| dbo:abstract
|
- L'anosognòsia (del grec: a, prefix privatiu + nosos, malaltia + gnosis, coneixement: "desconeixement de la malaltia") és la situació patològica referida als pacients amb problemes neurològics (cognitius) que no tenen percepció dels seus dèficits funcionals neurològics. (ca)
- عَمَهُ العاهة هو العجز عن إدراك الذات، وهيَ عبارَة عن حالة يعاني الشخص فيها من عجز معين وهو غير مدرك بوجود هذا العجز. سُمي هذا المرض بهذا الاسم بواسطة عالم الأعصاب جوزيف بابينسكي عام 1914. عمه العاهة ناتج عن ضرر أعصاب الدماغ في النصف الأيمن منه. هذه الحالة تختلف عن حالة الانكار التي تنتج عن حاله نفسيه عند استقبال أي مصيبه سواء من وفاة أو غيرها. يرتبط كلاهما بضرر في النصف الأيمن من الدماغ. عمه العاهة أحيانًا يصاحبه حالة (Asomatognosia) وهو نوع من الإهمال بحيث أنهم ينفون ملكيتهم لأطرافهم. (ar)
- Anosognosia is a condition in which a person with a disability is cognitively unaware of having it due to an underlying physical or psychological (e.g., PTSD, Stockholm syndrome, schizophrenia, bipolar disorder, dementia) condition. Anosognosia can result from physiological damage to brain structures, typically to the parietal lobe or a diffuse lesion on the fronto-temporal-parietal area in the right hemisphere, and is thus a neuropsychiatric disorder. A deficit of self-awareness, it was first named by the neurologist Joseph Babinski in 1914. Phenomenologically, anosognosia has similarities to denial, which is a psychological defense mechanism; attempts have been made at a unified explanation. Anosognosia is sometimes accompanied by asomatognosia, a form of neglect in which patients deny ownership of body parts such as their limbs. The term is from Ancient Greek ἀ- a-, 'without', νόσος nosos, 'disease' and γνῶσις gnōsis, 'knowledge'. It is also considered a disorder that makes the treatment of the patient more difficult, since it may affect negatively the therapeutic relationship. (en)
- La anosognosia (del griego: a, prefijo privativo + nosos, enfermedad + gnosis, conocimiento: "desconocimiento de la enfermedad") es la situación referida a los pacientes que no tienen percepción de sus déficits funcionales neurológicos. (es)
- Anosognosie (griechisch ἁ- a- [Verneinungspartikel], νόσος nosos ‚Krankheit‘ und γνῶσις gnōsis ‚Erkenntnis‘) bezeichnet das krankhafte Nichterkennen einer offensichtlichen Halbseitenlähmung, einer kortikalen Blindheit, einer Hemianopsie oder Taubheit. Diese Störung ist an eine Schädigung bestimmter Areale des Gehirns gebunden. Sie tritt häufig in Zusammenhang mit einem Schlaganfall auf. Dieser Begriff wird inzwischen auch zur Bezeichnung erheblicher mangelnder Krankheitseinsicht beim schizophrenen Formenkreis verwendet. (de)
- L’anosognosie est un trouble neuropsychologique qui fait qu'un patient atteint d'une maladie ou d'un handicap ne semble pas avoir conscience de sa condition. À l'inverse du déni, qui est un mécanisme de défense psychologique « normal », cette méconnaissance par l’individu de sa maladie est pathologique et peut refléter une atteinte de certaines aires cérébrales. Elle est présente particulièrement dans certains types d'accidents vasculaires cérébraux, dans le syndrome de Korsakoff, durant l'évolution de certaines maladies neurodégénératives ou encore dans certains troubles psychiatriques tels que la psychose. Elle peut notamment causer l'ignorance de certaines conditions graves comme une cécité ou une paralysie. Bien que ce trouble