| dbo:abstract
|
- L'agnosticisme és un posicionament religiós segons el qual l'existència o no d'un déu o una mitologia de deïtats és desconeguda i, per tant, irrellevant. A vegades aquesta falta de certesa o coneixements és un posicionament personal, relacionat amb l'escepticisme, en altres casos s'afirma que el coneixement sobre l'existència o no d'éssers superiors no només és desconeguda sinó que tampoc es pot conèixer. En el primer cas parlem d'agnosticisme dèbil, mentre que en el segon d'agnosticisme fort. Finalment hi ha versions en les quals s'afirma que l'existència o no d'éssers superiors no només és desconeguda sinó que també és irrellevant o supèrflua. En general els agnòstics consideren que les religions si bé no són una part essencial de la condició humana, sí que ho són de la cultura i la història de la humanitat. Els agnòstics no són necessàriament antireligiosos, sinó que són respectuosos amb totes les creences que provenen d'una reflexió individual i honesta, i no d'un interès egoista, de la desesperació o de la pressió de l'entorn. L'agnòstic entén la fe només com una opció personal de cada individu que ell no comparteix. La paraula agnosticisme prové del grec agnostos ("desconegut, que no es pot conèixer"). Els termes agnosticisme i agnòstics foren utilitzats per primera vegada per Thomas Henry Huxley el 1869, tot i que el concepte d'agnosticisme és molt més antic. (ca)
- Agnosticismus je názor, že pravdivost některých tvrzení, zejména těch, která se týkají existence či neexistence jakéhokoliv boha, se nedá prokázat ani vyvrátit a že totéž platí i pro další, zejména náboženská a metafyzická tvrzení. Agnosticismus je někdy používán k označení celkově zpochybňujícího či skeptického postoje, zvláště k náboženským otázkám. V jistém smyslu se v případě agnosticismu nejedná ani tak o světonázor či přesvědčení, jako spíše o určitý druh metodického přístupu k rozporům a vztahům mezi vírou (zvl. náboženskou) a věděním (ve smyslu vědecky prokazatelného poznání). Termín agnostik („agnostic“) začal razit poprvé Thomas Henry Huxley, slavný anglický biolog a propagátor darwinismu, v roce 1876, jeho podstatou se zabýval již od roku 1860. Způsob agnostického uvažování se však objevuje v průběhu celé historie filosofického myšlení, např. u řeckých filosofů Prótagora, Pyrrhóna a Karneada či ve védské literatuře a dalších. Díky Huxleyho aktivitě při prosazování termínu ho převzalo mnoho myslitelů, a přestože pro Huxleyho byl agnosticismus metodou, jak pohlížet na vědecká a náboženská tvrzení „zvenčí“, je dnes často chápán jako „přechodový most“, střední či „váhavá“ pozice mezi teismem a ateismem. (cs)
- اللاأدرية أو الأغنوستية (بالإنجليزية: Agnosticism) مُصطلح مشتق من الإغريقية (α-γνωστικισμός)، حيث الـ «α» تعني «لا» و«γνωστικισμός» تعني «المعرفة أو الدراية»، وهي توجه فلسفي يُؤمن بأن القيم الحقيقية للقضايا الدينية أو الغيبية غير محددة ولا يمكن لأحد تحديدها، خاصة تلك المتعلقة بالقضايا الدينية وجود الله وعدَمِه وما وراء الطبيعة، والتي تُعتبر غامضة ولا يمكن معرفتها. وتختلف الأغنوستية عن الغنوصية، فالأولى تعني نفي وجود يقين ديني أو إلحادي، بينما الثانية هي نزعة فكرية صوفيةـ عُرفت في القرنين الأولين من العهد المسيحي بخاصة، تمزج الفلسفة بالدين، وتستند إلى المعرفة الحدسية العاطفية للوصول إلى معرفة الله. ووفقًا للفيلسوف ويليام ليونارد رو، فإن اللاأدري هو هذا الشخص الذي لا يُؤمن ولا يكفُر بالذات الإلهية، بينما المؤمن هو الذي يؤمن بها، والملحد هو الذي يكفُر بها. وتختلف اللاأدرية عن الإلحاد؛ حيث أن الإلحاد هو الكفر بالإله، في حين أن اللاأدرية هي مجرد تعليق الإيمان. في عام 1869، صاغ عالم الأحياء البريطاني توماس هنري هكسلي مصطلح اللاأدرية، وقبل ذلك، كانت هناك بوادر عدة لبعض المفكرين بالترويج لوجهات النظر اللاأدرية بالأعمال القديمة، مثل الفيلسوف الهندي في القرن الخامس قبل الميلاد، فيما يتعلق بوجود أي شكل من أشكال الحياة البرزخية. والفيلسوف الإغريقي بروتاغوراس، في القرن السادس قبل الميلاد، ورأيه حول الديفات ونشأة الخلق، وهي جزء من النص المقدس ريجفدا، أحد النصوص الهندية القديمة التي تعود إلى الفترة من 1500 إلى 1200 قبل الميلاد حول نشأة الكون. وقد كتب العديد من المفكرين بتوسع في هذا الموضوع منذ وضع هكسلي لمصطلح اللاأدرية. (ar)
