Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 412 124 сторінки.

Календар

26 жовтня

1874 — помер Микола Іванишев, автор праць з історії слов'янських законодавств
1885 — народився Андрій Ніковський, український громадський і політичний діяч
1890 — помер Карло Коллоді, італійський письменник і журналіст, автор «Піноккіо»
1892 — народився Андрій Заливчий, український письменник
1917 — помер Євген Олесницький, український правник, політик, публіцист
1937 — убитий Дмитро Грудина, український театральний критик, історик театру, письменник, актор
1947 — помер Лев Когут, український громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець

Вибрана проза

Осудовисько. (Прага; Берлін, 1923) Їндржих Баар
… Бачили його, ясно бачили всі… Цілком ясно помітили, як припадає на бігу на свою шкутильгаву ногу, як на ньому виблискує проміння білого місяця, бачили, що він, босий, без шапки, посувається швидко наперед, нечутним кроком, як дух. Тої ж миті застукотіли важкі кроки. То летів, як вихор, од костела до шинку нічний дозорець. Із розгону він наскочив на закам'янілий, ошарашений незвичайним видовищем гурток сусідів. — Бачили? Бачили його? — захриплим голосом спитався дозорець… — Побіг від цвинтаря до сушні… Хто хоче, нехай почекає одну годину. Перед першою він знову поверне до цвинтаря… Але ж я чекати далі не буду… І нічним дозорцем теж більше бути не хочу… Старосто, ось вам ріжок і спис — візьміть… На добраніч!… З головами, втягнутими в рамена, пригнувшись, повною ристю розбіглися по хатах… Поперед усіх — нічний дозорець, а за ним всі инші…

читати далі…

Вибрана поезія

Дмитро Фальківський

Обрії. (Київ, 1927)

Очерет мені був за колиску;
В болотах я родився і зріс.
Я люблю свою хату поліську…
Я люблю свій зажурений ліс…
Що там тропики,
пишні пампаси? —
Загляніть-но у пущу до нас!..
Я оддав-би за неї одразу
І Тибет,
і Урал,
і Кавказ…
А поліське похмуре болото? —
Пів-Полісся вода залила…
Тільки де-не-де хутір самотній,
Тільки де-не-де клаптик села.
Хоч у злиднях живемо,
у бруді,
Та привілля яке по весні,
Коли виставиш вітрові груди
І летиш,
і летиш на човні.
А вода і хлюпоче, і плаче,
Захлинається в лютій злобі.
Ну, скажіть, в кого серце гаряче,