| dbo:abstract
|
- I²C és un bus de comunicacions en sèrie. El seu nom ve d'Inter-Integrated Circuit (Circuits Inter-Integrats). La versió 1.0 data de l'any 1992 i la versió 2.1 de l'any 2000, el seu dissenyador és Philips. La velocitat és de 100Kbits per segon en el mode estàndard, encara que també permet velocitats de 3.4 Mbit/s. És un bus molt utilitzat en la indústria, principalment per a comunicar microcontroladors i els seus perifèrics en sistemes integrats (Embedded Systems) i generalitzant més, per a comunicar circuits integrats entre si que normalment resideixen en un mateix circuit imprès. La principal característica d'I²C és que utilitza dos línies per a transmetre la informació: una per a les dades i per un altre el senyal de rellotge. També és necessària una tercera línia, però esta només és la referència (massa). Com que solen comunicar-se circuits en una mateixa placa que comparteixen una mateixa massa, aquesta tercera línia no sol ser necessària. (ca)
- I²C (anglicky Inter-Integrated Circuit, čteme I-squared-C, nesprávně I-two-C) je počítačová sériová sběrnice vyvinutá firmou Philips, která je používána k připojování nízkorychlostních periferií k základní desce, vestavěnému systému nebo mobilnímu telefonu. Prakticky identická sběrnice se skrývá i pod zkratkou TWI (Two Wire Interface – dvoudrátové rozhraní), kterou používá firma Atmel a další výrobci namísto chráněné značky I2C. (cs)
- ممر ناقل بين الدارات المتكاملة (بالإنجليزية: Inter-Integrated Circuits) اختصاراً I²C وتقرأ آي تو سي، هي تقنية تسمح بتشغيل مجموعة من العناصر أو الأجهزة باستخدام أقل عدد ممكن من التوصيلات الإلكترونية وبنفس الكفاءة. تسمح التقنية بتشغيل وتبادل البيانات مع جميع الأجهزة من خلال سلكين فقط أو بالأصح من خلال إشارتين كهربيتين. سلك لنقل البيانات serial data line وسلك التشغيل (عبارة عن ساعة) serial clock line. كل عنصر له شفرة أو رقم معرّف مسبقاً أثناء التصنيع (مثل الـ ip address للإنترنت أو الـ mac address لشبكات الوايرلس) ومن ثم يقوم المتحّكم بالتواصل مع كل جهاز بحسب شفرته الخاصة والتشغيل على حسب الساعة. جميع الأجهزة يتم توصيلها على التوالي، كما يمكن التعامل مع كل عنصر بشكل مستقل بالإضافة إلى إمكانية العمل على أكثر من عنصر في نفس الوقت والمعروف بالـ hot swapping. (ar)
- I²C, für englisch Inter-Integrated Circuit, im Deutschen gesprochen als I-Quadrat-C oder englisch I-Squared-C (ˈaɪ skwɛərd ˈsiː) oder I-2-C (ˈaɪ tuː ˈsiː), ist ein 1982 von Philips Semiconductors (heute NXP Semiconductors) entwickelter serieller Datenbus. Er wird hauptsächlich geräteintern für die Kommunikation zwischen verschiedenen Schaltungsteilen benutzt, z. B. zwischen einem Controller und Peripherie-ICs. Das ursprüngliche System wurde von Philips in den frühen 1980er Jahren entwickelt, um verschiedene Chips in Fernsehgeräten einfach steuern zu können. Seit Mitte der 1990er Jahre wird I²C auch von einigen Wettbewerbern zur Bezeichnung von Philips-kompatiblen I²C-Systemen verwendet, darunter Siemens AG (später Infineon Technologies AG), NEC, STMicroelectronics, Motorola (später Freescale), Intersil etc. Im Jahr 1998 wurde I²C von über 1000 verschiedenen ICs genutzt und an 50 Firmen lizenziert. Atmel führte aus lizenzrechtlichen Gründen die heute auch von einigen anderen Herstellern verwendete Bezeichnung TWI (Two-Wire-Interface, englisch für Zweidraht-Schnittstelle) ein; technisch sind TWI und I²C praktisch identisch. Allerdings ist das ursprüngliche Patent am 1. Oktober 2006 ausgelaufen, so dass keine Lizenzgebühren für die Benutzung von I²C mehr anfallen. I²C ist auch kein eingetragenes Markenzeichen von NXP Semiconductors, Markenschutz besteht lediglich für das Logo. (de)
