| dbo:abstract
|
- Els anglosaxons (en anglès: Anglo-Saxons) foren les tribus germàniques que envaïren el sud i l'est de la Gran Bretanya al començament del segle v de la nostra era, i el període (anglosaxó) des de la seva creació fins a la conquesta normanda d'Anglaterra. El període anglosaxó va de l'any 550 a 1066. El terme també es fa servir per a anomenar l'anglès antic (Old English), parlat i escrit pels anglosaxons i els seus descendents en gran part del territori que ara és Anglaterra i part del sud d'Escòcia entre almenys mitjan segle v i mitjan segle xii. L'Old English derivava de l'. El monjo benedictí Beda el Venerable, que escrivia al segle viii, identificava els anglesos com a descendents de tres tribus germàniques:
* Els angles, que potser provenien d'Angeln (en la moderna Alemanya); Segons Beda, tota la nació es traslladà a la Gran Bretanya. El nom d'Anglaterra (England) s'originà d'aquesta tribu.
* Els saxons, de la Baixa Saxònia (a Alemanya) i els Països Baixos.
* Els juts, possiblement de la península de Jutlàndia, a l'actual Dinamarca. (ca)
- الأنجلوسكسونيون (بالإنجليزية: Anglo-Saxons) هم مجموعة ثقافية سكنت إنجلترا منذ القرن الخامس. وكانوا يتألفون من القبائل الجرمانية التي هاجرت إلى جزيرة بريطانيا العظمى من أوروبا القارية، ونسلهم، والمجموعات البريطانية الأصلية التي تبنت العديد من جوانب الثقافة واللغة الأنجلوسكسونيَّة. أسس الأنجلوسكسون مملكة إنجلترا، وتدين اللغة الإنجليزية الحديثة للغتهم بما يقرب من نصف كلماتها، بما في ذلك الكلمات الأكثر شيوعًا في الكلام اليومي. تاريخيًا، تشير الفترة الأنجلوسكسونية إلى بريطانيا في الفترة بين العامين 450 و1066، بعد بداية استيطانهم حتى غزو النورمان. تتضمن الفترة الأنجلوسكسونية المبكرة تأسيس أمة إنجليزية، مع العديد من الجوانب التي ما تزال باقية حتى اليوم، بما في ذلك الحكومة الإقليمية الشاير والهندرد. خلال هذه الفترة، انتشرت المسيحية وبدأ ازدهار الأدب واللغة. ووضعت المواثيق والقوانين. يستخدم مصطلح أنجلوسكسون بشكل شائع للغة التي تحدث وكتب بها الأنجلوسكسون في إنجلترا وشرق اسكتلندا بين منتصف القرن الخامس ومنتصف القرن الثاني عشر. في الاستخدام الأكاديمي، تُسمى هذه اللغة بالإنجليزية القديمة بشكل أكثر شيوعًا. يعَد تاريخ الأنجلوسكسون تاريخ الهوية الثقافية. وقد تطورت من مجموعات متباينة بالإضافة إلى اعتناق الناس للمسيحية وكانت جزءًا لا يتجزأ من تأسيس ممالك مختلفة. أعيد تأسيس هذه الهوية التي كانت مهددة بالغزوات الدنماركية الواسعة والاحتلال العسكري لشرق إنجلترا، وبقيت مهيمنة حتى غزو النورمان. يمكن رؤية الثقافة الأنجلوسكسونية الظاهرة في الحضارة المادية للمباني وأنماط اللباس وتذهيب الكتب والمرفقات الجنائزية. وخلف الطبيعة الرمزية لهذه الشعارات الثقافية، هناك عناصر قوية من العلاقات القبلية والسيادية. أعلن النخبة أنفسهم على أنهم الملوك الذين طوروا البور (المستوطنات المحصنة)، ووضحوا أدوارهم وشعوبهم في ضوء الكتاب المقدس. وقد ذكرت البروفيسورة هيلينا هيمرو أن «مجموعات الأقارب المحلية والممتدة بقيت. وكانت الوحدة الأساسية للتناسل طوال الفترة الأنجلوسكسونية». ووفقًا لدراسة نُشرت في مارس 2015، تظهر هذه الأثار في القرن الواحد والعشرين عبر التركيب الجيني للسكان البريطانيين اليوم، وتظهر فيها انقسامات الوحدات السياسية القبلية في أوائل العصر الأنجلوسكسوني. يفترض استخدام مصطلح أنجلوسكسون Anglo-Saxon أن الكلمات Angles أو Saxons أو Anglo-Saxon لها نفس المعنى في جميع المصادر. وقد بدأ استخدام هذا المصطلح في القرن الثامن لتمييز المجموعات «الجرمانية» في بريطانيا عن تلك الموجودة في القارة (سكسونيا القديمة ومن منطقة أنغلن في ألمانيا الشمالية). لخصت كاثرين هيلز آراء العديد من العلماء الحديثين في ملاحظتها بأن المواقف تجاه الأنجلوسكسون كانت «مرتبطة بالسياسية المعاصرة واللاهوت الديني أكثر من أي نوع من الأدلة»، لذا يتضمن تفسير ثقافتهم وتاريخهم. (ar)
- Anglosasové je kolektivní označení obvykle užívané k popisu kulturně a jazykově spřízněných germánských kmenů žijících na jihu a východě ostrova Velká Británie zhruba od poloviny 5. století až do doby normanského dobytí země v roce 1066. Anglosasové hovořili germánskými dialekty a podle Bedy Ctihodného byli potomky dvou mocných germánských kmenů, Anglů a Sasů původem ze současného severního Německa, a Jutů z dnešního Dánska. Anglosasové od 5. století prosluli dobýváním bývalé římské provincie Británie. Tu obývali romanizovaní keltští Britové (Britonové), které podle mýtů vedl proti dobyvatelům král Artuš. Anglosasové si v dobyté Anglii udrželi výsadní postavení až do roku 1066, kdy byl zabit poslední korunovaný anglosaský král Harold II. Godwinson normandským vévodou Vilémem Dobyvatelem v bitvě u Hastingsu. (cs)
- Με τον όρο Αγγλοσάξονες (αγγλικά: Anglo-Saxons) περιγράφεται μια ομάδα λαών γερμανικής καταγωγής, οι οποίοι κατά τη διάρκεια του δεύτερου μισού του 5ου μ.Χ. αιώνα, ξεκινώντας από την ευρύτερη περιοχή της βόρειας Γερμανίας, εισέβαλαν στα Βρετανικά νησιά υποτάσσοντας τους ντόπιους κελτικούς πληθυσμούς. Πιο συγκεκριμένα, στην ομάδα αυτή περιλαμβάνονται οι Άγγλοι, οι Σάξονες και οι . Οι Άγγλοι, όπως και οι γείτονές τους Σάξονες, ξεκίνησαν από την περιοχή Σλέσβιχ-Χόλσταϊν στο νότιο ήμισυ της χερσονήσου της Γιουτλάνδης (βορειότερο άκρο της σημερινής Γερμανίας), ενώ οι Γιούτοι κατοικούσαν στο βόρειο ήμισυ της χερσονήσου της Γιουτλάνδης (τμήμα της σημερινής Δανίας). Ως αγγλοσαξονική ορίζεται η περίοδος της βρετανικής ιστορίας από την αρχική εγκατάσταση των Αγγλοσαξόνων (περίπου 450 μ.Χ.) μέχρι τη νορμανδική κατάκτηση (1066 μ.Χ.), περίοδος μέσα στην οποία συντελείται βαθμιαία η ομογενοποίηση των γερμανικών με τα κελτικά/βρετανικά φύλα και η δημιουργία του Αγγλικού Έθνους. (el)
- The Anglo-Saxons were a cultural group who inhabited England in the Early Middle Ages. They traced their origins to settlers who came to Britain from mainland Europe in the 5th century. However, the ethnogenesis of the Anglo-Saxons happened within Britain, and the identity was not merely imported. Anglo-Saxon identity arose from interaction between incoming groups from several Germanic tribes, both amongst themselves, and with indigenous Britons. Many of the natives, over time, adopted Anglo-Saxon culture and language and were assimilated. The Anglo-Saxons established the concept, and the Kingdom, of England, and though the modern English language owes somewhat less than 26% of its words to their language, this includes the vast majority of words used in everyday speech. Historically, the Anglo-Saxon period denotes the period in Britain between about 450 and 1066, after their initial settlement and up until the Norman Conquest.The early Anglo-Saxon period includes the creation of