| dbo:abstract
|
- La teràpia cognitivoconductual (TCC) (en anglès, Cognitive behavioral therapy, CBT) és una que pretén millorar la salut mental. La TCC se centra en desafiar i canviar distorsions cognitives poc útils (per exemple, pensaments, creences i actituds) i comportaments, millorar la , i el desenvolupament d'estratègies personals d'afrontament que orientin la resolució de problemes actuals. Originalment, va ser dissenyada per tractar la depressió, però els seus usos s'han ampliat per incloure el tractament de diverses condicions de salut mental, inclosa l'ansietat. La teràpia cognitivoconductual inclou diverses psicoteràpies cognitives o de conducta que tracten psicopatologies definides mitjançant tècniques i estratègies basades en l'evidència. La teràpia cognitivoconductual es basa en la combinació dels principis bàsics de la psicologia cognitiva i conductual. És diferent dels enfocaments històrics a la psicoteràpia, com ara l'enfocament psicoanalític on el terapeuta busca el sentit inconscient que hi ha darrere de les conductes i després formula un diagnòstic. En canvi, la TCC és una forma de teràpia «centrada en els problemes» i «orientada a l'acció», és a dir, s'utilitza per tractar problemes específics relacionats amb un trastorn mental diagnosticat. El paper del terapeuta és ajudar el pacient a trobar i practicar estratègies efectives per afrontar els objectius identificats i disminuir els símptomes del trastorn. La teràpia cognitivoconductual es basa en la creença que les distorsions del pensament i les tenen un paper en el desenvolupament i manteniment de trastorns psicològics i que els símptomes i la molèstia associada es poden reduir ensenyant noves habilitats de processament d'informació i mecanismes de còpia. En comparació amb els medicaments psicoactius, els estudis de revisió han trobat que la tcc només era eficaç per tractar formes menys greus de depressió i ansietat, trastorn per estrès posttraumàtic, , , trastorns alimentaris i trastorn límit de la personalitat. Sovint es recomana en combinació amb medicaments per al tractament d'altres afeccions, com ara trastorn obsessivocompulsiu greu (TOC), , trastorn bipolar i trastorns psicòtics. A més, es recomana la teràpia cognitivoconductual com a primera línia de tractament per a la majoria de trastorns psicològics en nens i adolescents, inclòs trastorn d'agressió i conducta. Els investigadors han trobat que altres intervencions terapèutiques de eren igualment efectives per tractar determinades afeccions en adults. Juntament amb la , es recomana la TCC en les directrius de tractament com a tractament psicosocial d'elecció, i la teràpia cognitivoconductual i la psicoteràpia interpersonal són les úniques intervencions psicosocials a les quals els residents en psiquiatria tenen l'obligació de ser entrenats. (ca)
- Kognitivně-behaviorální terapie vychází z kombinace kognitivní a behaviorální psychoterapie. Behaviorální psychoterapie získala podnět ke svému rozvoji v experimentální psychologii zabývající se studiem procesů učení. Poruchy chování jsou zde chápány především jako naučené reakce. věnuje pozornost poznávacím procesům, a to především myšlení. Spojením obou směrů vzniká terapeutický přístup, v němž se obě filosofická východiska kombinují dle aktuální potřeby. Tato terapie vychází z předpokladu, že u většiny psychických problémů dojde ke zlepšení tím, že se identifikují a změní chybné a porušené představy, myšlenky a chování. Lidé trpící depresemi mají sklon vysvětlovat si všechna fakta ve svůj neprospěch. Úzkostní lidé zas mají tendenci hledět do budoucnosti s obavami a ti, kdo mají nízké vědomí vlastní hodnoty, přeceňují úspěchy druhých a podceňují své vlastní. Tato terapie učí lidi rozpoznávat a měnit nezdravé zvyky v myšlení, což se pak pozitivně odrazí v jejich chování. (cs)
- العلاج المعرفي السلوكي (بالإنجليزية: Cognitive behavioral therapy) اختصارا (CBT) هو تدخل نفسي اجتماعي يهدف إلى تحسين الصحة العقلية يركز العلاج المعرفي السلوكي على تحدي وتغيير التشوهات المعرفية غير المفيدة (مثل الأفكار والمعتقدات والمواقف) والسلوكيات، وتحسين التنظيم العاطفي وتطوير استراتيجيات المواجهة الشخصية التي تستهدف حل المشكلات الحالية. في الأصل، تم تصميمه لعلاج الاكتئاب، ولكن تم توسيع استخداماته لتشمل علاج عدد من حالات الصحة العقلية، بما في ذلك القلق. يشمل العلاج المعرفي السلوكي عددًا من العلاجات النفسية المعرفية أو السلوكية التي تعالج أمراض نفسية محددة باستخدام تقنيات واستراتيجيات قائمة على الأدلة. يعتمد العلاج المعرفي السلوكي على مزيج من المبادئ الأساسية من علم النفس السلوكي وعلم النفس المعرفي. إنه يختلف عن المناهج التاريخية للعلاج النفسي مثل نهج التحليل النفسي حيث يبحث المعالج عن المعنى اللاواعي وراء السلوكيات ثم يصوغ التشخيص. وبدلاً من ذلك، فإن العلاج المعرفي السلوكي هو شكل من أشكال العلاج «يركز على المشكلة» و «عملي المنحى»، مما يعني أنه يستخدم لعلاج مشاكل محددة تتعلق باضطراب عقلي مشخص. يتمثل دور المعالج في مساعدة العميل في إيجاد وممارسة استراتيجيات فعالة لمعالجة الأهداف المحددة وتقليل أعراض الاضطراب. يعتمد العلاج المعرفي السلوكي على الاعتقاد بأن التشوهات الفكرية والسلوكيات غير القادرة على التكيف تلعب دورًا في تطوير الاضطرابات النفسية والحفاظ عليها، وأنه يمكن تقليل الأعراض والضيق المرتبط