About: King of the Romans

An Entity of Type: HeadOfState110164747, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

King of the Romans (Latin: Rex Romanorum; German: König der Römer) was the title used by the king of Germany following his election by the princes from the reign of Henry II (1002–1024) onward. The title originally referred to any German king between his election until his being crowned Emperor by the Pope. The title was also used to designate the successor to the throne elected during the lifetime of a sitting Emperor. From the 16th century onwards, as German kings adopted the title of Emperor-elect and ceased to be crowned by the Pope, the title continued to be used solely for a elected successor to the throne during his predecessor's lifetime.

thumbnail
Property Value
dbo:abstract
  • Rei dels Romans (llatí: Rex Romanorum) era el títol usat al Sacre Imperi Romanogermànic pels reis que encara no havien estat coronats emperadors pel papa, i que per tant encara no podien utilitzar el títol imperial, i també pels hereus designats de l'emperador en vida d'aquest. En uns inicis els reis es van fer anomenar Rex Francorum (Rei dels Francs), Rex Teutonicorum (Rei dels Alemanys) o simplement Rex (Rei). El títol de Rex Romanorum s'havia utilitzat ocasionalment, especialment pels otonians, per remarcar el caràcter romà de l'imperi, que era disputat pels emperadors de l'Imperi Romà d'Orient. (ca)
  • ملك الرومان (الاتينية:Romanorum Rex؛ الألمانية:Römisch-deutscher König) هو اللقب الذي استخدمه الملك الألماني بعد انتخابه من قبل الأمراء الناخبون، بدأ استخدمه من وقت انتخاب الإمبراطور هاينريش الثاني (1014-1024) فصاعداً، كان اللقب في الغالب مطالب الحاكم في أن يصبح الإمبراطور الذي يعتمد على تتويج من قبل البابا. كذلك أصبح اللقب يشير أصلاً إلى أي ملك المنتخب لم يمنح لقب له الإمبراطور على يد البابا، في وقت لاحق أصبح يستخدم من قبل وريث واضح للعرش الإمبراطوري (بين انتخابه كـ ملك وخلافة الإمبراطور بعد وفاته). (ar)
  • Tiu artikolo inspiriĝas ankaŭ el samsenca titoloj italia, angla kaj franca... La titolo Reĝo de la Romanoj (latine: Rex Romanorum) — nekonfuzenda kun la antaŭa kaj parte mita titolo de Reĝo de Romo – ornamis la noblecon kaj prestiĝon de la imperiestroj de la Sankta Romia Imperio tuj post ilia elektiĝo al tiu rango, sed antaŭ ol ili ricevis la kronon permane de la Papo. (eo)
  • Als römisch-deutscher König bezeichnet die neuere historische Forschung die gewählten Herrscher des Heiligen Römischen Reiches, deren Krönung zum Kaiser entweder zu einem bestimmten Zeitpunkt noch ausstand oder nie erfolgt ist. Die moderne Terminologie soll Verwechslungen mit den altrömischen Herrschern der Königszeit vermeiden, ebenso wie die moderne Bezeichnung römisch-deutscher Kaiser der Unterscheidung der mittelalterlichen und frühneuzeitlichen deutschen Herrscher des Heiligen Römischen Reiches von den römischen Kaisern der Antike und den deutschen Kaisern des 1871 gegründeten Deutschen Kaiserreiches dient. Der eigentliche, lateinische Titel des römisch-deutschen Königs lautete während der Ottonenzeit rex Francorum (König der Franken) und seit der späten Salierzeit rex Romanorum (Römischer König oder König der Römer). Daneben war in der Neuzeit der Titel Rex in Germania (König in Germanien) in Gebrauch. (de)