- Agnosticism is the view or belief that the existence of God, of the divine or the supernatural is unknown or unknowable. Another definition provided is the view that "human reason is incapable of providing sufficient rational grounds to justify either the belief that God exists or the belief that God does not exist." The English biologist Thomas Henry Huxley coined the word agnostic in 1869, and said "It simply means that a man shall not say he knows or believes that which he has no scientific grounds for professing to know or believe."Earlier thinkers, however, had written works that promoted agnostic points of view, such as Sanjaya Belatthaputta, a 5th-century BCE Indian philosopher who expressed agnosticism about any afterlife; and Protagoras, a 5th-century BCE Greek philosopher who expressed agnosticism about the existence of "the gods". (en)
- Αγνωστικισμός, ή αγνωστισμός, ή αγνωσία, ή αγνωσιαρχία, ή αγνωστοκρατία (προέρχεται από τη λέξη γνώση και το στερητικό α), ονομάζεται η φιλοσοφική θεώρηση ότι η αλήθεια ορισμένων μεταφυσικών υποθέσεων, όπως οι θεολογικοί ισχυρισμοί που αφορούν την ύπαρξη του Θεού, των θεών ή θεοτήτων, είναι είτε προς το παρόν άγνωστη, είτε εγγενώς απρόσιτη. Οι αγνωστικιστές δεν αρνούνται την ύπαρξη του θεού, απλώς δεν είναι ικανοποιημένοι με τις αποδείξεις για την ύπαρξη του. Ο όρος αυτός, καθώς και ο σχετικοί όροι αγνωστικός και αγνωστικιστής, δημιουργήθηκαν από τον Τόμας Χάξλεϋ στα 1869, και χρησιμοποιούνται επίσης για να περιγράψουν εκείνους που υιοθετούν μια σκεπτικιστική ή διπλωματική στάση σχετικά με την ύπαρξη θεοτήτων, καθώς και με άλλα ζητήματα της θρησκείας. Ο Αγνωστικισμός δεν θα πρέπει να συγχέεται με τη θεώρηση που αντιμάχεται ειδικά το δόγμα της γνώσης και τον Γνωστικισμό —αυτές είναι θρησκευτικές έννοιες που δεν σχετίζονται εν γένει με τον αγνωστικισμό. Στην αρχαία ελληνική γραμματεία ο όρος αναφέρεται ως Αγνωσία. (el)
- Agnostizismus (Neologismus zu altgriechisch γνωστικός gnōstikós „zum Erkennen, Einsehen geschickt, erkenntnisfähig, einsichtig“ und negierendem Alpha privativum ἀ- a-; Sinn etwa „Lehre der Unerkennbarkeit“) ist die philosophische Ansicht, dass Annahmen – insbesondere theologische, die die Existenz oder Nichtexistenz einer höheren Instanz, beispielsweise eines Gottes, betreffen – ungeklärt oder nicht klärbar sind. Vertreter des Agnostizismus werden als Agnostiker bezeichnet. Agnostizismus ist eine Weltanschauung, die insbesondere die prinzipielle Begrenztheit menschlichen Wissens, Verstehens und Begreifens betont. Die Möglichkeit der Existenz transzendenter Wesen oder Prinzipien wird nicht bestritten. Agnostizismus ist sowohl mit Theismus als auch mit Atheismus vereinbar, da der Glaube an Gott und die Ablehnung von Gott möglich sind, selbst wenn die Gewissheit seiner Existenz oder Inexistenz fehlt. Ebenso ist die Auffassung, wonach atheistische Thesen wahrscheinlicher sind als theistische, mit dem Agnostizismus vereinbar. Die Frage „Gibt es einen Gott?“ beantworten Agnostiker nicht mit „Ja“ oder „Nein“, sondern mit „Ich weiß es nicht“, „Es ist nicht geklärt“, „Es ist nicht beantwortbar“ bzw. „Ich kann es nicht wissen (können)“ oder ähnlichem. (de)
- Agnostikismo estas la kredo ke la demando pri la ekzisto de dioj ne estas decidebla. La kredas ke oni ne povas pruvi ĉu dio ekzistas aŭ ne ekzistas. Agnostikismo akordas kun , sed ne kun . La terminoj agnosticism kaj agnostic estis kreitaj en la angla de Thomas Henry Huxley en 1869. Li devenigis la radikon de la greka a- ("ne") kaj gnosis ("scio"). (eo)
- Agnostizismoa zenbait ideia metafisikoren egiazkotasuna, jainkoaren existentzia esaterako, ziurtatzea edo ukatzea ezinezkoa dela baieztatzen duen jarrera filosofikoa eta teologikoa da. Horrela, agnostiko batek jainkoaren existentzia ez du ez baieztatzen ez eta ezeztatzen ere eta beraz, erabateko zalantza da, existentzia zein inexistentziari buruz, bere oinarrizko jarrera. Hitza grekeratik dator a = ez eta gnosis = jakintza partikulak elkartzerakoan sortua. Ateismoa eta agnostizismoa gauza ezberdina dira, ateismoak jainkorik ez dela ziurtatzen duen artean agnostizismoak jainkorik den ala ez esaterik ez dela dio eta nolabait tratamendu bera eskaintzen die dogma baten aurrean honen zuzentasuna edo okertasuna egiatzat jotzen duten korronteei. Egiaztapen metafisikoen egiazkortasunaren ezjakintasun horren trataeraren arabera zenbait agnostizismo mota bereiz liteke:
* Agnostizismo gogorra: Korronte honen arabera gizakiak ezin izango ditu sekula baieztapen metafisikoak frogatu horretarako gai ez delako edota biderik ez dagoelako.
