dbo:abstract
|
- Korintský řád je jeden z klasických architektonických stylů starověkého Řecka. Promítl se ale i do egyptských chrámů v době dobytí cca 330 př. n. l. až 28 př. n. l. Korintský řád dosáhl větší obliby až ve starověkém Římě. (cs)
- L'ordre corinti és un dels tres ordres clàssics de l'arquitectura grega (els altres dos són el dòric i el jònic). És molt esvelt i es caracteritza per un capitell en forma de campana invertida adornat amb dues o tres fileres de fulles d'acant i quatre volutes petites angulars a la part superior. La resta de característiques són molt paregudes a les de l'ordre jònic. L'origen aquest estil es troba a la Grècia clàssica, però ha estat heretat durant el temps, com en Roma, el renaixement, el barroc o el neoclassicisme i bona mostra d'això s'observa en la Maison Carrée de Nimes, el Panteó de Roma o en la façana del Congrés dels Diputats o del Museu del Prado de Madrid. (ca)
- Ο Κορινθιακός ρυθμός είναι ένας από τους τρεις ρυθμούς της αρχαίας ελληνικής αρχιτεκτονικής και είναι ο μεταγενέστερους από αυτούς. Οι κίονες χαρακτηρίζονται από κιονόκρανο που αποτελείται από υψηλό έχινο ("κάλαθος") και τον άβακα. Ο "κάλαθος" περιβάλλεται από μια ή δύο σειρές φύλλων ακάνθου (βλ. Βικιθήκη) και έλικες που φυτρώνουν μέσα από αυτά. Τέσσερις από αυτούς τους έλικες, οι υψηλότεροι, καταλήγουν και ταυτόχρονα υποστηρίζουν τις τέσσερις γωνίες του "άβακα". Ο Κορινθιακός ρυθμός μπορεί κάλλιστα να θεωρηθεί ως εξέλιξη του Ιωνικού λόγω αυτών των ελίκων. Ο ρυθμός αυτός αποτελεί τον πιο διακοσμητικό από τους τρεις και χρησιμοποιήθηκε κυρίως στους ρωμαϊκούς χρόνους με ποικιλία μορφών. (el)
- النظام الكورنيثي (بالإنجليزية: Corinthian order) هو أحد الأنظمة الكلاسيكية الثلاثة من العمارة الكلاسيكية. الآخران هما النظام الدوريسي والنظام الإيوني. مع إحياء العمارة في عصر النهضة برز نموذجان آخران هما النظام التوسكاني والنظام المركب. (ar)
- Die korinthische Ordnung ist eine der fünf klassischen Säulenordnungen. In der Hierarchie der Säulenordnungen nimmt sie den Platz zwischen der ionischen und der kompositen Ordnung ein. (de)
- La korinta ordo estas la lasta el la tri antikvaj grekaj arkitekturaj kolonaj ordoj. Ĝi diferenciĝas per precipe riĉa dekoracio kaj kornico ornamita de du vicoj da akantaj folioj al kiuj sekvas iaj helikfiguroj nome kaŭlikloj. Tia vegetala dekoracio estis jam uzita en Antikva Egiptio aŭ en Asirio, sed la grekoj modernigis kaj purigis la antaŭajn formojn, tiel kreante novan stilon. Kvankam la nomo de la ordo devenas de la greka urbo Korinto, tiu stilo estis iom pli uzita en Ateno. Laŭ Francisko Azorín korinta ordo estas Tipa ordo de la greka k. romana arkitekturo, kies kolonaj kapiteloj estas tre ornamitaj per akantofolioj. Li indikas etimologion el Korinto, propra nomo de greka urbo kaj de tie la latina corinthius. (eo)
- The Corinthian order (Greek: Κορινθιακός ρυθμός, Latin: Ordo Corinthius) is the last developed of the three principal classical orders of Ancient Greek architecture and Roman architecture. The other two are the Doric order which was the earliest, followed by the Ionic order. In Ancient Greek architecture, the Corinthian order follows the Ionic in almost all respects other than the capitals of the columns. When classical architecture was revived during the Renaissance, two more orders were added to the canon: the Tuscan order and the Composite order. The Corinthian, with its offshoot the Composite, is the most ornate of the orders. This architectural style is characterized by slender fluted columns and elaborate capitals decorated with acanthus leaves and scrolls. There are many variations. The name Corinthian is derived from the ancient Greek city of Corinth, although the style had its own model in Roman practice, following precedents set by the Temple of Mars Ultor in the Forum of Augustus (c. 2 AD). It was employed in southern Gaul at the Maison Carrée, Nîmes and at the comparable Temple of Augustus and Livia at Vienne. Other prime examples noted by Mark Wilson Jones are the lower order of the Basilica Ulpia and the Arch of Trajan at Ancona (both of the reign of Trajan, 98–117 AD), the Column of Phocas (re-erected in Late Antiquity but 2nd century in origin), and the Temple of Bacchus at Baalbek (c. 150 AD). (en)
