| dbo:abstract
|
- Lavrenti Pàvlovitx Béria (georgià: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, transliterat:Lavrenti Pavles dze Béria; rus: Лаврентий Павлович Берия; 28 de març de 1899 – 23 de desembre de 1953) va ser un polític soviètic, cap de la Seguretat soviètica i de l'aparell de la policia secreta sota Stalin. Va ser el segon al comandament de l'NKVD durant la Gran Purga, sent responsable de milions d'empresonaments i morts. Al final de la Purga, esdevingué cap de l'NKVD i portà a terme una purga del propi cos. Beria va ser el polític del cercle de Stalin més influent sobre el dictador durant i després de la Segona Guerra Mundial, i immediatament després de la mort de Stalin el 1953; així com durant el període immediat a la seva mort, quan va exercir d'adjunt al Primer Ministre i portà a terme una efímera campanya de liberalització. No obstant això, va ser detingut aquell mateix any i executat per ordre dels seus rivals polítics. D'acord amb Mólotov, va ser acusat d'enverinar Stalin usant warfarina, un potent raticida. (ca)
- Lavrentij Pavlovič Berija (gruzínsky ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria; rusky Лавре́нтий Па́влович Бе́рия; 17. březnajul./ 29. března 1899greg., Marchaul – 23. prosince 1953, Moskva) byl sovětský politik, maršál Sovětského svazu a náčelník státní bezpečnosti, za Stalina během druhé světové války šéfem sovětské tajné služby NKVD a lidového komisariátu vnitra (ministerstvo vnitra). V roce 1946 se oficiálně připojil k politbyru. Berija byl nejdéle žijícím a nejvlivnějším ze Stalinových tajných policejních náčelníků, který měl během druhé světové války a po ní velký vliv. Po sovětské invazi do Polska v roce 1939 byl zodpovědný za organizaci katyňského masakru. Současně spravoval obrovské části sovětského státu a působil de facto jako maršál Sovětského svazu ve velení polních jednotek NKVD odpovědných za uzávěrkové (blokační) oddíly a sovětské partyzánské zpravodajské a sabotážní operace na východní frontě během druhé světové války. Berija dále spravoval obrovskou síť pracovních táborů – gulagů a byl v první řadě odpovědný za dohled nad tajnými zadržovacími zařízeními pro vědce a inženýry známé jako Šarašky. Se Stalinem, který jej americkému prezidentovi Franklinu D. Rooseveltovi představil jako „našeho Himmlera“, se zúčastnil jaltské konference. Po válce organizoval převzetí státních institucí ve střední Evropě a východní Evropě komunisty a také politické represe v těchto zemích. Jeho nekompromisní bezohlednost v těchto povinnostech a schopnostech dosahovat výsledků vyvrcholila úspěchem, když dohlížel nad projektem sovětské atomové pumy. Stalin tomu dal absolutní prioritu a projekt byl dokončen za méně než pět let. Po Stalinově smrti se stal prvním místopředsedou sovětské vlády a šéfem ministerstva pro vnitřní záležitosti, vedle čehož spolu s Malenkovem a Molotovem vytvořil triumvirát, který krátce vedl zemi místo Stalina. V puči, který v červnu 1953 zahájil Chruščov za pomoci maršála Žukova, byl však Berija nakonec zbaven moci a následně na základě obvinění z 357 případů znásilnění a vlastizrady zatčen. Byl odsouzen k smrti a 23. prosince 1953 Pavlem Batickým popraven. (cs)
- لاَفْرِينْتِيْ بَافْلُوفِيتْشْ بِيرِيَا هو سياسي سوفييتي (29 مارس 1899 - 23 ديسمبر 1953) وكان رئيساً للأمن السوفيتي وجهاز الشرطة السرية في عهد ستالين.بنهاية التطهير العظيم وهي الحملة التي نظمها ستالين لتطهير الحزب الشيوعي والمؤسسات الحكومية 1937-1938 أصبح بيريا رئيساً للبرلمان، ولاحقاً رئيساً للمفوضية الشعبية للشؤون الداخلية (وهي منظمة شعبية للشرطة السرية في عهد ستالين قامت بالقمع السياسي) وقد قام بتطهير عناصرها بنفسه. (ar)
- Ο Λαβρέντι Πάβλοβιτς Μπέρια (γεωργιανά: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, ρωσικά: Лаврентий Павлович Бéрия, 29 Μαρτίου 1899 – 23 Δεκεμβρίου 1953) ήταν Σοβιετικός πολιτικός, επικεφαλής του σοβιετικού μηχανισμού ασφαλείας και των μυστικών υπηρεσιών υπό τον Στάλιν. (el)