بها من خلال تعليم مهارات معالجة المعلومات الجديدة وآليات التأقلم. عند مقارنتها بالأدوية ذات التأثير النفساني، وجدت دراسات المراجعة أن العلاج المعرفي السلوكي وحده فعال في علاج الأشكال الأقل حدة من الاكتئاب والقلق، واضطراب ما بعد الصدمة (PTSD) والتشنجات اللاإرادية وتعاطي المخدرات واضطرابات الأكل، واضطراب الشخصية الحدية. تشير بعض الأبحاث إلى أن العلاج المعرفي السلوكي يكون أكثر فاعلية عندما يقترن بالأدوية لعلاج الاضطرابات العقلية مثل اضطراب الاكتئاب الشديد. بالإضافة إلى ذلك، يوصى باستخدام العلاج المعرفي السلوكي كخط علاج أول لغالبية الاضطرابات النفسية لدى الأطفال والمراهقين، بما في ذلك اضطراب السلوك العدواني واضطراب السلوك. وجد الباحثون أن التدخلات العلاجية الأخرى الحسنة النية bona fide كانت فعالة بنفس القدر في علاج حالات معينة لدى البالغين. إلى جانب العلاج النفسي بين الأشخاص (IPT)، يوصى باستخدام العلاج المعرفي السلوكي في الأدلة التوجيهية للعلاج كعلاج نفسي اجتماعي مفضل. يُفرض على الأطباء النفسيين المقيمين في الولايات المتحدة تلقي تدريب في العلاج النفسي الديناميكي والعلاج النفسي المعرفي السلوكي والعلاج النفسي الداعم. (ar)
- Die kognitive Verhaltenstherapie ist eine Form der Verhaltenstherapie. Sie entwickelte sich seit den 1960er Jahren aus dem Kognitivismus heraus, der eine Gegenbewegung zur behavioristischen Psychologie darstellt. Zu den Begründern und namhaftesten Vertretern der kognitiven Verhaltenstherapie zählen Albert Ellis, Aaron T. Beck und Donald Meichenbaum. Kurz gefasst besteht kognitive Verhaltenstherapie darin, systematisch die Selbstbeobachtung (Introspektion) auszubilden, die der Patient braucht, um krankmachender (z. B. depressogener) kognitiver Verzerrung aus eigener Kraft gegensteuern zu können. (de)
- Η γνωστική συμπεριφορική θεραπεία (ΓΣΘ, αγγλικά: cognitive behavioral therapy, CBT), γνωστή και ως γνωσιακή συμπεριφοριστική θεραπεία, είναι μια ψυχοκοινωνική παρέμβαση που είναι η πιο ευρέως χρησιμοποιούμενη πρακτική που βασίζεται σε τεκμηριώσεις για τη βελτίωση της ψυχικής υγείας. Με γνώμονα την εμπειρική έρευνα, η ΓΣΘ επικεντρώνεται στην ανάπτυξη προσωπικών στρατηγικών αντιμετώπισης που στοχεύουν στην επίλυση των σημερινών προβλημάτων και στην αλλαγή των προβληματικών μορφών των γνωστικών προσεγγίσεων (π.χ. σκέψεις, πεποιθήσεις και διαθέσεις), συμπεριφορές και συναισθηματική ρύθμιση. Αρχικά σχεδιάστηκε για να θεραπεύει την κατάθλιψη και τώρα χρησιμοποιείται για πολλές καταστάσεις ψυχικής υγείας. Στο πλαίσιο της θεραπείας, η εστίαση τοποθετείται στον τρόπο που το άτομο αντιλαμβάνεται ένα γεγονός και πώς το αξιολογεί, και όχι τόσο στο γεγονός το ίδιο. Οι γνωστικές διεργασίες που συμβαίνουν αυτόματα κατά την διάρκεια της αξιολόγησης είναι ο στόχος στη διάρκεια της θεραπείας. Μία προβληματική αξιολόγηση ενός συμβάντος μπορεί να οδηγήσει στην διαμόρφωση λανθασμένης πεποίθησης με αποτέλεσμα μία διαφορετική συμπεριφορά του ατόμου προς το συμβάν αυτό απ' ότι θα είχε αν το αξιολογούσε διαφορετικά. (el)
- Kogna konduta terapio (KKT) estas psikosocia interveno, kiu estas la plej vaste uzata por kuraci psikajn malsanojn. Gvidita per empiriaj enketoj, KKT koncentras sin al la evoluigado de personaj , kiuj celas solvi nunajn problemojn kaj ŝanĝi malhelpajn kognajn ŝablonojn (ekz., pensojn, kredojn, sintenojn), kondutojn, kaj emocian memregon. Ĝi komence estis elpensita por kuracado de deprimo, sed hodiaŭ estas uzata por diversaj aliaj psikaj malsanoj. La KKT-a modelo baziĝas sur kombinaĵo de la bazaj principoj el kondutismo kaj kogna psikologio. Ĝi malsamas al historiaj metodoj de psikoterapio, kiel la psikoanaliza metodo, kie la terapiisto serĉas la nekonscian sencon antaŭ kondutoj kaj formas diagnozon. Anstataŭe, KKT estas "problem-fokusa" kaj "agema," kio signifas, ke ĝi traktas specifajn problemojn rilate al diagnozita psika obstrukco, kaj la rolo de la terapiisto estas asisti la klienton en la trovo kaj praktikado de efikaj strategioj por sin direkti al la difinitaj celoj, kaj malpliigi la simptomojn de la obstrukco. KKT baziĝas sur la kredo, ke kognaj misformoj kaj misadaptaj kondutoj rolas en la evoluigado kaj daŭrigado de psikologiaj obstrukcoj, kaj ke la simptomoj kaj asociita maltrankvileco povas esti malpliseverigitaj per la instruo de novaj lertaĵoj por inform-traktado kaj alfrontado. Kompare kun , metastudoj trovis ke KKT sola estas same efika por kuraci malpli severajn formojn de deprimo kaj anksio, posttraŭmata streĉa obstrukco (PTSO), tikoj, (krom ), , kaj emocie malstabila personeca perturbo. Ĝi ofte estas rekomendita, kombine kun kuraciloj, por kuraci aliajn malsan-statojn, kiel severan kaj seriozan deprimon, opiidan misuzon, dupolusan malsanon kaj psikozon. Aldone, KKT estas konsilata kiel la unua rimedo por kuraci la plimulton da psikologiaj obstrukcoj ĉe infanoj kaj adoleskantoj, inklude agreson kaj . Enketantoj trovis, ke aliaj bonfidaj terapiaj intervenoj estis egale efikaj por kuraci malsan-statojn ĉe plenaĝuloj, sed KKT estas pli efika por la plimulto da obstrukcoj. Kune kun (IPT), KKT estas rekomendata en diversaj kuracaj gvidlibroj kiel la preferinda psikosocia kuracilo. (eo)
