| dbo:abstract
|
- A landlord is the owner of a house, apartment, condominium, land, or real estate which is rented or leased to an individual or business, who is called a tenant (also a lessee or renter). When a juristic person is in this position, the term landlord is used. Other terms include lessor and owner. The term landlady may be used for the female owners. The manager of a pub in the United Kingdom, strictly speaking a , is referred to as the landlord/landlady. In political economy it refers to the owner of natural resources alone (e.g., land, not buildings) from which an economic rent is the income received. (en)
- Au Royaume-Uni et dans d'autres pays anglophones, le landlord (landlady au féminin) est un grand propriétaire terrien et/ou propriétaires de maisons, d'immeubles, d'appartements, d'un condominium ou d'autres types de biens immobiliers qui sont loués ou mis à disposition de particulier ou d'entreprise devenant alors son locataire. Lorsqu'une personne morale est dans cette situation, les termes propriétaire, bailleur (ou ou lessee ou renter pour les anglophones) peuvent être utilisés. En économie politique et sociale, le mot "Landlord" fait référence au seul propriétaire du foncier (propriétaire du sol, et pas nécessairement des bâtiments) qui bénéficie d'une rente économique en louant ce bien commun privatisé (la terre, le sol, le foncier...). (fr)
- ( 중국의 도시 池州에 대해서는 츠저우 시 문서를 참고하십시오.) 지주(地主)는 토지의 소유자, 또는 소유한 토지를 남에게 빌려 주고 지대를 받는 사람을 뜻한다. (ko)
- 地主（じぬし、英: landlord）とは、（農地などの）土地を貸し付けて、それで得た地代（つまり「土地の貸し付け料」）を主たる収入として生活する人のこと。地主というのは、古代から現代に至るまで存在するが、その存在のありかたは各時代において異なる。封建社会では、支配階級を構成する領主が地主（封建的土地所有者）として最高の領有権を持ち、農奴から地代を収取した（領主権という強力な権力にものを言わせて、取り立てた）。封建制から資本主義へ移行したのにともない、「地主的土地所有」は「近代的土地所有」へと転化し、地主の存在も社会のなかで変化してきた、という歴史がある。 このように地主の性質は時代（歴史）とともに変化してきているので、以下、古い時代から順を追って解説してゆく。地域ごとに歴史が異なるので、地域別に解説する。 (ja)
- Een huisbaas of verhuurder is de eigenaar van een onroerend goed, zoals een perceel, een huis of een appartement, die dat verhuurt aan een huurder. Een huisbaas verhuurt zijn goed in ruil voor huurgeld, een vorm van rente. De verhuurder van een woning is onderworpen aan bepaalde regels en normen, afhankelijk van de jurisdictie. Huisbaas is op zich geen beroep; hij of zij kan een aanstellen om eigendom in verhuur te beheren. (nl)
- In diritto si definisce "locatore" (o parte locatrice) la parte contrattuale che concede un bene in locazione, in contrapposizione all'altra parte contrattuale, il "locatario" (o conduttore o parte conduttrice) ovvero colui che riceve questo bene. Il locatore rappresenta quindi il soggetto che mette a disposizione l'immobile. Il termine "locatore" deriva dal latino locator - oris ed indica colui il quale si obbliga a fare utilizzare, godere, ad un altro soggetto un bene per un dato tempo, in cambio di un determinato corrispettivo (art. 1571 cod.civ.); viene altresì utilizzato nelle opere, per cui una parte si obbliga nei confronti del locatario a svolgere un lavoro, opera o servizio in cambio di un corrispettivo (art. 1570 cod.civ.). (it)
- O senhorio é o proprietário de um apartamento, condomínio, casa, terra ou bens imobiliários que são alugados ou arrendados a um indivíduo ou a uma empresa, que recebe o nome de inquilino (ou também arrendatário ou locatário). Quando uma pessoa jurídica se encontra nesta posição utiliza-se o termo senhorio também. Outros termos incluem locador e proprietário. O termo senhoria pode ser utilizado para os proprietários do sexo feminino. (pt)
