| dbo:abstract
|
- شاندريان 2 (بالإنجليزية: Chandrayaan-2)، وتعني «مركبة القمر»، وهي المهمة الثانية لاستكشاف القمر، بعد شاندريان 1، والمطورة بواسطة منظمة البحوث الفضائية الهندية (ISRO). تتكون هذه المهمة من مركبة مدارية قمرية، وكانت تضم أيضًا مركبة فيكرام الهابطة، ومركبة براغيان المتجولة على القمر، وطُورت هذه المركبات جميعًا في الهند. كان الهدف العلمي الرئيسي للمهمة تخطيط ودراسة الاختلافات في التركيب السطحي للقمر، بالإضافة إلى تخطيط مواقع ووفرة المياه القمرية. أُطلقت المركبة الفضائية في مهمتها إلى القمر من منصة الإطلاق الثانية بمركز ساتيش داوان الفضائي (SDSC) في ولاية أندرا برديش يوم 22 يوليو 2019 في الساعة 09:13:12 حسب التوقيت العالمي المنسق (UTC) على متن مركبة إطلاق الأقمار الاصطناعية الجغرافية المتزامنة (GSLV Mk3-M1). وصلت المركبة الفضائية إلى المدار القمري يوم 20 أغسطس 2019 وبدأت في مناورات التموضع المداري لإنزال مركبة فيكرام الهابطة على سطح القمر. خُطط هبوط المركبة الهابطة والمركبة المتجولة على الجانب القريب من القمر، في المنطقة القطبية الجنوبية عند خط عرض 70 درجة جنوبًا تقريبًا يوم 6 سبتمبر 2019، وخُطط أن تجري المركبتان تجارب علميةً لمدة يوم قمري واحد، ما يعادل أسبوعين أرضيين تقريبًا. وكان الهبوط الناجح لهذه المركبة سيجعل الهند رابع دولة تهبط على القمر، بعد مركبة لونا 9 السوفيتية، وسيرفيور 1 الأمريكية، وتشانغ آه 3 الصينية. ولكن انحرفت المركبة الهابطة عن مسارها المقصود في أثناء محاولتها للهبوط على القمر يوم 6 سبتمبر 2019، ما جعلها تهبط «هبوطًا عنيفًا». وطبقًا لتقرير تحليل الأعطال المقدم إلى منظمة إسرو، كان الحادث بسبب خطأ برمجي بالمركبة. ومن الممكن أن تحاول إسرو الهبوط على القمر مرةً أخرى في عام 2022 مع مهمة شاندريان 3. (ar)
- Chandrayaan-2 (sànscrit: चन्द्रयान-२; lit: vehicle lunar (?·pàg.)) és la segona missió d'exploració lunar de l'Índia després de Chandrayaan-1. Desenvolupat per la Indian Space Research Organisation (ISRO), s'ha previst que la missió sigui llançada a la Lluna per un (GSLV Mk II). Inclou un orbitador lunar, mòdul de descens (Vikram) i astromòbil (Pragyan), tot desenvolupat a l'Índia. Segons la ISRO, aquesta missió havia de provar diverses noves tecnologies i realitzar nous experiments. El vehicle rodat s'havia de moure sobre la superfície lunar i realitzar anàlisis químics en el lloc, i les dades retransmeses a la Terra a través de l'orbitador Chandrayaan-2. (ca)
- Čandraján-2 (Sanskrt: चन्द्रयान-२, anglicky: Chandrayaan-2) je druhá měsíční průzkumná mise Indie po Čandraján-1. Vyvinutá je Indickou kosmickou agenturou. Pro start ze Země použila novou indickou nosnou raketu LVM 3 . Náklad se skládá z lunárního orbiteru (umělá družice Měsíce), landeru a roveru, vyvinutých Indií a z laserového odrážeče NASA. Start Čandrajánu-2 úspěšně proběhl 22. července 2019. Následně se pokusí o měkké přistání pozemní sondy s vozítkem, mezi dvěma krátery Manzinus C a Simpelius N na jižní měsíční šířce asi 70°. Pokud by byla sonda úspěšná, stala by se druhou misí s přistáním roveru v blízkosti lunárního jižního pólu. Čandraján-2 měl naplánovaný start na duben 2019. Start naplánovaný na 14. července 2019 v 21:21 UTC (v Indii bude už 15.hodin ITC) byl přerušený v čase -56 minut před startem kvůli technické poruše, úspěšně odstartoval 22. července 2019 v 09:13 UTC (14:43 IST). Pozemní sonda s vozítkem se pokusila o měkké přistátí 6. září mezi dvěma krátery Manzinus C a Simpelius N na jižní měsíční šířce asi 70°. Ve výšce 2,1 km nad povrchem se spojení s přistávacím modulem ztratilo. (cs)