- Cognitive behavioral therapy (CBT) is a psycho-social intervention that aims to reduce symptoms of various mental health conditions, primarily depression and anxiety disorders. CBT focuses on challenging and changing cognitive distortions (such as thoughts, beliefs, and attitudes) and their associated behaviors to improve emotional regulation and develop personal coping strategies that target solving current problems. Though it was originally designed to treat depression, its uses have been expanded to include the treatment of many mental health conditions, including anxiety, substance use disorders, marital problems, and eating disorders. CBT includes a number of cognitive or behavioral psychotherapies that treat defined psychopathologies using evidence-based techniques and strategies. CBT is a common form of talk therapy based on the combination of the basic principles from behavioral and cognitive psychology. It is different from historical approaches to psychotherapy, such as the psychoanalytic approach where the therapist looks for the unconscious meaning behind the behaviors, and then formulates a diagnosis. Instead, CBT is a "problem-focused" and "action-oriented" form of therapy, meaning it is used to treat specific problems related to a diagnosed mental disorder. The therapist's role is to assist the client in finding and practicing effective strategies to address the identified goals and to alleviate symptoms of the disorder. CBT is based on the belief that thought distortions and maladaptive behaviors play a role in the development and maintenance of many psychological disorders and that symptoms and associated distress can be reduced by teaching new information-processing skills and coping mechanisms. When compared to psychoactive medications, review studies have found CBT alone to be as effective for treating less severe forms of depression, anxiety, post-traumatic stress disorder (PTSD), tics, substance use disorders, eating disorders, and borderline personality disorder. Some research suggests that CBT is most effective when combined with medication for treating mental disorders, such as major depressive disorder. CBT is recommended as the first line of treatment for the majority of psychological disorders in children and adolescents, including aggression and conduct disorder. Researchers have found that other bona fide therapeutic interventions were equally effective for treating certain conditions in adults. Along with interpersonal psychotherapy (IPT), CBT is recommended in treatment guidelines as a psychosocial treatment of choice. (en)
- Les thérapies comportementales et cognitives ou TCC (en anglais, cognitive behavioral therapy ou CBT) regroupent un ensemble de traitements des troubles psychiatriques (notamment addictions, psychoses, dépressions et troubles anxieux) qui partagent une approche selon laquelle la technique thérapeutique doit être fondée sur les connaissances issues de la psychologie scientifique. Elles doivent obéir à des protocoles relativement standardisés. Elles évaluent souvent l'évolution du patient au cours de la thérapie. Elles acceptent la démarche de médecine fondée sur les faits. Les TCC ont pour particularité de s'attaquer aux difficultés du patient dans « l'ici et maintenant » par des exercices pratiques centrés sur les symptômes observables au travers du comportement et par l'accompagnement par le thérapeute qui vise à intervenir sur les processus mentaux dits aussi processus cognitifs, conscients ou non, considérés comme à l'origine des émotions et de leurs désordres. La standardisation de la pratique des TCC a contribué à la reconnaissance de leur efficacité par leur caractère reproductible qui est une des exigences de la démarche scientifique. Elles sont particulièrement indiquées pour les troubles anxieux (notamment les phobies) et les addictions. Dans l'histoire de la psychologie clinique, les courants dits comportementalistes (visant d'abord à intervenir sur le comportement) et cognitifs (cherchant à intervenir sur les croyances, les représentations, et leurs processus de construction) sont apparus parallèlement au milieu du XXe siècle, parfois en compétition l'un avec l'autre. Depuis les années 1980, ce clivage historique entre comportementalisme et cognitivisme tend à disparaître dans la pratique thérapeutique. (fr)
- Las terapias cognitivo-conductuales son orientaciones de la terapia cognitiva enfocadas en la vinculación del pensamiento y la conducta, que recogen los aportes de distintas corrientes dentro de la psicología científica, siendo más que una mera fusión, como aplicación clínica, de la psicología cognitiva y la psicología conductista. Suelen combinar técnicas de reestructuración cognitiva, de entrenamiento en relajación y otras estrategias de y de exposición. La TCC se enfoca en desafiar y cambiar distorsiones cognitivas inútiles (e.g., pensamientos, creencias y actitudes) y comportamientos, mejorar la regulación emocional, y el desarrollo de estrategias de afrontamiento personales que se enfocan en resolver problemas actuales. En sus inicios, fue diseñada para tratar la depresión, pero sus usos se han ampliado para incluir el tratamiento de una serie de afecciones de salud mental, incluida la ansiedad. Este modelo acepta la tesis