* Agnostizismo ahula:Jarrera pertsonala izan ohi da eta norberak baieztapen metafisiko horien inguruko frogarik ez duela arbuiatzen du.
* Agnostizismo apatikoa edota apateismoa: Korronte honen arabera zalantzan jartzen diren egia goren horien egiazkortasuna garrantzigabekoa da guztiz gizakiengan eragin gabekoak baitira.
* :Korronte honen arabera egia gorenen egiazkortasuna frogatzea garrantzitsua da gizakiarentzat eta eragina du honengan, nolabait apateismoak dioena ukatzen du. Jainko edo jainkoen izate edo izate ezak gizakiaren funtzioan duen eragina izaten da korronte honen arbudio nagusia.
* :Agnostizismo mota bat denentz oso argi ez badago ere honen jarraitzaileek frogarik ez dela ametitu arren jainko edo jainkoak badirela sinesten dute.
* :Aurrekoaren antzekoa da baina kasu hontan jainkorik existitzen ez deneko frogarik ez dela ametitu arren jainkorik ez dela sinesten dutenen korrontea genduke. Orokorrean agnostikoek uste dute erlijioak giza izaeraren funtsezko atala ez direla, baina bai giza kultura eta historiarena. Agnostikoak ez dira nahitaezko erlijio-aurkakoak, baizik eta norberaren jarrera zintzotik sortutako sinesteekin adeitsuak dira. Agnostikoaren ustez fedea berak ez duen norbanako aukera da. Agnostizismoak XIX. mendetik indar handia hartzen hasi zen pentsamendu zientifikoarekin erlazio handia du dogmak frogarik ezean ametitzera erresistitzen baita eta konklusio guztiak arrazionalki sustenga daitezela eskatzen baitu. Agnostiko ospetsuenen artean Thomas Henry Huxley, Thomas Alva Edison, Charles Darwin, Bertrand Russell, Albert Einstein eta Stephen Hawking daude. (eu)
- El agnosticismo (del griego antiguo α- [a-], ‘sin’; y γνώσις [gnōsis], ‘conocimiento’) es la postura que considera que la veracidad de ciertas afirmaciones —especialmente las referidas a la existencia o inexistencia de Dios, además de otras afirmaciones religiosas y metafísicas— es desconocida [la veracidad] (agnosticismo moderado) o inherentemente incognoscible (agnosticismo radical). El biólogo británico Thomas Henry Huxley acuñó la palabra agnóstico en 1869. Sin embargo, algunos pensadores y obras de la Antigüedad ya habían promovido puntos de vista agnósticos, incluido el agnosticismo de Sanyaia Belatthaputta (filósofo indio del siglo V a. C.) respecto de la existencia de cualquier forma de vida más allá de la muerte, el de Protágoras (filósofo griego del siglo V a. C.) sobre los dioses y el del «Himno de la creación», parte del texto sagrado indio Rig-veda (uno de los textos conocidos más antiguos, compuesto probablemente entre 1500 a. C.-1200 a. C.), acerca del origen del universo. Desde que Huxley creó el término, muchos pensadores han escrito extensamente sobre el tema. (es)
- L'agnosticisme (/a.ɡnɔs.ti.sism/) est une conception selon laquelle l'esprit humain est sceptique devant toute solution aux problèmes métaphysiques ou de religion et ne peut donc accéder à l'absolu. (fr)
- Ciallaíonn an t-agnóiseachas an a chuireann in iúl nach féidir leis an aigne dhaonna a bheith ar an eolas maidir le Dia a bheith ann. Ní féidir linn a bheith ar an eolas maidir le rud ar bith atá lasmuigh de theorainneacha an domhain ábhartha eolaíochta, de réir na tuairime seo. Cineál sceipteachais atá i gceist leis an agnóiseachas. Séanann an sceipteachas gur féidir leis an duine daonna a bheith feasach ar an bhfírinne nó go bhfuil a leithéid de rud ann agus fírinne oibiachtúil. Leagan den sceipteachas atá san agnóisiachas a chuireann in iúl an creideamh nach féidir leis an aigne dhaonna a bheith feasach an ann nó as do Dhia. Den chuid is mó, tá an t-agnóisiachas bunaithe ar an dearcadh nach bhfuil aon eolas againn ar an méid a ghabhann thar theorainneacha an domhain ábharaigh eolaíochtúil. Tugtar agnóisí ar an té atá den tuairim nach féidir leis an duine a fháil amach cé acu atá Dia ann nó nach bhfuil. (ga)
