| dbo:abstract
|
- Borís I de Bulgària (~825 - 907) o Borís I Miquel, després del seu bateig, o també Bogoris, fou rei de Bulgària, el primer amb títol de tsar i que l'any 864 adoptà la fe cristiana com a religió oficial de l'estat. És considerat sant per l'església ortodoxa i la catòlica. (ca)
- بوريس الأول (بالبلغارية: Борис I)، عُرف أيضًا باسم بوريس-ميهاييل (ميخائيل) Boris-Mihail (Michael))) وبوجوريس (Bogoris) تُوفِيَ في 2 من مايو 907م. كان نياز (أمير) الإمبراطورية البلغارية الأولى في الفترة من 852م إلى 889م. عندما أُقيمَت معموديته في 864م، سُمِّي بوريس ميخائيل على اسم أبيه الروحي الإمبراطور ميخائيل الثالث. وقد لقبه المؤرخ ستيفين رونسيمان بواحدٍ من أعظم الأشخاص في التاريخ. بالرغم من حدوث عددٍ من النكسات العسكرية، تميز حكم بوريس الأول بأحداثٍ هامة سطرت التاريخ البلغاري والسلافي. فقد تم التخلص من الدين الرسمي التقليدي للدولة وهو الديانة التنجريزية (Tengriism) مع تنصير بلغاريا. وبما أنه دبلوماسي ماهر، نجح بوريس الأول في أن يستغل الصراع القائم بين بطريركية القسطنطينية والبابوية الكاثوليكية ليضمن وجود كنيسة بلغارية ذات أسقف رئيس خاص بها، ومن ثمَّ استطاع التعامل مع قلق النبلاء بشأن التدخل البيزنطي في شؤون بلغاريا الداخلية. لقد منح بوريس الأول أتباع القديسين كيرلس وميثوديوس (Saints Cyril and Methodius) الملجأ وقدم لهم المساعدة في تأليف الأبجدية السلافية واللغة السلافية حينما تم نفيهم من مورافيا العظمى في 885م. وبعد تخليه عن العرش في 889م، حاول ابنه الأكبر ووريثه استعادة الدين الوثني، لكن قام بوريس الأول بخلعه. وخلال مجلس بريسلاف الذي تلا هذه الواقعة، تم استبدال رجال الدين البيزنطيين بآخرين بلغاريين، كما تم استبدال اللغة اليونانية باللغة السلافية القديمة باعتبارها اللغة الرسمية للكنيسة والدولة. يعتبر بوريس قديسًا في الكنيسة الأرثوذكسية، وأمير بلغاريا ومعمِّدها ومُساويًا للرسل (Equal-to-the-Apostles)، ويوم تقديسه هو 2 من مايو. (ar)
- Boris I. († 907) byl bulharským knížetem vládnoucím v letech 852 až 889. Během jeho vlády bylo státním náboženstvím učiněno křesťanství. Roku 864 se Boris spolu se svými velmoži nechal pokřtít a přijal titul knížete. Během šíření křesťanství v Bulharsku došlo ke sporu mezi římskou kurií a konstantinopolským patriarchátem o to, pod čí jurisdikci budou bulharské země spadat. Po různých peripetiích nakonec Bulharsko přijalo východní křesťanství z Byzance. Roku 888 se Boris rozhodl odejít do kláštera a přenechat knížecí stolec svému synovi Vladimírovi. Ten nebyl příliš schopným panovníkem a navíc se v zemi znovu pokusil zavést pohanskou víru. V té chvíli zasáhl Vladimírův nejmladší bratr Symeon, který přesvědčil otce, aby se načas vrátil z kláštera a pomohl mu Vladimíra svrhnout. To se Borisovi podařilo a poté, co na bulharský trůn nastoupil Symeon, opět odešel do ústraní kláštera, kde roku 907 zemřel. (cs)
- Ο Βόρις Α΄, επίσης γνωστός ως Βόρις-Μιχαήλ και Βόγορης (βουλγαρικά: Борис I/Борис-Михаил, ... - 2 Μαΐου 907), ήταν ο ηγεμόνας της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας το 852-889. Την εποχή του βαπτίσματος του το 864, ο Μπόρις ονομάστηκε Μιχαήλ από τον νονό του, τον αυτοκράτορα Μιχαήλ Γ΄. Ο ιστορικός Στήβεν Ράνσιμαν τον χαρακτήρισε ως ένα από τα μεγαλύτερα πρόσωπα στην ιστορία. Παρά τις πολλές στρατιωτικές οπισθοδρομήσεις, η βασιλεία του Μπόρις Α΄ επισημάνεται με σημαντικά γεγονότα που διαμόρφωσαν τη βουλγαρική και την ευρωπαϊκή ιστορία. Με τον εκχριστιανισμό της Βουλγαρίας καταργήθηκε η παραδοσιακή κρατική θρησκεία. Ένας ικανός διπλωμάτης, ο Μπόρις Α΄, εκμεταλλεύτηκε