an English nation, with many of the aspects that survive today, including regional government of shires and hundreds. During this period, Christianity was established and there was a flowering of literature and language. Charters and law were also established. The term Anglo-Saxon is popularly used for the language that was spoken and written by the Anglo-Saxons in England and southeastern Scotland from at least the mid-5th century until the mid-12th century. In scholarly use, it is more commonly called Old English. The history of the Anglo-Saxons is the history of a cultural identity. It developed from divergent groups in association with the people's adoption of Christianity and was integral to the founding of various kingdoms. Threatened by extended Danish Viking invasions and military occupation of eastern England, this identity was re-established; it dominated until after the Norman Conquest. Anglo-Saxon material culture can still be seen in architecture, dress styles, illuminated texts, metalwork and other art. Behind the symbolic nature of these cultural emblems, there are strong elements of tribal and lordship ties. The elite declared themselves kings who developed burhs, and identified their roles and peoples in Biblical terms. Above all, as archaeologist Helena Hamerow has observed, "local and extended kin groups remained...the essential unit of production throughout the Anglo-Saxon period." The effects persist, as a 2015 study found the genetic makeup of British populations today shows divisions of the tribal political units of the early Anglo-Saxon period. The term Anglo-Saxon began to be used in the 8th century (in Latin and on the continent) to distinguish "Germanic" groups in Britain from those on the continent (Old Saxony and Anglia in Northern Germany). Catherine Hills summarised the views of many modern scholars in her observation that attitudes towards Anglo-Saxons, and hence the interpretation of their culture and history, have been "more contingent on contemporary political and religious theology as on any kind of evidence." (en)
- Anglosaksoj estis la ĝermanaj popoloj kiuj invadis Anglion ekde la frua 5-a jarcento, estigis la anglan nacion, kaj regis Anglion dum la plejparto de la postaj jarcentoj ĝis la invado de Vilhelmo la Konkerinto. Laŭ la anglosaksa historiisto Bede, ili devenis de tri triboj:
* la engloj
* la saksoj
* la jutoj, kiu venis el Jutlando Komence ili fondis plurajn sendependajn regnojn, sed post kiam la reĝoj de Wessex venkis la Vikingojn, Anglio unuiĝis. (eo)
- Die Angelsachsen waren ein germanisches Sammelvolk, das ab dem 5. Jahrhundert Großbritannien besiedelte und zunehmend beherrschte. Ab der Mitte des 6. Jahrhunderts war die angelsächsische Kultur auf der Insel bereits dominant, da die römisch-keltische Bevölkerung entweder verdrängt oder assimiliert worden war. Als angelsächsische Periode wird die Zeit britischer Geschichte von etwa 450 bis 1066 angesehen, als schließlich die Normannen das Land eroberten. Das Sammelvolk der Angelsachsen bestand hauptsächlich aus Sachsen und Angeln. Als Verband treten diese Stämme, mit aus Jüten, Friesen und Niederfranken bestehenden Gruppen, ab dem 5. Jahrhundert auf. Zur Ethnogenese der Angelsachsen kam es, als sie nach ihrer Einwanderung von Teilen der keltisch-romanischen Vorbevölkerung Britanniens aufgenommen wurden. Aus diesem Völkerverband bildete sich zunächst eine angelsächsische Kultur heraus. Später, ergänzt um Skandinavier, Dänen und im 11. Jahrhundert frankophone Normannen, formierte sich im Laufe der Zeit und dieser Entwicklungen im Hochmittelalter eine kulturell-ethnische Konstellation, die später als englische Nation und Kultur interpretiert wurde. Das Angelsächsische hat seine wesentlichen sprachlichen Wurzeln in der altsächsischen Sprache. Trotz 1500-jähriger unterschiedlicher Entwicklung finden sich noch viele Gemeinsamkeiten zwischen der englischen und der niedersächsischen Sprache. Oft wird der Begriff im übertragenen Sinn in Bezug auf die Bewohner der Britischen Inseln und auf die englischsprachigen Völker in Nordamerika und Ozeanien (US-Amerikaner, Kanadier, Australier, Neuseeländer) genutzt. Insbesondere in den USA ist der Terminus in jüngster Zeit zunehmend umstritten, da er dort teilweise mit White Supremacy assoziiert wird. (de)
- Anglosaxoiak V. mendetik aurrera Britainiaren hegoalde eta ekialdea eraso eta bereganatu zuten hainbat germaniar herrialderen nahastetik sortutako populazioa izan ziren. Anglosaxoien aroa tribu horien hasierako asentamendutik Ingalaterraren sorreraraino doa, hau da, 550. urte ingurutik 1066. urtera. Juto, anglo eta saxoiek gaur egun Ingalaterra den lurraldea inbaditu eta biztanle berri hauei guztiei anglosaxoi izendapen orokorra ezarri zitzaien. Herrialde hauek euren arteko akordio batera iristeko gaitasun eza zela eta, elkarren artean etsaitu egin ziren, hortaz erresuma edo estatu independenteak sortu zituzten, denborarekin erreinu txikiak desagertu eta azkenean zazpi erresuma geratu zirelarik. Zazpi erreinu anglosaxoi horiek izendatzeko Heptarkia hitza erabiltzen da. Denek bat egitea lortu zuen erregea izan zen. Aurrerago daniarrek anglosaxoiak menderatu zituzten. Talde honek hitz egiten zuen hizkuntzari ere anglosaxoi esan izan zaio, baina gaur egun antzinako ingelesa esatea egokiago da. (eu)
- Anglosajón es un término que designa a los pueblos germánicos que invadieron el sur y el este de la Gran Bretaña, desde principios del siglo V hasta la conquista normanda en el año 1066. La era anglosajona denota el período de la historia inglesa entre aproximadamente el año 550 y la conquista normanda. Además, el término es utilizado para denominar al idioma ahora llamado (en inglés) Old English, hablado y escrito por los anglosajones y sus descendientes en gran parte de lo que ahora es Inglaterra y la parte sureste de Escocia entre mediados del siglo V y mediados del siglo XII. El monje benedictino Beda escribió a principios del siglo VIII identificando a los ingleses como descendientes de tres tribus germánicas:
* Los anglos, que provenían de Anglia (en la Alemania moderna); Beda escribió que su nación íntegra habría llegado a Gran Bretaña, dejando sus anteriores tierras vacías. El nombre England (del anglosajón Engla land o Ængla land) se origina a partir del nombre de esta tribu.
