Обговорення користувача:Микола Івкі

2021

• https://www.youtube.com/watch?v=GGTsuc0yHAo uk not ru
• http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001301 ТСУ
• https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/2018/1/24.pdf
• file:///D:/Downloads/Ukrm_2015_3_14.pdf
• https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8%d0%ba%d1%83%d0%bc.pdf
• https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/p09_04.pdf
• https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/3274106-artefakti-z-egiptu-znajsli-v-slovanskomu-mogilniku-na-cerkasini.html /
• file:///D:/Downloads/10388-1.pdf
• https://uploads.philology.by/fp/rs_2008_10a.pdf
• http://194.44.152.155/elib/local/sk692194.pdf
• http://philology.bsu.by/documents/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%8B/%D0%92%D1%83%D1%87%D1%8D%D0%B1%D0%BD%D1%8B%D1%8F%20%D0%B4%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%BA%D1%96/%D0%A7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%9E%D1%81%D0%BA%D1%96-%D0%A7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D1%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0_%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F_%D0%90%D1%80%D1%84%D0%B0%D1%8D%D0%BF%D1%96%D1%8F.pdf
• https://genotypeinczgrxr.onion.ly/LG/2004/fe9d3657e356cb2280f03c2f9f0fce8c
• http://elibrary.sgu.ru/uch_lit/1260_ud.pdf
• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/30879/1/978-5-7996-1407-2.pdf
• /
• https://grammarian.ru/handbook/linguistics/3.html
• http://194.44.152.155/elib/local/sk633039.pdf
• https://thelib.info/literatura/1034986-prostorechnye-i-dialektnye-cherty-v-proiznoshenii/
• "транвай" "трамвай" "бонба" "бомба" 4

• народец
• "народец" "уничиж" 58
• http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/10375/2/Hrycak_Kharaktery_narodov_mira.pdf **
• Російсько-український словник: 160 тисяч слів / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк, В. В. Жайворонок (кер. авт. кол.); За ред. В. В. Жайворонка; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — К.: Абрис, 2003. — С. 544 наро́д (...) —ец уменьш.-уничиж. наро́дець, -дця; (людишки) прен. людці’, -і’в (мн.)
• +https://dicipedia.com/dic-ru-ru-Efremova-term-50811.htm
• +https://diclist.ru/slovar/efremovoy.html
• https://kartaslov.ru/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• +https://gufo.me/dict/efremova/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• https://gufo.me/dict/ushakov/%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%86
• /
• смирись кавказ идёт ермолов пушкин "шовініст"
• смирись кавказ идёт ермолов пушкин шовинист
• Смирись, Кавказ: идет Ермолов! пушкин шовинист
• "Смирись, черкес! и запад и восток" лермонтов шовинист
• h ttps://ru.qaz.wiki/wiki/Krajina
• "Сергій Шелухін, палкий популяризатор"
• http://volianarodu.org.ua/uk/Gromadyanske-suspilstvo/Rosiya-naybrechlyvisha-krajina-v-istoriji-liudstva-rosiyskyy-istoryk Росія - найбрехливіша країна в історії людства
• "Россия – самая лживая страна в истории человечества"
• /
• http://www.silskivisti.kiev.ua/19281/print.php?n=28327
• http://libarch.nmu.org.ua/handle/GenofondUA/81527?locale-attribute=ru
• ? https://books.google.com.ua/books?id=-GzWDwAAQBAJ&pg=PT244&lpg=PT244&dq=%22%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0+%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%22&source=bl&ots=vy6qoEqcV-&sig=ACfU3U3aavG33Wzs4-6w5Haump7US_EILg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjz8ojS9dLuAhWhnVwKHRDOD9Q4ZBDoATAGegQICBAC#v=onepage&q=%22%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B0%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%22&f=false
• http://esu.com.ua/search_articles.php?id=21756
• http://esu.com.ua/search_articles.php?id=70770
• http://sum.in.ua/s/plakuchyj
• /
• wikipedia:uk:Обговорення користувача:Микола Івкі. --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 11 березня 2021 (UTC)
• wikipedia:ru:Обсуждение участника:Микола Івкі. --Микола Івкі (обговорення) 13:47, 23 грудня 2019 (UTC)
• Кагарлик. Переконливішим видається виникнення гідронімів за допомогою суф. -lyk від д.тюрк. kögär «робитися синім, блакитним» (Лучик В, В,, ЕСТУ, /239/),
• Owen. Микола Івкі (обговорення)‎ [12:07, 9 червня 2015]
• en:wiktionary:Etymology scriptorium. Микола Івкі (обговорення) 12:48, 27 листопада 2018 (UTC)
• Схов.

VoidWanderer. Навіщо тему «‎Щодо безстрокового блокування чи реабілітації» заховали під «Щодо безстрокового блокування» ??

Спочатку виконайте «#Тест для адміністраторів і арбітрів».

Щодо мене до 15 листопада ВП:ПОКОЛУ не вживали. Але ж не по колу, а по спіралі.

Щодо лайливого вигуку початкові джерела замінив повністю.

Одного адміністратора з лайливого списку прибрав. --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 18 листопада 2019 (UTC)

Слово о полку Ігоревім

• Ірдинь (річка)#Назва

Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.

• Умань#Назва

Є думка Стецюка про назву Умань.

Думка Стецюка — абсурд: автор — не етимолог і навіть не мовознавець.

Думка Пріцака — абсурд: автор — не етимолог.

• Стецюк Валентин Михайлович

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ? --Микола Івкі (обговорення) 13:40, 20 листопада 2019 (UTC)

• Перенаправлення Ленид і * Ленід потрібно вилучити як рідкісн е і
• Вероніка струмкова треба вилучити рідкісну і застарілу назву на ї*

Також треба вилучити перенаправлення від тієї назви як рідкісне і застаріле

Пор * їволга Їван мають більшу частоту але відповідні перенаправлення на цю мить відсутні

• Хибні ненаукові етимології автори ***

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Звістку отримали ? Див. тут тему «#Етимологія назви Україна». --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 22 грудня 2019 (UTC)

Вітаю! Так, отримав. Дякую. ----Lanamy (обговорення) 20:54, 22 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! З новорічними святами ! --Микола Івкі (обговорення) 14:01, 9 січня 2020 (UTC)

Добридень! На жаль, там це розцінюватимуть як ОД. --Lanamy (обговорення) 14:32, 9 січня 2020 (UTC)

Lanamy. ОД, але не в статті. --Микола Івкі (обговорення) 13:25, 10 січня 2020 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Див. «#Україна (назва)», А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ?. --Микола Івкі (обговорення) 13:57, 16 січня 2020 (UTC)

Добридень ! Повертайтеся в укрвікі і пишіть там про це (там це буде корисніше (на мою думку)). З повагою --Lanamy (обговорення) 14:39, 16 січня 2020 (UTC)

Lanamy. Дякую за [1]. --Микола Івкі (обговорення) 14:36, 21 січня 2020 (UTC)

Вітаю! Прошу. --Lanamy (обговорення) 06:04, 23 січня 2020 (UTC)

• [2] Гончарук написав заяву про відставку, – Дубінський
• [3] Кабмін запустив сайт з інформацією про коронавірус
• [4] Що треба знати про новий коронавірус?
• [5] СУМ 1907 — 1909
• [6] Віталій Портников: Це буде другий уряд Зеленського

• [7] В Енергодарі жінка сокирою трощила двері сусіда!
• [8] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала 200-кг скульптура \
• [9] Жителі Запоріжжя принесли квіти та іграшки у парк, де загинула 8-річна дівчинка
• [10] У Запоріжжі померла дитина, на яку в парку впала скульптура
• [11] \ Загибель дитини під скульптурою у Запоріжжі: керівництво парку прокоментувало трагедію. ВІДЕО

• [12] «Ситуація критична», - прем’єр Італії, - «Часу вже немає. Ми вводимо надзвичайний стан» (ФОТО/ВІДЕО)
• [13] Держдума РФ дозволила Путіну правити вічно
• [14] Зеленський: Ми воюємо за нашу культуру
• [15] Обвал цін на нафту: чи можливий крах економіки РФ та що буде з Україною
• [16] У Нідерландах розповіли, як вручили усім бойовикам повідомлення на суд по MH17
• [17] Ветерани "Азова" штовхнули Сивохо на підлогу і зірвали його презентацію
• [18] Італія посилила карантинні заходи через коронавірус: закрили майже всі магазини
• [19] ВООЗ ОГОЛОСИЛА ПАНДЕМІЮ КОРОНАВІРУСУ. ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ?
• [20] В ІТАЛІЇ СТРІМКО ЗРОСТАЄ КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ ВІД КОРОНАВІРУСУ, А В УГОРЩИНІ ОГОЛОСИЛИ НАДЗВИЧАЙНИЙ СТАН
• [21] Пандемія і заборона в’їзду до США: світові фондові ринки різко обвалилися
• [22] Дохідність від депозитів падає: прогнози на літо 2020
• [23] Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою – історик
• [24] Очільник МОЗ України Ємець сказав, що від коронавірусу в Україні «помруть всі пенсіонери»
• [25] Петро Порошенко: вимагаємо від Зеленського негайно пояснити, хто дав директиви Єрмаку підписати Протокол ТКГ від 11 березня

Biletsky Volodymyr. Добридень ! Звістку отримали ?

--Микола Івкі (обговорення) 14:43, 2 лютого 2021 (UTC)

Lanamy. В.Галушко. Добридень ! Що помітне дописали за останні 16 місяців ?

--Микола Івкі (обговорення) 14:05, 3 лютого 2021 (UTC)

Вітаю Вас, Миколо, у Вікісловнику. Ви мене неодноразова згадували, але сюди я рідко заходжу, а пінг в Українській Вікіпедії чомусь не спрацював, тому помітив Ваші питання не так давно. Спочатку щодо тутешнього проекту: чи все в порядку в статті скула? У словниках слова скула не знайшов. У «Правилах класифікації і побудови суден змішаного плавання», виданих у Києві 2017 року, згадується суднобудівельний термін «скула», але грамотність документа нижче плінтуса. Припускаю, що машинний переклад з російської, таки да.

Тепер питання. Що означає префікс «роз-» у слові «розбігатися»? Що таке «бігатися»? З повагою --В.Галушко (обговорення) 16:40, 26 лютого 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Прочитав. Тепер знову маю цейтнот, тому відповім не зараз. --Микола Івкі (обговорення) 12:20, 28 лютого 2021 (UTC)

...Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 28 лютого 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Стаття сумнівна. У словниках слово скула є: https://goroh.pp.ua/Тлумачення/скула.

Є РОЗБІГА́ТИСЯ і РОЗБІ́ГАТИСЯ. Приросток роз- може тут означати розширення (рух ізсередини назовні).

Слова бігатися не чув, є в Словнику Грінченка, рос. бегаться є в Словнику Даля.

--Микола Івкі (обговорення) 14:15, 1 березня 2021 (UTC)

Частково цитую.

Сьогодні 1 березня 2021 р.

Вашу згадку В.Галушко надіслано.

--Микола Івкі (обговорення) 14:22, 1 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Чи синоніми рос. околица і окраина ? --Микола Івкі (обговорення) 14:40, 1 березня 2021 (UTC)

Вітаю! Згадка надійшла до Англійської Вікіпедії (до Української ні). Відповідаю: около і окрай — споріднені слова? Ви не припускали версії, що Україна — запозичене слово? Слово украй є в Даля.

До речі, мене грозили заблокувати за «тролінг». Починаю погоджуватися з Вашою думкою, що «в українській Вікіпедії панують не українські адміністратори».

Ви бачили обговорення вилучення сторінки Опанас (значення)? Користувач усерйоз стверджує, що ім'я Панас утворене від Атанасій (саме так, через «т»). Який фонетичний закон описує перехід t > p? --В.Галушко (обговорення) 17:54, 11 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Сповіщаю інакше...

У відомих рос. словниках околица і окраина, около і окрай ніби не синоніми. Але чому ?

Укр. околиця і окраїна, около і окрай — синоніми.

Хочете сказати, що укр. Україна — запозичене слово ? Чому ?

Так не припускав, але припускав, що рос. украина — українізм.

Іменник украй був і до Даля.

Інше — пізніше. --Микола Івкі (обговорення) 14:27, 12 березня 2021 (UTC)

Yuri V.. Добридень ! Сповіщення отримали ?

Ваші весняні дописи на моїй СО як сповіщення отримав.

--Микола Івкі (обговорення) 14:38, 12 березня 2021 (UTC)

Yuri V.. Добридень ! Краще пізно, ніж ніколи. Прощаю.

Перегляньте свої дописи (під різними іменами) у ВП на моїй СО і на СО ВП:К-А — і, може, поміняйте.

--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 14 березня 2021 (UTC)

В.Галушко. Добридень ! Вітаю зі святом ! --Микола Івкі (обговорення) 14:14, 18 березня 2021 (UTC)

• https://www.levada.ru/2017/06/26/vydayushhiesya-lyudi/
• СТАЛіН ПУШКіН ЛЕНіН ГАГАРіН ТОЛСТОЙ Л. ПЕТРо I ЖУКОВ КАТЕРИНА II БРЕЖНєВ ГОРБАЧоВ
• https://www.slideshare.net/DonbassFullAccess/ss-132738970 / *
• Путін психічно хвора людина і потребує лікування {[26]}. --Микола Івкі (обговорення) 14:26, 18 лютого 2022 (UTC)
• Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України [27]. --Микола Івкі (обговорення) 10:39, 21 лютого 2022 (UTC)
• Порядок утримання домашніх тварин у населених пунктах [28]. --Микола Івкі (обговорення) 14:07, 21 лютого 2022 (UTC)

Словники

• [29] Етимологічний словник української мови * ЕСУМ * DjVu

[30] pdf

• [31] Етимологічний словник української мови * Рудницький

[32] pdf том 2

• [33] Етимологічно-семантичний словник української мови * ЕССУМ * Огієнко

--Микола Івкі (обговорення) 14:08, 18 лютого 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:32, 11 червня 2019 (UTC)

• [34] * ЕСБМ
• [35] Словник української мови VI століття * Ющук

--Микола Івкі (обговорення) 14:19, 19 лютого 2019 (UTC)

• ? [36] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ * Грінченко

[37] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE * Грінченко

http://hrinchenko.com/

Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:41, 7 лютого 2021 (UTC)

• [38] Историко-этимологический словарь Черных
• [39] 15 16 * Література
• Додаток:Список_словників
• ru:Викисловарь:Список литературы
• wikipedia:ru:Проект:Лингвистика/Списки/Этимологические словари
• [40] Русский этимологический словарь Аникина * А — Д-
• [41] * Література
• [42] * Література
• [43] * Література

--Микола Івкі (обговорення) 14:11, 10 січня 2020 (UTC)

• Інверсійний словник української мови *
• [44] Найширший тлумачний словник полтавсько-черкаської говірки
• [45] Гонца І. С. Словник ойконімів Уманщини * 2017
• [46] СЛОВНИК СТАРОУКРАЇНСЬКОЇ МОВИ XIV — XV ст.
• [47] МАЛОРУСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ СЛОВНИК Є. ЖЕЛЕХІВСЬКОГО та С. НЕДІЛЬСЬКОГО
• [48] * Власні імена людей 2005
• \
• [49] * Власні імена людей 2005
• [50] * Власні імена людей: словник-довідник
• [51] pdf * Власні імена людей: словник-довідник
• [52] СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
• / *

--Микола Івкі (обговорення) 13:29, 24 січня 2020 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:20, 4 лютого 2020 (UTC)

• [53] ІЗБОРНИК. --Микола Івкі (обговорення) 13:43, 28 лютого 2020 (UTC)
• https://www.efremova.info/
• https://slovar.cc/poisk-find.html?searchword=%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0&ordering=&searchphrase=all
• https://slovar.cc/rus/tolk/118811.html
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5:%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C:%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%8B
• https://gigabaza.ru/doc/160115.html
• https://slovar.cc/rus/tolk.html
• https://slovar.cc/rus/tolk/120051.html
• Срезневский Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Санкт-Петербург, 1890—1912.
  • Том I. А — К. 1893 год. [54]
  • Том II. Л — П 1902 год. [55]
  • Том III. Р -Ѩ (йотированный юс малый) и дополнения 1912 год. [56]
• [57] Этимологический онлайн-словарь русского языка Макса Фасмера *
• [58] Омраченный юбилей
• [59] МОЦЯ Олександр Петрович “РУСЬ”, “МАЛА РУСЬ”, “УКРАЇНА” В ПІСЛЯМОНГОЛЬСЬКІ ТА КОЗАЦЬКІ ЧАСИ
• [60] МОЦЯ Олександр Петрович «АНТИ »􀀀«РУ СИ »􀀀«У КР АІНЦІ» Формування ідентичності у слов􀀀ян півдня Східної Європи V􀀀 XIX ст.
• https://словарь-синонимов.рф/ Полный словарь синонимов русского языка
• ? https://сувары.рф/ru/content/bolshoy-slovar-spravochnik-sinonimov-russkogo-yazyka-sistemy-asis
• https://gufo.me/search?term=%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0
• http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/11881/1/2.pdf приростки
• [61] краина Толковый словарь Ефремовой Современный толковый словарь русского языка
• [62] Украи́на Этимологический словарь Макса Фасмера
• [63] Украина Этимологический словарь Крылова
• [64] украина Этимологический словарь Семёнова
• [65] Словарь русского языка XI–XVII по Выпуск 30
• [66] СРНГ * 47 * Ужом-Урос
  • w:ru:Словарь русских народных говоров#Выпуски
• https://archive.org/stream/slovn4/slovn4_djvu.txt
• словарь словообразовательных аффиксов современного русского языка
• http://www.ruslang.ru/doc/lopatin-uluxanov.pdf В.В. Лопатин, И. С. Улуханов Словарь словообразовательных аффиксов современного русского языка. – М.: Издательский центр «Азбуковник», 2016. – 812 с.
• https://bstudy.net/637664/literatura/slovoobrazovatelnye_slovari СЛОВООБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ СЛОВАРИ
• https://enc.biblioclub.ru/Encyclopedia/241943_Slovoobrazovatelnyy_slovar_sovremennogo_russkogo_yazyka Словообразовательный словарь современного русского языка
• https://www.booksite.ru/fulltext/sevrusgovory/text.pdf
• https://archive.org/stream/B-001-004-148/index_a_tergo1968_djvu.txt

https://slovnyk.ua/index.php

https://slova.com.ua/

https://slovnyk.me/?ysclid=lq0vrieq3f393676600

--Микола Івкі (обговорення) 12:27, 13 березня 2023 (UTC)

Етимологія

• „Етимологією займатися під силу не кожному. Це досить важка і марудна справа“: [67], [68].

Микола Івкі (обговорення) 12:51, 11 березня 2019 (UTC)

Ця тема містить ОД. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Джерела: «#Словники». --Микола Івкі (обговорення) 13:28, 24 січня 2020 (UTC)
• Вежа
• Вивірка
• Витязь
• Діброва
• Дістати
• Дніпро
• Дністер
• Дон
• Дуб
• Дунай
• Істик, істник, існик < *іст- / *st- „ставити, класти“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)
• Книга
• Князь
• Мирошник
• Москва
• Обійстя
• Плуг
• Половець
• Приспа
• Путін
• Риба < *ри-б-а (пор.: верба < вер-б-а) < *ри- / *ry- (рити, рвати, зривати) — «рвучка». --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 9 липня 2019 (UTC)
• Рушник — не ручник
• Стебка
• Степ
• Стріла, стрель
• Суботів < Су́бот < Су́ба (річка в селі Су́ботів). Пор.: Субо́тин < Субо́та. --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)
• Тетерев
• Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
• Україна
• Умань < *ум- < корінь *у- / *au- (ЕСТУ). Але далі чомусь беруть значення не кореня, а приростка.

Корінь *au- має значення „те, що не спить“ або „жвавий, бадьорий“. --Микола Івкі (обговорення) 10:24, 22 травня 2019 (UTC)

• Хліб
• Хортиця
• Черкаси (місто), Черкас (села) < *черк- (черкати) ?

Якщо виводити від черкес, то чому -ес > -ас ?? --Микола Івкі (обговорення) 11:42, 11 липня 2019 (UTC)

• Чигирин

--Микола Івкі (обговорення) 14:30, 23 грудня 2019 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:47, 27 листопада 2020 (UTC)

Етимологія назви Україна

• Минають дні, тижні, місяці, але й досі не виявив або не прочитав такого виводу назви Україна, до якого не маю зауваження.

Тому цей вивід частково містить ОД (оригінальне дослідження). --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)

Мій основний підхід: слова Україна, країна, край, краяти, украяти, відкраяти, також окраїна, о(б)краяти — родичі: мають спільний корінь. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)

Краяти > украяти > україна (у-краj-ина, [оукраина], де оу — [у]) > Україна.

Потреби в іменнику виду *ukrajь не бачу.

До речі, іменник *ukrajь плутається з прислівником украй < у-край (пор. убік < у-бік).