- Hyresvärd är en privatperson eller ett företag som hyr ut en lokal eller bostadslägenhet, i Sverige oftast en bostadsrätt eller hyresrätt. Hyresvärden kan men behöver inte vara fastighetsägare. Den som hyr av en fastighetsägare och i sin tur hyr ut till en andrahandshyresgäst, är hyresvärd i förhållande till andrahandshyresgästen, samtidigt som denne är hyresgäst i förhållande till sin egen hyresvärd, fastighetsägaren. Vicevärd kallas en person som mer operativt tar hand om hyresvärdens sysslor, ta upp hyror och ta hand om frågor och önskemål från hyresgästerna. Vicevärden har ofta ett ansvar för delar av den tekniska förvaltningen av fastigheten. (sv)
- Поме́щик (поме́щица) — владелец (владелица) поместья в России в конце XV — начале XX века. У В. И. Даля в словаре: «Поме́щик, помещица, дворянин, владеющий поместьем, вотчинник; прежде владелец крестьян, ныне владелец населенного именья, жилой земли». (ru)
- 土地主（英語：Landlord），又名地主或房東，他們是土地、地皮的持有人，通常也是土地使用權的出租者。 成為地主有多種目的：
* 炒家買入等土地升值
* 地產發展商的建屋儲備
* 出租作收租投資 (zh)
- Помі́щик — спочатку тимчасовий власник маєтку, що надавався йому від держави за зобов'язання військової служби; цим тимчасовим і договірним характером володіння поміщик відрізнявся від вотчинника, що володів землею на праві спадкоємному. Згодом, коли за поміщиками було затверджено таке ж спадкове володіння й вони були звільнені від обов'язкової служби, слово «поміщик» витиснуло слово «вотчинник» і поміщиком стали називати власника населених маєтків, тобто, що володів селянами, на відміну від землевласника, що володів землею без селян. Після звільнення селян назва «поміщик» привласнюється землевласникам з потомствених дворян, але в розмовній мові поступово витісняється словом «землевласник». Поміщики — землевласники, які склали панівну суспільну верству в 15 — на початку 20 ст. в Російській державі, у т. ч. і в Україні. Назва «поміщик» походить від найменування феодального землеволодіння в Московії (Росії) кінця 15 — початку 18 ст. — «помістя», яке надавалось верховною владою за службу. На початку 18 ст. при російському цареві Петрі I (1714) завершилося злиття помісного і вотчинного (див. Вотчина) землеволодіння в єдиний вид власності дворянства (маєток). Усіх феодальних землевласників почали називати «поміщиками», що було рівнозначно поняттю «дворяни». Під час ліквідації Гетьманщини та поділів Речі Посполитої назва «поміщики» поширилась і на українських феодалів — козацьку старшину, заможних козаків, польську та українську шляхту, права яких на землю підтверджувалися гетьманськими чи королівськими універсалами, царськими указами. Отримавши права дворянства, вони поповнили собою клас російських П. Їх економічну могутність становила монопольна власність на землю і кріпаків, закріплена маніфестом про вольності дворянства (1762). Проте основним показником заможності П. у Російській імперії до селянської реформи 1861 було число кріпаків, а після реформи — кількість землі. В Україні П. називалися ще дідичами. Географічно великі П. польського походження переважали в Правобережній Україні. Численною групою заможних П.-росіян відзначалися Лівобережна Україна і Південь України. Разом з тим на Півдні України поряд із П., які були винятково дворянами-кріпосниками, великі землеволодіння відводилися людям «різного звання» за умови їх заселення й використання під всілякого роду с.