| dbo:abstract
|
- L'auscultació (del verb llatí "escoltar") és el terme emprat per escoltar externament els sons del cos, en general amb un estetoscopi. L'auscultació es realitza a l'efecte d'examinar el sistema circulatori (sorolls cardíacs), l'aparell respiratori (la respiració) i l'aparell digestiu (sorolls intestinals). El terme va ser introduït per René Théophile Hyacinthe Laënnec. L'acte d'escoltar els sons del cos amb fins de diagnòstic és molt antic, possiblement ja es practicava en l'antic Egipte. La contribució de Laënnec fou la de perfeccionar el procediment, en associar els sons amb els canvis patològics específics en el pit; i la invenció, en el procés, d'un instrument adequat (l'estetoscopi). Originalment, no hi havia una distinció entre l'auscultació immediata (sense ajuda) i l'auscultació mediata (usant un instrument). L'auscultació és una habilitat que requereix una bona experiència clínica (amb bones habilitats per escoltar) i un bon estetoscopi. Els metges escolten als tres principals òrgans/sistemes durant l'auscultació: el cor, els pulmons i el sistema gastrointestinal. Quan s'ausculta el cor, els metges poden distingir els sons anormals, incloent bufs cardíacs, galops, i altres sons addicionals coincidint amb els batecs del cor; així com la freqüència cardíaca. En escoltar els pulmons poden distingir els sorolls respiratoris anormals com sibilàncies, crepitacions i frecs. L'auscultació del sistema gastrointestinal se centra en la presència (o augment) dels sorolls intestinals. Els estetoscopis electrònics poden tenir dispositius de gravació, i poden proporcionar una reducció del soroll i una millora del senyal. Això és útil per als propòsits de la telemedicina (diagnòstic a distància) i per l'ensenyament. Això ha obert el camp de l'auscultació assistida per ordinador. (ca)
- التسمُّع في المصطلح الطبي (بالإنجليزية: Auscultation) هو الإنصات للأصوات داخل الجسم لتشخيص المرض، وغالبا ما يكون التسمع بواسطة السماعة الطبية. يستخدم التسمع عادة لسماع الأصوات من جهاز الدوران وجهاز التنفس وجهاز الهضم. (ar)
- Auscultation (based on the Latin verb auscultare "to listen") is listening to the internal sounds of the body, usually using a stethoscope. Auscultation is performed for the purposes of examining the circulatory and respiratory systems (heart and breath sounds), as well as the alimentary canal. The term was introduced by René Laennec. The act of listening to body sounds for diagnostic purposes has its origin further back in history, possibly as early as Ancient Egypt. (Auscultation and palpation go together in physical examination and are alike in that both have ancient roots, both require skill, and both are still important today.) Laënnec's contributions were refining the procedure, linking sounds with specific pathological changes in the chest, and inventing a suitable instrument (the stethoscope) to mediate between the patient's body and the clinician's ear. Auscultation is a skill that requires substantial clinical experience, a fine stethoscope and good listening skills. Health professionals (doctors, nurses, etc.) listen to three main organs and organ systems during auscultation: the heart, the lungs, and the gastrointestinal system. When auscultating the heart, doctors listen for abnormal sounds, including heart murmurs, gallops, and other extra sounds coinciding with heartbeats. Heart rate is also noted. When listening to lungs, breath sounds such as wheezes, crepitations and crackles are identified. The gastrointestinal system is auscultated to note the presence of bowel sounds. Electronic stethoscopes can be