Evgen Novakovskyi's Reviews > Cinema Speculation

є такий жанр: Дорогий Квентіне ™ захоплено душнить розповідає про важливе для нього кіно. охоплює чимало медіумів: першочергово це подкасти та інтерв'ю профільним виданням, але інколи трапляються навіть окремі сцени в художніх фільмах. не вистачало найочевиднішого — книги, але нарешті це питання теж вирішене.

взагалі, є відчуття, що для пана Тарантіно важливе ВСЕ кіно ВСІХ існуючих кінематографічних шкіл, але Cinema Speculation присвячується виключно Новому Голівуду. чому саме йому? бо так сталось, що Квентін ріс в 70-х, а як відомо фундамент наших смаків закладається в підлітковому віці. книжка могла би стати банальною збіркою есеїв, але постать автора, його благоговійний трепет перед магією кіно (боже, вибачте за єлейний пафос і невиправдану кількість їсусячих метафор на речення, але це справді так), режисерський досвід та безліч особистих відвертостей перетворюють текст на дещо більше. це водночас і влучна кінокритика, і репортаж з місця подій, і навіть публічна психотерапія. наприклад, в одному із розділів Тарантіно розповідає яким саме чином на сценарій Django Unchained вплинув знайомий його матері, що інколи водив малого Квентіна в пошарпані кінотеатри на blaxploitation та інші жанрові стрічки.

на жаль, з талановитих письменників виходять посередні режисери: це нам довели Стівен Кінг, Френк Міллер, та в якомусь сенсі навіть Джоан Роулінг (я знаю, що режисерував фільми трилогії про Фантастичних звірів Девід Єйтс, але саме Джо тут повністю відповідальна за сценарії та купу всього іншого і ви бачите до чого це призвело (на відміну від саги про хлопчика зі шрамом в формі блискавки та серіала про Корморана Страйка). а от навпаки, зазвичай, працює: доведено перфекціоністичним Майклом Манном (суб'єктивно Heat 2 це страшне лайно, але купі народу начебто подобається, тож хто я такий, аби з цим сперечатись), девіантним Девідом Кроненбергом (книжка така самісінька як його фільми і це чудово), нішевим жанровим режисером дуже смачних "бех" Крейгом Залером (хоча, книжок в нього вже більше, ніж фільмів), Кауфманом, Гарландом, Ходоровським (так, я нарешті знудився пхати всюди лінки). здається, скаженому псу Квентіну (вибачте, не втримався) теж все вдалося. дуже класний контент, тисну лайк.