με επιτυχία τη σύγκρουση μεταξύ του Πατριαρχείου της Κωνσταντινουπόλεως και του Πάπα για να εξασφαλίσει μια αυτοκέφαλη βουλγαρική εκκλησία, ασχολούμενος έτσι με τις ανησυχίες της ευγενείας για τη βυζαντινή παρέμβαση στις εσωτερικές υποθέσεις της Βουλγαρίας. Όταν το 885 οι μαθητές των Αγίων Κυρίλλου και Μεθόδιου εκδιώχθηκαν από τη Μεγάλη Μοραβία, και ο Μπόρις Α΄ τους έδωσε καταφύγιο και τους πάρασχε βοήθεια για την ανάπτυξη του βουλγαρικού αλφαβήτου και της λογοτεχνίας. Αφού παραιτήθηκε το 889, ο μεγαλύτερος γιος του και ο διάδοχός του προσπάθησαν να αποκαταστήσουν την παλιά παγανιστική θρησκεία, αλλά νικήθηκαν από τον Βόρη. Κατά τη διάρκεια του Συμβουλίου του Πρέσλαβ που ακολούθησε το γεγονός, ο βυζαντινός κλήρος αντικαταστάθηκε από Βούλγαρους και η ελληνική γλώσσα αντικαταστάθηκε με αυτό που είναι τώρα γνωστό ως παλαιά εκκλησιαστική σλαβονική, η οποία στη Βουλγαρία καλείται και είναι γνωστή ως παλαιά βουλγαρική γλώσσα, ως επίσημη γλώσσα της Εκκλησίας και του κράτους. Θεωρείται ως άγιος στην Ορθόδοξη Εκκλησία, ως Πρίγκιπας και Βαπτιστής της Βουλγαρίας, και ως Ίσος προς Αποστόλους, με την ημέρα του εορτασμού του να γίνεται στις 2 Μαΐου. (el)
- Boris I, also known as Boris-Mihail (Michael) and Bogoris (Church Slavonic: Борисъ А҃ / Борисъ-Михаилъ Bulgarian: Борис I / Борис-Михаил; died 2 May 907), was the ruler of the First Bulgarian Empire in 852–889. At the time of his baptism in 864, Boris was named Michael after his godfather, Emperor Michael III. The historian Steven Runciman called him one of the greatest persons in history. Despite a number of military setbacks, the reign of Boris I was marked with significant events that shaped Bulgarian and European history. With the Christianization of Bulgaria in 864 paganism (i.e. Tengrism) was abolished. A skillful diplomat, Boris I successfully exploited the conflict between the Patriarchate of Constantinople and the Papacy to secure an autocephalous Bulgarian Church, thus dealing with the nobility's concerns about Byzantine interference in Bulgaria's internal affairs. When in 885 the disciples of Saints Cyril and Methodius were banished from Great Moravia, Boris I gave them refuge and provided assistance which saved the Glagolithic and later promoted the development of the Cyrillic script in Preslav and the Slavic literature. After he abdicated in 889, his eldest son and successor tried to restore the old pagan religion but was deposed by Boris I. During the Council of Preslav which followed that event, the Byzantine clergy was replaced with Bulgarians, and the Greek language was replaced with what is now known as Old Church Slavonic. He is regarded as a saint in the Orthodox Church, as the Prince and baptizer of Bulgaria, and as Equal-to-the-Apostles, with his feast day observed on May 2. (en)
- Boris I., auch Boris von Bulgarien oder Bogoris genannt (bulgarisch Борис oder Борис-Михаил; altgriechisch Βόωρίς oder Βόγορίς; * 1. Hälfte des 9. Jahrhunderts; † 2. Mai 907 in Bulgarien), Taufname Michael, war der erste christliche Herrscher (Knjas) der Bulgaren und herrschte von 852 bis 889 (nach anderen Quellen etwa 853 bis 890). Er war der Sohn von Khan Presian I. Man nimmt an, dass er der einflussreichen bulgarischen Herrschaftsfamilie angehörte. (de)
