| dbo:abstract
|
- Οι Ημέρες του Ιούλη αναφέρονται στα γεγονότα του 1917, που συνέβησαν στην Πετρούπολη της Ρωσίας, μεταξύ 3 Ιουλίου και 7 Ιουλίου (Ιουλιανό ημερολόγιο) (16 Ιουλίου – 20 Ιουλίου, Γρηγοριανό ημερολόγιο), όταν στρατιώτες και βιομηχανικοί εργάτες ενεπλάκησαν σε αυθόρμητες ένοπλες διαδηλώσεις κατά της Ρωσικής Προσωρινής Κυβέρνησης. Οι Μπολσεβίκοι αρχικά προσπάθησαν να εμποδίσουν τις διαδηλώσεις και στη συνέχεια αποφάσισαν να τις στηρίξουν. (Οι ημερομηνίες που δίνονται στο άρθρο είναι του Γρηγοριανού Ημερολογίου). Οι Μπολσεβίκοι σκόπευαν να κάνουν ειρηνικές διαδηλώσεις, ωστόσο, ξέσπασαν ένοπλες συγκρούσεις. Ο Λένιν κρύφτηκε, ενώ άλλοι ηγέτες συνελήφθησαν. Το αποτέλεσμα των Ημερών του Ιουλίου αντιπροσώπευσε μια προσωρινή υποχώρηση στην ανάπτυξη της δύναμης και της επιρροής των Μπολσεβίκων στην περίοδο πριν την Οκτωβριανή Επανάσταση. (el)
- La Juliaj tagoj (ruse Июльские дни) estis periodo de maltrankvilo en Petrogrado, Rusio, inter 16a–20a de Julio [malnovstile 3a–7a de Julio] 1917. Ili estis karakterizitaj per spontaneaj armitaj manifestacioj fare de soldatoj, maristoj, kaj industriaj laboristoj kontraŭ la Portempa Registaro de Rusio. Tiuj manifestacioj estis pli koleraj kaj pli violentaj ol tiuj okazintaj dum la Februara Revolucio monatojn antaŭe. La Provizora Registaro kulpigis la Bolŝevikojn pro la violento de la Juliaj tagoj kaj en posta subpremego kontraŭ la Bolŝevika Partio, la partio estis disigita, kaj multaj el ties estroj estis arestitaj. Vladimir Lenin fuĝis al Finnlando, dum Lev Trockij estis inter la arestitaj. La rezulto de la Juliaj tagoj venis al portempa malpliigo en la kresko de la Bolŝevika povo kaj influo en la periodo antaŭ la Oktobra Revolucio. (eo)
- Als Juliaufstand, Julikrise, Julirevolution oder Juliputsch wird ein Ereignis der Russischen Revolution vom 3. Julijul. / 16. Juligreg. bis 7. Julijul. / 20. Juli 1917greg. bezeichnet. Während Lenin in Finnland weilte, versuchten einige Führer der Bolschewiki, die Erfolglosigkeit der provisorischen Regierung in der Kerenski-Offensive zu deren Sturz zu nutzen. Damit sollte die seit der Februarrevolution bestehende Doppelherrschaft zwischen provisorischer Regierung und dem Petrograder Sowjet beendet werden. Dieses Vorgehen wird von verschiedenen Wissenschaftlern als Putsch bezeichnet. Der ausgerufene Generalstreik scheiterte jedoch ebenso wie eine schlecht koordinierte Erhebung der Kronstädter Matrosen und Roten Garden. Sie begleiteten eine Demonstration mit angeblich bis zu 500.000 Teilnehmern zum Taurischen Palais, dem Sitz sowohl der Petrograder Sowjets als auch der Staatsduma. Dort nahmen sie den sozialrevolutionären Landwirtschaftsminister Wiktor Michailowitsch Tschernow als Geisel, nachdem er sowohl seinen Rücktritt als auch eine Machtübergabe an die Sowjets verweigert hatte. Er wurde von Leo Trotzki befreit, der die Demonstranten mahnte, ihr Anliegen nicht zu „besudeln“. Am Newski-Prospekt kam es zu einem Schusswechsel, die Demonstranten flohen in Panik. Weitere Schießereien folgten, nach zwei Tagen waren 500 Tote und Verletzte zu beklagen. Die Doppelherrschaft wurde somit zwar tatsächlich beendet, jedoch zugunsten der Provisorischen Regierung. Die Bolschewiki waren vorübergehend geschlagen und wurden wieder in die Illegalität gezwungen. Der Ministerpräsident der Provisorischen Regierung Fürst Georgi Jewgenjewitsch Lwow trat am 20. Juli zurück. Sein Nachfolger wurde Kriegsminister Alexander Fjodorowitsch Kerenski, der dadurch de facto Diktator Russlands wurde. Lenin musste in den Untergrund gehen. Die Bolschewiki sahen somit die einzige Chance zu einer Machtübernahme in einem bewaffneten Aufstand, der schließlich zur Oktoberrevolution führte. (de)