- Lavrentij Pavloviĉ BERIJA (kartvele ლავრენტი ბერია; naskiĝis la 17-an de marto[jul.]/ 29-an de marto 1899[greg.] en Merheuli apud Soĥumi, Gubernio Kutaiso, Rusia Imperio, nuntempe Kartvelio, mortis la 23-an de decembro 1953, en Moskvo) estis soveta politikisto, inter 1938 kaj 1953 gvidanto de la sovetia sekretservo. Li naskiĝis en Merheuli, proksime de Suĥumo, en Abĥazio (Kartvelio) kiel membro de la mingrela tribo. Berija plenkreskis en kartvela ortodoksa familio, lia patro estis terkultivisto. Lia patrino estis religia virino, kiu vidviniĝis antaŭ ol geedziĝi kun la patro de Berija. Li membriĝis en la Komunista Partio en 1917 aŭ 1919. Li estis gvidanto de ĈEKA en Kartvelio inter 1921 kaj 1931. Li estis unua sekretario de la Kartvela Komunista Partio ĝis 1938, poste ĝis 1946 gvidanto de NKVD. Berija ricevis la titolon marŝalo en 1945. Li estis inter 1946 kaj 1953 vic-ĉefministro, en 1953 ŝtatdefenda kaj internafera ministro. (eo)
- Lawrenti Beria (georgisch ლავრენტი ბერია; russisch Лаврентий Павлович Берия/Lawrenti Pawlowitsch Berija; wiss. Transliteration Lavrentij Pavlovič Berija; * 17. Märzjul. / 29. März 1899greg. in Mercheuli bei Sochumi, Gouvernement Kutaissi, Russisches Kaiserreich, heute Georgien; † 23. Dezember 1953 in Moskau) war ein kommunistischer Politiker und ab 1938 bis 1953 Chef der Geheimdienste der Sowjetunion. Seine Position machte ihn zu einer Schlüsselperson des Terrors der „Stalinschen Säuberungen“, wobei er sein Amt erst in deren Spätphase übernahm. Neben zahlreichen weiteren Verbrechen und Massenmorden wie dem Massaker von Katyn war er maßgeblich für die Deportationen mehrerer sowjetischer Volksgruppen in den 1940er Jahren verantwortlich, in deren Folge mindestens eine halbe Million Menschen starben. Nach dem Zweiten Weltkrieg war Lawrenti Beria auch der Chef-Organisator des sowjetischen Atombombenprojekts. Bald nach Stalins Tod 1953 wurde Beria auf Betreiben einiger sowjetischer Führungspersonen verhaftet und erschossen. Die Todesumstände sind nicht vollständig geklärt. Beria gilt, neben Stalin selbst, als Personifizierung der innenpolitischen Gewaltexzesse in der Sowjetunion der Stalin-Ära, auch wenn der Große Terror bereits unter seinem Vorgänger Nikolai Jeschow stattfand. (de)
- Lavrenti Pavlovitx Beria (georgieraz: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrent'i P'avles dze Beria; errusieraz: Лаврентий Павлович Берия; , 1899ko martxoaren 29a - Mosku, 1953ko abenduaren 23a) sobietar buruzagi komunista izan zen, 1938 eta 1953 polizia eta zerbitzu sekretua (NKVD) zuzendu zuena. Barne arazoetako ministroa, Politburoko kidea eta polizi-burua, Stalin hil ondoren, Sobietar Batasuna gobernatu zuen hirukotea osatu zuen Malenkovekin eta Molotovekin batera. Askotan Purga Handiaren garaiko erailketa eta atxiloketei lotua, azken aldian baino ez zuen NKVDren zuzendaritza izan. Bigarren Mundu Gerra eta Stalinen heriotza artean botere asko izan zuen; Stalin hil eta gero, traidoretzat hartu eta hil egin zuten ziur asko Nikita Khrustxev eta bere jarraitzaileek oztopotzat zutelako. (eu)
- Lavrentiy Pavlovich Beria (/ˈbɛriə/; Russian: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия, tr. Lavréntiy Pávlovich Bériya, IPA: [ˈbʲerʲiə]; Georgian: ლავრენტი ბერია, romanized: lavrent'i beria, IPA: [bɛɾiɑ]; 29 March [O.S. 17 March] 1899 – 23 December 1953) was a Georgian Bolshevik and Soviet politician, Marshal of the Soviet Union and state security administrator, chief of the Soviet security, and chief of the People's Commissariat for Internal Affairs (NKVD) under Joseph Stalin during the Second World War, and promoted to deputy premier under Stalin in 1941. He officially joined the Politburo in 1946. Beria was the longest-lived and most influential of Stalin's secret police chiefs, wielding his most substantial influence during and after the war. Following the Soviet invasion of Poland in 1939, he was responsible for organizing purges such as the Katyn massacre of 22,000 Polish officers and officials. He would later also orchestrate the forced upheaval of minorities from the Caucasus as head of the NKVD, an act that was declared as genocidal by various scholars and, as concerning Chechens, in 2004 by the European Parliament. He simultaneously administered vast sections of the Soviet state, and acted as the de facto Marshal of the Soviet Union in command of NKVD field units responsible for