- Agnostik atau Agnostisisme merupakan suatu pandangan bahwa ada atau tidaknya Tuhan atau hal-hal supranatural adalah suatu yang tidak diketahui atau tidak dapat diketahui. Definisi lain yang diberikan adalah pandangan bahwa "alasan yang dimiliki manusia tidak mampu memberikan dasar rasional yang cukup untuk membenarkan keyakinan bahwa Tuhan itu ada atau keyakinan bahwa Tuhan itu tidak ada." Seorang ahli biologi Inggris, Thomas Henry Huxley mencetuskan kata agnostic pada tahun 1869 dengan mengatakan, "Secara sederhana ini memiliki makna bahwa seseorang tidak sepatutnya mengatakan kalau dirinya tahu atau percaya pada sesuatu yang mana dirinya tidak memiliki dasar ilmiah untuk mengaku tahu atau percaya." Beberapa pemikir lebih awal sebelumnya telah menulis karya-karya yang isinya mengangkat cara pandang agnostik, beberapa di antaranya adalah , seorang filsuf India dari abad ke 5 SM, yang mengungkapkan agnostisisme akan kehidupan setelah mati. dan Protagoras, seorang filsuf Yunani abad 5 SM, yang mengungkapkan agnostisisme terhadap keberadaan "Tuhan-Tuhan." (in)
- 불가지론(不可知論, agnosticism)은 몇몇 명제(대부분 신의 존재에 대한 신학적 명제)의 진위 여부를 알 수 없다고 보는 철학적 관점, 또는 사물의 본질은 인간에게 있어서 인식 불가능하다는 철학적 관점이다. 이 관점은 철학적 의심이 바탕이 되어 성립되었다. 절대적 진실은 부정확하다는 관점을 취한다. 불가지론의 원래의 의미는 절대적이며 완벽한 진실이 존재한다는 관점을 갖고 있는 교조주의(敎條主義)의 반대 개념이다. 불가지론자들 중 사물의 본질은 인간에게 있어서 인식 불가능하다는 철학적 입장에 있는 이들은 인간이 감각을 통해서 인식하는 것은 사물의 본질이 아니라 본질의 거짓 모습인 현상에 불과하다고 본다. 이 경우 본질적 실재는 완전히 불가지(不可知)라는 데이비드 흄의 설과, 그것은 신앙의 영역에 관한 문제라 하여 남겨 놓는 칸트의 설도 있다. 감각이나 표상은 본질적 실재가 자기를 인간에게 제시하기 위한 상형문자(象形文字), 혹은 기호에 불과하다고 주장하는 등의 도 불가지론의 일종이다. (ko)
- Het agnosticisme is de filosofische bedenking dat kennis van (een) hogere macht(en) niet zeker kan zijn, omdat deze niet (met de wetenschappelijke methode) te bewijzen is. Een agnost is iemand die geen overtuiging heeft jegens het wel of niet bestaan van (een) bovennatuurlijk(e) macht(en). In de negentiende eeuw ontstond de term agnosticisme als noemer voor de overtuiging dat de kenbare werkelijkheid geen aanleiding geeft om het bestaan van God te veronderstellen. Een aanhanger van het agnosticisme is een agnost of agnosticus, meervoud agnosten respectievelijk agnostici. (nl)
- L'agnosticismo (dal greco antico ἀ- (a-), "senza", e γνῶσις (gnōsis), "sapere", "conoscenza") è un atteggiamento concettuale con cui si sospende il giudizio rispetto a un problema, poiché non se ne ha, o non se ne può avere, sufficiente conoscenza. In senso stretto è l'astensione dal giudizio sulla questione dell'esistenza o meno di una qualche entità divina. L'agnostico afferma cioè di non sapere la risposta, oppure afferma che non è umanamente conoscibile una risposta e che per questo non può esprimersi in modo certo sul problema esposto. Nello specifico questa posizione è solitamente assunta rispetto al problema della conoscenza di Dio. In forme del tutto secondarie e in disuso può anche riguardare l'etica, la politica o la società. (it)
- 不可知論（ふかちろん、英: agnosticism）は、ものごとの本質は我々には知り得ず、認識することが不可能である、とする立場のこと。 (ja)
- Agnostycyzm (stgr. ἄγνωστος α- a-, bez + γνώσις gnōsis, wiedzy; od gnostycyzmu) – pogląd filozoficzny, według którego obecnie niemożliwe jest całkowite poznanie rzeczywistości. W kontekście religijnym agnostycyzm oznacza niemożliwość dowiedzenia się, czy Bóg lub bogowie istnieją, czy też nie. Osobą, która wprowadziła termin agnostycyzm, jest Thomas Henry Huxley. Agnostycyzm przybiera różne formy, i tak agnostyk może być ateistą, teistą albo żadnym z nich. Bertrand Russell w broszurze „Kto to jest agnostyk?” stwierdził, że chrześcijanie twierdzą, że wiemy, że Bóg jest, ateiści – że wiemy, że Boga nie ma, natomiast agnostycy przyjmują, że