- Uztaileko Egunak 1917ko uztailaren 3tik uztailaren 7ra Errusiako Behin-behineko Gobernuaren aurka, soldadu, marinel eta industria-langileek manifestazio armatuak egin zituzten. Otsaileko Iraultzarekin alderatuta, giroa nahasia, ilunagoa eta haserreagoa zen. Orokorrean, Errusiako Iraultzaren pasarte garrantzitsutzat hartzen da. Behin-behineko gobernuak Boltxevikeei leporatu zien biolentzia erabili izana, eta alderdiaren aurka jo zuen, bere dispertsioa ekarriz eta hainbat lider atxilotuz. Vladimir Lenin Finlandiara joan zen, eta Leon Trotski izan zen atxilotuetako bat. Uztaileko Egunen ondorioz boltxevikeen indarra ahuldu zen Urriko Iraultza baino lehen. (eu)
- The July Days (Russian: Июльские дни) were a period of unrest in Petrograd, Russia, between 16–20 July [O.S. 3–7 July] 1917. It was characterised by spontaneous armed demonstrations by soldiers, sailors, and industrial workers engaged against the Russian Provisional Government. The demonstrations were angrier and more violent than those during the February Revolution months earlier. The Provisional Government blamed the Bolsheviks for the violence brought about by the July Days and in a subsequent crackdown on the Bolshevik Party, the party was dispersed, many of the leadership arrested. Vladimir Lenin fled to Finland, while Leon Trotsky was among those arrested. The outcome of the July Days represented a temporary decline in the growth of Bolshevik power and influence in the period before the October Revolution. (en)
- Les Journées de juillet désignent les troubles qui éclatent à Petrograd, en Russie, entre le 3 juillet 1917 (16 juillet 1917 dans le calendrier grégorien) et le 7 juillet 1917 (20 juillet 1917 dans le calendrier grégorien) pendant lesquels des soldats et des ouvriers de la ville se révoltent contre le gouvernement provisoire. La tentative d'insurrection conduite par les bolcheviks échoue : Lénine entre dans la clandestinité, tandis que les autres dirigeants sont arrêtés, ce qui entraîne une baisse temporaire de l'influence bolchevik. (fr)
- Las Jornadas de Julio de 1917 fue el nombre que recibieron las protestas armadas respaldadas por los anarcocomunistas y los bolcheviques, finalmente fracasadas, que trataron de derrocar al Gobierno Provisional Ruso y traspasar el poder a los sóviets (consejos) en julio de ese año. Estas protestas se produjeron al mismo tiempo que tenía lugar una crisis gubernamental por la dimisión de los ministros kadetes del Gobierno, lo que dejó la gestión de la crisis en manos de los dirigentes defensistas del Sóviet de Petrogrado, principalmente de los mencheviques. Las protestas, debidas a una mezcla de descontento por el empeoramiento de la situación económica, agitación radical y oposición a la reanudación de las operaciones militares entre otros factores, se produjeron en medio de una crisis gubernamental desencadenada por la dimisión de los ministros kadetes. Las manifestaciones fueron un síntoma