кроуфорд, та «Тихше, тихше, мила Шарлотто» (1964), за перший з яких знову була номінована на Оскар як найкраща акторка.

    1977 року Бетті Девіс стала першою жінкою, яка отримала престижу нагороду Американського інституту кіно за досягнення всього життя[23]. Тоді ж з'явилася в низці фільмів, найвідоміший з яких «Смерть на Нілі» (1978), екранізація роману Агати Крісті, де зіграла роль багатої американки з клептоманією.

    1983 року, після зйомок в пілотному випуску серіалу «Готель», у Бетті Девіс було діагностовано рак молочної залози і призначена мастектомія. Упродовж двох тижнів після операції акторка перенесла чотири інсульти, що викликали параліч правої сторони обличчя і лівої руки. Після довгого періоду фізіотерапії їй вдалося частково позбутися паралічу.

    1985 року Девіс з'явилася в детективному телефільмі «Вбивство з дзеркалами» за романом А. Крісті, де її партнеркою стала Гелен Гейс. По завершенні зйомок вона дізналася, що її дочка Барбара (Бі Ді Гайман) видала автобіографічну книгу «Мамин хранитель», де розповіла про важкі стосунки з матір'ю[24]. 1987 року Девіс опублікувала книгу-відповідь «This'n'That», де виклала свою версію подій. Того ж року акторка зіграла разом з Ліліан Гіш в кінодрамі Ліндсі Андерсона «Серпневі кити», що отримала добру критику і ряд номінацій на кінопремії[25]. Її останньою появою на екрані стала роль в чорній комедії «Зла мачуха» Ларрі Коена.

    Тоді ж акторка отримала низку престижних нагород, серед яких премія Сезар за видатні заслуги в кінематографі та премія Доностія на Міжнародному кінофестивалі у Сан-Себастьяні. 1989 року хвороба повернулася. Бетті Девіс померла 6 жовтня 1989 року в Американському госпіталі у Нейі-сюр-Сен під Парижем. Похована на кладовищі Форест-Лон (Голлівуд-Гіллз) в Лос-Анджелесі поряд з матір'ю та сестрою[26].

    2017 року було випущено міні-серіал «Ворожнеча», присвячений суперництву Бетті Девіс і Джоан Кроуфорд під час зйомок в фільмі «Що сталося з Бебі Джейн?». Роль Девіс виконала Сьюзен Серендон[27].

    Особисте життя

    [ред. | ред. код]

    У 1932—1938 роках Девіс перебувала у шлюбі з другом юності Гармоном Нельсоном, музикантом.

    1940 року вступила у шлюб з Артуром Фарнсвортом, який загинув за нез'ясованих обставин 1943 року (причому причиною смерті називали побої, нанесені йому дружиною)[28].

    У 1945—1950 роках її чоловіком був Вільям Грант Шеррі. 1 травня 1947 року у пари народилася дочка Барбара.

    Четвертим і останнім чоловіком Девіс став в 1950-му році актор Гері Мерріл, її партнер по фільму «Все про Єву». Парою було всиновлено двоє дітей — дівчинка Марго (6 січня 1951 — 5 травня 2022) і хлопчик Майкл (нар. 5 лютого 1952). Цей шлюб розпався 1960 року[29].

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]
    Бетті Девіс і Пол Генрейд в фільмі «Вперед, мандрівник» (1942)
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1931 ф Погана сестра The Bad Sister Лора Медісон
    1931 ф Зворотній шлях додому Way back home Мері Люсі
    1932 ф Людина, яка грала бога The Man Who Played God Грейс Блер
    1932 ф Троє в парі Three on a match Рут Весткотт
    1932 ф Хатина у бавовнику The Cabin in the cotton Медж Норвуд
    1933 ф Екс-леді Ex-lady Елен Бауер
    1933 ф 20 тисяч років у Сінг-Сінгу 20 000 years in Sing-Sing Фей Вілсон
    1934 ф Велике потрясіння The big shakedown Норма Нельсон
    1934 ф Туман над Фріско Fog over Frisco Арлін Бредфорд
    1934 ф Тягар пристрастей людських Of Human Bondage Мілдред Роджерс
    1935 ф Небезпечна Dangerous Джойс Гіт
    1935 ф Місто на кордоні Bordertown Мері Роарк
    1936 ф Закам'янілий ліс The Pertified Forest Габрієль Мейпл
    1936 ф Сатана зустрів леді Satan met a lady Валері Первіс
    1937 ф Мічена жінка Marked woman Мері Дуайт Страубер
    1937 ф Кід Галахед Kid Galahad Луїза «Пампушка» Філіпс
    1938 ф Єзавель Jezebel Джулі Марсден
    1938 ф Сестри The Sisters Луїза Еліот Медлін
    1939 ф Перемогти морок Dark Victory Джудіт Траерн
    1939 ф Хуарес Juarez імператриця Шарлотта фон Габсбург
    1939 ф Приватне життя Єлизавети та Ессекса The private lives of Elisabeth and Ezsex Єлизавета I
    1940 ф Лист The letter Леслі Кросбі
    1940 ф Усе це і небо на додачу All this and heaven too Генрієтта Делюзі-Депорт
    1941 ф Велика брехня The great lie Меггі Паттерсон ван Аллен
    1941 ф Лисички The Little foxes Реджіна Гідденс
    1942 ф У цьому наше життя In this over life Стенлі Тімберлейк Кінгсмілл
    1942 ф Вперед, мандрівник Now, Voyager Шарлотта Вейл
    1943 ф Вахта на Рейні Wath on the Rhine Сара Мюллер
    1944 ф Містер Скеффінгтон Mr. Skeffington Фанні Треліс
    1944 ф Голлівудська їдальня Hollywood Canteen камео
    1945 ф Зелена кукурудза The corn is green Лілі Моффат
    1946 ф Вкрадене життя A stolen life Кейт Босворт, Патрисія Босворт
    1946 ф Обман Deseption Крістін Редкліф
    1949 ф За лісом Beyond the forest Роза Молін
    1950 ф Все про Єву All About Eve Марго Ченнінг
    1951 ф Отрута іншої людини Another man's poison Джанет Фробішер
    1952 ф Телефонний дзвінок незнайомця Phone call of astranger Мері Гоук
    1952 ф Зірка The Star Маргарет Еліот
    1956 ф Центр бурі Storm centre Алісія Холл
    1957 ф Весільний сніданок Wedding breakfast Агнес Герлі
    1959 ф Джон Пол Джонс Jonh Paul Jones Катерина II
    1959 ф Цап відбувайло The Scapegoat графиня де Ге
    1961 ф Пригорща чудес Pocketful of Miracles «Яблучна Енні»
    1962 ф Що сталося з Бебі Джейн? What Ever Happened to Baby Jane? Бебі Джейн Гадсон
    1963 с Перрі Мейсон Perry Mason Констант Дойл
    1963 ф Нудьга La noia мати Діно
    1964 ф Куди пішла любов Where Love Has Gone місіс Джеральд Гейден
    1964 ф Тихше, тихше, мила Шарлотто Hush… Hush, Sweet Sharlotte Шарлотта Холліс
    1965 ф Няня The Nanny няня
    1972 ф Скопоне, наукова картярська гра Lo scopone scientifico стара американка
    1978 ф Повернення з Відьминої гори Return from Witch Mountain Лета
    1978 ф Смерть на Нілі Death on the Nile Мері Ван Шуйлер
    1985 тф Вбивство з дзеркалами Murder with Mirrors Керрі-Луїза Сераколд
    1987 ф Серпневі кити The Whales of August Ліббі Стронг
    1989 ф Зла мачуха Wicked Stepmother Міранда Пірпойнт