  • King of the Romans (Latin: Rex Romanorum; German: König der Römer) was the title used by the king of Germany following his election by the princes from the reign of Henry II (1002–1024) onward. The title originally referred to any German king between his election until his being crowned Emperor by the Pope. The title was also used to designate the successor to the throne elected during the lifetime of a sitting Emperor. From the 16th century onwards, as German kings adopted the title of Emperor-elect and ceased to be crowned by the Pope, the title continued to be used solely for a elected successor to the throne during his predecessor's lifetime. The actual title varied over time. During the Ottonian period, it was King of the Franks (German: König der Franken, Latin: Rex Francorum), from the late Salian period it was King of the Romans (German: König der Römer, Lat.: Rex Romanorum). In the Modern Period, the title King in Germania (German: König in Germanien, Lat.: Germaniae Rex) came into use. Finally, modern German historiography established the term Roman-German King (Römisch-deutscher König) to differentiate it both from the classical Roman emperor as well as from the modern German emperor. (en)
  • Le titre de roi des Romains (en latin : rex Romanorum) fut utilisé dans le Saint-Empire romain germanique pour désigner le candidat élu au trône impérial. La désignation de « Saint-Empire romain » qui justifie ces deux titres, fait référence d’une part à l’héritage de Charlemagne qui entendait reconstituer l’Empire romain d'Occident, et d’autre part au caractère sacré de son titre impérial (imperator Romanorum) reconnu par le pape. (fr)
  • Rey de romanos​ o rey de los romanos (en latín: Rex Romanorum y en alemán: König der Römer) fue el título usado primeramente por Siagrio, y mucho más tarde, en el Sacro Imperio Romano Germánico, por un emperador futurible que no había sido coronado por el papa y que por lo tanto no podía intitularse emperador. El título real varió con el tiempo. Durante el período otoniano fue el "rey de francos" (en alemán: König der Franken, en latín: Rex Francorum), desde finales del período salio fue el "rey romano" (Römischer König) o el "rey de los romanos" (König der Römer). En el período moderno fue usado el título "rey en Germania" (en alemán: König in Germanien, en latín: Germaniae Rex). Finalmente, la moderna historiografía alemana estableció el término "rey romano-alemán" (Römisch-deutscher König) para diferenciar el emperador romano antiguo del emperador alemán moderno. (es)
  • ローマ王（ローマおう）は、古代ローマや神聖ローマ帝国における君主の呼称である。神聖ローマ帝国のローマ王はドイツ王とも通称される。 (ja)
  • Re dei Romani (in latino: Rex Romanorum) era il titolo dei sovrani del Sacro Romano Impero dopo l'elezione a imperatore ma prima dell'incoronazione papale. Non va confuso con l'antico titolo di Re di Roma. (it)
  • ( 이 문서는 신성 로마 제국의 왕에 관한 것입니다. 로마 왕정의 왕에 대해서는 로마 왕정의 왕 문서를 참고하십시오.) 로마인의 왕(라틴어: Rex Romanorum 렉스 로마노룸[*], 독일어: Römisch-Deutscher König 뢰미시도이처 쾨니히[*])은 중세 독일의 통치자로, 신성 로마 제국에서 황제로 선출되었지만 아직 정식으로 대관식을 치르지 않은 사람에게 붙여진 칭호로, 이 경우엔 사실상 황제라고 여겨도 좋다. 이 칭호는 오토 대제 때부터 존재해왔지만, 하인리히 2세 때까지는 독일왕 또는 프랑크인의 왕이라는 칭호가 더 많이 사용되고 있었다. 또한, 황제로 재위하던 중에 다음 제위 계승 예정자가 이 칭호를 받기도 했다. 교황으로부터 신성로마제국의 황제로 인정받지 않은 경우, 독일왕으로 불리게 된다.(보헤미아 왕국과 오스트리아 왕 또한 독일왕으로 간주하기도 한다.) 신성 로마 제국 말기에 들어서면서, 대략 350년간 제위를 계속 독점해온 합스부르크 가는 황제 재위 중에 자기 가문의 사람을 로마왕에 앉힘으로써 장기 세습 집권에 성공하였다. 프랑스 제국의 황제 나폴레옹 1세 역시 자신의 아들 나폴레옹 2세를 로마왕으로 임명하였다. (ko)