del amplio descontento con el desempeño del Gobierno de coalición social-liberal y del deseo de que el Sóviet tomase la iniciativa en la aplicación de reformas. Las marchas, multitudinarias, se sucedieron a lo largo de tres días en los que los manifestantes, atizados por algunos cuadros socialrevolucionarios de izquierda, anarquistas y bolcheviques, exigieron con vehemencia pero inútilmente a los dirigentes del Sóviet de Petrogrado que derrocasen al Gobierno provisional ruso y tomasen el poder, con la intención de poner en marcha amplias reformas. El rechazo frontal de los socialistas moderados a aceptar esta exigencia y la falta de una dirección política alternativa hicieron fracasar las protestas, apoyadas en el último momento y con bastante renuencia por la dirección bolchevique. La falta de apoyo a las manifestaciones en las provincias, el de las tropas del frente al Sóviet y el respaldo tardío de algunas unidades militares de la capital a este tras publicarse dudosas acusaciones de connivencia de Lenin con los alemanes permitieron a los dirigentes del Sóviet poner fin a las protestas y recuperar el control de la capital. El aplastamiento del intento de golpe de Estado supuso un debilitamiento temporal del partido de Lenin que, sin embargo, resurgió con fuerza a finales de verano y quedó rehabilitado durante el golpe de Kornílov a comienzos de septiembre. El Sóviet de Petrogrado, cúspide del sistema de sóviets del país instaurado durante la Revolución de Febrero y controlado por los socialistas moderados, se negó a tomar el poder como exigían los manifestantes, contribuyendo decisivamente al fracaso de la intentona. El resultado de las protestas supuso una victoria pírrica para los defensistas, que disfrutaban aún de un respaldo mayoritario para sus posiciones en las provincias; ante la falta de reformas y la imposibilidad de formar una nueva coalición que las pusiese en marcha, su fuerza se fue tornando en debilidad a lo largo del verano y del otoño. (es)
- Hari-Hari Juli merujuk kepada peristiwa pada 1917 yang terjadi di Petrograd, Rusia, antara 3 Juli dan 7 Juli (kalender Julian) (16 Juli – 20 Juli, kalender Gregorian), saat para prajurit dan buruh industri mengadakan demonstrasi bersenjata spontan melawan Pemerintah Provinsional Rusia. Bolshevik awalnya berusaha untuk mengindari demonstrasi dan kemudian memutuskan untuk mendukungnya. (Tanggal yang diberikan dalam artikel memakai kalender Gregorian.) Bolshevik awalnya mengadakan demonstrasi damai. Namun, pertikaian bersenjata pecah. Lenin bersembunyi, sementara pemimpin lainnya ditangkap. (in)
- 7월 정국(러시아어: Июльские дни)은 1917년 7월 16일-7월 20일(그레고리력) 러시아 공화국 페트로그라드에서 일어난 폭동이다. 병사들과 노동자들이 임시정부에 항의하는 시위를 일으켰다. 볼셰비키는 처음에는 이런 시위대에 반대했으나 곧 시위를 지지하고 오히려 선동했다. 충돌이 일어난 결과 시위대가 패배했다. 레닌은 핀란드로 도망갔고 나머지 볼셰비키 지도부는 체포되었다. 10월 혁명이 일어나기 전 볼셰비키 세력이 일시적으로 쇠퇴하는 결과를 낳았다. 그러나, 한달 후 코르닐로프 장군의 쿠데타를 계기로 케렌스키의 임시정부의 세력은 더욱 약화되었고, 레닌과 볼셰비키가 정국의 주도권을 잡았다. 결국 볼셰비키 주도의 10월 혁명으로인해 케렌스키 내각이 몰락하고, 레닌이 소비에트의 정권을 잡고 러시아를 통치하였다. 이후 레닌은 독일과의 즉각적인 평화 협상에 응하였고, 극심한 혼란과 기아의 와중에 이를 반대한 왕당파인 백군과 적군 사이의 내전이 발발한다. (ko)