Пор. тулити > відтулити > відтулина (?!), рос. вилять > извилять > извилина (Цыганенко, Шанский).

Украяти > вкраяти — «відділити / відокремити частину від цілого».

Пор. украяти, відкраяти, відрізати, відламати, відірвати тощо.

Пор. також украяти, уламок, уривок і рос. відповідники.

Тоді україна > вкраїна — «відділена частина (від) цілого (наприклад, князівства)».

Україна може бути і не бути окраїною.

Пор.: відділена частина від решти хлібини може бути і не бути окрайцем.

Слово україна походити від слова окраїна не може.

Приросток у- може не мати значення відповідного прийменника у.

Приросток у- слова україна означає «від», «відділити частину від цілого», тобто походить від *au- «від» (не *on-).

Приростки о-, *on- значення «від» не мають.

Край < краяти (не кроїти).

Є украяти і відкраяти.

Є україна. Де *відкраїна ?? --Микола Івкі (обговорення) 13:27, 22 грудня 2019 (UTC)

• Україна — окраїна Європи, але україна значення «окраїна» не має.
• Україна — рідна країна для більшості українців, але приросток у- значення «рідний» не має (є рідна і чужа україна).
• Дехто порівнює слова Україна і англ. inland — «внутрішня земля», але тут приросток у- значення «внутрішній» не має (тут у- < *au-).
• Ключові слова: Україна, украяти, відкраяти.

Назву Україна від украяти вже виводили.

Але потрібні тексти цих виводів.

Що там написано про іменник виду *ukrajь ?.. --Микола Івкі (обговорення) 13:31, 23 грудня 2019 (UTC)

Це так, пане Миколо, але ж Ви знаєте, що можна внести в статтю Етимологічний вивід назви України - тільки з АД. На СО (Обговорення:Україна_(назва)#Словники) Ви написали, що "Серед зібраних словників тільки словники Лучика і Янка містять вивід назви Україна." — На мою думку, це — важливий факт. — Лучик В.В.: [69], Янко М.Т.: [70] --Lanamy (обговорення) 20:39, 23 грудня 2019 (UTC)

Lanamy. Знаю, але краще ті статті прочитати. Див. також тему «#Україна (назва)». --Микола Івкі (обговорення) 13:56, 27 грудня 2019 (UTC)

• https://archive.org/stream/timchenk2/timchenk2_djvu.txt * УКРАЙНА,

--Микола Івкі (обговорення) 13:35, 13 грудня 2020 (UTC)

Україна (назва)

• http://exlibris.org.ua/nakonechny/r17.html
• http://proukraine.net.ua/?page_id=150
• https://www.istpravda.com.ua/articles/2021/04/21/159326/
• http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm
• http://perejaslav.org.ua/istoria/persha-pismova-zgadka-ukrayna.html

• http://www.sci-notes.mgu.od.ua/archive/v25/76.pdf
• http://oridu.odessa.ua/books/arier_1.pdf
• http://slovoprosvity.org/2010/08/12/mova-narodu-slovo-obraz-zvychay/
• http://dspace.onu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/12714/1/100-104.pdf
• https://petition.president.gov.ua/petition/35085 * москва
• /
• http://litmisto.org.ua/?p=21352 +-
• https://www.docsity.com/ru/formuvannya-ukrainskoi-narodnosti-pohodzhennya-ta-poshirennya-nazvi-ukraina/1241508/
• https://collection.shpola.net/my_colek/faleristika/europe/ukraine/ukraine_txt.htm
• https://o-o-a.livejournal.com/14036.html
• http://historykunceve10.blogspot.com/2015/09/blog-post_21.html

• http://www.patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/facts/24/ua.html
• http://www.golos.com.ua/article/180258
• http://eprints.zu.edu.ua/20758/1/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C.pdf
• /
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CE%BD%CE%B1-#Ancient_Greek ἀνα-
• https://en.wiktionary.org/wiki/%CE%B1%CF%80%CE%BF- απο-
• Обговорення користувача:Микола Івкі/Україна (назва)
• Джерела і "джерела"
• [71] Понятие этимологии. Этимологический анализ слова
• "етимологічний аналіз слова" 5
• [72] «На Україні» чи «в Україні» *
• ◊ ЕСТУ
• =0 \Грондський С.
• + Карпенко Ю. О.
• =0 Півторак Г. П.
• + Скляренко В. Г. .
• =0 Шелухін С. П.

• "украяти" синоніми 16
• [73] УКРАЇ́НА
• [74] укра́яти
• [75] УКРАЯТИ — СИНОНІМІЯ * відокремити частину від цілого

• wikt*
• https://pl.wiktionary.org/wiki/odłamek odłamek ułamek ułomek urywek
• https://en.wiktionary.org/wiki/apo-#Etymology
• https://en.wiktionary.org/wiki/apocrine
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CE%BF%CE%BA%CF%81%CE%AF%CE%BD%CF%89 ἀποκρίνω
• [[76]] удолина
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/krey-
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krojiti
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/kraj%D1%8C
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krajina
• https://en.wiktionary.org/wiki/off
• https://pl.wiktionary.org/wiki/kraja%C4%87
• https://en.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CF%8C#Etymology
• https://el.wiktionary.org/wiki/%E1%BC%80%CF%80%CF%8C
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/u
• https://en.wiktionary.org/wiki/u-#Czech
• [77] krajać
• [78] ukroić ukrajać
• [79] kraina
• [80] Proto-Slavic/krajina
• [81] u-
• [82] ανακρίνω
• [83] από
• https://fr.wiktionary.org/wiki/au-
• https://fr.wiktionary.org/wiki/u-#cs
• https://fr.wiktionary.org/wiki/ab-#Étymologie_2
• /https://fr.wiktionary.org/wiki/ab#Étymologie_10

• [84] Full text of "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів" * Шелухін * 1936

СЛОВО „УКРАЇНА- в Пересопницькому Євангелії

• [85], [86], с. 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛОВО "УКРАЇНА" ? * Скляренко * *ukrajь

• [87] "УКРАЇНУ" ВПЕРШЕ БУЛО ЗГАДАНО В ЛІТОПИСІ 828 РОКІВ ТОМУ * Олександр Палій * історик
• [88] Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд * 2007

• [89] "Коли і як виникла назва нашї країни - Україна" * Скляренко
• ru [90] * Походження назви Україна * Скляренко
• [91] * Скляренко
• "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна" * 7*

• [92] 2018 15 16 ЕІУ * УКРАЇНА, НАЗВА * open
• [93] 1980 Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II) * «Україна» — назва
• [94] 2016 207 216 ТОПОНІМІКА 2.10. Походження хороніма “Україна”

• [95] Етнічна історія України: Навч. посіб. * Розділ 16 ІСТОРИЧНІ ЕТНОТОПОНІМИ Й ЕТНОНІМИ (НАРОДОНАЗВИ) УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ * Грондський
• [96] С. А. Макарчук Етнографія України Навчальний посібник Львів "Світ" 2004 * Історичні етнотопоніми й етноніми (народоназви) українського народу * Грондський
• [97] С. А. Макарчук Етнічна історія України Навчальний посібник Київ "Знання" 2008 * Поява, поширення й утвердження етнотопоніма "Україна" та етноніма "українці" * Грондський
• [98] Володимир Селезньов Таємниці національного імені. Ч. 1 *\
• [99] УКРАЇНСЬКА ОНОМАСТИКА: БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК
• [100] II. НАШІ НАЗВИ: РУСЬ — УКРАЇНА — МАЛОРОСІЯ * Іван ОГІЄНКО * ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
• [101] Звідки пішло імя «Україна»? Богдан Барвінський
• [102] Звідки пішло імя «Україна»? (вид. 1917) Богдан Барвінський

• "укра́їна" «прикордонна земля» «будь-яке відокремлене місце»
• [103] «Україна» — це не «окраїна» * Григорій Півторак * ukrajь > Головна * література
• [104] Происхождение украинцев, русских, белорусов и их языков (рос.) * Григорій Півторак
• "укра́їна"
• [105] 7. Походження назви «Україна»
• [106] Назва * Вікі-ЦДПУ
• [107] С. І. ГОЛОВАЩУК * ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ
• [108] словники

УКРА́ЇНА, и, ж., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю.

УКРАЇ́НА, и, ж., заст. Країна, край. СУМ-11

1) = Країна.

2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ. * СГ

1) країна, держава в Східній Європі.

2) (з малої літери) країна, край; див. ще уді́л, усо́биця. * СДЖ

• КРА́ЯТИ, кра́ю, кра́єш, недок., перех. і без додатка.

1. Різати що-небудь на шматки, на частини; розрізувати, розтинати.

// Різати що-небудь взагалі; тяти.

// перен. Вриватися, врізуватися в простір, у воду тощо.

◊ Кра́яти се́рце (ду́шу) чиє, кому — завдавати муки, душевного болю кому-небудь.

2. розм. Те саме, що кро́їти.

1) Рѣзать, разрѣзывать.

2) Кроить.

3) — серце. Раздирать, разрывать сердце.

• УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.

1) Отрѣзать.

2) Откроить, отрѣзать.

• ВІДКРА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДКРА́ЯТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрізувати частину чогось від цілого.

Отрѣзывать, отрѣзать. сорочку відкраяти. Отрѣзать полотна на сорочку.

• ru [109] Украйный * СД
• "українні міста"
• [110] Тарас Чухліб Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
• [111] «Своєвольна» Україна
• [112] Чухліб Т. Чи існувала національна самосвідомість у українців у XVII ст.
• [113] Український історичний журнал
• [114] Україна в Центрально-Східній Європі
• [115] [Київ та інші українні міста]
• краяти
• [116] Сергій П. Шелухін: Звідкіля походить Русь : теорія кельтського походження Київської Руси з Франції * 1929
• [117] Сергій Павлович Шелухін: Україна - назва нашої землі з найдавніших часів * 1936
• [118] Євген Наконечний УКРАДЕНЕ ІМ’Я *
• [119] Євген Наконечний * XVII. УКРАЇНА
• [120] 1930 2 Професор С Шелухин. АГІТАЦІЯ „РУССНИХ УЧЕНИХ" ПРОТИ СВОБОДИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

„Москва" (Фінське слово, означає - болото, каламуть).

? Тут „Ляхи Україняни" — ті Ляхи, що на Вкраїні.

• [121] Україна — не «окраїна» *
• [122] 78 Василь БАГРИНЕЦЬ ПРО ПОХОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ІМЕНІ УКРАЇНЦІВ
• [123] Коли і як виникли назви "Україна", "українці" ? * Василь БАГРИНЕЦЬ
• [124] 14 РУСЬ-УКРАЇНА: З НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ * 13.1. Про назву «Україна»
• [125] Питання походження концепту «Україна» у динаміці історії, культури, мови * Клос Андрій
• "Україна" віддалена князівство

• [126] Остріг герби

1. [127] Звідки походить Україна
2. [128] 5 клас
3. [129] 4. Про термін «Україна»
4. [130] Порося, підкладене Росії тисячу років тому *
5. [131] Історія України: навч. посіб. * Наслідки роздробленості
6. [132] "Українсько-білоруські" війни *
7. [133] Походження назви «Україна»
8. [134] ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КРАЇНИ «Руська земля» та Україна в системі історичних координат
9. [135] Костели і каплиці України *
10. [136] Русь = Україна ≠ Росія. Два імені однієї країни * Олександр Палій
11. [137] Переяслав, як свідок самодостатності держави «Україна» * Юрій Бобровнік
12. [138] Історія України: Посібник * § 19. Поява назви Україна у 1187 р. * Олександр Палій * украяти
13. [139] Історія України: Посібник * Олександр Палій
14. [140] Чому Україна назвали Україну? Історія України
15. [141] Історики нарахували кілька назв України * Олександр Палій
16. [142] Поява в літописах назви "Україна" у 1187 р.
17. [143] Звідки походить Україна * Олександр Палій
18. [144] "Згадати все" по-українськи * Олександр Палій
19. [145] Двi дати * «Україна» * Олександр Палій

• /
• [146] [58] 50 / 100 / > км прикордонна зона

1. [147] «Україна», «Русь», «Україна – Русь»: повернення пам'яті (до 21-ї річниці проголошення незалежності України)

• [148] Акцентуація ойконіма Новоукраїнка норма і відхилення.pdf
• /
• "Україна" віддалена відділена князівство

1. [149] Україна igorsova 2007 /\
2. [150] Григорій Півторак. Що таке "Русь", "Росія", "Малоросія" і як ми втратили своє споконвічне ім'я. 2014 * ukrajь
3. [151] ОЛЕКСАНДР МОЦЯ. “Русь”, “Мала Русь", “Україна”
4. [152] Д-р Богдан Барвінський Назва "Україна" та її поява на Закарпатті в XVII. стол.
5. [153] Происхождение слова Украина \\\

• 0 [154] Українці — це росіяни: Затулін відзначився новим історичним перлом
• /
• "окрайна" "окраина"
• [155] Украина \\\
• /[156] * \\\ ляхи-украиняне
• [157] Про походження слова "Україна"
• [158] [92] * Баран В. Д. 89 93
• [159] * Баран В. Д.
• /[160] [108] Володимир Баран: Давні слов'яни * ляхи-україняни
• [161] Україна - назва нашої землі з найдавніших часів Сергій Шелухин
• /"єм", ем, им, ім вим, вім м ме "сьте", сьти, "сте", сти
• "на въкраиници" * ще
• ru [162] Библиотека Литературы Древней Руси том 5 (XIII век)
• ru [163] Гайда Ф. А. Грани и рубежи: понятия «Украина» и «украинцы» в их историческом развитии
• [164] Історія України-Руси. XI - XIII вік

• [165] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ
• [166] МЕШКАНЦІ МІСТ У ТЕРМІНОЛОГІЇ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ * Олександр БАРАН
• [167] УІС
• [168] М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ VI. Стор. 2
• /
• ukrajь
• ru [169] Шульган В.В. * Топоним, Украина, Украйна, Вкраина, Русь, поэзия И.Я. Франко
• [170] 3 А ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО СЛО ВО "УКРАЇНА "?
• ru [171] * Пивторак
• "Скляренко" В. Г. "Походження назви Україна"
• [172] ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА УКРАЇНА
• [173] ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ УКРАЇНА
• [174] Етнічні та географічні назви української землі
• /[175] Історія походження назви «Україна»

• ukrajъ
• [176] Українське народознавство
• [177] Чому Україна – не окраїна, або Як Росія вкрала у нас наше ім’я
• [178] Наталя ЯКОВЕНКО * ВИБІР ІМЕНІ VERSUS ВИБІР ШЛЯХУ * (НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ МІЖ КІНЦЕМ XVI — КІНЦЕМ XVII ст.)
• [179] Походження (етимологія) слова *
• [180] Справжня українська правда

• [181] Григорій Півторак (Київ) ЩО ТАКЕ «РУСЬ», «РОСІЯ», «МАЛОРОСІЯ» І ЯК МИ ВТРАТИЛИ СВОЄ СПОКОНВІЧНЕ ІМ Я
• [182] Історія походження назви «Україна»
• [183] Київська держава

• [184] Дух народу – його мова * Ігор Каганець
• [185] Походження назв Україна та Українці
• [186] Походження назви "Україна": історичний пошук. Реферат * 1.Олексій Братко-Кутинський \
• [187] НАРИСИ З ОСНОВОЦЕНТРИЧНОЇ ДЕРИВАТОЛОГІЇ

• [188] Українське народознавство - Лозко Г.С - УКРАЇНА
• [189] Сергій Шелухин * НАЗВА УКРАЇНИ * назва України у стародавніх географів
• [190] Хроныка 2000
• [191] Походження назви Україна * Дмитрий Глазунов * ukrajь
• /
• [192] Мовна свідомість українців * доктор філологічних наук, професор Гнатюк Лідія Павлівна
• [193] Історична граматика української мови * література
• [194] \етнонім украинец
• ru [195] Crystal Eyes ?
• ru [196] \\\ УКРАИНА - РУССКАЯ ЗЕМЛЯ
• [197] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатським списком
• [198] Холм та Холмщина * Вкраїниця
• ru [199] мова країна
• ru /[200] * Походження назви “Україна”
• Категорія:Етимологи
• [201] Походження хоронімів "Україна” та "Росія” / Г. Лабінська
• [202] Енциклопедія історії України: Україна—Українці * УКРАЇНА, НАЗВА * Грондський
• ? [203] Енциклопедія історії України: УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський
• [204] Енциклопедія історії України: Ясь Олексій В. УКРАЇНА, НАЗВА * 2018 * Грондський * Література
• [205] Походження термінів “Русь” та “Україна” - Реферат
• [206] Походження термінів Русь та Україна
• [207] Почему «Украина» - окраина, а не страна?
• [208] Сергій ШЕЛУХИН НАЗВА УКРАЇНИ НАЗВА УКРАЇНИ У СТАРОДАВНІХ ГЕОГРАФІВ
• [209] Шелухін С. Назва України. З картами. 1921 рік
• [210] Сергій Шелухин
• [211] Звідки пішла назва «Україна». Частина 3
• [212] Україна - "окраина". Чи навпаки?
• /[213] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
• [214] Тарас Чухліб » Назви «Україна» та «Українний» в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. — середина XVII ст.)
• [215] україна українники Чухліб
• 0 [216] Масштабні лісові пожежі у Сибіру: дим вже оповив узбережжя США та Канади
• 0 [217] Гривня міцнішає: чому це ризиковано для економіки і який курс валют прогнозують експерти до кінця року
• [218] ЛІТОПИС РУСЬКИЙ за Іпатіївським списком
• 0 "краяти сало" ru.вс
• ru [219] краяти
• //
• ru [220] Концепт «Україна»: від загального поняття до власної назви
• [221] Українська етнологія
• [222] «На Україні» чи «в Україні»
• [223] Не «окраїна»: як учені розвінчали імперські міфи про утворення назви України
• "відкраяна" "україна"
• [224] * 4. Які ви знаєте гіпотези щодо походження назв "Русь" та "Україна" ?
• ru [225] * Походження назви “Україна”
• ru [226] * Походження назви «Україна» *
• [227], 12. * Походження назви “Україна”
• ru / [228] Походження назви [Україна]
• [229] Про походження слова "Україна"
• [230] Походження слова "Україна" *
• [231] Які ви знаєте гіпотези щодо походження * назв «Русь» та «Україна» ?
• [232] Походження назви держави Україна

• "украяна" "україна" 142
• [233] Приставки * у-
• ru / [234] Словарь Фасмера * у*

• [235] Словник Ожегова
• ru [236] о-
• ru [237] у-
• повні омоніми приклад
• [[238]] ίσταμαι
• [[239]] ἱστάναι
• [[240]] ἵστημι

• "изба" "болг" 3
• ru http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-i.htm
• ru http://enc.biblioclub.ru/termin/7063258_150
• 7 pdf 113 ЖИТЛО, ДВІР, САДИБА (за матеріалами давньоруської
• ru https://docplayer.ru/88777202-Russkoe-zhilishche-v-slovare-v-i-dalya-i-n-m-malechi-donskova-g-a-g-uralsk.html
• ru http://www.l-vs.ru/3324121820172041229723161215/12_30.html
• ru https://studopedia.ru/19_366131_eksfkstkm-eisek-st-eisek-stkm--.html
• ru http://www.endic.ru/words_forms/Izba-13054.html
• http://maxima-library.org/knigi/knigi/b/205328?format=read
• http://glossword.info/index.php/term/,6ea3ab6f59585e926e6b6a9a5aa4a459955b71a460a6a9545b575aa5589aa2565958989a61a69f5e6e939fa1b05b55aeb093549353ac.xhtml
• https://ordbog.oesteuropastudier.dk/index.php/term/%5Brus%5D+%D0%A6%D1%8B%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE,%D0%B8%D0%B7%D0%B1%D0%B0.xhtml
• ru http://www.endic.ru/fasmer/Izba-4858.html
• https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/8c/%D0%98%D0%B7%D0%B1%D0%B0_%28WV%29.pdf
• /
• [241]
• [242]
• ru [243]
• [244]
• /[245]
• / етимологія "Україна"
• / назва Україна 1187 1213 літопис
• [246]
• [247]
• [248]
• ru [249]
• [250] ПРО ЩО ГОВОРИТЬ МАПА УКРАЇНИ: ІРАНЦІ, КЕЛЬТИ, ГЕРМАНЦІ Й ПЕЧЕНІГИ В ІСТОРІЇ КРАЇНИ * -енко
• [251] Етнічні та географічні назви української землі
• [252] 9. Етимологія назв «Україна», «Русь»
• [253] Запитання до знавців про назву "Україна"
• [254] Польські словники онлайн
• [255] Походження термінів "кацап" і "хохол"
• [256] Жиди чи євреї? Текст галицького мовознавця та історика 1996 року
• [257] Кацапы
• ru [258] Походження термінів Русь та Україна
• [259] Історія української гривні
• [260] Походження назви "Україна": історичний пошук
• [261] Звідки пішла назва - Україна
• [262] Звідки і як пішли бо Україна й українці
• 0904
• [263] Русские виновны перед человечеством в несопротивлении путину * Сергей Дунаев
• [264] Історія походження назви «Україна»
• [265] Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект
• [266] Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект
• [267] «Україну» було вперше згадано в літописі 828 років тому
• ? [268] УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ ОЧИМА ШАРЛЯ ДЮБРОЯ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ МЕМУАРІВ «DEUX ANNÉES EN UKRAINE (1917-1919)»
• [269] ЕТНІЧНІ ТА ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ * Галина Лозко * література
• [270] Походження назви Україна * Глазунов Дмитро
• [271] Янко ТСУ* 1998
• [272] Янко ТСУ 2009
• [273] Григорій Петрович ПІВТОРАК ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНЦІВ, РОСІЯН, БІЛОРУСІВ ТА ЇХНІХ МОВ * pdf
• [274] А. І. Федорова. Перші згадки терміну Україна: історіографічний аспект * Одеса * література
• [275] Скляренкго * 75
• [276] * Гнатюк Лідія
• [277] Валентин ТАРАНЕЦЬ ПОХОДЖЕННЯ ЕТНОСУ УКРАЇНЦІ ТА ЇХНЬОЇ МОВИ * література
• [278] ЗВІДКИ ПІШЛА НАЗВА УКРАЇНА Е.С.Острась 2008 * ЛІТЕРАТУРа
• [279] ТАРАНЕЦЬ Укри — предки українців
• /[280] Скотарство
• [281] В.Г.ТАРАНЕЦЬ АРІЇ. СЛОВ’ЯНИ. РУСИ: Походження назв УКРАЇНА і РУСЬ Одеса 2004 ?
• [282] Походження назви “Україна” \ * Олексій Братко-Кутинський
• ru [283] Этнонимия украинцев * література
• [284] Звідки пішла назва «Україна» * Андрій Клос. Ім’я Вітчизни. — Nікополь, 7511 (2003)

Україна і „у края“

• Недавно один рос. етимолог (ЭССРЯ, #Словники) повторив давню вигадку про те, що Україна, мовляв,— від „у края“ (біля краю).
• Власна назва Україна походить від загальної назви україна, яка є в словниках ([285]).
• Слово україна має ненаголошений приросток у-, а вислів „у края“ — прийменник у.

