| dbo:abstract
|
- ذات الكرسي أ (بالإنجليزية: Cassiopeia A ) هي بقايا مستعر أعظم في كوكبة ذات الكرسي وهو أكثر المصادر الراديوية سطوعًا خارج مجموعتنا الشمسية. وقد حدث هذا المستعر الأعظم على بعد حوالي 11000 سنة ضوئية في درب التبانة. ويصل قطر كرة المواد المتخلفة عن هذا المستعر الأعظم إلى حوالي 10 سنوات ضوئية. ويعتقد أن أول ضوء من هذا الانفجار النجمي وصل الأرض منذ حوالي 300 سنة مضت، لكن لا توجد سجلات تاريخية عن أي رصد لهذا المستعر الأعظم، وربما بسبب الغبار بين النجوم الذي يمتص الأشعة الضوئية الضوئي في طريقها إلى الأرض (على الرغم من أنه من المحتمل أن يكون قد رُصد على أنه النجم على يد جون فلامستيد في 16 أغسطس 1680). وذات الكرسي هي أقوى مصدر راديوي خارج المجموعة الشمسية, وكان من بين مصادر منفصلة الأولى التي يعثر عليها في عام 1947. وتم تحديده بصريًا في عام 1950.يعتبر ذات الكرسي أ - ويسمى بالإنجليزية Cassiopeia A - احدث بقايا مستعر يحدث في مجرتنا، مجرة درب التبانة حتى اكتشاف بقايا مستعر آخر وهو G1.9+0.3. الدراسات التي تمت بواسطة أجهزة MIPS الموجودة على تلسكوب هابل الفضائي أمكنها تصوير الأشعة تحت الحمراء الآتية من هذا المستعر الأعظم وتشير الدراسات إلى أنه مستعر أعظم نوع IIb . وبهذا تشير الدراسات أن ذات الكرسي أ عبارة عن بقايا مستعر أعظم ، سبقته مرحلة تمدد للنجم حتى أصبح عملاقا أحمرا وفقد طبقاته العليا الغنية بالهيدروجين أثناء الانفجار . عند رصده بواسطة مرصد تشاندرا الفضائي للأشعة السينية أمكن تحديد نقطة فيه بالقرب من مركز المستعر الأعظم تصدر أشعة إكس ، هذا المصدر أسماه العلماء G111.7-2.1 . وتشير طيف الاشعة السينية التي حصل عليها العلماء إلى وجود نجم نيوتروني في تلك النقطة وعلى هذا النجم النيوتروني توجد بقعة قطبية عليه تصل درجة حرارتها 8و2 مليون كلفن ، تعمل على إصدار الأشعة السينية. (ar)
- Cassiopeia A je intenzivní rádiový zdroj v souhvězdí Kasiopeji. Nachází se v zdánlivé blízkosti hvězdokupy M 52. Tento rádiový zdroj však nemá nic společného s hvězdokupou a pravděpodobně je pozůstatkem supernovy. Předpokládá se, že světlo z výbuchu dorazilo k Zemi pravděpodobně před 350 lety. Žádné záznamy o jejím vizuálním pozorování však neexistují. Na místě rádiového zdroje můžeme najít vláknité mlhoviny, které se dosud rozpínají rychlostmi kolem 6000 km/s. Tyto zbytky hvězdy vytvářejí prstencovou strukturu s průměrem 4', která je však vizuálně velmi slabá. Z jejího spektra vědci usoudili, že mlhovina obsahuje prvky kyslík, síru, vápník, neon i ionizované železo. Toto pozorování potvrzuje teorii o vzniku prvků ve hvězdách. Z těchto zbytků zářících v rentgenovém spektru lze vypočítat hmotnost původní hvězdy - asi 20 hmotností Slunce. Kromě Slunce je nejsilnějším rádiovým zdrojem na obloze a má nejvyšší hustotu toku záření. Je od nás vzdálen asi 8000 světelných let (někde se udává až 11 000 ). (cs)
- Cassiopeia A (Cas A) is a supernova remnant (SNR) in the constellation Cassiopeia and the brightest extrasolar radio source in the sky at frequencies above 1 GHz. The supernova occurred approximately 11,000 light-years (3.4 kpc) away within the Milky Way; given the width of the Orion Arm, it lies in the next-nearest arm outwards, the Perseus Arm, about 30 degrees from the Galactic anticenter. The expanding cloud of material left over from the supernova now appears approximately 10 light-years (3 pc) across from Earth's perspective. It has been seen in wavelengths of visible light with amateur telescopes down to 234 mm (9.25 in) with filters. It is estimated that light from the supernova itself first reached Earth near the 1690s, although there are no definitively corresponding records from then. Cas A is circumpolar at and above mid-Northern latitudes which had extensive records and basic telescopes. Its likely omission in records is probably due to interstellar dust absorbing optical wavelength radiation before it reached Earth (although it is possible that it was recorded as a sixth magnitude star 3 Cassiopeiae by John Flamsteed on 16 August 1680). Possible explanations lean toward the idea that the source star was unusually massive and had previously ejected much of its outer layers. These outer layers would have cloaked the star and re-absorbed much of the light released as the inner star collapsed. Cas A was among the first discrete astronomical radio sources found. Its discovery was reported in 1948 by Martin Ryle and Francis Graham-Smith, astronomers at Cambridge, based on observations with the Long Michelson Interferometer. The optical component was first identified in 1950. (en)