- El orden corintio (Κορινθιακός ρυθμός en lengua griega; Ordo Corinthius en lengua latina) es el más ornamentado de los órdenes arquitectónicos clásicos, se caracteriza por la decoración vegetal compuesta de hojas de acanto adquiriendo una forma curva. El arquitecto romano Vitruvio del siglo I a. C. en su obra De architectura atribuye su creación a Calímaco en el siglo V a. C. mediante un mito. El primer uso conocido de un capitel corintio data del año 427 a. C. en Basas, un lugar próximo a la ciudad de Figalia de Arcadia. Esencialmente es similar al orden jónico, del que difiere básicamente en la forma y tamaño del capitel. Una de las construcciones más destacables ejecutadas según las pautas estilísticas del orden corintio es el monumento de Lisícrates en Atenas, levantado hacia el año 334 a. C. Se caracteriza por las siguientes peculiaridades:
* La columna va dotada de basa. Se trata de una pieza de apoyo compuesta por tres molduras: dos boceles circulares o medios toros y una escocia intercalada entre ambos que puede ir adornada por unos listeles. En ocasiones, esta basa apoya a su vez sobre un plinto, pieza prismática de planta cuadrada de poco espesor.
* El fuste es de sección circular y presenta un ligero éntasis. Está acanalado por 24 estrías separadas entre sí por finos filetes longitudinales. El tamaño total de la columna suele ser de veinte módulos y el del propio fuste de dieciséis y dos tercios.
* El capitel es el elemento más representativo de este orden y se reconoce por su apariencia de campana invertida o cesta de la que rebosasen las hojas de acanto, cuyos tallos dan lugar a una especie de volutas o espirales (caulículos) en las cuatro esquinas.
* El entablamento mide generalmente un quinto del orden total. Está formado por:
* El arquitrabe, que se muestra usualmente descompuesto en tres bandas horizontales superpuestas y escalonadas (fasciae).
* El friso es una banda continua (sin metopas ni triglifos) adornada con una sucesión de figuras en relieve. Carga directamente sobre el arquitrabe.
* La cornisa coronada por el alero forma un saledizo que generalmente cuenta con una moldura de tipo cimacio. (es)
- Korintoar ordena arkitektura ordena klasikoetatik dotoreena eta apainduena da. Bere sorreraren meritua Kalimako greziar eskultoreari ematen zaio, K.a. IV. mendean. Funtsean, doriar ordenaren oso antzekoa da, azken honekin duen diferentzia bakarra kapitelaren forma eta tamainan dagoelarik. Korintoar ordenaren estilo arauen arabera eginiko eraikin nabarmenetako bat, Lisikratesen monumentua da, K.a. 334an eraikia izan zena. Berezitasun hauengatik ezaugarritzen da:
* Kolomak, harroina du. Hiru molduraz osatutako euste atal bat da, bi toru erdi eta eskozia bat bien artean tartekatua, listel batzuekin apaindua joan daitekeena. Batzuetan, harroina, aldi berean, plinto batean sostengatzen da, handiera gutxiko oinplano karratuko atal prismatikoa.
* Fustea, sekzio zirkularrekoa da eta arin bat izaten du. Elkarren artean, luzetarako listel fin batzuekin banatutako 24 ildorekin ildotua dago. Zutabearen tamaina osoa hogei moduluko da, eta, fustearena berarena, hamasei eta bi herenekoa.
* Kapitela da ordena honen osagairik ezaugarritsuena, eta alderantzikatutako kanpai formagatik ezagutzen da, nondik akanto hostoak irteten diren, hauen zurtoinek, boluta edo kiribildura batzuk sortzen dituztela(kaulikuluak), lau izkinetan.
* Taulamenduak, orokorrean, ordena osoaren bosten bat neurtzen du, eta honako osagai hauetaz osatuta dago:
* Arkitrabea, ohi, gainjarriak eta mailakatuak diren hiru banda horizontaletan deskonposatua agertzen da (fasciae)
* Frisoa jarraikako banda bat da (metopa eta triglifo gabekoa), bata bestearen atzean jarritako erliebean eginiko irudiez apaindua. Zuzenean, arkitrabearen gainean kargatzen du.
