| dbo:abstract
|
- الجهاد أو الجهاد في سبيل الله هو مصطلح إسلامي يعني جميع الأفعال أو الأقوال التي تتم لنشر الإسلام، أو لصدِّ عدوٍ يستهدف المسلمين، أو لتحرير أرضٍ مسلمة، أو لمساعدة مسلمٍ ما والمسلمين عامة. جاء هذا المصطلح في بدء الإسلام عندما ذكرت معركة بدر الكبرى في القرآن الكريم ثم تم تعميم هذا المصطلح ليشمل أي فعلٍ أو قولٍ يصبُّ في مصلحة الإسلام لصد عدوٍ ما يستهدف الإسلام والمسلمين فعلاً أو قولاً أو كلاهما. والجهاد مراتب منها ما هو واجب على كل مكلف، ومنها هو فرض كفاية إذا قام به بعض المكلفين سقط التكليف عن البقية، ومنها ما هو مستحب، فجهاد النفس وجهاد الشيطان واجبان على كل مكلف، وجهاد المنافقين والكفار وأرباب الظلم والبدع والمنكرات فرض عينٍ، وقد يتعين جهاد الكفار باليد على كل قادرٍ في حالاتٍ معينة. قال ابن القيم:«الجهاد أربع مراتب : جهاد النفس، وجهاد الشيطان، وجهاد الكفار، وجهاد المنافقين.» فالجهاد ينقسم إلى قسمين رئيسيين يتفرع تحتهما أقسامه الأخرى الكثيرة؛ هما جهاد فرض كفاية على طبقة وفئة محددة من المسلمين وجهاد فرض عَينْ على كل مؤمنٍ بالإسلام، تحت القسم الأول يندرج جهاد الطلب لفتح أراضي جديدة لا تعرف شيء عن الإسلام ويندرج تحته جهاد الدعوة وجهاد التعليم أيضاً، ويندرج تحت القسم الثاني كل من جهاد النفس وجهاد الشيطان وجهاد الدفع؛ للدفاع عن أراضي الوطن من عدو خارجي أو الدفاع عن المسلمين. تحدد أهداف الجهاد إلى هدفين لا ثالث لهما وتنحصر جميع أنواعه فيهما تقريباً، وهما جهاد الدفع وجهاد الطلب؛ أي يكون الجهاد إما جهادٌ في سبيل الدفاع عن المسلمين والإسلام والقرآن أو جهادٌ بغاية نشر تعاليم الإسلام وقوانينه على الحياة والمجتمع باعتباره دينٌ صالحٌ لكل الشعوب واللغات وباعتباره خلاص الأرض من كل الظلمات. (ar)
- El gihad o jihad (de l'àrab جهاد, jihād, ‘esforç’, ‘lluita’, derivat del verb جهد, jahada, ‘esforçar-se’) és un terme islàmic que fa referència a un deure religiós de tots els musulmans. Una persona dedicada al gihad és un mujàhid o mujahidí. El mot gihad apareix sovint a l'Alcorà, sovint en la frase feta jahada fī sabīli Allāh, «lluitar per Déu», literalment «esforçar-se en el camí de Déu». No tots els musulmans i erudits estan d'acord en la seva definició. Dins del context de la llei islàmica clàssica, es refereix a la lluita contra aquells que no creuen en el déu de l'islam i no reconeixen la submissió als musulmans, significat que sovint es tradueix com a «guerra santa», tot i que aquest terme és objecte de controvèrsia. Segons el Dictionary of Islam i l'historiador i arabista Bernard Lewis, en la gran majoria dels casos el gihad té un significat militar. Javed Ghamidi afirma que no hi ha consens entre els erudits islàmics sobre si el concepte de gihad inclou sempre la lluita armada contra malfactors. Se suposa generalment que l'ordre d'una guerra general només podia ser donada pel califa, però els musulmans que no reconeixien l'autoritat espiritual del califat (que a més està vacant des de 1923), com els musulmans que no són sunnites i els estats que no reconeixien cap califat ni que fos nominalment sempre tenien la vista posada en els seus propis governants per a la proclamació d'un gihad. No ha estat, de fet, una guerra universal pels musulmans sobre els no creients des de principis del califat. En aquest sentit a vegades alguns han proclamat el gihad autointitulant-se a ells mateixos com a mahdís, per exemple, el sudanès Muhàmmad Àhmad el 1882. Altres han donat a la paraula significats més amplis. Molts observadors, tant musulmans com no musulmans, parlen de dos significats del gihad: una lluita espiritual interior o «gihad major» i una lluita física exterior contra els enemics de l'islam, el «gihad menor», que pot prendre una forma violenta o no violenta. El gihad és un deure religiós important per als musulmans. Una minoria entre els erudits sunnites de vegades es refereixen a aquest deure com el sisè pilar de l'islam, tot i que no ocupa tal estatus oficial. Al xiisme imamita, però, el gihad és una de les deu pràctiques de la religió. (ca)
- Džihád (arabsky جهاد) je termín označující náboženskou povinnost muslimů usilovat o rozšiřování islámu ve vlastním srdci i ve světě. (cs)
- Der Begriff Dschihad [dʒiˈhaːd] (arabisch جهاد Dschihād, DMG ǧihād ‚Anstrengung, Kampf, Bemühung, Einsatz‘; auch Djihad, Cihad/Cihat oder gelegentlich in der englischen Schreibweise Jihad) bezeichnet im religiösen Sinne ein wichtiges Konzept der islamischen Religion, „die Anstrengung/den Kampf auf dem Wege Gottes“ (al-dschihādu fī sabīli Llāh / الجهاد في سبيل الله / al-ǧihādu fī sabīli Llāh). Seinen Ursprung hat die Dschihadlehre im Koran und der Sunna Mohammeds. (Siehe ) Etymologisch bezeichnet der Begriff eine auf ein bestimmtes Ziel gerichtete Anstrengung. Im Koran und der Sunna bezeichnet dieser Begriff primär militärischen Kampf. Aus dem Koran geht nicht eindeutig hervor, ob es sich dabei um einen universellen Kampf gegen Andersgläubige handelt oder dieser Kampf nur defensive Ziele verfolgt: „Das vorhandene Schriftmaterial bedarf der Interpretation, wobei die Haltung der Interpreten von entscheidender Bedeutung ist, die maßgeblich von den unterschiedlichen politischen und gesellschaftlichen Rahmenbedingungen geprägt wurde und wird.“ Nach klassischer islamischer Rechtslehre (Fiqh), deren Entwicklung in die ersten Jahrhunderte nach dem Tode Mohammeds zu datieren ist, dient dieser Kampf der Erweiterung und Verteidigung islamischen Territoriums, bis der Islam die beherrschende Religion ist. In seiner späteren Entwicklung sowie insbesondere im Zuge der Moderne haben muslimische Gelehrte begonnen, nichtmilitärische Aspekte dieses Kampfes zu betonen (Siehe Absatz unten: ). Muslimische Autoren der Moderne sehen ausschließlich solche Kriege als legitim an, die der Verteidigung islamischer Staaten, der Freiheit der Muslime, den Islam außerhalb dieser zu verkünden, und dem Schutz der Muslime unter nichtislamischer Herrschaft dienen. Dem entspricht ihre Auslegung entsprechender Koranverse. Der Dschihad stellt als eines der Grundgebote des islamischen Glaubens und eine allen Muslimen auferlegte Pflicht ein wichtiges Glaubensprinzip des Islam dar. Manche sunnitische Gelehrte rechnen den Dschihad als sechste zu den „fünf Säulen des Islams“. Die Charidschiten zählten den Dschihad zu den fünf Grundpfeilern des Islam. Die Zwölfer-Schia kennt bis zum Erscheinen des sogenannten verborgenen Imams, Muhammad ibn Hasan, keinen Dschihad zur Erweiterung des islamischen Herrschaftsbereichs, da