- Chandrayaan-2 (Hindi च्हन्द्रयान ‚Mondfahrzeug‘, Chandra für Mond, yaan für Wagen, Fahrzeug) ist eine Mondsonde der indischen Raumfahrtbehörde ISRO. Sie wurde am 22. Juli 2019 gestartet. Am 2. September trennte sich ein Landemodul ab, das statt einer geplanten weichen Landung am 6. September 2019 auf den Mond abstürzte. Die Orbiter-Einheit der Raumsonde funktioniert hingegen planmäßig und wird wissenschaftlich genutzt. Indien verfehlte damit das Ziel, als viertes Land – nach der Sowjetunion (Luna 9, 1966), den Vereinigten Staaten (Surveyor 1, 1966) und der Volksrepublik China (Chang’e-3, 2013) – eine Sonde weich auf der Mondoberfläche zu landen. (de)
- Το Τσαντραγιάν-2 (चन्द्रयान-२; , σεληνάκατος (βοήθεια·πολυμέσα)) είναι η δεύτερη ινδική αποστολή εξερεύνησης της Σελήνης, μετά το . Αναπτύχθηκε από τον Ινδικό Οργανισμό Εξερεύνησης του Διαστήματος (ΙΣΡΟ), και εκτοξεύτηκε από το διαστημικό κέντρο Σατίς Νταβάν στις 14:43 ώρα Ινδίας (12:13 ώρα Ελλάδας) με προορισμό τη Σελήνη . Η σχεδιασμένη τροχιά έχει απόγειο 170 χλμ. και απόγειο 45.475 χλμ. Το σύστημα περιλαμβάνει τροχιακό μηχανισμό, ένα προσγειωτή και ένα ρόβερ με το όνομα Πραγκιάν, ενώ τα συστατικά του Τσαντραγιάν κατασκευάστηκαν εξολοκλήρου στην Ινδία. Ο κύριος στόχος του Τσαντραγιάν είναι να μελετήσει την ύπαρξη νερού στην σελήνη. Το Τσαντραγιάν-2 και το ρόβερ θα προσγειωθούν κοντά στο νότιο πόλο τη Σελήνης, σε μια πεδιάδα ανάμεσα στους κρατήρες Μανζίνους Γ και Σιμπέλιους Ν, σε γεωγραφικό πλάτος περίπου 70 μοιρών νότια στις 7 Σεπτεμβρίου 2019. Το ρόβερ Πραγκιάν θα κινείται στην σεληνιακή επιφάνεια και θα κάνει χημική ανάλυση για μια περίοδο 14 ημερών. Τα δεδομένα θα στέλνονται στην γη από τον τροχιακό μηχανισμό και τον προσγειωτή του Τσαντραγιάν-2, τα οποία εκτοξεύτηκαν στον ίδιο πύραυλο με το Τσαντραγιάν-2. Ο τροχιακός μηχανισμός θα εκτελέσει την αποστολή του για ένα χρόνια σε μια κυκλοποιημένη σεληνιακή πολική τροχιά 100 επί 100 χιλιομέτρων. Η εκτόξευση του Τσαντραγιάν-2 σχεδιαζόταν αρχικά για τις 2:51 π.μ. ώρα Ινδίας στις 15 Ιουλίου 2019 αλλά ακυρώθηκε μόλις εντοπίστηκε τεχνικό πρόβλημα κατά τη γέμιση της κρυογενικής μηχανής του πυραύλου με ήλιο σχεδόν μια ώρα πριν την εκτόξευση. Η αντίστροφη μέτρηση σταμάτησε ακριβώς 56 λεπτά και 24 δευτερόλεπτα πριν την εκτόξευση. Τελικά εκτοξεύτηκε στις 14:43 ώρα Ινδίας στις 22 Ιουλίου 2019, από το διαστημικό κέντρο Σατίς Νταβάν στην Σριχαρικότα της επαρχίας Νελόρ του κρατιδίου Άντρα Πραντές. Εάν η αποστολή επιτύχει τον σκοπό της, η Ινδία θα γίνει η τέταρτη χώρα που θα επιτύχει μια προσγείωση στη σελήνη, μετά τις διαστημικές υπηρεσίες της Σοβιετικής Ένωσης, των Ηνωμένων Πολιτειών και της Κίνας. Εάν επιτύχει, το Τσαντραγιάν-2 θα πετύχει τη νοτιότερη προσγείωση στη σελήνη, σκοπεύοντας να προσγειωθεί σε γεωγραφικό πλάτος στις 67 με 70 μοίρες νότια. (el)
- Chandrayaan-2 (candra-yāna, transl. "mooncraft"; ) is the second lunar exploration mission developed by the Indian Space Research Organisation (ISRO), after Chandrayaan-1. It consists of a lunar orbiter, and also included the Vikram lander, and the Pragyan lunar rover, all of which were developed in India. The main scientific objective is to map and study the variations in lunar surface composition, as well as the location and abundance of lunar water. The spacecraft was launched on its mission to the Moon from the second launch pad at the Satish Dhawan Space Centre in Andhra Pradesh on 22 July 2019 at 09:13:12 UTC by a GSLV Mark III-M1. The craft reached