recording devices, and can provide noise reduction and signal enhancement. This is helpful for purposes of telemedicine (remote diagnosis) and teaching. This opened the field to computer-aided auscultation. Ultrasonography (US) inherently provides capability for computer-aided auscultation, and portable US, especially portable echocardiography, replaces some stethoscope auscultation (especially in cardiology), although not nearly all of it (stethoscopes are still essential in basic checkups, listening to bowel sounds, and other primary care contexts). (en)
- Aŭskultumado estas parto de klinika ekzameno, kiu konsistas el aŭskulto, helpe de stetoskopo (pera aŭskultumado), aŭ simple per orelo metita kontraŭ la torako de la malsanulo (rekta aŭskultumado), de la diversaj bruoj farataj per la organoj de la homa korpo, aparte tiuj farataj per la koro, la pulmoj, la digesta sistemo, la karotidoj kaj la femuraj arterioj. Tiu metodo de medicina diagnozo estis inventita de René Laennec en 1816. Kelkfoje la termino aŭskultumado estas erare uzata por priskribi klinikan ekzamenon. (eo)
- Unter Auskultation (von lateinisch auscultare „(eifrig) zuhören, aufmerksam zuhören, abhorchen“) oder Abhorchen versteht man in der Medizin das Abhören des Körpers, typischerweise mit dem Stethoskop (oder Hörrohr). Die von Laennec 1819 zuerst in Paris allgemein eingeführte Auskultation ist Bestandteil der körperlichen Untersuchung. Das zugehörige Verb heißt auskultieren, als Fremdwort aus dem Lateinischen wird es nicht aufgetrennt (Beispiel: „sie auskultierte“, nicht „sie kultierte aus“). (de)
- Auskultazioa barneko organo batzuk entzuteko teknika da, estetoskopioaren bidez egiten dena, zehazki ondorengo hauetan erabilia:
* Arnas aparatua.
* Digestio aparatua.
* Sistema kardiobaskularra. Diagnostikoaren bidean lehen urratsetarikoa da, miaketa fisikoaren zatia, eta anamnesiarekin batera historia klinikoa osatzen du. (eu)
- La auscultación es un procedimiento clínico de exploración física que consiste en escuchar de manera directa o por medio de instrumentos como el estetoscopio (o fonendoscopio), el área torácica o del abdomen, para valorar los sonidos normales o patológicos producidos en los órganos (contracción cardíaca, soplos cardíacos, peristaltismo intestinal, sonidos pulmonares, etc.). Los ruidos más comunes encontrados a nivel patológico son: roncus, crepitus (o crepitantes), sibilancias y estertores. (es)
- Is é atá i gceist le héisteachas ná próiseas ina n-éistear leis na fuaimeanna inchloiste ón gcolainn agus a ndéantar anailísiú orthu, le steiteascóp de ghnáth. Cuimsíonn na fuaimeanna seo fuaimeanna (a éiríonn ó chreathanna) na bhfuileadán, an chroí is a chomhlaí, na scamhóg, na n-aerphasáistí, is na stéigeacha, agus iad déanta ag sreabhadh na fola, an aeir, nó an gháis sna horgáin éagsúla. (ga)
- Auskultasi, adalah sebuah istilah kedokteran, di mana seorang dokter mendengarkan suara di dalam tubuh pasien. Biasanya jantung, paru, dan usus dapat diauskultasi untuk mendapatkan informasi fungsinya. Istilah teknis ini ditemukan oleh René-Théophile-Marie-Hyacinthe Laennec, seorang dokter berkebangsaan Prancis, namun tindakan mendengarkan suara tubuh untuk tujuan diagnosis dapat dilacak jauh ke masa silam, khususnya pada masa Mesir Kuno. Pada masa kini, pemeriksaan dilakukan dengan stetoskop dan disebut auskultasi tak langsung yang berbeda dengan auskultasi langsung yang mendengarkan dengan menaruh telinga langsung di tubuh pasien. (in)