* Erlaitzak, hegalekoak koroatua, orokorrean, zimazio motako moldura bat duen irtenune bat eratzen du. (eu)
- Ceann de 5 phríomhord na hailtireachta clasaicí, le stoic chuisleannacha shainiúla agus mullaigh acantais mhaisithe. Ceapadh san Aithin sa 5ú céad RC é, forbraíodh níos déanaí sa Róimh, agus úsáideadh go forleathan i dtréimhse na hAthbheochana. (ga)
- L'ordre corinthien est le dernier des trois ordres architecturaux grecs, dont le caractère est surtout déterminé par une grande richesse d’éléments et un chapiteau décoré de deux rangées de feuilles d’acanthe. Si la forme évasée et la décoration végétale qui caractérisent le chapiteau corinthien firent leur apparition en Égypte, en Assyrie et dans d'autres contrées d'Orient, avant d'être adoptées par les Grecs, ceux-ci ont le mérite d'avoir épuré et enrichi les types préexistants, ainsi que de les avoir appliqués à un nouvel ordre d'architecture. Les chapiteaux de l'île de Théra peuvent être considérés comme étant la forme la plus ancienne. (fr)
- Langgam Korintus (bahasa Yunani: Κορινθιακός ρυθμός, Korintiakos ritmos; bahasa Latin: Ordo Corinthius) adalah langgam termuda di antara tiga langgam utama arsitektur Yunani dan Romawi Kuno. Dua langgam lainnya adalah langgam Doria (langgam tertua) dan langgam Yonia. Di dalam ruang lingkup arsitektur Yunani Kuno, langgam Korintus merupakan langgam yang meniru semua unsur langgam Yonia kecuali ganjanya. Tatkala arsitektur klasik dihidupkan kembali pada era Renaisans, tercipta dua langgam tambahan, yakni dan . Langgam Korintus, berikut turunannya, langgam Kacukan, merupakan langgam yang paling banyak corak hiasnya. Ciri khas langgam Korintus adalah pilarnya yang ramping ber serta kerumitan ganjanya yang dihiasi ukiran daun dan sulur batang . Variasi hiasannya cukup beragam. Kata Korintus pada nama langgam ini berasal dari nama kota Yunani Kuno Korintus, sekalipun langgam Korintus Romawi memiliki ciri khas tersendiri, lantaran berpatokan kepada bentuk pilar di pinggir (dibangun sekitar tahun 2 Masehi). Di kawasan selatan Galia, langgam Korintus tampak pada bangunan Maison Carrée di Nîmes, dan pada bangunan di Vienne. Contoh menonjol lainnya menurut adalah pilar langgam Korintus dengan ukuran lebih pendek pada bangunan dan di Ancona (kedua-duanya dibangun pada masa pemerintahan Kaisar Trayanus, 98–117 Masehi), (dibangun ulang pada Abad Kuno Akhir, tugu aslinya dibangun pada abad ke-2 Masehi), dan pilar-pilar di Balabak (dibangun sekitar tahun 150 Masehi). (in)
- コリント式(コリントしき)は、古代ギリシア建築における建築様式(オーダー)のひとつであり、ドーリア式、イオニア式と並ぶ3つの主要なオーダーに位置づけられる。 (ja)
- L'ordine corinzio è uno degli ordini architettonici dell'; in epoca precedente, durante l'epoca greca, si parlava di stile corinzio, in quanto non esisteva ancora l'ordine canonizzato. Ha le caratteristiche degli stessi elementi dell'ordine ionico, con un capitello decorato con foglie d'acanto. Anche se di origine greca, lo stile corinzio non fu utilizzato spesso nell'architettura greca, rispetto all'ordine dorico e a quello ionico. Secondo Vitruvio (De architectura, libro IV) il capitello corinzio fu inventato dall'architetto Callimaco, che si ispirò ad un cesto sormontato da una lastra, lasciato come offerta votiva su un sepolcro e ricoperto da una pianta d'acanto, inoltre documentò che il suo utilizzo consisteva in una variante applicata alla trabeazione ionica o dorica. L'elemento a tronco di cono (kalathos) è rivestito di due ordini di otto foglie di