- Boris I.a (bulgarieraz: Борис I; ? - , 907ko maiatzaren 2a), Boris-Mikhail (bulgarieraz: Борис-Михаил) ere deitua, Bulgariako Lehen Inperioko monarka (knez) izan zen 852–889 bitartean. 864an bataiatua, Bulgariako lehen agintari kristatua izan zen. Eliza Ortodoxoak santutzat dauka. (eu)
- Boris I de Bulgaria (en búlgaro, Борис I; ¿? - 2 de mayo de 907), también conocido como Boris-Miguel, tras convertirse al cristianismo en 864, fue el rey de Bulgaria desde 852 hasta 889. (es)
- Boris I, juga dikenal dengan nama Boris-Mikhail dan Bogoris (bahasa Bulgaria: Борис I / Борис-Михаил; meninggal 2 Mei 907), adalah tsar Kekaisaran Bulgaria Pertama dari tahun 852 hingga 889. Pada saat dibaptis pada tahun 864, Boris diberi nama Mikael (yang merupakan nama wali baptisnya, Kaisar ). Sejarawan Steven Runciman menganggapnya sebagai salah satu tokoh terbesar dalam sejarah. Meskipun pernah beberapa kali mengalami kekalahan, masa kekuasaan Boris I merupakan masa yang membentuk sejarah Bulgaria dan Eropa. Setelah Kristenisasi Bulgaria, agama negara tradisional tengriisme dibubarkan. Sebagai seorang diplomat yang handal, Boris I berhasil memanfaatkan konflik Patriark Konstantinopel dengan Paus di Roma, sehingga ia dapat mendirikan Gereja Bulgaria dan menjawab kekhawatiran para bangsawan mengenai campur tangan Romawi Timur dalam urusan dalam negeri Bulgaria. Saat murid-murid Sirilus dan Metodius diusir dari Moravia Raya pada tahun 885, Boris I menerima dan membantu mereka dalam proses pembuatan alfabet dan sastra Bulgaria. Setelah mengundurkan diri pada tahun 889, anak laki-laki tertua dan penerusnya mencoba mengembalikan agama pagan sebagai agama negara, tetapi ia dijatuhkan oleh Boris I. Selama yang diadakan setelah peristiwa tersebut, pemuka agama Romawi Timur digantikan oleh orang-orang Bulgaria, dan status bahasa Yunani sebagai agama resmi gereja dan negara digantikan oleh bahasa Slavonik Gerejawi Kuno. Ia dihormati sebagai seorang santo dalam kepercayaan Ortodoks Timur. Ia juga dianggap sebagai pembaptis Bulgaria dan memiliki status setara rasul. Hari rayanya diadakan pada tanggal 2 Mei. (in)
- Knèze Boris Ier, Knyaz Tsar Boris Ier, le Baptiseur, aussi appelé Boris-Mihail (Michel), en bulgare : Борис I (Михаил), ou Bagoris / Bogoris ou Buric (?-7 avril ou 2 mai 907) est le souverain de la Bulgarie de 852 à 889 et son premier monarque chrétien. Lors de son baptême en 864, Boris est baptisé Michel en l'honneur de son parrain, l'empereur byzantin Michel III. (fr)
- 성 보리스 1세 미하일(Св. княз Борис I Михаил, 생년 미상 ~ 907년 5월 2일, 재위 852~889)는 제1차 불가리아 제국의 군주이다. 그의 오랜 재위기간에 불가리아인들은 정교로 개종했으며 자주적인 불가리아 교회가 창설되었다. 또한 슬라브 문학이 출현했고 슬라브-불가리아 학문과 교육의 최초의 중심지들이 세워졌다. 그의 적극적인 국내외 정책은 통일 불가리아 민족 공동체 형성에 커다란 역할을 했으며 이후 불가리아 발전에 오래도록 영향을 미쳤다. (ko)
- ボリス1世ミハイル（Борѝс I Михаѝл / Boris I Mikhail, ? - 907年5月2日）は、第一次ブルガリア帝国のハーン（在位：852年 - 889年）。ブルガリアが遊牧民の小国からヨーロッパ有数の大国に発展する礎を築いた人物。ミハイルはギリシア正教帰依後に自ら名乗った洗礼名である。 (ja)
- De heilige Boris I (Bulgaars: Борис I (Михаил), overleden 7 mei 907) was vorst van Bulgarije van 853 tot 889. Onder zijn bestuur werd begonnen met de kerstening van het Bulgaarse Rijk. (nl)