erst dieser berechtigt ist, diesen zu führen. Die Verteidigung des eigenen Territoriums ist für die Zwölferschiiten dennoch nach wie vor verpflichtend, was allerdings nicht als Dschihad verstanden wird.Die entsprechende Rechtslehre hat es verstanden, angesichts militärischer Notwendigkeit Wege um diese Regelung zu finden, so dass auch Kriege in Abwesenheit des verborgenen Imam rechtliche Legitimierung erhalten konnten. Im europäischen Sprachraum wird der Begriff öfter mit dem Ausdruck Heiliger Krieg übersetzt. Dem entgegnen muslimische Autoren, dass Dschihad semantisch nicht nur Kriegsführung bezeichne, es nichtmilitärische Bedeutungen des Dschihadbegriffs gebe und sehen deshalb eine derartige Übersetzung als falsch an und lehnen sie ab. In der Islamwissenschaft ist eine Umschreibung des Dschihad als Heiliger Krieg im Sinne eines von Gott vorgeschriebenen, seinetwegen geführten und von ihm belohnten Krieges gängig. Eine Gleichsetzung beider Begriffe als solcher stößt in der Forschung allerdings oft auf Ablehnung. Dschihad ist zudem ein arabischer Vorname, dessen Gebung auch in anderen Schreibweisen im deutschen Sprachraum gesetzlich erlaubt ist. (de)
- Ο διεθνής σήμερα όρος Τζιχάντ (αραβικά:جهاد, IPA: /ʤɪhæːd/) είναι αραβική λέξη που σημαίνει γενικά αγώνας, προσπάθεια, το να μοχθεί κανείς με όλες του τις δυνάμεις ή να αντιμάχεται οποιoδήποτε αντικείμενο αποδοκιμασίας, το κίνημα του αγώνα αυτού ονομάζεται Τζιχαντισμός. Όταν συνοδεύεται από τη φράση "φι σαμπίλ Αλλά[χ]", ( في سبيل الله), η οποία αποδίδεται "για το δρόμο του Θεού", αποκτά ιδιαίτερο νόημα και σημαίνει τον αγώνα για το Θεό. Αποτελεί ένα από τα κεντρικά δόγματα του Ισλάμ και αναφέρεται ορισμένες φορές ως ο έκτος πυλώνας του, χωρίς όμως να κατέχει πραγματικά μία τέτοια θέση. Ως θρησκευτικό καθήκον, η τζιχάντ θεωρείται πως ενισχύει την πίστη και αποτελεί ανάλογο της αφοσίωσης του στην υπηρεσία του Θεού, όπως ισχύει στον χριστιανισμό. Σε ορισμένα χαντίθ αναφέρεται ως «μοναχισμός του Ισλάμ», «πράξη αγνής αφοσίωσης», καθώς και μία από τις «πύλες του παραδείσου». Στο Κοράνιο αναφέρονται τέσσερις βασικές κατηγορίες τζιχάντ με την έννοια του αγώνα, η "τζιχάντ αλ-ναφς" (του ίδιου του εαυτού, - επί της ηθικής ζωής), η "τζιχάντ αλ-λισάν" (της γλώσσας, - επί της θεολογίας), η "τζιχάντ αλ-γιαντ" (του χεριού, - επί των πράξεων) και η "τζιχάντ αλ-σάιφ" (του ξίφους - η δια του πολέμου επβολή). Σύμφωνα με ένα χαντίθ, ο Μωάμεθ επιστρέφοντας από μία μάχη είπε στους συντρόφους του πως "Επιστρέψαμε από μία μικρή τζιχάντ (του ξίφους) στη μεγάλη τζιχάντ (του εαυτού)". Παρομοίως, η παράδοση των Σούφι αναγνώρισε ως υπέρτατη μορφή τζιχάντ τον πνευματικό αγώνα για επιβολή στα κατώτερα ένστικτα της ανθρώπινης φύσης, αν και συγχρόνως, βιογραφίες ασκητών της κοινότητας των Σούφι μαρτυρούν πως συμμετείχαν επίσης σε στρατιωτικές επιχειρήσεις, χωρίς να υποβαθμίζουν ή να αγνοούν τη μικρή τζιχάντ. Άτομο που εμπλέκεται σε τζιχάντ καλείται μουτζαχίντ (αν και στην καθημερινή χρήση συνήθως παρατονίζεται ως "μουτζαχίντ"), με τον πληθυντικό να είναι μουτζαχεντίν. Παλαιότερα στον όρο τζιχάντ αποδίδονταν ο πόλεμος προσηλυτισμού για την εξάπλωση του Ισλαμισμού αν και η πλειονότητα των ερμηνευτών του Κορανίου δεν ασπάζονται την συναφή ερμηνεία ότι δηλαδή οι (ορθόδοξοι) μουσουλμάνοι θα πρέπει να διάγουν ολόκληρο το βίο τους διεξάγοντας συνεχείς ιερούς πολέμους.Ο όρος τζιχάντ αποδίδεται συχνά ως "ιερός πόλεμος", ωστόσο υποστηρίζεται ότι η απόδοση αυτή είναι λανθασμένη. Ο όρος ιερός πόλεμος δεν απαντάται στο Κοράνιο, ενώ κατά την ισλαμική θεώρηση, κανένας πόλεμος δεν είναι ιερός. Η αναγκαιότητα ένοπλης συμπλοκής αναφέρεται σε αρκετούς στίχους του Κορανίου. Ως ιδιαιτέρως ενδεικτικά αναφέρονται τα εδάφια 2:190-193 και 9:5. Σύμφωνα με την παραδοσιακή ερμηνεία, οι στίχοι αυτοί πρέπει να συσχετίζονται με το μήνυμα του Κορανίου στην ολότητά του. Στο Κοράνιο δεν απουσιάζουν αναφορές σε μια βίαιη μορφή τζιχάντ, ωστόσο με τον όρο αυτό δεν εννοείται πάντα η εχθροπραξία, ενώ χρησιμοποιείται αυτούσιος σχετικά λίγες φορές για να περιγράψει τη μάχη με το σώμα. Ορισμένοι στίχοι περιγράφουν έναν αμιγώς πνευματικό αγώνα (βλ. ενδεικτικά Κοράνιο 22:78), ωστόσο άλλοι τοποθετούν πνευματικά υψηλότερα όσους πολεμούν (βλ. ενδεικτικά Κοράνιο 4:95). Από την εποχή του Μωάμεθ, οι λόγιοι του Ισλάμ διέκριναν συνολικά περισσότερες από 14 κατηγορίες τζιχάντ, με αποτέλεσμα η έννοιά της να μην ταυτίζεται απλοϊκά με εκείνη του πολέμου, όπως συχνά πιστεύεται σήμερα. Σύμφωνα με αρκετούς μελετητές η εχθροπραξία αποτελεί μόνο μία από τους διαφορετικούς τύπους τζιχάντ. Στη σύγχρονη εποχή, η τζιχάντ γίνεται αντιληπτή μέσα από ένα ευρύ φάσμα απόψεων, μεταξύ των οποίων περιλαμβάνονται συντηρητικές θεωρήσεις με βάση τον κλασικό ισλαμικό νόμο, καθώς και ακραίες τοποθετήσεις που προωθούν τη βία. Η έννοια της τζιχάντ χρησιμοποιήθηκε τόσο για να προάγει την αφοσίωση των πιστών όσο και για τη διεξαγωγή πολέμου προς υπεράσπιση της θρησκείας ή τον προσυλητισμό. Το σύγχρονο Ισλάμ αποδίδει έμφαση στον εσωτερικό πόλεμο του ανθρώπου και εγκρίνει τη σύρραξη με άλλα έθνη μόνο ως αμυντικό μέσο στην περίπτωση που κινδυνεύει η πίστη. Στη διάρκεια της ισλαμικής ιστορίας, πόλεμοι εναντίον μη Μουσουλμάνων ονομάζονταν τζιχάντ ώστε να αποκτήσουν θρησκευτική χροιά, αν και προωθούνταν για πολιτικούς σκοπούς. Αρκετοί είναι οι στίχοι του Κορανίου και των παραδόσεων του Ισλάμ σύμφωνα με τους οποίους ο παράδεισος προσφέρεται σε όσους χάνουν τη ζωή του σε τζιχάντ. Πολλές ισλαμικές οργανώσεις έχουν επιλέξει ως τίτλο τη λέξη τζιχάντ. Γνωστότερες είναι το Κίνημα της Ισλαμικής Τζιχάντ στην Παλαιστίνη, η Αιγυπτιακή Ισλαμική Τζιχάντ, η Αλ Τζιχάντ της Υεμένης, η Αλ Τζιχάντ του Μπανγκλαντές και η Χαρακάτουλ Τζιχάντ του Πακιστάν. (el)
- Ĝihado venas el arablingva vorto (جهاد ĝihâd) ligata al Islamo. Ĝihado, en sia ordinara signifo estas "strebo por la kaŭzo de Alaho. Ĝihado estas lukto, kaj milita kaj spirita. En ĉi tiu la lasta senco, la lukto estas kontraŭ peko en onia vivo kaj la strebo vivi moralan vivon. Homo kiu partoprenas en ĝihado estas nomata muĝahido. La vorto ofte estas uzata en gazetaro kun la klarigo "sankta milito" aŭ simile. (eo)