Значення приростка у- може не мати значення прийменника у.

У рос. мові прийменник у «біля» поширений, а в укр.— рідкісний.

Ненаголошений приросток у- значення «біля поблизу» не має.

Наслідок.

Назва україна походити від „у края“ не може. --Микола Івкі (обговорення) 13:50, 9 січня 2020 (UTC)

• "синонім"
• Синоніми до слова Україна 136
• https://ukraina.hrest.info/2016/04/pochemu-russkie-ne-mogli-obozvat-kievskuyu-rus-okrainoy/
• https://buzina.org/golos-naroda/1963-ne-okraina-a-malorossiya.html
• https://www.unian.net/politics/638269-vlast-pomnit-pro-senegal-no-zabyila-ob-ukraine.html
• https://e-motion.tochka.net/ua/8470-proiskhozhdenie/
• https://www.kyivtoyou.com/istoriya/kak-kievskaya-rus-stala-ukrainoj/
• https://y-kulyk.livejournal.com/86178.html
• https://shron1.chtyvo.org.ua/Halushko_Kyrylo/Ukraynskye_predel_Ukrayna_y_ukraynts_v_evropeiskoi_kartohrafyy_ot_Antychnosty_do_KhKh_veka__ru.pdf?PHPSESSID=q8lol7crpued4k8203apm32bv0
• https://this-all.io.ua/s2644348/pershi_zgadki_terminu_ukraena_istoriografichniy_aspekt
• https://synonymkslovu.ru/%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/
• https://synonymkslovu.ru/синоним_слова_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/
• https://glosum.ru/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0
• https://m.day.kyiv.ua/ru/article/ukraina-incognita/tak-kakaya-zhe-ukraina-o-knyaze-skorbela
• https://slovar.cc/rus/sinonim/1350438.html
• украина" "окраина" синоним 1

• https://m.day.kyiv.ua/ru/article/ukraina-incognita/tak-kakaya-zhe-ukraina-o-knyaze-skorbela
• https://gufo.me/dict/synonyms_abramov/%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0
• https://likbez.org.ua/chto-oznachalo-nazvanie-ukraina-na-protyazhenii-stoletiy.html
• https://sinonimir.com/word/ukraina/
• https://avsokolan.livejournal.com/5968.html
• http://www.magazineconsul.ru/news/2017/07/27/sut-ponyatiya-malorossiya/
• /
• https://books.google.com.ua/books?id=gR9fAAAAcAAJ&pg=PA336&lpg=PA336&dq=%22%D0%BD%D0%B0+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&source=bl&ots=3idF2x4uUr&sig=ACfU3U1agHgj7kp4-SKZQHxDYs6v1DGzJg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwikypTDrZTvAhWKCRAIHYDUDLw4ChDoATAAegQIARAD#v=onepage&q=%22%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&f=false
• http://istorya.ru/forum/index.php?showtopic=1674&page=18#entry529358
• http://www.ruslang.ru/doc/etymology/1983/04-petleva.pdf
• https://books.google.com.ua/books?id=SdyOBQAAQBAJ&pg=PT366&lpg=PT366&dq=%22%D0%BD%D0%B0+%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&source=bl&ots=65lGcbMpFs&sig=ACfU3U2z55RFtnNwzGFavb0Bz_FS9qa5kg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjGxpO0q5TvAhXGl4sKHX8VDYIQ6AEwBnoECAkQAw#v=onepage&q=%22%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%A3%22&f=false
• /

Походження назви Тясмин

Наголоси

Назви Тя́смин, Тя́сьмин мають наголос на першому складі.

Загальна назва тясми́н має наголос на другому складі.

Слово та́сьма́ має подвійний наголос.

--Микола Івкі (обговорення) 12:26, 19 серпня 2021 (UTC)

Назви

Повідомляю за абеткою тільки назви кирилицею.

Назви латиницею обминаю (наприклад, назва Czyszmien явно неточна).

Тасменъ,

Тасмень,

Тасмина,

Тасьминъ,

Тасьмѣнь,

Тесмень,

Тисма,

Тисменъ,

Тисмень,

Тясма,

Тясмень,

Тя́смин, Тясмин, Тясминъ,

Тясмина,

Тясминка,

Тясмянъ,

Тясьма,

Тясьменъ,

Тя́сьмин, Тясьминъ,

Тясьминь (СГУ, /576/, /577/, /549/).

--Микола Івкі (обговорення) 12:44, 17 серпня 2021 (UTC)

Вивід

Дехто бере за основу Тесмень, першу згадку ("оустьӕ Тесмени",

[286] Літопис руський за Іпатським списком (ПСРЛ, Т. II, 1908)).

А я беру за основу Тясмень, різновид першої згадки ("оустіи Тясмени", те саме джерело).

Річ у тому, що в укр. говірках перехід Тес- > Тяс- відсутній, а перехід Тяс- > Тес- можливий.

Пор.: десеть < десять, рос тесьма «тасьма» < тясьма.

Тясмень < Тясма < Тясьма < тясьма.

Пор.: Вербень < Верба, тут наросток -ень — давній наросток для топонімів.

До речі, ще понад сто років тому виводили назву Тясмин від слова тасьма

([287] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowuskich / Nakł. Sulimierskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1880—1895. T. 1—14).

Відповідно до закону Бера річки в Україні, які течуть у південному / північному напрямку, підмивають правий берег.

Річка Тясмин з різних боків підмиває Холодноярську височину.

Річка Тясмин нагадує дугоподібну тясьму, яка стягує Холодноярську височину:

нині від витоків річки ло її гирла віддаль прямо — 33 км, а довжина річкм — 161 км.

--Микола Івкі (обговорення) 12:35, 5 вересня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:19, 23 грудня 2022 (UTC)

Слова тясьма і тасьма

Укр. тяс(ь)ма / тасьма має значення «тасьма», «діал. стежка».

Слово тасьма виводять від тюрк. tasma / тасма (тур. tasma «ремінець; ошийник»).

Але в говорах укрю мови відсутній перехід tas- / тас- > тяс-.

Поступово створив свій вивід.

Тясьма < тясьм- < *тяс- (наросток -ьм-, пор.: писати і письмо, тягти і тяжмо, відати і відьма) < *ten- «тягти, натягувати, розтягувати».

Звертаю увагу: писати, тягти, відати — дієслова.

Укр. мова слов'янська.

До слов. мов найближчі балтійські.

Лит. мова балтійська.

Лит. tęsti «тягти: продовжувати» < *tens- < *ten-.

Укр. мова має давнє чергування -я- // -у-.

Тоді тяс(ь)м- // тус(ь)м- < *тус- < *tons- < *ton- // *ten-.

Укр слова на тус(ь)м- є !!

Прізвиша Тусменко, Тусьмук мають тус(ь)м-.

До речі, в тюрк. мовах очікуваних слів *tusma / *тусма не виявив.

Ще приклади.

Укр. тенета, тугий, др. тяга «скоба», тяго «ремінь», сътуга «зв'язок, скріпа».

ч. stuha «стрічка, шнурок», лит. tem̃pti «натягати, тягти»,

лат. tendere «тягти, натягувати; спрямовувати, направляти», tenus «мотузка, сильце (для ловлі птахів)».

Чеська мова слов'янська.

У чеській мові часто тя- > ta- (пор. укр. тягати і ч. tahani).

Тоді укр. тясьма відповідає ч. taśma «тасьма».

Тобто слово тасьма може мати чеське походження.

До речі, ч. taśma і ч. stuha — синоніми.

--Микола Івкі (обговорення) 13:38, 28 грудня 2022 (UTC)

Пояснення назв

• У говірках буває тя- > та- (пор. тясьма і тасьма, тятива і татива).

Тасменъ < Тасмень (пор. ясенъ і ясень).

Тасмень < Тясмень.

Тасмина < Тясмина.

Тасьминъ < Тясьминъ.

Тасьмѣнь < *Тясьмѣнь < Тясьминь (пор.: півінь, півинь, півень.

• У північних говірках ненаголошене -я- > ненаголошене -е- (пор. десять і десеть).

Тесмень < Тясмень (пор. Припеть і Прип'ять).

• В укр. мові ненаголошене -е- <-> ненаголошене -и- (пор. десеть і десить, село і сило, живе і жеве).

Тисма < *Тесма < Тясма (пор. Тесмень і Тясмень).

Тисменъ < Тисмень (пор. ясенъ і ясень).

Тисмень < Тесмень.

• Залишаються назви на Тя-.

Тясма < Тясьма (пор. Осмак і Осьмак, твердий [с] перед твердим [м]).

Тясмень < Тясма (пор.: Вербень і Верба, тут наросток -ень — давній наросток для топонімів).

Тя́смин, Тясмин, Тясминъ < Тясма (пор.: Химин і Хима) / Тясьмин (пор.: Тясма і Тясьма).

Тясмина < Тясмин (пор.: Василина і Василин).

Тясминка < Тясмина (пор.: Вільшанка і Вільшана).

Тясмянъ < Тясма (пор.: тьмяний і тьма, солом’яний і солома, Зорян, зоряний і зоря, було бр. тясмяный).

Тясмянъ < *Тясменъ < Тясьменъ (пор. Тясминъ і Тясьминъ).

Тясьма < тясьма «тасьма» (пор.: Верба < верба).

Тясьменъ < Тясьминъ (ненаголошене -е- <-> ненаголошене -и-).

Тя́сьмин, Тясьминъ < Тясьма (пор.: Тясмин і Тясма) / Тясьминь (пор.: Горин і Горинь, Ладин і Ладинь, ясен і ясень).

Тясьминь < Тясмень (пор.: Тясьма і Тясма, Тясьминъ і Тясьменъ).

• Узагальнення.

Усі відомі кириличні назви річки Тясмин можна вивести від слова тасьма.

Приклад.

Тесмень < Тясмень < Тясма < Тясьма < тясьма.

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 19 серпня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:38, 12 січня 2023 (UTC)

Дерево тясмин

У говірках укр. мови є загальна назва тясмин «береза бородавчаста» ([288]

Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук, думка, 2004. — 800 с.).

Такої загальної назви не чув.

Коли вичитав, то на той час уже пов'язував назви Тясмин і тясьма.

Як узнав, що береза бородавчаста має ще назву тясмин,

то майже зразу почав шукати тясьми на березах — і швидко знайшов.

Дугоподібні пониклі гілки берези бородавчастої нагадують тясьми, які стягуючись тягнуться донизу.

--Микола Івкі (обговорення) 13:00, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:35, 27 грудня 2022 (UTC)

Прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук

Є укр. прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук.

Прізвище Тясмин і річка Тясмин мають те саме написання.

Є теж назва Тясьмин.

Є давнє чергування я < *en // у < *on

(пор.: в'язати і вузол, трясти і трусити, тяга і туга).

Тяга < *ten-g-,

туга < *ton-g-.

Тясмин < Тясм-, Тясьмин < Тясьм-,

Тусменко < Тусм-, Тусьмук < Тусьм-.

Пор. Тяс(ь)м- і Тус(ь)м-.

Тяс(ь)м < *тяс- < *ten-s-,

Тус(ь)м < *тус- < *ton-s-.

(якби у < *u, то с > х, тобто було б *Тух-; пор. дух, не *дус).

Тобто Тяс(ь)м- і Тус(ь)м- — можливі давні родичі.

Тоді прізвища Тясмин, Тусменко, Тусьмук — можливі давні родичі.

До речі, в тюрк. мовах очікуваних слів виду *тус(ь)ма / *tasma із значенням виду «стрічка» не виявив.

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 30 червня 2021 (UTC)

Таш ??

Трубачов О. М. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від тюрк. taš / таш «камінь».

1. Річка Тясмин має кам'яні виступи, але тільки на двох ділянках (Кам'янка і Чубівка).

2. В Україні (зокрема в басейні річки Тясмин) багато топонімів мають у назві слово Ташлик (< таш-лик).

Відомі кириличні назви річки Тясмин не мають літери ш.

Також відомі кириличні назви топоніма Ташлик не мають ні літери я, ні літери с.

3. Назва Тя́смин має наголос на першому складі, а тюрк. назви мають наголос на останньому складі (Ташли́к).

4. Береза / тясмин і каміння не пов'язані.

5. У говорах укр. мови відсутні переходи таш- > тяс-.

Тоді версія таш «камінь» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 12:53, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:40, 15 грудня 2022 (UTC)

Тесати ??

Откупщиков Ю. В. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від *tes- < *teks- / тесати «порубіжжя, межа».

1. Береза / тясмин росте звичайно за межами басейну Тясмину.

Береза / тясмин і порубіжжя не пов'язані.

2. Походження слова тесати досліджували різні мовознавці.

І ніхто (!) не додав звук *-n- (*tenk-).

Але деякі дослідники цього ніби не знали — і додали: Тясмин < *tesati < *teks- < *tenk- (??).

Вийшла суперечність.

3. У говорах укр. мови відсутні переходи тес- > тяс-.

Тоді версія тесати «порубіжжя, межа» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 12:54, 1 липня 2021 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:51, 15 грудня 2022 (UTC)

*tьsmenь ??

Бучко Д. Г. (ЕСТУ, /482/) виводив назву річки Тясмин від *tьsmenь / н.луж. tšmeń «болотисте місце».

1. Нижньолужицькому tš- (tšawa) може відповідати укр. тр- (трава).

Пор. tšmeń «болотисте місце» і tśmjeń «болото».

Цим словам відповідає укр. трем- (тремтіти, див. [289]).

Тобто tšmeń — болотисте місце, яке тремтить, трясеться, інакше — трясовина.

Слово тремтіти має -р-, а назва Тясмин — ні.

Тоді нижньолужицьке tšmeń тут не до речі.

2. У говорах укр. мови відсутні переходи tьs- / тьс- > тяс-.

Тоді версія *tьsmenь «болотисте місце» зайва.

--Микола Івкі (обговорення) 11:51, 23 грудня 2022 (UTC)

Джерела, умовні скорочення

[290]] ЕСТУ — Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / 187 В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. —544 с.

[291] СГУ — Словник гідронімів України. — K. : Наук, думка, 1979. — 780 с.

[292] ТСУ — Янко M. Т. Топонімічний словник України : словник-довідник M. Т. Янко. — К. : Знання, 1998. — 430 с.

--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 20 грудня 2020 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 14:46, 2 лютого 2021 (UTC)

Додаток

• https://archive.org/details/etymol2014 ТСУ *
• https://verbum.by/hsbm/tyasmyanyj тясмяный
• http://www.bibliotekar.ru/3-1-87-drevnerusskie-goroda/250.htm <> список
• https://goroh.pp.ua/
• [293] ЕСТУ
• [294] УКРАЇНСЬКО-ТЮРКСЬКІ МОВНІ КОНТАКТИ
• [295] "грец" тасьма
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten- * ten-s-
• tęsti * продолжать; тянуть
• [296] СЛОВАРЬ-МИНИМУМ ЛИТОВСКОГО ЯЗЫКА ДЛЯ НАЧИНАЮЩИХ. Часть XIV
• [297] И.-е. *ten- 'тянуть, натягивать', 'плести' в славянских языках
• [298] Историко-этимологический словарь осетинского языка: Указатель
• пошук tšmeń тясмин "тесмень" 2017
• [299] tšmeń tśmjeń
• [300] трава tšawa
• [301] тремтіти болот*о tśmjeń
• [302] ВИВІРКА
• * [303] Словник діалектизмів українських говірок Одеської області Одесв 1958 ТясмИн береза open

ТАсьма — просіка в лісі.

ТасьмА — а) біла смуга на небі;

б) зелена смуга на полі між ріллею.

• [304] тяс(ь)ма́ СУМ20 +- ТА́СЬМА́ «лямівка, облямівка; [біла смуга на небі; зелена смуга на полі між ріллею Мо; межа між посівами на полі Л; стежка Л; солом’яна стрічка, з якої шиють капелюхи Кур]»
• -https://shron1.chtyvo.org.ua/Verbych_Sviatoslav/Hidronimiia_Naddnistrianschyny_sklad_budova_osoblyvosti_stanovlennia.pdf?PHPSESSID=etqrunp94dg4p55bcvkf1qqb82
• -http://izbornyk.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka_2.pdf /354/ Тясмин 5 Тясьма 1
• -http://izbornyk.org.ua/pdf/slovnyk_movy_shevchenka.htm Словник мови Шевченка 2
• Тесмень
• -http://litopys.org.ua/litop/lit33.htm
• -http://litopys.org.ua/litop/lit.htm
• -http://litopys.org.ua/ipatlet/ipatdod11.htm#T
• -https://pl.wiktionary.org/wiki/ligula
• \[305] \ тесма /44/ О. П. Карпенко “узкая речка, стиснутая водная артерия”
• -https://goroh.pp.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0/%D0%A2%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD Тя́сми́н
• -https://1678.slovaronline.com/2956-%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD Тя́смин
• -https://1678.slovaronline.com/
• https://en.wiktionary.org/wiki/tasma#Etymology_2 *
• https://cyberleninka.ru/article/n/o-formule-derivatsionnogo-tolkovaniya-znacheniy-russkih-suschestvitelnyh-s-suffiksom-m * тесьма
• -https://forum-eurasica.ru/topic/2836-%D0%BE%D0%B1%D1%8B%D1%87%D0%B0%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5-%D1%81-%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D1%81%D0%BE%D0%BC/page/2/ тусьма
• https://russko-belorusskij-slovar.slovaronline.com/55684-%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C
• https://дословно.рф/%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/%D0%BE%D1%82%D0%BA%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D1%8C
• Приложение:Обратный словарь русского языка-119 ВС
• укроіць
• https://gufo.me/dict/dal/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D1%8B%D0%B9 украйный
• https://gufo.me/dict/dal/%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C обкраивать
• /
• https://polit.ru/article/2010/07/01/zalizniak/ Андрей Зализняк о происхождении слова "Украина" *
• https://gufo.me/dict/ushakov/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0 украина
• /
• укра́їна
• https://forum.gorod.dp.ua/showthread.php?t=115281&page=19
• https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9
• /*
• [306] Застосування методу проблемних завдань та ситуація під час вивчення програмного матеріалу
• [307] Епохальний момент. Кінець суперечки через значення слова "оукраина"
• [308] Конец споров о значении слова "оукраина"
• [309] україна
• [310] С. І. ГОЛОВАЩУК ПРО НАГОЛОС У СЛОВАХ УКРАЇ́НА, УКРАЇ́НСЬКИЙ
• /
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ukraina
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/krajina
• https://ru.wiktionary.org/wiki/kraj
• https://ru.wiktionary.org/wiki/ab-
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BE- 0-
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%BE%D1%82- от-
• /https://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%83- у-
• УКРАЇНА — ТЛУМАЧЕННЯ https://goroh.pp.ua/Тлумачення/україна
• українонька http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D1%8C%D0%BA%D0%B0
• україночка http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0
• https://shron1.chtyvo.org.ua/Verbych_Sviatoslav/Hidronimiia_Naddnistrianschyny_sklad_budova_osoblyvosti_stanovlennia.pdf?
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Karavanskyy_Sviatoslav/Praktychnyi_slovnyk_synonimiv_ukrainskoi_movy.pdf?PHPSESSID=b4vf3mll8g9v3366oooqdjs730
• угорье — підгір'я *
• http://finno-ugry.ru/files/1303183744.pdf
• https://nauchkor.ru/uploads/documents/5f47c939cd3d3e0001761cc4.pdf
• https://elib.grsu.by/katalog/480034pdf.pdf?d=true
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• https://toponimika.ru/index.php?id=77
• https://camp-altai.ru/wp-content/uploads/Slovar_toponimov_Gornogo_Altaya.pdf
• http://www.drevoslov.ru/wordcreation/morphem/%D0%A3 *
• https://elib.bsu.by/bitstream/123456789/13382/1/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5.pdf блр
• http://endic.ru/rusethy/U/default.htm \
• http://smolgu.ru/files/doc/D212_254_01/disser/savina.pdf
• https://core.ac.uk/download/pdf/226291149.pdf
• різне Україна
• https://archive.org/stream/zvidkiliaRus/zvidkiliaRus_djvu.txt
• https://www.academia.edu/35499924/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%88%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96_%D0%B7_%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B8%D1%85_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B2_Ukrajina_je_n%C3%A1zev_na%C5%A1%C3%AD_zem%C4%9B_od_d%C3%A1vn%C3%BDch_%C4%8Das%C5%AF_Ukraine_is_the_name_of_our_land_since_ancient_times
• http://vyz.com.ua/istoriia-ukrainy/item/937-pohodzhennya-terminiv-%E2%80%9Crus%E2%80%9D-ta-%E2%80%9Cukrayina%E2%80%9D-referat
• https://kampot.org.ua/history/cikavo/naykovi_praci/Sheluxin_ukraine.shtml
• https://macleon1976.wordpress.com/2009/02/01/%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9-%D1%88%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BD-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8/
• http://slavko-ponomar.pp.ua/pokhodzhennia-nazv-rus-ukraina-malorosiia/
• https://studfile.net/preview/5046204/
• http://prosvit.in.ua/linguistics/ukraine.html