- Kryzys lipcowy, dni lipcowe, wydarzenia lipcowe (ros. июльские дни, июльский кризис) – masowe demonstracje antyrządowe w Piotrogrodzie w dniach 3 lipca?/ 16 lipca 1917 – 7 lipca?/ 20 lipca 1917 roku. Rozpoczęły się one jako reakcja na klęski armii rosyjskiej na froncie, niedawne kryzysy w Rządzie Tymczasowym i ogólną trudną sytuację mieszkańców rosyjskiej stolicy, w tym braki żywności. W wystąpieniach brali udział żołnierze 1 pułku karabinów maszynowych, marynarze z garnizonu w Kronsztadzie, robotnicy piotrogrodzkich fabryk. Uczestnicy demonstracji domagali się dymisji Rządu Tymczasowego i przekazania władzy w ręce rad delegatów robotniczych i żołnierskich. Wieczorem pierwszego dnia protestów faktyczne kierownictwo protestów przejęła główna Organizacja Wojskowa Bolszewików, za zgodą najwyższych organów partii. Bolszewicy nie zdecydowali się jednak podjąć próby bezpośredniego przejęcia władzy. Kryzys zakończył się, gdy Rząd Tymczasowy ogłosił, iż przywódca bolszewików Lenin otrzymywał wsparcie z Niemiec, a także oskarżył partię o sprowokowanie rozruchów na niemieckie zlecenie – wówczas żołnierze wierni Rządowi Tymczasowemu doprowadzili do zakończenia demonstracji. Czołowi działacze bolszewiccy zostali po kryzysie lipcowym aresztowani; Lenin uniknął zatrzymania, opuszczając w tajemnicy Piotrogród. (pl)
- 七月蜂起（しちがつほうき、露：Июльское восстание）は、 1917年7月中（グレゴリオ暦では7月16–20日、ロシア旧暦では7月3–7日）に、ロシアのペトログラードで兵士や工場労働者たちがロシア臨時政府に対して自発的に武装デモを起こし交戦状態に至った事件。ロシアでは、「七月の日々 （露：Июльские дни) 」や 「七月危機 （露：Июльский кризис) 」とも呼ばれる。日本語での研究文献では 七月事件 や 七月暴動 と呼ばれることもある。ボルシェヴィキは当初、デモ行動を阻止しようとしたが、その後デモ隊を支援することを決定した。（以下、本記事は基本的にグレゴリオ暦の日付で示す。） ボルシェヴィキは平和的なデモを意図していたが、結果的に武力衝突が発生した。 その結果、ボルシェヴィキの指導者であるウラジーミル・レーニンは逃亡と潜伏生活を余儀なくされ、他の指導者たちは逮捕された。ロシア臨時政府による七月蜂起の鎮圧により、十月革命以前の期間におけるボルシェヴィキ勢力の権力と影響力は一時的に後退することとなった。 (ja)
- De term julidagen verwijst naar de gewapende opstand door bolsjewistische communisten in Petrograd van 3 tot en met 7 juli 1917 volgens de juliaanse kalender, die toentertijd gangbaar was in Rusland. Volgens de gregoriaanse kalender verliep de opstand van 16 tot en met 20 juli 1917. De nationale bolsjewistische leiding was aanvankelijk tegen de opstand, maar koos er later voor om de opstand te steunen. De data in dit artikel zijn in de oude juliaanse kalender. (nl)
- Julidagarna syftar på händelser som ägde rum i Petrograd (St Petersburg) i Ryssland 3-7 juli 1917 enligt den julianska kalendern (16-20 juli enligt den gregorianska) där soldater och industriarbetare spontant började demonstrera mot den ryska provisoriska regeringen. Bolsjevikerna försökte leda demonstrationerna. Militären attackerade de fredliga demonstrationerna och förtryckte bolsjevikerna. Lenin gömde sig medan andra ledande bolsjeviker fängslades. Resultatet var en tillfällig nedgång i bolsjevikernas makt och inflytande på perioden innan oktoberrevolutionen. (sv)
- Jornadas de Julho foram uma série de protestos ocorridos em Petrogrado em julho de 1917, conduzidos pelos anarquistas, socialistas revolucionários e bolcheviques, que tinham como objetivo derrubar o Governo Provisório Russo e transferir o poder aos sovietes. Os protestos, motivados pelo agravamento da situação econômica e pela oposição ao reinício das ações militares, se deram em meio a uma crise governamental desencadeada pela demissão dos ministros do Partido Constitucional Democrata (kadetes). As manifestações foram o resultado de um amplo descontentamento popular com as ações do governo de coalizão entre socialistas e liberais e do desejo de que os sovietes tomassem o poder e aplicassem as