    Нагороди та номінації

    [ред. | ред. код]
    Нагорода Рік Категорія Робота Результат
    Оскар 1935 Найкраща жіноча роль Тягар пристрастей людських Номінація
    1936 Небезпечна Перемога
    1939 Єзавель Перемога
    1940 Перемогти морок Номінація
    1941 Лист Номінація
    1942 Лисички Номінація
    1943 Вперед, мандрівник Номінація
    1945 Містер Скеффінгтон Номінація
    1951 Все про Єву Номінація
    1953 Зірка Номінація
    1963 Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    БАФТА 1964 Найкраща іноземна акторка Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    Золотий глобус 1951 Найкраща жіноча роль — драма Все про Єву Номінація
    1962 Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл Пригорща чудес Номінація
    1963 Найкраща жіноча роль — драма Що сталося з Бебі Джейн? Номінація
    1974 Премія імені Сесіля Б. Де Мілля Н/Д Перемога
    Сезар 1986 Премія за видатні заслуги у кінематографі Н/Д Перемога
    Каннський кінофестиваль 1951 Приз за найкращу жіночу роль Все про Єву Перемога
    Венеційський кінофестиваль 1937 Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль Кід Галахед & Мічена жінка Перемога

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118524038 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118524038 // Bette Davis — 2012—2016.
    4. а б SNAC — 2010.
    5. Internet Broadway Database — 2000.
    6. https://www.deseret.com/1989/10/8/18827061/bette-davis-dies-at-81-of-cancer/
    7. а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
    8. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
    9. AFI's 100 Years, 100 Stars, Greatest Film Star Legends. American Film Institute. Архів оригіналу за 22 серпня 2008. Процитовано 24 серпня 2008.
    10. ancestry.com Massachusetts 1840—1915 birth records, page 448 of book registered in Somerville
    11. ancestry.com Massachusetts Birth Records 1840—1915, page 1235
    12. Sikov (2007), pp. 14–15
    13. Chandler (2006), p. 34
    14. Stine (1974), pp. 2–3
    15. Chandler (2006), p. 67
    16. Stine (1974), p. 20
    17. Bette Davis Biography - life, children, parents, name, story, school, mother, son, old, information, born. www.notablebiographies.com. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
    18. Spada (1993), pp. 102—107
    19. Baxter, John (1968). Hollywood in the Thirties. London: A. Zwemmer Limited. с. 128. ISBN 0-498-06927-3.
    20. Nast, Condé. How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn. Vanity Fair (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
    21. Bianco, Marcie. How Bette Davis Became a Hollywood Icon By Refusing to Conform at Every Turn. HWD (англ.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.
    22. ALL ABOUT EVE: Oscars. The Cinessential (амер.). Процитовано 25 листопада 2020.
    23. EmanuelLevy. Davis, Bette: Hollywood's Greatest Actress–Career | Emanuel Levy (амер.). Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.
    24. 'Feud:' 10 Things to Know About the Bette Davis Tell-All 'My Mother's Keeper'. The Hollywood Reporter (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
    25. Grand Old Lillian Gish Makes a Big Splash in the Whales of August. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
    26. Bette Davis | Biography, Movies, & Facts. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 30 листопада 2019.
    27. Andreeva, Nellie; Andreeva, Nellie (5 травня 2016). FX Orders Ryan Murphy Anthology Series ‘Feud’, Jessica Lange & Susan Sarandon To Star In First Installment: Crawford v Davis. Deadline (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 30 листопада 2019.
    28. Reading Eagle - Пошук в архіві Новин Google. news.google.com. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 30 листопада 2019.
    29. Бетт Дэвис » Биографии знаменитых людей, фото. biopeoples.ru. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 30 листопада 2019.

    Бібліографія

    [ред. | ред. код]

    Посилання

    [ред. | ред. код]