* Los sajones, que provenían de la Baja Sajonia (en la Alemania moderna; en alemán, Niedersachsen) y de los Países Bajos.
* Los jutos, posiblemente de Jutlandia (en la Dinamarca moderna; en danés, Jylland). Su idioma deriva del dialecto germánico occidental «ingvaeonico» y evolucionó a partir del siglo XI al inglés medio. El anglosajón se divide en cuatro dialectos principales: el sajón occidental, el , el dialecto northumbrio y el kéntico. (es)
- Les Anglo-Saxons sont un peuple d'origine germanique qui s'installe en Grande-Bretagne à partir du Ve siècle. La période anglo-saxonne de l'histoire de l'Angleterre s'étend traditionnellement jusqu'à la conquête normande, en 1066. Elle voit la christianisation des Anglo-Saxons à partir du VIIe siècle et l'émergence progressive du royaume d'Angleterre. En quelques décennies, ils se mêlèrent aux indigènes brittoniques ou les repoussèrent vers l'ouest, amorçant une migration sur plusieurs siècles vers la péninsule armoricaine, d'où le nom de Bretons donné aux nouveaux venus en Armorique. (fr)
- Dream daoine a mhair sa Bhreatain Mhór ón 5ú haois ab ea na hAngla-Shacsanaigh. Sa téarma seo, cuimsítear daoine ó na treibheanna Gearmánacha a bhog go dtí an oileán ó Mhór-Roinn na hEorpa, chomh maith lena sliocht, agus grúpaí ó phobal dúchais na Breataine a ghlac roinnt gnéithe de chultúr agus de theanga na nAngla-Shacsanach. Go stairiúil, seasann tréimhse na nAngla-Shacsanach sa Bhreatain idir thart ar 450 AD agus 1066 AD, ó aimsir na chéad lonnaíochta suas go dtí aimsir Choncas na Normannach. Cruthaíodh náisiún na Sasanach le linn na tréimhse luath-Angla-Shacsanaigh, agus tá a lán de na gnéithe a gcuireadh tús leo ag an am sin fós le feiceáil sa lá atá inniu ann, an rialtas réigiúnach de shíreanna agus céadta ina measc. Le linn na tréimhse seo, bunaíodh an Chríostaíocht agus bláthaíodh an litríocht agus an teanga. Bunaíodh cairteacha agus an dlí freisin. Is minic a úsáidtear an téarma Angla-Shacsanach i gcomhair an teanga a bhí á labhairt agus á scríobh ag na hAngla-Shacsanaigh i Sasana agus in oirthear na hAlban idir lár an 5ú haois agus lár an 12ú haois, ar a laghad. In úsáid léannta, tá sé níos gnáiche an tSean-Bhéarla a thabhairt uirthi. Stair d'fhéiniúlacht chultúrtha ar leith atá i gceist le stair na nAngla-Shacsanach. Scéal de ghrúpaí daoine éagsúla a ghlac leis an gCríostaíocht atá ann, agus bhí sé lárnach sa tslí ina mbunaíodh ríochtaí éagsúla. Cé go gcuireadh an fhéiniúlacht seo i mbaol agus muintir na Danmhairge ag forghabháil oirthear na Sasana agus ag déanamh ionraí a d'éirigh ní b'fhairsinge de réir a chéle, tharla go dtreisíodh an fhéiniúlacht sin ag an am céanna; lean leis a bheith mar an fhéiniúlacht phríomha suas go dtí theacht na Normannach. Tá cultúr na nAngla-Shacsanach le feiceáil sna stíleanna foirgneamh agus éadaí a bhí acu, agus sna lámhscríbhinní dhathmhaisithe agus na hearraí a cuireadh sna huaigheanna dá gcuid, chomh maith. Cuirtear dílseacht do threibheanna agus do thaoisigh áitiúla in iúl sna siombalaí nádúrtha atá ar na suaitheantais chultúrtha atá le feiceáil iontu. Rinne na scothaicmí taoisigh dá muintir féin a fhógairt ina ríthe, bhunaigh siad burhs, agus ba nós dóibh iad féin agus a muintirsean a thuiscint i dtéarmaí d'eachtraí agus pearsantachtaí ón mBíobla. Thar aon rud eile, mar a thug Helena Hamerow faoi deara, "lean leis na gaolta leathana fola agus áitiúla ... a bheith mar an príomh-aonad lenar tairgeadh earraí ar fud na tréimhse Angla-Shacsanach." Tá tionchar na nAngla-Shacsanach fós le feiceáil san 21ú haois, mar, de réir staidéar a foilsíodh i mí an Mhárta 2015, taispeáintear na ranna polaitíochta de réir na treibheanna a bhí sa Bhreatain i rith luath-thréimhse na nAngla-Shacsanaigh i ngéiniteach na Breataine sa lá atá inniu ann. [...] (ga)
- Anglo-Saxon adalah suatu di Inggris pada abad pertengahan awal. Pada abad ke-5 Masehi, mereka datang dari daratan Eropa ke Pulau Britania Raya dan mulai bermukim di sana. Identitas kelompok Anglo-Saxon muncul dari interaksi suku-suku Jermanik dengan penduduk pribumi. Lama-kelamaan orang pribumi mulai mengadopsi budaya dan bahasa Anglo-Saxon, hingga terjadinya asimilasi. Kelompok Anglo-Saxon bersumbangsih besar pada nilai-nilai, bahasa, hingga berdirinya kerajaan Inggris. Warisan bahasa Anglo-Saxon tak luput dari bahasa Inggris modern. Lebih dari 25% kosakata bahasanya diambil dari bahasa Anglo-Saxon. Kosakata tersebut juga merupakan kosakata pokok dalam percakapan sehari-hari orang Inggris masa kini. (in)