-г. підприємства. Заможні купці, міщани, інші категорії, що не мали дворянського звання, заселяли свої землі не кріпосними, а вільними людьми. П. були опорою самодержавства, і влада повністю відстоювала їхні інтереси. Становище змінилося частково під час проведення реформ 1860—70-х рр. та під час революції 1905—1907, що принесла деякі демократичні свободи. На початку 20 ст., налякавшись розмаху страйкового руху, П. ще більше згуртувалися організаційно, створивши всеросійські політичні партії («Союз русского народа», «Союз 17 октября» (див. Октябристи) тощо). Селянська реформа 1861 зберегла велике поміщицьке землеволодіння та станові привілеї П., але позбавила їх права володіння кріпаками. В умовах розвитку капіталістичних відносин П. в економічному сенсі зазнали рішучих змін. Частина з них переходила до капіталістичного господарювання, інша — обезземелювалася. Протягом 1877—1905 поміщицьке землеволодіння в Україні скоротилося з 15 738 тис. десятин до 10 355 тис.десятин, а в Європейській Росії — із 73,1 млн десятин до 53 млн десятин. Найбільших втрат зазнали П. Півдня України (більше 2/3 землі) та Лівобережжя (2/5 землі). Кількість П.-землевласників за той час зменшилася з 31 925 до 31 165 осіб. Деяке збільшення їхньої чисельності спостерігалося в Київській губернії, Подільській губернії та материковій частині Таврійської губернії, де від окремих латифундій відділялися купецькі, селянські та міщанські . Одночасно земля концентрувалася дедалі більше в руках великих П. На 1905 р. 2355 П.-латифундистів зосередили у своїх руках 65% (6734 тис. десятин землі) поміщицького землеволодіння України. За даними на 1905, вартість земель, які перебували в руках П. 50-ти губерній Європейської Росії, становила 4040 млн рублів, що на 60 % перевищувало загальну масу акціонерних капіталів у Російській імперії. Великими П. в Україні були Безбородьки, Ґалаґани, Кочубеї, Лизогуби, Скоропадські, які походили зі старих козацьких родів, Браницькі, Потоцькі — колишні польські магнати, Терещенки, Харитоненки, котрі уособлювали нове покоління П., породжених великими реформами. Значну групу П. в Україні становили російські дворяни та іноземці, які прибували сюди протягом 18—19 ст. У західноукраїнських землях, що входили до Австро-Угорської монархії, селянська реформа 1848 не змогла ліквідувати основу економічної та політичної влади П. — поміщицьке землеволодіння. Спробу покінчити з існуванням П. було зроблено першим урядом Української Народної Республіки. III Універсалом Українська Центральна Рада проголосила скасування приватної власності на землю та обмежила землеволодіння П. Із приходом до влади гетьмана П.Скоропадського було поновлено приватну власність, а всім П. повернуто їхні маєтки. Після падіння Української Держави Директорія УНР відновила дію Універсалу УЦР. Землі П. підлягали передачі в загальнонародну власність. На зайнятих Збройними силами Півдня Росії А.Денікіна українських територіях відновлено поміщицьке землеволодіння. Остаточно економічну основу для існування П. у Наддніпрянській Україні ліквідовано при радянській владі, а на західноукраїнських землях — наприкінці 1939 унаслідок приєднання до УРСР. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- A landlord is the owner of a house, apartment, condominium, land, or real estate which is rented or leased to an individual or business, who is called a tenant (also a lessee or renter). When a juristic person is in this position, the term landlord is used. Other terms include lessor and owner. The term landlady may be used for the female owners. The manager of a pub in the United Kingdom, strictly speaking a , is referred to as the landlord/landlady. In political economy it refers to the owner of natural resources alone (e.g., land, not buildings) from which an economic rent is the income received. (en)
- ( 중국의 도시 池州에 대해서는 츠저우 시 문서를 참고하십시오.) 지주(地主)는 토지의 소유자, 또는 소유한 토지를 남에게 빌려 주고 지대를 받는 사람을 뜻한다. (ko)