reformas pedidas pelos trabalhadores. As manifestações se sucederam ao longo de três dias em que os manifestantes, liderados por socialistas revolucionários de esquerda, anarquistas e bolcheviques, exigiam que o Soviete de Petrogrado tomasse o poder do Governo Provisório para aplicar um programa radical de reformas. A rejeição dos mencheviques — que então lideravam o soviete — em aceitar tal exigência e a falta de uma direção política alternativa fizeram com que os protestos fracassassem. A falta de apoio às manifestações nas províncias e entre os dirigentes do soviete da capital, bem como o apoio de algumas unidades militares de Petrogrado aos dirigentes do soviete após acusações de que Lênin seria conivente com os alemães, permitiu ao soviete pôr um fim nos protestos e que retomasse o controle na capital. O rechaço da tentativa de um golpe de Estado causou um breve enfraquecimento do partido bolchevique que, no entanto, voltou a crescer com força após o golpe de Kornilov no começo de setembro. O Soviete de Petrogrado, precursor do sistema dos sovietes instaurado após a Revolução de Fevereiro e então controlado pelos moderados, se negou a tomar o poder como exigiam os manifestantes, contribuindo de forma decisiva para o fracasso da intentona. O fracasso dos protestos representaram uma vitória para os defensistas, que ainda tinham apoio majoritário nas províncias; porém, ante a ausência de reformas e a impossibilidade de formar uma nova coalizão para aplicá-las, seu apoio foi diminuindo ao longo do verão e do outono de 1917. (pt)
- 七月危机指的是儒略曆1917年7月3日到7日（格里曆7月16日 – 20日）发生在俄罗斯圣彼得堡，由士兵和无产阶级工人对俄國臨時政府发起的武装示威。与同年的俄國二月革命相比，七月危机中的示威者情绪更加愤怒和难以控制。临时政府随后指责了布尔什维克党发起的本次暴力事件，并立即打击了布尔什维克，该党派的许多领导人被捕 列宁逃到芬兰，而托洛茨基被当时的临时政府所逮捕。 七月危机导致了布尔什维克党的权力和影响力在十月革命之前暂时性的下降。 (zh)
- Июльские дни (июльское восстание, июльский кризис) — антиправительственные выступления 3—5 (16—18) июля 1917 года в Петрограде, последовавшие за военным поражением на фронте и правительственным кризисом (уходом из правительства министров-кадетов под предлогом уступок, допущенных правительственной делегацией в переговорах с Центральной радой). Июльские события нарушили неустойчивое равновесие сил между Временным правительством и Петросоветом («двоевластие»). Волнения, начавшиеся со стихийных выступлений солдат 1-го Пулемётного полка, рабочих петроградских заводов, кронштадтских матросов под лозунгами немедленной отставки Временного правительства и передачи власти Советам, проходили при непосредственном участии анархистов и части большевиков. Левый экстремизм вызвал отпор правых сил. В итоге демонстрация 3-4 июля 1917 г. закончилась кровопролитием. Июльские события привели к травле большевиков со стороны властей, выдвинувших версию о причастности Ленина к шпионажу в пользу Германии. Убедительных доказательств шпионской деятельности Ленина, однако, так и не было предъявлено, и даже бегство Ленина и Зиновьева из Петрограда и их переход на нелегальное положение не повлияли серьёзно на отношение народа к большевикам. Исследователи расходятся в своих оценках июльских событий 1917 года и той роли, которую в них сыграло большевистское руководство. (ru)