acanto. Dietro queste nascono degli steli che terminano in spirale: le "volute" arrivano a sorreggere gli spigoli dell'abaco sovrapposto al kalathos, mentre le "elici" terminano al centro di ogni lato. L'abaco presenta i lati concavi. Nell'evoluzione della struttura decorativa di epoca romana gli steli di elici e volute nasceranno insieme ad un calice di foglie d'acanto da uno stelo unico ("caulicolo"). Nella variante italica, diffusa in età repubblicana romana, come negli esemplari greci più antichi, volute ed elici nascono direttamente dietro le foglie d'acanto delle due corone. In ambiente microasiatico ed orientale si evolve in epoca imperiale romana un tipo di capitelli, detti "asiatici" che avranno ampia diffusione con produzioni standardizzate lavorate direttamente nelle cave di marmo, caratterizzato da foglie d'acanto con fogliette più aguzze. La canonizzazione dell'ordine, come ci venne tramandata dai trattatisti delle epoche successive, si fissa in epoca augustea con la costruzione del tempio di Marte Ultore che faceva da chiusura scenografica al lato di fondo del foro di Augusto a Roma. Qui per la prima volta assistiamo all'uso completo di tutte le sue parti, che poi verranno utilizzate nell'insieme, e quindi secondo un ordine, nelle costruzioni future. Il fusto della colonna corinzia ha proporzioni simili a quello dell'ordine ionico, con scanalature piatte separate da listelli. Il fusto è poggiato su una base attica semplificata, composta da plinto, toro, scozia e toro. Come nell'ordine ionico, l'architrave si presenta diviso in due o tre fasce e con un coronamento, il fregio è continuo, liscio o decorato (tra le decorazioni vegetali più frequenti in epoca romana le girali d'acanto). Dalla originaria cornice ionica, decorata con dentelli, si evolve in epoca romana la cornice con mensole (o modiglioni), presente per la prima volta nel tempio di Marte Ultore. Il più antico esempio conosciuto di colonna corinzia è nel tempio di Apollo Epicuro a Bassae in Arcadia, c. 450–420 a.C., anche se si trattava di una semicolonna isolata presente nella decorazione interna della cella e non di una delle colonne della peristasi esterna. Esempi più maturi di uso dello stile corinzio sono all'interno delle tholoi (edifici templari a pianta circolare) di Delfi (375 a.C.) e di Epidauro 360 a.C. Il primo esempio documentato dell'utilizzo dello stile corinzio in esterni è il monumento coregico di Lisicrate. (it)
- 코린토스 양식은 도리아 양식과 이오니아 양식과 함께 고대 그리스의 주범 양식 중 하나이다. 기원전 5세기 중엽부터 4세기 중엽에 걸쳐서 코린토스 양식도 생겨났다. 코린토스 양식은 이오니아 양식의 일종의 변형이라고 보아도 좋다. 코린토스식 기둥머리의 유품으로서 가장 오래된 것은 바사이의 아폴론 신전 유적(遺跡)에서 발견된 한 보기이다. 이 기둥머리는 정규의 아칸투스 잎의 꾸밈이 아니다. 그러나 의심할 것 없이 코린토스식 기둥머리이다. 기원전 400년 경에 세워진 델포이의 원당(圓堂)은 그 외부에는 20개의 도리아식 기둥이 있고, 내부에는 10개의 코린토스식 기둥을 세우고 있었다. 유물에 의하여 복원된 코린토스식 기둥머리를 보면 바사이의 선례와 비슷하다. 거꾸로 세운 종 모양의 형태의 중심에 빈 곳이 많고, 애버커스 바로 밑에 커다란 팔메트가 장식되어 있다. 마주보는 두 소용돌이 모양은 바사이의 경우와 같아 낮은 위치에 나타나 있다. 그러나 델포이의 기둥머리에 있어서는 소용돌이 모양이 재차 감아 올려지고, 애버커스의 모퉁이를 떠받치는 고사리 모양의 소용돌이에 연결하고 있다. 코린토스식 기둥머리가 충분히 발전한 형식은 에피다우로스의 원당(기원전 360∼330년?)이나 아테네의 유명한 의 기념비(기원전 334년경)에 더욱 잘 나타나 있다. 전자는 그 주위에 26개의 도리아식 기둥이 둘러싸고, 내부에 14개의 코린토스식 기둥을 가지고 있었다. 그 코린토스식의 기둥머리는 밧사이나 델포이의 보기와 달라서, 화려한 형성과 정교한 기술을 보이고 있다. 리시크라테스 기념비는 현존하는 코린토스식 기념비 중에서 가장 오래 되었고 또 가장 아름답다. 그리스 건축에 관한 한, 코린토스 양식은 그다지 중요한 역할을 하지 못했다. 이 양식은 그리스가 로마의 지배 아래에 속하기까지는 충분한 발전을 이룩하지 못했다. 기원전 4세기 말경, 마케도니아의 위세 아래에 이오니아에 있어서 코린토스 양식이 비교적 자유로이 응용되었다고 해도, 이 양식만으로 된 중요한 신전의 건축은 드물다. 코린토스 양식은 로마인에게 계승되어서 그들의 호사스런 취미에 맞추어 다시 화려하고 매우 정교한 것으로 만들어지게 되었다. 아테네의 (제우스 올림피오스 신전)이 로마의 건축가 에 의하여 페이시스트라토스 시대의 옛 부지에 다시 건축될 때에 새로운 코린토스 양식이 쓰였다. 공사가 시작된 것은 기원전 176∼기원전 165년경이다. 그러나 작업이 중단되어 완성을 보는 데에 이르지 못했다. 아우구스투스 황제 시대에 재차 공사를 계속했으나, 완성된 것은 기원후 120∼130년경, 즉 하드리아누스 황제 때의 일이다. (ko)