- Il termine anglosassone (plurale anglosassoni) è un termine collettivo con cui si descrivono di solito popoli germanici culturalmente e linguisticamente simili, che vissero nella Britannia. La loro classe dominante parlava lingue germaniche. (it)
- アングロ・サクソン人（アングロ・サクソンじん、Anglo-Saxons）は、5世紀頃、現在のドイツ北岸からグレートブリテン島南部に侵入してきたアングル人、ジュート人、サクソン人のゲルマン系の3つの部族の総称である。この中でアングル人が、イングランド人としてイングランドの基礎を築いたため、現在も英米などの英語圏白人をアングロ・サクソン人と呼ぶ。このようにドイツ起源の民族であるが、現在のドイツ圏の国民をアングロ・サクソン人と呼ぶことは原則的にない。ただし、ザクセン王国は20世紀初頭までドイツ帝国内に存続しており、現在も「ザクセン州」「ニーダーザクセン州」が残っているため、ドイツの地域住民としてのザクセン人（サクソン人）という名称は今も用いられている。 (ja)
- 앵글로색슨인(Anglo-Saxons, 문화어: 앵글로색손족)은 5세기 이후로 잉글랜드에 거주한 문화 집단이며, 유럽 대륙에서 이주한 게르만족과 이들의 후손 및 앵글로색슨 문화와 언어 등의 많은 측면들을 받아들인 토착민들을 아우른다. 앵글로색슨인들은 잉글랜드 왕국을 세웠으며, 현대 영어는 일상에서 가장 흔하게 쓰이는 단어들을 포함해 거의 대부분의 단어들을 이들의 언어에서 비롯하고 있다. 역사적으로 앵글로색슨 시대는 이들의 초기 정착 이후와 노르만의 정복 때까지인, 대략 450년과 1066년 간 기간을 나타낸다. 초기 앵글로색슨 시기에 샤이어와 같은 지방 행정 단위 등, 현재까지 살아남은 많은 측면들을 포함하여, 잉글랜드 국가를 형성했다. 이 시기에 기독교가 정착되어, 앵글로색슨 문학과 언어가 번창했다. 헌장과 법률이 확립되기도 했다. 앵글로색슨어라는 용어는 최소 5세기 중엽와 12세기 중엽 사이에 잉글랜드와 스코틀랜드 동부에서 앵글로색슨인들이 말하고 기록한 언어로서 흔히 사용된다. 학술적으로는 고대 영어라고 더 흔히 칭해진다. 앵글로색슨인의 역사는 문화적 정체성의 역사다. 기독교를 받아들인 사람들로 이뤄진 유대 내 다양한 집단들에서 발전했고 여러 왕국들의 성립에 필수적이었다. 덴마크인들의 대규모 침입 및 잉글랜드 동부 지역에 대한 군사적 점령에 위협을 받아, 이 정체성은 재확립되었으며, 이는 노르만의 정복 때까지 계속됐다. 확인할 수 있는 앵글로색슨 문화는 , , , 부장품 등의 물질 문화에서 볼 수 있다. 이런 앵글로색슨의 문화적 전형의 상징적 본질 뒤에는 부족과 영주권 관계라는 강인한 요소가 존재한다. 엘리트 계층들은 스스로를 부크에서 발전한 왕이라 칭했고, 성서적인 면으로 자신들의 역할과 사람들을 인식했다. 무엇보다도 가 알아차렸던 것처럼, “지역적이고 늘어난 혈족 관계가 앵글로색슨 시대 내내 근본적인 생산 단위로서 유지되었다”는 것이다. 이런 형상은 21세기까지도 계속되어서, 2015년 3월에 발표된 연구에 따르면, 오늘날 영국인 (British)을 구성하는 유전자는 초기 앵글로색슨 시대의 부족 정치 집단에 대한 분열로 나타났다. 앵글로색슨이라는 용어의 사용은 앵글족, 색슨족 또는 앵글로색슨족이라는 단어들이 모든 사료들에서 같은 의미를 갖는다고 가장한다. 앵글로색슨이라는 용어는 8세기에 영국의 "게르만족" 집단과 유럽 대륙 (옛 작센 및 의 )의 게르만족 집단을 구분하기 위해 사용되기 시작했다. 캐서린 힐스는 앵글로색슨에 대한 태도 및 그들의 문화와 역사에 대한 해석에 대한 많은 현대 학자들의 견해들을 자신의 관점에서 "어떤 종류의 증거에 관해서도 동시대의 정치 및 종교 신학에 더 의존하고 있다."라며 요약했다. (ko)
- Anglosasi (łac. Anglosaxones, ang. Anglo-Saxons) – plemiona wywodzące się z terenu obecnych Niemiec i Skandynawii, takie jak Anglowie, Sasi i Jutowie. Począwszy od V wieku plemiona te zasiedliły większą część Wysp Brytyjskich. Współczesny język angielski pochodzi od języków, którymi te plemiona posługiwały się 1500 lat temu. Współcześnie termin „Anglosasi” używany bywa także w rozmaitych kontekstach na oznaczenie wspólnoty narodów wywodzących się od plemion anglosaskich (Afrykanerzy, Amerykanie, Australijczycy, Brytyjczycy, Irlandczycy, Kanadyjczycy, Nowozelandczycy – należy jednak podkreślić, że nacisk jest także kładziony na biały kolor skóry, wyznanie chrześcijańskie i posługiwanie się językiem angielskim, jako pierwszym lub drugim językiem ojczystym), przede wszystkim w wyrażeniach związanych z prawem, typu anglosaski system prawny. (pl)
- Angelsaksen is de verzamelnaam voor de verschillende Germaanse stammen die zich, na het vertrek van de Romeinen in 407, in de loop van de 5e eeuw en later, in Engeland vestigden. Hierbij werden de tijdens de Romeinse bezetting van Brittania geromaniseerde Kelten, de Romano-Britten, naar de uithoeken van het eiland verdreven. Deze werden de voorouders van de huidige bewoners van Wales en Cornwall. (nl)
- Anglosaxare eller angelsaxare kallas de germanska folkstammar som migrerade till brittiska öarna, i synnerhet England, och blev dominerande där från 300-talet, sedan romarna dragit sig tillbaka. Västgermanska stammar skall sedan 200-talet ha plundrat det romerska Britanniens kuster och - när romarna lämnat ön 411 - fört krig mot den keltiska befolkningen, vilken ursprungligen ska ha bett saxarna om hjälp mot pikter och skoter. En rad invecklade stridigheter ska ha uppstått i samband med detta. Efter saxarna invaderades snart Britannien även av jutar och angler. Saxarna ska ha tagit landet i syd och sydväst i besittning, medan jutarna underlade sig Kent, Wight och Hampshirekusten, samtidigt som anglerna ska ha tagit östkusten, från Essex upp till Forth i anspråk. Vad som följde av detta var en rad av varandra oberoende småriken, vilka så småningom kom att reduceras till sju stycken, den så kallade anglosaxiska heptarkin. Denna bestod av Essex, Kent, Mercia, Northumberland, Sussex, Wessex och Östangeln (East-Anglia). Namnet anglosaxare kommer av namnen på två av stammarna, anglerna från Angeln (dagens Schleswig-Holstein) och saxarna från Sachsen (motsvarar det nuvarande Niedersachsen) i dagens Nordtyskland. Anglosaxarna är roten till den moderna engelska nationen; ordet "England" härstammar från "Anglernas land". Dagens engelska är en utveckling från det västgermanska språk som anglosaxarna talade. (sv)