- Ο δίαυλος I²C είναι ένας σειριακός δίαυλος που δημιουργήθηκε από τη Philips (τώρα NXP) και χρησιμοποιείται για την σύνδεση περιφερειακών μικρής ταχύτητας σε μητρικές πλακέτες (motherboards), ενσωματωμένα συστήματα (embedded systems), κινητά τηλέφωνα ή άλλες ηλεκτρονικές συσκευές. Ο δίαυλος I2C δεν χρησιμοποιείται μόνο για την επικοινωνία συσκευών που βρίσκονται πάνω σε ένα τυπωμένο κύκλωμα, αλλά και για την επικοινωνία συσκευών που συνδέονται με καλώδια. Στη διπλανή εικόνα φαίνεται ένα παράδειγμα διαύλου I2C. Όπως φαίνεται για τη μεταφορά των δεδομένων (0 ή 1) χρησιμοποιεί μόνο δύο καλώδια (τα οποία είναι ημιαμφίδρομης κατεύθυνσης): Τα SCL και SDA. Η γραμμή SCL είναι η γραμμή ρολογιού, ενώ η SDA είναι η γραμμή δεδομένων. Οι γραμμές αυτές συνδέονται σε όλες τις συσκευές, που υπάρχουν πάνω στο δίαυλο I²C. Προφανώς εκτός από τα παραπάνω καλώδια που μεταφέρουν δεδομένα, απαιτείται και ένα τρίτο καλώδιο το οποίο είναι η γείωση (GND) ή 0 V. Επίσης μπορεί να υπάρχει (προαιρετικά) και ένα τέταρτο καλώδιο το οποίo είναι η γραμμή τροφοδοσίας (VCC ή VDD), με την οποία τροφοδοτούνται με ισχύ οι διάφορες συσκευές που συνδέονται στο δίαυλο. Τυπικές τάσεις που χρησιμοποιούνται στο δίαυλο είναι τα +5V ή +3,3V, αν και επιτρέπονται συστήματα με διαφορετικές τάσεις (συνήθως στην περιοχή από +1,2V έως +5,5V).Ο μέγιστος αριθμός κόμβων (συσκευών), που μπορούν να συνδεθούν στον δίαυλο, περιορίζεται από τον αριθμό των διαθέσιμων διευθύνσεων (θα επεξηγηθεί παρακάτω), αλλά και από τη συνολική χωρητικότητα του διαύλου, η οποία π.χ. για τον standard mode, δεν πρέπει να υπερβαίνει τα 400pF. Η απαίτηση αυτή περιορίζει τις πρακτικές αποστάσεις επικοινωνίας.Παρακάτω γίνεται η σύγκριση διαφόρων υλοποιήσεων του διαύλου (πηγή) Αρχειοθετήθηκε 2017-01-10 στο Wayback Machine.. Στην πράξη μπορούμε π.χ. να πετύχουμε μεγαλύτερα μήκη διαύλου μειώνοντας την ταχύτητα. Και οι δύο γραμμές SCL και SDA είναι τύπου ανοικτού απαγωγού (open drain στον κόσμο των FET) ή ανοικτού συλλέκτη (open collector στον κόσμο των TTL). Αυτό σημαίνει ότι κάθε μία από αυτές τις δύο γραμμές, πρέπει να συνδέεται με μία αντίσταση στην γραμμή τροφοδοσίας, όπως φαίνεται στο παραπάνω σχήμα. Η αντίσταση αυτή ονομάζεται αντίσταση τερματισμού (ή pull up). Η τιμή των αντιστάσεων δεν είναι κρίσιμη, αλλά μαζί με την χωρητικότητα του διαύλου, επηρεάζει την μέγιστη ταχύτητα λειτουργίας του διαύλου. Μεγάλες χωρητικότητες του διαύλου, μπορούν να αντισταθμιστούν με μικρές αντιστάσεις τερματισμού. Συνηθισμένες τιμές αντιστάσεων είναι από 1ΚΩ έως 10ΚΩ. Οι αντιστάσεις αυτές δεν μπορούν να απουσιάζουν, διότι τότε οι γραμμές SCL και SDA θα είναι μονίμως σε κατάσταση λογικού 0 και δίαυλος δεν θα δουλεύει. (el)
- Circuito inter-integrado (I²C, del inglés Inter-Integrated Circuit) es un bus serie de datos desarrollado en 1982 por Philips Semiconductors (hoy NXP Semiconductors, parte de Qualcomm). Se utiliza principalmente internamente para la comunicación entre diferentes partes de un circuito, por ejemplo, entre un controlador y circuitos periféricos integrados. El sistema original fue desarrollado por Philips a principios de 1980 con el fin de controlar varios chips en televisores de manera sencilla. Desde mediados de 1990 el I²C también es utilizado por algunos competidores para designar los sistemas compatibles I²C Philips, incluyendo Siemens AG (posteriormente Infineon Technologies AG), NEC, STMicroelectronics, Motorola (Freescale más adelante), Intersil, etc. Hay un total de mil circuitos integrados diferentes de más de 50 fabricantes (según datos de 2014). Atmel introdujo por motivos de licencia la designación TWI (interfaz de dos hilos) actualmente utilizada por algunos otros fabricantes. Desde el punto de vista técnico, TWI e I²C son idénticos. Sin embargo, el 1 de octubre de 2006, la patente original caducó, así que ya no hay derechos de autor para el uso del término I²C. I²C no es tampoco una marca comercial registrada de NXP Semiconductors, la protección de marca es solo para el logotipo. (es)