the Moon's orbit on 20 August 2019 and began orbital positioning manoeuvres for the landing of the Vikram lander. The lander and the rover were scheduled to land on the near side of the Moon, in the south polar region at a latitude of about 70° south on 6 September 2019 and conduct scientific experiments for one lunar day, which approximates to two Earth weeks. However, the lander crashed when it deviated from its intended trajectory while attempting to land on 6 September 2019. According to a failure analysis report submitted to ISRO, the crash was caused by a software glitch. ISRO will re-attempt a landing in 2023 with Chandrayaan-3. (en)
- Chandrayaan-2 (en sánscrito, चन्द्रयान-२; ; lit: Moon-vehicle (?·i)) es la segunda misión de exploración lunar de la India después de Chandrayaan-1. Desarrollado por la Agencia India de Investigación Espacial (ISRO), la misión fue lanzada el 22 de julio de 2019 a la Luna por un vehículo Geosynchronous Satellite Launch Vehicle (GSLV Mk III). Incluye un orbitador lunar, lander y rover, todos desarrollados por la India. Programado inicialmente para ser lanzado en abril de 2018, su lanzamiento se aplazó hasta el 22 de julio de 2019, para poder realizar satisfactoriamente unas pruebas finales. Tenía previsto aterrizar suavemente un módulo de aterrizaje y un rover en una planicie elevada entre los cráteres Manzinus C y Simpelius N, a una latitud de aproximadamente 70° sur. De haber tenido éxito, Chandrayaan-2 hubiese sido la primera misión en aterrizar un rover cerca del polo sur de la Luna. El día 6 de septiembre de 2019 UTC (7 de septiembre en India, IST) el alunizador Vikram estaba programado para hacer contacto con la superficie lunar, lamentablemente, a la altura de 2.1km, durante el descenso, la sala de control en India perdió total contacto con el aterrizador Vikram. El 2 de diciembre la NASA confirmó con fotos de la zona de aterrizaje que el módulo Vikram Lander se estrelló cerca de la zona de alunizaje prevista. Según ISRO, la misión iba a probar tecnología nueva y realizar nuevos experimentos. El orbitador seguirá transmitiendo datos a la Tierra. (es)
- Chandrayaan-2 (bahasa Sanskerta: चन्द्रयान-२, lit: Kendaraan candra ), adalah misi kedua yang dilakukan oleh India. Dikembangkan oleh Organisasi Penelitian Luar Angkasa India, misi tersebut direncanakan untuk diluncurkan ke Bulan oleh Geosynchronous Satellite Launch Vehicle (GSLV), meliputi bulan, dan penjelajahan bulan, semua dikembangkan oleh India. India mulai meluncurkan Chandrayaan-2 pada akhir 2016 atau awal 2017. (in)
- Chandrayaan-2 est une sonde spatiale de l'agence spatiale indienne, l'ISRO, dont l'objectif est de recueillir des données scientifiques sur la Lune. La sonde spatiale lancée le 22 juillet 2019 depuis le Centre spatial Satish-Dhawan par un lanceur GSLV Mk III comprend un orbiteur qui doit se placer en orbite autour de la Lune pour une mission d'une durée de un an et un atterrisseur qui doit déployer un petit astromobile (rover) d'une vingtaine de kilogrammes près du pôle sud. La mission au sol doit durer une quinzaine de jours tandis que l'orbiteur doit poursuivre ses investigations en orbite durant un an. Chandrayaan-2 est la deuxième sonde spatiale développée par l'Inde. Il succède à Chandrayaan-1 qui s'est placé en orbite autour de notre satellite en 2008. Chandrayaan-2 est un engin de 3 850 kg comprenant un orbiteur d'une masse