dbo:abstract
|
- الغلاف الشمسي (بالإنجليزية: Heliosphere) هو اشبه بفقاعة بالفضاء منتفخة من الرياح الشمسية بداخل الوسط النجمي (تتخلل المجرة غازيَ الهيدروجين والهيليوم). وعلى الرغم من أن الذرات المحايدة كهربائيا والقادمة من الوسط النجمي قادرة على اختراق تلك الفقاعة، إلا ان جميع مكونات فقاعة الغلاف الشمسي تكون منبثقة من الشمس نفسها. تسير الرياح الشمسية خلال أول عشرة مليارات من الكيلومترات من القطر بسرعة تتعدى ملايين الكيلومترات بالساعة. ثم تبدأ بتخفيض سرعتها إلى مادون سرعة الصوت بعد أن تبدأ بالاصطدام بالمحيط النجمي فيتوقف كليهما. تسمى النقطة التي تخفض بها الرياح الشمسية سرعتها إلى مادون سرعة الصوت ب صدمة النهاية termination shock، أما النطاق الذي يتساوى بها ضغط كلا من المحيط النجمي والرياح الشمسية يسمى بحافة الغلاف الشمسي heliopause، أما النقطة التي يقطع بها المحيط النجمي بإتجاه معاكس للرياح الشمسية وبسرعة دون الصوت حيث يصطدم بالمجال الشمسي فتسمى ب صدمة المقدمة bow shock. (ar)
- L'heliosfera és una bombolla que el vent solar produeix a l'espai. Tot i que els àtoms elèctricament neutres provinents de l'espai interestel·lar poden penetrar aquesta bombolla, la pràctica totalitat de la matèria que hi ha dins l'heliosfera emana del mateix Sol. (ca)
- Heliosféra je obal částic obklopující Slunce. Nejspodnější a relativně nejchladnější vrstvou heliosféry je fotosféra. Nad fotosférou se rozprostírá chromosféra a dále nad ní žhavá koróna. Heliosféra končí tam, kde se vyrovnává tlak slunečního větru s tlakem okolních hvězd. Helioplášť je prostor, ve kterém působí magnetické pole Slunce a kde se sluneční vítr pohybuje nadzvukovou rychlostí. Má tvar kapky, kde jeho nejširší část (konec kapky) směřuje proti směru pohybu sluneční soustavy v Galaxii. Okraj heliopláště se nazývá heliopauza a za touto hranicí sluneční vítr zpomaluje pod hranici rychlosti zvuku a magnetické pole Slunce již dále nepůsobí, takže můžeme heliopauzu označit jako hranici naší sluneční soustavy. (cs)
- Η ηλιόσφαιρα είναι μια περιοχή στο διάστημα στο διαστρικό μέσο (υδρογόνο και ήλιο που δημιουργείται στο Γαλαξία) από τον ηλιακό άνεμο που είναι πλάσμα που βγάζει ο ήλιος συνεχώς, με μεταβαλλόμενη ταχύτητα, πυκνότητα, μαγνητικό πεδίο και θερμοκρασία. Αν και ηλεκτρικά ουδέτερα τα άτομα από το διαστρικό αέριο μπορούν να διαπεράσουν αυτήν την φυσαλίδα. Σχεδόν το σύνολο του υλικού της ηλιόσφαιρας προέρχεται από τον Ήλιο τον ίδιο. Θεωρήθηκε για δεκαετίες ότι εκτείνεται σε ένα μεγάλο σχήμα όπως του κομήτη, αλλά το 2009 τα δεδομένα από το Cassini και δείχνουν ένα διαφορετικό σχήμα. Μια άλλη αλλαγή είναι ότι ο ηλιοσφαιρικός κολεός (Heliosheath) δεν είναι ομαλός, αλλά γεμάτος με μαγνητισμένες δίνες. Για τα πρώτα δέκα δισεκατομμύρια χιλιόμετρα της ακτίνας του, ο ηλιακός άνεμος ταξιδεύει με πάνω από ένα εκατομμύριο χιλιόμετρα την ώρα. Δεδομένου ότι αρχίζει να συγκρούεται με το διαστρικό μέσο, επιβραδύνεται ώσπου τελικά να σταματήσει εντελώς. Το σημείο όπου ο ηλιακός άνεμος επιβραδύνεται είναι το όριο του κρουστικού κύματος (Termination Shock). Το εξωτερικό όριο της ηλιόσφαιρας ονομάζεται (Heliopause). Η Ηλιόπαυση είναι το όριο της ηλιόσφαιρας, η επιφάνεια όπου η πίεση των εξερχόμενων σωματιδίων του ηλιακού ανέμου και των εισερχόμενων σωματιδίων από τη μεσοαστρική περιοχή εξισορροπούνται. Μέχρι το 2012 υπήρχε η άποψη πως εξωτερικά από την περιοχή της ηλιόσφαιρας, στις 230 AU, δημιουργείτο ένα τοξοειδές Κύμα Κρούσης (αγγλ. Bow Shock), εξαιτίας της κίνησης του Ήλιου μέσα στον Γαλαξία. Παρόμοιες περιοχές παρατηρούνται συχνά σε πολλά αστέρια στο σύμπαν. Ωστόσο, με βάση νέα δεδομένα από την αποστολή ΙΒΕΧ το 2012, τα οποία μελετήθηκαν σε σύγκριση με δεδομένα από τις αποστολές Voyager 1 και 2, απέδειξαν πως το Ηλιακό σύστημα δεν δημιουργεί τέτοια περιοχή, πιθανόν λόγω της μικρότερης ταχύτητας, από αυτή από την οποία πιστεύαμε μέχρι τότε, με την οποία κινείται αυτή την στιγμή ο Ήλιος στο διαστρικό μέσο. (el)