- De Korinthische orde is de jongste van de drie bouworden van de oud-Griekse architectuur, volgens overlevering gecreëerd door de beeldhouwer Callimachus. Vooral in het Romeinse tijdperk kende deze orde een grote verspreiding. De Korinthische orde komt met name voor in Klein-Azië. (nl)
- Porządek koryncki – jeden z trzech podstawowych porządków architektonicznych występujących w architekturze starożytnej Grecji. Rozwinął się jako odmiana porządku jońskiego na przełomie V i IV w. p.n.e. (pl)
- Кори́нфский о́рдер — один из трёх классических архитектурных ордеров Древней Греции и Рима, наряду с ионическим и дорическом ордером. Характерной особенностью коринфского ордера является необычная капитель, воспроизводящая мотив колокола, или корзины — калафа (греч. κάλαθος — корзинка, чашечка цветка), украшенной стилизованными листьями аканта. (ru)
- Korintisk ordning är en kolonnordning som skapades i Aten under 400-talet f.Kr. I de äldsta exemplen skiljer den sig från den joniska endast genom akantuskapitälet. I sin normativa arkitekturteori nöjer sig Vitruvius med att beskriva enbart kapitälet, eftersom den korintiska ordningen inte har några särskilda regler för kornischen och de andra delarna. Under senromersk tid fick det korintiska entablementet dock en mycket speciell karaktär. Det korintiska kapitälet har enligt Vitruvius fått sin form av skulptören Kallimakos, som vid ett tillfälle inspirerats till detta då han ovanpå en korintisk flickas grav noterade en korg med leksaker, övertäckt av en stenskiva (abakus), omslingrad av vild akantus. Från början, i den grekiska arkitekturen, skall den korintiska ordningen främst ha förekommit i interiörer. I den romerska arkitekturen blev den dock den vanligaste av de klassiska kolonnordningarna, en position som den behöll under såväl medeltiden som renässansen. Också under barocken föredrogs den framför de andra, enklare och mindre utsmyckade ordningarna. Ett berömt exempel på den korintiska ordningens användning är Dioskurernas tempel (Castor och Pollux-templet) på Forum Romanum i Rom. (sv)
- A ordem coríntia começa a ser utilizada no século IV a. C. como uma evolução estilizada da ordem jónica. As suas proporções são, igualmente, esbeltas e elegantes, o fuste decorado com caneluras semicilíndricas, mas o capitel apresenta uma decoração exuberante com folhas de acanto, coroadas por volutas jónicas. O entablamento e o frontão também apresentam motivos decorativos.Esta ordem integra-se no espírito mais ornamentista que caracterizou o século IV a. C. e viria a ser muito apreciada pelos Romanos que a expandiram por todo o Império. (pt)
- Коринфський ордер — один з трьох ордерів давньогрецької або архітектури. Два інших — доричний ордер, який був найбільш раннім, його більш витончений наступник, іонічний ордер. Коли класична архітектура, під час епохи Відродження, отримала друге відродження, ще два ордени були додані до канону, тосканський ордер та композитний ордер. Характерною особливістю цього ордера є капітель, схожа на дзвін і покрита стилізованим листям аканта. Висота дорівнює 20 модулям, діаметр становить 1/10 частина висоти. Типовий приклад коринфського ордеру — висока колона з