| dbo:abstract
|
- La llei de Faraday és una de les lleis fonamentals de l'electromagnetisme, una de les quatre equacions de Maxwell, també és coneguda com a llei de la inducció electromagnètica o llei de Faraday-Lenz, estableix que en un circuit tancat sotmès a l'acció d'un camp magnètic variable, s'hi indueix una força electromotriu (fem) proporcional a la derivada respecte al temps del flux magnètic que passa a través del circuit. És a dir, Faraday va trobar que la fem induïda a un circuit tancat o espira és proporcional a la taxa de canvi del flux magnètic que passa a través de l'espira. En llenguatge més senzill, si movem un conductor, com un fil metàl·lic, al llarg d'un camp magnètic es produeix un voltatge. El voltatge resultant és directament proporcional a la velocitat del moviment: movent el conductor al doble de velocitat es produeix el doble de voltatge. El camp magnètic, la direcció del moviment i el voltatge formen angles de 90° entre ells. Sempre que el moviment generi voltatge, la regla de la mà dreta de Fleming descriurà les direccions del moviment, el camp i el corrent creat. Aquesta llei es va obtenir experimentalment, es basa en les observacions experimentals que va fer Michael Faraday el 1831. L'efecte de la inducció també va ser descobert per Joseph Henry més o menys al mateix temps, però Faraday ho va publicar primer. Els principis del funcionament dels alternadors, dinamos i transformadors són a la llei de Faraday. El descobriment sencer de Faraday fou que es pot generar força electromotriu en un cable de tres maneres diferents, movent el cable, movent un imant a prop d'un cable o canviant el corrent a un altre cable proper. (ca)
- Ο νόμος της ηλεκτρομαγνητικής επαγωγής του Φαραντέι, γνωστός και απλώς ως «νόμος του Φαραντέι» (αν και υπάρχει και ο νόμος του Φαραντέι για την ηλεκτρόλυση), αλλά και ως Νόμος Φαραντέι-Λεντς, είναι βασικός φυσικός νόμος του ηλεκτρομαγνητισμού, που προβλέπει το πώς θα αλληλεπιδράσει ένα μαγνητικό πεδίο με ένα ηλεκτρικό κύκλωμα, παράγοντας μια ηλεκτρεγερτική δύναμη (ΗΕΔ), ένα φυσικό φαινόμενο γνωστό ως ηλεκτρομαγνητική επαγωγή. Αποτελεί τη φυσική θεμελιώση της αρχής λειτουργίας των μετασχηματιστών, των πηνίων και πολλών τύπων ηλεκτρικών κινητήρων, ηλεκτρογεννητριών και σωληνοειδών. Η εξίσωση Μάξγουελ-Φαραντέι, μία από τις εξισώσεις Μάξγουελ, περιγράφει μαθηματικά το γεγονός ότι ένα στροβιλό ηλεκτρικό πεδίο συνοδεύεται/παράγεται πάντοτε από ένα χρονικώς μεταβαλλόμενο μαγνητικό πεδίο, ενώ ο νόμος του Φαραντέι δηλώνει ότι ΗΕΔ, που μπορεί να ορισθεί ως το ηλεκτρομαγνητικό έργο που παράγεται πάνω σε ένα μοναδιαίο φορτίο κατά τη διαδρομή μιας στροφής σε έναν αγώγιμο βρόχο, υπάρχει πάνω στον βρόχο όταν η μαγνητική ροή που διέρχεται από την επιφάνεια που περικλείει ο βρόχος μεταβάλλεται χρονικά. (el)
- قانون فاراداي للحث الكهرومغناطيسي هو قانون أساسي في الكهرومغناطيسية والذي يتنبأ بطريقة تفاعل الحقل المغناطيسي مع التيار الكهربائي لينتج قوة دافعة كهربائية في ظاهرة تسمى الحث الكهرومغناطيسي وهي المبدأ الرئيسي للمحول والمحث والعديد من أنوع المحركات الكهربية والمولدات والملفات الكهربائية. معادلة ماكسويل فاراداي هي تعميم لقانون فاراداي وهي أحد معادلات ماكسويل. (ar)
- En fiziko, la leĝo de Lenz-Faraday, aŭ leĝo de Faraday pri magneta fluo, permesas konsideri grandskalajn fenomenojn pri elektromagneta indukto. Ĝi rezultas de laboroj de Michael Faraday en 1831, kaj de la esprimaĵo de Heinrich Lenz en 1834, ĝi hodiaŭ estas deduktebla de la lokala ekvacio de Maxwell, kiu nomiĝas ekvacio de Maxwell-Faraday. (eo)