d'environ 2 379 kg et l'atterrisseur Vikram de 1 471 kg qui, après s'être posé sur le sol lunaire, y déposera l'astromobile (rover) Pragyan d'une masse de 27 kilogrammes. Une quinzaine d'instruments scientifiques (caméras, spectromètres, sismomètres, etc.) sont répartis entre les trois engins spatiaux. Chandrayaan-2 est le premier engin spatial indien à se poser sur un autre corps céleste. L'Inde est la cinquième nation qui tente d'effectuer un atterrissage en douceur sur notre satellite après l'Union soviétique, les États-Unis, la Chine et Israël (échec). L'orbiteur se place en orbite le 20 août 2019 et commence le recueil des données quelques jours plus tard. L'atterrisseur tente de se poser en douceur sur la surface de la Lune le 6 septembre, mais tout contact est perdu alors que l'engin spatial se trouve encore à quelques centaines de mètres de la surface. L'atterrisseur est considéré comme perdu. (fr)
- Chandrayaan-2 è stata la seconda missione indiana per l'esplorazione lunare dopo Chandrayaan-1. Sviluppata dall'Indian Space Research Organisation (ISRO), la missione prevedeva il lancio con un razzo . Comprende un orbiter, un lander e un rover, tutti e tre sviluppati in India. Il lancio è avvenuto il 22 luglio 2019 e si tratta di un atterraggio morbido di un lander e un rover su un pianoro tra due crateri Manzini e Simpelius, a una latitudine di circa 70° sud. Se riuscita, Chandrayaan-2 sarebbe stata la seconda missione a fare atterrare un rover vicino al polo sud lunare. Il 2 settembre l'orbiter e il lander si sono correttamente separati e successivamente a una serie di controlli è stata selezionata e controllata l'area di atterraggio, programmato per il 7 settembre alle ore 01:00 (le 22:00 UTC). Il lander ha effettuato correttamente la discesa verso il suolo lunare sino a un'altitudine di 2,1 km, momento in cui il collegamento con la stazione ricevente di terra si è interrotto. Il lander, presumibilmente schiantatosi, è stato rilevato al suolo dall'orbiter tramite rilevamento termico. A detta della ISRO, questa missione avrebbe usato e collaudato molte nuove tecnologie conducendo nuovi esperimenti. Il rover si sarebbe mosso sulla superficie lunare effettuando analisi chimiche in situ. I dati sarebbero stati inviati sulla Terra tramite l'orbiter Chandrayaan-2. Il primo allunaggio della storia è stato effettuato dalla missione Luna 2 del 1959 effettuata dall'URSS, che eseguì anche il primo allunaggio morbido con la missione Luna 9, mentre la seconda e terza nazione ad aver compiuto l'impresa sono state rispettivamente gli USA e la Cina. (it)
- 찬드라얀 2호(Chandrayaan-2)는 2008년에 발사된 찬드라얀 1호에 이은 인도의 2번째 이다. , 달 착륙선 비크람, 로버 프라그얀으로 구성된다. 2019년 7월 22일 사티시 다완 우주 센터에서 GSLV-III 로켓으로 발사되었다. 그러나 착륙선은 연착륙에 실패했다. 2024년 ISRO는 일본 JAXA와 공동으로 를 발사할 계획이다. 달 착륙선만 인도산을 사용하고, 발사체, 로보 등 나머지는 일제를 사용할 것이다. (ko)
- Chandrayaan-2 is een onbemande maanlandermissie van het Indiase ruimteagentschap ISRO die op 22 juli 2019 is gelanceerd. De lancering is met succes volbracht vanaf het Satish Dhawan Space Centre met een GSLV mkIII-raket; de krachtigste raket van de ISRO. De Orbiter is in een baan om de Maan gebracht. De onderzoeksmissie op het maanoppervlak is echter niet gestart door de mislukte maanlanding. Chandrayaan 2 is de opvolger van de Chandrayaan-1-missie uit 2009. De ISRO hoopte in 2020 alsnog een lander op de Maan te landen met missie Chandrayaan 3 Die lancering is vertraagd tot 2022. De missie bevat alleen een nieuwe lander en gebruikt voor de communicatie de Chandrayaan 2-orbiter die al om de Maan cirkelt. (nl)