- Boris I Michele (in bulgaro Борис I Михаил, Boris I Mihail; IX secolo – Preslav, 2 maggio 907) fu Knjaz sovrano di Bulgaria dall'852 all'889. Assunse il nome Michele nell'864, all'atto del suo battesimo, in onore del suo padrino, l'imperatore bizantino Michele III. Viene annoverato tra i santi e celebrato il 2 maggio. Nell'864 si convertì al Cristianesimo, in cambio della pace con l'Impero bizantino. Ma cercò di mantenere la Chiesa ortodossa bulgara il più indipendente possibile dal Patriarcato di Costantinopoli. Quando nel 864 si fece battezzare, l'aristocrazia boiara si rivoltò e cercò di ucciderlo per ripristinare il paganesimo. Boris reagì prontamente e spietatamente; in seguito se ne rammaricò, attribuendo la sua conversione alle pressioni del clero bizantino. Ricevuta l'epistola del patriarca Fozio, che rimarcava la preminenza della sede di Costantinopoli sulla Chiesa bulgara, non ne tenne conto. Al contrario, nell'866 inviò un'ambasceria sia a Ludovico II il Germanico, re dei Franchi, che al papa Niccolò I per richiederne missionari. Per cui il papa inviò a Boris i due vescovi Formoso di Porto e Paolo di Populonia, con le risposte ai quesiti religiosi da lui inviati. La cosa provocò l'indignazione del patriarca Fozio, che tentò di rimediare alla (a suo avviso) mancanza di rispetto di Boris convocando un sinodo (867) a Costantinopoli. In seguito fu il nuovo imperatore Basilio I (867-886) a deporre Fozio, scomunicato a Roma da papa Niccolò I nell'863, dopo il suo sinodo dell'861. Il suo successore, Adriano II (867-872) inviò due legati (Marino - in seguito papa - e Leone) a Costantinopoli dove Ignazio, ritornato patriarca per ordine di Basilio, indisse un concilio (869-870). All'ultima sessione del concilio prese parte anche un'ambasceria bulgara che cercava di avere da Bisanzio ciò che non otteneva da Roma. Lì i legati pontifici reclamavano i diritti sull'Illirico (penisola balcanica), quale proprio territorio canonico sottratto un secolo prima, mentre i bizantini lo rivendicavano come antico possedimento del loro impero. La maggioranza orientale dei partecipanti ebbe la meglio: la Chiesa bulgara fu riconosciuta autonoma (870), ma sotto il patrocinio costantinopolitano. Fu Ignazio dunque (cioè Costantinopoli) e non Adriano II (cioè Roma) ad inviare nuovi preti e consacrare un nuovo vescovo per la Bulgaria. Ed inutili furono le successive proteste romane. Boris si destreggiò tra le popolazioni dell'area balcanica, riuscendo a consolidare il dominio dei Bulgari, ma favorendo la pace con l'Impero. Durante il suo regno i santi Cirillo e Metodio di Tessalonica introdussero l'alfabeto glagolitico e curarono la traduzione slava dei testi sacri. Nell'889 abdicò a favore del figlio Vladimiro, ritirandosi in monastero. Ma quando questi, contrario a Costantinopoli, tentò di restaurare il paganesimo (893), Boris tornò, lo depose e mise sul trono il terzo figlio, Simeone I, che aveva inviato a studiare presso l'Università di Costantinopoli in vista di una carriera ecclesiastica. (it)
- Borys I Michał (bułg. Борис I Михаил, zm. 2 maja 907) – chan bułgarski od 852 do 889. Syn i następca chana Presjana, pierwszy chrześcijański władca Bułgarii. Imię Michał przyjął po chrzcie w roku 864 na cześć bizantyjskiego cesarza Michała III. (pl)