- Cassiopeia A (Cas A) ist ein Supernova-Überrest im Sternbild Cassiopeia in rund 11.000 Lichtjahren Entfernung, der einen Durchmesser von zirka 10 Lichtjahren hat. Heute ist er die stärkste extrasolare Radioquelle am Himmel. Er ist der Überrest einer Supernovaexplosion, die auf der Erde um das Jahr 1680 hätte beobachtet werden können, wenn sie nicht hinter Gas- und Staubwolken stattgefunden hätte. Möglicherweise erschien die Supernova als ein Stern sechster Größe, den der Astronom John Flamsteed am 16. August 1680 als Stern 3 Cassiopeiae katalogisierte, aber seither nicht mehr auffindbar ist. Cassiopeia A wurde 1947 entdeckt, die optische Identifizierung gelang 1950. Cassiopeia A war bis zur Entdeckung von Supernovaüberrest G1.9+0.3 der jüngste bekannte Supernova-Überrest in unserer Galaxis. Anhand eines Lichtechos ist es gelungen, die historische Supernova nachträglich spektral zu beobachten. Ein Lichtecho entsteht durch die Streuung an Staubteilchen der interstellaren Materie; da der Staub außerhalb der Sichtlinie Erde-Supernova liegt, ist der Weg des Lichtes länger, und noch heute kann der Explosionsblitz untersucht werden. So wurde mit Hilfe des MIPS-Instruments am Hubble-Weltraumteleskop das Infrarotspektrum der Supernova untersucht, die demnach zum Typ IIb gehört. Demnach handelt es sich bei Cas A um den Supernova-Überrest einer Kernkollapssupernova eines ehemaligen Roten Überriesen, der seine wasserstoffreiche Atmosphäre schon vor der Explosion durch Sternwind verloren hat. Bei Beobachtungen mit dem Röntgenteleskop Chandra konnte eine punktförmige Röntgenquelle nahe dem Zentrum von Cas A = 3C 461 = SNR G111.7-2.1 gefunden werden. Da weder im Optischen noch im Bereich der Röntgenstrahlung eine Variabilität der Quelle gefunden werden konnte, ist es sehr unwahrscheinlich, dass es sich um einen kataklysmischen Veränderlichen im Vordergrund oder einen aktiven galaktischen Kern im Hintergrund von Cas A handelt. Das Röntgenspektrum lässt sich am besten beschreiben als das eines Neutronensterns mit einem polaren Fleck mit einer Temperatur von circa 2,8 Millionen Kelvin. (de)
- Cassiopeia A (también llamado Cas A, SNR G111.7-02.1, 3C 461 y AJG 109) es un remanente de supernova en la constelación de Casiopea y la fuente astronómica de radio más brillante fuera del sistema solar a frecuencias superiores a 1 GHz. La densidad de flujo a una frecuencia de 1 GHz es de 2720 Jy. A pesar de su luminosidad en ondas de radio, esta es extremadamente débil en el espectro visible, y solo se puede observar en fotografías de larga exposición. (es)
- Cassiopée A est une source radio, la plus forte du ciel après le Soleil, située à une distance d'environ 11 000 années-lumière. Il s'agit du rémanent d'une supernova qui a été observable sur Terre dans la seconde moitié du XVIIe siècle. L'étoile à l'origine de Cassiopée A est une supergéante rouge d'au moins 8 masses solaires, dont la lumière de l’explosion est parvenue sur Terre il y a environ 300 ans. Cette supernova ne semble pas avoir été remarquée par les astronomes de l'époque, alors même qu'elle a bénéficié de conditions d'observation très favorables (la constellation de Cassiopée dans laquelle se situe le rémanent est visible dans tout l'hémisphère nord pendant toute l'année). L'étude de la vitesse d'expansion des couches éjectées par la supernova permet de dater l'explosion de la géante rouge en 1667 environ, ce qui fait que l'événement est parfois aussi appelé SN 1667, parfois suivi d'un point d'interrogation (SN 1667?) pour signifier que la date n'est pas connue avec certitude. Dans les années 1980, l'historien de l'astronomie a remarqué que dans un catalogue d'étoiles réalisé par John Flamsteed en 1680 figurait une étoile inconnue qu'il a nommé 3 Cassiopeiae, non loin de la position de Cassiopée A. Il est