- L'auscultation est la partie de l'examen clinique qui consiste à écouter, à l'aide d'un stéthoscope (auscultation médiate), ou simplement l'oreille posée sur le thorax du malade (auscultation immédiate), divers bruits produits par les organes du corps humain, notamment ceux émis par le cœur, les poumons, le tube digestif, les carotides et les artères fémorales. Cette méthode de diagnostic médical a été mise au point par René Laennec en 1816. Elle complète d'autres moyens simples tels que l'inspection, la palpation et la percussion. Parfois le terme auscultation est utilisé par erreur abusivement pour décrire un examen clinique. (fr)
- L'auscultazione è un sistema diagnostico che rientra nell'esame obiettivo con il quale con uno strumento apposito si procede all'ascolto di parti interne dell'organismo quali il cuore, i polmoni, la pleura, l'intestino e altri ancora. Si utilizza per comprendere la presenza di molte malattie, fra cui quelle respiratorie, grazie alle caratteristiche dei suoni riscontrati: frequenza, intensità, durata e qualità. (it)
- ( 이 문서는 의학에 관한 것입니다. 도시에 대해서는 청진시 문서를 참고하십시오.) 청진(聽診)은 환자의 몸안에서 나는 소리를 청취하여 질병의 여부를 진단하는 방법이다. 주로 청진기를 사용하여 진단한다. 청진은 히포크라테스가 환자의 몸에 귀를 대어 체내의 소리를 청취한 것이 시초이나 1816년에 프랑스의 라에네크가 청진기를 발명함으로써 본격화되었다. 오늘날 내과에서 가장 많이 하는 진단이다. 일반적인 청진 부위는 순환계, 호흡계 및 소화기이다. (ko)
- 聴診（ちょうしん）とは診察の項目のうち音を聴き取って行うものである。聴診器を使う間接聴診と、直接体壁に耳をつけて聴く直接聴診とがある。胸部聴診では心音や心雑音、頸動脈雑音、などを聞き、腹部聴診では腹部血管雑音、グル音を聞く。 (ja)
- Auscultatie is het beluisteren van lichaamsgeluiden met behulp van een stethoscoop of een . Het is een van de belangrijkste onderzoeksmethoden in de geneeskunde. Auscultatie wordt voornamelijk gebruikt om hart- en ademgeluiden te versterken om eventuele afwijkingen vast te stellen. Ook is het mogelijk darmgeluiden, vaatgeluiden en geluiden van een ongeboren kind te beluisteren. (nl)
- Osłuchiwanie (łac. auscultatio, ang. auscultation) – badanie lekarskie polegające na ocenie dźwięków (szumów, szmerów, tonów) pochodzących od niektórych narządów wewnętrznych, głównie od serca, płuc (wraz z dolnymi drogami oddechowymi), jamy brzusznej (perystaltyka), tętnic, a także tętna płodu. (pl)
- Аускульта́ция (лат. auscultatio «выслушивание») — физикальный метод медицинской диагностики, заключающийся в выслушивании звуков, образующихся в процессе функционирования внутренних органов. Аускультация бывает прямой — проводится путём прикладывания уха к прослушиваемому органу, и непрямой — с помощью фонендоскопа или стетоскопа. Аускультация также используется в технике для диагностики состояния узлов и агрегатов машин и механизмов. (ru)
- Auscultação é o termo técnico para a escuta dos sons internos do corpo, normalmente usando um estetoscópio; é baseado no de verbo latino auscultare "escutar ". A auscultação é executada com a finalidade de examinar o sistema circulatório e sistema respiratório (sons do coração e sons da respiração), como também o sistema de gastro-intestinal (sons do intestino). (pt)
- Аускульта́ція (лат. ausculto — вислухую) — метод дослідження, що полягає у вислухуванні звукових явищ, що виникають в організмі людини і тварин. Аускультацію здійснюють шляхом прикладання вуха до поверхні тіла (безпосередня аускультація) або за допомогою спеціальних інструментів — стетоскопа, фонендоскопа. Методику опосередкованої аускультації стетоскопом розробив Рене Лаеннек на початку XIX століття. Аускультація є важливим методом дослідження легень, серця й судин та діагностики їх захворювань. Правила аускультації легень:
* Грудна клітка пацієнта має бути оголена. Приміщення тепле. У приміщенні має бути тиша.
* Положення хворого в залежності від стану. Стоячи. Сидячи. Лежачи.
* Розташування лікаря і пацієнта має бути таке, що забезпечує паралельні повітряні потоки.