ait été décrit dès 1914 par le neurobiologiste Joseph Babinski, sa cause reste encore mal comprise. Initialement illustrée pour l’hémiplégie, l’anosognosie s’explique aujourd’hui par un manque de conscience ou conscience restreinte des symptômes moteurs, cognitifs, ou perceptifs. Pour l'anosognosie des , les patients surévaluent leurs capacités de récupération et émettent parfois le fait qu’une tierce personne refuse de les laisser marcher. L'anosognosie des troubles cognitifs s’explique par une incapacité à prendre conscience des troubles de mémoire ou d’attention. Les patients évoquent fréquemment que leurs déficits seraient postérieurs à la lésion. L'anosognosie des troubles comportementaux se traduit par une incapacité à reconnaître la perception des émotions et des comportements (irritabilité, désinhibition, apathie) en justifiant leurs comportements comme la conséquence de la conduite d’autrui. (fr)
- Anosognosia /æˌnɒsɒgˈnəʊsɪə/ adalah suatu keadaan ketika seseorang yang mengalami kecacatan tampak tidak sadar akan keberadaan kecacatannya. Istilah ini berasal dari bahasa Yunani, yaitu nosos yang berarti "penyakit", gnosis yang bermakna "pengetahuan", dan prefiks "an-" atau "a-" yang merupakan prefiks negatif, sehingga secara harfiah dapat diartikan sebagai "tanpa pengetahuan akan penyakit." Penyakit ini pertama kali dinamai oleh pada tahun 1914. Berbeda dengan penyangkalan yang merupakan psikologis, anosognosia biasanya diakibatkan oleh kerusakan fisiologis di lobus parietal atau luka di wilayah fronto-temporal-parietal otak kanan. (in)
- L'anosognosia (o nosoagnosia) è un disturbo neuropsicologico che consiste nell'incapacità del paziente di riconoscere e riferire di avere un deficit neurologico o neuropsicologico. Più precisamente, il paziente non è consapevole del suo stato di malattia, manifestando invece la ferma convinzione di possedere ancora le capacità che in realtà ha perso in seguito a lesione cerebrale. Se messo a confronto con i propri , il paziente mette in atto delle confabulazioni oppure delle spiegazioni assurde, incoerenti con la realtà dei fatti. (it)
- 질병인식불능증(Anosognosia, 혹은 질병실인증, 질병불각증)은 장애(disability)가 있는 사람이 근원적인 신체증상때문에 장애가 있다는 것을 인지하지 못하는 것을 말한다. 질병인식불능증은 뇌구조, 흔히 전두엽(parietal lobe)에 가해진 생리적 상해(physiological damage) 혹은 우반구의 전두-측두-두정엽 영역(fronto-temporal-parietal area)에 발생한 미만성 병변(diffuse lesion)으로부터 발병하며, 따라서 신경정신적 장애(neuropsychiatric disorder)에 해당한다. 자의식(self-awareness)의 결여로서, 신경학자(neurologist) (Joseph Babinski)가 1914년에 처음으로 명명하였다. 현상학(Phenomenology)적으로, 질병인식불능증은 부인(denial)과 유사하며, 심리학적 방어기제(defense mechanism)이다. 병에 대하여 통합된 설명을 구축하고자 하였다. 질병인식불능증은 팔이나 다리 등 신체 일부에 대하여 자기것이 아니라고 부인하는 (asomatognosia, 혹은 신체실인증, 신체불각증)이 함께 오기도 한다. 어원은 고대 그리스어 ἀ- a-("없다"), νόσος nosos("질병"), γνῶσις gnōsis("앎")에서 유래하였다. (therapeutic relationship)에 부정적으로 영향을 끼치기에 치료를 어렵게 만드는 장애이기도 하다. (ko)
- Anosognosie, nosagnosie of nosoagnosie is de ziekelijke ontkenning van de eigen ziekte door een patiënt, en treedt meestal op na of in combinatie met een beroerte. Anosognosie is een gebrek aan inzicht, bewustzijn of herkenning van een patiënt voor zijn ziekte en de gevolgen daarvan; een verstoord of ontkend ziekte-inzicht. De naam is een samentrekking van de Griekse woorden 'nosos' (ziekte) en 'gnosis' (kennis). (nl)