barrier troops and Soviet partisan intelligence and sabotage operations on the Eastern Front. Beria administered the expansion of the Gulag labour camps, and was primarily responsible for overseeing the secret detention facilities for scientists and engineers known as sharashkas. After the war, Beria organised the communist takeover of the state institutions in central and eastern Europe. His ruthlessness in his duties and skill at producing results culminated in his success in overseeing the Soviet atomic bomb project. Stalin gave it absolute priority, and the project was completed in under five years. After Stalin's death in March 1953, Beria became First Deputy Chairman of the Council of Ministers and head of the Ministry of Internal Affairs. In this dual capacity, he formed a troika with Georgy Malenkov and Vyacheslav Molotov that briefly led the country in Stalin's place. A coup d'état by Nikita Khrushchev, with help from Marshal of the Soviet Union Georgy Zhukov, removed Beria from power in June 1953. After being arrested, he was tried for treason and other offenses, sentenced to death, and executed on 23 December 1953. During his trial, and after his death, numerous allegations arose that Beria had been a serial rapist and serial killer. (en)
- Lavrenti Pávlovich Beria (en georgiano: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavlesdze Beria; en ruso: Лаврентий Павлович Берия, Lavrenti Pávlovich Bériya; Merkheuli, ókrug de Sujumi, Imperio ruso, 19 de marzojul./ 31 de marzo de 1899greg. - Moscú, RSS de Rusia, Unión Soviética, 23 de diciembre de 1953) fue un arquitecto constructor, dirigente comunista y de Estado de la Unión Soviética, mariscal político y jefe de la policía y el servicio secreto (NKVD) desde 1938 hasta 1953. Su gestión es asociada a la más dura represión estalinista con los arrestos y ejecuciones masivos llevados a cabo durante la llamada Gran Purga. Sin embargo, asumió el mando de la NKVD en la etapa final de la purga. Beria alcanzó su apogeo durante la Segunda Guerra Mundial, hasta la muerte de Stalin; posteriormente fue juzgado y ejecutado, en circunstancias poco claras, a instancias de Nikita Jrushchov y sus seguidores, que lo veían como el principal obstáculo a la desestalinización. Suele ser descrito como el Himmler soviético. (es)
- Lavrentiy Pavlovich Beria (bahasa Georgia: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria; bahasa Rusia: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия; 29 Maret 1899 – 23 Desember 1953) adalah seorang politikus Soviet,Marshal of the Soviet Union dan menteri pertahanan negara bagian, kepala keamanan Soviet dan aparatus polisi rahasia (NKVD) di bawah pimpinan Joseph Stalin selama Perang Dunia II, dan Wakil Perdana Menteri pada era pasca perang dunia (1946–53). Beria adalah kepala polisi rahasia Stalin yang paling panjang umur dan berpengaruh, memanfaatkan pengaruhnya sepanjang dan sesudah Perang Dunia II. Setelah Invasi Soviet ke Polandia, ia bertanggung jawab atas Pembantaian Katyn. Secara simultan dia memimpin sebagian besar wilayah negara bagian Soviet dan menangani sebagai de facto Marsekal Uni Soviet dengan menjadi komandan NKVD yang bertanggung jawab mengurus operasi kelompok anti-partisan di Front Timur selama Perang Dunia 2, dan menjadi tentara pelindung dan melakukan penangkapan terhadap ribuan "pengkhianat, pembelot, penakut dan orang yang pura-pura sakit." Beria mengelola ekspansi besar-besaran kamp kerja paksa Gulag dan bertanggung jawab mengawasi fasilitas tahanan rahasia bagi para ilmuwan dan insinyur yang dikenal sebagai . Beria menghadiri Konferensi Yalta bersama Stalin, yang akan mengenalkannya kepada Presiden Amerika Serikat Franklin D. Roosevelt sebagai "Himmler Kita". setelah perang, ia mengurus pengambilalihan Komunis atas lembaga-lembaga negara di Eropa Tengah dan Eropa Timur penekanan politik di negara-negara tersebut. Kekejaman Beria yang tak kenal kompromi dalam tugas dan keterampilannya dalam membuahkan hasil yg memuaskan dalam mengawasi Proyek Bom Atom Soviet. Stalin memberikan prioritas yang mutlak dan proyek itu selesai dalam lima tahun. Setelah Kematian Stalin tahun 1953, Lavrentiy Beria menjadi dan mengepalai . Dalam kecakapan ganda, ia membentuk troika bersama Georgy Malenkov dan Vyacheslav Molotov yang secara singkat memimpin negara menggantikan Stalin. Kudeta yand dilakukan Nikita Khrushchev dengan bantuan dari Marsekal Uni Soviet, Georgy Zhukov pada bulan Juni 1953, menyingkirkan Beria dari kekuasaan. Dia ditangkap atas 357 tuduhan pemerkosaan dan pengkhianatan. Ia dijatuhi Hukuman Mati dan dieksekusi oleh Pavel Batitsky pada 23 Desember 1953. (in)