- Липневі дні (рос. июльские дни) — події, що мали місце в Петрограді 3-7 (16-20) липня 1917, коли солдати, матроси та робітники здійснювали стихійні озброєні демонстрації проти Тимчасового уряду Росії. У порівнянні з демонстраціями Лютневої революції настрій демонстрантів був більш злим і похмурим. Тимчасовий уряд звинуватив більшовиків у насиллі, викликаному Липневими днями та піддав їхню партію репресіям. Володимир Ленін втік у Фінляндію, а Лев Троцький опинився серед заарештованих. Результатом Липневих днів стало тимчасове зниження росту влади та впливу більшовиків. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Les Journées de juillet désignent les troubles qui éclatent à Petrograd, en Russie, entre le 3 juillet 1917 (16 juillet 1917 dans le calendrier grégorien) et le 7 juillet 1917 (20 juillet 1917 dans le calendrier grégorien) pendant lesquels des soldats et des ouvriers de la ville se révoltent contre le gouvernement provisoire. La tentative d'insurrection conduite par les bolcheviks échoue : Lénine entre dans la clandestinité, tandis que les autres dirigeants sont arrêtés, ce qui entraîne une baisse temporaire de l'influence bolchevik. (fr)
- Hari-Hari Juli merujuk kepada peristiwa pada 1917 yang terjadi di Petrograd, Rusia, antara 3 Juli dan 7 Juli (kalender Julian) (16 Juli – 20 Juli, kalender Gregorian), saat para prajurit dan buruh industri mengadakan demonstrasi bersenjata spontan melawan Pemerintah Provinsional Rusia. Bolshevik awalnya berusaha untuk mengindari demonstrasi dan kemudian memutuskan untuk mendukungnya. (Tanggal yang diberikan dalam artikel memakai kalender Gregorian.) Bolshevik awalnya mengadakan demonstrasi damai. Namun, pertikaian bersenjata pecah. Lenin bersembunyi, sementara pemimpin lainnya ditangkap. (in)
- 7월 정국(러시아어: Июльские дни)은 1917년 7월 16일-7월 20일(그레고리력) 러시아 공화국 페트로그라드에서 일어난 폭동이다. 병사들과 노동자들이 임시정부에 항의하는 시위를 일으켰다. 볼셰비키는 처음에는 이런 시위대에 반대했으나 곧 시위를 지지하고 오히려 선동했다. 충돌이 일어난 결과 시위대가 패배했다. 레닌은 핀란드로 도망갔고 나머지 볼셰비키 지도부는 체포되었다. 10월 혁명이 일어나기 전 볼셰비키 세력이 일시적으로 쇠퇴하는 결과를 낳았다. 그러나, 한달 후 코르닐로프 장군의 쿠데타를 계기로 케렌스키의 임시정부의 세력은 더욱 약화되었고, 레닌과 볼셰비키가 정국의 주도권을 잡았다. 결국 볼셰비키 주도의 10월 혁명으로인해 케렌스키 내각이 몰락하고, 레닌이 소비에트의 정권을 잡고 러시아를 통치하였다. 이후 레닌은 독일과의 즉각적인 평화 협상에 응하였고, 극심한 혼란과 기아의 와중에 이를 반대한 왕당파인 백군과 적군 사이의 내전이 발발한다. (ko)
- 七月蜂起（しちがつほうき、露：Июльское восстание）は、 1917年7月中（グレゴリオ暦では7月16–20日、ロシア旧暦では7月3–7日）に、ロシアのペトログラードで兵士や工場労働者たちがロシア臨時政府に対して自発的に武装デモを起こし交戦状態に至った事件。ロシアでは、「七月の日々 （露：Июльские дни) 」や 「七月危機 （露：Июльский кризис) 」とも呼ばれる。日本語での研究文献では 七月事件 や 七月暴動 と呼ばれることもある。ボルシェヴィキは当初、デモ行動を阻止しようとしたが、その後デモ隊を支援することを決定した。（以下、本記事は基本的にグレゴリオ暦の日付で示す。） ボルシェヴィキは平和的なデモを意図していたが、結果的に武力衝突が発生した。 その結果、ボルシェヴィキの指導者であるウラジーミル・レーニンは逃亡と潜伏生活を余儀なくされ、他の指導者たちは逮捕された。ロシア臨時政府による七月蜂起の鎮圧により、十月革命以前の期間におけるボルシェヴィキ勢力の権力と影響力は一時的に後退することとなった。 (ja)
- De term julidagen verwijst naar de gewapende opstand door bolsjewistische communisten in Petrograd van 3 tot en met 7 juli 1917 volgens de juliaanse kalender, die toentertijd gangbaar was in Rusland. Volgens de gregoriaanse kalender verliep de opstand van 16 tot en met 20 juli 1917. De nationale bolsjewistische leiding was aanvankelijk tegen de opstand, maar koos er later voor om de opstand te steunen. De data in dit artikel zijn in de oude juliaanse kalender. (nl)