  • Het Duitse koningschap bestond van 911 tot 1806. De koning van Duitsland was een voor het leven gekozen functionaris, die de eenheid van het Oost-Frankische Rijk, bestaande uitBeieren, Franken, Lotharingen, Saksen en Zwaben, moest symboliseren en behartigen.Vanaf 962 lieten de gekozen Duitse koningen zich tevens, doorgaans enige tijd later dan hun verkiezing tot koning, door de paus tot keizer kronen van het Heilige Roomse Rijk, dat beschouwd werd als rechtsopvolger van het oude Romeinse keizerrijk. Zij waren immers de beschermheren van het Italiaanse schiereiland en de pauselijke staat. Het was dus geen erfelijk koningshuis; de Duitse koning werd volgens een ongeschreven grondwet verkozen. Meestal droeg de Duitse koning ook de keizerskroon van het Heilige Roomse Rijk. Daarom worden deze koningen meestal keizer genoemd (zie lijst van Rooms-Duitse koningen en keizers). De gebruikelijke nummering van de koningen met de naam Karel, Lotharius of Lodewijk is ook niet de nummering als koning van Duitsland, maar die als keizer (zie verder onder voorgeschiedenis). De precieze aanduiding van naam en functie zijn in de loop der eeuwen veranderd. De naam Rooms koning werd gebruikt om de gekozen Duitse keizer aan te duiden in de periode vóór zijn kroning in Aken of Frankfurt. In het Latijn heette het "REX ROMANORUM" (letterlijk: Koning van de Romeinen), de Duitsers spraken van hun "Römischer König" of "König der Römer".In de 18e eeuw werd ook de aanduiding "König in Germanien" of "Germaniae Rex" gebruikt. Moderne Duitse schrijvers gebruiken de term "römisch-deutscher König". Graaf Willem II van Holland wordt in de Nederlandse literatuur meestal rooms-koning of Rooms koning genoemd. (nl)
  • Król Rzymian (łac. Rex Romanorum), tłumaczony też błędnie na: król Rzymski – tytuł monarszy władców Niemiec nadawany im po wyborze na tron Świętego Cesarstwa Rzymskiego i koronacji dokonywanej zwykle w Akwizgranie, a przed koronacją cesarską w Rzymie, której to co do zasady dokonywał papież. (pl)
  • Rei dos Romanos — que não deve ser confundido com o título muito mais antigo dos monarcas do Reino de Roma — era um dos títulos utilizados pelos imperadores do Sacro Império Romano-Germânico. Ao ser eleito pelos duques do império como "Rei da Germânia (ou dos Germanos), o eleito recebia o título de Rex Romanorum, só recebendo o título de "imperador" (Imperator Romanorum) ao ser sagrado pelo papa. Durante a história do Sacro Império Romano-Germânico, alguns imperadores foram eleitos, mas não sagrados pelo papa, detendo assim apenas o título de "Rei dos Romanos". Este título também era usado eventualmente pelos príncipes herdeiros. Na verdade, as regras que norteavam a sucessão do imperador do Sacro Império eram confusas e só se estabilizaram nos séculos XV e XVI. (pt)
  • Romersk kung (tyska: Römischer König; latin: Rex Romanorum), även romarnas konung, kallades under medeltiden den som valts till härskare eller medregent till härskare av Tysk-romerska riket. Titeln var i sig ett anspråk titeln tysk-romersk kejsare, en titel av högsta världslig värdighet och även viss religiös betydelse. Endast efter att i Rom ha blivit krönt av påven fick den valda romerska kungen bära titeln "romersk kejsare". I en del nutida litteratur används av tysk kung eller kung av Tyskland synonymt med romersk kung. Efter den kejserliga kröningen kunde titeln utökas med semper Augustus ("alltid majestätisk", "alltid växande"; Augustus kommer av latinets augere, "att växa") vilket antyder plikten att bevara de kungliga privilegierna (till skillnad från vad som hände i Italien) och utöka imperiets gränser (i synnerhet i väst). (sv)