- Os anglo-saxões ou anglo-saxónicos foram um povo que habitou a Grã-Bretanha a partir do século V. Eles compreendem um povo formado de tribos germânicas que migraram para a ilha a partir da Europa continental, seus descendentes (anglos, frísios, jutos e saxões) e grupos celtas britânicos (bretões) que adotaram alguns aspectos da cultura e língua anglo-saxônica. Historicamente, o período anglo-saxão denota o período na Grã-Bretanha entre cerca de 450 e 1066, após o seu assentamento inicial e até a conquista normanda. O período anglo-saxão inicial inclui a criação de uma nação inglesa, com muitos aspectos que sobrevivem hoje, incluindo o governo regional de condados e hundredos. Durante este período, o cristianismo foi estabelecido e houve um florescimento da literatura e da linguagem. Cartas e leis também foram estabelecidas. O termo anglo-saxão é popularmente usado para a língua que foi falada e escrita pelos anglo-saxões na Inglaterra e no leste da Escócia, entre pelo menos meados do século V e meados do XII. Em uso acadêmico, o idioma é mais comumente chamado de inglês antigo. A história dos anglo-saxões é a história de uma identidade cultural. Ela desenvolveu-se a partir de grupos divergentes em associação com a adoção do cristianismo pelo povo e foi parte integrante do estabelecimento de vários reinos. Ameaçada por extensas invasões dinamarquesas e ocupação militar do leste da Inglaterra, essa identidade foi restabelecida; dominou até depois da Conquista Normanda. A cultura anglo-saxônica visível pode ser vista na cultura material de edifícios, estilos de vestimenta, iluminuras e ofertas em túmulos. Por trás da natureza simbólica desses emblemas culturais, existem fortes elementos de laços tribais e senhoriais. A elite se descreveu como reis que desenvolveram burhs e identificaram seus papéis e povos em termos bíblicos. Acima de tudo, como Helena Hamerow observou, "grupos de parentesco locais e estendidos permaneceram... a unidade essencial da produção durante o período anglo-saxão" Os efeitos persistem no século XXI, de acordo com um estudo publicado em março de 2015, a composição genética das populações britânicas hoje mostra divisões das unidades políticas tribais do período anglo-saxão inicial. O uso do termo anglo-saxão pressupõe que as palavras anglos, saxões ou anglo-saxões tenham o mesmo significado em todas as fontes. Este termo começou a ser usado apenas no século VIII para distinguir os grupos germânicos na Grã-Bretanha dos que estão no continente (Antiga Saxônia no norte da Alemanha). Catherine Hills resumiu os pontos de vista de muitos estudiosos modernos em sua observação de que as atitudes anglo-saxãs e, portanto, a interpretação de sua cultura e história, "foram mais condicionadas à teologia política e religiosa contemporânea como em qualquer tipo de evidência". (pt)
- Англоса́ксы (англ. Anglo-Saxons, нем. Angelsachsen, дат. angelsaksere) — древнегерманские племена англов и саксов, к которым примкнули юты и фризы. Эти племена, жившие между реками Эльбой и Рейном (область расселения саксов) и на Ютландском полуострове (область расселения англов и ютов), в середине V века, как и многие племена Северной Европы, в результате натиска гуннов с востока, начали переселяться в Британию. (ru)
- 盎格魯-撒克遜（英語：Anglo-Saxon） 是個統稱，通常用來形容公元5世紀初罗马不列颠崩溃到1066年諾曼征服英格蘭之間，从西北欧入侵并定居在大不列顛島東部和南部地区的一系列語言和文化非常相近的西日耳曼民族。这些说着北海日耳曼语方言（盎格鲁-撒克逊语）的新移民在登陆后最终征服并取代了说海岛凯尔特语的布立吞原住民成为不列颠群岛的主体民族。 歷史學家比德認為盎格鲁-撒克逊人是日耳曼人中最強大的三個部族的后裔——来自日德蘭半島东南部（现今德国石勒苏益格-荷尔斯泰因北部）的盎格魯人（Angles）、來自北德低地老萨克森地区（现今德国下薩克森、威斯特法伦、荷尔斯泰因和萨克森-安哈尔特西部）的撒克遜人（Saxons）、以及来自弗里西亚和莱茵河三角洲附近的朱特人（Jutes）。英国现今的一些地名也顯示其他一些日耳曼民族曾經入侵不列颠，比如：弗里西人（Frisii）在弗蘭斯漢（Frensham）、弗瑞斯頓（Freston）和弗理斯頓（Friston）；弗拉芒人在佛蘭普頓（Flempton）和佛林比（Flimby）；士瓦本人在士瓦弗漢（Swaffham）；或許法蘭克人在法蘭克頓（Frankton）和法蘭克利（Frankley）。 在占领不列颠中南部后，盎格鲁-撒克逊人从6世纪开始建立起一系列王国，但随着时间推移一些小国被吞并，最终形成了七个王国鼎立的时期，史称七国时代。盎格鲁-撒克逊英格兰早期主要体现于麥西亞王國长达三个世纪的霸权，在奥法统治时期几乎统一了亨伯河口以南的所有领土，而且七王国先后皈依了基督教。但9世纪维京人入侵不列颠，征服了北方诸国并建立了丹麦法区，直到878年威塞克斯的阿尔弗雷德大帝（871年-886年在位）在爱丁顿战役中打败了维京异教徒大军，维京人的扩张停止。阿尔弗雷德之子长者爱德华继续对维京人用兵，在公元918年姐姐埃塞尔弗莱德死后从外甥女埃尔夫温手中夺取麦西亚的王国统治权，其子埃塞尔斯坦则于公元927年攻灭诺森布里亚王国，彻底统一各个盎格魯-撒克遜王國，建立英格蘭王國。 1002年，埃塞尔雷德二世下令屠杀境内的维京人，结果激怒丹麦兼挪威国王八字胡斯文，使其前后四次对英格兰用兵，最终1013年入主英格兰。1016年埃塞尔雷德之子埃德蒙二世死去，英格兰完全由斯文之子克努特的北海帝国统治。1042年克努特之子哈德克努特逝世，因其没有亲生继承人，由同母异父的哥哥——埃塞尔雷德之子忏悔者爱德华继位，爱德华随即结束了丹麦王朝统治并复辟了威塞克斯王朝。1066年爱德华逝世无后，由其内兄哈罗德二世继位，哈罗德的弟弟托斯蒂心存不满，于是怂恿挪威国王哈拉尔三世去争夺英格兰王位。挪威军队在英格兰北部登陆，但在斯坦福桥遇击，哈拉尔和托斯蒂双双阵亡。然而仅仅三天后，诺曼底公爵威廉乘机入侵英格兰南部，哈罗德被迫率领疲惫的部队回援，在两周后被诺曼人击败，哈罗德战死。威廉进入伦敦加冕为英格兰国王，开辟诺曼底王朝，盎格鲁-撒克逊人主导的统治也因此结束。 (zh)