possible qu'il s'agisse de la supernova, mais les experts pensent qu'il pourrait s'agir d'une erreur de Flamsteed. Toujours est-il que le nom de SN 1680 (éventuellement suivi d'un point d'interrogation) est également donné à cet événement. Dans les deux cas, il s'est agi du rémanent de la supernova galactique la plus jeune que l'on ait observé jusqu'à 2008, année où un autre rémanent jeune, SNR G1.9+0.3, découvert en 1984, put être daté et s'avéra bien plus jeune encore (140 ans). La raison pour laquelle l'explosion de la géante rouge en supernova n'a pas été observée n'est pas connue à ce jour. Il est probable que sa magnitude apparente n'ait pas dépassé 5, ce qui au vu de sa distance en ferait une supernova moins lumineuse que les étoiles ordinaires les plus brillantes. On pense que son éclat a dû être obscurci par la matière interstellaire. (fr)
- Cassiopeia A (Cas A) è un resto di supernova appartenente alla costellazione di Cassiopea ed è la più brillante radiosorgente extrasolare del cielo a frequenze superiori a 1 GHz. Nel 1980 Cassiopeia A aveva una densità di flusso di 2720±50 Jy alla frequenza di 1 GHz, ma da allora questo valore è declinato al ritmo di 0,97±0,04 % all'anno. Nonostante sia molto brillante nelle onde radio, questo resto di supernova è estremamente debole nel visibile, tanto che appare solo nelle fotografie a lunga esposizione. La radiosorgente, identificata nel 1947, è stata una delle prime radiosorgenti discrete ad essere individuata; la controparte ottica è stata invece scoperta nel 1950. La supernova che ha originato Cas A è esplosa circa 11000 anni fa. Il materiale in espansione appare coprire dalla prospettiva della Terra circa 10 anni luce. Si pensa che la luce dell'esplosione abbia raggiunto la Terra approssimativamente 300 anni fa, ma non ci sono notizie storiche di un avvistamento di supernova risalenti a quel periodo, probabilmente perché la polvere interstellare ha assorbito buona parte della radiazione visibile prima che raggiungesse la Terra. Un'altra possibile spiegazione è che la stella progenitrice avesse espulso molti dei suoi strati superficiali prima di esplodere e che tali strati abbiano nascosto l'esplosione assorbendo molta della luce emessa durante il collasso. È tuttavia possibile che la stella di sesta magnitudine , catalogata da John Flamsteed il 16 agosto 1680, fosse in realtà Cas A. Secondo un altro suggerimento Cas A sarebbe la mitica "stella di mezzogiorno", osservata nel 1630, che avrebbe annunciato la nascita di Carlo II d'Inghilterra, il futuro monarca di Gran Bretagna. In ogni caso, da allora nessuna supernova appartenente alla Via Lattea è stata visibile a occhio nudo dalla Terra. (it)
- 카시오페이아자리 A(Cassiopeia A; Cas A)는 카시오페이아자리에 있는 초신성잔해(SNR)다. 주파수 1 기가헤르츠 이상 대역에서 전천에서 가장 밝은 전파원이다. 우리 은하 안에 있으며 지구에서 약 11,000 광년(3.4 킬로파섹) 떨어져 있다. 팽창하고 있는 초신성잔해의 크기는 지구에서 보았을 때 약 10 광년(3 파섹) 정도다. 이 잔해를 형성시킨 초신성폭발의 빛은 약 300년 전에 지구에 도달했을 것이라고 생각된다. 하지만 동서양을 통틀어 어느 사료에도 이 초신성에 해당하는 객성 기록이 없다. 카시오페이아자리는 북반구 주극성이라 지평선 아래로 가라앉아 못 보았을 리도 없기에 이는 매우 이상한 일이다. 그래서 초신성의 빛이 지구에 도달하기 전에 다 소광되어서 안 보였다는 설명이 이루어지고 있다. 가장 유력한 설은 초신성이 폭발하기 전 모체항성의 외피층이 부풀어 올라 성운을 형성했고 그것이 초신성을 소광시켰다는 것이다. 카시오페이아자리 A는 최초로 발견된 전파원천체 중 하나다. 1948년 케임브리지 대학교의 마틴 라일과 가 1947년 간섭계로 발견해서 1948년 보고했고, 광학적으로는 1950년 분해되었다. (ko)
- カシオペヤ座A（カシオペヤざA、Cassiopeia A 、Cas A）はカシオペヤ座にある超新星残骸で、太陽系外の電波源としては全天で最も電波強度が強い天体である。その強度は 1 GHzの波長域で 2,720 Jyに達する。この天体を作った超新星爆発は地球から約10,000光年離れた銀河系内で起こった。この爆発の後に残された放出物質からなる雲は現在も膨張を続けて直径約10光年に達しており、条件の良い空では肉眼でもかすかに見ることができる。 カシオペヤ座Aは超新星爆発から約300年が経っていると考えられているが、この超新星の観測記録は歴史上のどの記録にも全く残っていない。これはおそらく星間塵によって超新星の可視光の放射が地球に達する前に吸収されてしまったせいだと考えられている。この原因としては、この超新星爆発を起こした恒星が非常に質量が大きかったために、爆発以前の段階で星の外層の大部分を周囲に放出していたとする可能性が考えられている。すなわち、星の外へ放出された外層の物質が星本体を覆い隠し、超新星爆発で放出された光の大部分を再吸収したために地球からは見えなかったとするものである。 カシオペヤ座Aは（3Cカタログ）では 3C 461、またでは G 111.7-2.1 という番号で記載されている。 この超新星残骸の膨張殻は約3,000万Kの温度を持ち、4,000km/sという速度で膨張を続けている。 カシオペヤ座Aは我々の太陽系外の天体としては全天で最も強い電波源で、1947年に初めて単独の電波源として発見された。この電波源の可視光での対応天体は1950年に同定された。1979年にヨシフ・シクロフスキーはカシオペヤ座Aにはブラックホールが存在すると予言した 。1999年、チャンドラX線天文台はこの超新星残骸の中心付近に「高温の点状光源」を発見した。この天体はそれまで存在が予言されていたものの見つかっていなかった中性子星あるいはブラックホールに非常によく類似している 。 現在のカシオペヤ座Aの膨張速度の観測データから逆算すると、この天体を作った超新星爆発は1667年前後に観測されたと推定されている。一方、他の天文学者は、ジョン・フラムスティードが1680年8月16日にこの超新星残骸の位置の近くに「カシオペヤ座3番星」という星を観測して記載していることから、彼はこの超新星残骸を偶然観測し、誤って普通の恒星として自分の星表に記載したのではないか、と示唆している。ともあれこれ以降地球から肉眼で見られる超新星は我々の銀河系内では観測されていない。 (ja)