• http://ostkraft.ru/ru/articles/1060
• https://zapadrus.su/rusmir/istf/1047-ukraina-i-malaya-rus-okraina-i-tsentr.html
• http://nlr.ru/domplekhanova/dep/artupload/dp/article/70/NA1926.pdf
• https://dropdoc.ru/doc/261780/russkij-sbornik
• https://goroh.pp.ua/Синонімія/украяти відкраяти
• http://litopys.org.ua/rizne/nazva_eu.htm 1. Назва території і народу
• тясми́н
• http://koippo.in.ua/arhiv/druk/218_15_slovnik.pdf тясми́н береза Словник діалектизмів у картинках
• https://dokumen.pub/966-00-0355-2.html
• https://r2u.org.ua/s?w=%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B8%D0%BD&scope=all&dicts=14&no_accents=on
• [311] татива
• [312] татива
• [313] Олесь Гончар: "Хочу відстояти в романі слово "тясьма".
• [314] ТЯСМА, ТАСМА, ТЕСМА; ТЯСОМКА, ТЕСЕМКА
• [315] від татарського "тасма"(стрічка), "кам'яне місце".
• [316] * Суба
• "тясма" "Загально-географічна характеристика Кіровоградської області"
• "остугва"
• [317] *ten- ‘тягти(ся), розтягувати(ся), продовжувати(ся)’ (пор. лит. tęsti ‘розтягувати, продовжувати’).
• "tęsti" "tens" "ten"

[318]

[319]

https://etimologija.baltnexus.lt/?w=t%C4%99sti

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/%C3%BEinsan%C4%85

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/tens-

• остуга [320] 357
• tenksmō
• [321] * 121 *tengh- ‘тягти, розтягувати, натягувати’
• tempti. |ti (ia, ė). тянуть; тащить; вытягивать; растягивать
• Тясмин / Тясьмин / Тяс(ь)ма / прізвища Тусьмук, Тусменко < *тяс- (пор.: письмо, писати) / *тус- < *тя(г)с- / *ту(г)с- < *тяг- (тяга, тягти) / *туг- (туга) «витягнутий» (тече навколо Холодноярської височини). --Микола Івкі (обговорення) 12:22, 10 липня 2019 (UTC)
• [322] р. Тясмин тече, майже замикаючи коло навкруг Холодноярської височини
• СГУ http://history.org.ua/LiberUA/SlGidrUkr_1979/SlGidrUkr_1979.pdf
• [323]

[324] Тясмин ВОСТОЧНОУКРАИНСКИЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ сборник: Выпуск пятый Карпенко О. П. Гідронімні етимології: Тясмин 52 54 — 59

• "тясма" походження
• http://old.kpfu.ru/f10/publications/2000/articles.php?id=2&num=8000000
• http://194.44.152.155/elib/local/sk686764.pdf
• https://cs.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma
• https://en.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten- * ten-s
• https://en.wiktionary.org/wiki/%CE%B4%CE%B5%CF%83%CE%BC%CF%8C%CF%82#Ancient_Greek δεσμός
• https://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8#Old_East_Slavic тесати
• https://en.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 тягнути
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/ten-
• https://en.wiktionary.org/wiki/tensio#Latin
• https://lt.wiktionary.org/wiki/t%C4%99sti tęsti ‘розтягувати, продовжувати’
• https://pl.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma taśma
• https://pl.wiktionary.org/wiki/ta%C5%9Bma#pl
• https://ru.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://ru.wiktionary.org/wiki/тесьма
• https://tr.wiktionary.org/wiki/tasma
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B0 та́сьма́ ЕТИМОЛОГІЯ

та́сьма́ – «лямівка, облямівка; [біла смуга на небі; зелена смуга на полі між ріллею Мо; межа між посівами на полі Л; стежка Л; солом’яна стрічка, з якої шиють капелюхи Кур]»

• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B0 ТЕНЕТА — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%82%D0%B8 ТЕСАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9 ТУГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%82%D0%B8 ТЯГТИ — ЕТИМОЛОГІЯ тяжмо
• https://goroh.pp.ua/%D0%95%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F/%D1%82%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0 ТЯТИВА — ЕТИМОЛОГІЯ
• "Тєсмень"
• http://studopedia.com.ua/1_191616_vodoymi-oblasti.html тясма
• "тясма" "тясмин"
• тесьма тясм тясьм тесм тусм *
• http://www.poltavaforum.com/mova-ta-literatura-26/2635-skladayemo-slovnik-poltavskogo-balaku-25.html
• тясма
• http://www.classes.ru/all-russian/russian-dictionary-synonyms-term-85720.htm
• https://sites.google.com/site/olecbs/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0/%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D1%96-%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8-8
• трубачев о н "названия рек правобережной украины" "тясмин"
• "Топонімічні особливості Кіровоградської області.doc"
• 1190 "на оустьӕ Тесмени" [ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 652-673.] http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat28.htm
• http://litopys.org.ua/ipatlet/ipatdod11.htm
• http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat28.htm#lystob231
• Ірдинь і Тясминь http://ktour.in.ua/mesto-legend-sily-i-chudes-holodnyj-yar-i-my-26-27-sentyabrya-sovershim-puteshestvie-v-eto-unikalnoe-mesto/
• Тясмен http://umanfootball.com.ua/news/news3/350-kalendar-igor-chempionatu-cherkaskoyi-oblasti-z-mini-futbolu.html
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/Luchyk.%20Etym.%20slovnyk.pdf
• "тясма" ЮРІЙ МАРИНОВСЬКИЙ
• -
• "tensti" "tempti"
• http://lietuviu5-6.mkp.emokykla.lt/lt/mo/zinynas/lietuviu_kalbos_rasyba_saknies_nosines_balses/
• http://www.morfologija.lt/zodzio-formos/t%C4%99sti
• http://www.lietuviu-rusu.com/t%C4%99sti/
• https://s3.amazonaws.com/ww-article-cache-1/uk/%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D1%2597%25D0%25BD%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D1%2596_%25D0%25BF%25D1%2580%25D1%2596%25D0%25B7%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2589%25D0%25B0 Українські прізвища
• https://lexicography.online/etymology/%D1%82/%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B0 Происхождение слова тесьма Этимологические словари Крылова Семёнова Успенского Фасмера Шанского
• цясьма 2 АЗаАЫЎ / Гісторыя Беларусі - Kamunikat.org / Геаграфічны паказальнік
• "тясма" походження
• http://old.kpfu.ru/f10/publications/2000/articles.php?id=2&num=8000000
• http://194.44.152.155/elib/local/sk686764.pdf
• http://shron.chtyvo.org.ua/Marynovskyi_Yurii/Cherkaska_mynuvshyna_-_2001_Dokumenty_i_materialy_z_istorii_Cherkaschyny.pdf
• http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3008/Luchyk_etymolohichnyy_slovnyk_sufiksiv.pdf?sequence=1
• https://www.google.com.ua/search?q=%22%D1%82%D1%8F%D1%81%D0%BC%D0%B0%22+%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&hl=uk&gbv=2&prmd=ivns&ei=MAYOWPHdAoKUsAGa9434Dw&start=0&sa=N *
• http://studopedia.com.ua/1_191616_vodoymi-oblasti.html тясма
• http://www.uk.x-pdf.ru/5istoriya/1219416-18-oleksandrivschina-minule-suchasne-maybutn-materiali-konferencii-prezentacii-kirovograd-traven-2008-roku-dnipropetrovs.php ** "тясмин" походження назви 11
• http://www.toponymic-dictionary.in.ua/index.php?option=com_content&view=section&layout=blog&id=19&Itemid=20 тясмин
• http://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/11286/586847/blog_/files/istoriya_osviti_i_toponimi.pdf тясьма стрічка просіка
• http://www1.nas.gov.ua/institutes/ium/new_books/Documents/ukrainska-mova-3-2013.pdf Олесь Гончар
• Тясьма — річка, притока Дніпра. На ній стоїть м. Чигирин
• слід ? http://wap.platovetz.borda.ru/?1-11-0-00000015-000-0-0-1174146279
• тесьма http://etymology_ru.academic.ru/4117/%D0%A2%D0%95%D0%A1%D0%AC%D0%9C%D0%90.
• http://www.ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3008/Luchyk_etymolohichnyy_slovnyk_sufiksiv.pdf?sequence=1 Тясмин *
• Ипатьевская летопись/ /Полное собрание русских летописей - М.,1962 - Т.2 - С.668 1190 * перша згадка

http://shron.chtyvo.org.ua/Marynovskyi_Yurii/Cherkaska_mynuvshyna_-_2001_Dokumenty_i_materialy_z_istorii_Cherkaschyny.pdf

• http://www.pslava.info/ChygyrynM_Fort_1994GetmanskyjZamokUChygyryni,125145.html Тясма
• http://www.new.pdfm.ru/35filologiya/82891-1-lingvisticheskiy-sbornik-pyati-vsh-usk-ters-tvo-bra-ra-doneckiy-gosudarstvenniy-universitet-vosto.php ВОСТОЧНОУКРАИНСКИЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКИЙ СБОРНИК вигляд
• http://cheloveknauka.com/gidronimiya-srednego-dnepro-bugskogo-mezhdurechya Гидронимия Среднего Днепро-Бугского междуречья Лучик неякісно
• https://proza.ru/2020/10/18/818 Этимология топонима Суздаль *
• https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/ocherki-po-etimologii/ Очерки по этимологии
• https://m.facebook.com/collegianostra/posts/2723827797851390 Этимология названий русских городов

---

• Слово «переселення» звучало тоді, як слово «смерть»… ([325])
• [326] Историко-этнические корни русского народа
• [327] Лiнгвокраїнознавчий словник власних назв
• http://nikturcentr.mksat.net/wp-content/uploads/2020/11/2.pdf

Походження назви Умань

• http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/208
• http://beket.com.ua/cherkasskaja/uman/#f реки Умы
• http://wikimapia.org/1133057/uk/%D0%A3%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C «У Мані»
• http://chobd.ck.ua/index.php/component/tale/?view=tale&id=14&Itemid=101&page=12 річки Уми
• [328] books
• СГУ 580
• позбирати

Тищенко — не етимолог, а псевдоетимолог

• http://science.cfuv.ru/wp-content/uploads/2015/10/111.pdf
• http://catalog.library.tnpu.edu.ua:8080/library/TopicDescription?topic_id=87739
• http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/1646
• --Микола Івкі (обговорення) 14:45, 25 січня 2021 (UTC)

Слово без кореня

• https://rus.stackexchange.com/questions/9427/Слова-без-корня Стыдно признаться
• вы-н-ИМ-а-ть
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B2-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C.3829390/ *
• https://zen.yandex.ru/media/id/5e0e1f856f5f6f00ae0280d7/skolko-padejei-v-russkom-iazyke-ili-kogda-rodnoi-iazyk-slojnee-chem-my-dumaem-5ed3e522e69033768dc86f6d
• "вы-н-я-ть"
• https://stacyhome.ru/vse-o-rozetkah/gruppa-slov-s-vzaimosvyazannym-kornem-unikalnye-morfemy-svyazannye-korni/
• https://cifra.school/media/conspect_files/0cbac3a2-5709-4db2-9a0d-18e548865def.pdf
• https://books.google.com.ua/books?id=Qq9hDwAAQBAJ&pg=PA374&lpg=PA374&dq=%22%D0%B2%D1%8B-%D0%BD-%D1%8F-%D1%82%D1%8C%22&source=bl&ots=UtT4aQm0NN&sig=ACfU3U33PQWjHiaJeIwpdmKitfb4kuToMg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiRk9zDy7rzAhUl_rsIHWioDzQQ6AF6BAgjEAM#v=onepage&q=%22%D0%B2%D1%8B-%D0%BD-%D1%8F-%D1%82%D1%8C%22&f=false \\\
• https://www.liveinternet.ru/users/oprichnik46/post131976315/
• http://maxima-library.org/mob/b/121055?format=read * Ш*
• http://www.k2x2.info/jazykoznanie/lingvisticheskie_detektivy/p4.php * \
• https://klex.ru/j68 * Ш* *
• file:///C:/Users/Public.WortmannTest01/Downloads/v_mire_slov.pdf * Ш*
• http://genling.ru/books/item/f00/s00/z0000038/st002.shtml
• http://www.k2x2.info/jazykoznanie/lingvisticheskie_detektivy/p4.php#metkadoc13 >= 2000
• https://www.you-books.com/book/N-M-Shanskij/Lingvisticheskie-detektivy 2007
• /
• https://gufo.me/dict/dal/%D0%B2%D1%8B%D1%8F%D1%82%D1%8C выять
• https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C Происхождение слова вынуть н является вставочным
• "вынуть" "Павский" 0
• "Pskov_dict6_1984.pdf" https://dspace.spbu.ru › bitstream
• http://obs.uni-altai.ru/unibook/slmir5.pdf
• https://iling.spb.ru/periodicals/larng/2015/book.pdf
• https://pps.kaznu.kz/ru/Main/FileShow2/21495/132/3/7720/2014//
• https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm
• https://pure.spbu.ru/ws/files/51284197/_2013.pdf
• http://cheloveknauka.com/lingvisticheskie-vzglyady-gerasima-petrovich-pavskogo
• https://books.google.com.ua/books?id=xyFfAAAAcAAJ&pg=PA80&lpg=PA80&dq=%22%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C%22++%22%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%22&source=bl&ots=JS--21gCgV&sig=ACfU3U03Og63LbmwH7t1XWuKzlC-7G4RMg&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiou4ml87XzAhXlwosKHSoQCaYQ6AF6BAgjEAM#v=onepage&q=%22%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C%22%20%20%22%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%22&f=false
• /
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/ *
• [329] РЭС Аникин /90/ * дынут * диал. взды́нуть (СРНГ 4: 262)
• [330] РЭС Аникин * дынут
• [331] СРНГ

04 262 Вздынуть*(ся) Вздыть

05 22 Воздынуть 282 ВыЗДЫНутъ*

11 240 Здынуть*

28 47 Подздынуть 305 Подынать дынут*

31 137 привздынуть 214 Призаздынуть 225 приздынуть 215 повыздынуть

• [332] СЛОВАРЬ МЕСТНЫХ И СТАРИННЫХ СЛОВ 2002

Зды́нуть* Позды́нывать призаздынуть Приздыну́тьце

• [333] СЛОВАРЬ ОБЛАСТНОГО АРХАНГЕЛЬСКАГО НАРБЧИЯ 1885

ВзДЫНуТЬ* Выздынуть* Здынуть* Привздынуть*

• [334] * СЛОВАРЬ русских говоров Карелии

ВЗДЫНУТЬ высдынуть ПОДЫНУТЬ*(ся) ПОСДЫНУТЬ* ПРИВЗДЫНУТЬ* ПРЙДЫНУТЬ ПРИЗЫНУТЬ Присдонуть ПРЙСДЫНУТЬ* РАЗДЫНУТЬ СДЫНУТЬ

• [335] ПРА - ПЯШКАЛО

ПоприздЫнуть ПривздЫнуть* ПриздЫнуть

• /
• https://www.bookvoed.ru/files/3515/18/93/98.pdf ***
• https://www.jstor.org/stable/44827482
• http://shkola-uchitel-ya.ru/sspu.ru/lingvo/doc/leksika/Poscovo_Maiorova.pdf?v=561464473
• http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/24428-koshatyna.html Винняв \ "выннялъ"
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Slovnyk_ukrainskoi_movy_XVI_-_pershoi_polovyn/Vypusk_05_Vprashaty__Vprodaty.pdf?PHPSESSID=63tf84cogpeq06ri0oimtjisd6 вуннявъ
• https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2016/10/dis_shpyt.pdf /17/ НЄ Угорской Руси
• https://shron3.chtyvo.org.ua/Slovnyk_ukrainskoi_movy_XVI_-_pershoi_polovyn/Vypusk_13_Y-I.pdf?
• /
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%B2-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C.3829390/
• http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/03/sl424909.htm?cmd=p&istext=1
• https://proza.ru/2018/06/30/1357 "ВынАть, ВЫнять, ВынЯть,"
• https://slovar.cc/rus/dal/541900.html
• https://slovar.cc/rus/dal/541883.html
• https://gufo.me/search?term=%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%8C
• подын* ать / уть
• https://archive.org/stream/XIXVII.16XVII/%D0%A1%D0%9B%D0%9E%D0%92%D0%90%D0%A0%D0%AC%20%D0%A0%D0%A3%D0%A1%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E%20%D0%AF%D0%97%D0%AB%D0%9A%D0%90%20XI~XVII%20%D0%92%D0%92.%20%D0%92%D0%AB%D0%9F%D0%A3%D0%A1%D0%9A%2016%20(%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%A3%D1%81%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8)_djvu.txt
• http://urokirus.com/online/srng/67-28-pod-pok/15390-pod-poj.html
• https://books.google.com.ua/books?id=MZwVEAAAQBAJ&pg=PA400&lpg=PA400&dq=%22%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C%22&source=bl&ots=mES3HiUx_5&sig=ACfU3U06SQzv75Wn_YnHrg1OD47DjMTL8w&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwibi5uUz4rxAhWnlosKHUGnBJ0Q6AEwA3oECAkQAw#v=onepage&q=%22%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C%22&f=false
• выймаць
• http://www.slounik.org/bn/l3/36
• https://belaruska-ykrainski-sloynik.slovaronline.com/1018-%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%8F%D1%86%D1%8C
• https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html
• https://files.knihi.com/Knihi/Slounik/uploaded05/RUS-BEL.Hareckich.1920.zip/Maksim_Harecki_Hauryla_Harecki.Maskouska_bielaruski_slounik.pdf
• вымаць
• http://ebooks.grsu.by/lat_mov/latsinska-belaruska-ruski-slo-nik.htm ЛАЦІНСКА-БЕЛАРУСКА-РУСКІ СЛОЎНІК
• https://lib.vsu.by/jspui/bitstream/123456789/14042/1/%D0%BD%D0%B5%D1%82%20%D0%B2%20%D0%BA%D0%BE%20%D0%A0%D1%8D%D0%B3%D1%96%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%9E%D0%BD%D1%96%D0%BA%20%D0%92%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%B1%D1%88%D1%87%D1%8B%D0%BD%D1%8B_%D0%A7.2.pdf
• https://ua1lib.org/book/3195294/71deae?id=3195294&secret=71deae *
• примать
• https://core.ac.uk/download/pdf/287465947.pdf
• http://lingvofolkperm.ru/wp-content/uploads/2017/01/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C-2-%D1%82%D0%BE%D0%BC-%D0%B4%D0%BE%D0%BA.pdf
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/Karel_dictionary/SRGK_5_Poduz_svil.pdf
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA:Vitalik/%D0%98%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%B0/-%D1%83%D1%82%D1%8C -уть «Обратный словарь русского языка»
• выць
• https://proza.ru/2015/03/15/1519
• https://gendocs.ru/v5227/%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82_-_%D1%81%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B8_%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D1%80%D1%84%D0%BE%D1%8D%D0%BF%D0%B8%D0%B8_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%D0%BE%D0%B2 Реферат * Сходство и различие орфоэпии русского и белорусского языков * час
• https://ik-ptz.ru/dictations-on-the-russian-language--class-2/belaruskii-alfavit-bukvy-i-zvuki-fonemnyi-status-myagkih-zadneyazychnyh.html
• https://e-libra.me/read/532214-uchebnik-belorusskogo-yazyka.html
• выняць выму
• https://be.info-4all.ru/obrazovanie/kak-po-sostavu-razobrat-slovo-vinut/ * ?
• https://4-info.ru/be/obrazovanie/2019/kakoj-koren-v-slove-quotvinutquot/ *
• http://slounik.org/dzsl/l3/53
• https://www.skarnik.by/tsbm/14604
• https://verbum.by/krapiva/vyniac
• /
• https://www.movananova.by/zaniatki/gramatyka-sprazhenne-dzeyaslovau-videa.html
• https://belarus.github.io/Slouniki-Nasovic/index.html
• https://issuu.com/movazbor/docs/biryla_slounik_text-layer_part_1
• http://philology.bsu.by/documents/%D0%9A%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%B4%D1%80%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B0%D0%B9%20%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%8B/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0.%20%D0%A5%D1%80%D1%8D%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B%D1%8F.pdf
• http://feb-web.ru/feb/izvest/1899/03/029.pdf
• https://xn--d1ag.xn--e1a4c/%D1%81%D1%85%D0%BE%D1%9E/knihi.com/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%8B%D0%BA%D0%B0/1/Bielaruskaja_hramatyka_1985_1.pdf
• /
• найма ́ти недок. — вл. najimać; чес. najímati; слн. najemati (найняти); серб. наимати
• https://rus.stackexchange.com/questions/9427/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F
• https://poisk-strasti.ru/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F/
• https://krasnozerskaya-nov.ru/u-kakogo-glagola-net-kornya/
• "лабиализация ы"
• http://www.spsl.nsc.ru/FullText/konfe/fonet-rus_2010.pdf
• https://nbikemsu.ru/media/filer_public/e7/0e/e70e098c-05d7-4bed-aeb2-c05aa2dc8550/slovar_russkikh_govorov_kuzbassa_s_dopolneniem.pdf мужуки музукальна
• https://ua1lib.org/book/2900427/f44767?id=2900427&secret=f44767 open pdf пром[у]шлять, п[ы]шнина
• "Лабиализация Ы отмечена и под ударением"
• /