- Julidagarna syftar på händelser som ägde rum i Petrograd (St Petersburg) i Ryssland 3-7 juli 1917 enligt den julianska kalendern (16-20 juli enligt den gregorianska) där soldater och industriarbetare spontant började demonstrera mot den ryska provisoriska regeringen. Bolsjevikerna försökte leda demonstrationerna. Militären attackerade de fredliga demonstrationerna och förtryckte bolsjevikerna. Lenin gömde sig medan andra ledande bolsjeviker fängslades. Resultatet var en tillfällig nedgång i bolsjevikernas makt och inflytande på perioden innan oktoberrevolutionen. (sv)
- 七月危机指的是儒略曆1917年7月3日到7日（格里曆7月16日 – 20日）发生在俄罗斯圣彼得堡，由士兵和无产阶级工人对俄國臨時政府发起的武装示威。与同年的俄國二月革命相比，七月危机中的示威者情绪更加愤怒和难以控制。临时政府随后指责了布尔什维克党发起的本次暴力事件，并立即打击了布尔什维克，该党派的许多领导人被捕 列宁逃到芬兰，而托洛茨基被当时的临时政府所逮捕。 七月危机导致了布尔什维克党的权力和影响力在十月革命之前暂时性的下降。 (zh)
- Липневі дні (рос. июльские дни) — події, що мали місце в Петрограді 3-7 (16-20) липня 1917, коли солдати, матроси та робітники здійснювали стихійні озброєні демонстрації проти Тимчасового уряду Росії. У порівнянні з демонстраціями Лютневої революції настрій демонстрантів був більш злим і похмурим. Тимчасовий уряд звинуватив більшовиків у насиллі, викликаному Липневими днями та піддав їхню партію репресіям. Володимир Ленін втік у Фінляндію, а Лев Троцький опинився серед заарештованих. Результатом Липневих днів стало тимчасове зниження росту влади та впливу більшовиків. (uk)
- Οι Ημέρες του Ιούλη αναφέρονται στα γεγονότα του 1917, που συνέβησαν στην Πετρούπολη της Ρωσίας, μεταξύ 3 Ιουλίου και 7 Ιουλίου (Ιουλιανό ημερολόγιο) (16 Ιουλίου – 20 Ιουλίου, Γρηγοριανό ημερολόγιο), όταν στρατιώτες και βιομηχανικοί εργάτες ενεπλάκησαν σε αυθόρμητες ένοπλες διαδηλώσεις κατά της Ρωσικής Προσωρινής Κυβέρνησης. Οι Μπολσεβίκοι αρχικά προσπάθησαν να εμποδίσουν τις διαδηλώσεις και στη συνέχεια αποφάσισαν να τις στηρίξουν. (Οι ημερομηνίες που δίνονται στο άρθρο είναι του Γρηγοριανού Ημερολογίου). (el)
- La Juliaj tagoj (ruse Июльские дни) estis periodo de maltrankvilo en Petrogrado, Rusio, inter 16a–20a de Julio [malnovstile 3a–7a de Julio] 1917. Ili estis karakterizitaj per spontaneaj armitaj manifestacioj fare de soldatoj, maristoj, kaj industriaj laboristoj kontraŭ la Portempa Registaro de Rusio. Tiuj manifestacioj estis pli koleraj kaj pli violentaj ol tiuj okazintaj dum la Februara Revolucio monatojn antaŭe. La rezulto de la Juliaj tagoj venis al portempa malpliigo en la kresko de la Bolŝevika povo kaj influo en la periodo antaŭ la Oktobra Revolucio. (eo)
- Als Juliaufstand, Julikrise, Julirevolution oder Juliputsch wird ein Ereignis der Russischen Revolution vom 3. Julijul. / 16. Juligreg. bis 7. Julijul. / 20. Juli 1917greg. bezeichnet. Während Lenin in Finnland weilte, versuchten einige Führer der Bolschewiki, die Erfolglosigkeit der provisorischen Regierung in der Kerenski-Offensive zu deren Sturz zu nutzen. Damit sollte die seit der Februarrevolution bestehende Doppelherrschaft zwischen provisorischer Regierung und dem Petrograder Sowjet beendet werden. Dieses Vorgehen wird von verschiedenen Wissenschaftlern als Putsch bezeichnet. (de)
- Uztaileko Egunak 1917ko uztailaren 3tik uztailaren 7ra Errusiako Behin-behineko Gobernuaren aurka, soldadu, marinel eta industria-langileek manifestazio armatuak egin zituzten. Otsaileko Iraultzarekin alderatuta, giroa nahasia, ilunagoa eta haserreagoa zen. Orokorrean, Errusiako Iraultzaren pasarte garrantzitsutzat hartzen da. (eu)