- Cassiopeia A (Cas A, Kasjopeja A, Kas A) – pozostałość po supernowej w gwiazdozbiorze Kasjopei i najsilniejsze astronomiczne źródło radiowe nie licząc Słońca. Ma ona natężenia strumienia radiowego 2720 Jy na częstotliwości 1 GHz. Supernowa pojawiła się w Drodze Mlecznej około 11 tysięcy lat świetlnych od nas. Rozszerzający się obłok materii pozostały po supernowej ma teraz promień równy ok. 10 lat świetlnych. Jednak mimo silnej emisji fal radiowych Kasjopeja A w zakresie optycznym jest bardzo słabo świecącym obiektem i można ją zobaczyć tylko na długo naświetlanych zdjęciach. Przypuszcza się, że pierwsze światło z gwiezdnej eksplozji dotarło do Ziemi ok. 300 lat temu, ale nie ma żadnych historycznych zapisów dokumentujących zaobserwowanie zjawiska supernowej. Może być to związane z pyłem międzygwiazdowym, który pochłaniał emitowane światło zanim dotarło do Ziemi (możliwe jest jednak, że rozbłysk został odnotowany przez Johna Flamsteeda w 16 sierpnia 1680 roku jako Kasjopeja 3, która była 6. obserwowanej wielkości gwiazdowej). Możliwe wytłumaczenia skłaniają się ku temu, że wybuchająca gwiazda była nadzwyczaj masywna i wcześniej odrzuciła już swoje zewnętrzne powłoki, i to właśnie one pochłonęły większość światła wyemitowanego, gdy gwiazda się zapadała. Wiadomo, że rozszerzająca się powłoka ma temperaturę ok. 30 milionów K i porusza się z prędkością około 10 tysięcy km/s. Kasjopeja A to najsilniejsze radioźródło poza naszym Układem Słonecznym. Jest również jednym z pierwszych odkrytych punktowych radioźródeł. Optyczny odpowiednik zidentyfikowano dopiero w 1950. W 1979 Iosif Szkłowski przewidział, że Kasjopeja A zawiera czarną dziurę. W 1999 roku Teleskop kosmiczny Chandra odnalazł „gorące źródło podobne do punktowego” blisko centrum mgławicy. Późniejsza analiza widma i natężenia promieniowania pozwoliła zidentyfikować je jako młodą gwiazdę neutronową o cienkiej atmosferze węglowej i słabym polu magnetycznym. Prawdopodobnie przez tę słabość pola magnetycznego gwiazda nie jest obserwowana jako pulsar. Analiza obserwacji wykonanych na przestrzeni 9 lat pokazała, że temperatura jej powierzchni szybko spada, od 2,12 mln K w roku 2000, do 2,04 mln K w roku 2009. Możliwym wyjaśnieniem tak szybkiego spadku temperatury jest przechodzenie jądra gwiazdy w stan nadciekłości. Prowadzone obliczenia na podstawie aktualnego rozszerzania się obiektu i jego wielkości wskazują, że eksplozja nastąpiła ok. 1667 roku. Jednakże astronom William Ashworth i inni sugerowali, że John Flamsteed mógł nie zdając sobie z tego sprawy zauważyć supernową w 1680, kiedy skatalogował jakąś gwiazdę w pobliżu pozycji Cas A. W każdym razie żadna inna supernowa w Drodze Mlecznej nie była widoczna z Ziemi gołym okiem od tej pory. Obserwacje pozostałości po gwieździe przez teleskop Hubble'a udowodniły wbrew wcześniejszym poglądom, że mgławica nie rozszerza się w sposób jednorodny, ale oprócz sferycznej części powstały dwa przeciwległe dżety, które poruszają się z prędkością 50 milionów km/godz. Ta prędkość jest około 50 procent większa niż tempo ekspansji pozostałych resztek gwiazdy. Kiedy obraz Kas A oznaczymy kolorami tak, aby każdy pokazywał materiał o innym składzie chemicznym, to widzimy, że najczęściej te o podobnym składzie pozostają skupione razem. Niedawno zaobserwowano w podczerwieni echo wybuchu Cassiopeia A na pobliskich obłokach gazowych (przy użyciu Kosmicznego Teleskopu Spitzera). Zarejestrowane widmo udowodniło, że supernowa była typu IIb co oznacza, że powstała w wyniku wewnętrznego zapadnięcia się i gwałtownego wybuchu masywnej gwiazdy, najprawdopodobniej czerwonego olbrzyma. To pierwsze zarejestrowane echo w podczerwieni wybuchu supernowej, która nie była wcześniej bezpośrednio obserwowana. Otwiera to możliwość poznawania i rekonstruowania przeszłych wydarzeń astronomicznych. (pl)