  • Римський король (лат. Rex Romanorum, нім. Römischer König, рідше - король римлян) - титул обраного, але ще не коронованого папою римським глави Священної Римської імперії. Після створення на базі Німецького королівства Священної Римської імперії, для кожного нового монарха стала традиційною як мінімум подвійна процедура: обрання у Німеччині і коронація в Римі (іноді між ними відбувалася коронація в Мілані як короля Італії). Поїздка короля з Німеччини в Рим в Середні століття, як правило, перетворювалася на військовий похід . Крім того, треба було заручитися підтримкою Папи Римського, або дочекатися смерті або організувати повалення вороже налаштованого папи. Від обрання до коронації в Римі претендент на імператорський трон називався римським королем. У цього титулу була ще одна функція. Щоб забезпечити перехід влади від батька до сина, майже кожен імператор намагався організувати вибори римського короля за свого життя. Таким чином, титул римського короля часто означав наслідного принца. В 1508 Максиміліан I так і не зміг прибути до Риму для коронації. Римський папа Юлій II дозволив йому користуватися титулом «обраного імператора». Надалі наступники Максиміліана I (крім Карла V) вже не прагнули до коронації. Титул «римський король» тепер означав лише спадкоємця престолу, обраного курфюрстами за життя батька. У сучасній літературі для усунення плутанини з давньоримськими царями й італійськими королями, римських королів нерідко називають король Німеччини (нім. Römisch-deutscher König). Починаючи з Максиміліана I титул «король в Німеччині» (лат. Rex Germaniae, нім. König in Germanien) дійсно існував, входячи в титулатуру імператорів. В 1811 французький імператор Наполеон I оголосив свого новонародженого сина Наполеона II своїм спадкоємцем і дав йому титул «римський король». (uk)
  • 羅馬人的國王（拉丁語：Rex Romanorum；德語：König der Römer）是自亨利二世统治开始，德意志国王經由选帝侯的選出後所采用的头衔，该头衔基本上等同于需要教宗加冕的神聖羅馬皇帝。 1508年，马克西米利安一世前往罗马并尋求教宗加冕的意图失败后，他便在教宗允许下宣称了「當選皇帝」（erwählter Römischer Kaiser）这一头衔，马克西米利安一世还使用了新头衔「日耳曼人的国王」。马克西米利安一世之孙查理五世是最后一个前往罗马进行加冕的神圣罗马帝国皇帝。之后的君主不再寻求教宗的加冕，并认为「选帝」等同于「罗马人民的国王」。由此「选帝」和「日耳曼人的国王」成为皇帝称谓的一部分。 当代德国史学家使用「德意志-罗马国王」（Römisch-deutscher König）这一称谓来区别于羅馬皇帝（傳統的羅馬統治者）和德意志王國統治者的羅馬頭銜。 (zh)
  • Ри́мский коро́ль (лат. Rex Romanorum, нем. Römischer König, реже — король римлян), также король Германии, германский король и немецкий король — титул избранного, но ещё не коронованного папой римским главы Священной Римской империи. Согласно Григорию Турскому, правитель Суасонского домена Сиагрий, оставшийся последним представителем Римской империи на Западе, именовался титулом Dux (провинциальный военачальник), но соседние германские племена называли его «королём римлян». После создания на базе Восточно-Франкского королевства Священной Римской империи, для каждого нового монарха стала традиционной как минимум двойная процедура: избрание в Германии и коронация в Риме (иногда между ними происходила коронация в Милане в качестве короля Италии). Поездка короля из Германии в Рим в Средние века, как