| dbo:abstract
|
- Das Gesetz zur Trennung von Kirche und Staat (französisch Loi relative à la séparation des Eglises et de l’Etat) führte im Jahr 1905 den Laizismus in Frankreich ein. Es gilt nicht in den während der Verabschiedung des Gesetzes deutschen Gebieten in Elsass-Lothringen (Alsace-Moselle), sowie in den Überseegebieten Französisch-Guayana, Französisch-Polynesien, Neukaledonien, Mayotte, Saint-Pierre-et-Miquelon und Wallis und Futuna. (de)
- The 1905 French law on the Separation of the Churches and State (French: Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Églises et de l'État) was passed by the Chamber of Deputies on 9 December 1905. Enacted during the Third Republic, it established state secularism in France. France was then governed by the Bloc des gauches (Left Coalition) led by Émile Combes. The law was based on three principles: the neutrality of the state, the freedom of religious exercise, and public powers related to the church. This law is seen as the backbone of the French principle of laïcité (secularism). It is however not applicable in Alsace and Moselle, which were part of Germany when it was enacted. (en)
- La leĝo malkuniganta eklezion kaj ŝtaton estas leĝo adoptita la 9-an de decembro 1905 iniciate de la respublikana-socialista deputito Aristide Briand, kiu decidiĝis favore al sentroa laikeco. Ĝi estas unue fonda ago en la perforta alfrontiĝo, kiu oponis du ideoj pri la pozicio de la Eklezioj en la franca socio dum preskaŭ dudek kvin jaroj. Ĝi anstataŭis la reĝimon de la konkordato de 1801, kiu daŭre validas en Alzaco-Mozelo pro historiaj kialoj (la alzacaj elektitoj starigis ĝin kiel unu el la tri kondiĉoj por akcepti sian alliĝon al Francio en 1919, sen tio ili estus petinta referendumon, kiun Francio ne povis riski perdi post tiel mortiga milito). Ĝi retrovis sian ekvilibron nur en 1924, per la permeso de , kiu ebligis reguligi la situacion de la katolika kulto. (eo)
- La ley de separación de la Iglesia y el Estado (en francés, Loi du 9 décembre 1905 concemant la séparation des Églises et de l’État) se debatió en la Cámara de Diputados de Francia del 21 de marzo al 3 de julio, y en el Senado del 9 de noviembre al 6 de diciembre de 1905, sancionada por el Presidente de la República el 9 de diciembre, fue publicada en el diario oficial el 11 de diciembre. Promulgada durante la Tercera República, estableció un estado secular en Francia. Francia estaba entonces gobernada por el Bloc des gauches (Bloque de las Izquierdas) liderada por Émile Combes, quien, como presidente del consejo de ministros, presentó el proyecto del gobierno, pero el escándalo de Affaire des Fiches provocó su dimisión en enero de 1905. Combes fue sustituido por Maurice Rouvier, primer ministro desde el 24 de enero de 1905 al 12 de marzo de 1906, y a él le correspondió presentar de nuevo el proyecto de ley en la Cámara de diputados el 9 de febrero de 1905. La ley estaba basada en tres principios:
* La neutralidad del Estado.
* La libertad en el ejercicio religioso.
* Los poderes públicos relacionados con la Iglesia. La ley es vista como la columna del principio francés de laicismo. La ley declara la célebre frase: “La República no reconoce, no paga, ni subsidia religión alguna”. (es)
- La loi concernant la séparation des Églises et de l'État est une loi française codifiant la laïcité. Adoptée le 9 décembre 1905 à l’initiative du député républicain-socialiste Aristide Briand, elle est un des actes fondateurs de la sécularisation de l’État, concluant un affrontement violent qui a opposé deux conceptions sur la place des Églises dans la société française pendant presque vingt-cinq ans. Elle abroge le régime du concordat de 1801, qui est cependant resté en vigueur en Alsace-Moselle pour des raisons historiques (les élus alsaciens en faisaient une des trois conditions d’acceptation de leur rattachement à la France en 1919, sans quoi ils demandaient un référendum, que la France ne pouvait prendre le risque de perdre après une guerre si meurtrière). Les décrets Mandel de 1939 entérinent également l'absence de séparation dans les autres territoires où ne s'applique pas la loi de 1905 : Guyane, Polynésie française, Wallis-et-Futuna, Saint-Pierre-et-Miquelon, Nouvelle-Calédonie et Mayotte. Elle fut complétée en 1924 par l’autorisation des associations diocésaines, qui permit de régulariser, 18 ans plus tard, la situation du culte catholique. (fr)
- 政教分離法（せいきょうぶんりほう、フランス語: Loi de séparation des Églises et de l'État）は1905年12月9日、フランス共和国（フランス第三共和政）によって公布された、ライシテ（教会と国家の分離の原則、政教分離原則）を規定した法律。これにより、フランスの反教権主義（反カトリック主義）は完成し、国家の宗教的中立性・無宗教性、信教の自由の保障が図られた。 (ja)