- チャンドラヤーン2号（チャンドラヤーン2ごう、Chandrayaan-2、サンスクリット語: चंद्रयान-२）は、インド宇宙研究機関 (ISRO) による月探査ミッションである。当初はインドのオービターとロシアのランダー/ローバーによる共同計画であったが、後にインド単独の計画となった。2019年7月に打ち上げられ、8月に月周回軌道へ投入された（着陸は失敗）。 車輪のついたローバーは月表面を移動し、土や岩のサンプルを採取してその場で科学的な分析を行い、そのデータはオービタから地球に送信される予定であった。チャンドラヤーン1号のミッションを成功させたミルスワミー・アナドゥライの率いるチームが引き続き運営を担当している。 (ja)
- Chandrayaan-2 är Indiens andra rymdfarkost efter Chandrayaan-1 för utforskning av månen. Den är utvecklad av den indiska rymdforskningsorganisationen (ISRO) och sköts upp med en GSLV Mk III-raket från , den 22 juli 2019. Den innehåller en månfarkost, landare och månrobot, allt utvecklat av Indien. Enligt ISRO kommer detta uppdrag att använda och testa olika nya tekniker och genomföra nya experiment. Roboten kommer att förflyttas på månytan och utföra kemisk analys på plats. Datan kommer att vidarebefordras till jorden genom Chandrayaan-2-rymdsonden. Rymdsonden gick in i omloppsbana runt månen den 20 augusti 2019. Strax före landningen förlorade man kontakten med landaren. (sv)
- Chandrayaan-2 (em sânscrito: चंद्रयान-२, lit: Moon-vehicle ? ) é a segunda missão de exploração lunar desenvolvido pela Agência Espacial Indiana, em seguimento a Chandrayaan-1, inicialmente em conjunto com a Agência Espacial Russa. A missão era planejada para começar em 2014 mas o lançamento foi cancelado devido a um obstáculo técnico em 15 de julho de 2019, e remarcado às 14h43 IST na segunda-feira, 22 de julho de 2019. De acordo com a ISRO, a missão vai testar várias novas tecnologias e realizar novos experimentos. A espaçonave tem uma massa de 3,8 toneladas e tem três módulos: Sonda espacial orbital, Lander (Vikram) e Rover (Pragyan). Se a missão fosse bem sucedida, o ISRO Chandrayaan 2 seria a primeira missão a pousar um veículo espacial perto do pólo sul lunar e a Índia se tornaria o quarto país a conseguir esse feito depois dos Estados Unidos, da União Soviética e da China, entretanto, a ISRO perdeu contato com o módulo lunar quando este estava aproximadamente a 2,1 quilômetros acima da superfície da Lua. (pt)
- Чандраян-2-друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян-1.Розробником є Індійська організація космічних досліджень, запуск місії до Місяця здійснено ракетою-носієм . Місія складається з орбітального апарата, спускного апарата і місяцехіда, всі три апарати розроблені Індією. Запуск планувалося здійснити у квітні 2018 року, але він був перенесений на рік та здійснено 22 липня 2019 року. Відповідно до ІОКДР місія має випробувати різноманітні нові технології і провести нові експерименти.Колісний місяцехід має подорожувати місячною поверхнею і здійснити хімічні вимірювання. Планувалось, що дані, отримані від ровера, мали транслюватись через орбітальний апарат Чандраян-2. 6 вересня 2019 під час посадки на Місяць спускного апарату, зв'язок з ним було втрачено. Орбітальний апарат Чандраян-2 продовжить роботу на місячній орбіті протягом майже року. (uk)
- 月船二号（Chandrayaan-2，梵語：चंद्रयान-२）是印度空间研究组织（ISRO）研制的月球探测器，也是印度继月船一号之后的第二个月球探测器。 月船二號將透過地球同步卫星运载火箭3型号發射。 其包含一台登陸器、一台探測車和一台，皆由印度國內自行開發。 月船二號預計在曼齊尼C隕石坑和辛普路斯N隕石坑之間的高地平原登陸，緯度為南緯70°。探測車會在月球表面進行化學分析，其所獲得的資訊會經由登陸器和軌道器發送到地球。 2019年7月发射并于8月进入月球轨道（着陆失败）。具有八种科学仪器的任务的一部分的轨道器，仍在运行，预计将继续其为期七年的研究月球的任务。 (zh)