nie ma dostatecznych podstaw, aby potwierdzić istnienie Boga lub mu zaprzeczyć. Według filozofa Jana Hartmana agnostycyzm można opisać następująco: Agnostycyzm to postawa uczciwości intelektualnej. Agnostyk mówi tak: gdyby Bóg istniał, oczekiwałby, że będę agnostykiem, bo naprawdę nie wiem. Jest pychą udawać, że się wie coś, czego się nie wie. Za najprostszą – acz nie we wszystkich przypadkach trafną – różnicę w odróżnieniu agnostyka od ateisty można przyjąć stwierdzenie: Ateista nie wierzy i zaprzecza, agnostyk nie jest przekonany do istnienia Boga (lub bogów), ale też nie zaprzecza jego (ich) istnieniu. (pl)
- Агностици́зм (от др.-греч. ἄγνωστος — непознаваемый) — философская концепция, согласно которой мир непознаваем и люди не могут знать ничего достоверного о действительной сущности вещей, позиция религиозного агностицизма заключается в том, что люди не могут знать ничего достоверного о Боге (или богах). Для агностиков существование Бога, божественного или сверхъестественного неизвестно или непостижимо. Сторонники агностицизма в широком смысле считают принципиально невозможным познание объективной действительности через субъективный опыт и невозможным познание любых предельных и абсолютных основ реальности. Отрицается также возможность доказательства или опровержения идей и утверждений, основанных полностью на субъективных посылах. Этот термин используется в философии, теории познания и теологии. Кроме философского агностицизма, существует агностицизм теологический и научный. В теологии агностики отделяют культурно-этическую составляющую веры и религии, считая её некой светской школой морального поведения в обществе, от мистической (вопросы существования богов, бесов, загробной жизни, религиозных ритуалов) и не придают последней существенного значения. Научный агностицизм существует как принцип в теории познания, предполагающий, что поскольку полученный в процессе познания опыт неизбежно искажается сознанием субъекта, то субъект принципиально не способен постичь точную и полную картину мира, то есть, хотя познание возможно, но оно всегда остаётся неточным. Агностицизм не имеет официального символа, поскольку не существует организации агностиков, которая бы такой символ утвердила. Порой для обозначения агностицизма используют символ атеизма, хотя это разные понятия. Можно найти любительские символы агностицизма, но они неофициальны. (ru)
- Agnosticismo é uma crença de que a capacidade humana é incapaz de saber se existem ou não divindades, pois elas são muito além da compreensão humana. Para uma pessoa agnóstica, é impossível saber se existem ou não divindades, pois elas transcendem a realidade e a lógica, se conformando com a ignorância humana. Em alguns sentidos, o agnosticismo é o meio entre o ateísmo e teísmo; nesse sentido, um agnóstico nem desacredita ou acredita em divindades e muito menos afirma que Deus(es) existe ou não existe. Existem 3 tipos de agnósticos, os ateístas (Não creem na existência de divindades, mas não afirmam que elas não existem), os teístas (Crêem na existência de divindades, mas não afirmam que elas existem) e o agnóstico forte, sem ser pseudo como o agnóstico teísta ou ateísta. Thomas Henry Huxley, um biólogo inglês, cunhou a palavra "agnóstico", em 1869. Pensadores e trabalhos escritos anteriores, no entanto, promoveram pontos de vista agnósticos. Entre estes, podem-se apontar Protágoras, um filósofo grego do século V a.C.. e o mito da criação no Rig Veda, um antigo texto sânscrito. Desde que Huxley cunhou o termo, muitos outros pensadores têm escrito extensivamente sobre o agnosticismo. (pt)