правило, превращалась в военный поход. Кроме того, требовалось заручиться поддержкой римского папы, либо дождаться смерти или организовать свержение враждебно настроенного папы. От избрания до коронации в Риме претендент на императорский трон назывался римским королём. У этого титула была ещё одна функция. Чтобы обеспечить переход власти от отца к сыну, почти каждый император пытался организовать выборы римского короля при своей жизни. Таким образом, титул римского короля часто означал наследного принца. В 1508 году Максимилиан I так и не смог прибыть в Рим для коронации. Римский папа Юлий II разрешил ему пользоваться титулом «избранного императора». В дальнейшем преемники Максимилиана I (кроме Карла V) уже не стремились к коронации. Титул «римский король» теперь означал лишь наследника престола, избранного курфюрстами при жизни отца. В современной литературе для устранения путаницы с древнеримскими царями и итальянскими королями, римских королей нередко называют король Германии (нем. Römisch-deutscher König). Начиная с Максимилиана I титул «король в Германии» (лат. Rex Germaniae, нем. König in Germanien) действительно существовал, входя в титулатуру императоров. В 1811 году французский император Наполеон I объявил своего новорождённого сына Наполеона II своим наследником и дал ему титул «римский король». (ru)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageID
  • 302609 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 20670 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1120454494 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dcterms:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • ملك الرومان (الاتينية:Romanorum Rex؛ الألمانية:Römisch-deutscher König) هو اللقب الذي استخدمه الملك الألماني بعد انتخابه من قبل الأمراء الناخبون، بدأ استخدمه من وقت انتخاب الإمبراطور هاينريش الثاني (1014-1024) فصاعداً، كان اللقب في الغالب مطالب الحاكم في أن يصبح الإمبراطور الذي يعتمد على تتويج من قبل البابا. كذلك أصبح اللقب يشير أصلاً إلى أي ملك المنتخب لم يمنح لقب له الإمبراطور على يد البابا، في وقت لاحق أصبح يستخدم من قبل وريث واضح للعرش الإمبراطوري (بين انتخابه كـ ملك وخلافة الإمبراطور بعد وفاته). (ar)
  • Tiu artikolo inspiriĝas ankaŭ el samsenca titoloj italia, angla kaj franca... La titolo Reĝo de la Romanoj (latine: Rex Romanorum) — nekonfuzenda kun la antaŭa kaj parte mita titolo de Reĝo de Romo – ornamis la noblecon kaj prestiĝon de la imperiestroj de la Sankta Romia Imperio tuj post ilia elektiĝo al tiu rango, sed antaŭ ol ili ricevis la kronon permane de la Papo. (eo)
  • Le titre de roi des Romains (en latin : rex Romanorum) fut utilisé dans le Saint-Empire romain germanique pour désigner le candidat élu au trône impérial. La désignation de « Saint-Empire romain » qui justifie ces deux titres, fait référence d’une part à l’héritage de Charlemagne qui entendait reconstituer l’Empire romain d'Occident, et d’autre part au caractère sacré de son titre impérial (imperator Romanorum) reconnu par le pape. (fr)
  • ローマ王（ローマおう）は、古代ローマや神聖ローマ帝国における君主の呼称である。神聖ローマ帝国のローマ王はドイツ王とも通称される。 (ja)
  • Re dei Romani (in latino: Rex Romanorum) era il titolo dei sovrani del Sacro Romano Impero dopo l'elezione a imperatore ma prima dell'incoronazione papale. Non va confuso con l'antico titolo di Re di Roma. (it)