- Faraday's law of induction (briefly, Faraday's law) is a basic law of electromagnetism predicting how a magnetic field will interact with an electric circuit to produce an electromotive force (emf)—a phenomenon known as electromagnetic induction. It is the fundamental operating principle of transformers, inductors, and many types of electrical motors, generators and solenoids. The Maxwell–Faraday equation (listed as one of Maxwell's equations) describes the fact that a spatially varying (and also possibly time-varying, depending on how a magnetic field varies in time) electric field always accompanies a time-varying magnetic field, while Faraday's law states that there is emf (electromotive force, defined as electromagnetic work done on a unit charge when it has traveled one round of a conductive loop) on the conductive loop when the magnetic flux through the surface enclosed by the loop varies in time. Faraday's law had been discovered and one aspect of it (transformer emf) was formulated as the Maxwell–Faraday equation later. The equation of Faraday's law can be derived by the Maxwell–Faraday equation (describing transformer emf) and the Lorentz force (describing motional emf). The integral form of the Maxwell–Faraday equation describes only the transformer emf, while the equation of Faraday's law describes both the transformer emf and the motional emf. (en)
- Faradayren legea edo Faradayren indukzio elektromagnetikoaren legea 1831an Michael Faradayk burutu zuen esperimentuan oinarritzen da, honetan zirkuitu bateko indar elektroeragile induzitua eta zirkuitu horretan zeharreko fluxu magnetikoaren aldaketaren abiadura berdinak dira, zeinuz aldatuta. Laburbiltzeko: "Elektrolito kuba bateko elektrodoetan murritu edo oxidaten den sustantzia kopurua ezarritako elektrizitatearekin proportzionala da" eremu elektrikoa den lekuan, zeinua C ingurunearen elementu infinitesimala da, zeinua da eta S hautazko azalera da, bere ertza C delarik. C ingurua eta zeinuaren norabideak eskuin eskuaren arauak finkatzen ditu. Azaleraren integralaren permutzioa eta denbora-deribatua integrazioaren azalera denborarekin aldatzen ez den bitartean egin liteke. arabera lege honetatik honako forma diferentzial hau ondorioeztatzen da: Hau Maxwellen ekuazioetako bat da, hauek elektromagnetismoaren oinarriko ekuaioetako bat direlarik. Faradayren legea eta elektromagnetismoaren beste hainbat lege Maxwellen ekuazioetara gehitu eta modu honetan elektromagnetismoaren batasuna lortu zen. N alanbre bira dituen induktore baten kasuan, aurreko formula honetan bilakatzen da: Vε zeinua da eta dΦ/dt delakoa Φ fluxu magnetikoaren denboraldi batetarako bariazio tasa da. Indar induzituaren norabide (formulako zeinu negatiboa) Lenzen legeari zor zaio. (eu)
- La ley de inducción electromagnética de Faraday (o simplemente ley de Faraday) establece que la tensión inducida en un circuito cerrado es directamente proporcional a la rapidez con que cambia en el tiempo el flujo magnético que atraviesa una superficie cualquiera con el circuito como borde. (es)
- Hukum induksi Faraday adalah hukum dasar elektromagnetisme yang memprediksi bagaimana medan magnet berinteraksi dengan rangkaian listrik untuk menghasilkan gaya gerak listrik- fenomena yang disebut sebagai induksi elektromagnetik. Hukum ini adalah prinsip dasar operasi transformator, induktor, dan banyak tipe motor listrik, generator listrik, dan solenoid. Persamaan Maxwell–Faraday adalah generalisasi Hukum Faraday dan membentuk satu dari empat persamaan Maxwell. (in)
- En physique, la loi de Lenz-Faraday, ou loi de Faraday, permet de rendre compte des phénomènes macroscopiques d'induction électromagnétique. Elle exprime l'apparition d'une force électromotrice (tension) dans un circuit électrique, lorsque celui-ci est immobile dans un champ magnétique variable ou lorsque le circuit est mobile dans un champ magnétique variable ou permanent. À l'origine empirique, cette loi est fondée sur les travaux de Michael Faraday en 1831 et sur l'énoncé de Heinrich Lenz de 1834. Elle est aujourd'hui déduite de l'équation locale de Maxwell-Faraday. Il s'agit d'une loi de modération, c'est-à-dire qu'elle décrit des effets qui s'opposent à leurs causes. (fr)