- Lavrenti Pavlovitch Beria (Lavrenti Pavles dze Beria, en géorgien : ლავრენტი პავლეს ძე ბერია ; Lavrentiï Pavlovitch Beria, en russe : Лавре́нтий Па́влович Бе́рия), né le 29 mars 1899 à Merkheoul (Empire russe, actuelle république séparatiste auto-proclamée géorgienne d'Abkhazie), occupée par la Russie, et mort exécuté le 23 décembre 1953 à Moscou, est un homme politique soviétique. Bras droit de Staline, il est une figure-clé du pouvoir soviétique de 1938 à 1953. Chef du NKVD en premier lieu, il est à ce titre l'un des responsables du massacre de Katyń. Il est par la suite membre du Politburo de 1946 à sa mort, et contrôle l'ensemble de la sécurité intérieure et extérieure de l'Union soviétique. Staline le présente à Ribbentrop comme « le chef de notre Gestapo » lors de la signature du Pacte germano-soviétique ; lors de la conférence de Yalta, il le présente comme « notre Himmler » au président des États-Unis Franklin Roosevelt. Il reste reconnu comme un personnage sadique. Son rôle est primordial dans l'organisation industrielle du Goulag, la répression de la désertion lors de la Seconde Guerre mondiale — il est le créateur du SMERSH —, le développement d'un réseau d'espionnage international performant et la répression dans les États satellites (comme dans l'exemple des procès de Prague). Il organise l’accession de l'Union soviétique au statut de puissance nucléaire. En 1953, alors que Staline a déjà programmé son élimination en montant de toutes pièces un « complot mingrélien », la mort du dictateur le sauve in extremis. Quelques mois plus tard, alors qu'il est premier vice-président du Conseil des ministres de l'Union soviétique et prépare sa prise du pouvoir, il est piégé par les autres membres du Politburo, parmi lesquels Nikita Khrouchtchev qui va émerger à la tête de l'URSS. À l'occasion d'une réunion de routine au Kremlin, Beria est arrêté et exécuté. Il existe au moins trois versions différentes de son arrestation, aucune ne pouvant être prouvée comme exacte. Sa mort marque le début de la déstalinisation. (fr)
- ラヴレンチー・パーヴロヴィチ・ベリヤ（ロシア語: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия、ラテン文字表記の例：Lavrentij Pavlovich Berija、ラヴリェーンチイ・パーヴラヴィチュ・ビェーリヤ、グルジア語: ლავრენტი ბერია、ラテン文字表記の例：lavrent'i beria、1899年3月29日 - 1953年12月23日）は、ソビエト連邦の政治家。閣僚会議副議長、内務人民委員、内務大臣、閣僚会議第一副議長などを歴任した。しばしばジョージア語の発音に近い「ラヴレンティ・ベリア」とも表記される。 (ja)
- 라브렌티 파블로비치 베리야(러시아어: Лаврентий Павлович Берия, 조지아어: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია 라브렌티 파블레스 제 베리아, 1899년 3월 29일 ~ 1953년 12월 23일)는 조지아계 소비에트 연방의 정치가이다. 동향인인 스탈린 집권하에서 공안-정보 기관인 내무인민위원회의 수장을 맡았다. 스탈린의 심복으로 스탈린 사후, 그의 유력한 후계자로 떠올랐으나, 그에게 숙청당할 것을 두려워 한 경쟁자인 흐루쇼프, 몰로토프 등에게 체포되어 처형되었다. 1953년 3월 5일부터 12월 23일 실각할 때까지 소비에트 연방의 를 지냈다. (ko)
- Ławrientij Pawłowicz Beria (ros. Лаврентий Павлович Берия, gruz. ლავრენტი პავლეს ძე ბერია Lawrenti Pawles dze Beria, ur. 17 marca?/ 29 marca 1899 w Mercheuli, zm. 23 grudnia 1953 w Moskwie) – radziecki działacz komunistyczny pochodzenia gruzińskiego, zbrodniarz komunistyczny, szef NKWD, który był w znacznym stopniu odpowiedzialny za „wielkie czystki” okresu stalinowskiego. Jeden z głównych wykonawców zbrodni stalinowskich. Bezpośrednio odpowiedzialny za mord polskich oficerów w Katyniu. Szczyt jego wpływów przypadał na okres II wojny światowej i bezpośrednio po niej. Po śmierci Stalina autor najbardziej liberalnego projektu zmian ustrojowych ZSRR. W wyniku zawiązanego przeciwko niemu spisku został usunięty ze stanowiska i stracony. (pl)