- Anosognozja (gr. ἀ- a- – przedrostek przeczący, νόσος nosos – choroba; γνῶσις gnosis – wiedza) lub anozognozja – zaburzenia neurologiczne, polegające na niezdolności zdania sobie sprawy z własnej choroby. Schorzenie to występuje najczęściej przy paraliżu lewostronnym (prawej półkuli mózgu). Objawy anosognozji podobne są do psychologicznych mechanizmów zaprzeczania chorobie (brak zainteresowania swoją ogólną sytuacją; emocjonalna i uczuciowa obojętność wobec sytuacji), w rzeczywistości mają jednak podłoże neurologiczne związane z uszkodzeniem prawej części kory mózgowej znanej jako kora somatosensoryczna. Jednym z rodzajów anozognozji jest zespół Antona polegający na nieuświadamianiu sobie i zaprzeczaniu swojej ślepocie. Występuje on u wielu osób ze ślepotą korową (zwaną też ślepotą mózgową), która spowodowana jest uszkodzeniem pierwotnej kory wzrokowej w płatach potylicznych oraz istoty białej. Termin „anozognozja” został stworzony w 1914 roku przez Józefa Babińskiego, który zauważył to zaburzenie u swoich pacjentów z porażeniem połowiczym. (pl)
- Anosognosia (do grego antigo ἁ- [a-] [partícula de negação], νόσος [nosos]‚ doença, γνῶσις [gnōsis]‚ reconhecimento) é um estado neurológico caracterizado pela incapacidade de uma pessoa ter consciência de sua própria doença. Ela aparece comumente em conjunção com um AVC. A anosognosia foi descrita pela primeira vez por Joseph Babinski, em 1914 (Síndrome de Anton-Babinski) ao referir-se à inconsciência de uma hemiplegia. (pt)
- Анозогнози́я (новолат. anosognosia; греч. ἀ- — не- + νόσος — болезнь + γνῶσις — знание, познание) — отсутствие критической оценки больным своего дефекта либо заболевания (паралича, миопатии, амавроза, снижения зрения, слуха, психического расстройства и т. д.). К примеру, больной параличом при анозогнозии может рассказывать, как двигает парализованными конечностями, описывать, как он их согнул, поднял и т. д. Особенно распространена анозогнозия среди страдающих миопатией. (ru)
- Анозогнозія (новолат. anosognosia; грец. ἀ- — — + νόσος — хвороба + γνῶσις — знання, пізнання) — відсутність критичної оцінки хворим свого ураження (паралічу, зниження зору, слуху, тощо.). Вперше це явище було описано Габрієлем Антоном і Жозефом Бабінським (синдром Антона-Бабінського). Анозогнозія спостерігається переважно при ураженні правої тім'яної частки головного мозку. Під анозогнозією у психіатрії розуміється такий стан хворого, коли той не усвідомлює наявність у нього психічного розладу (або дефекту), при цьому він може виступати проти проведення відповідного лікування. Анозогнозія в одних випадках може вказувати на тяжкий психічний розлад з порушенням критики (слабоумство, маніакальний синдром, маревний або корсаковський психоз), в інших — на склад особистості хворого (наприклад, при алкоголізмі) або на те, що він застосовує механізми психологічного захисту, наприклад, під впливом почуття провини. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'anosognòsia (del grec: a, prefix privatiu + nosos, malaltia + gnosis, coneixement: "desconeixement de la malaltia") és la situació patològica referida als pacients amb problemes neurològics (cognitius) que no tenen percepció dels seus dèficits funcionals neurològics. (ca)
- عَمَهُ العاهة هو العجز عن إدراك الذات، وهيَ عبارَة عن حالة يعاني الشخص فيها من عجز معين وهو غير مدرك بوجود هذا العجز. سُمي هذا المرض بهذا الاسم بواسطة عالم الأعصاب جوزيف بابينسكي عام 1914. عمه العاهة ناتج عن ضرر أعصاب الدماغ في النصف الأيمن منه. هذه الحالة تختلف عن حالة الانكار التي تنتج عن حاله نفسيه عند استقبال أي مصيبه سواء من وفاة أو غيرها. يرتبط كلاهما بضرر في النصف الأيمن من الدماغ. عمه العاهة أحيانًا يصاحبه حالة (Asomatognosia) وهو نوع من الإهمال بحيث أنهم ينفون ملكيتهم لأطرافهم. (ar)