- Cassiopeia A (Cas A) is een supernovarest in het sterrenbeeld Cassiopeia en de helderste radiobron aan de hemel (behalve de zon) bij frequenties boven 1 GHz. De afstand van Cas A is ongeveer 11.000 lichtjaar. (nl)
- Cassiopeia A (Cas A) é um remanescente de supernova localizado na constelação de Cassiopeia. É um objeto da Via Láctea e dista cerca de onze mil anos-luz da Terra. A nuvem em expansão do material resultante da explosão estelar tem hoje o equivalente a dez anos-luz de comprimento. Os astrônomos acreditam que ela tenha cerca de 300 anos, mas não existem registros de nenhuma observação da supernova original, provavelmente devido à absorção da radiação ótica pela poeira interestelar antes que ela chegasse à Terra. Algumas explicações existem com a ideia de que a estrela original tivesse uma massa elevada e já teria previamente ejetado, antes de sua explosão, parte dessa massa. É sabido que a concha cósmica em expansão tem uma temperatura de cerca de 50 milhões de graus Fahrenheit (30 megakelvins) e viaja a mais de dez milhões de milhas por hora. Cas A é mais forte fonte de ondas de rádio no céu fora do sistema solar e esteve entre as primeiras fontes a serem encontradas, em 1947. Em 1979, astrônomos previram que ela contivesse um buraco negro. Em 1999, o telescópio de raios X Chandra localizou uma região que, provavelmente pela radiação emitida, poderia ser uma fonte, perto do centro da nebulosa, parecido com uma estrela de nêutrons ou um buraco negro. Até 2008, Cas A era a mais recente de todas as supernovas já encontradas, com seus cerca de 300 anos de existência, até a confirmação da descoberta da supernova G1.9+0.3, pelo Observatório de Raios Gama Compton, cuja idade é estimada em 140 anos. (pt)
- Cassiopeia A är näst efter solen den starkaste astronomiska från jorden sett; den är en supernovarest efter en supernova som inträffade (från vår synvinkel) omkring år 1667. Avståndet från jorden anses vara ca 10000-12000 ljusår, och händelsen inträffade därmed samtidigt med att inlandsisen började dra sig tillbaka från Norden. I motsats till flera andra supernovor (se Tycho Brahe och Krabbnebulosan) observerades den såvitt känt inte från jorden, men det är möjligt att den engelske astronomen John Flamsteed kan ha noterat den 1680; han antecknade då en svag stjärna nära positionen för det objekt vi känner idag. Senare astronomer kunde inte hitta något optiskt synligt här och antog att observationen varit ett misstag. Det kan tänkas att det egentliga supernovautbrottet inträffade 1667 och att en mindre efterexplosion i reststjärnan kom 13 år senare). Se även . Någon stjärna som utsänder optiskt ljus finns inte kvar i centrum, till skillnad från Krabbnebulosan. 1979 föreslog astronomen att det kunde finnas ett svart hål i centret. 1999 fann Chandra-röntgenteleskopet en källa "liknande en hetfläck" nära nebulosans centrum, och detta är troligen en neutronstjärna eller ett svart hål, som då skulle bekräfta Shklovskys prediktion. (sv)
- Кассиопея A (Cassiopeia A) — остаток сверхновой в созвездии Кассиопея. Ярчайший на небе радиоисточник на частотах выше 1 ГГц за пределами Солнечной системы и один из первых открытых дискретных радиоисточников. Сверхновая вспыхнула примерно в 11 тыс. световых годах в нашей галактике.Расширяющееся вещество остатка в настоящее время имеет размер около 10 световых лет с точки зрения земного наблюдателя. Считается, что взрыв сверхновой могли наблюдать с Земли 300 лет назад, но никаких исторических упоминаний о «звезде-гостье», как и о прародителе сверхновой нет, несмотря на то, что Кассиопея А находится в околополярном созвездии, которое в средних широтах Северного полушария наблюдается круглый год. Возможно, что в оптическом диапазоне излучение сверхновой было ослаблено межзвёздной пылью. Существует гипотеза, что английский астроном Джон Флемстид видел сверхновую и занёс в свой каталог как звезду 6-й величины 3 Кассиопеи 16 августа 1680 года. Предполагается, что взорвавшаяся звезда была необычно массивна, и к моменту взрыва уже