- Agnosticism, (av grekiska: α-γνωστικισμός, a-gnostikismósa, "icke-gnosticism" eller "icke-gnosis", ungefär "icke-kunnig", "icke-vetande"). Agnosticismen brukar numera ofta användas som beteckning för uppfattningen att det inte går att veta om det finns någon gud eller att få någon kunskap om densamma. I Thomas Huxleys ursprungliga definition betydde det dock att man förnekade kunskap om tillvarons yttersta grunder, vilket förvisso betyder något liknande då det inkluderar gud. (sv)
- 不可知論（英語：Agnosticism），或稱不可知主義，是一種哲學觀點，認為形而上學的一些問題，例如是否有來世、鬼神、天主是否存在等，是不為人知或者根本無法知道的想法或理論。不可知论者不像无神论者一样否认神的存在，只是認為人無法知道或無法確認其是否存在，因此不可知论包含着宗教的怀疑主义；不可知論者認為人類不可能得到真理，他們通常被算作非宗教的、世俗的，但是不一定沒有時間觀念後。 不可知論者在現代工業化過程中人數顯著增加，在一些人口統計中，不可知論者常被認為是無神論者，或是無宗教，事實上一些有宗教信仰的人也可以是不知論者：一些人對於他的信仰未堅定，但是受到社會風氣或自小的環境影響，他們把他們的宗教當作是常識或是信念與傳統文化等等。 (zh)
- Агностицизм (грец. α-γνωστικισμός — від гностицизм (див. гнозис)) — філософський погляд, який стверджує, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб'єктивного досвіду, сприйнятого індивідом. Виростає з античного скептицизму і середньовічного номіналізму. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Agnostikismo estas la kredo ke la demando pri la ekzisto de dioj ne estas decidebla. La kredas ke oni ne povas pruvi ĉu dio ekzistas aŭ ne ekzistas. Agnostikismo akordas kun , sed ne kun . La terminoj agnosticism kaj agnostic estis kreitaj en la angla de Thomas Henry Huxley en 1869. Li devenigis la radikon de la greka a- ("ne") kaj gnosis ("scio"). (eo)
- L'agnosticisme (/a.ɡnɔs.ti.sism/) est une conception selon laquelle l'esprit humain est sceptique devant toute solution aux problèmes métaphysiques ou de religion et ne peut donc accéder à l'absolu. (fr)
- 불가지론(不可知論, agnosticism)은 몇몇 명제(대부분 신의 존재에 대한 신학적 명제)의 진위 여부를 알 수 없다고 보는 철학적 관점, 또는 사물의 본질은 인간에게 있어서 인식 불가능하다는 철학적 관점이다. 이 관점은 철학적 의심이 바탕이 되어 성립되었다. 절대적 진실은 부정확하다는 관점을 취한다. 불가지론의 원래의 의미는 절대적이며 완벽한 진실이 존재한다는 관점을 갖고 있는 교조주의(敎條主義)의 반대 개념이다. 불가지론자들 중 사물의 본질은 인간에게 있어서 인식 불가능하다는 철학적 입장에 있는 이들은 인간이 감각을 통해서 인식하는 것은 사물의 본질이 아니라 본질의 거짓 모습인 현상에 불과하다고 본다. 이 경우 본질적 실재는 완전히 불가지(不可知)라는 데이비드 흄의 설과, 그것은 신앙의 영역에 관한 문제라 하여 남겨 놓는 칸트의 설도 있다. 감각이나 표상은 본질적 실재가 자기를 인간에게 제시하기 위한 상형문자(象形文字), 혹은 기호에 불과하다고 주장하는 등의 도 불가지론의 일종이다. (ko)
- Het agnosticisme is de filosofische bedenking dat kennis van (een) hogere macht(en) niet zeker kan zijn, omdat deze niet (met de wetenschappelijke methode) te bewijzen is. Een agnost is iemand die geen overtuiging heeft jegens het wel of niet bestaan van (een) bovennatuurlijk(e) macht(en). In de negentiende eeuw ontstond de term agnosticisme als noemer voor de overtuiging dat de kenbare werkelijkheid geen aanleiding geeft om het bestaan van God te veronderstellen. Een aanhanger van het agnosticisme is een agnost of agnosticus, meervoud agnosten respectievelijk agnostici. (nl)
- L'agnosticismo (dal greco antico ἀ- (a-), "senza", e γνῶσις (gnōsis), "sapere", "conoscenza") è un atteggiamento concettuale con cui si sospende il giudizio rispetto a un problema, poiché non se ne ha, o non se ne può avere, sufficiente conoscenza. In senso stretto è l'astensione dal giudizio sulla questione dell'esistenza o meno di una qualche entità divina. L'agnostico afferma cioè di non sapere la risposta, oppure afferma che non è umanamente conoscibile una risposta e che per questo non può esprimersi in modo certo sul problema esposto. Nello specifico questa posizione è solitamente assunta rispetto al problema della conoscenza di Dio. In forme del tutto secondarie e in disuso può anche riguardare l'etica, la politica o la società. (it)
- 不可知論（ふかちろん、英: agnosticism）は、ものごとの本質は我々には知り得ず、認識することが不可能である、とする立場のこと。 (ja)
- Agnosticism, (av grekiska: α-γνωστικισμός, a-gnostikismósa, "icke-gnosticism" eller "icke-gnosis", ungefär "icke-kunnig", "icke-vetande"). Agnosticismen brukar numera ofta användas som beteckning för uppfattningen att det inte går att veta om det finns någon gud eller att få någon kunskap om densamma. I Thomas Huxleys ursprungliga definition betydde det dock att man förnekade kunskap om tillvarons yttersta grunder, vilket förvisso betyder något liknande då det inkluderar gud. (sv)