  • ( 이 문서는 신성 로마 제국의 왕에 관한 것입니다. 로마 왕정의 왕에 대해서는 로마 왕정의 왕 문서를 참고하십시오.) 로마인의 왕(라틴어: Rex Romanorum 렉스 로마노룸[*], 독일어: Römisch-Deutscher König 뢰미시도이처 쾨니히[*])은 중세 독일의 통치자로, 신성 로마 제국에서 황제로 선출되었지만 아직 정식으로 대관식을 치르지 않은 사람에게 붙여진 칭호로, 이 경우엔 사실상 황제라고 여겨도 좋다. 이 칭호는 오토 대제 때부터 존재해왔지만, 하인리히 2세 때까지는 독일왕 또는 프랑크인의 왕이라는 칭호가 더 많이 사용되고 있었다. 또한, 황제로 재위하던 중에 다음 제위 계승 예정자가 이 칭호를 받기도 했다. 교황으로부터 신성로마제국의 황제로 인정받지 않은 경우, 독일왕으로 불리게 된다.(보헤미아 왕국과 오스트리아 왕 또한 독일왕으로 간주하기도 한다.) 신성 로마 제국 말기에 들어서면서, 대략 350년간 제위를 계속 독점해온 합스부르크 가는 황제 재위 중에 자기 가문의 사람을 로마왕에 앉힘으로써 장기 세습 집권에 성공하였다. 프랑스 제국의 황제 나폴레옹 1세 역시 자신의 아들 나폴레옹 2세를 로마왕으로 임명하였다. (ko)
  • Król Rzymian (łac. Rex Romanorum), tłumaczony też błędnie na: król Rzymski – tytuł monarszy władców Niemiec nadawany im po wyborze na tron Świętego Cesarstwa Rzymskiego i koronacji dokonywanej zwykle w Akwizgranie, a przed koronacją cesarską w Rzymie, której to co do zasady dokonywał papież. (pl)
  • 羅馬人的國王（拉丁語：Rex Romanorum；德語：König der Römer）是自亨利二世统治开始，德意志国王經由选帝侯的選出後所采用的头衔，该头衔基本上等同于需要教宗加冕的神聖羅馬皇帝。 1508年，马克西米利安一世前往罗马并尋求教宗加冕的意图失败后，他便在教宗允许下宣称了「當選皇帝」（erwählter Römischer Kaiser）这一头衔，马克西米利安一世还使用了新头衔「日耳曼人的国王」。马克西米利安一世之孙查理五世是最后一个前往罗马进行加冕的神圣罗马帝国皇帝。之后的君主不再寻求教宗的加冕，并认为「选帝」等同于「罗马人民的国王」。由此「选帝」和「日耳曼人的国王」成为皇帝称谓的一部分。 当代德国史学家使用「德意志-罗马国王」（Römisch-deutscher König）这一称谓来区别于羅馬皇帝（傳統的羅馬統治者）和德意志王國統治者的羅馬頭銜。 (zh)
  • Rei dels Romans (llatí: Rex Romanorum) era el títol usat al Sacre Imperi Romanogermànic pels reis que encara no havien estat coronats emperadors pel papa, i que per tant encara no podien utilitzar el títol imperial, i també pels hereus designats de l'emperador en vida d'aquest. (ca)
  • Als römisch-deutscher König bezeichnet die neuere historische Forschung die gewählten Herrscher des Heiligen Römischen Reiches, deren Krönung zum Kaiser entweder zu einem bestimmten Zeitpunkt noch ausstand oder nie erfolgt ist. Die moderne Terminologie soll Verwechslungen mit den altrömischen Herrschern der Königszeit vermeiden, ebenso wie die moderne Bezeichnung römisch-deutscher Kaiser der Unterscheidung der mittelalterlichen und frühneuzeitlichen deutschen Herrscher des Heiligen Römischen Reiches von den römischen Kaisern der Antike und den deutschen Kaisern des 1871 gegründeten Deutschen Kaiserreiches dient. (de)
  • Rey de romanos​ o rey de los romanos (en latín: Rex Romanorum y en alemán: König der Römer) fue el título usado primeramente por Siagrio, y mucho más tarde, en el Sacro Imperio Romano Germánico, por un emperador futurible que no había sido coronado por el papa y que por lo tanto no podía intitularse emperador. (es)
  • King of the Romans (Latin: Rex Romanorum; German: König der Römer) was the title used by the king of Germany following his election by the princes from the reign of Henry II (1002–1024) onward. The title originally referred to any German king between his election until his being crowned Emperor by the Pope. The title was also used to designate the successor to the throne elected during the lifetime of a sitting Emperor. From the 16th century onwards, as German kings adopted the title of Emperor-elect and ceased to be crowned by the Pope, the title continued to be used solely for a elected successor to the throne during his predecessor's lifetime. (en)