- La legge di separazione tra Stato e Chiese del 1905 è una legge adottata il 9 dicembre 1905 su iniziativa del deputato repubblicano-socialista Aristide Briand e di Emile Combes, che era a favore del secolarismo senza eccessi. È soprattutto l'atto fondante nel confronto violento tra le due concezioni del posto delle Chiese nella società francese per quasi venticinque anni. Con esso la Francia divenne definitivamente uno stato separatista, laico e aconfessionale, realizzando la completa separazione tra Stato e Chiesa cattolica, garantendo al contempo la piena libertà di culto, che fu sospesa in parte solo durante il regime filonazista d'occupazione di Vichy (1940-1944). Sostituì il regime entrato in vigore con il Concordato del 1801, che è ancora attualmente vigente in Alsazia e nella Mosella per ragioni storiche. I funzionari alsaziani la resero una delle tre condizioni per l'accettazione dell'annessione alla Francia nel 1919, senza le quali avrebbero chiesto un referendum. Il governo francese non poteva correre il rischio di vanificare l'annessione dell'Alsazia-Lorena dopo una guerra tanto dura e accettò. L'attuazione della legge venne completata nel 1924 con l'autorizzazione delle associazioni diocesane, che permise di regolarizzare, 18 anni dopo, la situazione del culto cattolico. (it)
- Ustawa o rozdziale Kościoła od państwa we Francji (fr. Loi de séparation des Églises et de l'État) – ustawa uchwalona we Francji 9 grudnia 1905 roku z inicjatywy Aristide’a Brianda, przewidująca rygorystyczny rozdział Kościoła od państwa. (pl)
- Французский Закон о разделении церквей и государства от 9 декабря 1905 года (фр. Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Eglises et de l'Etat) стал первым законом, положившим начало процессу полного отделения церкви от государства в социально-экономических условиях, приближенных к жизни современного общества. Был разработан правительством левого блока Луи Эмиля Комба. В самой Франции процесс перехода к лаицизму (1905—1906) прошёл в целом без массовых потрясений, так как французское общество было к нему морально готово. Более того, такт и дипломатичность главного идеолога закона — Аристида Бриана, позволили ему убедить и многих верующих католиков в готовности французского общества к таким переменам. Тем не менее, принятие закона и последовавшие волнения в стране вызвали отставку правительства, продержавшегося у власти лишь один год и 25 дней. Постулаты данного закона позднее легли в основу подобных указов о секуляризации общественной жизни в СССР, Турции и других странах. (ru)
- Закон про відокремлення церкви від держави (фр. Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Eglises et de l'Etat) — французький закон від 9 грудня 1905 року про відокремлення церкви від держави. Став першим законом, що поклав початок процесу повного розмежування церкви і держави в соціально-економічних умовах, наближених до життя сучасного суспільства. В самій Франції процес переходу до лаїцизму (1905–1906) пройшов в цілому без масових потрясінь, оскільки французьке суспільство було до нього морально готовим. Більше того, такт і дипломатичність головного ідеолога закону — Аристида Бріана, дозволили йому переконати й багатьох вірян католиків у готовності французького суспільства до таких змін. Тим не менше, прийняття закону та подальші заворушення в країні спричинили відставку , який протримався при владі тільки один рік і 25 днів. Постулати даного закону згодом було покладено в основу подібних указів про суспільного життя в СРСР, Туреччини тощо. (uk)
- 1905年法国政教分离法（法語：loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Églises et de l'État）由法兰西第三共和国众议院于1905年12月9日通过的一项法律。该法律在法国确立了世俗国家的概念，并废除了拿破仑制定的1801年教务专约。当时法国由埃米尔·孔布的左翼联盟领导。该法基于三项原则：国家中立、宗教信仰自由、与教会相关的公共权力，法律的核心原则为世俗性。背景：由于天主教会处罚了声明支持法国共和政府的司铎，1904年7月30日，法国众议院投票表决与梵蒂冈断绝外交关系。1918年第一次世界大战结束后，法国政府为缓和右翼的关系，未在收复领土阿尔萨斯洛林适用此法。而是依照德国做法，继续在此适用1801年教务专约。1919年11月，法国大选，右翼政府大获全胜。1921年，法国恢复和梵蒂冈的外交关系。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Das Gesetz zur Trennung von Kirche und Staat (französisch Loi relative à la séparation des Eglises et de l’Etat) führte im Jahr 1905 den Laizismus in Frankreich ein. Es gilt nicht in den während der Verabschiedung des Gesetzes deutschen Gebieten in Elsass-Lothringen (Alsace-Moselle), sowie in den Überseegebieten Französisch-Guayana, Französisch-Polynesien, Neukaledonien, Mayotte, Saint-Pierre-et-Miquelon und Wallis und Futuna. (de)
- The 1905 French law on the Separation of the Churches and State (French: Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Églises et de l'État) was passed by the Chamber of Deputies on 9 December 1905. Enacted during the Third Republic, it established state secularism in France. France was then governed by the Bloc des gauches (Left Coalition) led by Émile Combes. The law was based on three principles: the neutrality of the state, the freedom of religious exercise, and public powers related to the church. This law is seen as the backbone of the French principle of laïcité (secularism). It is however not applicable in Alsace and Moselle, which were part of Germany when it was enacted. (en)