* Пацієнт дихає напіввідкритим ротом, робить 3 — 4 вдихи, видихи, потім 10 — 20 сек. відпочиває.
* Під час аускультації обстежуваному слід запропонувати зробити кілька глибоких вдихів, покашляти.
* Стетоскоп і фонендоскоп щільно прилягає до тіла пацієнта. Аускультацію проводять на симетричних ділянках грудної клітки, по топографічних лініях, міжребір'ях, починаючи з передньої поверхні.
* Попереду обминаючи проєкцію серця, ззаду при максимально розвернутих лопатках.
* При аускультації оцінюють наявність шумів як на вдиху, так і на видиху; оцінюють їх тривалість.
* Описуючи аускультативну картину спочатку характеризують основні, а потім додаткові дихальні шуми. Серед основних дихальних шумів розрізняють: везикулярне та бронхіальне дихання. (uk)
- Auskultation (av latinets auscultare = lyssna, besläktat med auris = öra) är en typ av medicinsk undersökning där man lyssnar på ljud som alstras i patientens kropp. Vanligen hjärta och lungor men också tarmarna kan auskulteras för att få information om deras funktion.Undersökningen görs nuförtiden med ett stetoskop och kallas då indirekt auskultation till skillnad från direkt auskultation då lyssnaren lägger örat direkt mot patientens kropp. I Svenska språket inom juridik sedan 1660 och inom medicin 1831. (sv)
- 聽診（Auscultation）是一種利用聽個體內的聲音的診斷技術，通常會使用聽診器配合診斷。聽診最常應用的地方是進行循环系统、呼吸系統以及的檢查。 聽診的原文由由勒内·拉埃内克醫師首創「Auscultation」源自於拉丁文「Auscultare」，意為「聽」。但其實早在古埃及時代，就已經有類似的診斷技術，拉埃内克的貢獻是他改善了診斷程序，並將胸腔聲與病理變化連結，且又發明了聽診器。在當時，醫學界將聽診分為「直接聽診」（無使用聽診器）及「間接聽診」（使用聽診器）。 進行聽診者主要會聽心、肺，及腸胃等三個器官。當心臟出現問題時，可能會有心雜音、奔馬性節律（gallops），以及其他聲音。另外心率也是診斷目標之一。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- التسمُّع في المصطلح الطبي (بالإنجليزية: Auscultation) هو الإنصات للأصوات داخل الجسم لتشخيص المرض، وغالبا ما يكون التسمع بواسطة السماعة الطبية. يستخدم التسمع عادة لسماع الأصوات من جهاز الدوران وجهاز التنفس وجهاز الهضم. (ar)
- Aŭskultumado estas parto de klinika ekzameno, kiu konsistas el aŭskulto, helpe de stetoskopo (pera aŭskultumado), aŭ simple per orelo metita kontraŭ la torako de la malsanulo (rekta aŭskultumado), de la diversaj bruoj farataj per la organoj de la homa korpo, aparte tiuj farataj per la koro, la pulmoj, la digesta sistemo, la karotidoj kaj la femuraj arterioj. Tiu metodo de medicina diagnozo estis inventita de René Laennec en 1816. Kelkfoje la termino aŭskultumado estas erare uzata por priskribi klinikan ekzamenon. (eo)
- Unter Auskultation (von lateinisch auscultare „(eifrig) zuhören, aufmerksam zuhören, abhorchen“) oder Abhorchen versteht man in der Medizin das Abhören des Körpers, typischerweise mit dem Stethoskop (oder Hörrohr). Die von Laennec 1819 zuerst in Paris allgemein eingeführte Auskultation ist Bestandteil der körperlichen Untersuchung. Das zugehörige Verb heißt auskultieren, als Fremdwort aus dem Lateinischen wird es nicht aufgetrennt (Beispiel: „sie auskultierte“, nicht „sie kultierte aus“). (de)
- Auskultazioa barneko organo batzuk entzuteko teknika da, estetoskopioaren bidez egiten dena, zehazki ondorengo hauetan erabilia:
* Arnas aparatua.