базою, стовбуром, прорізаним канелюрами. Декорована у два ряди пишним візерунком листків аканта. По кутах капітелі — 4 великі волюти, посередині кожного боку — по 2 малі волюти й квітка. Абак має увігнуті боки, підтримувана чотирма великими та чотирма малими завитками спіральної форми. На відміну від карнизів у доричного і іонічних ордерів, які під нахилом, дахи у коринфського ордеру зазвичай плоскі. Вважається, що коринфський ордер виник у другій половині V ст. до н. е., в архітектурі епохи еллінізму і Стародавнього Риму. Найдавніша капітель, виконана у коринфському ордері, була знайдена на археологічні ділянці в Бассах, і датується 427 роком до н. е. Найкращими прикладами цього ордеру є пам'ятника Лісікрата та храм Зевса Олімпійського, що в Афінах. (uk)
- 科林斯柱式(Corinthian Order)源于古希腊,是古典建筑的一种柱式。它的比列比爱奥尼柱式更为纤细,柱头是用茛苕(Acanthus)作装饰,形似盛满花草的花篮。相对于爱奥尼柱式,科林斯柱式的装饰性更强,其柱身裝飾著和捲軸的精緻柱頭,並附有多種變化但是在古希腊的应用并不广泛。雅典的宙斯神廟采用的正是科林斯柱式。 科林斯柱式得名稱來源於古希臘城市科林斯,該風格後在古羅馬時期廣泛使用,包括奧古斯都議事廣場(約公元2年)的戰神復仇者神廟就有使用科林斯柱式的先例。並高盧南部的方形神殿、尼姆和維埃納的莉薇娅·奥古斯塔神庙都有引用 。曾指出的其他主要例子也包括乌尔比亚巴西利卡、安科納的圖拉真拱門、佛卡斯圓柱等。在古典建築在文藝復興時期復興時,科林斯柱式增加了兩個派生變種:托斯卡納柱式和混合柱式。 (zh)
|
rdfs:comment
|
- Korintský řád je jeden z klasických architektonických stylů starověkého Řecka. Promítl se ale i do egyptských chrámů v době dobytí cca 330 př. n. l. až 28 př. n. l. Korintský řád dosáhl větší obliby až ve starověkém Římě. (cs)
- Ο Κορινθιακός ρυθμός είναι ένας από τους τρεις ρυθμούς της αρχαίας ελληνικής αρχιτεκτονικής και είναι ο μεταγενέστερους από αυτούς. Οι κίονες χαρακτηρίζονται από κιονόκρανο που αποτελείται από υψηλό έχινο ("κάλαθος") και τον άβακα. Ο "κάλαθος" περιβάλλεται από μια ή δύο σειρές φύλλων ακάνθου (βλ. Βικιθήκη) και έλικες που φυτρώνουν μέσα από αυτά. Τέσσερις από αυτούς τους έλικες, οι υψηλότεροι, καταλήγουν και ταυτόχρονα υποστηρίζουν τις τέσσερις γωνίες του "άβακα". Ο Κορινθιακός ρυθμός μπορεί κάλλιστα να θεωρηθεί ως εξέλιξη του Ιωνικού λόγω αυτών των ελίκων. Ο ρυθμός αυτός αποτελεί τον πιο διακοσμητικό από τους τρεις και χρησιμοποιήθηκε κυρίως στους ρωμαϊκούς χρόνους με ποικιλία μορφών. (el)
- النظام الكورنيثي (بالإنجليزية: Corinthian order) هو أحد الأنظمة الكلاسيكية الثلاثة من العمارة الكلاسيكية. الآخران هما النظام الدوريسي والنظام الإيوني. مع إحياء العمارة في عصر النهضة برز نموذجان آخران هما النظام التوسكاني والنظام المركب. (ar)
- Die korinthische Ordnung ist eine der fünf klassischen Säulenordnungen. In der Hierarchie der Säulenordnungen nimmt sie den Platz zwischen der ionischen und der kompositen Ordnung ein. (de)
- Ceann de 5 phríomhord na hailtireachta clasaicí, le stoic chuisleannacha shainiúla agus mullaigh acantais mhaisithe. Ceapadh san Aithin sa 5ú céad RC é, forbraíodh níos déanaí sa Róimh, agus úsáideadh go forleathan i dtréimhse na hAthbheochana. (ga)
- コリント式(コリントしき)は、古代ギリシア建築における建築様式(オーダー)のひとつであり、ドーリア式、イオニア式と並ぶ3つの主要なオーダーに位置づけられる。 (ja)
- De Korinthische orde is de jongste van de drie bouworden van de oud-Griekse architectuur, volgens overlevering gecreëerd door de beeldhouwer Callimachus. Vooral in het Romeinse tijdperk kende deze orde een grote verspreiding. De Korinthische orde komt met name voor in Klein-Azië. (nl)
- Porządek koryncki – jeden z trzech podstawowych porządków architektonicznych występujących w architekturze starożytnej Grecji. Rozwinął się jako odmiana porządku jońskiego na przełomie V i IV w. p.n.e. (pl)