- La anosognosia (del griego: a, prefijo privativo + nosos, enfermedad + gnosis, conocimiento: "desconocimiento de la enfermedad") es la situación referida a los pacientes que no tienen percepción de sus déficits funcionales neurológicos. (es)
- Anosognosie (griechisch ἁ- a- [Verneinungspartikel], νόσος nosos ‚Krankheit‘ und γνῶσις gnōsis ‚Erkenntnis‘) bezeichnet das krankhafte Nichterkennen einer offensichtlichen Halbseitenlähmung, einer kortikalen Blindheit, einer Hemianopsie oder Taubheit. Diese Störung ist an eine Schädigung bestimmter Areale des Gehirns gebunden. Sie tritt häufig in Zusammenhang mit einem Schlaganfall auf. Dieser Begriff wird inzwischen auch zur Bezeichnung erheblicher mangelnder Krankheitseinsicht beim schizophrenen Formenkreis verwendet. (de)
- Anosognosia /æˌnɒsɒgˈnəʊsɪə/ adalah suatu keadaan ketika seseorang yang mengalami kecacatan tampak tidak sadar akan keberadaan kecacatannya. Istilah ini berasal dari bahasa Yunani, yaitu nosos yang berarti "penyakit", gnosis yang bermakna "pengetahuan", dan prefiks "an-" atau "a-" yang merupakan prefiks negatif, sehingga secara harfiah dapat diartikan sebagai "tanpa pengetahuan akan penyakit." Penyakit ini pertama kali dinamai oleh pada tahun 1914. Berbeda dengan penyangkalan yang merupakan psikologis, anosognosia biasanya diakibatkan oleh kerusakan fisiologis di lobus parietal atau luka di wilayah fronto-temporal-parietal otak kanan. (in)
- L'anosognosia (o nosoagnosia) è un disturbo neuropsicologico che consiste nell'incapacità del paziente di riconoscere e riferire di avere un deficit neurologico o neuropsicologico. Più precisamente, il paziente non è consapevole del suo stato di malattia, manifestando invece la ferma convinzione di possedere ancora le capacità che in realtà ha perso in seguito a lesione cerebrale. Se messo a confronto con i propri , il paziente mette in atto delle confabulazioni oppure delle spiegazioni assurde, incoerenti con la realtà dei fatti. (it)
- 질병인식불능증(Anosognosia, 혹은 질병실인증, 질병불각증)은 장애(disability)가 있는 사람이 근원적인 신체증상때문에 장애가 있다는 것을 인지하지 못하는 것을 말한다. 질병인식불능증은 뇌구조, 흔히 전두엽(parietal lobe)에 가해진 생리적 상해(physiological damage) 혹은 우반구의 전두-측두-두정엽 영역(fronto-temporal-parietal area)에 발생한 미만성 병변(diffuse lesion)으로부터 발병하며, 따라서 신경정신적 장애(neuropsychiatric disorder)에 해당한다. 자의식(self-awareness)의 결여로서, 신경학자(neurologist) (Joseph Babinski)가 1914년에 처음으로 명명하였다. 현상학(Phenomenology)적으로, 질병인식불능증은 부인(denial)과 유사하며, 심리학적 방어기제(defense mechanism)이다. 병에 대하여 통합된 설명을 구축하고자 하였다. 질병인식불능증은 팔이나 다리 등 신체 일부에 대하여 자기것이 아니라고 부인하는 (asomatognosia, 혹은 신체실인증, 신체불각증)이 함께 오기도 한다. 어원은 고대 그리스어 ἀ- a-("없다"), νόσος nosos("질병"), γνῶσις gnōsis("앎")에서 유래하였다. (therapeutic relationship)에 부정적으로 영향을 끼치기에 치료를 어렵게 만드는 장애이기도 하다. (ko)
- Anosognosie, nosagnosie of nosoagnosie is de ziekelijke ontkenning van de eigen ziekte door een patiënt, en treedt meestal op na of in combinatie met een beroerte. Anosognosie is een gebrek aan inzicht, bewustzijn of herkenning van een patiënt voor zijn ziekte en de gevolgen daarvan; een verstoord of ontkend ziekte-inzicht. De naam is een samentrekking van de Griekse woorden 'nosos' (ziekte) en 'gnosis' (kennis). (nl)