---

• http://files.tgpi.ru/nauka/vestnik/2015/2/r.pdf /13/
• http://www.agape-biblia.org/books/Book05/P176.HTM при и мать
• http://www.agape-biblia.org/books/Book05/P029.HTM#4854 вынимать
• http://flibusta.site/b/281577/read
• /
• https://archive.org/stream/I.I.Sreznevsky.DrevnerusskySlovar/I.I.Sreznevsky.%20Drevnerussky%20slovar_djvu.txt
• http://www.ruslang.ru/doc/etymology/1991-1993/08-goryacheva.pdf /8/
• вынать
• http://rureg.ub.rub.de/uploads/Expeditions/BFF-PDF/KAT-01%20-%20South%20Russian%20Dialects%20-%201999.pdf
• file:///D:/Downloads/Pskov_dict6_1984.pdf
• file:///D:/Downloads/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%B8%20%D0%B8%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8.pdf
• https://imwerden.de/pdf/yaroslavsky_oblastnoj_slovar_03_1984__ocr.pdf
• /
• https://yvision.kz/post/777551
• http://www.philol.msu.ru/~dialectology/dictionary/aos8.pdf
• file:///D:/Downloads/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B9%20%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%81%D0%B8%D0%B1%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0.pdf
• https://vtoraya-literatura.com/pdf/lenivov_donskoj_kazachy_slovar-lexicon_1971_text.pdf
• http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /114/
• вы́нуть, (...)

Возникло из синонимичного вы́нять°, вы-ѩти (Трубачев ВЯ 5, 1961: 134) под влиянием през. выну, вынет вместо вымет.

Бодуэн предполагал преобразование вынять по аналогии с дунуть, плюнуть (Лопатин ЭИРЯ 4, 1963: 36) (Аникин, /164/).

• вы́нять.

Из въıѩти, въıимў и въıмў (...).

Согласный -n- появился по аналогии с *vъn-ęti, *sъn-ęti, др.-рус. вънѧти (см. внять I, РЭС 7: 330—331), сънѧти.

Появление през. типа выму обусловлено не стяжением гласных, а выпадением j после утраты слабого ь (Крысько в Комментарии к «Лекциям» Соболевского в Собол. 1: 41) (Аникин, /165/).

• /

/188/ вумáть Из вымáть° ‘вынимать’ вследствие ассимилятивной лабиализации вы- > ву-, ср. вудрá при вы́дра° I

• /114/ Начальную ее точку экземплифицирует глаг. выняти (см. вы́нять), през. выиметь, ср. подъяти — подъиметь, въз-яти — възметь.

3) По аналогии со съняти, въняти появляются выняти

/115/ 6) през. вынет, подынет, вздынет вместо вымет, подымет, вздымет в силу выравнивания с инфинитивом (вынять, поднять, взднять) с его н, а не м в основе;

7) инф. вынуть, подынуть, вздынуть под влиянием през. вынет, подынет, въздынет;

• /
• https://newstar.rinet.ru/~minlos/RussianDialects/Bol%20tolk%20slovar%27%20don%20kazachestva.pdf
• http://elbib.nbchr.ru/lib_files/0/kkni_0_0000173.pdf
• /
• "Н. М. Шанский пишет: "В настоящее время членится на морфемы так: ВЫ-Н-НУ-ТЬ (корневое Н апплицируется с Н суффиксальным)"
• http://213.230.96.51:8090/files/bsu/docs/jurnali/Buxdu%20Ilmiy%20jurnali%202-son%202014%20yil.pdf /64/
• https://ru.wiktionary.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C:%D0%9B%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B8_%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8B/2013 **
• Глаг. вынуть в соврем, яз. оказался словом без корня http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-v.htm
• Примером новообразованной основы является слово вынуть, состоящее из приставки вы- и суффиксов - -ну-, -ть (ср. занять, отнять и т.п.). https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm
• http://storage.elib.mgup.ru/9/tihonova_2014.pdf
• https://lexicography.online/etymology/vasmer/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C
• https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C

вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун, BSL, 48, 1952, стр. 95). См. иму́. — Т.

• https://metalearn.ru/verbs/morphemic-word-formationssss.html
• https://docplayer.ru/190851744-Morfemika-i-slovoobrazovanie.html
• http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /164/

Слово в° замечательно «полным исчезновением корня» (Унбегаун, см. доп. Трубачева в Фасм. 1: 369).

• https://books.google.com.ua/books?id=Qq9hDwAAQBAJ&pg=PA374&lpg=PA374&dq=%22%D0%97%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9+%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%22%C2%BB+%D0%9D.%D0%9C.%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9+%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C&source=bl&ots=UtS27Ln1KP&sig=ACfU3U2K-n1JeyDB9M3r8UIRaHvrglocog&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiN3oyYmNPwAhU1i8MKHQs-DJEQ6AEwAnoECAUQAw#v=onepage&q=%22%D0%97%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA%22%C2%BB%20%D0%9D.%D0%9C.%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C&f=false
• http://www.youngcreat.ru/04_izdannoe/014/014_08.htm
• https://forum.wordreference.com/threads/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%8C.2531220/ вынать * вынаю
• /
• Рос мова має слово вынуть — слово без кореня.
• http://new.gramota.ru/spravka/buro/search-answer?s=%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%83&start=105 вынуть
• https://tehnodinamika.ru/uk/the-design-and-interior/issledovatelskaya-rabota-po-russkomu-yazyku-terminy-slovoobrazovaniya-chto-takoe/
• http://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/23770/1/Pliushch%20M.%20Ya.%20Hramatyka.pdf
• http://194.44.152.155/elib/local/sk684094.pdf
• "Шанский Н. М." "Тихонов А. Н." "вынуть"

\ http://smolapo.ru/sites/default/files/Prepod/Evstafieva/dop/slovo-slov.pdf /513/ украин-

https://library.tou.edu.kz/fulltext/buuk/b879.pdf /19/

https://tehnodinamika.ru/the-design-and-interior/issledovatelskaya-rabota-po-russkomu-yazyku-terminy-slovoobrazovaniya-chto-takoe/ Исследовательская работа по русскому языку *

https://www.sinykova.ru/doc/rus_yaz.htm

https://vkr.pspu.ru/uploads/3157/Emaleeva_vkr.PDF

http://storage.elib.mgup.ru/9/tihonova_2014.pdf

https://core.ac.uk/download/pdf/151221127.pdf

http://pce.syktsu.ru/publes/1(11)2014-175-185.pdf

http://storage.ucomplex.org//files/users/-1/03b06def4aba52a0.pdf?t=1557850250 *

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

• "вынути"

https://archive.org/stream/kievskaya_starina_1889_10/kievskaya_starina_1889_10_djvu.txt

http://ruslang.ru/doc/anikin/Anikin-RES-IX.pdf /164/

https://iling.spb.ru/dictionaries/srng/28.pdf /305/

http://inslav.ru/sites/default/files/editions/2013_slavica_svetlanica.pdf /34/ * \

https://pykili.github.io/content/mid_rus_verbs.txt *

• "вынять" "вынуть"

https://rus.stackexchange.com/questions/9427/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B1%D0%B5%D0%B7-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BD%D1%8F

https://poisk-strasti.ru/%D0%B2-%D0%BA%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%BC-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%B2-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%BC-%D1%8F/ /\

https://jetta6club.ru/kakoe-slovo-bez-kornja/

https://lexicography.online/etymology/%D0%B2/%D0%B2%D1%8B%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%8C *

вы́нуть — слово, «замечательное полным исчезновением корня» (Унбегаун [...]) СФ

http://feb-web.ru/feb/sl18/slov-abc/03/sl424909.htm?cmd=p&istext=1

• "выняти" -"вынять" "вынуть"

https://lib.co.ua/dict/cyganenkogp/etimologicheskiyslovarrusskogo.jsp СЦ

http://www.slovorod.ru/etym-cyganenko/cyg-v.htm СЦ *

Глаг. вынуть в соврем, яз. оказался словом без корня. СЦ

http://etymolog.ruslang.ru/doc/xi-xvii_3.pdf /231/

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

• выть мыть

выю > вою мыю > мою

вый > вой мый > мой

• вынять > вонять понять ньа

выйму > войму пойму выму

выйми > войми пойми

вынял > вонял понял

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 7 квітня 2021 (UTC)

Мови ВС

• https://meta.wikimedia.org/wiki/Wiktionary#List_of_Wiktionaries

bs Bosanski

cs Čeština

hsb Hornjoserbsce

hr Hrvatski

csb Kaszëbsczi

lv Latviešu

lt Lietuvių

pl Polski

sk Slovenčina

sl Slovenščina

sh Srpskohrvatski / Српскохрватски

be Беларуская

bg Български

mk Македонски

sr Српски / Srpski

ru Русский

uk Українська

• az Azərbaycanca

hu Magyar

uz O‘zbek

fi Suomi

tt Tatarça / Татарча

tr Türkçe

tk Türkmen

kk Қазақша

ky Кыргызча

mn Монгол

Меря

• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/23523/1/iurg-1997-07-01.pdf
• https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/81399/1/vopon_2016_2_013.pdf
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/Tkachenko.%20Issledovaniya%20po%20meryanskomu%20yazyku%20(2007).pdf ///
• https://life.kostromka.ru/merj-6412/
• https://file.kostromka.ru/pdf/tkachenko/014-065.pdf

• https://www.nnov.ec/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%8F#.D0.9E.D0.B1.D0.B7.D0.BE.D1.80
• http://www.merja.org/language/
• https://leg0ner.livejournal.com/491674.html
• https://www.dissercat.com/content/landshaftnaya-leksika-finno-ugorskogo-proiskhozhdeniya-v-russkikh-govorakh-verkhnego-prikamy
• http://skythia.unicyb.kiev.ua/velykochudia.htm **

Урода

• [336] Откуда взялись уроды с точки зрения лингвистики
• [337] РАЗВИТИЕ СЕМАНТИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ УРОД В РУССКОМ ЯЗЫКЕ
• [338] Каково происхождение слова "урод"?
• [339] ЯК ВИНИКЛО СЛОВО УРОЖАЙ?
• [340] З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА

--Микола Івкі (обговорення) 13:25, 27 серпня 2021 (UTC)

Енантіосемія

• [341]
• [342]
• [343]
• [344]
• [345] *

--Микола Івкі (обговорення) 09:04, 2 вересня 2021 (UTC)

Мовознавство

• https://movoznavstvo.org.ua/arkhiv-zhurnalu.html
• https://movoznavstvo.org.ua/statti-za-nomerom-zhurnalu.html
• http://ukr.movoznavstvo.knu.ua/archive/
• https://ukrmova.iul-nasu.org.ua/vypusky-zhurnalu.html
• [346] Ґенеза української мови у гіпотезах та концепціях мовознавців ХІХ–ХХ століть (початок)
• чому росіяни не розуміють українську мову
• http://prosvit.in.ua/linguistics/history-moscow-language.html

--Микола Івкі (обговорення) 13:50, 3 вересня 2021 (UTC)

До відома

Добридень, шановний пане Миколо!

Півроку тому на мене навалилися недостатньо досліджені медициною хвороби. Тому відповім пізніше.

З повагою, — Yuri V. (о•в) 14:36, 8 вересня 2021 (UTC).

Yuri V.. Добридень ! Я припускав, що Ви нездорові. Будьте здорові ! --Микола Івкі (обговорення) 12:05, 10 вересня 2021 (UTC)

До diff. Нагадую w:ВП:ПЗВ130. 22:31, 16 жовтня 2021 (UTC).

відгукніться

Доброго дня!

Помітив Спеціальна:Внесок/Микола Івкі, що тут Вас немає з 11 жовтня. І глобально.

Де Ви є? Як ся маєте?

Бажаю усього найкращого! — Юpiй Дзядuк (о • в) 09:24, 30 листопада 2021 (UTC).

Yuri V.. Добридень ! Вітаю з новорічними святами. Бажаю передусім миру і здоров'я.

Я здоровий. --Микола Івкі (обговорення) 13:53, 5 січня 2022 (UTC)

Вітаю!!! Як я радий, що Ви живі-здорові! Скоро вже три місяці, як зненацька зникли, і не відповідаои. Насамперед вітаю Вас з Вашими іменинами, тобто з Днем св. Миколая (19 грудня). На Сході України його майже не святкують, а вже у Галичині, напр. у Трускавці, це день подарунків, бо св. Миколай це той самий Санта Клаус. Нехай привезе Вам мішок дпрунків, головне міцне здоров'я та гарний настрій, і щоб друзі (взаємно) не забували. — Yuri V (о•в) 14:09, 5 січня 2022 (UTC).

Yuri V.. Дякую. --Микола Івкі (обговорення) 14:20, 5 січня 2022 (UTC)

Ковід-19

• Можливі ліки.

Можливо, допомагає малина (садова, стебла з листям, як чай).

Може, дика малина — краще.

Може, дика ожина — ще краще.

--Микола Івкі (обговорення) 12:59, 20 лютого 2022 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 11:08, 21 лютого 2022 (UTC)

• Обмеження — невдалі.

Восени придумали додаткові обмеження, але взимку — нова хвиля. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 20 лютого 2022 (UTC)

• Побічні дії.

Поблизу один немолодий чоловік вакцинувався, але тепер страждає еілька місяців.

--Микола Івкі (обговорення) 11:08, 21 лютого 2022 (UTC)

• Джерела.

100+ відповідей на запитання про вакцинацію проти COVID-19 [347].

Сімейна лікарка сумської амбулаторії розповіла, які є протипоказання до щеплення від COVID-19 [348].

Три групи протипоказань до вакцинації від COVID-19 — кому не можна щеплюватися (ВІДЕО) [349].

--Микола Івкі (обговорення) 11:35, 21 лютого 2022 (UTC)

Сучасна російсько-українська війна

Пишайся тим, що ти не завойовник ([350] / [351])

• Поразка Німеччини в Першій світовій війні призвела до влади реваншиста Гітлера.

Поразка Росії в холодній війні (Афганістан, Варшавський договір, СРСР) призвела до влади реваншиста Путіна.

• Реваншиста Гітлера вчасно не зупинили.

Чи зупинять вчасно реваншиста Путіна ?

--Микола Івкі (обговорення) 11:31, 21 лютого 2022 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 22 лютого 2022 (UTC)

• Реваншиста Путіна вчасно не зупинили.

--Микола Івкі (обговорення) 11:14, 25 листопада 2022 (UTC)

• Укр. ВП має статті про цю війну, але там не відшукав дечого важливого.

Причина сучасної рос.-укр. війни — рос. реваншизм.

Для виправдання нападу на Україну рос. історики (точніше, псевдоісторики) та лінгвісти (точніше, псевдолінгвісти) оновили брехню про один народ (українці, білоруси, росіяни).

Був, мовляв, один народ, а далі польський реваншизм (рух за відновлення незалежності Польщі) спричинив укр. сепаратизм.

Але одного народу не було, а укр. сепаратизм був і до поділів Польщі.

--Микола Івкі (обговорення) 14:33, 29 листопада 2022 (UTC)

• В Україні вже весна,

Абрикоса зацвіла.

Хай сюди і мир іде,

А війна геть пропаде.

• В Україну всюди мир

Хай хутчій-хутчій іде,

А цар пут іще хутчій

Хай у пекло попаде.

Примітка.

Цар пут — той, хто, на Вашу думку, головний винуватець війни 2022 в Україні

(чи Байден, чи Зеленський, чи Путін, чи інший).

2022.04.10. --Микола Івкі (обговорення) 13:33, 14 квітня 2022 (UTC)

• Час летить. Де кара

За війну жахливу,

За війну брехливу,

За московську мову,

За пограбування,

За високі ціни,

За великі черги,

За розбиті житла,

За розбиті школи,

За розбиті вежі,

За церкви розбиті,

За людей убитих,

За ракети в хатах,

За холодні хати ?

10 — 22.06, 28.12.2022. --Микола Івкі (обговорення) 12:10, 28 грудня 2022 (UTC)

• Мова укр. / рос.

Укр. прислів’я.

Мирно жити — щасливими бути.

Миром дорожити — людям довго жити.

Квітам потрібне сонце, а людям — мир.

Пташці — воля, людині — мир.

Мир — это свобода, основанная на признании прав всякого человека (Цицерон).

Мы объявляем Третью мировую войну ("Комсомольская правда", 27.05.1994).

Война является отрицанием истины и гуманности (Д. Неру).

Самым большим моральным злом является конечно война (Вольтер).

Война, самое дикое, что только есть (А. Шефтсбери).

Война — это самое неразумное, что можно себе представить (А. Эйнзидель).

Война — это путь обмана (Сунь-Цзы).

Гроші — нерв війни (Цицерон).

Під час війни закони мовчать (Цицерон).

Перетворюють усе на пустелю, а називають це миром (Калгак (Тацит)).

Власть одного человека над другим губит прежде всего властвующего (Л. Толстой).

Народы (...) не могут стать завоевателями, не потеряв своей свободы (Ж. Кондорсе).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы (Ф. Энгельс).

Народ, порабощающий другие народы, куёт свои собственные цепи (К. Маркс).

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 29 грудня 2022 (UTC)

• Мова укр. / рос.

Росія призначена тільки для того, щоб показати світові, як не жити і що не можна робить (П. Я. Чаадаєв).

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 29 грудня 2022 (UTC)

• Думки.
• Росія морально хвора, хвора не рік, не дев’ять, а понад двісті років.

Наприкінці XVIII ст. (1786 — 1789) М. М. Щербатов написав твір "О повреждении нравов в России" ([352]) (уперше надруковано в Лондоні 1859).

Де війна, там частіш і обман, і грабіж.

Який народ, така і мова.

Далі мова про рос. слова война, лесть, прелесть, хищение, восхищение.

У росіян лесть викликає прелесть, хищение — восхищение.

До речі, укр. мова не має слів, які звучать подібно до рос. слів прелесть / восхищение.

Рос прелесть отримало сучасне значення «очарование, обаяниеm привлекательность» наприкінці XVIII ст.

Раніше лесть < льсть «обман, хитрость», прелесть < прѣльсть «обман, хитрость, коварство».

Рос. восхищение означає «высшее удовлетворение, восторг».

Раніше восхищение < въсхыщениѥ «грабёж».

Тобто в росіян лесть / обман викликає прелесть / очарование, хищение / грабёж — восхищение / восторг.

Інакше, в росіян война (укр. війна) викликає прелесть / восхищение (укр. зачарування, захоплення).