- Yihad (AFI: [ʝiˈxað]; en árabe, ﺟﻬﺎﺩ ŷihād, AFI: [dʒiˈhæːd]) es un que representa una obligación religiosa de los musulmanes. En español, la palabra árabe yihād se traduce literalmente como esfuerzo. La raíz ج ه د (ya-ha-da) aparece 41 veces en el Corán y de modo frecuente en la expresión idiomática «esfuerzo en el camino de Dios (al-jihad fi sabil Allah)». A quienes participan y están comprometidos con la yihad se les conoce como muyahidín, en plural muyahidines. La mayoría entre los académicos suníes solo reconocen como obligación a los cinco pilares del islam el objetivo del Islam, siendo ante todo la adoración de Alá como Dios único. Según la Enciclopedia del islam, yihad se refiere al decreto religioso de guerra, basado en el llamamiento del Corán a dar a conocer la ley de Dios. El orientalista británico-estadounidense Bernard Lewis argumenta que en los hadices y en los manuales clásicos de jurisprudencia islámica, yihad tiene un significado militar en la mayoría de los casos. En su comentario al compendio de hadices Sahih Muslim, titulado al-Minhaj y considerados uno de los mejores en su campo, el erudito medieval musulmán al definir yihad y sus diferentes categorías dijo: "uno de los deberes colectivos de la comunidad en su conjunto (fard kifaya) es interponer una protesta válida, solucionar los problemas de religión, tener conocimiento de la Ley Divina, ordenar lo que es correcto y prohibir las conductas incorrectas". Una interpretación del concepto de yihad es propuesta por la página web de la BBC acerca de cómo los musulmanes describen los tres tipos de esfuerzo englobados en el concepto de yihad:
* La lucha interna de un creyente para subsistir el resto de su vida en la fe musulmana tanto como sea posible.
* La lucha para construir una buena sociedad musulmana. En cambio, el erudito musulmán Ibn Jaldún (1332-1406) escribió: "En la comunidad musulmana, la yihad es un deber religioso, debido a la universalidad de la misión (musulmana) y (la obligación) de convertir a todo el mundo al Islam ya sea por persuasión o por la fuerza ... Los demás grupos religiosos no tienen misión universal, y para ellos la yihad no era un deber religioso, excepto solamente para fines de defensa. De este modo sucede que la persona encargada de los asuntos religiosos en (otros grupos religiosos) no se ocupa de ejercer el poder en absoluto". Por su parte el (CAIR), grupo que tiene como base la ciudad de Washington, D. C., sostiene que yihad "no significa guerra santa". Yihad es "un concepto básico y extenso que incluye el esfuerzo por mejorar la calidad de vida en la sociedad, esfuerzo en el campo de batalla en defensa propia, o luchar en contra de la tiranía y la opresión". El intelectual suizo Tariq Ramadan asevera que "yihad nunca significa "guerra santa" con miras a "imponer" o "propagar" el Islam en todo lugar. De hecho yihad y qitâl (lucha armada) significan exactamente lo opuesto de lo que solemos pensar: en vez de ser los instrumentos que justifican la guerra, son las medidas aplicadas para conseguir la paz por medio de la resistencia a la agresión injusta". En las sociedades occidentales, el término yihad se traduce con frecuencia por no musulmanes como "guerra santa". Los especialistas de los estudios islámicos suelen señalar que estas palabras no son sinónimas. Diferentes autores musulmanes, en particular, tienden a rechazar este acercamiento, acentuando las connotaciones no militares del término yihad. (es)
- Jihad (arabieraz: جهاد, ǧihād) Islamaren oinarrizko kontzeptu bat da, euskaraz ahalegina hitzaz itzul litekeena. Hitza Koranean "Jainkoaren bideko ahalegina" formula gisa agertu ohi da. Garrantzitsua da ulertzea Islamak, beste erlijio batzuek ez bezala, ez duela bere helburuak lortzeko bide gisa pasibotasunik eta otzantasunik predikatzen, ekintza baizik. Horregatik, askok jihada Islamaren seigarren zutabetzat jotzen dute; hala ere, "Islama defendatzen" dela esatea oso anbiguoa da, bai helburuetan bai metodoetan: praktikan hitz horrek gauza asko biltzen ditu. Islamaren, musulmanen edota haien herrialdeen defentsak kanpoko etsai baten aurkako "Guda Santu" edota borroka militar izaera har dezake. Jihadaren alderdi militarra Koranean eta Islamaren historia osoan agertzen da, baita musulmanen artean ere, berez honek zilegitasunik eduki behar ez lukeen arren. Legegizon klasikoek oparo arautu zituzten bide honen baliabide eta mugak (adinekoei, emakumeei, haurrei, gatibuei, apaizei eta tenpluei errespetua, etab...). Baina jihada bakearen predikazioa, Islamaren dialektikaren defentsa, musulmanak ez direnei doktrina islamdarra azaltzea, etab. ere bada. Teoria klasikoak, batez ere moralista eta mistikoen artean, lehen aipaturiko borroka zuzena "jihad txikia" dela jotzen du; "jihad handia" norberaren barnean Islama defendatzea izango litzateke, hau da, norbanakoaren edo komunitatearen borroka espirituala. Gaur egun, erregimen musulman askok jihad hitza garapen ezaren, gosearen eta analfabetismoaren aurkako borrokari erreferentzia egiteko erabiltzen dute. Jihad kontzeptua hain zabala da ezen askotan edozein politika edota borrokari zilegitasuna erabiltzeko erabiltzen den. Jihada praktikatzen dutenei mujahidin deritze, nahiz eta praktikan termino hori borroka armatuari ekiten diotenak izendatzeko erabiltzen den. (eu)
- Jihad (/dʒɪˈhɑːd/; Arabic: جهاد, romanized: jihād [dʒiˈhaːd]) is an Arabic word which literally means "striving" or "struggling", especially with a praiseworthy aim. In an Islamic context, it can refer to almost any effort to make personal and social life conform with God's guidance, such as struggle against one's evil inclinations, proselytizing, or efforts toward the moral betterment of the Muslim community (Ummah), though it is most frequently associated with war. In classical Islamic law (sharia), the term refers to armed struggle against unbelievers, while modernist Islamic scholars generally equate military jihad with defensive warfare. In Sufi circles, spiritual and moral jihad has been traditionally emphasized under the name of greater jihad. The term has gained additional attention in recent decades through its use by various insurgent Islamic extremist, militant Islamist, and terrorist individuals and organizations whose ideology is based on the Islamic notion of jihad. The word jihad appears frequently in the Qur'an with and without military connotations, often in the idiomatic expression "striving in the path of God (al-jihad fi sabil Allah)", conveying a sense of self-exertion. They developed an elaborate set of rules pertaining to jihad, including prohibitions on harming those who are not engaged in combat.In the modern era, the notion of jihad has lost its jurisprudential relevance and instead given rise to an ideological and political discourse. While modernist Islamic scholars have emphasized the defensive and non-military aspects of jihad, some Islamists have advanced aggressive interpretations that go beyond the classical theory. Jihad is classified into inner ("greater") jihad, which involves a struggle against one's own base impulses, and external ("lesser") jihad, which is further subdivided into jihad of the pen/tongue (debate or persuasion) and jihad of the sword. Most Western writers consider external jihad to have primacy over inner jihad in the Islamic tradition, while much of contemporary Muslim opinion favors the opposite view. Gallup analysis of a large survey reveals considerable nuance in the conceptions of jihad held by Muslims around the world. The sense of jihad as armed resistance was first used in the context of persecution faced by Muslims, as when Muhammad was at Mecca, when the community had two choices: emigration (hijra) or jihad. In Twelver Shi'a Islam, jihad is one of the ten Practices of the Religion. A person engaged in jihad is called a mujahid (plural: mujahideen). The term jihad is often rendered in English as "Holy War", although this translation is controversial. Today, the word jihad is often used without religious connotations, like the English crusade. (en)
- Is cogadh nó troid ina gcoinne naimhde na Ioslam é jiohád. Cad é an bhrí atá leis an bhfocal Araibis "Jihad"? Fuarthas freagra an tseachtain seo caite nuair a d'iarr Saddam Hussein ar a cheannairí Ioslamacha achomharc a dhéanamh le Moslamaigh ar fud an domhain chun páirt a ghlacadh i Jihad i gcoinne "Meiriceá ghránna". Chuir Hussein féin Jihad i mbaol i gcoinne Mheiriceá. Léiríonn sé seo gur "cogadh naofa" é jihad. I dtéarmaí níos soiléire, ciallaíonn sé iarracht dhlíthiúil, éigeantach agus chomhchoiteann chun an chríoch Moslamach a leathnú ar chostas na críche a rialaíonn neamh-Muslamaigh. I bhfocail eile, ní hionann cuspóir jihad sa lá atá inniu ann agus leathnú an chreidimh Ioslamach, ach leathnú na cumhachta Moslamach cheannasaí (mar thoradh ar leathnú na flaitheasa go nádúrtha leathnófar creideamh). Dá bhrí sin, is foirm ionsaitheach ionsaitheach é Jihad atá dírithe ar Mhoslamaigh ar fud an domhain. Tá Hegemony bunaithe. Ar feadh na gcéadta bliain, tá dhá bhrí éagsúla ag Jihad, tá bunús amháin ag baint le ceann agus tá an ceann eile measartha. De réir an chéad bhrí, tá na Moslamaigh a dhéanann a gcreideamh a léirmhíniú ar bhealach éigin eile neamhbhailí agus ba chóir dóibh jihad a íoc ina gcoinne. Is é sin an fáth go bhfuil ionsaithe jihadi ag titim amach as an Ailgéir, as an Éigipt agus as an Afganastáin. Is é an dara brí atá le jihad ná mistic a dhiúltaíonn léiriú dlíthiúil an chogaidh ar jihad agus a iarrann ar Mhoslamaigh iad féin a bhaint as ábhair ábhartha agus iarracht a dhéanamh doimhneacht spioradálta a fháil. Maidir leis an leathnú ar chríoch, bhí jihad mar chuid mhór den saol Moslamach. Sin é an fáth go bhfuair Moslamaigh limistéar an-mhór de Leithinis na hAraibe faoin am a bhásaigh Mohammed i 632. Tar éis an chéid, chuir siad an réigiún i gcoinne na hAfganastáine go dtí an Spáinn. Ina dhiaidh sin, thug Jihad ceantair spreagtha do bhuachaillí mar an India, an tSúdáin, an Anatolia agus na Balcáin. Inniu, tá Jihad anois ar an bhfoinse is mó sceimhlitheoireachta ar domhan. Tá sé seo spreagtha ag seo, tá feachtas sceimhlitheoireachta seolta ag cuid de na heagraíochtaí féin-shaineolaithe féin-styled ar fud an domhain - an Chéad Éireannach Ioslamach de Jihad i gcoinne na nGiúdach agus na gCogairí. Is é eagraíocht Osama bin Laden. Is é Lashkar Jihad an eagraíocht atá freagrach as níos mó ná deich míle Críostaithe a mharú san Indinéis. Is é Harkat ul Jihad an eagraíocht sceimhlitheoireachta is mó in Ioslamach-Kashmir. An Phalaistín Ioslamach Jihad - an eagraíocht sceimhlitheoireachta frith-Iosrael is brutal. Jihad Ioslamach Éigipteach - freagrach as marú go leor, lena n-áirítear Anwar Al Sadat i 1981. Maraíodh trí mhisean Mheiriceánach cúpla lá ó shin ar Yemeni Islamic Jihad. Ach tá an réaltacht is scanrúla ar Jihad na laethanta seo sa tSúdáin áit a thug an páirtí rialaithe mana mothúchánach go dtí cúpla lá ó shin. "Jihad, Victory and Martyrdom" Ar feadh beagnach fiche bliain, faoi chosaint an rialtais, rinne Jihadists ionsaí ar dhaoine nach Moslamaigh iad, loit siad a gcuid maoine agus mharaigh siad a bhfear. Ina dhiaidh sin, chuir na jihadis na mílte ban agus leanbh i dtaisce agus chuir iallach orthu glacadh leis an Ioslam. Tá siad tógtha amach i mórshiúl, buailte agus éigean a bheith ag obair. Bhí mná agus cailíní níos sine mar bhuíon-raped agus mar ghiall do ghníomhartha gnéis. Is é an Jihad seo den tSúdáin, atá urraithe ag an stát, an tragóid dhaonnúil is mó sa ré seo, inar cailleadh dhá mhilliún duine agus tháinig 40 duine lakh gan dídean. In ainneoin stair achrann jihad agus céasadh daonna an 1400 bliain seo caite, maíonn roinnt daoine acadúla agus Ioslamach a bhfuil coireacht orthu go gceadaíonn Jihad ach cogadh cosanta nó an bhfuil sé go hiomlán neamh-fhoréigneach. Tá triúr Ollúna Mheiriceá a bhaineann le staidéir Ioslamacha tar éis an dath céanna a thabhairt do jihad agus a léirigh é ar an mbealach seo - 1. Iarracht chun troid i gcoinne na n-éadan go léir laistigh den duine féin agus chun troid i gcoinne na n-éadan sin a léiríonn sa tsochaí. (Ibrahim Aburabi Hart Ford Seminary) 2. Troid i gcoinne idirdhealú ciníoch agus iarracht a dhéanamh ar chearta na mban (Farid Acek Auburn Seminary) 3. A bheith i do mhac léinn níos fearr, a bheith ina pháirtí níos fearr, a bheith ina chomhghleacaí gnó níos fearr, agus thar aon rud eile chun do fearg a rialú (Ollscoil Duke Bruce Lawrence) Bheadh sé go hiontach dá bhforbrófaí jihad mar fhearg a rialú seachas ionsaí, ach ní dhéanfaí é sin mar fhírinne ficseanach. I gcodarsnacht leis sin, ag imeacht ó fhíorchineál jihad Ba mhaith liom cur isteach ar aon iarracht thromchúiseach ar fhéinmhachnamh agus ar athléiriú. Ag aithint ról stairiúil jihad, tá bealach níos faide ná sceimhlitheoireacht, conquest agus sclábhaíocht agus is é sin cosc iomlán a chur ar Jihad foréigneach trí leithscéal a ghabháil le híospartaigh jihad agus bonn neamh-fhoréigneach Ioslamach jihad a fhorbairt. Ar an drochuair, níl aon phróiseas le teacht amach as an timpeallacht seo. Leanfaidh Jihad foréigneach ar aghaidh go dtí go mbeidh cumhacht mhíleata ardleibhéil faoi chois. Ach amháin tar éis dó jihad a bhaint amach, tiocfaidh guth na Moslamaigh liobrálacha agus is ansin is féidir Ioslam a nuachóiriú. Cuirfear tús le hobair chrua a dhéanamh. (ga)