- Чандраян-2 (санскр. चंद्रयान्-२ «Лунный корабль») — вторая (после «Чандраян-1») автоматическая межпланетная станция (АМС) Индийской организации космических исследований (ISRO) для исследования Луны. Целью миссии является достичь орбиты спутника Земли и проводить его изучение с высоты 100 км инструментами орбитального аппарата, совершить мягкую посадку на лунную поверхность и исследовать Луну с помощью научных инструментов посадочного аппарата и лунохода «Прагъян». Запуск миссии «Чандраян-2» состоялся 22 июля 2019 года. 20 августа станция вышла на окололунную орбиту. 2 сентября от орбитального аппарата «Чандраян-2» отделился посадочный модуль «Викрам», с луноходом «Прагъян» на борту. 6 сентября «Викрам» стал проводить спуск на поверхность Луны. В полночь 7 сентября, во время заключительного этапа торможения аппарата на высоте около 2,1 километра, «Викрам» отклонился от намеченной траектории, и на высоте примерно 400 метров от лунной поверхности связь с посадочным модулем была утеряна. По сообщению НАСА от 27 сентября 2019 года, посадочный модуль совершил «жёсткую посадку». (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Chandrayaan-2 (bahasa Sanskerta: चन्द्रयान-२, lit: Kendaraan candra ), adalah misi kedua yang dilakukan oleh India. Dikembangkan oleh Organisasi Penelitian Luar Angkasa India, misi tersebut direncanakan untuk diluncurkan ke Bulan oleh Geosynchronous Satellite Launch Vehicle (GSLV), meliputi bulan, dan penjelajahan bulan, semua dikembangkan oleh India. India mulai meluncurkan Chandrayaan-2 pada akhir 2016 atau awal 2017. (in)
- 찬드라얀 2호(Chandrayaan-2)는 2008년에 발사된 찬드라얀 1호에 이은 인도의 2번째 이다. , 달 착륙선 비크람, 로버 프라그얀으로 구성된다. 2019년 7월 22일 사티시 다완 우주 센터에서 GSLV-III 로켓으로 발사되었다. 그러나 착륙선은 연착륙에 실패했다. 2024년 ISRO는 일본 JAXA와 공동으로 를 발사할 계획이다. 달 착륙선만 인도산을 사용하고, 발사체, 로보 등 나머지는 일제를 사용할 것이다. (ko)
- チャンドラヤーン2号（チャンドラヤーン2ごう、Chandrayaan-2、サンスクリット語: चंद्रयान-२）は、インド宇宙研究機関 (ISRO) による月探査ミッションである。当初はインドのオービターとロシアのランダー/ローバーによる共同計画であったが、後にインド単独の計画となった。2019年7月に打ち上げられ、8月に月周回軌道へ投入された（着陸は失敗）。 車輪のついたローバーは月表面を移動し、土や岩のサンプルを採取してその場で科学的な分析を行い、そのデータはオービタから地球に送信される予定であった。チャンドラヤーン1号のミッションを成功させたミルスワミー・アナドゥライの率いるチームが引き続き運営を担当している。 (ja)
- 月船二号（Chandrayaan-2，梵語：चंद्रयान-२）是印度空间研究组织（ISRO）研制的月球探测器，也是印度继月船一号之后的第二个月球探测器。 月船二號將透過地球同步卫星运载火箭3型号發射。 其包含一台登陸器、一台探測車和一台，皆由印度國內自行開發。 月船二號預計在曼齊尼C隕石坑和辛普路斯N隕石坑之間的高地平原登陸，緯度為南緯70°。探測車會在月球表面進行化學分析，其所獲得的資訊會經由登陸器和軌道器發送到地球。 2019年7月发射并于8月进入月球轨道（着陆失败）。具有八种科学仪器的任务的一部分的轨道器，仍在运行，预计将继续其为期七年的研究月球的任务。 (zh)
- شاندريان 2 (بالإنجليزية: Chandrayaan-2)، وتعني «مركبة القمر»، وهي المهمة الثانية لاستكشاف القمر، بعد شاندريان 1، والمطورة بواسطة منظمة البحوث الفضائية الهندية (ISRO). تتكون هذه المهمة من مركبة مدارية قمرية، وكانت تضم أيضًا مركبة فيكرام الهابطة، ومركبة براغيان المتجولة على القمر، وطُورت هذه المركبات جميعًا في الهند. كان الهدف العلمي الرئيسي للمهمة تخطيط ودراسة الاختلافات في التركيب السطحي للقمر، بالإضافة إلى تخطيط مواقع ووفرة المياه القمرية. (ar)
- Chandrayaan-2 (sànscrit: चन्द्रयान-२; lit: vehicle lunar (?·pàg.)) és la segona missió d'exploració lunar de l'Índia després de Chandrayaan-1. Desenvolupat per la Indian Space Research Organisation (ISRO), s'ha previst que la missió sigui llançada a la Lluna per un (GSLV Mk II). Inclou un orbitador lunar, mòdul de descens (Vikram) i astromòbil (Pragyan), tot desenvolupat a l'Índia. (ca)