- Die Heliosphäre (von altgriechisch ἥλιος helios und σφαῖρα sphaira, gemeinsam „Sonnenkugel“) ist die Astrosphäre der Sonne. Sie bezeichnet im Weltraum einen weiträumigen Bereich um die Sonne, in dem der Sonnenwind mit seinen mitgeführten Magnetfeldern wirksam ist. In diesem Bereich verdrängt der Teilchenstrom der Sonne das interstellare Medium. Die Umlaufbahnen der Planeten liegen weit innerhalb. (de)
- La heliosfero estas ovoforma kosma regiono, en kiu ĉefas la influo de la suna vento. Ĝia limo, tiel nomata , markas la lokon, kie la influo de la suna vento cedas antaŭ la fluo de plasmo, gaso aŭ partikloj de la . La suna vento, elĵeto de plasmaj partikloj (ĉefe protonoj kaj elektronoj) el Suno, forblovas la samtipajn partiklojn venintaj de la malproksima kosmo. Tiu limo situas al ĉirkaŭ 14 miliaroj da kilometroj (1,4 x 1010 kilometrojaŭ 1,4 x 1013 metroj), aŭ 94 astronomia unuoj de Suno. La formo de la tiel formata « bobelo » estas ankoraŭ temo de debato, sed oni pli malplibone difinis :
* Plilongigita formo, pro la movo de Suno rilat'al la interstela medio;
* Spirala formo, pro la rotacio de Suno;
* Diversaj perturboj ŝuldataj al influoj la planedaj magnetaj kampoj, aŭ la . La kosmosondilo Voyager 1 estas la unua artefarita objekto, kiu transiris la limon de la heliosfero. (eo)
- La heliosfera o heliósfera es la región espacial que se encuentra bajo la influencia del viento solar y su campo magnético, que se compone de iones procedentes de la y se extiende más allá de la órbita de Plutón. Esto da origen a una burbuja magnética en cuyo interior se encuentran los planetas de nuestro sistema solar. El límite que impone la burbuja se llama heliopausa. La capa que separa a la heliopausa del frente de choque de terminación se llama heliofunda. Habitualmente se ha pensado en la heliosfera como una estructura con forma de cometa; sin embargo, investigaciones realizadas con el instrumento MIMI de la sonda Cassini que complementan a las realizadas por la misión IBEX sugieren que su forma es más parecida a la de una burbuja. Muy importante serán las contribuciones de las sondas interestelares Voyager 1 y Voyager 2 para comprender el fin de la heliopausa y la composición del espacio exterior a nuestro sistema solar. (es)
- Heliosfera eguzki haizearen eraginpean dagoen eremua da, datozen ioiez osatua dago eta Plutoneko orbitatik haratago hedatzen da. Honek burbuila magnetiko bat sortzen du, bere barnean Eguzki-sistemako planetak daude. Burbuila honek ezartzen duen mugari heliopausa deritzo. Heliopausa banatzen duen geruzari deritzo. (eu)
- The heliosphere is the magnetosphere, astrosphere and outermost atmospheric layer of the Sun. It takes the shape of a vast, bubble-like region of space. In plasma physics terms, it is the cavity formed by the Sun in the surrounding interstellar medium. The "bubble" of the heliosphere is continuously "inflated" by plasma originating from the Sun, known as the solar wind. Outside the heliosphere, this solar plasma gives way to the interstellar plasma permeating the Milky Way. As part of the interplanetary magnetic field, the heliosphere shields the Solar System from significant amounts of cosmic ionizing radiation; uncharged gamma rays are, however, not affected. Its name was likely coined by Alexander J. Dessler, who is credited with first use of the word in scientific literature in 1967. The scientific study of the heliosphere is heliophysics, which includes