- I2C (Inter-Integrated Circuit, eye-squared-C), alternatively known as I2C or IIC, is a synchronous, multi-controller/multi-target (master/slave), packet switched, single-ended, serial communication bus invented in 1982 by Philips Semiconductors. It is widely used for attaching lower-speed peripheral ICs to processors and microcontrollers in short-distance, intra-board communication. Several competitors, such as Siemens, NEC, Texas Instruments, STMicroelectronics, Motorola, Nordic Semiconductor and Intersil, have introduced compatible I2C products to the market since the mid-1990s. System Management Bus (SMBus), defined by Intel in 1995, is a subset of I2C, defining a stricter usage. One purpose of SMBus is to promote robustness and interoperability. Accordingly, modern I2C systems incorporate some policies and rules from SMBus, sometimes supporting both I2C and SMBus, requiring only minimal reconfiguration either by commanding or output pin use. (en)
- I2C (signifie : Inter-Integrated Circuit, en anglais) est un bus informatique qui a émergé de la « guerre des standards » lancée par les acteurs du monde électronique. Conçu par Philips pour les applications de domotique et d’électronique domestique, il permet de relier facilement un microprocesseur et différents circuits, notamment ceux d’un téléviseur moderne : récepteur de la télécommande, réglages des amplificateurs basses fréquences, tuner, horloge, gestion de la prise péritel, etc. Il existe d’innombrables périphériques exploitant ce bus, il est même implémentable par logiciel dans n’importe quel microcontrôleur. Le poids de l’industrie de l’électronique grand public a permis des prix très bas grâce à la production de masse. Ce bus porte parfois le nom de TWI (Two Wire Interface) ou TWSI (Two Wire Serial Interface) chez certains constructeurs. (fr)
- I²C (abbreviazione di Inter Integrated Circuit), (pronuncia i-quadro-ci o i-due-ci), è un sistema di comunicazione seriale bifilare utilizzato tra circuiti integrati. Il classico bus I²C è composto da almeno un master ed uno slave (letteralmente "capo, padrone" e "sottoposto, schiavo").La situazione più frequente vede un singolo master e più slave; possono tuttavia essere usate architetture multimaster e multislave in sistemi più complessi. Il bus è stato sviluppato dalla Philips nel 1982 e dopo la realizzazione di centinaia di componenti e sistemi negli anni '80, nel 1992 è stata prodotta la prima versione del protocollo che ha subìto diversi aggiornamenti ed ha generato bus simili, uno dei quali (SMBUS) per motivi squisitamente commerciali, di brevetto Intel, nel 1995.Di fatto i due standard si assomigliano in molti aspetti quali l'arbitraggio del bus (cioè la scelta nel caso di più possibili master di quale dispositivo debba assumere questa funzione di controllo del bus), l'alta impedenza (3state) in condizione di rilascio bus, il sistema di indirizzamento ed il protocollo ACK/NACK (vi sono però differenze da tenere presenti). (it)
- I2C（アイ・スクエアド・シー、アイ・アイ・シー）はフィリップス社で開発されたシリアルバスである。低速な周辺機器をマザーボードへ接続したり、組み込みシステム、携帯電話などで使われている。 Inter-Integrated Circuit の略で、I-squared-C（アイ・スクエアド・シー）が正式な読みとされている。ただし、一般的な文字コード環境のプレーンテキスト上では上付き文字が使えないため、I2CあるいはIICと表記されることも多く、これをもって「アイ・ツー・シー」と発声されたりカタカナ表記されることがある。 (ja)