- De wet van Faraday geeft in de elektriciteitsleer, een deelgebied van de natuurkunde, het verband weer tussen een veranderend magneetveld en het daardoor opgewekte elektrische veld. Deze wet is een van de belangrijkste wetten van de elektriciteitsleer. Op de eerste plaats omdat ze magnetisme en elektriciteit met elkaar verenigt en daarom een van de grondvergelijkingen van de elektromagnetische theorie van Maxwell uitmaakt en op de tweede plaats omdat deze wet van toepassing is op vele gebieden van de elektrotechniek zoals elektrische transformatoren, generatoren en motoren. De wet is genoemd naar de Britse natuur- en scheikundige Michael Faraday. (nl)
- 패러데이 전자기 유도 법칙(Faraday, Faraday's law of electromagnetic induction)은 자기 선속의 변화가 기전력을 발생시킨다는 법칙이다. 1831년 영국의 물리학자 마이클 패러데이가 발견하였다. 맥스웰 방정식 중 하나이며, 패러데이 법칙에서 자기선속의 양자화가 유도되기도 한다. (ko)
- ファラデーの電磁誘導の法則（ファラデーのでんじゆうどうのほうそく、英語: Faraday's law of induction）とは、電磁誘導において、1つの回路に生じる誘導起電力の大きさはその回路を貫く磁界の変化の割合に比例するというもの。ファラデーの誘導法則ともよばれる。また、ファラデーの電気分解の法則との混同のおそれのない場合は、単にファラデーの法則と呼称されることもある。 (ja)
- Prawo indukcji elektromagnetycznej Faradaya – prawo oparte na doświadczeniach Faradaya z 1831 roku. Z doświadczeń tych Faraday wywnioskował, że w zamkniętym obwodzie znajdującym się w zmiennym polu magnetycznym pojawia się siła elektromotoryczna indukcji równa szybkości zmian strumienia indukcji pola magnetycznego przechodzącego przez powierzchnię rozpiętą na tym obwodzie. Prawo to można wyrazić wzorem: gdzie: – strumień indukcji magnetycznej, – szybkość zmiany strumienia indukcji magnetycznej. Jeżeli w miejscu pętli umieści się zamknięty przewodnik o oporze wówczas w obwodzie tego przewodnika popłynie prąd o natężeniu Przy czym strumień indukcji magnetycznej w tym wzorze jest całkowitym strumieniem magnetycznym, zarówno wywołanym przez źródła zewnętrzne, jak i wywołany prądem płynącym w przewodniku. Minus we wzorze jest konsekwencją zasady zachowania energii i oznacza, że siła elektromotoryczna jest skierowana w ten sposób, aby przeciwdziałać przyczynie jej powstania, czyli zmianom strumienia pola magnetycznego (reguła Lenza). W przypadku zwojnicy o zwojach, wzór na siłę elektromotoryczną indukcji można zapisać w postaci: Wzór wynikający z prawa Faradaya można przedstawić w postaci całkowej: gdzie: – siła elektromotoryczna powstająca w pętli, – natężenie indukowanego pola elektrycznego, – długość pętli, – nieskończenie krótki odcinek skierowany pętli, – powierzchnia zamknięta pętlą o długości – indukcja magnetyczna. W postaci różniczkowej prawo wyraża wzór: będący jednym z równań Maxwella. (pl)
- La legge di Faraday è una legge fisica che descrive il fenomeno dell'induzione elettromagnetica, il quale si verifica quando il flusso del campo magnetico attraverso la superficie delimitata da un circuito elettrico è variabile nel tempo. La legge impone che nel circuito si generi una forza elettromotrice indotta pari all'opposto della variazione temporale del flusso. Il fenomeno dell'induzione elettromagnetica è stato scoperto e codificato in legge nel 1831 dal fisico inglese Michael Faraday ed è attualmente alla base del funzionamento di numerosi apparati elettrici, come motori, alternatori, generatori, trasformatori. Assieme alla legge di Ampère-Maxwell, a essa potenzialmente simmetrica, correla i fenomeni elettrici con quelli magnetici nel caso non stazionario: entrambe sono il punto di forza del passaggio dalle equazioni di Maxwell al campo elettromagnetico. La legge prende anche il nome di legge dell'induzione elettromagnetica, legge di Faraday-Henry o legge di Faraday-Neumann o anche legge di Faraday-Neumann-Lenz per il fatto che la legge di Lenz è un suo corollario. (it)