- Англоса́кси — загальна назва германських племен: англів, саксів, до яких примкнули також юти, фризи та низові франки (нім. Niederfranken), що в епоху «великого переселення народів» (V—VII століття н. е.), яка почалась із кінцем панування Риму в Європі, переселилися з Північної Німеччини (сьогоднішній район Шлезвіг-Гольштейну та нижньої Ельби) на Британські острови, потіснивши та асимілювавши місцеві племена кельтів і так званих романо-британців. Традиція стверджувала, що англосакси практично поголівно винищили старе населення, однак останні генетичні аналізи корінного населення Британських островів показують, що це не так. Внесок прибульців з континенту порівняно з місцевим населенням незначний. Тобто, за винятком початкових етапів, англосакси Британії — це, по суті, германізоване місцеве населення. Після колонізації островів виникло кілька королівств, які поступово злилися в сім найбільших: Мерсію, Нортумбрію, Сх. Англію, Кент, Сассекс, Вессекс, Ессекс. Час існування цих держав має назву Гептархія. Спершу серед королівств домінувала Нортумбрія, потім Ессекс. На початку IX століття виникло об'єднання на чолі з Ессексом. Англосакси були навернені до християнства в результаті місіонерської діяльності Святого Августина Кентерберійського. Вторгнення норманів (вікінгів) 1066 року поклало кінець пануванню англосаксів. Топоніми, що залишилися з тієї пори (Ессекс, Суссекс, Вессекс та Мідлсекс) є скороченням від назви цих германських племен: East-Saxon (нім. Ost-Sachsen), South-Saxon (нім. Süd-Sachsen), West-Saxon (нім. West-Sachsen) та Middle-Saxon (нім. Mitlere-Sachsen). У наш час під назвою «англосакси» розширено розуміють усіх автохтонних жителів Англії, а також переносять поняття і на англомовне протестантське біле населення Північної Америки. Російська державна та суспільна пропаганда «англосаксами» називає усі народи Заходу, що нібито «тисячоліттями намагаються знищити Росію». Навіть романські (Іспанія, Румунія, Італія, Македонія), скандинавські (Норвегія, Данія, Швеція) та американські (США, Канада) народи, які допомагають Україні, на думку Кремля є «англосаксонськими». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Anglosaksoj estis la ĝermanaj popoloj kiuj invadis Anglion ekde la frua 5-a jarcento, estigis la anglan nacion, kaj regis Anglion dum la plejparto de la postaj jarcentoj ĝis la invado de Vilhelmo la Konkerinto. Laŭ la anglosaksa historiisto Bede, ili devenis de tri triboj:
* la engloj
* la saksoj
* la jutoj, kiu venis el Jutlando Komence ili fondis plurajn sendependajn regnojn, sed post kiam la reĝoj de Wessex venkis la Vikingojn, Anglio unuiĝis. (eo)
- Les Anglo-Saxons sont un peuple d'origine germanique qui s'installe en Grande-Bretagne à partir du Ve siècle. La période anglo-saxonne de l'histoire de l'Angleterre s'étend traditionnellement jusqu'à la conquête normande, en 1066. Elle voit la christianisation des Anglo-Saxons à partir du VIIe siècle et l'émergence progressive du royaume d'Angleterre. En quelques décennies, ils se mêlèrent aux indigènes brittoniques ou les repoussèrent vers l'ouest, amorçant une migration sur plusieurs siècles vers la péninsule armoricaine, d'où le nom de Bretons donné aux nouveaux venus en Armorique. (fr)
- Anglo-Saxon adalah suatu di Inggris pada abad pertengahan awal. Pada abad ke-5 Masehi, mereka datang dari daratan Eropa ke Pulau Britania Raya dan mulai bermukim di sana. Identitas kelompok Anglo-Saxon muncul dari interaksi suku-suku Jermanik dengan penduduk pribumi. Lama-kelamaan orang pribumi mulai mengadopsi budaya dan bahasa Anglo-Saxon, hingga terjadinya asimilasi. Kelompok Anglo-Saxon bersumbangsih besar pada nilai-nilai, bahasa, hingga berdirinya kerajaan Inggris. Warisan bahasa Anglo-Saxon tak luput dari bahasa Inggris modern. Lebih dari 25% kosakata bahasanya diambil dari bahasa Anglo-Saxon. Kosakata tersebut juga merupakan kosakata pokok dalam percakapan sehari-hari orang Inggris masa kini. (in)
- Il termine anglosassone (plurale anglosassoni) è un termine collettivo con cui si descrivono di solito popoli germanici culturalmente e linguisticamente simili, che vissero nella Britannia. La loro classe dominante parlava lingue germaniche. (it)
- アングロ・サクソン人（アングロ・サクソンじん、Anglo-Saxons）は、5世紀頃、現在のドイツ北岸からグレートブリテン島南部に侵入してきたアングル人、ジュート人、サクソン人のゲルマン系の3つの部族の総称である。この中でアングル人が、イングランド人としてイングランドの基礎を築いたため、現在も英米などの英語圏白人をアングロ・サクソン人と呼ぶ。このようにドイツ起源の民族であるが、現在のドイツ圏の国民をアングロ・サクソン人と呼ぶことは原則的にない。ただし、ザクセン王国は20世紀初頭までドイツ帝国内に存続しており、現在も「ザクセン州」「ニーダーザクセン州」が残っているため、ドイツの地域住民としてのザクセン人（サクソン人）という名称は今も用いられている。 (ja)
