Бичок-гонець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Neogobius gymnotrachelus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бичок-гонець
Бичок-гонець із Бугу, Польща
Бичок-гонець із Бугу, Польща
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Ряд: Бичкоподібні (Gobiiformes)
Підряд: Бичковидні (Gobioidei)
Родина: Бичкові (Gobiidae)
Рід: Babka
Iljin, 1927
Вид: Бичок-гонець
Babka gymnotrachelus
(Kessler, 1857)
Розповсюдження бичка-гінця
Розповсюдження бичка-гінця
Синоніми
  • Gobius burmeisteri Kessler, 1877
  • Gobius gymnotrachelus Kessler, 1857
  • Gobius macropus De Filippi, 1863
  • Mesogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)
  • Mesogobius gymnotrachelus otschakovinus Zubovich, 1925
  • Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)
Посилання
Вікісховище: Babka gymnotrachelus
Віківиди: Babka gymnotrachelus
EOL: 224378
ITIS: 172070
МСОП: 188118
NCBI: 320567

Бичóк-гонéць[1], або сíра бáбка[2] (Babka gymnotrachelus) — вид понто-каспійських риб родини Бичкових (Gobiidae). Належить до роду Babka, який раніше вважався підродом роду Neogobius, але був описаний як окремий монотипічний рід на підставі молекулярного аналізу[3][4].

Поширений в прісних, іноді солонуватих водах басейну Чорного моря[5]. Понто-каспійський реліктовий вид.

Характеристика

[ред. | ред. код]
Голова бичка-гінця із Дніпра біля Києва

Колючих променів спинного плавця (загальне число) 7-8; членистих (м'яких) променів спинного плавця (загальне число) 14-18; колючих променів анального плавця 1; членистих (м'яких) променів анального плавця 12-16. Відрізняється неправильним положенням і формою діагональних рядів на тілі, перший розгалужений промінь другого спинного плавця такої самої довжини, як передостанній промінь; немає луски на середині потилиці та на передній частині preoperculum; луски на бічній лінії 54-62 + 2-3; задньої частини першого спинного плавця без чорної плями.

Ареал

[ред. | ред. код]

Зустрічається біля берегів Туреччини, в річках Кавказу — Інгурі, Ріоні, річки Колхідської низовини, озеро Палеостомі, Сужа. У північно-західній частині Чорного моря в Дніпровсько-Бузькому, Дністровському лиманах, біля Тендровської коси і острова Березань. В Дунаї до Видина, а також у притоках і Придунайських озерах Братеш, Кагул, Ялпуг, Катлабух, Китай, Разелм та ін. У Дністрі і його притоках: Збруч, Жванчик, Смотрич, Реут, Бик, Дубосарському водосховищі. У Південному Бузі, а також у Дніпрі до Києва. Зустрічається в річці Камчия і Шабленському озері в Болгарії. Є в Азовському морі в Таганрозькій затоці і річках Дон, Аксай, Сіверський Донець. Також мешкає у Каспійському морі, де представлений підвидом Babka gymnotrachelus macrophthalmus.

Як вселенець відзначається в річках басейну Балтійського моря: Вісла і Буг[6][7][8]. Знайдений, також як вселенець, в середньому Дунаї (Угорщина)[9]. На даний час найзахіднішою частиною ареалу цього виду є німецький сектор річки Дунай, де він відзначається з 2011 року.[10] Попередня знахідка цього виду в нижньому Рейні[11] виявилася помилковою.[10]

Живлення

[ред. | ред. код]

У Дністровському лимані в живленні бичка половину становлять риби, менше — ракоподібні (Corophiidae) — 29,6 %, молюски (Dreissena, Adacna, Monodacna) — 12,5 %, ще менше — поліхети (Hypania invalida)[12]. У Дніпрі біля Києва живлення гінця становлять молюски Dreissena sp., амфіподи, трубочник Tubifex tubifex.

Література

[ред. | ред. код]
  1. Куцоконь Ю.; Квач Ю. (2012). Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку. Studia Biologica. 6 (2): 199—220. doi:10.30970/sbi.0602.208.
  2. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  3. Stepien C.A., Tumeo M.A. (2006): Invasion genetics of Ponto-Caspian gobies in the Great Lakes: a «cryptic» species, absence of founder effects, and comparative risk analysis. Biological Invasions, 8: 61-78.[1] [Архівовано 2012-12-05 у Archive.is]
  4. Neilson M.E., Stepien C.A. (2009) Escape from the Ponto-Caspian: Evolution and biogeography of an endemic goby species flock (Benthophilinae: Gobiidae: Teleostei). Molecular Phylogenetics and Evolution, 52(1): 84-102.[2]
  5. Смирнов А. И. Окунеобразные (бычковые), скорпенообразные, камбалообразные, присоскообразные, удильщикообразные : [рос.]. — Київ : Наукова думка, 1986. — 320 с. — (Фауна України ; т. 8, вип. 5).
  6. Danilkiewicz Z. (1996): Babka łysa (gołogłowa), Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857) (Perciformes, Gobiidae) — nowy, gatunek w ichtiofaunie zlewiska Morza Bałtyckiego. Komunikaty Rybackie, 2: 27-29.
  7. Kostrzewa J., Grabowski M., Zięba G. 2004. Nowe inwazyjne gatunki ryb w wodach Polski. Archives of Polish Fisheries 12 (suppl. 2): 21-34 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 лютого 2009. Процитовано 19 лютого 2009.
  8. Jaroszewska M., Dabrowski K., Wilczynska B., Kakareko T. (2008) Structure of the gut of the racer goby Neogobius gymnotrachelus (Kessler, 1857)[недоступне посилання з лютого 2019]. Journal of Fish Biology, Volume 72, Issue 7, Page 1773—1786, doi: 10.1111/j.1095-8649.2008.01870.x
  9. Guti G. (2004) First record of Racer Goby Neogobius gymnotrachelus (Pallas, 1811) in the Hungarian section of the Danube. Opusc. Zool. Budapest, 35: 83-84.
  10. а б Haertl, M., Cerwenka, A. F., Brandner, J., Borcherding, J., Geist, J. & Schliewen, U. K. 2012. First record of Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857) from Germany (Teleostei, Gobiidae, Benthophilinae). Spixiana 35 (1): 155—159.
  11. Borcherding, J., Gertzen, S., Staas, S. (2011). First record of Pontian racer goby, Babka gymnotrachelus (Gobiidae: Teleostei), in the River Rhine, Germany. Journal of Applied Ichtyology in press.
  12. Страутман И. Ф. (1972) Питание и пищевые взаимоотношения бычков (сем. Gobiidae) Днестровского лимана. Вестник Зоологии, № 4: 35-38.

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]