- Le djihad ou jihad /d͡ʒiad/ (en arabe : جهاد djihâd /d͡ʒɪˈhaːd/), est un devoir religieux au sein de l'islam et du babisme. En arabe, ce terme signifie « abnégation », « effort », « lutte » ou « résistance », souvent traduit à tort par « guerre sainte ». Le mot jihâd est employé à plusieurs reprises dans le Coran, souvent dans l'expression idiomatique « al-ǧihād bi amwalikum wa anfusikum » qui peut se traduire par « luttez avec vos biens et vos âmes ». Ainsi, le djihad peut aussi être défini par l'expression « faites un effort dans le chemin de Dieu ». Le concept de djihad a varié au cours du temps et, parfois, ses interprétations successives ont été en concurrence. Le djihad est parfois considéré comme le sixième pilier de l'islam par une minorité au sein du sunnisme bien qu'il n'en ait pas le statut officiel. Dans le chiisme duodécimain, il est considéré comme l'une des dix pratiques religieuses du culte. La notion de djihad existait également au sein du babisme, religion indépendante proclamée à Chiraz (Iran) en 1844. Selon Averroès, l'islam compte quatre types de djihads : par le cœur, par la langue, par la main et par l'épée. Le djihad par le cœur invite les musulmans à « combattre afin de s'améliorer ou d'améliorer la société ». Le djihad peut ainsi être interprété comme une lutte spirituelle, dans le cadre du soufisme par exemple. À l'inverse, le djihad par l'épée a servi d'argument à différents groupes musulmans à travers l'histoire pour promouvoir des actions contre les « infidèles » ou même d'autres groupes musulmans considérés comme opposants et révoltés. Plusieurs spécialistes du Coran, dont les islamologues françaises Marie-Thérèse Urvoy ou Anne-Marie Delcambre, s'accordent sur le fait que le djihad coranique ne peut pas être considéré comme uniquement spirituel. Le djihad ne doit en effet pas être confondu avec l'ijtihad qui désigne, en droit musulman, l'effort de réflexion pour interpréter les textes fondateurs de l'islam. (fr)
- Jihad (bahasa Arab: جهاد) menurut syariat Islam adalah berjuang/usaha/ikhtiyar dengan sungguh-sungguh. Jihad dilaksanakan untuk menjalankan misi utama manusia yaitu menegakkan agama Allah atau menjaga agama tetap tegak, dengan cara-cara sesuai dengan garis perjuangan para Rasul dan Al-Qur'an. Jihad yang dilaksanakan Rasul adalah berdakwah agar manusia meninggalkan kemusyrikan dan kembali kepada aturan Allah, menyucikan qalbu, memberikan pengajaran kepada ummat dan mendidik manusia agar sesuai dengan tujuan penciptaan mereka yaitu menjadi khalifah Allah di bumi melalui jalan perdamaian dan saling mengasihi. Namun dalam berjihad, Islam melarang pemaksaan dan kekerasan, termasuk membunuh warga sipil yang tidak ikut berperang, seperti wanita, anak-anak, dan manula. (in)
- Jihād (sostantivo maschile, ma usato in italiano perlopiù al femminile, pron. [dʒiˈhæːd], in arabo: جهاد, ǧihād che deriva dalla radice <"ǧ-h-d">, significa "sforzo [teso verso uno scopo]") è un termine nel linguaggio dell'Islam che connota un ampio spettro di significati dalla lotta interiore spirituale per raggiungere una perfetta fede fino alla guerra santa. Letteralmente significa "sforzo", individua lo slancio per raggiungere un dato obiettivo e può fare riferimento allo sforzo spirituale del singolo individuo per migliorare sé stesso. Nella dottrina islamica indica tanto lo sforzo di miglioramento del credente (il «jihad superiore»), soprattutto intellettuale, rivolto per esempio allo studio e alla comprensione dei testi sacri o del diritto, quanto la guerra condotta «per la causa di Dio», ossia per l'espansione dell'islam al di fuori dei confini del mondo musulmano (il «jihad inferiore»). Nel mondo occidentale però il termine jihad è stato prevalentemente interpretato come la guerra santa contro gli infedeli, lo strumento armato per la diffusione dell'Islam. (it)
- ジハード（جهاد jihād）は、アラビア語の語根 جهد（J-H-D、努力する）から派生した動詞جاهد（ジャーハダ、自己犠牲して戦う）の動名詞で、「違うベクトルの力の拮抗」を意味するが、一般的にイスラームの文脈では「宗教のために努力する、戦う」ことを意味する。「大ジハード」と「小ジハード」がある。 「大ジハード」（内へのジハード）は個人の信仰を深める内面的努力を指す一方、「小ジハード」（外へのジハード）は異教徒に対しての戦いを指すため、一般的に「ジハード」というと後者を指す。イスラム法学上の「ジハード」は、「イスラムのための異教徒との戦闘」と定義される。しばしば「聖戦」と和訳されるが、ジハードという語には「聖」の意味はないため、正確ではない。 (ja)
- 지하드(아랍어: جهاد)는 아랍어로 고투 혹은 분투를 의미한다. 이슬람교 성전은 지하드에 포함되는 내용이기는 하지만, 지하드와 성전이 동의어인 것은 아니다. 라마단에 해가 떴을 때 욕구를 참고 금식을 하는 것도 영적인 지하드라고 할 수 있다. (ko)
- Jihad (Arabisch: جهاد, djihād) is een begrip uit de islam. Het komt van de Arabische woordstam jhd, dat 'streven' betekent. Jihad betekent letterlijk 'inspanning gericht op het realiseren van een bepaald doel'. Er wordt onderscheid gemaakt tussen innerlijke en uiterlijke jihad. Zowel in islamitische als niet-islamitische kringen worden verhitte discussies gevoerd over de precieze betekenis van het begrip. (nl)
- Jihad (arabiska الجهاد (ǧihād), "strävan" eller "kamp"; ytterst från jahada (ǧhd), "att anstränga sig"; "guds högsta strävan") är för muslimer en fredlig handling för islams sak, men även krigshandlingar eller väpnat försvar av islamiskt territorium. Inom islam innebär jihad framförallt självrannsakan och striden mot frestelsen och det förbjudna, med strävan efter att vara så rättfärdig som möjligt och följa religionen. Jihad är även en strid mot islams fiender. Till jihad räknas varje krig med icke-islamiska trosbekännare, även om anledningen varit av uteslutande politisk och inte av religiös art. Striden mot icke-muslimer påbjuds uttryckligen på flera ställen i Koranen och betraktas därför som en religiös plikt. Var och en som dödas i striden för islams sak betraktas som martyr (shahid) och anses därför säker om en plats i paradiset. I västvärlden är "heligt krig" ofta använt som beteckning för jihad. Den som utför jihad kallas mujahid (plural mujaheddin). Jihadism är en våldsam inriktning inom islam som bygger på väpnad kamp i form av heligt krig (jihad) för att införa islamistiskt styre. Jihadistgrupper är särskilt knutna till salafism inom sunniislam och inriktningen omtalas ofta som salafistisk jihadism. Muslimer anser att heligt krig är en felaktig översättning av jihad då dessa ord inte är synonyma med varandra.[källa behövs] (sv)