- De I2C-bus (spreek uit als: I kwadraat C bus), eertijds aangeduid met IIC-bus (Inter-IC-bus), is een synchrone, seriële bus, ontwikkeld voor datacommunicatie tussen microprocessoren en andere IC's, meestal op één enkele printplaat. (nl)
- I²C(아이스퀘어드시, Inter-Integrated Circuit)는 필립스에서 개발한 직렬 버스이다. 마더보드, 임베디드 시스템, 휴대 전화 등에 저속의 주변 기기를 연결하기 위해 사용된다. (ko)
- I²C (Inter-Integrated Circuit) é um barramento serial Barramento multimestre desenvolvido pela Philips que é usado para conectar periféricos de baixa velocidade a uma placa mãe, a um sistema embarcado ou a um telefone celular. O nome significa Circuito Inter-integrado e é pronunciado I-ao quadrado-C, ou I-dois-C. Desde o dia 1 de Outubro de 2006, nenhuma taxa de licenciamento é exigida para implementar o protocolo I²C, contudo, algumas taxas ainda são exigidas para obtenção de endereços escravos I²C. Vários concorrentes, como a Siemens AG, NEC Corporation, Texas Instruments, STMicroelectronics, Motorola e apresentaram produtos compatíveis desde a metade dos anos 90. O System Management Bus foi definido pela Intel Corporation, é um subsistema da I²C que define os protocolos mais estritamente. Um propósito do SMBus é promover um melhor comportamento a erros. Sistemas modernos I²C incorporaram politicas e regras do SMBus, algumas vezes suportando ambos I²C e SMBus, o que requer uma pequena reconfiguração. (pt)
- I²C – szeregowa, dwukierunkowa magistrala służąca do przesyłania danych w urządzeniach elektronicznych. Została opracowana przez przedsiębiorstwo Philips na początku lat 80. Znana również pod akronimem IIC, którego angielskie rozwinięcie Inter-Integrated Circuit oznacza „pośrednik pomiędzy układami scalonymi”. Standard I²C określa dwie najniższe warstwy modelu odniesienia OSI: warstwę fizyczną i warstwę łącza danych. (pl)
- I²C ("Inter-Integrated Circuit") är en synkron seriell multimasterbuss från Philips som används för att koppla låghastighetsenheter till moderkort, inbyggda system, mobiltelefoner och andra elektroniska enheter. Från mitten av 90-talet har flera konkurrenter (såsom Siemens, NEC, Texas Instruments och Motorola) utvecklat I²C som är fullt kompatibla med Philips system. , som tidigare var Philips halvledardivision, kräver dock fortfarande en avgift för att dela ut slavadresser för enheter, även om det är gratis att implementera I²C-protokollet. som utvecklades av Intel 1995 är en delmängd av I²C som har en mer precis definition. Ett av målen för SMBus är att uppnå stabilitet och kompatibilitet. Som en följd av detta använder moderna I²C-system regler och policies från SMBus och stöder ibland båda protokollen med minimala inställningsskillnader. (sv)
- I²C (IIC, рус. ай-квадрат-си или ай-ту-си, англ. Inter-Integrated Circuit) — последовательная асимметричная шина для связи между интегральными схемами внутри электронных приборов. Использует две двунаправленные линии связи (SDA и SCL), применяется для соединения низкоскоростных периферийных компонентов с процессорами и микроконтроллерами (например, на материнских платах, во встраиваемых системах, в мобильных телефонах). (ru)
- I²C（Inter-Integrated Circuit）字面上的意思是積體電路之間，它其實是I²C Bus簡稱，所以中文應該叫集成电路总线，它是一種串列通訊匯流排，使用多主從架構，由飛利浦公司在1980年代為了讓主機板、嵌入式系統或手機用以連接低速週邊裝置而發展。I²C的正確讀法為“I平方C”（"I-squared-C"），而“I二C”（"I-two-C"）則是另一種錯誤但被廣泛使用的讀法。自2006年10月1日起，使用I²C協定已經不需要支付專利費，但製造商仍然需要付費以取得I²C從屬裝置位址。 (zh)