space weather and space climate. Flowing unimpeded through the Solar System for billions of kilometres, the solar wind extends far beyond even the region of Pluto, until it encounters the "termination shock", where its motion slows abruptly due to the outside pressure of the interstellar medium. The "heliosheath", is a broad transitional region between the termination shock and the heliosphere's outmost edge, the "heliopause". The overall shape of the heliosphere resembles that of a comet; being roughly spherical on one side, with a long trailing tail opposite, known as "heliotail". Two Voyager program spacecraft explored the outer reaches of the heliosphere, passing through the termination shock and the heliosheath. Voyager 1 encountered the heliopause on 25 August 2012, when the spacecraft measured a forty-fold sudden increase in plasma density. Voyager 2 traversed the heliopause on 5 November 2018. Because the heliopause marks the boundary between matter originating from the Sun and matter originating from the rest of the galaxy, spacecraft that depart the heliosphere (such as the two Voyagers) are in interstellar space. (en)
- L'héliosphère est l'astrosphère du Soleil, une zone en forme de bulle allongée dans l'espace, engendrée par les vents solaires. Sa limite est l'héliopause, qui délimite la zone d'influence des vents solaires, lorsqu'ils rencontrent le milieu interstellaire. Le vent solaire consiste en la projection de particules atomiques (essentiellement protons et électrons) par la haute atmosphère de notre étoile, le Soleil. Ce plasma impose une pression (une sorte de souffle) vers l'extérieur du système solaire et repousse le flux de particules similaires mais provenant de l'espace lointain. La forme de la bulle ainsi produite n'est que très approximativement sphérique et reste sujette à controverses scientifiques, mais les éléments principaux en sont relativement bien définis :
* une forme allongée produite par le déplacement du Soleil ;
* une forme spiralée produite par la rotation du Soleil ;
* diverses déformations provenant de l'influence des champs magnétiques solaires et planétaires qui influencent fortement la trajectoire des particules chargées qui constituent le vent solaire. En particulier, il est considéré comme très probable que la limite de l'héliosphère, l'héliopause, soit très fluctuante et largement influençable par des facteurs internes comme externes (les éruptions solaires, par exemple). (fr)
- Heliofer adalah sebuah gelembung di angkasa luar yang "ditiup" pada medium antarbintang (gas hidrogen dan helium yang menyelubungi galaksi) oleh angin surya. meski atom bermuatan netral dapat menembus gelembung ini, hampir semua bahan di dalam gelembung ini berasal hanya dari matahari. Pada radius sepuluh miliar kilometer yang pertama, angin surya bergerak pada kecepatan sekitar satu juta kilometer per jam. Saat mulai berkolisi dengan medium antarbintang, angin surya mengalami perlambatan sampai akhirnya berhenti sama sekali. Titik di mana angin surya mengalami perlambatan dinamai "termination shock", dan titik di mana medium antarbintang dan tekanan angin surya adalah sama disebut 'heliopause'. Titik di mana medium antarbintang berbalik arah, dan mengalami perlambatan saat bertabrakan dengan heliosfer disebut bow shock. (in)