- Bóris I (em búlgaro: Борис; em grego medieval: Βωρίς), também conhecido como Bógoris I (Βώγωρις/Βόγορις), Bógaris I (Βόγαρις), Róboris I (Γόβορις), Bórises I (Βωρίσης/Βορίσης), Bóris-Miguel I (em búlgaro: Борис-Михаил; romaniz.: Boris-Mihail) ou somente Miguel (em grego medieval: Μιχαήλ; romaniz.: Michaél), foi o príncipe/arconte (cnezo) do Primeiro Império Búlgaro entre 852 e 889. Na época do seu batismo em 864, Bóris mudou seu nome para Miguel em homenagem ao seu padrinho, o imperador bizantino Miguel III, o Ébrio (r. 842–867). O historiador Steven Runciman colocou-o entre as maiores personalidades da história. É considerado santo pela Igreja Ortodoxa, como príncipe e batizador da Bulgária, e como "igual aos apóstolos", sendo festejado no dia 2 de maio (calendário juliano). Apesar de diversos revezes militares, seu reinado foi marcado por diversos eventos que mudaram profundamente a história de búlgaros e eslavos. Com a cristianização da Bulgária, a tradicional religião estatal, o tengriismo, foi abolida. Hábil diplomata, Bóris conseguiu se aproveitar com muito sucesso do conflito entre o Patriarcado de Constantinopla e o Papado para criar criar uma Igreja da Bulgária autocéfala, o que também lhe serviu muito bem para endereçar as preocupações dos nobres búlgaros a respeito da interferência bizantina nos assuntos internos da Bulgária. Quando, em 885, os discípulos dos santos Cirilo e Metódio foram expulsos da Grande Morávia, Bóris deu-lhes refúgio e ajudou-os a criar o alfabeto eslavo. Após abdicar em 889, seu filho mais velho e herdeiro tentou restaurar a antiga religião, obrigando-o a retornar para depô-lo. No Concílio de Preslava que se seguiu, o clero bizantino foi substituído por búlgaros e a língua grega pelo antigo eslavônico eclesiástico como língua oficial da Igreja e do Estado. (pt)
- Boris I Michail eller Boris I Mikael (bulgariska Борис I Михаил), död 2 maj 907, var bulgarisk khan från 852 till 889 och den förste kristne härskaren över Bulgarien. Han lade Mikael till sitt namn efter sitt dop 864. Han är helgon i östortodoxa kyrkan, och räknas som isapostolos. Boris behöll sitt lands gränser i stort sett oförändrade genom diplomati och allianser med frankernas kung Karl den skallige, furst , den bysantinske kejsaren Mikael III, och slutligen kung Ludvig den tyske, trots att han led flera militära nederlag. Hans arméer stred ofta mot Kroatien och Serbien och den tyska monarkin. 863 gjorde ett fredsavtal med Bysantinska riket att Bulgarien återfick delar av Zagora, mot att Boris I blev tvungen att avsluta sin allians med det tyska kungadömet och anta kristendomen. År 864 blev Boris döpt i sitt residens i Pliska. Han försökte dock inte med kraft omvända adeln. Boris lät avrätta över femtio adelsmän som behöll sin hedniska tro. Andra adelsmän fick beskydd av Vladimir, Boris äldste son och hedning. Vladimir omnämndes som följeslagare till sin far i striderna mot serberna före faderns dop. Boris eftersträvade självständighet för Bulgariska ortodoxa kyrkan och höll sig mitt emellan påven i Rom, Nicolaus I, och patriarken av Konstantinopel. Han skickade en speciell delegation till påven som medförde en lista med 115 frågor och återvände med 106 svar, som blev berömda, rörande religion, politik, sedvänjor och personlig tro. Katolska biskopar liksom bysantinska präster tilläts döpa och välsigna folket. År 870 gavs Bulgariska ortodoxa kyrkan autonomi från Patriarkatet i Konstantinopel. År 893 drog sig Boris tillbaka till ett liv som munk och efterträddes av sin son Vladimir. Med stöd av hedniska adelsmän återinförde Vladimir den äldre religionen, men avsattes av Boris, som tog tillbaka makten och, enligt vissa traditioner, förblindade Vladimir. Hans andre son Simeon tillträdde då tronen och fortsatte sin fars verk. Boris var munk vid sin död. I Bulgarien firas han som nationalhelgon och hans festdag är 2 maj. Boris blev ett uppskattat och utbrett ikonmotiv. De flesta avbildningar visar honom som ungdomlig regent med täckt huvud och ett kors i handen. (sv)