- Lavrenti Pavlovitsj Beria (Russisch: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия, Georgisch: ლავრენტი ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria) was een Sovjet-Russisch politicus van Georgische afkomst (de zogenoemde 'Georgische groep' binnen de communistische partij, waar ook Stalin toe behoorde). De gevreesde baas van de geheime diensten werd op de Conferentie van Yalta door Stalin cynisch 'onze Himmler' genoemd. (nl)
- Lavrentij Pavlovič Berija (in russo: Лаврентий Павлович Берия?, in georgiano: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია?, Lavrent'i P'avles Dze Beria; Sukhumi, 29 marzo 1899 – Mosca, 23 dicembre 1953) è stato un politico e militare sovietico.Fu il capo della polizia segreta dell'Unione Sovietica sotto Stalin e Primo Vicepresidente del Consiglio dei ministri dell'Unione Sovietica per un breve periodo nel 1953. Venne liquidato durante una riunione del Comitato Centrale del PCUS. Tutti gli altri capi (da Nikita Chruščёv a Vjačeslav Molotov) furono d'accordo nel decretarne la fine. Circa la sua morte, annunciata alla fine del dicembre 1953, di sicuro si sa che avvenne senza un processo pubblico. Nel 1961, comunisti polacchi asserirono che Berija fosse stato ucciso freddamente nel corso di una seduta del Comitato Centrale del PCUS. La figlia di Stalin, Svetlana, nel suo libro di memorie pubblicato dopo la sua fuga negli Stati Uniti, dipinge Berija come l'anima nera del dittatore sovietico, cinico e crudele esecutore e suggeritore di molte persecuzioni e delitti. (it)
- Lavrenti Pavlovitch Beria (em georgiano ლავრენტი ბერია, transl. Lavrenti Beria; em russo Лаврентий Павлович Берия, Lavrenti Pavlovitch Beria; Abecásia, 29 de março de 1899 — Moscou, 23 de dezembro de 1953) foi um político soviético e chefe da NKVD na Geórgia. Beria é lembrado principalmente como o executor do Grande Expurgo de Stalin na década de 1930, apesar de só o ter presidido durante as suas fases finais; e por ter cometido crimes de guerra, tendo comandado o Massacre de Katyn, no qual mais de 22 mil oficiais e intelectuais poloneses foram assassinados (ver: crimes de guerra dos Aliados e invasão soviética da Polônia). (pt)
- Lavrentij Pavlovitj Berija (ryska: Лаврентий Павлович Берия, georgiska: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria), född 29 mars (17 mars enligt g.s.) 1899 i nära Suchumi i nuvarande Abchazien, död genom avrättning 23 december 1953 i Moskva, var en sovjetisk politiker och militär av georgisk härkomst. Mellan 1938 och 1953 var han chef för säkerhetstjänsten NKVD och dess efterföljare, som så småningom, efter Berijas död, blev KGB. Som Josef Stalins säkerhetschef var Berija ansvarig för att genomföra slutfasen av den stora utrensningen. Han stod bakom Katynmassakern och genomförde etniska rensningar bland flera folkgrupper i Sovjetunionen då minst en halv miljon människor dog. Berija personifierar tillsammans med Stalin den kommunistiska terrorpolitiken, även om den inleddes redan under hans föregångare Nikolaj Jezjov. Stalin ska i Jalta ha presenterat honom för Franklin D. Roosevelt med orden "det är vår egen Himmler". (sv)
- Лавре́нтий Па́влович Бе́рия (груз. ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Лавре́нти Па́влес дзе Бе́риа; 17 (29) марта 1899, Мерхеули, Кутаисская губерния, Российская империя — 23 декабря 1953, Москва) — советский государственный и партийный деятель, генеральный комиссар государственной безопасности (1941), Маршал Советского Союза (1945), Герой Социалистического Труда (1943), лишённый этих званий в 1953 году. С 1941 года — заместитель Председателя Совета народных комиссаров (с 1946 года — Совет министров) Союза ССР И. В. Сталина, после его смерти 5 марта 1953 года — первый заместитель Председателя Совета министров СССР Г. Маленкова и одновременно министр внутренних дел СССР. Член Государственного комитета обороны СССР (1941—1945), заместитель председателя ГКО СССР (1944—1945). Член ЦИК СССР 7-го созыва, депутат Верховного Совета СССР 1—3-го созывов. Член ЦК ВКП(б) (1934—1953), кандидат в члены Политбюро ЦК (1939—1946), член Политбюро ЦК ВКП(б) (1946—1952), член Президиума ЦК КПСС (1952—1953). Входил в ближайшее окружение Сталина. Курировал ПВО и ряд важнейших отраслей военной промышленности, в том числе все разработки, касавшиеся создания атомного оружия и ракетной техники. С 20 августа 1945 года руководил реализацией атомной программы СССР. 26 июня 1953 года Берия был арестован по обвинению в измене Родине в форме шпионажа и заговоре с целью захвата власти. 23 декабря 1953 года расстрелян по приговору Специального судебного присутствия Верховного Суда СССР. (ru)