Цитати (рос.).

На мысли следует нападать с помощью мыслей: по идеям не палят из ружей.

Война — это путь обмана.

Россия — самая лживая страна.

Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью (рос. прислів’я).

Сладкая ложь лучше горькой правды (рос. прислів’я).

Первый признак порчи общественных нравов — это исчезновение правды.

Лесть — это стиль рабов.

Россия, Страна рабов.

[Русские —] нация рабов, снизу доверху все сплошь рабы.

Не бойся неволи, а бойся воли (рос. прислів’я).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы.

Быть высоконравственным и значит быть свободным душой.

Человек свободный никогда не действует лживо, но всегда честно.

Честность — это простейшее выражение принцмпа правды.

--Микола Івкі (обговорення) 12:58, 20 січня 2023 (UTC)

• Тексти відомих рос. пісень "Хотят ли русские войны?", "Если б не было войны" багато разів мають слово война, але жодного разу — слово мир...

--Микола Івкі (обговорення) 11:57, 6 квітня 2023 (UTC)

• Рос. вітання: "Документы !".

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 18 квітня 2023 (UTC)

• Передбачення війни.

Джохар Дудаєв, 1995, рос.: "Украина ещё схлестнётся с Россией" ([353]).

Хто ще (до 2005) ??

--Микола Івкі (обговорення) 12:34, 18 квітня 2023 (UTC)

• Початок реваншу.

Називають Мюнхенську промову Путіна 2007.

Ще 2005 було послання Путіна, де він сказав рос.:

"Прежде всего, следует признать, что крушение Советского Союза было крупнейшей геополитической катастрофой века.

Для российского же народа оно стало настоящей драмой".

1996 Державна дума РФ відмовилась визнати розпад СРСР.

Тобто реванш почав російський народ...

--Микола Івкі (обговорення) 13:18, 18 липня 2023 (UTC)

Українці — не росіяни

Факти — річ уперта

• Етноніми (назви народів).

Українці — не кацапи ([354], [355]), росіяни — не хохли ([356], [357]).

• Слово без кореня.

Рос. мова має слово без кореня: вынуть.

Укр. мова слів без кореня не має.

Які ще мови світу мають слова без кореня ??

• Міжмовна енантіосемія (протилежні значення подібних слів).

Укр. уродливий «красивий» і рос. уродливый «некрасивий» звучать подібно, але мають протилежні значення.

Укр. уродливий не має значення «некрасивий», рос. уродливый не має значення «красивий».

Такі слова належать різним народам.

• Ставлення до брехні.

Укр. прислів’я "Краще гірка правда, ніж солодка брезня" і рос. прислів’я "Сладкая ложь лучше горькой правды" мають протилежні значення.

Такі прислів’я належать різним народам.

• Мови.

Українська мова — єдина слов'янська мова, що має чергування о, е з і (Харків — Харкова Київ — Києва).

Через це українська мова — самостійна слов'янська мова (не рос. і не польськ.).

В українській мові панує тверда вимова перед е, а в рос. і польськ. — м'яка.

Через це українська мова — не рос. і не польськ.

Укр. мова має кличний відмінок (Україно, мамо, тату, земле), а рос. — ні.

Тому українці — не росіяни.

• Прізвища.

Серед росіян панують прізвища на -ов, -ев, -ин (-ын), прізвища типу присвійних прикметників.

На Подонні (Росія) понад 90 % рос. прізвищ мають наростки -ов, -ев, -ин.

Серед українців є відповідні прізвища на -ов, -ев (-єв), -ів (-їв), -ин (-їн).

Але в Україні такі прізвища не панують і не переважають.

Тому українці — не росіяни.

• Видатні люди.

Українці і росіяни визначали видатних людей (відповідні опитування „Великі українці“ і „Имя Россия“).

Серед перших 12 найвидатніших людей у цих обговореннях — нікого спільного.

Тому українці — не росіяни.

--Микола Івкі (обговорення) 11:54, 17 березня 2023 (UTC)

Див., зокрема: [358].

--Микола Івкі (обговорення) 13:19, 19 січня 2023 (UTC)

Мир / війна

Мова: укр. / рос.

• МИР.
• Мирилки.

Мирилка летіла, На плече сіла, Сказала тихенько: – Миріться швиденько! (примовка) ([359]).

Мир миром, Пироги з сиром, Вареники в маслі, Ми дружечки красні, Поцілуймося ([360]).

Мир-миром! Пироги з сиром, Варенички в маслі, Ми дружечки красні — Помирімося! [Різновид.]

• Укр. прислів’я.

Мирно жити — щасливими бути.

Миром дорожити — людям довго жити.

Квітам потрібне сонце, а людям — мир.

Пташці — воля, людині — мир.

Мир та лад — великий клад.

• Свобода.

Мир – це свобода, заснована на визнанні прав будь-якої людини. Цицерон Марк Туллій

Мир — это свобода, основанная на признании прав всякого человека.

Ми прагнемо миру, тому що знаємо: мир – це той клімат, у якому може бути свобода. Дуайт Ейзенхауер

Мы ищем мир, зная, что мир – это климат свободы.

Ви не можете відокремити мир від свободи, тому що ніхто не може бути в мирі, якщо він не має своєї свободи. Малкольм Ікс

Вы не можете отделить мир от свободы, потому что никто не может жить в мире, если у него нет свободы.

• Благо.

Мир настільки благодійний, що саме це слово пестить слух. Цицерон Марк Туллій

Мир настолько благодетелен, что самое это слово ласкает слух.

Мир — найвище благо, якого люди бажають у цьому житті. Мігель де Сервантес Сааведра

Мир – высшее благо, какого люди желают в этом мире.

• Щастя.

Мир, благополуччя і дружба народів – ось що нам потрібно для щастя. Марк Твен

Мир, благополучие и дружба народов – вот что нам нужно для счастья.

• ВІЙНА.
• Майбутні війни.

Або людство покінчить із війною, або війна покінчить із людством.

Джон Фіцджеральд Кеннеді

Или человечество покончит с войной, или война покончит с человечеством.

[Ми оголошуємо Третю світову війну.]

Мы объявляем Третью мировую войну. "Комсомольская правда", 27.05.1994

Я не знаю, якою зброєю вестиметься Третя світова війна, але Четверта — ціпками та камінням. Альберт Ейнштейн

Я не знаю, каким оружием будет вестись Третья мировая война, но в Четвертой будут использоваться палки и камни.

• Дитячий віршик.

Їде півник на коні,

Куряву здіймає.

— Ти куда, ти куда? —

Курочка питає.

— Їду, курочко, прощай,

На війну велику.

— Кудкуда, кудкуда! —

Кури голосити ([361]).

• Укр. прислів’я.

Якби тому трясця, кому війна щастя.

Хто меч підняв, від меча і загине.

Коли зброя говорить, закони мовчать.

Війна людей їсть, а кров'ю запиває.

Моря без води, а війни без крові не буває.

• \

Війна є запереченням істини і гуманності. Джавахарлал Неру

Война является отрицанием истины и гуманности.

Найбільшим моральним злом є, звичайно, війна. Вольтер

Самым большим моральным злом является, конечно, война.

[Війна, найдикіше, що тільки є.] Антоні Шефтсбері

Война, самое дикое, что только есть.

[Війна — це найнерозумніше, що можна собі уявити.] Август Ейнзідель

Война — это самое неразумное, что можно себе представить.

Війна — це шлях обману. Сунь-цзи

Війна — це шлях брехні. [Різновид перекладу.]

Война — это путь обмана.

Гроші — нерв війни. Цицерон Марк Туллій

Деньги — нерв войны.

Під час війни закони мовчать. Цицерон Марк Туллій

Во время войны законы безмолвствуют.

Перетворюють усе на пустелю, а називають це миром. Сказав Калгак, описав Тацит Публій Корнелій.

• Рабство.

Влада однієї людини над іншою губить того, хто перш за все володарює. Лев Толстой

Власть одного человека над другим губит прежде всего властвующего.

Народи (...) не можуть стати завойовниками, не втративши своєї свободи, Марі Жан Антуан Нікола Кондорсе

Народы (...) не могут стать завоевателями, не потеряв своей свободы.

Не може бути вільним народ, який пригноблює інші народи. Сила, яка потрібна йому для придушення іншого народу, кінець кінцем завжди обертається проти нього. Фрідріх Енгельс

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы. Сила, нужная ему для подавления другого народа, в конце концов всегда обращается против него самого.

Народ, що поневолює інший народ, кує свої власні ланцюги. Карл Маркс

Народ, порабощающий другой народ, куёт свои собственные цепи.

Немає тяжчого злочину, ніж непотрібна війна. Ліон Фейхтвангер

Війна — це коли за інтереси інших гинуть безневинні люди. Вінстон Черчілль

• Dans toutes les guerres il ne s’agit que de voler. Вольтер

[В усіх війнах справа йде тільки про грабіж.]

Во всех войнах дело идет только о грабеже.

Війни ненависні матерям. Горацій

Войны ненавистны матерям.

Війна – це бич держави, який неодмінно виснажить її скарбницю. І навіть забравши все золото у переможеного ворога, така країна ніколи не стане багатою. Адже починаючи з Римської імперії, я не можу пригадати жодного народу, який зміг би в повній мірі збагатитися після перемоги. Вольтер

Жах війни і благополуччя світу настільки знайомі людям, що з найдавніших часів, найкращим побажанням по праву вважається «мир вам. Лев Толстой

Війна в рівній мірі збирає данину як чоловіків, так і жінок. Першим доводиться платити кров'ю, а другим – сльозами. Вільям Теккерей

Війна для країни – це крик і сльози, убиті горем вдови і сироти, зруйновані будинки, втоптана у бруд молодість і пригноблена старість. Ілля Еренбург

• Врун, так и обманщик; обманщик, так и плут; плут, так и мошенник, а мошенник, так и вор.
• Хто бреше, той і краде.
• Хто вміє красти, той уміє і брехеньку скласти.
• Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью.

На мысли следует нападать с помощью мыслей: по идеям не палят из ружей.

Война — это путь обмана.

Россия — самая лживая страна.

Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью (рос. прислів’я).

Сладкая ложь лучше горькой правды (рос. прислів’я).

Первый признак порчи общественных нравов — это исчезновение правды.

Лесть — это стиль рабов.

Россия, Страна рабов.

[Русские —] нация рабов, снизу доверху все сплошь рабы.

Не бойся неволи, а бойся воли (рос. прислів’я).

Не может быть свободен народ, угнетающий другие народы.

Быть высоконравственным и значит быть свободным душой.

Человек свободный никогда не действует лживо, но всегда честно.

Честность — это простейшее выражение принцмпа правды.

--Микола Івкі (обговорення) 13:42, 13 червня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:41, 16 січня 2024 (UTC)

Думки росіян

Мова рос. / укр.

Русский народ — царелюбивый.

Русский терпелив до зачина. Русский задора ждет.

Русский человек любит авось (, небось да как-нибудь).

авось небось да как-нибудь — о беспечном, безответственном отношении к чему-нибудь.

На авось (делать)— на случайную удачу.

Авось да небось до добра не доведут.

Сладкая ложь лучше горькой правды.

Россия, страна рабов (М. Лермонтов).

Росія, Країна рабів.

[О русских.] Нация рабов,— снизу доверху, все сплошь рабы (Н. Чернышевский).

Нація рабів,— знизу доверху, все суцільно раби.

Россия предназначена только к тому, чтобы показать всему миру, как не надо жить и чего не надо делать (П. Чаадаев).

Росія призначена тільки для того, щоб показати світові, як не жити і що не можна робить.

Россия – самая лживая страна в истории человечества. Георгий Мирский

Росія – найбрехливіша країна в історії людства.

• Ты меня в поход не зови, –

Мы и так По пояс в крови!

Над Россией сквозь годы-века

Шли Кровавые облака.

Умывалися кровью мы,

Причащалися кровью мы.

Воздвигали мы на крови

Гнезда Ненависти и любви.

На крови посреди земли

Тюрьмы строили И Кремли.

Рекам крови потерян счет...

А она все течет и течет. Роберт Рождественский

([362] / [363]).

--Микола Івкі (обговорення) 13:15, 27 липня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:56, 17 січня 2024 (UTC)

Народи і мови

• [За минулий час придумав складніше дослідження. Тепер цю тему переробляю.--Микола Івкі (обговорення) 13:27, 24 вересня 2024 (UTC)]

Яка людина, така мова

Який птах, такий спів

Кожний птах так співає, яким у нього дзьоб виростає

А мова й історія — це ж єдине ціле (О. Гончар)

Який народ, така і мова

Яка мова, такий народ

• Миролюбність.

Мова народу залежить, зокрема, від войовничості / миролюбності народу.

У стані гніву дитина, зокрема, закушує верхніми зубами нижню губу.

При утворенні губно-зубних звуків нижня губа зближується з верхніми зубами.

Тобто вимова губно-зубних звуків нагадує стан гніву.

Губно-зубні звуки бувають дзвінкі і глухі, тверді і м’які.

Рос. літературна мова має всі такі звуки / фонеми.

Укр. літературна мова має тільки один такий звук (запозичену фонему /ф/).

У частині укр. говорів відсутні такі звуки (пор. телефон і телехвон).

Пор. також укр. Хома, Пилип, Векла / Текля, квасоля і рос. Фома, Филипп, Фёкла, фасоль.

Рос. прізвища переважно мають -ов (а), -ев (а).

Такі прізвища мають губно-зубний звук.

Рос. назви Москва, Волга, Владимир мають губно-зубний звук.

Такі назви українською вимовляють, уживаючи губно-губний звук [в (w)], тобто без губно-зубних звуків.

Наслідок.

Укр. мова миролюбніша за рос.

• Спокійність.

Полегшити спалахи гніву може спокійна мова.

Рос. мова часто має проривний (рос. взрывной) г (g) там, де укр. мова має щілинний г (ɦ) (голова).

Укр. мова — одна з мов, де g > ɣ > ɦ.

Рос. мова може мати проривний г / к перед іншим проривним.

Пор. рос. кто, где, когда, тогда, всегда, иногда

і укр. хто, де, коли, тоді, завжди, іноді.

У південних рос. говорах є ɣ.

Наслідок.

Укр. мова спокійніша за рос.

• Ознаки мов.

Дані про мови переважно шукав у Вікіпедіях (передусім укр., рос., англ.).

Хай мова, яка рідна для понад 10 млн мовців, поширена.

Хай мова, що має рідну (незапозичену) губно-зубну фонему (наприклад, /f/ / /v/), войовнича, інакше миролюбна.

Хай мова, що має /ɣ/ / /h/ / /ɦ/, спокійна, інакше неспокійна.

Хай мова, що не має дзвінких приголосних, глуха.

Хай мова, що має глуху африкату і не має відповідної дзвінкої африкати за наявності відповідних дзвінких приголосних, глухувата.

Знаком w позначено мови, що мають щілинну губно-губну фонему.

Зірочкою позначено непоширені мови.

Миролюбні і спокійні мови.

w Укр., слов’янська.

w * Чеченська, кавказька.

w Афганська (пушту), іранська.

w * Тибетська.

w Ассамська, індоарійська.

w Мадурська, індоарійська.

w Марварі, індоарійська.

w Маґадгі, індоарійська.

w Індонезійська, малайська.

w Яванська, малайська.

w Малайська.

w Сунданська, малайська.

w Тагальська, філіппінська.

w Себуанська, філіппінська.

w Хілігайнон, філіппінська.

w Японська.

w Хауса, чадська.

w * Нама, койсанська.

w * Бака, пігмейська.

w Кечуа, індіанська (інки).

w * Аймара, індіанська.

w * Уастекський науатль, індіанська (ацтеки).

w * Кіче, індіанська.

w * Юкатанська, індіанська (майя).

0 w ** Могіканська, індіанська.

• Рос. стаття "Губно-зубные согласные" ([364]) має розділ "Происхождение".

Ширше: [365].

Спростування такого походження.

Яскравий приклад: японська мова.

Японці вживають сучасну їжу, але японська мова не має губно-зубних приголосних.

Збільшення частрти губно-зубних приголосних можна пояснити інакше: збільшення жахів воєн.

• Миролюбні народи бували загарбниками (наприклад, японці).
  
  

Войовничі і неспокійні мови.

4 Німецька, германська.

4 Нідерландська, германська.

4 Португальська, романська.

5 * Мокшанська, фіно-угорська.

5 Рос., слов’янська.

Войовничі і глухуваті мови.

Рос., слов’янська.

* Мокшанська, фіно-угорська.

* Ерзянська, фіно-угорська.

Німецька, германська.

До речі, в останніх мовах відсутня щілинна губно-губна приголосна (наприклад, /w/).

29.04.2023.

08.08.2023.

--Микола Івкі (обговорення) 12:51, 26 вересня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 11:53, 3 жовтня 2024 (UTC)

Рідна мова

І вашим і нашим

Для декого рідна мова і рос., і укр.

Але ж укр. мова миролюбна, а рос., навпаки, войовнича.

Через це однаково любити ці дві мови неможливо...

--Микола Івкі (обговорення) 12:56, 16 вересня 2024 (UTC)

Росіяни і війна (Хемінгуей)

• -
• Багато-багато років тому читав, цитую рос.:

"Мне земли и народы не нужны (...).

Испанец — герой романа Хемингуэя — говорит, что ненавидит всех иностранцев, но

больше всех русских за то, что они силой навязывают другим "хорошую" жизнь. (...)

Нам надо прекратить утомлять другие народы заботами о них

и позаботиться, наконец, о собственном народе (****ова, Петербург)".

• Багато років тому читав, цитую рос.:

"В 1968 (...) роман [Хемингуэя] "По ком звонит колокол" вышел с купюрами,

а один из испанских очерков Хемингуэя был снят целиком.

Этот очерк "Под защитой горы" (...) сохранился".

Звертаю увагу на слова "снят целиком".

Це оповідання в іншому рос. перекладі має назву "Под гребнем".

--Микола Івкі (обговорення) 11:46, 11 квітня 2023 (UTC)

• [366] "Под гребнем". Звідси цитата рос.

— Я ненавижу мавров, англичан, французов, итальянцев, немцев, североамериканцев и русских.

— Ты назвал их в порядке возрастания ненависти ?

— Нет… Но, возможно, русских я ненавижу больше всех.

— Слушай, какие интересные у тебя идеи, — отметил я. — Ты фашист ?

• [367] "За узгір'ям". Звідси цитата укр.

— Я ненавиджу марокканців, англійців, французів, італійців, німців, північноамериканців і росіян.

— Саме в такому порядку ?

— Еге ж…

— Чоловіче добрий, у вас надзвичайно цікаві погляди, — сказав я. — Ви що, фашист ?

--Микола Івкі (обговорення) 12:26, 3 квітня 2023 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:04, 11 квітня 2023 (UTC)

• Ернест Хемінгуей. Твори в 4-х томах. Том 2. Київ: Дніпро, 1980. Розділ «Оповідання про громадянську війну в Іспанії». Перекладач Володимир Митрофанов. За узгір'ям, page 44

— Yuri V (о•в) 16:19, 10 квітня 2023 (UTC).

• Under The Ridge (Four Stories of the Spanish Civil War)
  • “I hate the Moors, the English, the French, the Italians, the Germans, the North Americans and the Russians.”
  • “You hate them in that order?”
  • “Yes. But perhaps I hate the Russians the most.”
  • “Man, you have very interesting ideas,” I said. “Are you a fascist?”
  • “No. I am an Extremaduran and I hate foreigners.”

— Yuri V (о•в) 03:59, 10 квітня 2023 (UTC).

Російська мова

Рос. фонетика

• Голосний [ы]. Суперечність.

Сильна позиція для голосних — під наголосом.

Голосний звук [ы] під наголосом буває, але фонеми /ы/ немає.

• Фонетика.

Фонетика рос. мови ближча до польської,

ніж до української.

Рос. фонеми ближчі до польських,

ніж до українських.

Рос. і польс. мови мають оглушення приголосних,

а укр. — майже ні.

--Микола Івкі (обговорення) 13:31, 16 травня 2024 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 12:19, 27 травня 2024 (UTC)

Рос. лексика

• Рос. восхищение «захоплення», рос. восхитительный «чудовий».

Давнє въсхыщениѥ «грабіж» (пор. рос. хищение «розкрадання»).

Виходить, грабежі викликають у росіян чудові захоплення.

Грабежів багато на війнах.

Тобто війни викликають у росіян чудові захоплення.

--Микола Івкі (обговорення) 11:27, 13 квітня 2023 (UTC)

• Переважно 2015 — 2021.

--Микола Івкі (обговорення) 11:27, 13 квітня 2023 (UTC)

*

Миколо, чи Ви писатимете статті?--Albedo (обговорення) 13:28, 22 лютого 2022 (UTC)

Albedo. Добридень ! Статті, може,— іноді, а СО статей — так. --Микола Івкі (обговорення) 13:49, 22 лютого 2022 (UTC)

Походження слова кацап

• Через війну останній рік слово кацап звучить частіше.