- 不可知論（英語：Agnosticism），或稱不可知主義，是一種哲學觀點，認為形而上學的一些問題，例如是否有來世、鬼神、天主是否存在等，是不為人知或者根本無法知道的想法或理論。不可知论者不像无神论者一样否认神的存在，只是認為人無法知道或無法確認其是否存在，因此不可知论包含着宗教的怀疑主义；不可知論者認為人類不可能得到真理，他們通常被算作非宗教的、世俗的，但是不一定沒有時間觀念後。 不可知論者在現代工業化過程中人數顯著增加，在一些人口統計中，不可知論者常被認為是無神論者，或是無宗教，事實上一些有宗教信仰的人也可以是不知論者：一些人對於他的信仰未堅定，但是受到社會風氣或自小的環境影響，他們把他們的宗教當作是常識或是信念與傳統文化等等。 (zh)
- Агностицизм (грец. α-γνωστικισμός — від гностицизм (див. гнозис)) — філософський погляд, який стверджує, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об'єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб'єктивного досвіду, сприйнятого індивідом. Виростає з античного скептицизму і середньовічного номіналізму. (uk)
- اللاأدرية أو الأغنوستية (بالإنجليزية: Agnosticism) مُصطلح مشتق من الإغريقية (α-γνωστικισμός)، حيث الـ «α» تعني «لا» و«γνωστικισμός» تعني «المعرفة أو الدراية»، وهي توجه فلسفي يُؤمن بأن القيم الحقيقية للقضايا الدينية أو الغيبية غير محددة ولا يمكن لأحد تحديدها، خاصة تلك المتعلقة بالقضايا الدينية وجود الله وعدَمِه وما وراء الطبيعة، والتي تُعتبر غامضة ولا يمكن معرفتها. وتختلف الأغنوستية عن الغنوصية، فالأولى تعني نفي وجود يقين ديني أو إلحادي، بينما الثانية هي نزعة فكرية صوفيةـ عُرفت في القرنين الأولين من العهد المسيحي بخاصة، تمزج الفلسفة بالدين، وتستند إلى المعرفة الحدسية العاطفية للوصول إلى معرفة الله. (ar)
- L'agnosticisme és un posicionament religiós segons el qual l'existència o no d'un déu o una mitologia de deïtats és desconeguda i, per tant, irrellevant. A vegades aquesta falta de certesa o coneixements és un posicionament personal, relacionat amb l'escepticisme, en altres casos s'afirma que el coneixement sobre l'existència o no d'éssers superiors no només és desconeguda sinó que tampoc es pot conèixer. En el primer cas parlem d'agnosticisme dèbil, mentre que en el segon d'agnosticisme fort. Finalment hi ha versions en les quals s'afirma que l'existència o no d'éssers superiors no només és desconeguda sinó que també és irrellevant o supèrflua. (ca)
- Agnosticismus je názor, že pravdivost některých tvrzení, zejména těch, která se týkají existence či neexistence jakéhokoliv boha, se nedá prokázat ani vyvrátit a že totéž platí i pro další, zejména náboženská a metafyzická tvrzení. Agnosticismus je někdy používán k označení celkově zpochybňujícího či skeptického postoje, zvláště k náboženským otázkám. V jistém smyslu se v případě agnosticismu nejedná ani tak o světonázor či přesvědčení, jako spíše o určitý druh metodického přístupu k rozporům a vztahům mezi vírou (zvl. náboženskou) a věděním (ve smyslu vědecky prokazatelného poznání). (cs)
- Agnosticism is the view or belief that the existence of God, of the divine or the supernatural is unknown or unknowable. Another definition provided is the view that "human reason is incapable of providing sufficient rational grounds to justify either the belief that God exists or the belief that God does not exist." (en)
- Αγνωστικισμός, ή αγνωστισμός, ή αγνωσία, ή αγνωσιαρχία, ή αγνωστοκρατία (προέρχεται από τη λέξη γνώση και το στερητικό α), ονομάζεται η φιλοσοφική θεώρηση ότι η αλήθεια ορισμένων μεταφυσικών υποθέσεων, όπως οι θεολογικοί ισχυρισμοί που αφορούν την ύπαρξη του Θεού, των θεών ή θεοτήτων, είναι είτε προς το παρόν άγνωστη, είτε εγγενώς απρόσιτη. Οι αγνωστικιστές δεν αρνούνται την ύπαρξη του θεού, απλώς δεν είναι ικανοποιημένοι με τις αποδείξεις για την ύπαρξη του. (el)