- Борис I (другой вариант имени — Богорис, в крещении Михаил; 1-я половина IX века — 2 мая 907) — правитель Болгарии с 852 по 889 год. После крещения в 864 году официальный титул — «князь». Сын хана Пресиана. Ввёл христианство в качестве государственной религии в 865 году, при крещении принял имя в честь византийского императора Михаила III. В 866 году подавил восстание языческой знати. Почитается православным святым в лике равноапостольного. День памяти — 2 мая. (ru)
- Борис I (інший варіант імені Богорис, у хрещенні Михайло) (1-а половина IX століття—2 травня 907) — правитель Болгарії з 852 до 889 року, після хрещення 864 року офіційний титул — князь. Син кагана Пресіана. Запровадив християнство як державну релігію 865 року, при хрещенні узяв ім'я на честь візантійського імператора Михаїла III. 866 року придушив повстання поганської знаті. Вважається православним святим у ранзі рівноапостольного. (uk)
- 聖鲍里斯一世或鲍里斯-米哈伊尔（保加利亞語：Борис-Михаил，卒於907年5月2日），中世紀保加利亞的重要君主；852年至889年在位為大汗（其中基督教受洗后改头衔为大公）。鲍里斯的功勞顯示於宗教、外交、文化與内部政策上：基督教在其支持下成爲國内主要宗教、西里爾字母的起源的其中一種説法（格拉哥里字母）是在其任内開創。 864年或865年鲍里斯受洗，将头衔自大汗(хан, Khan)改为大公（Кнѧзъ, Knyaz），並將其教父，當時的拜占庭皇帝米哈伊尔三世的名字納入本人名字。 他试图向外扩张保加利亚的国土，但先后为日耳曼人和塞尔维亚人击败。 870年正式皈依君士坦丁堡牧首。889年，鲍里斯一世让位给自己的長子。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Borís I de Bulgària (~825 - 907) o Borís I Miquel, després del seu bateig, o també Bogoris, fou rei de Bulgària, el primer amb títol de tsar i que l'any 864 adoptà la fe cristiana com a religió oficial de l'estat. És considerat sant per l'església ortodoxa i la catòlica. (ca)
- Boris I., auch Boris von Bulgarien oder Bogoris genannt (bulgarisch Борис oder Борис-Михаил; altgriechisch Βόωρίς oder Βόγορίς; * 1. Hälfte des 9. Jahrhunderts; † 2. Mai 907 in Bulgarien), Taufname Michael, war der erste christliche Herrscher (Knjas) der Bulgaren und herrschte von 852 bis 889 (nach anderen Quellen etwa 853 bis 890). Er war der Sohn von Khan Presian I. Man nimmt an, dass er der einflussreichen bulgarischen Herrschaftsfamilie angehörte. (de)
- Boris I.a (bulgarieraz: Борис I; ? - , 907ko maiatzaren 2a), Boris-Mikhail (bulgarieraz: Борис-Михаил) ere deitua, Bulgariako Lehen Inperioko monarka (knez) izan zen 852–889 bitartean. 864an bataiatua, Bulgariako lehen agintari kristatua izan zen. Eliza Ortodoxoak santutzat dauka. (eu)
- Boris I de Bulgaria (en búlgaro, Борис I; ¿? - 2 de mayo de 907), también conocido como Boris-Miguel, tras convertirse al cristianismo en 864, fue el rey de Bulgaria desde 852 hasta 889. (es)
- Knèze Boris Ier, Knyaz Tsar Boris Ier, le Baptiseur, aussi appelé Boris-Mihail (Michel), en bulgare : Борис I (Михаил), ou Bagoris / Bogoris ou Buric (?-7 avril ou 2 mai 907) est le souverain de la Bulgarie de 852 à 889 et son premier monarque chrétien. Lors de son baptême en 864, Boris est baptisé Michel en l'honneur de son parrain, l'empereur byzantin Michel III. (fr)
- 성 보리스 1세 미하일(Св. княз Борис I Михаил, 생년 미상 ~ 907년 5월 2일, 재위 852~889)는 제1차 불가리아 제국의 군주이다. 그의 오랜 재위기간에 불가리아인들은 정교로 개종했으며 자주적인 불가리아 교회가 창설되었다. 또한 슬라브 문학이 출현했고 슬라브-불가리아 학문과 교육의 최초의 중심지들이 세워졌다. 그의 적극적인 국내외 정책은 통일 불가리아 민족 공동체 형성에 커다란 역할을 했으며 이후 불가리아 발전에 오래도록 영향을 미쳤다. (ko)