- Dżihad (z języka arabskiego جهاد, ğihād – zmaganie, walka) – w kulturze islamu pojęcie pierwotnie oznaczające dokładanie starań i ponoszenie trudów w celu wzmocnienia wiary, by trafić do lepszego miejsca. W tradycji europejskiej termin ten często, choć nie do końca precyzyjnie, tłumaczy się jako „święta wojna”. Źródłowo pojęcie to istniało na długo przed pojawieniem się Islamu, na terenach zamieszkałych przez Beduinów. Oznaczało ono głównie opiekę nad rodem, troskę o rodzinę, walkę o przeżycie. Wraz z pojawieniem się religii islamskiej zostało ono przetransponowane na grunt religijny. (pl)
- Jiade ou jihad (em árabe: جهاد; romaniz.: jihād) é um conceito essencial da religião islâmica e significa "empenho", "esforço" ou "luta" — o significado exacto dependerá do contexto. É habitualmente entendida como "guerra santa" travada contra os inimigos da religião muçulmana. Aquele que segue a jihad é conhecido como mujahid. Num segundo sentido, que surgiu posteriormente ao primeiro, pode significar uma luta interior, mediante vontade pessoal, de se buscar e conquistar a fé perfeita. Há duas formas de atualmente de entender a Jihad, a "maior" e a "menor". Porém, diz que a palavra jihad surge frequentemente no Alcorão, com ou sem conotações militaresː dezessete derivados de jihad ocorrem quarenta e uma vezes em onze textos de Meca e trinta de Medina, com os seguintes cinco significados: esforço por causa da crença religiosa (21), guerra (12), pais não muçulmanos exercendo pressão, ou seja, jihad, para fazer seus filhos abandonar o Islã (2), juramentos solenes (5) e força física (1). A "Jihad Maior", é descrita como uma luta do indivíduo consigo mesmo, pelo domínio da alma; e a outra: a "Jihad Menor", é descrita como a luta armada que os muçulmanos fazem contra os adversários do Islão. Esta divisão só surge, porém, no século XI num livro de que transmite aquele referido dito de Maomé. Ou seja: antes deste período apenas havia uma jihad e essa, de acordo com os textos fundacionais do Islão, era a "Jihad Menor" como se pode ver na surah 4:95 do Alcorão. Com efeito, nenhuma das quatro escolas de jurisprudência sunitas, nem a tradição xiita, se referem à "Jihad Maior". Mas não só: nenhuma das seis maiores colecções de hadith (Sahih Bukhari; ; ; ; e ), que a seguir ao Corão são os textos mais importantes para a formação identitária e teológica do Islão, se referem, nas 200 vezes que se reportam a jihad, à "Jihad Maior", mas apenas à jihad de luta exterior e conquista. Ou seja: dizer que a verdadeira jihad é uma luta interior é, não só, uma posição herética face àquelas escolas ortodoxas de jurisprudência, mas ir contra as próprias palavras do profeta muçulmano Maomé que, por exemplo, disse: 1.
* «Está escrito que disse: “fui ter com Maomé e perguntei: ‘Oh mensageiro de Alá, qual é a melhor jihad? Maomé disse: ‘A de um homem cujo sangue é derramado e o seu cavalo é ferido’”» ( 2794) 2.
* «Está escrito segundo a autoridade de que Maomé disse: ‘Aquele que morreu mas não lutou no caminho de Alá nem expressou alguma determinação por lutar, morreu como morrem os hipócritas» ( 2:4696) (pt)
- Джиха́д (от араб. الجهاد [dʒɪˈhɑːd] — «усердие») — понятие в исламе, означающее усердие на пути Аллаха, борьба за веру. Понятие военного джихада (вооружённой борьбы за распространение ислама) стало основным значением слова для немусульман и получило название «священная война». Некоторые мусульманские авторы, особенно современные, настаивают на более широкой интерпретации понятия, не обязательно подразумевающей кровопролитие, и называют словосочетание «священная война» неточным и неприемлемым переводом. Согласно Корану, каждый мусульманин должен проявлять усердие в утверждении и защите ислама, расходовать для этого свои материальные средства и все свои силы. В случае опасности необходимо подниматься на вооружённую борьбу против врагов веры. Отдача всех сил и возможностей ради распространения и торжества ислама — одна из главных обязанностей мусульманской общины. (ru)
- Джиха́д, або джигад (араб. جهاد — зусилля) — боротьба за те, що є для мусульманина найблагороднішою і найвищою метою. Джихад (старання, зусилля) — початково розумівся як боротьба на захист і за поширення ісламу. Зазвичай слово джихад асоціюється зі збройною боротьбою мусульман, але це розуміння є не зовсім точним. Кожен мусульманин зобов'язаний докладати зусиль для утвердження і захисту ісламу, витрачати для цього свої матеріальні ресурси, розумові здібності і всі свої сили. У разі крайньої потреби мусульмани мусять підніматися на збройну боротьбу проти ворогів своєї релігії. Джихадом є також боротьба з власними духовними чи суспільними соціальними пороками. Таким чином, джихад — це боротьба зі своїми пристрастями, усунення соціальної нерівності, постійне зусилля у справі розповсюдження ісламу, і, нарешті, ведення війни з агресором в ім'я Аллаха.Учасників джихаду називають моджахедами. В ісламі джихад є обов'язком кожного мусульманина (фард), як про нього йдеться у Корані: Боріться з ними, доки не зникне невір'я і не утвердиться віра в Аллаха (Сура 2. Корова: 193) … об'єднавшись, боріться всі з багатобожниками, подібно до того, як вони борються з вами всі разом… (Сура 9. Покаяння: 36) Обов'язок ведення джихаду може покладатися як на якусь окрему частину мусульман (фард аль-кіфая), якщо вони здатні захищати честь і гідність решти мусульман, так і на кожного мусульманина окремо (фард аль-айн), якщо в цьому існує необхідність.Під час ведення військового джихаду, перед початком бою, мусульмани повинні зробити все, що від них залежить, щоб не допустити кровопролиття. Для цього потрібно:
* Запропонувати противнику прийняти іслам;