- The July Days (Russian: Июльские дни) were a period of unrest in Petrograd, Russia, between 16–20 July [O.S. 3–7 July] 1917. It was characterised by spontaneous armed demonstrations by soldiers, sailors, and industrial workers engaged against the Russian Provisional Government. The demonstrations were angrier and more violent than those during the February Revolution months earlier. The outcome of the July Days represented a temporary decline in the growth of Bolshevik power and influence in the period before the October Revolution. (en)
- Las Jornadas de Julio de 1917 fue el nombre que recibieron las protestas armadas respaldadas por los anarcocomunistas y los bolcheviques, finalmente fracasadas, que trataron de derrocar al Gobierno Provisional Ruso y traspasar el poder a los sóviets (consejos) en julio de ese año. Estas protestas se produjeron al mismo tiempo que tenía lugar una crisis gubernamental por la dimisión de los ministros kadetes del Gobierno, lo que dejó la gestión de la crisis en manos de los dirigentes defensistas del Sóviet de Petrogrado, principalmente de los mencheviques. (es)
- Kryzys lipcowy, dni lipcowe, wydarzenia lipcowe (ros. июльские дни, июльский кризис) – masowe demonstracje antyrządowe w Piotrogrodzie w dniach 3 lipca?/ 16 lipca 1917 – 7 lipca?/ 20 lipca 1917 roku. Rozpoczęły się one jako reakcja na klęski armii rosyjskiej na froncie, niedawne kryzysy w Rządzie Tymczasowym i ogólną trudną sytuację mieszkańców rosyjskiej stolicy, w tym braki żywności. W wystąpieniach brali udział żołnierze 1 pułku karabinów maszynowych, marynarze z garnizonu w Kronsztadzie, robotnicy piotrogrodzkich fabryk. Uczestnicy demonstracji domagali się dymisji Rządu Tymczasowego i przekazania władzy w ręce rad delegatów robotniczych i żołnierskich. Wieczorem pierwszego dnia protestów faktyczne kierownictwo protestów przejęła główna Organizacja Wojskowa Bolszewików, za zgodą najwyż (pl)
- Jornadas de Julho foram uma série de protestos ocorridos em Petrogrado em julho de 1917, conduzidos pelos anarquistas, socialistas revolucionários e bolcheviques, que tinham como objetivo derrubar o Governo Provisório Russo e transferir o poder aos sovietes. Os protestos, motivados pelo agravamento da situação econômica e pela oposição ao reinício das ações militares, se deram em meio a uma crise governamental desencadeada pela demissão dos ministros do Partido Constitucional Democrata (kadetes). As manifestações foram o resultado de um amplo descontentamento popular com as ações do governo de coalizão entre socialistas e liberais e do desejo de que os sovietes tomassem o poder e aplicassem as reformas pedidas pelos trabalhadores. (pt)
- Июльские дни (июльское восстание, июльский кризис) — антиправительственные выступления 3—5 (16—18) июля 1917 года в Петрограде, последовавшие за военным поражением на фронте и правительственным кризисом (уходом из правительства министров-кадетов под предлогом уступок, допущенных правительственной делегацией в переговорах с Центральной радой). Июльские события нарушили неустойчивое равновесие сил между Временным правительством и Петросоветом («двоевластие»). Волнения, начавшиеся со стихийных выступлений солдат 1-го Пулемётного полка, рабочих петроградских заводов, кронштадтских матросов под лозунгами немедленной отставки Временного правительства и передачи власти Советам, проходили при непосредственном участии анархистов и части большевиков. Левый экстремизм вызвал отпор правых сил. В итоге (ru)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