- ボリス1世ミハイル（Борѝс I Михаѝл / Boris I Mikhail, ? - 907年5月2日）は、第一次ブルガリア帝国のハーン（在位：852年 - 889年）。ブルガリアが遊牧民の小国からヨーロッパ有数の大国に発展する礎を築いた人物。ミハイルはギリシア正教帰依後に自ら名乗った洗礼名である。 (ja)
- De heilige Boris I (Bulgaars: Борис I (Михаил), overleden 7 mei 907) was vorst van Bulgarije van 853 tot 889. Onder zijn bestuur werd begonnen met de kerstening van het Bulgaarse Rijk. (nl)
- Borys I Michał (bułg. Борис I Михаил, zm. 2 maja 907) – chan bułgarski od 852 do 889. Syn i następca chana Presjana, pierwszy chrześcijański władca Bułgarii. Imię Michał przyjął po chrzcie w roku 864 na cześć bizantyjskiego cesarza Michała III. (pl)
- Борис I (другой вариант имени — Богорис, в крещении Михаил; 1-я половина IX века — 2 мая 907) — правитель Болгарии с 852 по 889 год. После крещения в 864 году официальный титул — «князь». Сын хана Пресиана. Ввёл христианство в качестве государственной религии в 865 году, при крещении принял имя в честь византийского императора Михаила III. В 866 году подавил восстание языческой знати. Почитается православным святым в лике равноапостольного. День памяти — 2 мая. (ru)
- Борис I (інший варіант імені Богорис, у хрещенні Михайло) (1-а половина IX століття—2 травня 907) — правитель Болгарії з 852 до 889 року, після хрещення 864 року офіційний титул — князь. Син кагана Пресіана. Запровадив християнство як державну релігію 865 року, при хрещенні узяв ім'я на честь візантійського імператора Михаїла III. 866 року придушив повстання поганської знаті. Вважається православним святим у ранзі рівноапостольного. (uk)
- 聖鲍里斯一世或鲍里斯-米哈伊尔（保加利亞語：Борис-Михаил，卒於907年5月2日），中世紀保加利亞的重要君主；852年至889年在位為大汗（其中基督教受洗后改头衔为大公）。鲍里斯的功勞顯示於宗教、外交、文化與内部政策上：基督教在其支持下成爲國内主要宗教、西里爾字母的起源的其中一種説法（格拉哥里字母）是在其任内開創。 864年或865年鲍里斯受洗，将头衔自大汗(хан, Khan)改为大公（Кнѧзъ, Knyaz），並將其教父，當時的拜占庭皇帝米哈伊尔三世的名字納入本人名字。 他试图向外扩张保加利亚的国土，但先后为日耳曼人和塞尔维亚人击败。 870年正式皈依君士坦丁堡牧首。889年，鲍里斯一世让位给自己的長子。 (zh)
- بوريس الأول (بالبلغارية: Борис I)، عُرف أيضًا باسم بوريس-ميهاييل (ميخائيل) Boris-Mihail (Michael))) وبوجوريس (Bogoris) تُوفِيَ في 2 من مايو 907م. كان نياز (أمير) الإمبراطورية البلغارية الأولى في الفترة من 852م إلى 889م. عندما أُقيمَت معموديته في 864م، سُمِّي بوريس ميخائيل على اسم أبيه الروحي الإمبراطور ميخائيل الثالث. وقد لقبه المؤرخ ستيفين رونسيمان بواحدٍ من أعظم الأشخاص في التاريخ. يعتبر بوريس قديسًا في الكنيسة الأرثوذكسية، وأمير بلغاريا ومعمِّدها ومُساويًا للرسل (Equal-to-the-Apostles)، ويوم تقديسه هو 2 من مايو. (ar)
- Boris I. († 907) byl bulharským knížetem vládnoucím v letech 852 až 889. Během jeho vlády bylo státním náboženstvím učiněno křesťanství. Roku 864 se Boris spolu se svými velmoži nechal pokřtít a přijal titul knížete. Během šíření křesťanství v Bulharsku došlo ke sporu mezi římskou kurií a konstantinopolským patriarchátem o to, pod čí jurisdikci budou bulharské země spadat. Po různých peripetiích nakonec Bulharsko přijalo východní křesťanství z Byzance. Roku 888 se Boris rozhodl odejít do kláštera a přenechat knížecí stolec svému synovi Vladimírovi. Ten nebyl příliš schopným panovníkem a navíc se v zemi znovu pokusil zavést pohanskou víru. V té chvíli zasáhl Vladimírův nejmladší bratr Symeon, který přesvědčil otce, aby se načas vrátil z kláštera a pomohl mu Vladimíra svrhnout. To se Borisov (cs)