- Кори́нфский о́рдер — один из трёх классических архитектурных ордеров Древней Греции и Рима, наряду с ионическим и дорическом ордером. Характерной особенностью коринфского ордера является необычная капитель, воспроизводящая мотив колокола, или корзины — калафа (греч. κάλαθος — корзинка, чашечка цветка), украшенной стилизованными листьями аканта. (ru)
- A ordem coríntia começa a ser utilizada no século IV a. C. como uma evolução estilizada da ordem jónica. As suas proporções são, igualmente, esbeltas e elegantes, o fuste decorado com caneluras semicilíndricas, mas o capitel apresenta uma decoração exuberante com folhas de acanto, coroadas por volutas jónicas. O entablamento e o frontão também apresentam motivos decorativos.Esta ordem integra-se no espírito mais ornamentista que caracterizou o século IV a. C. e viria a ser muito apreciada pelos Romanos que a expandiram por todo o Império. (pt)
- 科林斯柱式(Corinthian Order)源于古希腊,是古典建筑的一种柱式。它的比列比爱奥尼柱式更为纤细,柱头是用茛苕(Acanthus)作装饰,形似盛满花草的花篮。相对于爱奥尼柱式,科林斯柱式的装饰性更强,其柱身裝飾著和捲軸的精緻柱頭,並附有多種變化但是在古希腊的应用并不广泛。雅典的宙斯神廟采用的正是科林斯柱式。 科林斯柱式得名稱來源於古希臘城市科林斯,該風格後在古羅馬時期廣泛使用,包括奧古斯都議事廣場(約公元2年)的戰神復仇者神廟就有使用科林斯柱式的先例。並高盧南部的方形神殿、尼姆和維埃納的莉薇娅·奥古斯塔神庙都有引用 。曾指出的其他主要例子也包括乌尔比亚巴西利卡、安科納的圖拉真拱門、佛卡斯圓柱等。在古典建築在文藝復興時期復興時,科林斯柱式增加了兩個派生變種:托斯卡納柱式和混合柱式。 (zh)
- L'ordre corinti és un dels tres ordres clàssics de l'arquitectura grega (els altres dos són el dòric i el jònic). És molt esvelt i es caracteritza per un capitell en forma de campana invertida adornat amb dues o tres fileres de fulles d'acant i quatre volutes petites angulars a la part superior. La resta de característiques són molt paregudes a les de l'ordre jònic. (ca)
- The Corinthian order (Greek: Κορινθιακός ρυθμός, Latin: Ordo Corinthius) is the last developed of the three principal classical orders of Ancient Greek architecture and Roman architecture. The other two are the Doric order which was the earliest, followed by the Ionic order. In Ancient Greek architecture, the Corinthian order follows the Ionic in almost all respects other than the capitals of the columns. (en)
- La korinta ordo estas la lasta el la tri antikvaj grekaj arkitekturaj kolonaj ordoj. Ĝi diferenciĝas per precipe riĉa dekoracio kaj kornico ornamita de du vicoj da akantaj folioj al kiuj sekvas iaj helikfiguroj nome kaŭlikloj. Tia vegetala dekoracio estis jam uzita en Antikva Egiptio aŭ en Asirio, sed la grekoj modernigis kaj purigis la antaŭajn formojn, tiel kreante novan stilon. Kvankam la nomo de la ordo devenas de la greka urbo Korinto, tiu stilo estis iom pli uzita en Ateno. (eo)
- El orden corintio (Κορινθιακός ρυθμός en lengua griega; Ordo Corinthius en lengua latina) es el más ornamentado de los órdenes arquitectónicos clásicos, se caracteriza por la decoración vegetal compuesta de hojas de acanto adquiriendo una forma curva. El arquitecto romano Vitruvio del siglo I a. C. en su obra De architectura atribuye su creación a Calímaco en el siglo V a. C. mediante un mito. El primer uso conocido de un capitel corintio data del año 427 a. C. en Basas, un lugar próximo a la ciudad de Figalia de Arcadia. Esencialmente es similar al orden jónico, del que difiere básicamente en la forma y tamaño del capitel. Una de las construcciones más destacables ejecutadas según las pautas estilísticas del orden corintio es el monumento de Lisícrates en Atenas, levantado hacia el año 33 (es)