Це спричинило моє дослідження.

• Значення слова кацап ([368], [369]).

Цитую (укр., рос.).

1. Зневажлива назва російського вояка в Україні у 18 ст.

2. Жартівлива назва росіянина.

разг.-сниж. Прозвище, даваемое русскому украинцами-националистами.

(дореволюц. бран.). Шовинистическое обозначение русского в отличие от украинца в устах украинцев-националистов, возникшее на почве национальной вражды.

• Широко відомо дві версії походження слова кацап: від іменника цап і від чужого слова касап (kassap) «м’ясник» ([370], [371]).

Цитую (укр., рос.).

КАЦА́П «росіянин» (заст., розм., знев.). Очевидно, утворене від цап за допомогою специфічного компонента ка як жартівливе позначення людей, що носять довгі бороди (Фасмер II 213; Преобр. І 302; Brückner 211J; недостатньо обґрунтоване виведення (Крымский Укр. гр. І 20; Яворницький 342) від тур. крим.-тат. аз. kassap «мʼясник», яке походить від ар. qaṣṣāb «тс.».

Каца́п [устаревш.], укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап «козел»; бритому украинцу бородатый русский казался козлом; ср. Брюкнер, KZ 45, 34; 48, 168; Słown. еtуm. 211; AfslPh 3, 163; Первольф, AfslPh 8, 5; Маценауэр, LF 8, 39; Преобр. I, 302.

Я заперечую обидві версії — і створив свою версію.

• Кацап < касап (kassap) ??

1. У доступних джерелах кацап — не «м’ясник», касап — не «росіянин».

2. У говорах укр. мови між голосними відсутній перехід -с- > -ц-.

Тоді версія касап зайва.

• Кацап < цап (іменник) ??

1. Бородаті старообрядці називали безбородих никоніанців кацапами.

Відповідно до версії цап (іменник) мало бути навпаки.

2. Виділяють приросток ка-, але не згадують його значення.

Приросток ка- < ко- може означати спільність дії.

Яку спільну дію виконують росіяни і цапи ??

3. Ще не згадують рос. слова коцапать «дряпати», яке з бородою не пов’язане.

Тоді версія цап (іменник) зайва.

• Слово кацап може мати рос. походження.

Кацап < коцап < коцапать < цапать (пор. выпад < выпадать < падать).

Слова коцап, коцапать є в словнику Даля ([372]), слово кацапать — у СРНГ ([373] /140/)..

Подібних укр. слів не виявив.

Рос. словники містять багато слів на -цапать (зацапать, подцапать, прицапать, сцапать, цапать, див. [374]).

Укр. словники містять мало слів на -цапати (підцапати, цапати, див. [375]).

Кацап < коцап (ненаголошений [о] перед наголошеним складом може переходити в [а], пор. катить < котити, кацапать < коцапать).

Коцап < коцапать (пор. выпад < выпадать, уступ < уступать).

Коцапать < цапать (пор. выпадать < падать, колупать < лупать).

• Рос. слова цапать і кацапать / коцапать мають спільне значення «царапать (укр. дряпати)».

Це може підтверджувати, що коцапать < цапать.

Але в рос. говорах слово кацап подібного значення не має.

• Рос слова на -цапать часто мають значення «красть / присваивать чужое».

У рос. говорах слово кацап подібне значення має: «обманщик, мошенник, плут» ([376] СРНГ, 13, /140/).

Є рос. прислів’я: "Врун, так и обманщик; обманщик, так и плут; плут, так и мошенник, а мошенник, так и вор".

Рос. слова врун «брехун» і вор «крадій» — родичі.

Є укр. прислів’я: "Хто бреше, той і краде", "Хто вміє красти, той уміє і брехеньку скласти".

Є рос. прислів’я: "Московские люди землю сеют рожью, а живут ложью".

Тобто слово кацап може означати «крадій» (також і «брехун»).

• Приросток ко- дуже давній, походить од прийменника к < къ і має в інших мовах відповідники ко- / ком- / кон-

«об’єднання, спільність, сумісність, спів-» ([377]).

Росіяни забагато воювали.

Що означає «спільно / гуртом / разом красти» та ще й на війні ?

Означає «грабувати; мародерствувати».

Слова мародерствувати, грабувати, красти мають подібні значення (синоніми) ([378]).

Тоді слово кацап може означати «крадій; грабіжник; мародер».

• Утворення слова кацап нагадує утворення лат. слова compilatio «крадіжка, грабіж»

< compilare «грабувати, красти» < com- «спільно», pilare «красти» ([379], [380], [381]).

• Слово кацап могло виникнути в Росії / Московії під час релігійного розколу, який постав у середині XVII ст.

Старообрядці називали никоніанців кацапами, а никоніанці старообрядців — інакше ([382] /43/).

Патріарх Никон, цитую рос., "грабил страну в масштабах, до того времени неведомых" ([383]).

Протопоп Авакум, ідеолог старообрядництва, писав про себе, цитую приблизно рос.:

"Двор у меня отнял, а меня выбил, всево ограбя, и на дорогу хлеба не дал" ([384]).

Тобто старообрядці мали підстави називати никоніанців кацапами / грабіжниками.

Никоніанці перемогли — і слово кацап отримало ширше значення: «росіянин».

Пізніше росіянам / кацапам / грабіжникам дуже підійшло відоме гасло "грабуй награбоване" (рос. "грабь награбленное").

• Умовні скорочення.

лат. латинський

пор. порівняйте

рос. російський

СРНГ Словарь русских народных говоров

ст. століття

укр. український

2023.01.23 — .02.01 — .02.11 — .03.23.

--Микола Івкі (обговорення) 11:37, 31 березня 2023 (UTC)

• Додаток.

У середині XIX ст. жив поет Степан Руданський, який створював, зокрема, віршовані гуморески про росіян.

Щодо росіян часто вжито значення «украсти; брехати».

Тобто часто росіянин — крадій (рос. вор); брехун (рос. врун).

І крадуть, і брешуть частіше на війні.

Тоді часто росіяни войовничі.

У передмові до співомовок Руданського щодо росіян ужито слово крутійство.

Тобто часто росіянин — крутій (рос. плут, мошенник).

Рос. слова вор, врун, плут, мошенник у дослідженні є...

--Микола Івкі (обговорення) 13:24, 10 квітня 2023 (UTC)

Походження слова плуг

Плуг < др. плугъ < псл. *plugъ (*plu-g-) «плуг» < іє. *pleu̯‑ / *plou̯‑ «тягти; текти, лити, литися» ([385]).

Плуг, бр. < стараж.-рус. плугъ < прасл. *plugъ (*plu-g-) «плуг» < і.-е. *pleu̯‑ / *plou̯‑ ’ліцца’, ’сунуцца, цягнуць’ ([386]).

Плуг, рос. Общеслав. Суф. производное от того же корня, что и плыть (см). Плуг по сравнению с сохой кажется «плывущим» ([387], [388]).

Плисти < др. плути < псл. pluti ‹ *plouti (*pleuti) «плисти» < іє. *pleu- «текти; литися, пливти» ([389]).

Слово виводять з плу — плисти, і з pflegen ([390]).

Слово плуг виводять з різних мов (слов’янських, германських, кельтських).

Праслов’янські слова plugъ і pluti мають спільний корінь plu-.

В інших мовах подібного не виявив.

Через це віддаю перевагу слов’янському походженню слова плуг.

• https://vuzlit.com/481306/ukrayinska_narodna_astronomiya Плуг *
• https://dereksiz.org/kiyiv-vidavnictvo-hudojneoyi-literaturi.html?page=8 плуг *
• https://slovnyk.me/search?term=плуг
• https://slovnyk.me/dict/orthography/Чепіга
• https://goroh.pp.ua/Словозміна/чепіга
• https://intelektnacii.top/2020/05/12/ukrainski-narodni-nazvy-suzir-iv/ * плуг СО

https://sco.wikipedia.org/wiki/Pleuch

• https://en.wiktionary.org/wiki/pleuch
• https://en.wiktionary.org/wiki/plou
• https://en.wiktionary.org/wiki/pleugh
• https://de.wiktionary.org/wiki/Pflug
• https://en.wiktionary.org/wiki/Pflug
• https://en.wiktionary.org/wiki/plough
• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/plōgaz *

https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/plew-

• https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/plugъ

--Микола Івкі (обговорення) 13:23, 21 вересня 2023 (UTC)

Походження слова часник

• В укр. мові слово часник перемогло слово чеснок < др. чеснъкъ «часник» ([391]).

Слова часник і чеснок означають те саме і звучать подібно,

але ці слова — не родичі: мають різні корені, які між собою не чергуються.

А от слова часник і частий — родичі: мають спільний давній корінь.

Подібно слова чеснок і чесати — родичі ([392])..

• Чеснок < чесн- < псл. čes-, чесати < псл. čes-.

Раніше чесн- міг означати «те, що чесане / відчесане / відділене / відокремлене (про зубки часнику)».

Але ж зубки часничини не відокремлені (від часничини).

• Часник < часн- < псл. čems-, частий < част- < псл. čems- ((рос.) [393]).

Слово частий, зокрема, означає «який складається з густо розташованих один біля одного

однорідних предметів або однорідних складових частин чого-небудь» ([394]).

Тоді раніше часн- міг означати наявність у часничині багатьох зубків,

густо розташованих один біля одного. Так і є !

Тобто назва часник точніша за назву чеснок.

--Микола Івкі (обговорення) 13:44, 21 листопада 2023 (UTC)

2024

• https://russian.rt.com/inotv/2014-04-19/Illarionov-Putin-ne-skrival-chto Илларионов Путин
• \\\ [395] Виктор Ерофеев о мате в русском языке
• \\\ [396] Мат изобретение патриархата и секретное оружие рус * билини
• Хотят ли русские — мира? Виктор Ерофеев 2017 [397], опитування 2023 [398]
• вислови про мову

https://englishaggeeva.wixsite.com/anna/post/2017/04/10/высказывания-великих-людей-о-языке

https://multiurok.ru/blog/tsitaty-velikikh-liudei-21.html

Скільки мов ти знаєш – стільки разів ти людина

• https://dzen.ru/a/ZOL_W5184ys6IOuc 1968 *
• https://www.chasipodii.net/article/13162/ Росія-Україна *
• https://ru.wikisource.org/wiki/Детство_(Суриков) 2 3 4
• https://ru.wikisource.org/wiki/В_полном_разгаре_страда_деревенская_(Некрасов) русская долюшка женская!
• https://ru.wikisource.org/wiki/Пословицы_русского_народа_(Даль)/Неправда_—_Ложь

https://stihi.ru/diary/peterhof/2013-10-11 Пословицы о лжи

• "Солженицын-империалист"

https://pub.wikireading.ru/76947 СЛАВЯНСКАЯ ТРАГЕДИЯ

https://ru.telegram-store.com/catalog/channels/politnavigator/117952 Солженицын еще страшнее Путина

Наряду с Солженицыным-антисоветчиком всегда существовал Солженицын-империалист

• [399] Сигачев М. И. Славянский национальный характер в работах мыслителей панславистской и славянофильской направленности
• В своей стране я словно иностранец. https://ru.wikisource.org/wiki/Русь_советская_(Есенин)
• https://ru.wikiquote.org/wiki/Александр_Исаевич_Солженицын
• "Россией принесено в мир Зла больше, чем любой другой страной."
• "автократия и любовь к рабству глубоко в крови русской нации"
• http://lit.lib.ru/w/wolodimerowa_l_w/stikhi_proza_posle_knig.shtml * раб *
• https://stihi.ru/diary/emma505/2022-04-09 Снова стыдно быть русским... А. Андреевский
• Солженицын
• Что же сказать о сегодняшней России? В ней политика наиболее удалена от нравственности.

Перерождение гуманизма (2000)

• Я, проработав над историей революции 50 лет, с огорчением убедился, что Государь Николай II хотя и был несомненно редкий пример христианина на троне, но он же был первый и основной виновник всего, как рухнуло в России, главный виновник. Он многое сделал для падения России до 1905 года, из этой пропасти спас его Столыпин. Но он ещё следующие 11 лет, до 17-го года, снова всё упустил, и в самом 17-м году совершил непростительные личные и государственные ошибки, приведшие потом к массовым людским гибелям. Поэтому меня коробит, что выделяется его роль едва ли не как первомученика, первострадальца и главы сонма святых. Поспешный жест.

Беседа с Витторио Страда (2000)

• переемная культура всегда непоправимо ниже перенимаемого образца

Исчерпание культуры? (1997)

• На таких огромных пространствах, как Россия, с нашими нынешними язвами нам никогда не справиться при пассивности народа.

Речь в Государственной Думе (1994)

• Кубанский край был весь оцеплен, оцеплена была Украина, со всех сторон.

Выступление в Ростовском университете (1994)

• Мы надломили народный хребет ещё в XVII веке, когда с безумием стали громить старообрядчество — самую грамотную, самую инициативную, самую яркую часть собственного народа. 12 миллионов человек объявили вне закона, хотя тогда и всего-то населения не намного больше было.

Выступление в Новосибирске, в Доме учёных Академгородка (1994)

Пётр после разгрома старообрядчества скрутил православию шею. Униженное положение православия в XVIII, XIX и начале XX века во многом и привело к трагедии 1917 года.

• церковный раскол. Во имя чего? А для вот этой панславистской идеи: чтобы как-нибудь ближе быть к Балканам, к южным славянам. Церковный раскол XVII века был такой удар по хребту русскому, который сказался и в 1917 году.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Интервью_Александра_Солженицына_Станиславу_Говорухину

• Держать великую Империю — значит вымертвлять свой собственный народ.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Как_нам_обустроить_Россию%3F

Надо перестать попугайски повторять: «мы гордимся, что мы русские», «мы гордимся своей необъятной родиной», «мы гордимся…».

• насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а ложь может держаться только насилием.

Жить не по лжи! (1974) *

• насилие не живёт одно и не способно жить одно: оно непременно сплетено с ложью. Между ними самая родственная, самая природная глубокая связь: насилию нечем прикрыться, кроме лжи, а лжи нечем удержаться, кроме как насилием. Всякий, кто однажды провозгласил насилие своим методом, неумолимо должен избрать ложь своим принципом.

Нобелевская лекция (1972)

• Даже когда большинство населения вовсе безсильно помешать своим государственным руководителям – оно обречено на ответственность за грехи и ошибки тех.

Раскаяние и самоограничение как категории национальной жизни» (1973)

За чудовищную расправу со старообрядцами - кострами, щипцами, крюками и подземельями, еще два с половиной века продолженную бессмысленным подавлением двенадцати миллионов безответных безоружных соотечественников, разгоном их во все необжитые края и даже за края своей земли, - за тот грех господствующая церковь никогда не произнесла раскаяния.

• Война есть массовое, густое, громкое, яркое, но далеко не единственное проявление никогда не прекращённого многоохватного мирового насилия.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Мир_и_насилие_(Солженицын)

• Вся мировая история показывает, что народы, создавшие империи, всегда несли духовный ущерб. Цели великой империи и нравственное здоровье народа несовместимы.

https://ru.wikiquote.org/wiki/Письмо_вождям_Советского_Союза

Изучением я убедился, что массовые кровавые революции всегда губительны для народов, среди которых они происходят.

Может быть, на обозримое будущее, хотим мы этого или не хотим, назначим так или не назначим, России всё равно сужден авторитарный строй? Может быть, только к нему она сегодня созрела?..

• /
• "историческая фонетика праславянского языка" / -ой -ке
• https://habr.com/ru/companies/timeweb/articles/557572/ Исторические чередования
• https://dzen.ru/a/ZDkHhB5o4GcoqRRM великие славянские палатализации
• http://old.russ.ru/antolog/vek/1990/5/furman.htm "обречены жить при диктатуре"
• https://ru.wikisource.org/wiki/Слово_о_полку_Игореве
• https://ru.wikisource.org/wiki/Слово_о_полку_Игореве/Текст
• /https://ru.wikisource.org/wiki/Задонщина/1858/Задонщина
• [400] ? В форме НЕПР река ДНЕПР часто упоминается в русских былинах.
• https://web.archive.org/web/20070610115747/http://www.starbel.narod.ru/mamaj.htm Поле Куликово. Сказания о битве на Дону Сказание о Мамаевом побоище
• https://proza.ru/2016/12/18/1635 Кержаки. Кто они?
• https://ruvera.ru/articles/jizn_staroverov 17 фактов о жизни староверов
• https://proza.ru/2018/06/04/497 Староверы-странники
• https://proza.ru/2018/06/23/1066 Панславизм как угроза современной Европе
• [401]
• https://proza.ru/2017/04/08/415
• https://archive.org/stream/shakhm1941/shakhm1941_djvu.txt
• https://newsland.com/post/5484559-iakoiu-bula-ukrayinska-mova-400-rokiv-tomu
• https://mybiblioteka.su/tom2/2-61596.html
• https://archive.org/stream/ugchenko/Ugchenko2_djvu.txt Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу
• щахматов "великорусская народность происхождения" 1916
• "филология и погодинская гипотеза"

https://archive.org/details/krym1904

https://dn790009.ca.archive.org/0/items/krym1904/krym1904.pdf

• русский / украинский менталитет особенности */*/*
• https://dzen.ru/a/WwFjSbzmfrmjBmDD
• https://m.ok.ru/group/62150545440973/topic/154568709237709?ysclid=lt4f3gotnm809821398
• /
• Маленька правдонька всі неправди переважить
• https://stihi.ru/2022/12/17/3370?ysclid=lsuemmp6ot722532037 \\\
• https://dzen.ru/a/YAlgJhmBHwwjeBRh Не обманешь - не проживешь
• https://proza.ru/2012/08/07/715?ysclid=lsud4yg8t535095747
• https://dzen.ru/a/Wnt8JUgmd4UbhtZ8 Россия покрылась ложью как коростой Шукшин
• https://newizv.ru/news/2018-07-10/vsya-rossiya-pokrylas-lozhyu-shvets-sobral-antirusskie-tsitaty-pisateley-267413?ysclid=lsucxs18ng814086551 *
• https://stihi.ru/2022/12/15/4098?ysclid=lsucwr0o8e585664849
• /Ложь — религия рабов и хозяев… Правда — бог свободного человека!
• https://proza.ru/2023/02/25/1446 сво / війна
• / https://www.rbc.ru/politics/03/06/2022/629936b49a7947e357c8d6ad
• \ https://lexicography.online/etymology/shansky/
• http://www.bolshoyvopros.ru/questions/3245258-kakova-etimologija-slova-chuchelo.html
• https://pishika.ru/ogorodnye-chuchela-kak-pishetsya-pravilno/
• / https://glosum.ru/Значение-слова-Чуча
• Категория:Русские поэты Украины
• Категория:Украинские поэты
• https://uk.wikiquote.org/wiki/Головна_сторінка
• https://uk.wikiquote.org/wiki/Російське_вторгнення_в_Україну_(з_2022)
• https://otvet.mail.ru/question/94522441 высловы про мову
• https://ru.wikisource.org/wiki/Резолюция_Клуба_русских_националистов_по_поводу_проекта_преподавания_на_„украинском“_языке
• https://litvek.net/chitat-online/654517-kniga-sergey-plohiy-russko-ukrainskaya-voyna-chitat-online
• Кобахидзе: Реваншизм России — главный вызов безопасности в регионе

23 апреля 2018 : https://eadaily.com/ru/news/2018/04/23/kobahidze-revanshizm-rossii-glavnyy-vyzov-bezopasnosti-v-regione

• Тотальная ложь [402]
• "а ми його надишем"
• "Російський менталітет"
• Брешуть невільники, вільні кажуть правду. Луцій Анней Сенека
• Російська демократія закінчується там, де починається українське питання. Винниченко Володимир Кирилович
• Демократія — погана форма правління, однак нічого кращого людство поки не придумало. Вінстон Черчилль

Демократия — плохая форма правления, однако ничего лучшего человечество не придумало.

• https://faqukrsx.ru/novini-ta-suspilstvo/kultura/171706-rosijskij-harakter-taemnicja-za-simoma-pechatkami.html
• Найважча робота — (це) думати.
• наврутся
• http://www.trend-city.ru/poslovicy-o-vojne?ysclid=lrqdo4w6eg136554824 Пословицы и поговорки о войне » текст, видео, картинки
• https://posloviz.ru/category/vojna/ Пословицы о войне
• https://proza.ru/2015/02/12/242?ysclid=lrqdlj2bgr433397529 Врать Анна Боднарук
• * налгутся
• https://wladimire.livejournal.com/125484.html * Пословицы о войне

--Микола Івкі (обговорення) 13:20, 23 січня 2024 (UTC)

• Моя думка: росіяни знову виберуть Путіна Президентом...