conductista de que la conducta humana es aprendida, pero este aprendizaje no consiste en un vínculo asociativo entre estímulos y respuestas, sino en la formación de relaciones de significado personales, esquemas cognitivos o reglas. Igualmente los aspectos cognitivos, afectivos y conductuales están interrelacionados, de modo que un cambio en uno de ellos afecta a los otros dos componentes. En esa relación mutua las estructuras de significado (esquemas cognitivos) tendrían un peso fundamental, pues ellas representan la organización idiosincrática que tiene cada persona sobre lo que significa su experiencia, los otros y el sí mismo. La TCC se basa en la creencia de que las distorsiones del pensamiento y las conductas desadaptativas desempeñan un papel en el desarrollo y mantenimiento de los trastornos psicológicos. Por tanto, los síntomas y la angustia asociada pueden reducirse mediante la enseñanza de nuevas habilidades de procesamiento de información y mecanismos de afrontamiento. La TCC es una forma de terapia "centrada en el problema" y "orientada a la acción", lo que significa que se utiliza para tratar problemas específicos relacionados con un trastorno mental diagnosticado. El rol del terapeuta es ayudar al cliente a encontrar y practicar estrategias efectivas para abordar los objetivos identificados y disminuir los síntomas del trastorno. Durante el proceso terapéutico el clínico se vale de diversas estrategias que tienen por objeto la flexibilización y modificación de los esquemas disfuncionales y los pensamientos automáticos que se desprenden de estos. Dicho proceso está guiado por tres principios técnicos básicos: el empirismo colaborativo, el descubrimiento guiado y el diálogo socrático. En comparación con los medicamentos psicoactivos, los estudios de revisión han encontrado que la TCC es eficaz para tratar formas menos graves de depresión, ansiedad, trastorno de estrés postraumático (TEPT), tics, abuso de sustancias, trastornos alimentarios y trastorno límite de la personalidad. (es)
- Terapi perilaku kognitif atau cognitive behavioral therapy (CBT) adalah bentuk psikoterapi yang telah terbukti efektif untuk berbagai masalah, termasuk depresi, gangguan kecemasan, masalah penyalahgunaan alkohol dan zat, masalah keluarga, gangguan makan, dan penyakit mental yang parah. Sejumlah penelitian telah menunjukkan bahwa CBT secara signifikan meningkatkan fungsi dan kualitas hidup. Sejumlah penelitian telah menunjukkan bahwa CBT efektif atau lebih efektif daripada bentuk lain dari psikoterapi atau obat psikiatri. Penting untuk ditekankan bahwa pengembangan CBT didasarkan pada penelitian dan praktik klinis. CBT adalah pendekatan di mana ada bukti ilmiah yang cukup bahwa metode yang dikembangkan itu penting. Ini membedakan CBT dari banyak bentuk psikoterapi lainnya. (in)
- 인지 행동 치료(認知行動治療, 영어: Cognitive Behavioral Therapy, CBT) 또는 인지행동주의적 접근은 지금과 여기(here and now)를 강조하고 다양한 방법을 통해 인지의 변화를 촉진하는, 목표지향적이고 해결중심적인 치료이다. 정신 건강을 향상시키는 데 가장 널리 사용되는 증거 기반 학습인 심리 사회적 개입이다. 경험적 연구에 따라 CBT는 현재의 문제를 해결하고 인지(예 : 사고, 신념 및 태도), 행동 및 정서적 규칙에 도움이 되지 않는 패턴을 변경하는 것을 목표로 하는 개인 대처 전략의 개발에 중점을 둔다. 원래 우울증을 치료하기 위해 고안되었으며 지금은 보다 광범위한 정신 건강 상태의 호전을 위해 사용된다. (ko)
- La psicoterapia cognitivo-comportamentale, anche chiamata terapia cognitivo-comportamentale (TCC) è un tipo di psicoterapia, che ha nei suoi obiettivi quello di trattare un'ampia gamma di disturbi psicopatologici. Si tratta in realtà di un termine ombrello, con cui si indica una vasta famiglia di psicoterapie, anche diversificate tra loro. La TCC è una forma di terapia "focalizzata sul problema" e "orientata all'azione". Essa si concentra sul cambiamento delle distorsioni cognitive (come pensieri, convinzioni e atteggiamenti) e sui comportamenti ad esse associati, per migliorare la regolazione emotiva e sviluppare adeguate strategie di coping. Originariamente ideata per curare il disturbo depressivo, le sue applicazioni sono state ampliate per includere il trattamento di molte altre condizioni di salute mentale, tra cui ansia, disturbo da uso di sostanze, problemi coniugali e disturbi alimentari. La TCC tratta tipicamente psicopatologie ben definite, ragion per cui la fase di diagnosi è un elemento essenziale della stessa, e utilizza tecniche e strategie basate sull'evidenza. (it)
- Psychoterapia poznawczo-behawioralna (ang. cognitive-behavioral therapy – CBT) – metoda leczenia zaburzeń psychicznych, trudności emocjonalnych oraz problematycznych zachowań. Psychoterapia poznawczo-behawioralna to grupa terapii odwołujących się do wspólnych założeń teoretycznych, zgodnie z którymi objawy psychopatologiczne, dysfunkcjonalne zachowania i emocje jednostki można wyjaśnić na podstawie teorii uczenia się i uwzględnienia pośredniczącej roli procesów poznawczych. Cel terapii dotyczy skutecznej poprawy jakości życia pacjenta, co osiąga się poprzez modyfikację zachowań i sposobu myślenia. Zasadnicze cechy procesu terapii stanowią: oparcie na współpracy między terapeutą a pacjentem, zorientowanie na rozwiązanie problemu, skupienie na teraźniejszości (z uwzględnieniem mechanizmów psychorozwojowych powstawania zaburzeń i dysfunkcji), ograniczenie w czasie oraz stosowanie odpowiednich technik terapeutycznych. Skuteczność oddziaływań psychoterapeutycznych jest poddawana ocenie, analogicznie do oceny skuteczności farmakoterapii – w badaniach eksperymentalnych wpisanych w nurt medycyny opartej na dowodach naukowych (ang. evidence based medicine – EBM). (pl)