сбросила значительное количество своего вещества в космическое пространство. Вещество обволакивало звезду, эффективно поглотив излучение от вспышки звезды. Согласно другой гипотезе из недавнего междисциплинарного исследования, эта сверхновая была «полуденной звездой», наблюдавшейся в 1630 г. и воспринятой как предвестник рождения короля Англии Карла II. Никаких других сверхновых в Млечном пути с тех пор не наблюдалось с Земли невооружённым глазом. Кассиопея A имеет обозначение 3C 461 в и G111.7-2.1 в каталоге . В 1937 г. был построен первый радиотелескоп с параболическим зеркалом Гроутом Ребером, радиолюбителем из Уиттона (США, штат Иллинойс). Радиотелескоп располагался в заднем дворе дома родителей Гроута, имел параболическую форму и диаметр антенны около 9 метров. С помощью инструмента Гроут построил карту неба в радиодиапазоне, на которой отчётливо видны центральные области Млечного Пути и яркие радиоисточники Лебедь A (Cyg A) и Кассиопея A (Cas A). Открыли Кассиопею A английские радиоастрономы Райл и Смит в 1948 году. В оптическом диапазоне Кассиопея A была обнаружена в 1951 году Бааде и Минковским. По другим данным, она обнаружена в 1950 г. По данным космического телескопа Спитцер в результате взрыва сверхновой образовалась нейтронная звезда, возможно класса магнетар. (ru)
- Кассіопея А (Cassiopeia A, Cas A) — залишок наднової (SNR) в сузір'ї Кассіопеї і найяскравіше позасонячне радіоджерело на небі на частотах вище 1 ГГц. Наднова вибухнула приблизно на відстані 11 000 світлових років у межах Чумацького Шляху. Хмара речовини, що залишилась від наднової й розширюється, зараз має розмір приблизно 10 св. р. На довжинах хвиль видимого світла, її було видно аматорськими телескопами аж до 234 мм з фільтрами. Вважається, що світло спалаху мало досягти Землі близько 300 років тому, але немає історичних записів про які-небудь спостереження наднової, яка утворила залишок, імовірно, через вплив міжзоряного пилу, що поглинув видиме випромінювання перш ніж воно досягло Землі (хоча можливо, що наднова була записана як зоря шостої величини з Кассіопеї Джоном Флемстидом 16 серпня 1680). Можливі пояснення схиляються до думки, що зоря-попередник була надзвичайно масивною і перед вибухом скинула значну частину своїх зовнішніх шарів. Ці зовнішні шари приховали зорю й поглинули більшу частину світла, випроміненого під час колапсу внутрішньої зорі. Cas A була серед перших виявлених дискретних астрономічних радіоджерел. Про його відкриття повідомили 1948 року Мартін Райл і Френсіс Ґрем-Сміт, астрономи з Кембриджу, на основі спостережень Довгим інтерферометром Майкельсона. Оптичний компонент було вперше виявлено 1950 року. Cas A в Третьому кембриджському каталозі радіоджерел позначена як 3C461, а в каталозі залишків наднових Гріна має позначення G111.7-2.1. (uk)
- 仙后座A（Cas A）是在仙后座的超新星遺跡（SNR，supernova remnant）和最亮的太陽系外無線電波源，它在天空中的頻率高於1GHz。這顆超新星在銀河系內，距離地球大約11,000光年（3.4千秒差距）。來自超新星殘存下來的物質膨脹形成的雲氣，從地球的位置觀察，現在的大小約為10光年（3秒差距）。在業餘天文學的領域，以口徑234mm（9.25英寸）的望遠鏡配上適當的濾鏡，已經可以在可見光的波長下觀察到。 估計這顆恆星爆炸產生的光，大約在300年前首度抵達地球，但是沒有任何關於超新星的歷史記錄記載了這個殘骸的存在。由於對北半球中高緯度的地區而言，仙后座是個終年可見的拱極星座，所以這可能歸咎於星際塵埃的吸收，讓可見光在抵達地球之前被吸收。然而，約翰·佛蘭斯蒂德在製作星表時，在1680年8月6日曾紀錄是一顆6等的暗星。這樣的觀點傾向於解釋原恆星是異常大質量的，並且在爆炸之前已經拋出了許多外層的物質。這些外層會掩蔽原恆星在大爆炸時，來自恆星內部坍塌時釋放出來的可見光。 仙后座A是第一個被發現的獨立天文電波來源。它於1948年被劍橋大學的天文學家馬丁·賴爾和使用發現。它的光學對應體最早於1950年被確認。 仙后座A在3C星表的目錄中是3C461，在是G111.7-2.1。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Cassiopeia A (también llamado Cas A, SNR G111.7-02.1, 3C 461 y AJG 109) es un remanente de supernova en la constelación de Casiopea y la fuente astronómica de radio más brillante fuera del sistema solar a frecuencias superiores a 1 GHz. La densidad de flujo a una frecuencia de 1 GHz es de 2720 Jy. A pesar de su luminosidad en ondas de radio, esta es extremadamente débil en el espectro visible, y solo se puede observar en fotografías de larga exposición. (es)