* Digestio aparatua.
* Sistema kardiobaskularra. Diagnostikoaren bidean lehen urratsetarikoa da, miaketa fisikoaren zatia, eta anamnesiarekin batera historia klinikoa osatzen du. (eu)
- La auscultación es un procedimiento clínico de exploración física que consiste en escuchar de manera directa o por medio de instrumentos como el estetoscopio (o fonendoscopio), el área torácica o del abdomen, para valorar los sonidos normales o patológicos producidos en los órganos (contracción cardíaca, soplos cardíacos, peristaltismo intestinal, sonidos pulmonares, etc.). Los ruidos más comunes encontrados a nivel patológico son: roncus, crepitus (o crepitantes), sibilancias y estertores. (es)
- Is é atá i gceist le héisteachas ná próiseas ina n-éistear leis na fuaimeanna inchloiste ón gcolainn agus a ndéantar anailísiú orthu, le steiteascóp de ghnáth. Cuimsíonn na fuaimeanna seo fuaimeanna (a éiríonn ó chreathanna) na bhfuileadán, an chroí is a chomhlaí, na scamhóg, na n-aerphasáistí, is na stéigeacha, agus iad déanta ag sreabhadh na fola, an aeir, nó an gháis sna horgáin éagsúla. (ga)
- L'auscultazione è un sistema diagnostico che rientra nell'esame obiettivo con il quale con uno strumento apposito si procede all'ascolto di parti interne dell'organismo quali il cuore, i polmoni, la pleura, l'intestino e altri ancora. Si utilizza per comprendere la presenza di molte malattie, fra cui quelle respiratorie, grazie alle caratteristiche dei suoni riscontrati: frequenza, intensità, durata e qualità. (it)
- ( 이 문서는 의학에 관한 것입니다. 도시에 대해서는 청진시 문서를 참고하십시오.) 청진(聽診)은 환자의 몸안에서 나는 소리를 청취하여 질병의 여부를 진단하는 방법이다. 주로 청진기를 사용하여 진단한다. 청진은 히포크라테스가 환자의 몸에 귀를 대어 체내의 소리를 청취한 것이 시초이나 1816년에 프랑스의 라에네크가 청진기를 발명함으로써 본격화되었다. 오늘날 내과에서 가장 많이 하는 진단이다. 일반적인 청진 부위는 순환계, 호흡계 및 소화기이다. (ko)
- 聴診（ちょうしん）とは診察の項目のうち音を聴き取って行うものである。聴診器を使う間接聴診と、直接体壁に耳をつけて聴く直接聴診とがある。胸部聴診では心音や心雑音、頸動脈雑音、などを聞き、腹部聴診では腹部血管雑音、グル音を聞く。 (ja)
- Auscultatie is het beluisteren van lichaamsgeluiden met behulp van een stethoscoop of een . Het is een van de belangrijkste onderzoeksmethoden in de geneeskunde. Auscultatie wordt voornamelijk gebruikt om hart- en ademgeluiden te versterken om eventuele afwijkingen vast te stellen. Ook is het mogelijk darmgeluiden, vaatgeluiden en geluiden van een ongeboren kind te beluisteren. (nl)
- Osłuchiwanie (łac. auscultatio, ang. auscultation) – badanie lekarskie polegające na ocenie dźwięków (szumów, szmerów, tonów) pochodzących od niektórych narządów wewnętrznych, głównie od serca, płuc (wraz z dolnymi drogami oddechowymi), jamy brzusznej (perystaltyka), tętnic, a także tętna płodu. (pl)
- Аускульта́ция (лат. auscultatio «выслушивание») — физикальный метод медицинской диагностики, заключающийся в выслушивании звуков, образующихся в процессе функционирования внутренних органов. Аускультация бывает прямой — проводится путём прикладывания уха к прослушиваемому органу, и непрямой — с помощью фонендоскопа или стетоскопа. Аускультация также используется в технике для диагностики состояния узлов и агрегатов машин и механизмов. (ru)