- Angelsaksen is de verzamelnaam voor de verschillende Germaanse stammen die zich, na het vertrek van de Romeinen in 407, in de loop van de 5e eeuw en later, in Engeland vestigden. Hierbij werden de tijdens de Romeinse bezetting van Brittania geromaniseerde Kelten, de Romano-Britten, naar de uithoeken van het eiland verdreven. Deze werden de voorouders van de huidige bewoners van Wales en Cornwall. (nl)
- Англоса́ксы (англ. Anglo-Saxons, нем. Angelsachsen, дат. angelsaksere) — древнегерманские племена англов и саксов, к которым примкнули юты и фризы. Эти племена, жившие между реками Эльбой и Рейном (область расселения саксов) и на Ютландском полуострове (область расселения англов и ютов), в середине V века, как и многие племена Северной Европы, в результате натиска гуннов с востока, начали переселяться в Британию. (ru)
- الأنجلوسكسونيون (بالإنجليزية: Anglo-Saxons) هم مجموعة ثقافية سكنت إنجلترا منذ القرن الخامس. وكانوا يتألفون من القبائل الجرمانية التي هاجرت إلى جزيرة بريطانيا العظمى من أوروبا القارية، ونسلهم، والمجموعات البريطانية الأصلية التي تبنت العديد من جوانب الثقافة واللغة الأنجلوسكسونيَّة. أسس الأنجلوسكسون مملكة إنجلترا، وتدين اللغة الإنجليزية الحديثة للغتهم بما يقرب من نصف كلماتها، بما في ذلك الكلمات الأكثر شيوعًا في الكلام اليومي. (ar)
- Els anglosaxons (en anglès: Anglo-Saxons) foren les tribus germàniques que envaïren el sud i l'est de la Gran Bretanya al començament del segle v de la nostra era, i el període (anglosaxó) des de la seva creació fins a la conquesta normanda d'Anglaterra. El període anglosaxó va de l'any 550 a 1066. El terme també es fa servir per a anomenar l'anglès antic (Old English), parlat i escrit pels anglosaxons i els seus descendents en gran part del territori que ara és Anglaterra i part del sud d'Escòcia entre almenys mitjan segle v i mitjan segle xii. L'Old English derivava de l'. (ca)
- Anglosasové je kolektivní označení obvykle užívané k popisu kulturně a jazykově spřízněných germánských kmenů žijících na jihu a východě ostrova Velká Británie zhruba od poloviny 5. století až do doby normanského dobytí země v roce 1066. Anglosasové hovořili germánskými dialekty a podle Bedy Ctihodného byli potomky dvou mocných germánských kmenů, Anglů a Sasů původem ze současného severního Německa, a Jutů z dnešního Dánska. (cs)
- Με τον όρο Αγγλοσάξονες (αγγλικά: Anglo-Saxons) περιγράφεται μια ομάδα λαών γερμανικής καταγωγής, οι οποίοι κατά τη διάρκεια του δεύτερου μισού του 5ου μ.Χ. αιώνα, ξεκινώντας από την ευρύτερη περιοχή της βόρειας Γερμανίας, εισέβαλαν στα Βρετανικά νησιά υποτάσσοντας τους ντόπιους κελτικούς πληθυσμούς. Πιο συγκεκριμένα, στην ομάδα αυτή περιλαμβάνονται οι Άγγλοι, οι Σάξονες και οι . Οι Άγγλοι, όπως και οι γείτονές τους Σάξονες, ξεκίνησαν από την περιοχή Σλέσβιχ-Χόλσταϊν στο νότιο ήμισυ της χερσονήσου της Γιουτλάνδης (βορειότερο άκρο της σημερινής Γερμανίας), ενώ οι Γιούτοι κατοικούσαν στο βόρειο ήμισυ της χερσονήσου της Γιουτλάνδης (τμήμα της σημερινής Δανίας). (el)
- The Anglo-Saxons were a cultural group who inhabited England in the Early Middle Ages. They traced their origins to settlers who came to Britain from mainland Europe in the 5th century. However, the ethnogenesis of the Anglo-Saxons happened within Britain, and the identity was not merely imported. Anglo-Saxon identity arose from interaction between incoming groups from several Germanic tribes, both amongst themselves, and with indigenous Britons. Many of the natives, over time, adopted Anglo-Saxon culture and language and were assimilated. The Anglo-Saxons established the concept, and the Kingdom, of England, and though the modern English language owes somewhat less than 26% of its words to their language, this includes the vast majority of words used in everyday speech. (en)
- Die Angelsachsen waren ein germanisches Sammelvolk, das ab dem 5. Jahrhundert Großbritannien besiedelte und zunehmend beherrschte. Ab der Mitte des 6. Jahrhunderts war die angelsächsische Kultur auf der Insel bereits dominant, da die römisch-keltische Bevölkerung entweder verdrängt oder assimiliert worden war. Als angelsächsische Periode wird die Zeit britischer Geschichte von etwa 450 bis 1066 angesehen, als schließlich die Normannen das Land eroberten. (de)
- Anglosaxoiak V. mendetik aurrera Britainiaren hegoalde eta ekialdea eraso eta bereganatu zuten hainbat germaniar herrialderen nahastetik sortutako populazioa izan ziren. Anglosaxoien aroa tribu horien hasierako asentamendutik Ingalaterraren sorreraraino doa, hau da, 550. urte ingurutik 1066. urtera. Talde honek hitz egiten zuen hizkuntzari ere anglosaxoi esan izan zaio, baina gaur egun antzinako ingelesa esatea egokiago da. (eu)