- L’eliosfera è quella regione dello spazio che circonda il Sole nella quale la densità del vento solare è maggiore di quella della materia interstellare circostante. Ha la forma di una gigantesca bolla intorno al Sole, non centrata su di esso, continuamente “gonfiata” dal vento solare per cui i suoi confini hanno una forma irregolare in base alla distribuzione ed intensità del vento che a sua volta dipende dall’attività solare: ha più un aspetto cometario con una coda allungata nel senso opposto al moto del Sole nella galassia. L'eliosfera fornisce uno scudo contro le radiazioni cosmiche assorbendone gran parte in maniera simile alla protezione offerta dalle magnetosfere planetarie contro il vento solare. La parola "eliosfera" è stata probabilmente coniata da Alexander J. Dessier, a cui si attribuisce il primo uso di questo ternine nella letteratura scientifica nel 1967. Il vento solare soffia indisturbato per miliardi di chilometri (incontrando come ostacoli solo i vari corpi celesti e le loro magnetosfere, se ne possiedono), fino a quando il suo moto rallenta a velocità subsoniche a causa dello scontro con il mezzo interstellare e della pressione che esso esercita. Il vento solare è quindi soggetto a compressione e riscaldamento. La zona dell’eliosfera in cui ciò avviene è denominata termination shock. La regione più esterna dell’eliosfera è denominata elioguaina (Heliosheath) ed è la zona di transizione tra il termination shock e l’eliopausa che rappresenta il bordo esterno dell’eliosfera, oltre il quale il vento solare si arresta e prevale il mezzo interstellare. L’eliopausa si può considerare come uno dei confini del Sistema Solare, basato sul criterio dell’influenza del vento solare. Criteri basati sull’attrazione gravitazionale solare sono più labili in quanto la gravità si estende senza limiti, ovviamente indebolendosi con la distanza. Da notare che la Nube di Oort si trova oltre l’eliopausa ma è legata gravitazionalmente al Sole. Per mancanza di dati precisi non si è riusciti ancora a stabilire la reale estensione dell'eliosfera; probabilmente, si sviluppa fino a un minimo di 3 volte la distanza tra il Sole e Plutone. La parte interna dell'eliosfera è stata studiata dalla sonda Ulysses, mentre si analizzano i dati trasmessi dalle Pioneer 10 e 11 e Voyager 1 e 2, che sono riuscite a spingersi oltre l'orbita di Plutone e a inoltrarsi nello spazio profondo, per valutarne l'estensione e le proprietà nella zona più esterna. Da giugno 2011 si suppone che l'eliosfera sia piena di 'bolle magnetiche' (ognuna larga circa 1 UA), che creano la "zona schiumosa". Questa teoria spiega le rilevazioni effettuate delle due sonde Voyager. (it)
- 태양권(영어: heliosphere)은 태양풍에 의해 형성된 성간매질 내부의 이른바 "거품"이다. 성간공간으로부터 날아오는 전기적으로 중성인 원자는 이 거품을 뚫고 지나갈 수 있지만, 사실상 태양권 내의 모든 물질은 태양 스스로가 방출하는 것이다. (ko)
- De heliosfeer is het gebied waarin de zonnewind de overheersende stroom van deeltjes is. De zonnewind bestaat uit geïoniseerde deeltjes afkomstig van de corona van de zon. Deze kunnen in de magnetosfeer van de aarde magnetische stormen doen ontstaan (zie poollicht) die invloed kunnen hebben op onze draadloze communicatiesystemen. Het gebied wordt begrensd door de heliopauze. De heliopauze is het gebied waar de kracht van de zonnewind zo sterk is afgenomen dat hij wordt meegesleurd door de deeltjes die het interstellair medium vormen. Hierna eindigt de invloed van het zonnestelsel. De zonnewind heeft de eerste 10 miljard kilometer een snelheid van één miljoen kilometer per uur. Als hij begint te botsen met de interstellaire materie daalt de snelheid tot subsonische snelheid. De plaats waar de snelheid subsonisch wordt, wordt termination shock genoemd. Daar worden de deeltjes vertraagd (100 km/s) door de tegemoetkomende interstellaire deeltjes (400 km/s). De achteropkomende deeltjes halen de vertraagde deeltjes in en er ontstaat een schokgolf. Dit is te vergelijken met water dat van de kraan in de gootsteen