- 認知行動療法（にんちこうどうりょうほう、（英: cognitive behavioral therapy、略: CBT）は、従来の行動に焦点をあてた行動療法から、アルバート・エリスの論理療法や、アーロン・ベックの認知療法の登場により、思考など認知に焦点をあてることで発展してきた心理療法の技法の総称である。「認知行動療法」の用語は、アメリカ以外の国でしばしばアーロン・ベックの認知療法（Cognitive therapy）を指しているが、本項では本来の意味である総称としての認知行動療法の説明に力点を置く。哲学的には、古代ローマのストア派や仏教の影響を受けてはいるが、1950年代から1960年代の論理療法や認知療法に起源をもつ。共に、不適切な反応の原因である、思考の論理上の誤りに修正を加えることを目的としており、認知、感情、行動は密接に関係しているとされる。従来の精神分析における無意識とは異なり、観察可能な意識的な思考に焦点があり、ゆえに測定可能であり、多くの調査研究が実施されてきた。 認知行動療法は、うつ病、パニック障害、強迫性障害、不眠症、薬物依存症、摂食障害、統合失調症などにおいて、科学的根拠に基づいて有効性が報告されている。また自殺企図を半分程度に減少させる。専門家によって実施されるほかに、こうした技法はマニュアル化できるため、セルフヘルプ・マニュアルのように自身で行うこともできる。コンピューターCBTと呼ばれるパソコンプログラムとの対話も存在する。コンピューターCBTは、施術者の不足する地方で有用である。 また、行動療法の側面の強いのは強迫性障害に対する曝露反応妨害法や、心的外傷後ストレス障害（PTSD）に対する持続エクスポージャー療法である。後者のものは「トラウマに焦点化した認知行動療法」に含まれる。 第三世代の認知行動療法には、マインドフルネス認知療法、アクセプタンス&コミットメント・セラピーなどがあり、うつ病や不安だけでなく、疼痛にも効果が見られている。境界性パーソナリティ障害に特化された技法は弁証法的行動療法であり、これは瞑想の技法と認知行動療法を組み合わせたような構成である。 (ja)
- Cognitieve gedragstherapie (cgt) is een mengeling van gedragstherapie met interventies die ontwikkeld zijn vanuit de cognitieve psychologie. De kern is de veronderstelling dat irrationele cognities (gedachten) zorgen voor disfunctioneel gedrag, zoals vermijdingsgedrag of agressie. De technieken die gebruikt worden in de cognitieve gedragstherapie richten zich op het veranderen van de inhoud van deze irrationele cognities. Grondleggers van cgt zijn Aaron Beck en Albert Ellis. Daarnaast wordt gewerkt met technieken uit de klassieke gedragstherapie. Deze staan bij cgt echter ten dienste van het veranderen van cognities. (nl)
- Terapia cognitivo-comportamental (TCC) é uma forma de psicoterapia que se baseia no conhecimento empírico da psicologia. Ela abrange métodos específicos e não-específicos (com relação aos transtornos mentais) que, com base em comprovado saber específico sobre os diferentes transtornos e em conhecimento psicológico a respeito da maneira como seres humanos modificam seus pensamentos, emoções e comportamentos, tem por fim uma melhoria sistemática dos problemas tratados. Tais técnicas perseguem objetivos concretos e operacionalizados (ou seja, claramente definidos e observáveis) nos diferentes níveis do comportamento e da experiência pessoal (al. Erleben) e são guiadas tanto (1) pelo diagnóstico específico do transtorno mental como (2) por uma análise do problema individual (ou seja, uma descrição das particularidades do paciente; ver mais abaixo). Nesse contexto representa um papel importante uma análise aprofundada dos fatores de vulnerabilidade (predisposições), dos fatores desencadeadores e mantenedores do problema (ver abaixo). A combinação dessas duas vias permite atingir um relativo equilíbrio entre o método padronizado (determinado pelo diagnóstico) e as características individuais do paciente (que determinam a análise do problema). A terapia cognitivo-comportamental encontra-se em constante desenvolvimento e exige de si mesma uma comprovação empírica da sua efetividade. (pt)
- Kognitiv beteendeterapi (KBT) är ett samlingsnamn för olika former av psykoterapier med utgångspunkt i kognitiv psykologi och inlärningspsykologi. Vid behandling av PTSD och komplext PTSD rekommenderas en särskild form av kognitiv beteendeterapi kallad Traumafokuserad kognitiv beteendeterapi. Socialstyrelsen rekommenderar även denna terapi som förstahandsval för vuxna med PTSD och komplex PTSD. Inom kognitiv beteendeterapi antar man att operant inlärning och klassisk betingning är centrala delar för hur problem uppstår och vidmakthålls. (Detta är inte empiriskt belagt, utan bara något som antas med hänsyn till den teoretiska utgångspunkten.) Operant inlärning innebär att ett beteende som leder till en positiv konsekvens är mer sannolikt att upprepas i framtiden medan en negativ konsekvens gör det mindre sannolikt att beteendet upprepas. Cirka hälften av de som genomgår KBT för ångest blir bättre efter behandlingen, även PTSD. För depression gäller 51-87%. Nedan diskuteras KBT vid de flesta vanliga psykiatriska diagnoser och mer specificeratvid affektiva störningar som depression, respektive vid ångeststörningar som social fobi och ångest (vuxna som har paniksyndrom/panikångest eller så kallat generaliserat ångestsyndrom), samt avseende sjukfrånvaro och antal vårdbesök. (sv)
- 認知行為治療（英語：Cognitive Behavioral Therapy，簡稱 CBT）是一種心理治療的取向、一種談話治療，以目標導向與系統化的程序，解決喪失功能的情緒、行為與認知問題。 不同的治療方式，如行為治療、，以及其他依照基本的行為和認知研究組合而成的療法，都可以稱為「認知行為治療」。 認知行為療法是一種行為療法。 自20世紀60年代以來，它從認知主義發展而來，認知主義代表了行為心理學的反作用。 認知行為療法的創始人和最著名的代表包括Albert Ellis、Aaron T. Beck和Donald Meichenbaum。 簡而言之，認知行為療法包括系統地訓練當事人導致問題行為所需的自我觀察（內省）認知扭曲本身。 (zh)