* Якщо цю пропозицію відхилять, необхідно запропонувати виплатити джизію, у обмін на захист від мусульман Бій можна розпочинати у випадку відмови противника від запропонованих умов. Поняття джихаду стосується не лише ведення війни, а у широкому сенсі означає постійні дії та зусилля задля панування ісламу. В ісламській доктрині є положення про різні види джихаду. (uk)
- 圣战（阿拉伯语：جهاد，[dʒiˈhæːd]；英語：Jihad；汉语音译：杰哈德或吉哈德），是伊斯兰教及穆斯林世界常用的宗教术语，出自阿拉伯语词根“jahada”，即“作出一切努力”或“竭力奋争”之意。其字面的意思并非“神圣的战争”（Holy war），较准确的翻译应该是“斗争、争斗”或“奋斗、努力”。在伊斯蘭術語中，“Jihad”是穆斯林的宗教義務；在阿拉伯語中，“Jihad”這個詞轉化為名詞，意為“掙扎”。 “Jihad”在《古兰经》里出现过41次，並經常在《古蘭經》中的慣用表達“为神而掙扎”。因此將“Jihad”以漢語中有限的詞句片面的翻譯成“聖戰”，是一種過於化約、片面且易讓人混淆的錯誤解讀。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Džihád (arabsky جهاد) je termín označující náboženskou povinnost muslimů usilovat o rozšiřování islámu ve vlastním srdci i ve světě. (cs)
- Ĝihado venas el arablingva vorto (جهاد ĝihâd) ligata al Islamo. Ĝihado, en sia ordinara signifo estas "strebo por la kaŭzo de Alaho. Ĝihado estas lukto, kaj milita kaj spirita. En ĉi tiu la lasta senco, la lukto estas kontraŭ peko en onia vivo kaj la strebo vivi moralan vivon. Homo kiu partoprenas en ĝihado estas nomata muĝahido. La vorto ofte estas uzata en gazetaro kun la klarigo "sankta milito" aŭ simile. (eo)
- Jihad (bahasa Arab: جهاد) menurut syariat Islam adalah berjuang/usaha/ikhtiyar dengan sungguh-sungguh. Jihad dilaksanakan untuk menjalankan misi utama manusia yaitu menegakkan agama Allah atau menjaga agama tetap tegak, dengan cara-cara sesuai dengan garis perjuangan para Rasul dan Al-Qur'an. Jihad yang dilaksanakan Rasul adalah berdakwah agar manusia meninggalkan kemusyrikan dan kembali kepada aturan Allah, menyucikan qalbu, memberikan pengajaran kepada ummat dan mendidik manusia agar sesuai dengan tujuan penciptaan mereka yaitu menjadi khalifah Allah di bumi melalui jalan perdamaian dan saling mengasihi. Namun dalam berjihad, Islam melarang pemaksaan dan kekerasan, termasuk membunuh warga sipil yang tidak ikut berperang, seperti wanita, anak-anak, dan manula. (in)
- ジハード（جهاد jihād）は、アラビア語の語根 جهد（J-H-D、努力する）から派生した動詞جاهد（ジャーハダ、自己犠牲して戦う）の動名詞で、「違うベクトルの力の拮抗」を意味するが、一般的にイスラームの文脈では「宗教のために努力する、戦う」ことを意味する。「大ジハード」と「小ジハード」がある。 「大ジハード」（内へのジハード）は個人の信仰を深める内面的努力を指す一方、「小ジハード」（外へのジハード）は異教徒に対しての戦いを指すため、一般的に「ジハード」というと後者を指す。イスラム法学上の「ジハード」は、「イスラムのための異教徒との戦闘」と定義される。しばしば「聖戦」と和訳されるが、ジハードという語には「聖」の意味はないため、正確ではない。 (ja)
- 지하드(아랍어: جهاد)는 아랍어로 고투 혹은 분투를 의미한다. 이슬람교 성전은 지하드에 포함되는 내용이기는 하지만, 지하드와 성전이 동의어인 것은 아니다. 라마단에 해가 떴을 때 욕구를 참고 금식을 하는 것도 영적인 지하드라고 할 수 있다. (ko)
- Jihad (Arabisch: جهاد, djihād) is een begrip uit de islam. Het komt van de Arabische woordstam jhd, dat 'streven' betekent. Jihad betekent letterlijk 'inspanning gericht op het realiseren van een bepaald doel'. Er wordt onderscheid gemaakt tussen innerlijke en uiterlijke jihad. Zowel in islamitische als niet-islamitische kringen worden verhitte discussies gevoerd over de precieze betekenis van het begrip. (nl)
- Dżihad (z języka arabskiego جهاد, ğihād – zmaganie, walka) – w kulturze islamu pojęcie pierwotnie oznaczające dokładanie starań i ponoszenie trudów w celu wzmocnienia wiary, by trafić do lepszego miejsca. W tradycji europejskiej termin ten często, choć nie do końca precyzyjnie, tłumaczy się jako „święta wojna”. Źródłowo pojęcie to istniało na długo przed pojawieniem się Islamu, na terenach zamieszkałych przez Beduinów. Oznaczało ono głównie opiekę nad rodem, troskę o rodzinę, walkę o przeżycie. Wraz z pojawieniem się religii islamskiej zostało ono przetransponowane na grunt religijny. (pl)
- 圣战（阿拉伯语：جهاد，[dʒiˈhæːd]；英語：Jihad；汉语音译：杰哈德或吉哈德），是伊斯兰教及穆斯林世界常用的宗教术语，出自阿拉伯语词根“jahada”，即“作出一切努力”或“竭力奋争”之意。其字面的意思并非“神圣的战争”（Holy war），较准确的翻译应该是“斗争、争斗”或“奋斗、努力”。在伊斯蘭術語中，“Jihad”是穆斯林的宗教義務；在阿拉伯語中，“Jihad”這個詞轉化為名詞，意為“掙扎”。 “Jihad”在《古兰经》里出现过41次，並經常在《古蘭經》中的慣用表達“为神而掙扎”。因此將“Jihad”以漢語中有限的詞句片面的翻譯成“聖戰”，是一種過於化約、片面且易讓人混淆的錯誤解讀。 (zh)
- الجهاد أو الجهاد في سبيل الله هو مصطلح إسلامي يعني جميع الأفعال أو الأقوال التي تتم لنشر الإسلام، أو لصدِّ عدوٍ يستهدف المسلمين، أو لتحرير أرضٍ مسلمة، أو لمساعدة مسلمٍ ما والمسلمين عامة. جاء هذا المصطلح في بدء الإسلام عندما ذكرت معركة بدر الكبرى في القرآن الكريم ثم تم تعميم هذا المصطلح ليشمل أي فعلٍ أو قولٍ يصبُّ في مصلحة الإسلام لصد عدوٍ ما يستهدف الإسلام والمسلمين فعلاً أو قولاً أو كلاهما. (ar)
- El gihad o jihad (de l'àrab جهاد, jihād, ‘esforç’, ‘lluita’, derivat del verb جهد, jahada, ‘esforçar-se’) és un terme islàmic que fa referència a un deure religiós de tots els musulmans. Una persona dedicada al gihad és un mujàhid o mujahidí. El mot gihad apareix sovint a l'Alcorà, sovint en la frase feta jahada fī sabīli Allāh, «lluitar per Déu», literalment «esforçar-se en el camí de Déu». (ca)
- Ο διεθνής σήμερα όρος Τζιχάντ (αραβικά:جهاد, IPA: /ʤɪhæːd/) είναι αραβική λέξη που σημαίνει γενικά αγώνας, προσπάθεια, το να μοχθεί κανείς με όλες του τις δυνάμεις ή να αντιμάχεται οποιoδήποτε αντικείμενο αποδοκιμασίας, το κίνημα του αγώνα αυτού ονομάζεται Τζιχαντισμός. Όταν συνοδεύεται από τη φράση "φι σαμπίλ Αλλά[χ]", ( في سبيل الله), η οποία αποδίδεται "για το δρόμο του Θεού", αποκτά ιδιαίτερο νόημα και σημαίνει τον αγώνα για το Θεό. Αποτελεί ένα από τα κεντρικά δόγματα του Ισλάμ και αναφέρεται ορισμένες φορές ως ο έκτος πυλώνας του, χωρίς όμως να κατέχει πραγματικά μία τέτοια θέση. Ως θρησκευτικό καθήκον, η τζιχάντ θεωρείται πως ενισχύει την πίστη και αποτελεί ανάλογο της αφοσίωσης του στην υπηρεσία του Θεού, όπως ισχύει στον χριστιανισμό. Σε ορισμένα χαντίθ αναφέρεται ως «μοναχισμός (el)
- Der Begriff Dschihad [dʒiˈhaːd] (arabisch جهاد Dschihād, DMG ǧihād ‚Anstrengung, Kampf, Bemühung, Einsatz‘; auch Djihad, Cihad/Cihat oder gelegentlich in der englischen Schreibweise Jihad) bezeichnet im religiösen Sinne ein wichtiges Konzept der islamischen Religion, „die Anstrengung/den Kampf auf dem Wege Gottes“ (al-dschihādu fī sabīli Llāh / الجهاد في سبيل الله / al-ǧihādu fī sabīli Llāh). Seinen Ursprung hat die Dschihadlehre im Koran und der Sunna Mohammeds. (Siehe ) Die Charidschiten zählten den Dschihad zu den fünf Grundpfeilern des Islam. (de)
- Yihad (AFI: [ʝiˈxað]; en árabe, ﺟﻬﺎﺩ ŷihād, AFI: [dʒiˈhæːd]) es un que representa una obligación religiosa de los musulmanes. En español, la palabra árabe yihād se traduce literalmente como esfuerzo. La raíz ج ه د (ya-ha-da) aparece 41 veces en el Corán y de modo frecuente en la expresión idiomática «esfuerzo en el camino de Dios (al-jihad fi sabil Allah)». A quienes participan y están comprometidos con la yihad se les conoce como muyahidín, en plural muyahidines. La mayoría entre los académicos suníes solo reconocen como obligación a los cinco pilares del islam el objetivo del Islam, siendo ante todo la adoración de Alá como Dios único. (es)