- Agnostizismus (Neologismus zu altgriechisch γνωστικός gnōstikós „zum Erkennen, Einsehen geschickt, erkenntnisfähig, einsichtig“ und negierendem Alpha privativum ἀ- a-; Sinn etwa „Lehre der Unerkennbarkeit“) ist die philosophische Ansicht, dass Annahmen – insbesondere theologische, die die Existenz oder Nichtexistenz einer höheren Instanz, beispielsweise eines Gottes, betreffen – ungeklärt oder nicht klärbar sind. Vertreter des Agnostizismus werden als Agnostiker bezeichnet. (de)
- El agnosticismo (del griego antiguo α- [a-], ‘sin’; y γνώσις [gnōsis], ‘conocimiento’) es la postura que considera que la veracidad de ciertas afirmaciones —especialmente las referidas a la existencia o inexistencia de Dios, además de otras afirmaciones religiosas y metafísicas— es desconocida [la veracidad] (agnosticismo moderado) o inherentemente incognoscible (agnosticismo radical). Desde que Huxley creó el término, muchos pensadores han escrito extensamente sobre el tema. (es)
- Agnostizismoa zenbait ideia metafisikoren egiazkotasuna, jainkoaren existentzia esaterako, ziurtatzea edo ukatzea ezinezkoa dela baieztatzen duen jarrera filosofikoa eta teologikoa da. Horrela, agnostiko batek jainkoaren existentzia ez du ez baieztatzen ez eta ezeztatzen ere eta beraz, erabateko zalantza da, existentzia zein inexistentziari buruz, bere oinarrizko jarrera. Orokorrean agnostikoek uste dute erlijioak giza izaeraren funtsezko atala ez direla, baina bai giza kultura eta historiarena. (eu)
- Ciallaíonn an t-agnóiseachas an a chuireann in iúl nach féidir leis an aigne dhaonna a bheith ar an eolas maidir le Dia a bheith ann. Ní féidir linn a bheith ar an eolas maidir le rud ar bith atá lasmuigh de theorainneacha an domhain ábhartha eolaíochta, de réir na tuairime seo. Tugtar agnóisí ar an té atá den tuairim nach féidir leis an duine a fháil amach cé acu atá Dia ann nó nach bhfuil. (ga)
- Agnostik atau Agnostisisme merupakan suatu pandangan bahwa ada atau tidaknya Tuhan atau hal-hal supranatural adalah suatu yang tidak diketahui atau tidak dapat diketahui. Definisi lain yang diberikan adalah pandangan bahwa "alasan yang dimiliki manusia tidak mampu memberikan dasar rasional yang cukup untuk membenarkan keyakinan bahwa Tuhan itu ada atau keyakinan bahwa Tuhan itu tidak ada." (in)
- Agnostycyzm (stgr. ἄγνωστος α- a-, bez + γνώσις gnōsis, wiedzy; od gnostycyzmu) – pogląd filozoficzny, według którego obecnie niemożliwe jest całkowite poznanie rzeczywistości. W kontekście religijnym agnostycyzm oznacza niemożliwość dowiedzenia się, czy Bóg lub bogowie istnieją, czy też nie. Osobą, która wprowadziła termin agnostycyzm, jest Thomas Henry Huxley. Agnostycyzm przybiera różne formy, i tak agnostyk może być ateistą, teistą albo żadnym z nich. (pl)
- Agnosticismo é uma crença de que a capacidade humana é incapaz de saber se existem ou não divindades, pois elas são muito além da compreensão humana. Para uma pessoa agnóstica, é impossível saber se existem ou não divindades, pois elas transcendem a realidade e a lógica, se conformando com a ignorância humana. Em alguns sentidos, o agnosticismo é o meio entre o ateísmo e teísmo; nesse sentido, um agnóstico nem desacredita ou acredita em divindades e muito menos afirma que Deus(es) existe ou não existe. Existem 3 tipos de agnósticos, os ateístas (Não creem na existência de divindades, mas não afirmam que elas não existem), os teístas (Crêem na existência de divindades, mas não afirmam que elas existem) e o agnóstico forte, sem ser pseudo como o agnóstico teísta ou ateísta. (pt)
- Агностици́зм (от др.-греч. ἄγνωστος — непознаваемый) — философская концепция, согласно которой мир непознаваем и люди не могут знать ничего достоверного о действительной сущности вещей, позиция религиозного агностицизма заключается в том, что люди не могут знать ничего достоверного о Боге (или богах). Для агностиков существование Бога, божественного или сверхъестественного неизвестно или непостижимо. (ru)
|