- 카시오페이아자리 A(Cassiopeia A; Cas A)는 카시오페이아자리에 있는 초신성잔해(SNR)다. 주파수 1 기가헤르츠 이상 대역에서 전천에서 가장 밝은 전파원이다. 우리 은하 안에 있으며 지구에서 약 11,000 광년(3.4 킬로파섹) 떨어져 있다. 팽창하고 있는 초신성잔해의 크기는 지구에서 보았을 때 약 10 광년(3 파섹) 정도다. 이 잔해를 형성시킨 초신성폭발의 빛은 약 300년 전에 지구에 도달했을 것이라고 생각된다. 하지만 동서양을 통틀어 어느 사료에도 이 초신성에 해당하는 객성 기록이 없다. 카시오페이아자리는 북반구 주극성이라 지평선 아래로 가라앉아 못 보았을 리도 없기에 이는 매우 이상한 일이다. 그래서 초신성의 빛이 지구에 도달하기 전에 다 소광되어서 안 보였다는 설명이 이루어지고 있다. 가장 유력한 설은 초신성이 폭발하기 전 모체항성의 외피층이 부풀어 올라 성운을 형성했고 그것이 초신성을 소광시켰다는 것이다. 카시오페이아자리 A는 최초로 발견된 전파원천체 중 하나다. 1948년 케임브리지 대학교의 마틴 라일과 가 1947년 간섭계로 발견해서 1948년 보고했고, 광학적으로는 1950년 분해되었다. (ko)
- Cassiopeia A (Cas A) is een supernovarest in het sterrenbeeld Cassiopeia en de helderste radiobron aan de hemel (behalve de zon) bij frequenties boven 1 GHz. De afstand van Cas A is ongeveer 11.000 lichtjaar. (nl)
- 仙后座A（Cas A）是在仙后座的超新星遺跡（SNR，supernova remnant）和最亮的太陽系外無線電波源，它在天空中的頻率高於1GHz。這顆超新星在銀河系內，距離地球大約11,000光年（3.4千秒差距）。來自超新星殘存下來的物質膨脹形成的雲氣，從地球的位置觀察，現在的大小約為10光年（3秒差距）。在業餘天文學的領域，以口徑234mm（9.25英寸）的望遠鏡配上適當的濾鏡，已經可以在可見光的波長下觀察到。 估計這顆恆星爆炸產生的光，大約在300年前首度抵達地球，但是沒有任何關於超新星的歷史記錄記載了這個殘骸的存在。由於對北半球中高緯度的地區而言，仙后座是個終年可見的拱極星座，所以這可能歸咎於星際塵埃的吸收，讓可見光在抵達地球之前被吸收。然而，約翰·佛蘭斯蒂德在製作星表時，在1680年8月6日曾紀錄是一顆6等的暗星。這樣的觀點傾向於解釋原恆星是異常大質量的，並且在爆炸之前已經拋出了許多外層的物質。這些外層會掩蔽原恆星在大爆炸時，來自恆星內部坍塌時釋放出來的可見光。 仙后座A是第一個被發現的獨立天文電波來源。它於1948年被劍橋大學的天文學家馬丁·賴爾和使用發現。它的光學對應體最早於1950年被確認。 仙后座A在3C星表的目錄中是3C461，在是G111.7-2.1。 (zh)
- ذات الكرسي أ (بالإنجليزية: Cassiopeia A ) هي بقايا مستعر أعظم في كوكبة ذات الكرسي وهو أكثر المصادر الراديوية سطوعًا خارج مجموعتنا الشمسية. وقد حدث هذا المستعر الأعظم على بعد حوالي 11000 سنة ضوئية في درب التبانة. ويصل قطر كرة المواد المتخلفة عن هذا المستعر الأعظم إلى حوالي 10 سنوات ضوئية. ويعتقد أن أول ضوء من هذا الانفجار النجمي وصل الأرض منذ حوالي 300 سنة مضت، لكن لا توجد سجلات تاريخية عن أي رصد لهذا المستعر الأعظم، وربما بسبب الغبار بين النجوم الذي يمتص الأشعة الضوئية الضوئي في طريقها إلى الأرض (على الرغم من أنه من المحتمل أن يكون قد رُصد على أنه النجم على يد جون فلامستيد في 16 أغسطس 1680). (ar)
- Cassiopeia A je intenzivní rádiový zdroj v souhvězdí Kasiopeji. Nachází se v zdánlivé blízkosti hvězdokupy M 52. Tento rádiový zdroj však nemá nic společného s hvězdokupou a pravděpodobně je pozůstatkem supernovy. Předpokládá se, že světlo z výbuchu dorazilo k Zemi pravděpodobně před 350 lety. Žádné záznamy o jejím vizuálním pozorování však neexistují. Na místě rádiového zdroje můžeme najít vláknité mlhoviny, které se dosud rozpínají rychlostmi kolem 6000 km/s. Tyto zbytky hvězdy vytvářejí prstencovou strukturu s průměrem 4', která je však vizuálně velmi slabá. Z jejího spektra vědci usoudili, že mlhovina obsahuje prvky kyslík, síru, vápník, neon i ionizované železo. Toto pozorování potvrzuje teorii o vzniku prvků ve hvězdách. Z těchto zbytků zářících v rentgenovém spektru lze vypočítat hm (cs)
- Cassiopeia A (Cas A) ist ein Supernova-Überrest im Sternbild Cassiopeia in rund 11.000 Lichtjahren Entfernung, der einen Durchmesser von zirka 10 Lichtjahren hat. Heute ist er die stärkste extrasolare Radioquelle am Himmel. (de)
- Cassiopeia A (Cas A) is a supernova remnant (SNR) in the constellation Cassiopeia and the brightest extrasolar radio source in the sky at frequencies above 1 GHz. The supernova occurred approximately 11,000 light-years (3.4 kpc) away within the Milky Way; given the width of the Orion Arm, it lies in the next-nearest arm outwards, the Perseus Arm, about 30 degrees from the Galactic anticenter. The expanding cloud of material left over from the supernova now appears approximately 10 light-years (3 pc) across from Earth's perspective. It has been seen in wavelengths of visible light with amateur telescopes down to 234 mm (9.25 in) with filters. (en)
- Cassiopée A est une source radio, la plus forte du ciel après le Soleil, située à une distance d'environ 11 000 années-lumière. Il s'agit du rémanent d'une supernova qui a été observable sur Terre dans la seconde moitié du XVIIe siècle. L'étoile à l'origine de Cassiopée A est une supergéante rouge d'au moins 8 masses solaires, dont la lumière de l’explosion est parvenue sur Terre il y a environ 300 ans. Cette supernova ne semble pas avoir été remarquée par les astronomes de l'époque, alors même qu'elle a bénéficié de conditions d'observation très favorables (la constellation de Cassiopée dans laquelle se situe le rémanent est visible dans tout l'hémisphère nord pendant toute l'année). L'étude de la vitesse d'expansion des couches éjectées par la supernova permet de dater l'explosion de la (fr)