- Jihad (/dʒɪˈhɑːd/; Arabic: جهاد, romanized: jihād [dʒiˈhaːd]) is an Arabic word which literally means "striving" or "struggling", especially with a praiseworthy aim. In an Islamic context, it can refer to almost any effort to make personal and social life conform with God's guidance, such as struggle against one's evil inclinations, proselytizing, or efforts toward the moral betterment of the Muslim community (Ummah), though it is most frequently associated with war. In classical Islamic law (sharia), the term refers to armed struggle against unbelievers, while modernist Islamic scholars generally equate military jihad with defensive warfare. In Sufi circles, spiritual and moral jihad has been traditionally emphasized under the name of greater jihad. The term has gained additional attentio (en)
- Jihad (arabieraz: جهاد, ǧihād) Islamaren oinarrizko kontzeptu bat da, euskaraz ahalegina hitzaz itzul litekeena. Hitza Koranean "Jainkoaren bideko ahalegina" formula gisa agertu ohi da. Garrantzitsua da ulertzea Islamak, beste erlijio batzuek ez bezala, ez duela bere helburuak lortzeko bide gisa pasibotasunik eta otzantasunik predikatzen, ekintza baizik. Horregatik, askok jihada Islamaren seigarren zutabetzat jotzen dute; hala ere, "Islama defendatzen" dela esatea oso anbiguoa da, bai helburuetan bai metodoetan: praktikan hitz horrek gauza asko biltzen ditu. (eu)
- Is cogadh nó troid ina gcoinne naimhde na Ioslam é jiohád. Cad é an bhrí atá leis an bhfocal Araibis "Jihad"? Fuarthas freagra an tseachtain seo caite nuair a d'iarr Saddam Hussein ar a cheannairí Ioslamacha achomharc a dhéanamh le Moslamaigh ar fud an domhain chun páirt a ghlacadh i Jihad i gcoinne "Meiriceá ghránna". Chuir Hussein féin Jihad i mbaol i gcoinne Mheiriceá. Léiríonn sé seo gur "cogadh naofa" é jihad. I dtéarmaí níos soiléire, ciallaíonn sé iarracht dhlíthiúil, éigeantach agus chomhchoiteann chun an chríoch Moslamach a leathnú ar chostas na críche a rialaíonn neamh-Muslamaigh. I bhfocail eile, ní hionann cuspóir jihad sa lá atá inniu ann agus leathnú an chreidimh Ioslamach, ach leathnú na cumhachta Moslamach cheannasaí (mar thoradh ar leathnú na flaitheasa go nádúrtha leathnó (ga)
- Le djihad ou jihad /d͡ʒiad/ (en arabe : جهاد djihâd /d͡ʒɪˈhaːd/), est un devoir religieux au sein de l'islam et du babisme. En arabe, ce terme signifie « abnégation », « effort », « lutte » ou « résistance », souvent traduit à tort par « guerre sainte ». Le mot jihâd est employé à plusieurs reprises dans le Coran, souvent dans l'expression idiomatique « al-ǧihād bi amwalikum wa anfusikum » qui peut se traduire par « luttez avec vos biens et vos âmes ». Ainsi, le djihad peut aussi être défini par l'expression « faites un effort dans le chemin de Dieu ». (fr)
- Jihād (sostantivo maschile, ma usato in italiano perlopiù al femminile, pron. [dʒiˈhæːd], in arabo: جهاد, ǧihād che deriva dalla radice <"ǧ-h-d">, significa "sforzo [teso verso uno scopo]") è un termine nel linguaggio dell'Islam che connota un ampio spettro di significati dalla lotta interiore spirituale per raggiungere una perfetta fede fino alla guerra santa. Letteralmente significa "sforzo", individua lo slancio per raggiungere un dato obiettivo e può fare riferimento allo sforzo spirituale del singolo individuo per migliorare sé stesso. Nella dottrina islamica indica tanto lo sforzo di miglioramento del credente (il «jihad superiore»), soprattutto intellettuale, rivolto per esempio allo studio e alla comprensione dei testi sacri o del diritto, quanto la guerra condotta «per la causa d (it)
- Jiade ou jihad (em árabe: جهاد; romaniz.: jihād) é um conceito essencial da religião islâmica e significa "empenho", "esforço" ou "luta" — o significado exacto dependerá do contexto. É habitualmente entendida como "guerra santa" travada contra os inimigos da religião muçulmana. Aquele que segue a jihad é conhecido como mujahid. Num segundo sentido, que surgiu posteriormente ao primeiro, pode significar uma luta interior, mediante vontade pessoal, de se buscar e conquistar a fé perfeita. (pt)
- Jihad (arabiska الجهاد (ǧihād), "strävan" eller "kamp"; ytterst från jahada (ǧhd), "att anstränga sig"; "guds högsta strävan") är för muslimer en fredlig handling för islams sak, men även krigshandlingar eller väpnat försvar av islamiskt territorium. Inom islam innebär jihad framförallt självrannsakan och striden mot frestelsen och det förbjudna, med strävan efter att vara så rättfärdig som möjligt och följa religionen. Muslimer anser att heligt krig är en felaktig översättning av jihad då dessa ord inte är synonyma med varandra.[källa behövs] (sv)
- Джиха́д (от араб. الجهاد [dʒɪˈhɑːd] — «усердие») — понятие в исламе, означающее усердие на пути Аллаха, борьба за веру. Понятие военного джихада (вооружённой борьбы за распространение ислама) стало основным значением слова для немусульман и получило название «священная война». Некоторые мусульманские авторы, особенно современные, настаивают на более широкой интерпретации понятия, не обязательно подразумевающей кровопролитие, и называют словосочетание «священная война» неточным и неприемлемым переводом. (ru)
- Джиха́д, або джигад (араб. جهاد — зусилля) — боротьба за те, що є для мусульманина найблагороднішою і найвищою метою. Джихад (старання, зусилля) — початково розумівся як боротьба на захист і за поширення ісламу. Зазвичай слово джихад асоціюється зі збройною боротьбою мусульман, але це розуміння є не зовсім точним. Кожен мусульманин зобов'язаний докладати зусиль для утвердження і захисту ісламу, витрачати для цього свої матеріальні ресурси, розумові здібності і всі свої сили. У разі крайньої потреби мусульмани мусять підніматися на збройну боротьбу проти ворогів своєї релігії. Джихадом є також боротьба з власними духовними чи суспільними соціальними пороками. Таким чином, джихад — це боротьба зі своїми пристрастями, усунення соціальної нерівності, постійне зусилля у справі розповсюдження (uk)
|