- 地主（じぬし、英: landlord）とは、（農地などの）土地を貸し付けて、それで得た地代（つまり「土地の貸し付け料」）を主たる収入として生活する人のこと。地主というのは、古代から現代に至るまで存在するが、その存在のありかたは各時代において異なる。封建社会では、支配階級を構成する領主が地主（封建的土地所有者）として最高の領有権を持ち、農奴から地代を収取した（領主権という強力な権力にものを言わせて、取り立てた）。封建制から資本主義へ移行したのにともない、「地主的土地所有」は「近代的土地所有」へと転化し、地主の存在も社会のなかで変化してきた、という歴史がある。 このように地主の性質は時代（歴史）とともに変化してきているので、以下、古い時代から順を追って解説してゆく。地域ごとに歴史が異なるので、地域別に解説する。 (ja)
- Een huisbaas of verhuurder is de eigenaar van een onroerend goed, zoals een perceel, een huis of een appartement, die dat verhuurt aan een huurder. Een huisbaas verhuurt zijn goed in ruil voor huurgeld, een vorm van rente. De verhuurder van een woning is onderworpen aan bepaalde regels en normen, afhankelijk van de jurisdictie. Huisbaas is op zich geen beroep; hij of zij kan een aanstellen om eigendom in verhuur te beheren. (nl)
- O senhorio é o proprietário de um apartamento, condomínio, casa, terra ou bens imobiliários que são alugados ou arrendados a um indivíduo ou a uma empresa, que recebe o nome de inquilino (ou também arrendatário ou locatário). Quando uma pessoa jurídica se encontra nesta posição utiliza-se o termo senhorio também. Outros termos incluem locador e proprietário. O termo senhoria pode ser utilizado para os proprietários do sexo feminino. (pt)
- Поме́щик (поме́щица) — владелец (владелица) поместья в России в конце XV — начале XX века. У В. И. Даля в словаре: «Поме́щик, помещица, дворянин, владеющий поместьем, вотчинник; прежде владелец крестьян, ныне владелец населенного именья, жилой земли». (ru)
- 土地主（英語：Landlord），又名地主或房東，他們是土地、地皮的持有人，通常也是土地使用權的出租者。 成為地主有多種目的：
* 炒家買入等土地升值
* 地產發展商的建屋儲備
* 出租作收租投資 (zh)
- Au Royaume-Uni et dans d'autres pays anglophones, le landlord (landlady au féminin) est un grand propriétaire terrien et/ou propriétaires de maisons, d'immeubles, d'appartements, d'un condominium ou d'autres types de biens immobiliers qui sont loués ou mis à disposition de particulier ou d'entreprise devenant alors son locataire. Lorsqu'une personne morale est dans cette situation, les termes propriétaire, bailleur (ou ou lessee ou renter pour les anglophones) peuvent être utilisés. (fr)
- In diritto si definisce "locatore" (o parte locatrice) la parte contrattuale che concede un bene in locazione, in contrapposizione all'altra parte contrattuale, il "locatario" (o conduttore o parte conduttrice) ovvero colui che riceve questo bene. Il locatore rappresenta quindi il soggetto che mette a disposizione l'immobile. (it)
- Hyresvärd är en privatperson eller ett företag som hyr ut en lokal eller bostadslägenhet, i Sverige oftast en bostadsrätt eller hyresrätt. Hyresvärden kan men behöver inte vara fastighetsägare. Den som hyr av en fastighetsägare och i sin tur hyr ut till en andrahandshyresgäst, är hyresvärd i förhållande till andrahandshyresgästen, samtidigt som denne är hyresgäst i förhållande till sin egen hyresvärd, fastighetsägaren. (sv)
- Помі́щик — спочатку тимчасовий власник маєтку, що надавався йому від держави за зобов'язання військової служби; цим тимчасовим і договірним характером володіння поміщик відрізнявся від вотчинника, що володів землею на праві спадкоємному. Згодом, коли за поміщиками було затверджено таке ж спадкове володіння й вони були звільнені від обов'язкової служби, слово «поміщик» витиснуло слово «вотчинник» і поміщиком стали називати власника населених маєтків, тобто, що володів селянами, на відміну від землевласника, що володів землею без селян. Після звільнення селян назва «поміщик» привласнюється землевласникам з потомствених дворян, але в розмовній мові поступово витісняється словом «землевласник». (uk)
|