- Ο Βόρις Α΄, επίσης γνωστός ως Βόρις-Μιχαήλ και Βόγορης (βουλγαρικά: Борис I/Борис-Михаил, ... - 2 Μαΐου 907), ήταν ο ηγεμόνας της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας το 852-889. Την εποχή του βαπτίσματος του το 864, ο Μπόρις ονομάστηκε Μιχαήλ από τον νονό του, τον αυτοκράτορα Μιχαήλ Γ΄. Ο ιστορικός Στήβεν Ράνσιμαν τον χαρακτήρισε ως ένα από τα μεγαλύτερα πρόσωπα στην ιστορία. Θεωρείται ως άγιος στην Ορθόδοξη Εκκλησία, ως Πρίγκιπας και Βαπτιστής της Βουλγαρίας, και ως Ίσος προς Αποστόλους, με την ημέρα του εορτασμού του να γίνεται στις 2 Μαΐου. (el)
- Boris I, also known as Boris-Mihail (Michael) and Bogoris (Church Slavonic: Борисъ А҃ / Борисъ-Михаилъ Bulgarian: Борис I / Борис-Михаил; died 2 May 907), was the ruler of the First Bulgarian Empire in 852–889. At the time of his baptism in 864, Boris was named Michael after his godfather, Emperor Michael III. The historian Steven Runciman called him one of the greatest persons in history. He is regarded as a saint in the Orthodox Church, as the Prince and baptizer of Bulgaria, and as Equal-to-the-Apostles, with his feast day observed on May 2. (en)
- Boris I, juga dikenal dengan nama Boris-Mikhail dan Bogoris (bahasa Bulgaria: Борис I / Борис-Михаил; meninggal 2 Mei 907), adalah tsar Kekaisaran Bulgaria Pertama dari tahun 852 hingga 889. Pada saat dibaptis pada tahun 864, Boris diberi nama Mikael (yang merupakan nama wali baptisnya, Kaisar ). Sejarawan Steven Runciman menganggapnya sebagai salah satu tokoh terbesar dalam sejarah. Ia dihormati sebagai seorang santo dalam kepercayaan Ortodoks Timur. Ia juga dianggap sebagai pembaptis Bulgaria dan memiliki status setara rasul. Hari rayanya diadakan pada tanggal 2 Mei. (in)
- Boris I Michele (in bulgaro Борис I Михаил, Boris I Mihail; IX secolo – Preslav, 2 maggio 907) fu Knjaz sovrano di Bulgaria dall'852 all'889. Assunse il nome Michele nell'864, all'atto del suo battesimo, in onore del suo padrino, l'imperatore bizantino Michele III. Viene annoverato tra i santi e celebrato il 2 maggio. Nell'864 si convertì al Cristianesimo, in cambio della pace con l'Impero bizantino. Ma cercò di mantenere la Chiesa ortodossa bulgara il più indipendente possibile dal Patriarcato di Costantinopoli. (it)
- Bóris I (em búlgaro: Борис; em grego medieval: Βωρίς), também conhecido como Bógoris I (Βώγωρις/Βόγορις), Bógaris I (Βόγαρις), Róboris I (Γόβορις), Bórises I (Βωρίσης/Βορίσης), Bóris-Miguel I (em búlgaro: Борис-Михаил; romaniz.: Boris-Mihail) ou somente Miguel (em grego medieval: Μιχαήλ; romaniz.: Michaél), foi o príncipe/arconte (cnezo) do Primeiro Império Búlgaro entre 852 e 889. Na época do seu batismo em 864, Bóris mudou seu nome para Miguel em homenagem ao seu padrinho, o imperador bizantino Miguel III, o Ébrio (r. 842–867). O historiador Steven Runciman colocou-o entre as maiores personalidades da história. É considerado santo pela Igreja Ortodoxa, como príncipe e batizador da Bulgária, e como "igual aos apóstolos", sendo festejado no dia 2 de maio (calendário juliano). (pt)
- Boris I Michail eller Boris I Mikael (bulgariska Борис I Михаил), död 2 maj 907, var bulgarisk khan från 852 till 889 och den förste kristne härskaren över Bulgarien. Han lade Mikael till sitt namn efter sitt dop 864. Han är helgon i östortodoxa kyrkan, och räknas som isapostolos. Boris var munk vid sin död. I Bulgarien firas han som nationalhelgon och hans festdag är 2 maj. Boris blev ett uppskattat och utbrett ikonmotiv. De flesta avbildningar visar honom som ungdomlig regent med täckt huvud och ett kors i handen. (sv)
|