- Cassiopeia A (Cas A) è un resto di supernova appartenente alla costellazione di Cassiopea ed è la più brillante radiosorgente extrasolare del cielo a frequenze superiori a 1 GHz. Nel 1980 Cassiopeia A aveva una densità di flusso di 2720±50 Jy alla frequenza di 1 GHz, ma da allora questo valore è declinato al ritmo di 0,97±0,04 % all'anno. Nonostante sia molto brillante nelle onde radio, questo resto di supernova è estremamente debole nel visibile, tanto che appare solo nelle fotografie a lunga esposizione. La radiosorgente, identificata nel 1947, è stata una delle prime radiosorgenti discrete ad essere individuata; la controparte ottica è stata invece scoperta nel 1950. (it)
- カシオペヤ座A（カシオペヤざA、Cassiopeia A 、Cas A）はカシオペヤ座にある超新星残骸で、太陽系外の電波源としては全天で最も電波強度が強い天体である。その強度は 1 GHzの波長域で 2,720 Jyに達する。この天体を作った超新星爆発は地球から約10,000光年離れた銀河系内で起こった。この爆発の後に残された放出物質からなる雲は現在も膨張を続けて直径約10光年に達しており、条件の良い空では肉眼でもかすかに見ることができる。 カシオペヤ座Aは超新星爆発から約300年が経っていると考えられているが、この超新星の観測記録は歴史上のどの記録にも全く残っていない。これはおそらく星間塵によって超新星の可視光の放射が地球に達する前に吸収されてしまったせいだと考えられている。この原因としては、この超新星爆発を起こした恒星が非常に質量が大きかったために、爆発以前の段階で星の外層の大部分を周囲に放出していたとする可能性が考えられている。すなわち、星の外へ放出された外層の物質が星本体を覆い隠し、超新星爆発で放出された光の大部分を再吸収したために地球からは見えなかったとするものである。 カシオペヤ座Aは（3Cカタログ）では 3C 461、またでは G 111.7-2.1 という番号で記載されている。 (ja)
- Cassiopeia A (Cas A, Kasjopeja A, Kas A) – pozostałość po supernowej w gwiazdozbiorze Kasjopei i najsilniejsze astronomiczne źródło radiowe nie licząc Słońca. Ma ona natężenia strumienia radiowego 2720 Jy na częstotliwości 1 GHz. Supernowa pojawiła się w Drodze Mlecznej około 11 tysięcy lat świetlnych od nas. Rozszerzający się obłok materii pozostały po supernowej ma teraz promień równy ok. 10 lat świetlnych. Jednak mimo silnej emisji fal radiowych Kasjopeja A w zakresie optycznym jest bardzo słabo świecącym obiektem i można ją zobaczyć tylko na długo naświetlanych zdjęciach. (pl)
- Cassiopeia A (Cas A) é um remanescente de supernova localizado na constelação de Cassiopeia. É um objeto da Via Láctea e dista cerca de onze mil anos-luz da Terra. A nuvem em expansão do material resultante da explosão estelar tem hoje o equivalente a dez anos-luz de comprimento. Até 2008, Cas A era a mais recente de todas as supernovas já encontradas, com seus cerca de 300 anos de existência, até a confirmação da descoberta da supernova G1.9+0.3, pelo Observatório de Raios Gama Compton, cuja idade é estimada em 140 anos. (pt)
- Cassiopeia A är näst efter solen den starkaste astronomiska från jorden sett; den är en supernovarest efter en supernova som inträffade (från vår synvinkel) omkring år 1667. Avståndet från jorden anses vara ca 10000-12000 ljusår, och händelsen inträffade därmed samtidigt med att inlandsisen började dra sig tillbaka från Norden. (sv)
- Кассиопея A (Cassiopeia A) — остаток сверхновой в созвездии Кассиопея. Ярчайший на небе радиоисточник на частотах выше 1 ГГц за пределами Солнечной системы и один из первых открытых дискретных радиоисточников. Сверхновая вспыхнула примерно в 11 тыс. световых годах в нашей галактике.Расширяющееся вещество остатка в настоящее время имеет размер около 10 световых лет с точки зрения земного наблюдателя. Кассиопея A имеет обозначение 3C 461 в и G111.7-2.1 в каталоге . По данным космического телескопа Спитцер в результате взрыва сверхновой образовалась нейтронная звезда, возможно класса магнетар. (ru)
- Кассіопея А (Cassiopeia A, Cas A) — залишок наднової (SNR) в сузір'ї Кассіопеї і найяскравіше позасонячне радіоджерело на небі на частотах вище 1 ГГц. Наднова вибухнула приблизно на відстані 11 000 світлових років у межах Чумацького Шляху. Хмара речовини, що залишилась від наднової й розширюється, зараз має розмір приблизно 10 св. р. На довжинах хвиль видимого світла, її було видно аматорськими телескопами аж до 234 мм з фільтрами. Cas A в Третьому кембриджському каталозі радіоджерел позначена як 3C461, а в каталозі залишків наднових Гріна має позначення G111.7-2.1. (uk)
|
.jpg){kind=link}