valt. In eerste instantie vloeit het water snel weg maar vertraagt even verder. Het achterop komende water botst op het vertraagde water en vormt een schokgolf. Bij de zon vindt dit plaats op 75 tot 90 astronomische eenheden van de zon. Volgens de American Geophysical Union passeerde de Voyager 1 dit gebied in december 2004. Hij bevond zich toen 94 AE van de zon. In 2013 verliet de Voyager 1 definitief het zonnestelsel. Voyager 2 was echter op 76 AE van de zon toen hij deeltjes uit tegenovergestelde richting waarnam. Dat was in mei 2006. Dat betekent dat de heliosfeer een onregelmatige vorm heeft: dikker in het noorden, ingedeukt in het zuiden. De plaats waar de snelheid van de interstellaire materie en de zonnewind elkaar opheffen noemt men de heliopause. Waar de snelheid van de interstellaire materie subsonisch wordt ontstaat een boegschok (analoog aan de boeggolf van een schip). Hier worden de interstellaire deeltjes om het zonnestelsel heen geleid. Bij de rode reus Mira in het sterrenbeeld Walvis neemt men duidelijk een boogschok en een heliopauze waar. De ster beweegt tegen 130 km/s door de ruimte. (nl)
- 太陽圏(たいようけん)、または太陽系圏(たいようけいけん)、ヘリオスフィア(Heliosphere)は、太陽系の周囲の荷電粒子の泡であり、太陽風の届く範囲の空間である。電気的に中性な原子は太陽圏を通り抜けることができるが、事実上、太陽圏の全ての物質は太陽自身から放出されている。 太陽から半径数百億kmは、太陽風は100万km/h以上の速度で吹く。星間物質と相互作用をし始めると、太陽風の速度は低下し始め、最終的に止まる。太陽風が減速し始める地点は末端衝撃波面と呼ばれ、太陽風は減速しながらヘリオシースを進み、星間物質と太陽風の圧力が平衡になるヘリオポーズに達する。 ヘリオポーズを超えると、星間物質が太陽圏に衝突するようになり、かつてはバウショックと呼ばれる領域が存在すると考えられていたが、IBEXのデータによると、星間物質の中を進む太陽の速度は、バウショックを形成するには小さすぎることが示唆された。また、カッシーニとIBEXのデータから、2009年には挑戦的な「太陽尾」理論が提唱された。ボイジャーのデータからは、ヘリオシースは「磁気バブル」と「よどみ領域」を持つという新しい理論が提唱された。 ヘリオシースの中の「よどみ領域」は、113天文単位から始まることが、2010年のボイジャー1号の観測結果から発見された。ここでは、太陽風の速度は0になり、磁場の強さは2倍になり、銀河からの高エネルギー電子は100倍になる。120天文単位の位置にいたボイジャー1号は、2012年3月から宇宙線の急激な増加を検出し始め、ヘリオポーズに近づいている明らかなサインだと考えられた。 (ja)
- Heliosfera – obszar wokół Słońca, w którym ciśnienie wiatru słonecznego przeważa nad ciśnieniem wiatrów galaktycznych, tworząc „bąbel” wyrzucanej przez Słońce materii w otaczającym ośrodku międzygwiazdowym. Heliosfera zawiera w sobie Słońce, wszystkie planety i większość mniejszych ciał Układu Słonecznego, chociaż hipotetyczny obłok Oorta rozciąga się daleko poza jej granice. (pl)
- Гелиосфе́ра — область околосолнечного пространства, в которой плазма солнечного ветра движется относительно Солнца со сверхзвуковой скоростью. Извне гелиосфера ограничена , возникающей в солнечном ветре из-за его взаимодействия с и . Первые 10 млрд километров скорость солнечного ветра составляет около миллиона километров в час. По мере того, как он сталкивается с межзвёздной средой, происходит его торможение и смешение с ней. Граница, на которой происходит замедление солнечного ветра, носит название границы ударной волны; граница, вдоль которой уравновешивается давление солнечного ветра и межзвёздной среды, носит название гелиопаузы; граница, на которой происходит столкновение межзвёздной среды с набегающим солнечным ветром — головная ударная волна. Понятие «гелиосфера» является частным примером более общего явления — астросферы (и в ближайшее время единственным доступным для исследования изнутри). Применительно к произвольным звёздам в англоязычной литературе также может использоваться синонимичный термин «пузырь звёздного ветра». (ru)
- A heliosfera é uma região periférica do Sol, preenchida pelo vento solar. A região é limitada pela heliopausa. Estudos desta região com instrumentos acondicionados nas espaçonaves do Programa Pioneer (Pioneer 10 e Pioneer 11) e do Programa Voyager (Voyager 1 e Voyager 2) confirmam que a heliosfera estende-se para além do sistema solar, possivelmente até uma distância de 100 U.A. (unidades astronômicas) a partir do Sol. (pt)