- I2C — послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем, розроблена фірмою Philips на початку 1980-х як проста шина внутрішнього зв'язку для створення керуючої електроніки. Використовується для з'єднання низькошвидкісних периферійних компонентів з материнською платою, вбудовуваними системами та мобільними телефонами. Назва є абревіатурою слів Inter-Integrated Circuit. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- I²C (anglicky Inter-Integrated Circuit, čteme I-squared-C, nesprávně I-two-C) je počítačová sériová sběrnice vyvinutá firmou Philips, která je používána k připojování nízkorychlostních periferií k základní desce, vestavěnému systému nebo mobilnímu telefonu. Prakticky identická sběrnice se skrývá i pod zkratkou TWI (Two Wire Interface – dvoudrátové rozhraní), kterou používá firma Atmel a další výrobci namísto chráněné značky I2C. (cs)
- I2C（アイ・スクエアド・シー、アイ・アイ・シー）はフィリップス社で開発されたシリアルバスである。低速な周辺機器をマザーボードへ接続したり、組み込みシステム、携帯電話などで使われている。 Inter-Integrated Circuit の略で、I-squared-C（アイ・スクエアド・シー）が正式な読みとされている。ただし、一般的な文字コード環境のプレーンテキスト上では上付き文字が使えないため、I2CあるいはIICと表記されることも多く、これをもって「アイ・ツー・シー」と発声されたりカタカナ表記されることがある。 (ja)
- De I2C-bus (spreek uit als: I kwadraat C bus), eertijds aangeduid met IIC-bus (Inter-IC-bus), is een synchrone, seriële bus, ontwikkeld voor datacommunicatie tussen microprocessoren en andere IC's, meestal op één enkele printplaat. (nl)
- I²C(아이스퀘어드시, Inter-Integrated Circuit)는 필립스에서 개발한 직렬 버스이다. 마더보드, 임베디드 시스템, 휴대 전화 등에 저속의 주변 기기를 연결하기 위해 사용된다. (ko)
- I²C – szeregowa, dwukierunkowa magistrala służąca do przesyłania danych w urządzeniach elektronicznych. Została opracowana przez przedsiębiorstwo Philips na początku lat 80. Znana również pod akronimem IIC, którego angielskie rozwinięcie Inter-Integrated Circuit oznacza „pośrednik pomiędzy układami scalonymi”. Standard I²C określa dwie najniższe warstwy modelu odniesienia OSI: warstwę fizyczną i warstwę łącza danych. (pl)
- I²C (IIC, рус. ай-квадрат-си или ай-ту-си, англ. Inter-Integrated Circuit) — последовательная асимметричная шина для связи между интегральными схемами внутри электронных приборов. Использует две двунаправленные линии связи (SDA и SCL), применяется для соединения низкоскоростных периферийных компонентов с процессорами и микроконтроллерами (например, на материнских платах, во встраиваемых системах, в мобильных телефонах). (ru)
- I²C（Inter-Integrated Circuit）字面上的意思是積體電路之間，它其實是I²C Bus簡稱，所以中文應該叫集成电路总线，它是一種串列通訊匯流排，使用多主從架構，由飛利浦公司在1980年代為了讓主機板、嵌入式系統或手機用以連接低速週邊裝置而發展。I²C的正確讀法為“I平方C”（"I-squared-C"），而“I二C”（"I-two-C"）則是另一種錯誤但被廣泛使用的讀法。自2006年10月1日起，使用I²C協定已經不需要支付專利費，但製造商仍然需要付費以取得I²C從屬裝置位址。 (zh)
- I2C — послідовна шина даних для зв'язку інтегральних схем, розроблена фірмою Philips на початку 1980-х як проста шина внутрішнього зв'язку для створення керуючої електроніки. Використовується для з'єднання низькошвидкісних периферійних компонентів з материнською платою, вбудовуваними системами та мобільними телефонами. Назва є абревіатурою слів Inter-Integrated Circuit. (uk)
- ممر ناقل بين الدارات المتكاملة (بالإنجليزية: Inter-Integrated Circuits) اختصاراً I²C وتقرأ آي تو سي، هي تقنية تسمح بتشغيل مجموعة من العناصر أو الأجهزة باستخدام أقل عدد ممكن من التوصيلات الإلكترونية وبنفس الكفاءة. (ar)
- I²C és un bus de comunicacions en sèrie. El seu nom ve d'Inter-Integrated Circuit (Circuits Inter-Integrats). La versió 1.0 data de l'any 1992 i la versió 2.1 de l'any 2000, el seu dissenyador és Philips. La velocitat és de 100Kbits per segon en el mode estàndard, encara que també permet velocitats de 3.4 Mbit/s. És un bus molt utilitzat en la indústria, principalment per a comunicar microcontroladors i els seus perifèrics en sistemes integrats (Embedded Systems) i generalitzant més, per a comunicar circuits integrats entre si que normalment resideixen en un mateix circuit imprès. (ca)