- Когнити́вно-поведе́нческая психотерапи́я, или когнити́вно-бихевиора́льная психотерапи́я (англ. cognitive behavioural therapy, CBT), или когнити́вно-поведе́нческая терапи́я (КПТ), — широко распространённая комплексная форма психотерапии, сочетающая в себе когнитивную терапию с поведенческой терапией. Когнитивно-поведенческая психотерапия эффективна при самых различных психических расстройствах и представляет собой краткосрочное, сфокусированное на навыках лечение, направленное на изменение неадаптивных эмоциональных реакций при помощи изменения мыслей, изменения поведения пациента либо изменения того и другого. КПТ является терапией выбора при многих психических расстройствах. Когнитивный подход исходит из предположения, что психологические проблемы и нервно-психические расстройства вызваны нелогичными или нецелесообразными мыслями и убеждениями человека, а также дисфункциональными стереотипами его мышления, изменив которые, можно изменить эмоции и поведение и таким образом решить проблемы. Поведенческий подход, основанный на теории бихевиоризма, предполагает изменение поведения человека путём поощрения и подкрепления желаемых форм поведения и отсутствия подкрепления нежелательных форм, а вследствие изменения поведения — изменение эмоций и стереотипов мышления. Когнитивно-поведенческие упражнения — это лечебно-профилактические средства психотерапии, которые являются когнитивными средствами самовоздействия. Когнитивно-поведенческая психотерапия основана на сочетании основных принципов поведенческой и когнитивной психологии и отличается от исторических подходов к психотерапии, таких как психоаналитический подход, при котором терапевт ищет бессознательный смысл поведения, а затем на этой основе формулирует диагноз. В отличие от психоанализа, КПТ представляет собой «ориентированную на проблему» и «ориентированную на действие» форму терапии, что означает, что она используется для лечения конкретных проблем, связанных с диагностированным психическим расстройством. Роль терапевта состоит в том, чтобы помочь клиенту найти и отработать эффективные стратегии для достижения поставленных целей и облегчения симптомов расстройства. КПТ основана на убеждении, что искажения мышления и неадекватное поведение играют роль в развитии и поддержании многих психических расстройств и что симптомы и связанный с ними дистресс можно уменьшить, обучая новым навыкам обработки информации и механизмам преодоления. Обзорные исследования показали, что по сравнению с психофармакологическими средствами только КПТ столь же эффективна для лечения нетяжёлых форм депрессии, тревоги, посттравматического стрессового расстройства (ПТСР), тиков, расстройств, связанных с употреблением психоактивных веществ, расстройств пищевого поведения и пограничного расстройства личности. Некоторые исследования показывают, что когнитивно-поведенческая терапия наиболее эффективна в сочетании с препаратами для лечения некоторых психических расстройств, таких как большое депрессивное расстройство. КПТ рекомендуется в качестве первого этапа лечения большинства психических расстройств у детей и подростков, включая агрессию и расстройства поведения. Исследователи обнаружили, что другие[какие?] добросовестные терапевтические вмешательства были столь же эффективны для лечения некоторых состояний[каких?] у взрослых. Наряду с межличностной психотерапией (ИПТ) когнитивно-поведенческая терапия рекомендуется в качестве предпочтительного психосоциального лечения. (ru)
- Когніти́вно-поведінко́ва терапі́я (КПТ) або когніти́вно-біхевіора́льна терапі́я — метод психотерапії, що базується на усвідомленні того, що при багатьох психіатричних розладах та психологічних проблемах сприйняття реальності є спотвореним, а також, що неадекватні дії у відповідь на наявні проблеми є основними факторами, що підтримують розвиток та утримання наявних проблем і розладів. Когнітивно-поведінкова терапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом та терапевтом. У процесі спільного дослідження наявних проблем терапевт та клієнт вибудовують спільне розуміння проблеми/розладу, формулюють цілі та відтак співпрацюють над їхнім досягненням. Ця терапія містить у собі когнітивну терапію і поведінкову терапію. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Terapi perilaku kognitif atau cognitive behavioral therapy (CBT) adalah bentuk psikoterapi yang telah terbukti efektif untuk berbagai masalah, termasuk depresi, gangguan kecemasan, masalah penyalahgunaan alkohol dan zat, masalah keluarga, gangguan makan, dan penyakit mental yang parah. Sejumlah penelitian telah menunjukkan bahwa CBT secara signifikan meningkatkan fungsi dan kualitas hidup. Sejumlah penelitian telah menunjukkan bahwa CBT efektif atau lebih efektif daripada bentuk lain dari psikoterapi atau obat psikiatri. Penting untuk ditekankan bahwa pengembangan CBT didasarkan pada penelitian dan praktik klinis. CBT adalah pendekatan di mana ada bukti ilmiah yang cukup bahwa metode yang dikembangkan itu penting. Ini membedakan CBT dari banyak bentuk psikoterapi lainnya. (in)
- 인지 행동 치료(認知行動治療, 영어: Cognitive Behavioral Therapy, CBT) 또는 인지행동주의적 접근은 지금과 여기(here and now)를 강조하고 다양한 방법을 통해 인지의 변화를 촉진하는, 목표지향적이고 해결중심적인 치료이다. 정신 건강을 향상시키는 데 가장 널리 사용되는 증거 기반 학습인 심리 사회적 개입이다. 경험적 연구에 따라 CBT는 현재의 문제를 해결하고 인지(예 : 사고, 신념 및 태도), 행동 및 정서적 규칙에 도움이 되지 않는 패턴을 변경하는 것을 목표로 하는 개인 대처 전략의 개발에 중점을 둔다. 원래 우울증을 치료하기 위해 고안되었으며 지금은 보다 광범위한 정신 건강 상태의 호전을 위해 사용된다. (ko)