- Auscultação é o termo técnico para a escuta dos sons internos do corpo, normalmente usando um estetoscópio; é baseado no de verbo latino auscultare "escutar ". A auscultação é executada com a finalidade de examinar o sistema circulatório e sistema respiratório (sons do coração e sons da respiração), como também o sistema de gastro-intestinal (sons do intestino). (pt)
- Auskultation (av latinets auscultare = lyssna, besläktat med auris = öra) är en typ av medicinsk undersökning där man lyssnar på ljud som alstras i patientens kropp. Vanligen hjärta och lungor men också tarmarna kan auskulteras för att få information om deras funktion.Undersökningen görs nuförtiden med ett stetoskop och kallas då indirekt auskultation till skillnad från direkt auskultation då lyssnaren lägger örat direkt mot patientens kropp. I Svenska språket inom juridik sedan 1660 och inom medicin 1831. (sv)
- 聽診（Auscultation）是一種利用聽個體內的聲音的診斷技術，通常會使用聽診器配合診斷。聽診最常應用的地方是進行循环系统、呼吸系統以及的檢查。 聽診的原文由由勒内·拉埃内克醫師首創「Auscultation」源自於拉丁文「Auscultare」，意為「聽」。但其實早在古埃及時代，就已經有類似的診斷技術，拉埃内克的貢獻是他改善了診斷程序，並將胸腔聲與病理變化連結，且又發明了聽診器。在當時，醫學界將聽診分為「直接聽診」（無使用聽診器）及「間接聽診」（使用聽診器）。 進行聽診者主要會聽心、肺，及腸胃等三個器官。當心臟出現問題時，可能會有心雜音、奔馬性節律（gallops），以及其他聲音。另外心率也是診斷目標之一。 (zh)
- L'auscultació (del verb llatí "escoltar") és el terme emprat per escoltar externament els sons del cos, en general amb un estetoscopi. L'auscultació es realitza a l'efecte d'examinar el sistema circulatori (sorolls cardíacs), l'aparell respiratori (la respiració) i l'aparell digestiu (sorolls intestinals). (ca)
- Auscultation (based on the Latin verb auscultare "to listen") is listening to the internal sounds of the body, usually using a stethoscope. Auscultation is performed for the purposes of examining the circulatory and respiratory systems (heart and breath sounds), as well as the alimentary canal. (en)
- L'auscultation est la partie de l'examen clinique qui consiste à écouter, à l'aide d'un stéthoscope (auscultation médiate), ou simplement l'oreille posée sur le thorax du malade (auscultation immédiate), divers bruits produits par les organes du corps humain, notamment ceux émis par le cœur, les poumons, le tube digestif, les carotides et les artères fémorales. Cette méthode de diagnostic médical a été mise au point par René Laennec en 1816. Elle complète d'autres moyens simples tels que l'inspection, la palpation et la percussion. (fr)
- Auskultasi, adalah sebuah istilah kedokteran, di mana seorang dokter mendengarkan suara di dalam tubuh pasien. Biasanya jantung, paru, dan usus dapat diauskultasi untuk mendapatkan informasi fungsinya. Istilah teknis ini ditemukan oleh René-Théophile-Marie-Hyacinthe Laennec, seorang dokter berkebangsaan Prancis, namun tindakan mendengarkan suara tubuh untuk tujuan diagnosis dapat dilacak jauh ke masa silam, khususnya pada masa Mesir Kuno. (in)
- Аускульта́ція (лат. ausculto — вислухую) — метод дослідження, що полягає у вислухуванні звукових явищ, що виникають в організмі людини і тварин. Аускультацію здійснюють шляхом прикладання вуха до поверхні тіла (безпосередня аускультація) або за допомогою спеціальних інструментів — стетоскопа, фонендоскопа. Методику опосередкованої аускультації стетоскопом розробив Рене Лаеннек на початку XIX століття. Аускультація є важливим методом дослідження легень, серця й судин та діагностики їх захворювань. Правила аускультації легень: (uk)
|