- Anosognosia (do grego antigo ἁ- [a-] [partícula de negação], νόσος [nosos]‚ doença, γνῶσις [gnōsis]‚ reconhecimento) é um estado neurológico caracterizado pela incapacidade de uma pessoa ter consciência de sua própria doença. Ela aparece comumente em conjunção com um AVC. A anosognosia foi descrita pela primeira vez por Joseph Babinski, em 1914 (Síndrome de Anton-Babinski) ao referir-se à inconsciência de uma hemiplegia. (pt)
- Анозогнози́я (новолат. anosognosia; греч. ἀ- — не- + νόσος — болезнь + γνῶσις — знание, познание) — отсутствие критической оценки больным своего дефекта либо заболевания (паралича, миопатии, амавроза, снижения зрения, слуха, психического расстройства и т. д.). К примеру, больной параличом при анозогнозии может рассказывать, как двигает парализованными конечностями, описывать, как он их согнул, поднял и т. д. Особенно распространена анозогнозия среди страдающих миопатией. (ru)
- Anosognosia is a condition in which a person with a disability is cognitively unaware of having it due to an underlying physical or psychological (e.g., PTSD, Stockholm syndrome, schizophrenia, bipolar disorder, dementia) condition. Anosognosia can result from physiological damage to brain structures, typically to the parietal lobe or a diffuse lesion on the fronto-temporal-parietal area in the right hemisphere, and is thus a neuropsychiatric disorder. A deficit of self-awareness, it was first named by the neurologist Joseph Babinski in 1914. Phenomenologically, anosognosia has similarities to denial, which is a psychological defense mechanism; attempts have been made at a unified explanation. Anosognosia is sometimes accompanied by asomatognosia, a form of neglect in which patients deny o (en)
- L’anosognosie est un trouble neuropsychologique qui fait qu'un patient atteint d'une maladie ou d'un handicap ne semble pas avoir conscience de sa condition. À l'inverse du déni, qui est un mécanisme de défense psychologique « normal », cette méconnaissance par l’individu de sa maladie est pathologique et peut refléter une atteinte de certaines aires cérébrales. Elle est présente particulièrement dans certains types d'accidents vasculaires cérébraux, dans le syndrome de Korsakoff, durant l'évolution de certaines maladies neurodégénératives ou encore dans certains troubles psychiatriques tels que la psychose. Elle peut notamment causer l'ignorance de certaines conditions graves comme une cécité ou une paralysie. Bien que ce trouble ait été décrit dès 1914 par le neurobiologiste Joseph Babin (fr)
- Anosognozja (gr. ἀ- a- – przedrostek przeczący, νόσος nosos – choroba; γνῶσις gnosis – wiedza) lub anozognozja – zaburzenia neurologiczne, polegające na niezdolności zdania sobie sprawy z własnej choroby. Schorzenie to występuje najczęściej przy paraliżu lewostronnym (prawej półkuli mózgu). Objawy anosognozji podobne są do psychologicznych mechanizmów zaprzeczania chorobie (brak zainteresowania swoją ogólną sytuacją; emocjonalna i uczuciowa obojętność wobec sytuacji), w rzeczywistości mają jednak podłoże neurologiczne związane z uszkodzeniem prawej części kory mózgowej znanej jako kora somatosensoryczna. (pl)
- Анозогнозія (новолат. anosognosia; грец. ἀ- — — + νόσος — хвороба + γνῶσις — знання, пізнання) — відсутність критичної оцінки хворим свого ураження (паралічу, зниження зору, слуху, тощо.). Вперше це явище було описано Габрієлем Антоном і Жозефом Бабінським (синдром Антона-Бабінського). Анозогнозія спостерігається переважно при ураженні правої тім'яної частки головного мозку. (uk)
|