- 太陽圈(英语:Heliosphere)是太陽所能支配或控制的太空區域。太陽圈的邊緣是一個磁性氣狀泡,並且遠遠的超出冥王星之外。從太陽"吹"出的電漿,也就是所謂的太陽風,創建和維護著這個鼓起的泡沫,並且抵抗來自銀河系的氫氣和氦氣,也就是外面的星際物質,滲入的壓力。太陽風從太陽向外流動,直到遭遇到終端震波,然後在那裏突然的減速。航海家太空船積極的探測太陽圈的邊界,穿越過震波和進入日鞘,為了到達太陽圈最外層的邊緣,稱為日球層頂的過渡區。當太陽在空間中移動時,太陽圈的整體形狀是由星際物質控制的,它似乎不是一個完美的球形。以有限的資料用於未探勘過的自然界,已經推導出許多理論的架結構。 在2013年9月12日,NASA宣布航海家一號已經在2012年8月25日穿過太陽圈,當時它測量到的電漿密度突然增加了40倍。因為日鞘標誌著太陽風和其餘銀河系的一種邊界,可以說航海家一號已經離開太陽系,抵達星際空間。 (zh)
- Геліосфе́ра — зона у космічному просторі навколо Сонця, оточена міжзоряним простором, що перебуває під впливом сонячного вітру. Майже вся речовина в межах геліосфери походить із Сонця. Межею геліосфери вважають геліопаузу, де потік сонячної плазми врівноважується гідродинамічним та магнітним тиском міжзоряного газу. За сучасними даними ця межа розташована на відстані близько 100 а.о. і деякою мірою залежить від сонячної активності. Форма геліосфери несиметрична, що зумовлено рухом Сонця відносно навколишнього середовища у напрямку апекса зі швидкістю 20—25 км/с. На відстані 60–70 а.о. (10 млрд км) від Сонця сонячний вітер рухається зі швидкістю понад 200 км/с (1 млн км/год), але внаслідок взаємодії з міжзоряним простором гальмується і його швидкість падає до нуля. Межа, на якій відбувається гальмування сонячного вітру міжзоряним простором, має назву головної ударної хвилі (англ. termination shock). Цієї межі, яка розташована на відстані близько 90 а.о. від Сонця, досягли 2003 року космічні апарати Вояджер-1 та Вояджер-2та у інших роках космічні апарати " Піонер 10" й "Піонер 11". Межа, на якій рух сонячного вітру зупиняється, має назву межі ударної хвилі (англ. bow shock). (uk)
|
rdfs:comment
|
- L'heliosfera és una bombolla que el vent solar produeix a l'espai. Tot i que els àtoms elèctricament neutres provinents de l'espai interestel·lar poden penetrar aquesta bombolla, la pràctica totalitat de la matèria que hi ha dins l'heliosfera emana del mateix Sol. (ca)
- Die Heliosphäre (von altgriechisch ἥλιος helios und σφαῖρα sphaira, gemeinsam „Sonnenkugel“) ist die Astrosphäre der Sonne. Sie bezeichnet im Weltraum einen weiträumigen Bereich um die Sonne, in dem der Sonnenwind mit seinen mitgeführten Magnetfeldern wirksam ist. In diesem Bereich verdrängt der Teilchenstrom der Sonne das interstellare Medium. Die Umlaufbahnen der Planeten liegen weit innerhalb. (de)
- Heliosfera eguzki haizearen eraginpean dagoen eremua da, datozen ioiez osatua dago eta Plutoneko orbitatik haratago hedatzen da. Honek burbuila magnetiko bat sortzen du, bere barnean Eguzki-sistemako planetak daude. Burbuila honek ezartzen duen mugari heliopausa deritzo. Heliopausa banatzen duen geruzari deritzo. (eu)
- 태양권(영어: heliosphere)은 태양풍에 의해 형성된 성간매질 내부의 이른바 "거품"이다. 성간공간으로부터 날아오는 전기적으로 중성인 원자는 이 거품을 뚫고 지나갈 수 있지만, 사실상 태양권 내의 모든 물질은 태양 스스로가 방출하는 것이다. (ko)
- Heliosfera – obszar wokół Słońca, w którym ciśnienie wiatru słonecznego przeważa nad ciśnieniem wiatrów galaktycznych, tworząc „bąbel” wyrzucanej przez Słońce materii w otaczającym ośrodku międzygwiazdowym. Heliosfera zawiera w sobie Słońce, wszystkie planety i większość mniejszych ciał Układu Słonecznego, chociaż hipotetyczny obłok Oorta rozciąga się daleko poza jej granice. (pl)
- A heliosfera é uma região periférica do Sol, preenchida pelo vento solar. A região é limitada pela heliopausa. Estudos desta região com instrumentos acondicionados nas espaçonaves do Programa Pioneer (Pioneer 10 e Pioneer 11) e do Programa Voyager (Voyager 1 e Voyager 2) confirmam que a heliosfera estende-se para além do sistema solar, possivelmente até uma distância de 100 U.A. (unidades astronômicas) a partir do Sol. (pt)