- 拉夫连季·帕夫洛维奇·贝利亚（格魯吉亞語：ლავრენტი ბერია；俄語：Лаврентий Павлович Берия，羅馬化：Lavrentiy Pavlovich Beria，1899年3月29日－1953年12月23日），格鲁吉亚人，苏联共产党高级领导人，长期担任苏联內務人民委員部（秘密警察）首脑。是斯大林大清洗计划的主要执行者之一，第二次世界大戰結束後的1945年7月9日被授予苏联元帅军衔。在雅尔塔会议中斯大林曾向美國總統小罗斯福介绍说：“他是我们的希姆莱。”在斯大林逝世之前，他是苏联极重要的权力人物，也是斯大林發動紅色恐怖的犯人與幹部之一，斯大林逝世後，旋即在权力斗争中败给赫鲁晓夫和马林科夫，后被逮捕撤职并秘密处决。 (zh)
- Лавре́нтій Па́влович Бе́рія (груз. ლავრენტი ბერია; 17 (29) березня 1899, с. , Кутаїська губернія, Російська імперія — 23 грудня (?) 1953, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний та політичний діяч грузинського походження. Входив у найближче оточення Сталіна. Голова НКВС (1938—1945), Генеральний комісар державної безпеки СРСР (30 січня 1941 — 6 липня 1945), перший секретар ЦК КП Грузії (1931—1938). Маршал Радянського Союзу (9 липня 1945), Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Сталінської премії (1949). Був куратором найважливіших галузей оборонної промисловості, у тому числі всіх розробок, які стосувались створення ядерної зброї. Член ЦК ВКП(б) у 1934—1953 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1939 — березні 1946 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1946 — липні 1953 р. Член Центрального виконавчого комітету СРСР 7-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (1937—1953), член Президії Верховної Ради СРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Після смерті Сталіна вже в червні 1953 Берію було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві та змові з метою захоплення влади. За офіційним повідомленням, розстріляний за вироком суду в грудні 1953 р., хоча ймовірно, був убитий одразу після чи під час арешту 26 червня 1953 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- لاَفْرِينْتِيْ بَافْلُوفِيتْشْ بِيرِيَا هو سياسي سوفييتي (29 مارس 1899 - 23 ديسمبر 1953) وكان رئيساً للأمن السوفيتي وجهاز الشرطة السرية في عهد ستالين.بنهاية التطهير العظيم وهي الحملة التي نظمها ستالين لتطهير الحزب الشيوعي والمؤسسات الحكومية 1937-1938 أصبح بيريا رئيساً للبرلمان، ولاحقاً رئيساً للمفوضية الشعبية للشؤون الداخلية (وهي منظمة شعبية للشرطة السرية في عهد ستالين قامت بالقمع السياسي) وقد قام بتطهير عناصرها بنفسه. (ar)
- Ο Λαβρέντι Πάβλοβιτς Μπέρια (γεωργιανά: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, ρωσικά: Лаврентий Павлович Бéрия, 29 Μαρτίου 1899 – 23 Δεκεμβρίου 1953) ήταν Σοβιετικός πολιτικός, επικεφαλής του σοβιετικού μηχανισμού ασφαλείας και των μυστικών υπηρεσιών υπό τον Στάλιν. (el)
- ラヴレンチー・パーヴロヴィチ・ベリヤ（ロシア語: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия、ラテン文字表記の例：Lavrentij Pavlovich Berija、ラヴリェーンチイ・パーヴラヴィチュ・ビェーリヤ、グルジア語: ლავრენტი ბერია、ラテン文字表記の例：lavrent'i beria、1899年3月29日 - 1953年12月23日）は、ソビエト連邦の政治家。閣僚会議副議長、内務人民委員、内務大臣、閣僚会議第一副議長などを歴任した。しばしばジョージア語の発音に近い「ラヴレンティ・ベリア」とも表記される。 (ja)
- 라브렌티 파블로비치 베리야(러시아어: Лаврентий Павлович Берия, 조지아어: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია 라브렌티 파블레스 제 베리아, 1899년 3월 29일 ~ 1953년 12월 23일)는 조지아계 소비에트 연방의 정치가이다. 동향인인 스탈린 집권하에서 공안-정보 기관인 내무인민위원회의 수장을 맡았다. 스탈린의 심복으로 스탈린 사후, 그의 유력한 후계자로 떠올랐으나, 그에게 숙청당할 것을 두려워 한 경쟁자인 흐루쇼프, 몰로토프 등에게 체포되어 처형되었다. 1953년 3월 5일부터 12월 23일 실각할 때까지 소비에트 연방의 를 지냈다. (ko)
- Ławrientij Pawłowicz Beria (ros. Лаврентий Павлович Берия, gruz. ლავრენტი პავლეს ძე ბერია Lawrenti Pawles dze Beria, ur. 17 marca?/ 29 marca 1899 w Mercheuli, zm. 23 grudnia 1953 w Moskwie) – radziecki działacz komunistyczny pochodzenia gruzińskiego, zbrodniarz komunistyczny, szef NKWD, który był w znacznym stopniu odpowiedzialny za „wielkie czystki” okresu stalinowskiego. Jeden z głównych wykonawców zbrodni stalinowskich. Bezpośrednio odpowiedzialny za mord polskich oficerów w Katyniu. Szczyt jego wpływów przypadał na okres II wojny światowej i bezpośrednio po niej. Po śmierci Stalina autor najbardziej liberalnego projektu zmian ustrojowych ZSRR. W wyniku zawiązanego przeciwko niemu spisku został usunięty ze stanowiska i stracony. (pl)