- Ο δίαυλος I²C είναι ένας σειριακός δίαυλος που δημιουργήθηκε από τη Philips (τώρα NXP) και χρησιμοποιείται για την σύνδεση περιφερειακών μικρής ταχύτητας σε μητρικές πλακέτες (motherboards), ενσωματωμένα συστήματα (embedded systems), κινητά τηλέφωνα ή άλλες ηλεκτρονικές συσκευές. Ο δίαυλος I2C δεν χρησιμοποιείται μόνο για την επικοινωνία συσκευών που βρίσκονται πάνω σε ένα τυπωμένο κύκλωμα, αλλά και για την επικοινωνία συσκευών που συνδέονται με καλώδια. (el)
- I²C, für englisch Inter-Integrated Circuit, im Deutschen gesprochen als I-Quadrat-C oder englisch I-Squared-C (ˈaɪ skwɛərd ˈsiː) oder I-2-C (ˈaɪ tuː ˈsiː), ist ein 1982 von Philips Semiconductors (heute NXP Semiconductors) entwickelter serieller Datenbus. (de)
- I2C (Inter-Integrated Circuit, eye-squared-C), alternatively known as I2C or IIC, is a synchronous, multi-controller/multi-target (master/slave), packet switched, single-ended, serial communication bus invented in 1982 by Philips Semiconductors. It is widely used for attaching lower-speed peripheral ICs to processors and microcontrollers in short-distance, intra-board communication. Several competitors, such as Siemens, NEC, Texas Instruments, STMicroelectronics, Motorola, Nordic Semiconductor and Intersil, have introduced compatible I2C products to the market since the mid-1990s. (en)
- Circuito inter-integrado (I²C, del inglés Inter-Integrated Circuit) es un bus serie de datos desarrollado en 1982 por Philips Semiconductors (hoy NXP Semiconductors, parte de Qualcomm). Se utiliza principalmente internamente para la comunicación entre diferentes partes de un circuito, por ejemplo, entre un controlador y circuitos periféricos integrados. (es)
- I2C (signifie : Inter-Integrated Circuit, en anglais) est un bus informatique qui a émergé de la « guerre des standards » lancée par les acteurs du monde électronique. Conçu par Philips pour les applications de domotique et d’électronique domestique, il permet de relier facilement un microprocesseur et différents circuits, notamment ceux d’un téléviseur moderne : récepteur de la télécommande, réglages des amplificateurs basses fréquences, tuner, horloge, gestion de la prise péritel, etc. (fr)
- I²C (abbreviazione di Inter Integrated Circuit), (pronuncia i-quadro-ci o i-due-ci), è un sistema di comunicazione seriale bifilare utilizzato tra circuiti integrati. Il classico bus I²C è composto da almeno un master ed uno slave (letteralmente "capo, padrone" e "sottoposto, schiavo").La situazione più frequente vede un singolo master e più slave; possono tuttavia essere usate architetture multimaster e multislave in sistemi più complessi. (it)
- I²C (Inter-Integrated Circuit) é um barramento serial Barramento multimestre desenvolvido pela Philips que é usado para conectar periféricos de baixa velocidade a uma placa mãe, a um sistema embarcado ou a um telefone celular. O nome significa Circuito Inter-integrado e é pronunciado I-ao quadrado-C, ou I-dois-C. Desde o dia 1 de Outubro de 2006, nenhuma taxa de licenciamento é exigida para implementar o protocolo I²C, contudo, algumas taxas ainda são exigidas para obtenção de endereços escravos I²C. (pt)
- I²C ("Inter-Integrated Circuit") är en synkron seriell multimasterbuss från Philips som används för att koppla låghastighetsenheter till moderkort, inbyggda system, mobiltelefoner och andra elektroniska enheter. Från mitten av 90-talet har flera konkurrenter (såsom Siemens, NEC, Texas Instruments och Motorola) utvecklat I²C som är fullt kompatibla med Philips system. , som tidigare var Philips halvledardivision, kräver dock fortfarande en avgift för att dela ut slavadresser för enheter, även om det är gratis att implementera I²C-protokollet. (sv)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