- 太陽圈(英语:Heliosphere)是太陽所能支配或控制的太空區域。太陽圈的邊緣是一個磁性氣狀泡,並且遠遠的超出冥王星之外。從太陽"吹"出的電漿,也就是所謂的太陽風,創建和維護著這個鼓起的泡沫,並且抵抗來自銀河系的氫氣和氦氣,也就是外面的星際物質,滲入的壓力。太陽風從太陽向外流動,直到遭遇到終端震波,然後在那裏突然的減速。航海家太空船積極的探測太陽圈的邊界,穿越過震波和進入日鞘,為了到達太陽圈最外層的邊緣,稱為日球層頂的過渡區。當太陽在空間中移動時,太陽圈的整體形狀是由星際物質控制的,它似乎不是一個完美的球形。以有限的資料用於未探勘過的自然界,已經推導出許多理論的架結構。 在2013年9月12日,NASA宣布航海家一號已經在2012年8月25日穿過太陽圈,當時它測量到的電漿密度突然增加了40倍。因為日鞘標誌著太陽風和其餘銀河系的一種邊界,可以說航海家一號已經離開太陽系,抵達星際空間。 (zh)
- الغلاف الشمسي (بالإنجليزية: Heliosphere) هو اشبه بفقاعة بالفضاء منتفخة من الرياح الشمسية بداخل الوسط النجمي (تتخلل المجرة غازيَ الهيدروجين والهيليوم). وعلى الرغم من أن الذرات المحايدة كهربائيا والقادمة من الوسط النجمي قادرة على اختراق تلك الفقاعة، إلا ان جميع مكونات فقاعة الغلاف الشمسي تكون منبثقة من الشمس نفسها. (ar)
- Heliosféra je obal částic obklopující Slunce. Nejspodnější a relativně nejchladnější vrstvou heliosféry je fotosféra. Nad fotosférou se rozprostírá chromosféra a dále nad ní žhavá koróna. Heliosféra končí tam, kde se vyrovnává tlak slunečního větru s tlakem okolních hvězd. (cs)
- Η ηλιόσφαιρα είναι μια περιοχή στο διάστημα στο διαστρικό μέσο (υδρογόνο και ήλιο που δημιουργείται στο Γαλαξία) από τον ηλιακό άνεμο που είναι πλάσμα που βγάζει ο ήλιος συνεχώς, με μεταβαλλόμενη ταχύτητα, πυκνότητα, μαγνητικό πεδίο και θερμοκρασία. Αν και ηλεκτρικά ουδέτερα τα άτομα από το διαστρικό αέριο μπορούν να διαπεράσουν αυτήν την φυσαλίδα. Σχεδόν το σύνολο του υλικού της ηλιόσφαιρας προέρχεται από τον Ήλιο τον ίδιο. Θεωρήθηκε για δεκαετίες ότι εκτείνεται σε ένα μεγάλο σχήμα όπως του κομήτη, αλλά το 2009 τα δεδομένα από το Cassini και δείχνουν ένα διαφορετικό σχήμα. Μια άλλη αλλαγή είναι ότι ο ηλιοσφαιρικός κολεός (Heliosheath) δεν είναι ομαλός, αλλά γεμάτος με μαγνητισμένες δίνες. (el)
- La heliosfero estas ovoforma kosma regiono, en kiu ĉefas la influo de la suna vento. Ĝia limo, tiel nomata , markas la lokon, kie la influo de la suna vento cedas antaŭ la fluo de plasmo, gaso aŭ partikloj de la . La suna vento, elĵeto de plasmaj partikloj (ĉefe protonoj kaj elektronoj) el Suno, forblovas la samtipajn partiklojn venintaj de la malproksima kosmo. Tiu limo situas al ĉirkaŭ 14 miliaroj da kilometroj (1,4 x 1010 kilometrojaŭ 1,4 x 1013 metroj), aŭ 94 astronomia unuoj de Suno. La formo de la tiel formata « bobelo » estas ankoraŭ temo de debato, sed oni pli malplibone difinis : (eo)
- La heliosfera o heliósfera es la región espacial que se encuentra bajo la influencia del viento solar y su campo magnético, que se compone de iones procedentes de la y se extiende más allá de la órbita de Plutón. Esto da origen a una burbuja magnética en cuyo interior se encuentran los planetas de nuestro sistema solar. El límite que impone la burbuja se llama heliopausa. La capa que separa a la heliopausa del frente de choque de terminación se llama heliofunda. (es)
- The heliosphere is the magnetosphere, astrosphere and outermost atmospheric layer of the Sun. It takes the shape of a vast, bubble-like region of space. In plasma physics terms, it is the cavity formed by the Sun in the surrounding interstellar medium. The "bubble" of the heliosphere is continuously "inflated" by plasma originating from the Sun, known as the solar wind. Outside the heliosphere, this solar plasma gives way to the interstellar plasma permeating the Milky Way. As part of the interplanetary magnetic field, the heliosphere shields the Solar System from significant amounts of cosmic ionizing radiation; uncharged gamma rays are, however, not affected. Its name was likely coined by Alexander J. Dessler, who is credited with first use of the word in scientific literature in 1967. T (en)