- Lavrenti Pavlovitsj Beria (Russisch: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия, Georgisch: ლავრენტი ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria) was een Sovjet-Russisch politicus van Georgische afkomst (de zogenoemde 'Georgische groep' binnen de communistische partij, waar ook Stalin toe behoorde). De gevreesde baas van de geheime diensten werd op de Conferentie van Yalta door Stalin cynisch 'onze Himmler' genoemd. (nl)
- 拉夫连季·帕夫洛维奇·贝利亚（格魯吉亞語：ლავრენტი ბერია；俄語：Лаврентий Павлович Берия，羅馬化：Lavrentiy Pavlovich Beria，1899年3月29日－1953年12月23日），格鲁吉亚人，苏联共产党高级领导人，长期担任苏联內務人民委員部（秘密警察）首脑。是斯大林大清洗计划的主要执行者之一，第二次世界大戰結束後的1945年7月9日被授予苏联元帅军衔。在雅尔塔会议中斯大林曾向美國總統小罗斯福介绍说：“他是我们的希姆莱。”在斯大林逝世之前，他是苏联极重要的权力人物，也是斯大林發動紅色恐怖的犯人與幹部之一，斯大林逝世後，旋即在权力斗争中败给赫鲁晓夫和马林科夫，后被逮捕撤职并秘密处决。 (zh)
- Lavrenti Pàvlovitx Béria (georgià: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, transliterat:Lavrenti Pavles dze Béria; rus: Лаврентий Павлович Берия; 28 de març de 1899 – 23 de desembre de 1953) va ser un polític soviètic, cap de la Seguretat soviètica i de l'aparell de la policia secreta sota Stalin. Va ser el segon al comandament de l'NKVD durant la Gran Purga, sent responsable de milions d'empresonaments i morts. Al final de la Purga, esdevingué cap de l'NKVD i portà a terme una purga del propi cos. Beria va ser el polític del cercle de Stalin més influent sobre el dictador durant i després de la Segona Guerra Mundial, i immediatament després de la mort de Stalin el 1953; així com durant el període immediat a la seva mort, quan va exercir d'adjunt al Primer Ministre i portà a terme una efímera campanya d (ca)
- Lavrentij Pavlovič Berija (gruzínsky ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria; rusky Лавре́нтий Па́влович Бе́рия; 17. březnajul./ 29. března 1899greg., Marchaul – 23. prosince 1953, Moskva) byl sovětský politik, maršál Sovětského svazu a náčelník státní bezpečnosti, za Stalina během druhé světové války šéfem sovětské tajné služby NKVD a lidového komisariátu vnitra (ministerstvo vnitra). V roce 1946 se oficiálně připojil k politbyru. (cs)
- Lavrentij Pavloviĉ BERIJA (kartvele ლავრენტი ბერია; naskiĝis la 17-an de marto[jul.]/ 29-an de marto 1899[greg.] en Merheuli apud Soĥumi, Gubernio Kutaiso, Rusia Imperio, nuntempe Kartvelio, mortis la 23-an de decembro 1953, en Moskvo) estis soveta politikisto, inter 1938 kaj 1953 gvidanto de la sovetia sekretservo. Li naskiĝis en Merheuli, proksime de Suĥumo, en Abĥazio (Kartvelio) kiel membro de la mingrela tribo. Berija plenkreskis en kartvela ortodoksa familio, lia patro estis terkultivisto. Lia patrino estis religia virino, kiu vidviniĝis antaŭ ol geedziĝi kun la patro de Berija. (eo)
- Lawrenti Beria (georgisch ლავრენტი ბერია; russisch Лаврентий Павлович Берия/Lawrenti Pawlowitsch Berija; wiss. Transliteration Lavrentij Pavlovič Berija; * 17. Märzjul. / 29. März 1899greg. in Mercheuli bei Sochumi, Gouvernement Kutaissi, Russisches Kaiserreich, heute Georgien; † 23. Dezember 1953 in Moskau) war ein kommunistischer Politiker und ab 1938 bis 1953 Chef der Geheimdienste der Sowjetunion. (de)
- Lavrenti Pavlovitx Beria (georgieraz: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrent'i P'avles dze Beria; errusieraz: Лаврентий Павлович Берия; , 1899ko martxoaren 29a - Mosku, 1953ko abenduaren 23a) sobietar buruzagi komunista izan zen, 1938 eta 1953 polizia eta zerbitzu sekretua (NKVD) zuzendu zuena. Barne arazoetako ministroa, Politburoko kidea eta polizi-burua, Stalin hil ondoren, Sobietar Batasuna gobernatu zuen hirukotea osatu zuen Malenkovekin eta Molotovekin batera. (eu)
- Lavrenti Pávlovich Beria (en georgiano: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavlesdze Beria; en ruso: Лаврентий Павлович Берия, Lavrenti Pávlovich Bériya; Merkheuli, ókrug de Sujumi, Imperio ruso, 19 de marzojul./ 31 de marzo de 1899greg. - Moscú, RSS de Rusia, Unión Soviética, 23 de diciembre de 1953) fue un arquitecto constructor, dirigente comunista y de Estado de la Unión Soviética, mariscal político y jefe de la policía y el servicio secreto (NKVD) desde 1938 hasta 1953. (es)