- Korintoar ordena arkitektura ordena klasikoetatik dotoreena eta apainduena da. Bere sorreraren meritua Kalimako greziar eskultoreari ematen zaio, K.a. IV. mendean. Funtsean, doriar ordenaren oso antzekoa da, azken honekin duen diferentzia bakarra kapitelaren forma eta tamainan dagoelarik. Korintoar ordenaren estilo arauen arabera eginiko eraikin nabarmenetako bat, Lisikratesen monumentua da, K.a. 334an eraikia izan zena. Berezitasun hauengatik ezaugarritzen da: (eu)
- L'ordre corinthien est le dernier des trois ordres architecturaux grecs, dont le caractère est surtout déterminé par une grande richesse d’éléments et un chapiteau décoré de deux rangées de feuilles d’acanthe. (fr)
- Langgam Korintus (bahasa Yunani: Κορινθιακός ρυθμός, Korintiakos ritmos; bahasa Latin: Ordo Corinthius) adalah langgam termuda di antara tiga langgam utama arsitektur Yunani dan Romawi Kuno. Dua langgam lainnya adalah langgam Doria (langgam tertua) dan langgam Yonia. Di dalam ruang lingkup arsitektur Yunani Kuno, langgam Korintus merupakan langgam yang meniru semua unsur langgam Yonia kecuali ganjanya. Tatkala arsitektur klasik dihidupkan kembali pada era Renaisans, tercipta dua langgam tambahan, yakni dan . Langgam Korintus, berikut turunannya, langgam Kacukan, merupakan langgam yang paling banyak corak hiasnya. Ciri khas langgam Korintus adalah pilarnya yang ramping ber serta kerumitan ganjanya yang dihiasi ukiran daun dan sulur batang . Variasi hiasannya cukup beragam. (in)
- L'ordine corinzio è uno degli ordini architettonici dell'; in epoca precedente, durante l'epoca greca, si parlava di stile corinzio, in quanto non esisteva ancora l'ordine canonizzato. Ha le caratteristiche degli stessi elementi dell'ordine ionico, con un capitello decorato con foglie d'acanto. Anche se di origine greca, lo stile corinzio non fu utilizzato spesso nell'architettura greca, rispetto all'ordine dorico e a quello ionico. (it)
- 코린토스 양식은 도리아 양식과 이오니아 양식과 함께 고대 그리스의 주범 양식 중 하나이다. 기원전 5세기 중엽부터 4세기 중엽에 걸쳐서 코린토스 양식도 생겨났다. 코린토스 양식은 이오니아 양식의 일종의 변형이라고 보아도 좋다. 코린토스식 기둥머리의 유품으로서 가장 오래된 것은 바사이의 아폴론 신전 유적(遺跡)에서 발견된 한 보기이다. 이 기둥머리는 정규의 아칸투스 잎의 꾸밈이 아니다. 그러나 의심할 것 없이 코린토스식 기둥머리이다. 기원전 400년 경에 세워진 델포이의 원당(圓堂)은 그 외부에는 20개의 도리아식 기둥이 있고, 내부에는 10개의 코린토스식 기둥을 세우고 있었다. 유물에 의하여 복원된 코린토스식 기둥머리를 보면 바사이의 선례와 비슷하다. 거꾸로 세운 종 모양의 형태의 중심에 빈 곳이 많고, 애버커스 바로 밑에 커다란 팔메트가 장식되어 있다. 마주보는 두 소용돌이 모양은 바사이의 경우와 같아 낮은 위치에 나타나 있다. 그러나 델포이의 기둥머리에 있어서는 소용돌이 모양이 재차 감아 올려지고, 애버커스의 모퉁이를 떠받치는 고사리 모양의 소용돌이에 연결하고 있다. (ko)
- Коринфський ордер — один з трьох ордерів давньогрецької або архітектури. Два інших — доричний ордер, який був найбільш раннім, його більш витончений наступник, іонічний ордер. Коли класична архітектура, під час епохи Відродження, отримала друге відродження, ще два ордени були додані до канону, тосканський ордер та композитний ордер. Вважається, що коринфський ордер виник у другій половині V ст. до н. е., в архітектурі епохи еллінізму і Стародавнього Риму. Найдавніша капітель, виконана у коринфському ордері, була знайдена на археологічні ділянці в Бассах, і датується 427 роком до н. е. (uk)
- Korintisk ordning är en kolonnordning som skapades i Aten under 400-talet f.Kr. I de äldsta exemplen skiljer den sig från den joniska endast genom akantuskapitälet. I sin normativa arkitekturteori nöjer sig Vitruvius med att beskriva enbart kapitälet, eftersom den korintiska ordningen inte har några särskilda regler för kornischen och de andra delarna. Under senromersk tid fick det korintiska entablementet dock en mycket speciell karaktär. Ett berömt exempel på den korintiska ordningens användning är Dioskurernas tempel (Castor och Pollux-templet) på Forum Romanum i Rom. (sv)
|