- Anglosajón es un término que designa a los pueblos germánicos que invadieron el sur y el este de la Gran Bretaña, desde principios del siglo V hasta la conquista normanda en el año 1066. La era anglosajona denota el período de la historia inglesa entre aproximadamente el año 550 y la conquista normanda. Además, el término es utilizado para denominar al idioma ahora llamado (en inglés) Old English, hablado y escrito por los anglosajones y sus descendientes en gran parte de lo que ahora es Inglaterra y la parte sureste de Escocia entre mediados del siglo V y mediados del siglo XII. (es)
- Dream daoine a mhair sa Bhreatain Mhór ón 5ú haois ab ea na hAngla-Shacsanaigh. Sa téarma seo, cuimsítear daoine ó na treibheanna Gearmánacha a bhog go dtí an oileán ó Mhór-Roinn na hEorpa, chomh maith lena sliocht, agus grúpaí ó phobal dúchais na Breataine a ghlac roinnt gnéithe de chultúr agus de theanga na nAngla-Shacsanach. Go stairiúil, seasann tréimhse na nAngla-Shacsanach sa Bhreatain idir thart ar 450 AD agus 1066 AD, ó aimsir na chéad lonnaíochta suas go dtí aimsir Choncas na Normannach. [...] (ga)
- 앵글로색슨인(Anglo-Saxons, 문화어: 앵글로색손족)은 5세기 이후로 잉글랜드에 거주한 문화 집단이며, 유럽 대륙에서 이주한 게르만족과 이들의 후손 및 앵글로색슨 문화와 언어 등의 많은 측면들을 받아들인 토착민들을 아우른다. 앵글로색슨인들은 잉글랜드 왕국을 세웠으며, 현대 영어는 일상에서 가장 흔하게 쓰이는 단어들을 포함해 거의 대부분의 단어들을 이들의 언어에서 비롯하고 있다. 역사적으로 앵글로색슨 시대는 이들의 초기 정착 이후와 노르만의 정복 때까지인, 대략 450년과 1066년 간 기간을 나타낸다. 초기 앵글로색슨 시기에 샤이어와 같은 지방 행정 단위 등, 현재까지 살아남은 많은 측면들을 포함하여, 잉글랜드 국가를 형성했다. 이 시기에 기독교가 정착되어, 앵글로색슨 문학과 언어가 번창했다. 헌장과 법률이 확립되기도 했다. 앵글로색슨어라는 용어는 최소 5세기 중엽와 12세기 중엽 사이에 잉글랜드와 스코틀랜드 동부에서 앵글로색슨인들이 말하고 기록한 언어로서 흔히 사용된다. 학술적으로는 고대 영어라고 더 흔히 칭해진다. (ko)
- Anglosasi (łac. Anglosaxones, ang. Anglo-Saxons) – plemiona wywodzące się z terenu obecnych Niemiec i Skandynawii, takie jak Anglowie, Sasi i Jutowie. Począwszy od V wieku plemiona te zasiedliły większą część Wysp Brytyjskich. Współczesny język angielski pochodzi od języków, którymi te plemiona posługiwały się 1500 lat temu. (pl)
- Os anglo-saxões ou anglo-saxónicos foram um povo que habitou a Grã-Bretanha a partir do século V. Eles compreendem um povo formado de tribos germânicas que migraram para a ilha a partir da Europa continental, seus descendentes (anglos, frísios, jutos e saxões) e grupos celtas britânicos (bretões) que adotaram alguns aspectos da cultura e língua anglo-saxônica. Historicamente, o período anglo-saxão denota o período na Grã-Bretanha entre cerca de 450 e 1066, após o seu assentamento inicial e até a conquista normanda. O período anglo-saxão inicial inclui a criação de uma nação inglesa, com muitos aspectos que sobrevivem hoje, incluindo o governo regional de condados e hundredos. Durante este período, o cristianismo foi estabelecido e houve um florescimento da literatura e da linguagem. Cartas (pt)
- Anglosaxare eller angelsaxare kallas de germanska folkstammar som migrerade till brittiska öarna, i synnerhet England, och blev dominerande där från 300-talet, sedan romarna dragit sig tillbaka. Västgermanska stammar skall sedan 200-talet ha plundrat det romerska Britanniens kuster och - när romarna lämnat ön 411 - fört krig mot den keltiska befolkningen, vilken ursprungligen ska ha bett saxarna om hjälp mot pikter och skoter. En rad invecklade stridigheter ska ha uppstått i samband med detta. Efter saxarna invaderades snart Britannien även av jutar och angler. Saxarna ska ha tagit landet i syd och sydväst i besittning, medan jutarna underlade sig Kent, Wight och Hampshirekusten, samtidigt som anglerna ska ha tagit östkusten, från Essex upp till Forth i anspråk. Vad som följde av detta var (sv)
- Англоса́кси — загальна назва германських племен: англів, саксів, до яких примкнули також юти, фризи та низові франки (нім. Niederfranken), що в епоху «великого переселення народів» (V—VII століття н. е.), яка почалась із кінцем панування Риму в Європі, переселилися з Північної Німеччини (сьогоднішній район Шлезвіг-Гольштейну та нижньої Ельби) на Британські острови, потіснивши та асимілювавши місцеві племена кельтів і так званих романо-британців. Англосакси були навернені до християнства в результаті місіонерської діяльності Святого Августина Кентерберійського. (uk)
- 盎格魯-撒克遜（英語：Anglo-Saxon） 是個統稱，通常用來形容公元5世紀初罗马不列颠崩溃到1066年諾曼征服英格蘭之間，从西北欧入侵并定居在大不列顛島東部和南部地区的一系列語言和文化非常相近的西日耳曼民族。这些说着北海日耳曼语方言（盎格鲁-撒克逊语）的新移民在登陆后最终征服并取代了说海岛凯尔特语的布立吞原住民成为不列颠群岛的主体民族。 歷史學家比德認為盎格鲁-撒克逊人是日耳曼人中最強大的三個部族的后裔——来自日德蘭半島东南部（现今德国石勒苏益格-荷尔斯泰因北部）的盎格魯人（Angles）、來自北德低地老萨克森地区（现今德国下薩克森、威斯特法伦、荷尔斯泰因和萨克森-安哈尔特西部）的撒克遜人（Saxons）、以及来自弗里西亚和莱茵河三角洲附近的朱特人（Jutes）。英国现今的一些地名也顯示其他一些日耳曼民族曾經入侵不列颠，比如：弗里西人（Frisii）在弗蘭斯漢（Frensham）、弗瑞斯頓（Freston）和弗理斯頓（Friston）；弗拉芒人在佛蘭普頓（Flempton）和佛林比（Flimby）；士瓦本人在士瓦弗漢（Swaffham）；或許法蘭克人在法蘭克頓（Frankton）和法蘭克利（Frankley）。 (zh)
|
.jpg){kind=link}