  • Het Duitse koningschap bestond van 911 tot 1806. De koning van Duitsland was een voor het leven gekozen functionaris, die de eenheid van het Oost-Frankische Rijk, bestaande uitBeieren, Franken, Lotharingen, Saksen en Zwaben, moest symboliseren en behartigen.Vanaf 962 lieten de gekozen Duitse koningen zich tevens, doorgaans enige tijd later dan hun verkiezing tot koning, door de paus tot keizer kronen van het Heilige Roomse Rijk, dat beschouwd werd als rechtsopvolger van het oude Romeinse keizerrijk. Zij waren immers de beschermheren van het Italiaanse schiereiland en de pauselijke staat. (nl)
  • Rei dos Romanos — que não deve ser confundido com o título muito mais antigo dos monarcas do Reino de Roma — era um dos títulos utilizados pelos imperadores do Sacro Império Romano-Germânico. Ao ser eleito pelos duques do império como "Rei da Germânia (ou dos Germanos), o eleito recebia o título de Rex Romanorum, só recebendo o título de "imperador" (Imperator Romanorum) ao ser sagrado pelo papa. Durante a história do Sacro Império Romano-Germânico, alguns imperadores foram eleitos, mas não sagrados pelo papa, detendo assim apenas o título de "Rei dos Romanos". (pt)
  • Ри́мский коро́ль (лат. Rex Romanorum, нем. Römischer König, реже — король римлян), также король Германии, германский король и немецкий король — титул избранного, но ещё не коронованного папой римским главы Священной Римской империи. Согласно Григорию Турскому, правитель Суасонского домена Сиагрий, оставшийся последним представителем Римской империи на Западе, именовался титулом Dux (провинциальный военачальник), но соседние германские племена называли его «королём римлян». (ru)
  • Romersk kung (tyska: Römischer König; latin: Rex Romanorum), även romarnas konung, kallades under medeltiden den som valts till härskare eller medregent till härskare av Tysk-romerska riket. Titeln var i sig ett anspråk titeln tysk-romersk kejsare, en titel av högsta världslig värdighet och även viss religiös betydelse. Endast efter att i Rom ha blivit krönt av påven fick den valda romerska kungen bära titeln "romersk kejsare". I en del nutida litteratur används av tysk kung eller kung av Tyskland synonymt med romersk kung. (sv)
  • Римський король (лат. Rex Romanorum, нім. Römischer König, рідше - король римлян) - титул обраного, але ще не коронованого папою римським глави Священної Римської імперії. Після створення на базі Німецького королівства Священної Римської імперії, для кожного нового монарха стала традиційною як мінімум подвійна процедура: обрання у Німеччині і коронація в Римі (іноді між ними відбувалася коронація в Мілані як короля Італії). Поїздка короля з Німеччини в Рим в Середні століття, як правило, перетворювалася на військовий похід . Крім того, треба було заручитися підтримкою Папи Римського, або дочекатися смерті або організувати повалення вороже налаштованого папи. Від обрання до коронації в Римі претендент на імператорський трон називався римським королем. (uk)
rdfs:label
  • ملك الرومان (ar)
  • Rei dels Romans (ca)
  • Römisch-deutscher König (de)
  • Reĝo de la romanoj (eo)
  • Rey de romanos (es)
  • Re dei Romani (it)
  • Roi des Romains (fr)
  • King of the Romans (en)
  • ローマ王 (ja)
  • 로마인의 왕 (ko)
  • Koning van Duitsland (nl)
  • Król Rzymian (pl)
  • Rei dos Romanos (pt)
  • Romersk kung (sv)
  • Римский король (ru)
  • Римський король (uk)
  • 羅馬人的國王 (zh)
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:founder of
is dbp:succession of
is dbp:title of
is dbp:titles of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License