- Čandraján-2 (Sanskrt: चन्द्रयान-२, anglicky: Chandrayaan-2) je druhá měsíční průzkumná mise Indie po Čandraján-1. Vyvinutá je Indickou kosmickou agenturou. Pro start ze Země použila novou indickou nosnou raketu LVM 3 . Náklad se skládá z lunárního orbiteru (umělá družice Měsíce), landeru a roveru, vyvinutých Indií a z laserového odrážeče NASA. (cs)
- Το Τσαντραγιάν-2 (चन्द्रयान-२; , σεληνάκατος (βοήθεια·πολυμέσα)) είναι η δεύτερη ινδική αποστολή εξερεύνησης της Σελήνης, μετά το . Αναπτύχθηκε από τον Ινδικό Οργανισμό Εξερεύνησης του Διαστήματος (ΙΣΡΟ), και εκτοξεύτηκε από το διαστημικό κέντρο Σατίς Νταβάν στις 14:43 ώρα Ινδίας (12:13 ώρα Ελλάδας) με προορισμό τη Σελήνη . Η σχεδιασμένη τροχιά έχει απόγειο 170 χλμ. και απόγειο 45.475 χλμ. Το σύστημα περιλαμβάνει τροχιακό μηχανισμό, ένα προσγειωτή και ένα ρόβερ με το όνομα Πραγκιάν, ενώ τα συστατικά του Τσαντραγιάν κατασκευάστηκαν εξολοκλήρου στην Ινδία. Ο κύριος στόχος του Τσαντραγιάν είναι να μελετήσει την ύπαρξη νερού στην σελήνη. (el)
- Chandrayaan-2 (candra-yāna, transl. "mooncraft"; ) is the second lunar exploration mission developed by the Indian Space Research Organisation (ISRO), after Chandrayaan-1. It consists of a lunar orbiter, and also included the Vikram lander, and the Pragyan lunar rover, all of which were developed in India. The main scientific objective is to map and study the variations in lunar surface composition, as well as the location and abundance of lunar water. (en)
- Chandrayaan-2 (en sánscrito, चन्द्रयान-२; ; lit: Moon-vehicle (?·i)) es la segunda misión de exploración lunar de la India después de Chandrayaan-1. Desarrollado por la Agencia India de Investigación Espacial (ISRO), la misión fue lanzada el 22 de julio de 2019 a la Luna por un vehículo Geosynchronous Satellite Launch Vehicle (GSLV Mk III). Incluye un orbitador lunar, lander y rover, todos desarrollados por la India. Según ISRO, la misión iba a probar tecnología nueva y realizar nuevos experimentos. El orbitador seguirá transmitiendo datos a la Tierra. (es)
- Chandrayaan-2 (Hindi च्हन्द्रयान ‚Mondfahrzeug‘, Chandra für Mond, yaan für Wagen, Fahrzeug) ist eine Mondsonde der indischen Raumfahrtbehörde ISRO. Sie wurde am 22. Juli 2019 gestartet. Am 2. September trennte sich ein Landemodul ab, das statt einer geplanten weichen Landung am 6. September 2019 auf den Mond abstürzte. Die Orbiter-Einheit der Raumsonde funktioniert hingegen planmäßig und wird wissenschaftlich genutzt. (de)
- Chandrayaan-2 est une sonde spatiale de l'agence spatiale indienne, l'ISRO, dont l'objectif est de recueillir des données scientifiques sur la Lune. La sonde spatiale lancée le 22 juillet 2019 depuis le Centre spatial Satish-Dhawan par un lanceur GSLV Mk III comprend un orbiteur qui doit se placer en orbite autour de la Lune pour une mission d'une durée de un an et un atterrisseur qui doit déployer un petit astromobile (rover) d'une vingtaine de kilogrammes près du pôle sud. La mission au sol doit durer une quinzaine de jours tandis que l'orbiteur doit poursuivre ses investigations en orbite durant un an. Chandrayaan-2 est la deuxième sonde spatiale développée par l'Inde. Il succède à Chandrayaan-1 qui s'est placé en orbite autour de notre satellite en 2008. (fr)
- Chandrayaan-2 è stata la seconda missione indiana per l'esplorazione lunare dopo Chandrayaan-1. Sviluppata dall'Indian Space Research Organisation (ISRO), la missione prevedeva il lancio con un razzo . Comprende un orbiter, un lander e un rover, tutti e tre sviluppati in India. A detta della ISRO, questa missione avrebbe usato e collaudato molte nuove tecnologie conducendo nuovi esperimenti. Il rover si sarebbe mosso sulla superficie lunare effettuando analisi chimiche in situ. I dati sarebbero stati inviati sulla Terra tramite l'orbiter Chandrayaan-2. (it)