- 政教分離法（せいきょうぶんりほう、フランス語: Loi de séparation des Églises et de l'État）は1905年12月9日、フランス共和国（フランス第三共和政）によって公布された、ライシテ（教会と国家の分離の原則、政教分離原則）を規定した法律。これにより、フランスの反教権主義（反カトリック主義）は完成し、国家の宗教的中立性・無宗教性、信教の自由の保障が図られた。 (ja)
- Ustawa o rozdziale Kościoła od państwa we Francji (fr. Loi de séparation des Églises et de l'État) – ustawa uchwalona we Francji 9 grudnia 1905 roku z inicjatywy Aristide’a Brianda, przewidująca rygorystyczny rozdział Kościoła od państwa. (pl)
- 1905年法国政教分离法（法語：loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Églises et de l'État）由法兰西第三共和国众议院于1905年12月9日通过的一项法律。该法律在法国确立了世俗国家的概念，并废除了拿破仑制定的1801年教务专约。当时法国由埃米尔·孔布的左翼联盟领导。该法基于三项原则：国家中立、宗教信仰自由、与教会相关的公共权力，法律的核心原则为世俗性。背景：由于天主教会处罚了声明支持法国共和政府的司铎，1904年7月30日，法国众议院投票表决与梵蒂冈断绝外交关系。1918年第一次世界大战结束后，法国政府为缓和右翼的关系，未在收复领土阿尔萨斯洛林适用此法。而是依照德国做法，继续在此适用1801年教务专约。1919年11月，法国大选，右翼政府大获全胜。1921年，法国恢复和梵蒂冈的外交关系。 (zh)
- La leĝo malkuniganta eklezion kaj ŝtaton estas leĝo adoptita la 9-an de decembro 1905 iniciate de la respublikana-socialista deputito Aristide Briand, kiu decidiĝis favore al sentroa laikeco. Ĝi estas unue fonda ago en la perforta alfrontiĝo, kiu oponis du ideoj pri la pozicio de la Eklezioj en la franca socio dum preskaŭ dudek kvin jaroj. Ĝi retrovis sian ekvilibron nur en 1924, per la permeso de , kiu ebligis reguligi la situacion de la katolika kulto. (eo)
- La loi concernant la séparation des Églises et de l'État est une loi française codifiant la laïcité. Adoptée le 9 décembre 1905 à l’initiative du député républicain-socialiste Aristide Briand, elle est un des actes fondateurs de la sécularisation de l’État, concluant un affrontement violent qui a opposé deux conceptions sur la place des Églises dans la société française pendant presque vingt-cinq ans. Elle fut complétée en 1924 par l’autorisation des associations diocésaines, qui permit de régulariser, 18 ans plus tard, la situation du culte catholique. (fr)
- La ley de separación de la Iglesia y el Estado (en francés, Loi du 9 décembre 1905 concemant la séparation des Églises et de l’État) se debatió en la Cámara de Diputados de Francia del 21 de marzo al 3 de julio, y en el Senado del 9 de noviembre al 6 de diciembre de 1905, sancionada por el Presidente de la República el 9 de diciembre, fue publicada en el diario oficial el 11 de diciembre. Promulgada durante la Tercera República, estableció un estado secular en Francia. Francia estaba entonces gobernada por el Bloc des gauches (Bloque de las Izquierdas) liderada por Émile Combes, quien, como presidente del consejo de ministros, presentó el proyecto del gobierno, pero el escándalo de Affaire des Fiches provocó su dimisión en enero de 1905. Combes fue sustituido por Maurice Rouvier, primer m (es)
- La legge di separazione tra Stato e Chiese del 1905 è una legge adottata il 9 dicembre 1905 su iniziativa del deputato repubblicano-socialista Aristide Briand e di Emile Combes, che era a favore del secolarismo senza eccessi. È soprattutto l'atto fondante nel confronto violento tra le due concezioni del posto delle Chiese nella società francese per quasi venticinque anni. Con esso la Francia divenne definitivamente uno stato separatista, laico e aconfessionale, realizzando la completa separazione tra Stato e Chiesa cattolica, garantendo al contempo la piena libertà di culto, che fu sospesa in parte solo durante il regime filonazista d'occupazione di Vichy (1940-1944). (it)
- Французский Закон о разделении церквей и государства от 9 декабря 1905 года (фр. Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Eglises et de l'Etat) стал первым законом, положившим начало процессу полного отделения церкви от государства в социально-экономических условиях, приближенных к жизни современного общества. Был разработан правительством левого блока Луи Эмиля Комба. Постулаты данного закона позднее легли в основу подобных указов о секуляризации общественной жизни в СССР, Турции и других странах. (ru)
- Закон про відокремлення церкви від держави (фр. Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Eglises et de l'Etat) — французький закон від 9 грудня 1905 року про відокремлення церкви від держави. Став першим законом, що поклав початок процесу повного розмежування церкви і держави в соціально-економічних умовах, наближених до життя сучасного суспільства. Постулати даного закону згодом було покладено в основу подібних указів про суспільного життя в СРСР, Туреччини тощо. (uk)
|