--Микола Івкі (обговорення) 13:26, 19 лютого 2024 (UTC)

2023

• https://citaty.info/topic/ukraincy
• https://citatu.ru/citaty-pro/ukraincy

• https://fr.wikiquote.org/wiki/Discussion:Voltaire#Citations_1
• Мирилка – це доброзичливий віршик для примирення [після сварки або образи]. Синонім до слова мирилки – примирення.
• https://oselyaua.com/koly-posvarylysya-45-garnyh-virshykiv-myrylok-dlya-ditej-ukrayinskoyu-movoyu/
• https://mamabook.com.ua/dutyachi-mirulku-ukrainskou-movou/
• https://mini-rivne.com/virshi_murulku/
  • https://deti-online.com/stihi/mirilki/
• Через тин вишня похилилася

(Мирилка)

Через тин вишня похилилася,

А дружка з дружкою посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

Не сварімося, помирімося, дружечко.

• Через тин вишня похилилася, А дружка з дружкою посварилися. Тобі яблучко, мені грушечка, Не сварімося, помирімося, дружечко.
• Україна завжди прагнула до свободи. Вольтер

Украина всегда стремилась к свободе.

L'Ukraine a toujours aspiré à être libre.

• Я расскажу вам про страну макаревич текст
• http://www.lyricshare.net/ru/andrey-makarevich/moya-strana-soshla-s-uma.html

https://stihi.ru/diary/igslav/2014-09-07 Моя страна сошла с ума * Андрей Макаревич

• "15 ноября 2023" "философ, член "Зиновьевского клуба" и Российского союза писателей Тимофей Сергейцев."

Не вміє розмовляти вживає багато слів-паразитів ну вот вообще так сказать

• https://forum.privet.com/viewtopic.php?t=240787
• https://naspravdi.info/novosti/chto-rossiya-dolzhna-sdelat-s-ukrainoy
• https://podcast.ru/e/0BGaTJfVc5H
• https://medialeaks.ru/0404tat-str-ria/
• https://pioneer-lj.livejournal.com/1873228.html
• https://pikabu.ru/story/chto_rossiya_dolzhna_sdelat_s_ukrainoy_po_mneniyu_odnogo_rossiyskogo_zhurnalista_8990301 Что Россия должна сделать с Украиной по мнению одного российского журналиста⁠⁠
• https://club.berkovich-zametki.com/?p=70080 Лазарь Фрейдгейм: Что Россия должна сделать с Украиной
• /
• [403] Ексрегіонал Царьов одним махом зіпсував 10-річну російську пропаганду
• [404] ...сивина зникне назавжди
• [405] Принципова різниця між українцями та росіянами – Макаревич
• -[406]
• "За что Россия борется на Украине" 6
• \
• https://sunja-edu.livejournal.com/481774.html?ysclid=losm9vhd6f768425346 Ермолов 27 января 1827
• https://studfile.net/preview/5853566/ Высказывания известных людей об Ингушах и Осетинах

• https://ruxpert.ru/Цитаты_об_Украине?ysclid=losncdbum7803947181 * Цитаты_об_Украине
• https://www.sports.ru/profile/1030964596/status/2001595/?ysclid=losnf6yx1z92672375 Высказывания великих людей о украинцах
• https://proza.ru/2022/04/23/1562?ysclid=losnek4o73617284700 Классики об окраинцах \
• https://topwar.ru/47060-dorevolyucionnye-russkie-ob-ukraincah-i-ukrainskoy-idee-zanimatelnye-citaty.html?ysclid=losnd8q4vj839219443 Дореволюционные русские об украинцах и украинской идее (занимательные цитаты)
• https://citaty.info/topic/ukraincy Цитаты на тему «украинцы»
• https://ru-polit.livejournal.com/7774237.html?ysclid=losnbm3uuf389959678 Классики об украинцах
• https://citatu.ru/citaty-pro/ukraincy?ysclid=losn9wuj9p43727849 Цитаты про украинцев
• /
• https://stihi.ru/2020/05/25/8005 Сам Пушкин – шовинист
• https://ru.wikisource.org/wiki/Клеветникам_России_(Пушкин)
• https://air-spb.ucoz.ru/news/2008-09-30-134 Пушкин - шовинист, ксенофоб и враг многонациональной духовности
• https://vk.com/topic-1274789_8942816 Пушкин - шовинист, ксенофоб и националист
• https://proza.ru/2016/06/07/368 Высказывания о чеченцах
• Высказывания об ингушах / украинцах / русских
• -Ветеран про загарбницьку політику СРСР і Росії - YouTube youtube.com›watch
• https://rozrobki.at.ua/load/ukrajinska_literatura/zagarbnicka_politika_rosijskoji_imperiji_za_poemoju_t_g_shevchenka_kavkaz/35-1-0-5837
• https://ru.wikisource.org/wiki/Теоретики_русского_самодержавия_(Черняев)
• Смирись, Кавказ: идет Ермолов! [407].
• Смирись, черкес! и запад и восток [408].
• https://yakovenkoigor.blogspot.com/2022/04/blog-post_5.html?m=1

https://www.yahoo.com/entertainment/archives-kremlin-mouthpiece-ria-publishes-092200579.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/Что_Россия_должна_сделать_с_Украиной

https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html

• Найбільший хижак — людина ([409] Дрозд В. Катастрофа)
• Іврит: f, v... Палестинський діалект: f.
• https://be.wikipedia.org/wiki/Беларуская_фанетыка
• - "варвари космічної доби"

https://referatss.com.ua/work/leksichnij-sklad-poezij-v-simonenka/

• https://goroh.pp.ua/Римування/торговельний

будіве́льник відгодіве́льний заготіве́льник покріве́льник торговельник

годіве́льний зиміве́льний купіве́льний

• "В Україні, а не на Україні" Огієнко

https://goroh.pp.ua/Слововживання/україна

• реетимологізація

https://phil.duan.edu.ua/images/PDF/Full_issues/Issues/1_3_2012.pdf

https://archive.org/stream/pryzv2005/pryzv2005_djvu.txt Прізвища закарпатських українців. Історико-етимологічний словник

• укр. літ. часни́к замість сподіваного *чесник (пор. укр. [чесник], слн. čêsnik) є вторинною формою, що виникла, очевидно, в результаті зближення з ча́стий
• ВЕЖА ВИВІРКА ВИСТЕПКА "вівірка" / "вівериця" ПЕРЕПілка / ПЕРЕПЕЛИЦЯ білка / білиця

ТІТКА — ЕТИМОЛОГІЯ тютка ТЕТЕРВАК — ЕТИМОЛОГІЯ

[410] [411] [412]

[413] [414] [415]

• "Стоїть при дорозі на одній нозі"
• https://educador.narod.ru/index/chuchelo/0-1475

https://ru-etymology.livejournal.com/1068471.html

https://ru.wikisource.org/wiki/%D0%A2%D0%A1%D0%943/%D0%A7%D1%83%D1%87%D0%B0/%D0%94%D0%9E чуча чукча чучело

• ерзянська водська вепська карельська
• http://litopys.org.ua/litop/lit22.htm Вілікаїл / Викинт

lt Viligaila Vykintas 1219

• ІСТОРИЧНА ФОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
• https://ia800106.us.archive.org/32/items/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_text.pdf
• https://ua-mova.livejournal.com/1249521.html
• Вчені нарешті зрозуміли, звідки пішли індоєвропейські мови * meta.ua
• https://www.studmed.ru/view/bevzenko-sp-ukrayinska-dalektologya_91f19a859b0.html?page=6 Бевзенко С.П. Українська діалектологія 1980
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=2698.0 обійстя
• https://chtivo.org.ua/literature/naukova/19666-istorichna-fonologija-ukrayinskoyi-movi.html
• http://izbornyk.org.ua/shevelov/shev.htm
• * https://archive.org/stream/istorychna_fonoloh/istorychna_fonoloh_djvu.txt
• https://philology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/05/ІГ.-18-16.pdf * Історична граматика
• r2u.org.ua ***
• https://podskazok.net/ua/tsytaty/velyki-pro-pravdu-ta-brekhniu.html
• https://www.pravda.ru/news/culture/24402-viktor_erofeev_pisatel_priroda_russkogo_mata/ Єрофеєв
• https://nipalki.ru/znaya-tri-yazyka-uvazhal-russkiy-mat/
• https://ansari75.livejournal.com/1586443.html
• https://donenko.mirtesen.ru/blog/43994053413/Russkiy-mat-ili-netsenzurnaya-leksika.
• /
• https://vostlit.info/Texts/Dokumenty/Arabien/XX/1900-1920/Kawakibi/pred1.phtml ПРИРОДА ДЕСПОТИЗМА И ГИБЕЛЬНОСТЬ ПОРАБОЩЕНИЯ

АБД АБД АР-РАХМАН АЛЬ-КАВАКИБИ

• Список войн с участием России * List of wars involving Russia
• https://news.zhitomir.ua/post2893225
• https://grnt.media/other/zvidky-pohodyt-rosijska-zhorstokist-yak-imperiya-zla-znyshhyla-lyudske-u-simyah-rosiyan/
• https://probapera.org/publication/13/53550/rosijska-zhorstokist.html

• https://pan-baklazhan.livejournal.com/95943.html
• https://mysliwiec.livejournal.com/1647625.html
• https://streithahn.livejournal.com/315152.html
• https://ru.wikisource.org/wiki/О_русском_крестьянстве_(Горький) жестокость
• https://litresp.ru/chitat/ru/М/manujlov-viktor-vasiljevich/zhernova-19181953-boljshaya-chistka/3 Обломов
• https://ukraineclub.net/slovar-ukraineclub
• http://www.tezan.ru/slov_ukr.htm
• кавычка (от ковычька < ковыка 'запинка, помеха' < ковь. 'оковы, путы')

[416] СВО

• https://www.9111.ru/questions/7777777772080415/
• https://www.9111.ru/questions/7777777772199879/
• /
• https://aif.ru/politics/world/groznye_predznamenovaniya_nachnetsya_li_v_donbasse_voyn
• https://chelyabinsk-news.net/other/2022/01/24/341960.html
• https://www.rzn.info/news/2022/2/22/sovfed-razreshil-putinu-ispolzovat-vooruzhennye-sily-za-rubezhom-247384.html
• https://proza.ru/avtor/vrvarlamov&s=50
• https://www.9111.ru/questions/7777777771735332/
• [417] Цапать | Украсть. // 3. Приобретать каким-л. неблаговидным способом. // 2) перен. Присваивать, прикарманивать.

вы́цапать, аю, аешь, сов., что у кого-чего.(простореч.). Насильно или бесцеремонно отнять, добыть что-н. от кого-н., откуда-н.

заца́пать || Арестовать. || также чего. Присвоить, захватить. // 1. что. Присвоить себе что-н. 2. кого-что. Схватить, поймать, арестовать.

зацапывать 1) б) Арестовывать. 2) Присваивать чужое.

Нацапать чего, нахапать, нахватать. /// Цапать | Украсть. / Нацапать, накрасть.

Перецапать, перехватать, нахватать.

Подцапать подцапнуть что, подхватить или | подтибрить.

подца́пнуть, ну, нешь, сов. (к подцапывать), кого-что (простореч.). Схватить, утащить, украсть.

подцапывать 2) перен. Красть, тащить.

Прицапывать, прицапать, прицапнуть что, прихватить чужое, присвоить себе что, завладеть.

Сцапать | стянуть, украсть. // 1) б) Украсть. 2) б) перен. Лишить свободы, арестовать. // || Украсть (обл.).

ПІДЦА́ПАТИ Див. підца́пувати. ПІДЦА́ПУВАТИ Те саме, що кра́сти.

[418] СЛОВАРЬ ТАМБОВСКИХ ГОВОРОВ /208/ ЦАПАТЬ, ПОДЦАПАТЬ – украсть, унести.

[419] РЕЧЕВАЯ КУЛЬТУРА БЕЛОЗЕРЬЯ В ФОКУСЕ ГОВОРА ОДНОЙ ДЕРЕВНИ /263/ -цап-

[420] Уца́пать, -аю, -ают. гл. перех. сов. Утащить, зацепив когтями.

• [421] СРНГ 13 /140/ кацап кацапать

[422] ЖИВАЯ СТАРИНА 1898 /92/ кацапать царапать

[423] УЧЕНЫЕ ЗАПИСКИ ПЕТРОЗАВОДСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА * кулугур

Теза Московії: "русские и украинцы – один народ"

https://www.niialt.ru/attachments/article/300/250918-1_ars_2018.pdf АЛТАЙСКО-РУССКИЙ СЛОВАРЬ

https://translate.academic.ru/pilum/la/ru/

https://korneslov.info/pilum-i-kompiljacija/

[424] 1 2 3

[425] ОРЕНБУРГСКИЙ ОБЛАСТНОЙ СЛОВАРЬ * кацап кержак кулугур хохол

[426] Скорбь кіевлянъ о потере Магдебургскаго права (1835) (современное стихотвореніе)

[427] wiki цитати

[428] прізвища імена

[429] Словник лемківскої говірки цапати Хватати, красти (в перен. знач.); хапати, лапати, поцупити.

?[430] москали

[431]

[432] Корне-кустовой словарь русского языка: 64.000 слов

[433] Обратный (инверсионный) cловарь русского языка Автор А.А.Зализняк

[434] Приростки * ?

[435] словари

[436] ПОСТАНОВЛЕНИЯ СТОГЛАВОГО СОБОРА

[437] Розкол

[438] Как я полностью перешёл на українську мову.

--Микола Івкі (обговорення) 11:28, 1 березня 2023 (UTC)

• Через війну:

— в мене і більшрсті сусідів вікна майже без шибок, деякі двері повідмикало;

— в мене і частини знайомих бували погіршення здоров’я.

Мабуть, більшість жителів України отримали погіршення здоров’я.

--Микола Івкі (обговорення) 12:04, 10 жовтня 2023 (UTC)

• Ґґ, Єє, Іі и Її.
• Рос. цензура наче діє на таких ділянках:

укр. абетка,

пошук Google,

новини Google,

Укр. радіо,

укр. Вікіпедія,

укр. словники,

рос.-укр. словники,

Дудаєв (Джохар).

--Микола Івкі (обговорення) 13:18, 27 жовтня 2023 (UTC)

2022

• "шлюб" "брак" кохання лікарня больница
• http://it-claim.ru/Projects/ASIS/SAS/SAS_pdf/SAS.pdf
• http://www.vox.com.ua/data/fun/2005/11/16/problema-dvomovnosti-u-nashomu-suspylstvi.html 2005
• http://www.inmo.org.ua/assets/files/2021/%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C-2021.pdf
• https://kolincinema.livejournal.com/6125.html Україна
• https://www.oa.edu.ua/ua/info/news/2020/21-02-01
• https://ridna.ua/2018/03/ukrajintsi-ta-rosiyany-naviky-okremo-2/ ***
• https://yatran.com.ua/blog/porvnyalne-movoznavstvo/
• [439] Бера закон
• [440] 3 . Т. Ф Р А Н К О ГРАМАТИЧНА БУДОВА УКРАЇНСЬКИХ ГІДРОНІМІВ
• [441] В. В. ЛУЧИК СЕРЕДНЬОНАДДНШРЯНСЬКА ПРАБАТЬКІВЩИНА СЛОВ’ЯН З ЛІНГВІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ
• [442] УКРАЇНСЬКА ЛЕКСИКА, ПОЗНАЧЕНА ЗАХІДНОСЛОВ’ЯНСЬКИМ ВПЛИВОМ, У ЗАПИСАХ Я. ГОЛОВАЦЬКОГО
• Івківці карта / мапа
• [443] Мапа села Івківці з вулицями та будинками
• [444] Івківці, на карті
• Івківка (річка) вп > Івка 2 Івківці 2
• [445] Гончарук зізнався, чому не зміг вичистити Авгієві стайні в Кабміні
• [446] Українізація від Лаврентія Берії. Секретна постанова 1953 року вимагала відійти від русифікації
• [447] Івківська громада

• [448] Історична довідка Медведівської сільської ради
• [449] Ивковцы *
• [450] Історія села Івківці
• [451] Залізнякові читання. Матеріали П`ятої наукової краєзнавчої конференції
• [452] Максим Залізняк:під покровом таємниці
• wikipedia:en:
• wikipedia:ru: --Микола Івкі (обговорення) 15:30, 5 травня 2022 (UTC)
• [453]. --Микола Івкі (обговорення) 14:08, 30 листопада 2022 (UTC)

Слова

• воріженьки вороженьки мирилка холодомор чержище штапик
• страшнючий гіркучий гіркущий
• "спатки", "їстоньки", "питоньки"
• який голова, такі й підголовки
• добро, дібр
• гонуча
• Покрівонька Покровонька
• москалята

--Микола Івкі (обговорення) 13:27, 26 вересня 2023 (UTC)

Слова-паразити

• ...ну вот вообще так_сказать
• это самое
• http://noorysan.ru/xarakter-po-slovam-parazitam/
• http://www.bolshoyvopros.ru/questions/2194932-kakie-est-byvajut-slova-parazity-polnyj-perechen.html
• https://dzen.ru/a/WufpaS9XjAxyRolL
• https://www.liveinternet.ru/users/4419085/post354846729/
• https://www.kp.ru/daily/26517.3/3532730/
• https://russian7.ru/post/35-slov-parazitov-russkogo-yazyka-2/

--Микола Івкі (обговорення) 12:55, 20 листопада 2023 (UTC)

Вербна неділя

Добридень, пане Миколо!

Щиро вітаю з Вербною неділею! Щиро бажаю здоров'я! А для цього, як водиться сьогодні, треба Вас побити гілочками. Не я б'ю — верба б'є!

Знов маю приємність читати Ваші спостереження, напр. про переклади Хемінгуея.

— Yuri V (о•в) 19:05, 9 квітня 2023 (UTC).

Огірок

• Різновиди.

1. *агірок
2. *вгірок / *вгірки
3. *вгурок
4. во́гирок
5. во́гіро́к / вогірочок
6. воґурка
7. *вугирок
8. *вурок
9. гиро́к
10. гіро́к / гірочок
11. говіро́к
12. гогіро́к
13. *гоірок
14. гоїро́к
15. *гуїрок
16. гуро́к / гурочок
17. о́гиро́к
18. *огірець / огірці́
19. огіро́к / огірочок
20. огорок
21. огуре́ць
22. огурок / огурка
23. угірок / угірочок
24. угуре́ць
25. угуро́к
26. хірок

[454].

Зірочкою позначені слова, взяті з пошуку: "вгірки" "гурок".

• Пояснення різновидів.

Коротко.

*агірок < огірок

*вгірок < угірок

*вгурок < угурок

во́гирок < огирок

во́гіро́к < огірок

воґурка < огурка

*вугирок < вогирок

*вурок < гурок

гиро́к < огирок

гіро́к < огірок

говіро́к < гогірок

гогіро́к < огірок

*гоірок < гоїрок

гоїро́к < гогірок

*гуїрок < гоїрок

гуро́к < огурок

о́гиро́к < огорок

*огірець < огірок

огіро́к < огорок

огорок < *

огуре́ць < огурок

огурок / огурка < огуръ

угірок < огірок

угуре́ць < огурець

угуро́к < огурок

хірок < гірок

https://uk.wikisource.org/wiki/Словник_української_мови_(1937)/гірок

Чому у огірка гіркий кінчик ([455]).

https://uk.telegram-store.com/catalog/channels/harbuzovenamysto/101

• https://ua-etymology.livejournal.com/72888.html
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=34959.0
• https://lingvoforum.net/index.php?topic=17597.0 *
• https://maksymus.wordpress.com/2014/01/16/313193/
• https://en.wiktionary.org/wiki/огурокъ * огірок
• https://slovnyk.me/dict/holoskevych/добро?ysclid=lkwj0yxwry728864968 Добро́, -ра́, -ру́, в -брі́; до́бра, дібр
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/діброва#5607
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/заміж
• https://goroh.pp.ua/Етимологія/огІрок
• Словник Грінченка.

--Микола Івкі (обговорення) 12:52, 31 травня 2023 (UTC)

--Микола Івкі (обговорення) 13:50, 27 липня 2023 (UTC)

Число пі

Кто и шутя и скоро пожелаетъ

Пи узнать число, ужъ знаетъ. Шенрок

• Різновид 1.

Вас я зараз зацікавлю,

Пі знайти число заставлю.

Вам я, отже ж, скажу таємничку:

Пі знайти число вже швидко.

Осінь 1967 — 01.09.1968.

Підказка.

Після другого рядка лічімо кількість букв у всіх словах.

π = 3,1415926536...

03.03.2024.

• Різновид 2.

1

Вас я зараз зацікавлю,

Пі знайти число заставлю.

2

Вам я, отже ж, скажу таємничку:

Пі знайти число вже легко.

Записати таємничку

Думайте швиденько.

Хай же три спочатку буде !

Згодом ще додати слід теж три.

Дописати три ще

Думайте швиденько.

3

Годі вже писати,

Треба пі шукати.

Пі легесенько знайти:

Треба тільки глянуть

У частину другу

Та підряд усе лічить.

П’ять і нуль додайте,

Кому та три крапки

Там, де треба, допишіть.

π = 3,1415926535 8979323846 2643383279 50...

09.06.1969 — 05.03.2024.

--Микола Івкі (обговорення) 13:33, 15 травня 2024 (UTC)