- Cognitieve gedragstherapie (cgt) is een mengeling van gedragstherapie met interventies die ontwikkeld zijn vanuit de cognitieve psychologie. De kern is de veronderstelling dat irrationele cognities (gedachten) zorgen voor disfunctioneel gedrag, zoals vermijdingsgedrag of agressie. De technieken die gebruikt worden in de cognitieve gedragstherapie richten zich op het veranderen van de inhoud van deze irrationele cognities. Grondleggers van cgt zijn Aaron Beck en Albert Ellis. Daarnaast wordt gewerkt met technieken uit de klassieke gedragstherapie. Deze staan bij cgt echter ten dienste van het veranderen van cognities. (nl)
- 認知行為治療（英語：Cognitive Behavioral Therapy，簡稱 CBT）是一種心理治療的取向、一種談話治療，以目標導向與系統化的程序，解決喪失功能的情緒、行為與認知問題。 不同的治療方式，如行為治療、，以及其他依照基本的行為和認知研究組合而成的療法，都可以稱為「認知行為治療」。 認知行為療法是一種行為療法。 自20世紀60年代以來，它從認知主義發展而來，認知主義代表了行為心理學的反作用。 認知行為療法的創始人和最著名的代表包括Albert Ellis、Aaron T. Beck和Donald Meichenbaum。 簡而言之，認知行為療法包括系統地訓練當事人導致問題行為所需的自我觀察（內省）認知扭曲本身。 (zh)
- العلاج المعرفي السلوكي (بالإنجليزية: Cognitive behavioral therapy) اختصارا (CBT) هو تدخل نفسي اجتماعي يهدف إلى تحسين الصحة العقلية يركز العلاج المعرفي السلوكي على تحدي وتغيير التشوهات المعرفية غير المفيدة (مثل الأفكار والمعتقدات والمواقف) والسلوكيات، وتحسين التنظيم العاطفي وتطوير استراتيجيات المواجهة الشخصية التي تستهدف حل المشكلات الحالية. في الأصل، تم تصميمه لعلاج الاكتئاب، ولكن تم توسيع استخداماته لتشمل علاج عدد من حالات الصحة العقلية، بما في ذلك القلق. يشمل العلاج المعرفي السلوكي عددًا من العلاجات النفسية المعرفية أو السلوكية التي تعالج أمراض نفسية محددة باستخدام تقنيات واستراتيجيات قائمة على الأدلة. (ar)
- La teràpia cognitivoconductual (TCC) (en anglès, Cognitive behavioral therapy, CBT) és una que pretén millorar la salut mental. La TCC se centra en desafiar i canviar distorsions cognitives poc útils (per exemple, pensaments, creences i actituds) i comportaments, millorar la , i el desenvolupament d'estratègies personals d'afrontament que orientin la resolució de problemes actuals. Originalment, va ser dissenyada per tractar la depressió, però els seus usos s'han ampliat per incloure el tractament de diverses condicions de salut mental, inclosa l'ansietat. La teràpia cognitivoconductual inclou diverses psicoteràpies cognitives o de conducta que tracten psicopatologies definides mitjançant tècniques i estratègies basades en l'evidència. (ca)
- Kognitivně-behaviorální terapie vychází z kombinace kognitivní a behaviorální psychoterapie. Behaviorální psychoterapie získala podnět ke svému rozvoji v experimentální psychologii zabývající se studiem procesů učení. Poruchy chování jsou zde chápány především jako naučené reakce. věnuje pozornost poznávacím procesům, a to především myšlení. Spojením obou směrů vzniká terapeutický přístup, v němž se obě filosofická východiska kombinují dle aktuální potřeby. (cs)
- Η γνωστική συμπεριφορική θεραπεία (ΓΣΘ, αγγλικά: cognitive behavioral therapy, CBT), γνωστή και ως γνωσιακή συμπεριφοριστική θεραπεία, είναι μια ψυχοκοινωνική παρέμβαση που είναι η πιο ευρέως χρησιμοποιούμενη πρακτική που βασίζεται σε τεκμηριώσεις για τη βελτίωση της ψυχικής υγείας. Με γνώμονα την εμπειρική έρευνα, η ΓΣΘ επικεντρώνεται στην ανάπτυξη προσωπικών στρατηγικών αντιμετώπισης που στοχεύουν στην επίλυση των σημερινών προβλημάτων και στην αλλαγή των προβληματικών μορφών των γνωστικών προσεγγίσεων (π.χ. σκέψεις, πεποιθήσεις και διαθέσεις), συμπεριφορές και συναισθηματική ρύθμιση. Αρχικά σχεδιάστηκε για να θεραπεύει την κατάθλιψη και τώρα χρησιμοποιείται για πολλές καταστάσεις ψυχικής υγείας. (el)
- Kogna konduta terapio (KKT) estas psikosocia interveno, kiu estas la plej vaste uzata por kuraci psikajn malsanojn. Gvidita per empiriaj enketoj, KKT koncentras sin al la evoluigado de personaj , kiuj celas solvi nunajn problemojn kaj ŝanĝi malhelpajn kognajn ŝablonojn (ekz., pensojn, kredojn, sintenojn), kondutojn, kaj emocian memregon. Ĝi komence estis elpensita por kuracado de deprimo, sed hodiaŭ estas uzata por diversaj aliaj psikaj malsanoj. (eo)
- Die kognitive Verhaltenstherapie ist eine Form der Verhaltenstherapie. Sie entwickelte sich seit den 1960er Jahren aus dem Kognitivismus heraus, der eine Gegenbewegung zur behavioristischen Psychologie darstellt. Zu den Begründern und namhaftesten Vertretern der kognitiven Verhaltenstherapie zählen Albert Ellis, Aaron T. Beck und Donald Meichenbaum. (de)
- Cognitive behavioral therapy (CBT) is a psycho-social intervention that aims to reduce symptoms of various mental health conditions, primarily depression and anxiety disorders. CBT focuses on challenging and changing cognitive distortions (such as thoughts, beliefs, and attitudes) and their associated behaviors to improve emotional regulation and develop personal coping strategies that target solving current problems. Though it was originally designed to treat depression, its uses have been expanded to include the treatment of many mental health conditions, including anxiety, substance use disorders, marital problems, and eating disorders. CBT includes a number of cognitive or behavioral psychotherapies that treat defined psychopathologies using evidence-based techniques and strategies. (en)
