An Entity of Type: WikicatNuclearInterdisciplinaryTopics, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

In physics, induced gamma emission (IGE) refers to the process of fluorescent emission of gamma rays from excited nuclei, usually involving a specific nuclear isomer. It is analogous to conventional fluorescence, which is defined as the emission of a photon (unit of light) by an excited electron in an atom or molecule. In the case of IGE, nuclear isomers can store significant amounts of excitation energy for times long enough for them to serve as nuclear fluorescent materials. There are over 800 known nuclear isomers but almost all are too intrinsically radioactive to be considered for applications. As of 2006 there were two proposed nuclear isomers that appeared to be physically capable of IGE fluorescence in safe arrangements: tantalum-180m and hafnium-178m2.

Property Value
dbo:abstract
  • In physics, induced gamma emission (IGE) refers to the process of fluorescent emission of gamma rays from excited nuclei, usually involving a specific nuclear isomer. It is analogous to conventional fluorescence, which is defined as the emission of a photon (unit of light) by an excited electron in an atom or molecule. In the case of IGE, nuclear isomers can store significant amounts of excitation energy for times long enough for them to serve as nuclear fluorescent materials. There are over 800 known nuclear isomers but almost all are too intrinsically radioactive to be considered for applications. As of 2006 there were two proposed nuclear isomers that appeared to be physically capable of IGE fluorescence in safe arrangements: tantalum-180m and hafnium-178m2. (en)
  • L'émission gamma induite est un phénomène physique controversé consistant en l'émission de rayons γ par un isomère nucléaire au cours d'une transition isomérique au sein de son noyau déclenchée par une excitation extérieure, de manière comparable à la fluorescence de certains atomes dont les électrons émettent des rayonnements électromagnétiques après avoir reçu une excitation non thermique. Notée généralement IGE en référence à sa désignation anglophone « Induced Gamma Emission », l'émission gamma induite recouvre en réalité deux phénomènes distincts : 1. * La possibilité d'exciter un noyau atomique X en le soumettant à un flux de photons énergétiques (plusieurs centaines de kiloélectron-volts), ce qu'on peut écrire X(γ,γ')mX ; ce noyau ré-émet par la suite son énergie d'excitation sous forme de rayons γ par relaxation vers son état fondamental. 2. * La possibilité de déclencher le retour à l'état fondamental par stimulation extérieure, typiquement un rayonnement X incident, ce qui permettrait de libérer à volonté l'énergie d'excitation des isomères nucléaires ; ceci peut s'écrire mX(γ,γ')X, c'est-à-dire la réaction inverse de la précédente. Si le premier phénomène est aujourd'hui bien documenté, le second demeure en revanche l'objet d'âpres débats, loin d'être tranchés tant les enjeux concernent des domaines stratégiques : outre la possibilité de stocker l'énergie avec une densité exceptionnelle qui révolutionnerait bon nombre de technologies existantes, cela permettrait également de concevoir de nouvelles armes de destruction massive bien plus compactes et létales que celles actuellement disponibles. L'IGE concerne a priori tous les isomères nucléaires existants (on en connait environ 800), mais seuls quelques-uns ont une stabilité suffisante pour envisager des applications de ce phénomène : il s'agit en premier lieu de l'hafnium 178m2, intensivement étudié pour ses applications militaires éventuelles, ainsi que du tantale 180m1, seul isomère nucléaire stable connu (sa période radioactive est d'au moins 1015 ans) et présent dans le milieu naturel (il constitue 0,012 % du tantale naturel). D'autres isomères (zinc 66m, platine 186m, osmium 187m) sont parfois mentionnés. (fr)
  • У фізиці термін вимушене гамма-випромінювання (ВГВ) відноситься до процесу флуоресцентного випромінювання гамма-променя з збуджених ядер, як правило, за участю певного ядерного ізомера. Це аналог звичайної флуоресценції, яка визначається як випромінювання фотона (одиниці світла) збудженим електроном в атомі або молекулі. У випадку ВГВ ядерні ізомери можуть зберігати значну кількість енергії збудження протягом часу, достатнього для того, щоб вони могли служити ядерними флуоресцентними матеріалами. Відомо понад 800 ядерних ізомерів але майже всі є надто внутрішньо радіоактивними, щоб їх можна було розглядати для застосування. Станом на 2006 р. було запропоновано два ядерні ізомери, які фізично здатні до ВГВ у безпечних пристроях: тантал-180m та гафній-178m2. (uk)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 2178380 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 14802 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1121233835 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:date
  • 0021-11-04 (xsd:date)
  • 2021-11-04 (xsd:date)
dbp:url
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • In physics, induced gamma emission (IGE) refers to the process of fluorescent emission of gamma rays from excited nuclei, usually involving a specific nuclear isomer. It is analogous to conventional fluorescence, which is defined as the emission of a photon (unit of light) by an excited electron in an atom or molecule. In the case of IGE, nuclear isomers can store significant amounts of excitation energy for times long enough for them to serve as nuclear fluorescent materials. There are over 800 known nuclear isomers but almost all are too intrinsically radioactive to be considered for applications. As of 2006 there were two proposed nuclear isomers that appeared to be physically capable of IGE fluorescence in safe arrangements: tantalum-180m and hafnium-178m2. (en)
  • У фізиці термін вимушене гамма-випромінювання (ВГВ) відноситься до процесу флуоресцентного випромінювання гамма-променя з збуджених ядер, як правило, за участю певного ядерного ізомера. Це аналог звичайної флуоресценції, яка визначається як випромінювання фотона (одиниці світла) збудженим електроном в атомі або молекулі. У випадку ВГВ ядерні ізомери можуть зберігати значну кількість енергії збудження протягом часу, достатнього для того, щоб вони могли служити ядерними флуоресцентними матеріалами. Відомо понад 800 ядерних ізомерів але майже всі є надто внутрішньо радіоактивними, щоб їх можна було розглядати для застосування. Станом на 2006 р. було запропоновано два ядерні ізомери, які фізично здатні до ВГВ у безпечних пристроях: тантал-180m та гафній-178m2. (uk)
  • L'émission gamma induite est un phénomène physique controversé consistant en l'émission de rayons γ par un isomère nucléaire au cours d'une transition isomérique au sein de son noyau déclenchée par une excitation extérieure, de manière comparable à la fluorescence de certains atomes dont les électrons émettent des rayonnements électromagnétiques après avoir reçu une excitation non thermique. Notée généralement IGE en référence à sa désignation anglophone « Induced Gamma Emission », l'émission gamma induite recouvre en réalité deux phénomènes distincts : (fr)
rdfs:label
  • Induced gamma emission (en)
  • Émission gamma induite (fr)
  • Вимушене гамма-випромінювання (uk)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License