- Lavrentiy Pavlovich Beria (/ˈbɛriə/; Russian: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия, tr. Lavréntiy Pávlovich Bériya, IPA: [ˈbʲerʲiə]; Georgian: ლავრენტი ბერია, romanized: lavrent'i beria, IPA: [bɛɾiɑ]; 29 March [O.S. 17 March] 1899 – 23 December 1953) was a Georgian Bolshevik and Soviet politician, Marshal of the Soviet Union and state security administrator, chief of the Soviet security, and chief of the People's Commissariat for Internal Affairs (NKVD) under Joseph Stalin during the Second World War, and promoted to deputy premier under Stalin in 1941. He officially joined the Politburo in 1946. (en)
- Lavrenti Pavlovitch Beria (Lavrenti Pavles dze Beria, en géorgien : ლავრენტი პავლეს ძე ბერია ; Lavrentiï Pavlovitch Beria, en russe : Лавре́нтий Па́влович Бе́рия), né le 29 mars 1899 à Merkheoul (Empire russe, actuelle république séparatiste auto-proclamée géorgienne d'Abkhazie), occupée par la Russie, et mort exécuté le 23 décembre 1953 à Moscou, est un homme politique soviétique. Bras droit de Staline, il est une figure-clé du pouvoir soviétique de 1938 à 1953. Chef du NKVD en premier lieu, il est à ce titre l'un des responsables du massacre de Katyń. Il est par la suite membre du Politburo de 1946 à sa mort, et contrôle l'ensemble de la sécurité intérieure et extérieure de l'Union soviétique. (fr)
- Lavrentiy Pavlovich Beria (bahasa Georgia: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria; bahasa Rusia: Лавре́нтий Па́влович Бе́рия; 29 Maret 1899 – 23 Desember 1953) adalah seorang politikus Soviet,Marshal of the Soviet Union dan menteri pertahanan negara bagian, kepala keamanan Soviet dan aparatus polisi rahasia (NKVD) di bawah pimpinan Joseph Stalin selama Perang Dunia II, dan Wakil Perdana Menteri pada era pasca perang dunia (1946–53). (in)
- Lavrentij Pavlovič Berija (in russo: Лаврентий Павлович Берия?, in georgiano: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია?, Lavrent'i P'avles Dze Beria; Sukhumi, 29 marzo 1899 – Mosca, 23 dicembre 1953) è stato un politico e militare sovietico.Fu il capo della polizia segreta dell'Unione Sovietica sotto Stalin e Primo Vicepresidente del Consiglio dei ministri dell'Unione Sovietica per un breve periodo nel 1953. (it)
- Lavrenti Pavlovitch Beria (em georgiano ლავრენტი ბერია, transl. Lavrenti Beria; em russo Лаврентий Павлович Берия, Lavrenti Pavlovitch Beria; Abecásia, 29 de março de 1899 — Moscou, 23 de dezembro de 1953) foi um político soviético e chefe da NKVD na Geórgia. (pt)
- Lavrentij Pavlovitj Berija (ryska: Лаврентий Павлович Берия, georgiska: ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Lavrenti Pavles dze Beria), född 29 mars (17 mars enligt g.s.) 1899 i nära Suchumi i nuvarande Abchazien, död genom avrättning 23 december 1953 i Moskva, var en sovjetisk politiker och militär av georgisk härkomst. Mellan 1938 och 1953 var han chef för säkerhetstjänsten NKVD och dess efterföljare, som så småningom, efter Berijas död, blev KGB. (sv)
- Лавре́нтій Па́влович Бе́рія (груз. ლავრენტი ბერია; 17 (29) березня 1899, с. , Кутаїська губернія, Російська імперія — 23 грудня (?) 1953, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський державний та політичний діяч грузинського походження. Входив у найближче оточення Сталіна. Голова НКВС (1938—1945), Генеральний комісар державної безпеки СРСР (30 січня 1941 — 6 липня 1945), перший секретар ЦК КП Грузії (1931—1938). Маршал Радянського Союзу (9 липня 1945), Герой Соціалістичної Праці (1943), лауреат Сталінської премії (1949). Був куратором найважливіших галузей оборонної промисловості, у тому числі всіх розробок, які стосувались створення ядерної зброї. Член ЦК ВКП(б) у 1934—1953 р. Кандидат у члени Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1939 — березні 1946 р. Член Політичного бюро ЦК ВКП(б) у березні 1946 (uk)
- Лавре́нтий Па́влович Бе́рия (груз. ლავრენტი პავლეს ძე ბერია, Лавре́нти Па́влес дзе Бе́риа; 17 (29) марта 1899, Мерхеули, Кутаисская губерния, Российская империя — 23 декабря 1953, Москва) — советский государственный и партийный деятель, генеральный комиссар государственной безопасности (1941), Маршал Советского Союза (1945), Герой Социалистического Труда (1943), лишённый этих званий в 1953 году. (ru)
|