- L'héliosphère est l'astrosphère du Soleil, une zone en forme de bulle allongée dans l'espace, engendrée par les vents solaires. Sa limite est l'héliopause, qui délimite la zone d'influence des vents solaires, lorsqu'ils rencontrent le milieu interstellaire. Le vent solaire consiste en la projection de particules atomiques (essentiellement protons et électrons) par la haute atmosphère de notre étoile, le Soleil. Ce plasma impose une pression (une sorte de souffle) vers l'extérieur du système solaire et repousse le flux de particules similaires mais provenant de l'espace lointain. (fr)
- Heliofer adalah sebuah gelembung di angkasa luar yang "ditiup" pada medium antarbintang (gas hidrogen dan helium yang menyelubungi galaksi) oleh angin surya. meski atom bermuatan netral dapat menembus gelembung ini, hampir semua bahan di dalam gelembung ini berasal hanya dari matahari. (in)
- L’eliosfera è quella regione dello spazio che circonda il Sole nella quale la densità del vento solare è maggiore di quella della materia interstellare circostante. Ha la forma di una gigantesca bolla intorno al Sole, non centrata su di esso, continuamente “gonfiata” dal vento solare per cui i suoi confini hanno una forma irregolare in base alla distribuzione ed intensità del vento che a sua volta dipende dall’attività solare: ha più un aspetto cometario con una coda allungata nel senso opposto al moto del Sole nella galassia. (it)
- 太陽圏(たいようけん)、または太陽系圏(たいようけいけん)、ヘリオスフィア(Heliosphere)は、太陽系の周囲の荷電粒子の泡であり、太陽風の届く範囲の空間である。電気的に中性な原子は太陽圏を通り抜けることができるが、事実上、太陽圏の全ての物質は太陽自身から放出されている。 太陽から半径数百億kmは、太陽風は100万km/h以上の速度で吹く。星間物質と相互作用をし始めると、太陽風の速度は低下し始め、最終的に止まる。太陽風が減速し始める地点は末端衝撃波面と呼ばれ、太陽風は減速しながらヘリオシースを進み、星間物質と太陽風の圧力が平衡になるヘリオポーズに達する。 ヘリオポーズを超えると、星間物質が太陽圏に衝突するようになり、かつてはバウショックと呼ばれる領域が存在すると考えられていたが、IBEXのデータによると、星間物質の中を進む太陽の速度は、バウショックを形成するには小さすぎることが示唆された。また、カッシーニとIBEXのデータから、2009年には挑戦的な「太陽尾」理論が提唱された。ボイジャーのデータからは、ヘリオシースは「磁気バブル」と「よどみ領域」を持つという新しい理論が提唱された。 (ja)
- De heliosfeer is het gebied waarin de zonnewind de overheersende stroom van deeltjes is. De zonnewind bestaat uit geïoniseerde deeltjes afkomstig van de corona van de zon. Deze kunnen in de magnetosfeer van de aarde magnetische stormen doen ontstaan (zie poollicht) die invloed kunnen hebben op onze draadloze communicatiesystemen. Het gebied wordt begrensd door de heliopauze. De heliopauze is het gebied waar de kracht van de zonnewind zo sterk is afgenomen dat hij wordt meegesleurd door de deeltjes die het interstellair medium vormen. Hierna eindigt de invloed van het zonnestelsel. (nl)
- Гелиосфе́ра — область околосолнечного пространства, в которой плазма солнечного ветра движется относительно Солнца со сверхзвуковой скоростью. Извне гелиосфера ограничена , возникающей в солнечном ветре из-за его взаимодействия с и . Понятие «гелиосфера» является частным примером более общего явления — астросферы (и в ближайшее время единственным доступным для исследования изнутри). Применительно к произвольным звёздам в англоязычной литературе также может использоваться синонимичный термин «пузырь звёздного ветра». (ru)
- Геліосфе́ра — зона у космічному просторі навколо Сонця, оточена міжзоряним простором, що перебуває під впливом сонячного вітру. Майже вся речовина в межах геліосфери походить із Сонця. Межею геліосфери вважають геліопаузу, де потік сонячної плазми врівноважується гідродинамічним та магнітним тиском міжзоряного газу. За сучасними даними ця межа розташована на відстані близько 100 а.о. і деякою мірою залежить від сонячної активності. Форма геліосфери несиметрична, що зумовлено рухом Сонця відносно навколишнього середовища у напрямку апекса зі швидкістю 20—25 км/с. (uk)
|