- Las terapias cognitivo-conductuales son orientaciones de la terapia cognitiva enfocadas en la vinculación del pensamiento y la conducta, que recogen los aportes de distintas corrientes dentro de la psicología científica, siendo más que una mera fusión, como aplicación clínica, de la psicología cognitiva y la psicología conductista. Suelen combinar técnicas de reestructuración cognitiva, de entrenamiento en relajación y otras estrategias de y de exposición. (es)
- Les thérapies comportementales et cognitives ou TCC (en anglais, cognitive behavioral therapy ou CBT) regroupent un ensemble de traitements des troubles psychiatriques (notamment addictions, psychoses, dépressions et troubles anxieux) qui partagent une approche selon laquelle la technique thérapeutique doit être fondée sur les connaissances issues de la psychologie scientifique. Elles doivent obéir à des protocoles relativement standardisés. Elles évaluent souvent l'évolution du patient au cours de la thérapie. Elles acceptent la démarche de médecine fondée sur les faits. (fr)
- La psicoterapia cognitivo-comportamentale, anche chiamata terapia cognitivo-comportamentale (TCC) è un tipo di psicoterapia, che ha nei suoi obiettivi quello di trattare un'ampia gamma di disturbi psicopatologici. Si tratta in realtà di un termine ombrello, con cui si indica una vasta famiglia di psicoterapie, anche diversificate tra loro. (it)
- 認知行動療法（にんちこうどうりょうほう、（英: cognitive behavioral therapy、略: CBT）は、従来の行動に焦点をあてた行動療法から、アルバート・エリスの論理療法や、アーロン・ベックの認知療法の登場により、思考など認知に焦点をあてることで発展してきた心理療法の技法の総称である。「認知行動療法」の用語は、アメリカ以外の国でしばしばアーロン・ベックの認知療法（Cognitive therapy）を指しているが、本項では本来の意味である総称としての認知行動療法の説明に力点を置く。哲学的には、古代ローマのストア派や仏教の影響を受けてはいるが、1950年代から1960年代の論理療法や認知療法に起源をもつ。共に、不適切な反応の原因である、思考の論理上の誤りに修正を加えることを目的としており、認知、感情、行動は密接に関係しているとされる。従来の精神分析における無意識とは異なり、観察可能な意識的な思考に焦点があり、ゆえに測定可能であり、多くの調査研究が実施されてきた。 また、行動療法の側面の強いのは強迫性障害に対する曝露反応妨害法や、心的外傷後ストレス障害（PTSD）に対する持続エクスポージャー療法である。後者のものは「トラウマに焦点化した認知行動療法」に含まれる。 (ja)
- Psychoterapia poznawczo-behawioralna (ang. cognitive-behavioral therapy – CBT) – metoda leczenia zaburzeń psychicznych, trudności emocjonalnych oraz problematycznych zachowań. Psychoterapia poznawczo-behawioralna to grupa terapii odwołujących się do wspólnych założeń teoretycznych, zgodnie z którymi objawy psychopatologiczne, dysfunkcjonalne zachowania i emocje jednostki można wyjaśnić na podstawie teorii uczenia się i uwzględnienia pośredniczącej roli procesów poznawczych. Cel terapii dotyczy skutecznej poprawy jakości życia pacjenta, co osiąga się poprzez modyfikację zachowań i sposobu myślenia. Zasadnicze cechy procesu terapii stanowią: oparcie na współpracy między terapeutą a pacjentem, zorientowanie na rozwiązanie problemu, skupienie na teraźniejszości (z uwzględnieniem mechanizmów ps (pl)
- Terapia cognitivo-comportamental (TCC) é uma forma de psicoterapia que se baseia no conhecimento empírico da psicologia. Ela abrange métodos específicos e não-específicos (com relação aos transtornos mentais) que, com base em comprovado saber específico sobre os diferentes transtornos e em conhecimento psicológico a respeito da maneira como seres humanos modificam seus pensamentos, emoções e comportamentos, tem por fim uma melhoria sistemática dos problemas tratados. (pt)
- Kognitiv beteendeterapi (KBT) är ett samlingsnamn för olika former av psykoterapier med utgångspunkt i kognitiv psykologi och inlärningspsykologi. Vid behandling av PTSD och komplext PTSD rekommenderas en särskild form av kognitiv beteendeterapi kallad Traumafokuserad kognitiv beteendeterapi. Socialstyrelsen rekommenderar även denna terapi som förstahandsval för vuxna med PTSD och komplex PTSD. Cirka hälften av de som genomgår KBT för ångest blir bättre efter behandlingen, även PTSD. För depression gäller 51-87%. (sv)
- Когнити́вно-поведе́нческая психотерапи́я, или когнити́вно-бихевиора́льная психотерапи́я (англ. cognitive behavioural therapy, CBT), или когнити́вно-поведе́нческая терапи́я (КПТ), — широко распространённая комплексная форма психотерапии, сочетающая в себе когнитивную терапию с поведенческой терапией. Когнитивно-поведенческая психотерапия эффективна при самых различных психических расстройствах и представляет собой краткосрочное, сфокусированное на навыках лечение, направленное на изменение неадаптивных эмоциональных реакций при помощи изменения мыслей, изменения поведения пациента либо изменения того и другого. КПТ является терапией выбора при многих психических расстройствах. (ru)
- Когніти́вно-поведінко́ва терапі́я (КПТ) або когніти́вно-біхевіора́льна терапі́я — метод психотерапії, що базується на усвідомленні того, що при багатьох психіатричних розладах та психологічних проблемах сприйняття реальності є спотвореним, а також, що неадекватні дії у відповідь на наявні проблеми є основними факторами, що підтримують розвиток та утримання наявних проблем і розладів. Когнітивно-поведінкова терапія базується на стосунку партнерської співпраці між клієнтом та терапевтом. У процесі спільного дослідження наявних проблем терапевт та клієнт вибудовують спільне розуміння проблеми/розладу, формулюють цілі та відтак співпрацюють над їхнім досягненням. (uk)
|