- Chandrayaan-2 is een onbemande maanlandermissie van het Indiase ruimteagentschap ISRO die op 22 juli 2019 is gelanceerd. De lancering is met succes volbracht vanaf het Satish Dhawan Space Centre met een GSLV mkIII-raket; de krachtigste raket van de ISRO. De Orbiter is in een baan om de Maan gebracht. De onderzoeksmissie op het maanoppervlak is echter niet gestart door de mislukte maanlanding. (nl)
- Chandrayaan-2 (em sânscrito: चंद्रयान-२, lit: Moon-vehicle ? ) é a segunda missão de exploração lunar desenvolvido pela Agência Espacial Indiana, em seguimento a Chandrayaan-1, inicialmente em conjunto com a Agência Espacial Russa. A missão era planejada para começar em 2014 mas o lançamento foi cancelado devido a um obstáculo técnico em 15 de julho de 2019, e remarcado às 14h43 IST na segunda-feira, 22 de julho de 2019. De acordo com a ISRO, a missão vai testar várias novas tecnologias e realizar novos experimentos. A espaçonave tem uma massa de 3,8 toneladas e tem três módulos: Sonda espacial orbital, Lander (Vikram) e Rover (Pragyan). Se a missão fosse bem sucedida, o ISRO Chandrayaan 2 seria a primeira missão a pousar um veículo espacial perto do pólo sul lunar e a Índia se tornaria o (pt)
- Chandrayaan-2 är Indiens andra rymdfarkost efter Chandrayaan-1 för utforskning av månen. Den är utvecklad av den indiska rymdforskningsorganisationen (ISRO) och sköts upp med en GSLV Mk III-raket från , den 22 juli 2019. Den innehåller en månfarkost, landare och månrobot, allt utvecklat av Indien. Enligt ISRO kommer detta uppdrag att använda och testa olika nya tekniker och genomföra nya experiment. Roboten kommer att förflyttas på månytan och utföra kemisk analys på plats. Datan kommer att vidarebefordras till jorden genom Chandrayaan-2-rymdsonden. (sv)
- Чандраян-2 (санскр. चंद्रयान्-२ «Лунный корабль») — вторая (после «Чандраян-1») автоматическая межпланетная станция (АМС) Индийской организации космических исследований (ISRO) для исследования Луны. Целью миссии является достичь орбиты спутника Земли и проводить его изучение с высоты 100 км инструментами орбитального аппарата, совершить мягкую посадку на лунную поверхность и исследовать Луну с помощью научных инструментов посадочного аппарата и лунохода «Прагъян». Запуск миссии «Чандраян-2» состоялся 22 июля 2019 года. 20 августа станция вышла на окололунную орбиту. (ru)
- Чандраян-2-друга місія Індії з дослідження Місяця після Чандраян-1.Розробником є Індійська організація космічних досліджень, запуск місії до Місяця здійснено ракетою-носієм . Місія складається з орбітального апарата, спускного апарата і місяцехіда, всі три апарати розроблені Індією. Запуск планувалося здійснити у квітні 2018 року, але він був перенесений на рік та здійснено 22 липня 2019 року. 6 вересня 2019 під час посадки на Місяць спускного апарату, зв'язок з ним було втрачено. Орбітальний апарат Чандраян-2 продовжить роботу на місячній орбіті протягом майже року. (uk)
|
_at_ISTRAC,_Peenya_before_commencement_of_fourth_orbit_raising_burn_for_Chandrayaan-2.jpg){kind=link}
_at_ISTRAC,_Peenya_before_commencement_of_fourth_orbit_raising_burn_for_Chandrayaan-2.jpg){kind=link}
_around_Moon.gif){kind=link}