- A lei de Faraday-Neumann-Lenz, ou lei da indução de Faraday, ou simplesmente, lei da indução eletromagnética, é uma das equações básicas do eletromagnetismo. Ela prevê como um campo magnético interage com um circuito elétrico para produzir uma força eletromotriz — um fenômeno chamado de indução eletromagnética. É a base do funcionamento de transformadores, alternadores, dínamos, indutores, e muitos tipos de motores elétricos, geradores e solenoides. Atribui-se a Michael Faraday a descoberta da indução eletromagnética e, por conseguinte, o nome da lei relativa a esse fenômeno. Este foi comprovado experimentalmente por Faraday diversas vezes, apesar de sua explicação limitar-se ao conceito de linhas de força. A primeira formulação matemática da lei de Faraday foi feita por Franz Ernst Neumann em 1845. Nela, a força eletromotriz produzida em um circuito, pela indução, era expressa pelo negativo da derivada do fluxo magnético com o tempo através da área delimitada por esse circuito. O sinal negativo diz respeito ao sentido da FEM – e, por conseguinte, da corrente elétrica – e pode ser expressa formalmente por meio da chamada Lei de Lenz, desenvolvida por Heinrich Lenz em 1834, que integra o corolário da lei de Faraday. Suas aplicações são inúmeras; na prática, quase todos os equipamentos eletro-eletrônicos utilizam o fenômeno da indução, seja para produzir uma corrente contínua, como nos dínamos, ou uma corrente alternada, como nos geradores, transformadores, alternadores e indutores, todos por meio da variação no campo magnético. A equação de Maxwell–Faraday é uma generalização da lei de Faraday, e compõe uma das equações de Maxwell. Ela descreve como a variação de um campo magnético no tempo através de um circuito em repouso produz um campo elétrico não-eletrostático que, por sua vez, produz uma corrente elétrica no circuito. O movimento relativo entre um imã e o condutor e a produção, ou não, de um campo elétrico nessa experiência levaram a uma aparente dicotomia, exercendo, por sua vez, papel fundamental no desenvolvimento da relatividade restrita por Albert Einstein em 1905. (pt)
- Faradays lag, också kallad Faradays induktionslag, är en grundläggande lag inom elektromagnetismen, upptäckt av och namngiven efter Michael Faraday och formulerad av James Clerk Maxwell. Lagen är grundläggande för hur bland annat transformatorer, elektriska motorer och elektriska generatorer kan konstrueras. Lagen innebär att i en sluten elektrisk ledare, som befinner sig i ett tidsvarierande magnetfält, induceras en elektromotorisk kraft, en elektrisk spänning, och att denna elektromotoriska kraft är lika med tidsderivatan av det magnetiska flödet. Förenklat kan man säga att ju snabbare magnetfältet ändras, desto högre spänning uppkommer i ledaren. (sv)
- Зако́н электромагни́тной инду́кции Фараде́я является основным законом электродинамики, касающимся принципов работы трансформаторов, дросселей, многих видов электродвигателей и генераторов. Закон гласит: Для любого контура индуцированная электродвижущая сила (ЭДС) равна скорости изменения магнитного потока, проходящего через этот контур, взятой со знаком минус. или другими словами: Генерируемая ЭДС пропорциональна скорости изменения магнитного потока. При этом индукционный ток направлен таким образом, что его действие противоположно действию причины, вызвавшей этот ток (правило Ленца). (ru)
- Закон електромагнітної індукції Фарадея є основним законом електродинаміки, що стосуються принципів роботи трансформаторів, дросселів, багатьох видів електродвигунів і генераторів. Закон говорить: Для будь-якого замкнутого контуру індукована електрорушійна сила (ЕРС) дорівнює швидкості зміни магнітного потоку, що проходить через цілий контур, взятого зі знаком "мінус". або іншими словами: Генерована ЕРС пропорційна швидкості зміни магнітного потоку. (uk)
- 法拉第電磁感應定律（英語：Faraday's law of electromagnetic induction）常直接簡稱為“法拉第定律”，是電磁學的一條基本定律，也是變壓器、電感元件及多種電動機、發電機、螺線管的根本運作原理。定律指出： 此定律预测磁场如何与电路相互作用以产生电动势，而这种现象称为电磁感应。 虽然約瑟·亨利在1830年的獨立研究中比法拉第早發現這一定律，但其並未發表，迈克尔·法拉第则于1831年發現此定律，命名為法拉第定律。 本定律可用以下的公式表达： 其中： 是电动势，单位為伏特。ΦB是通過電路的磁通量，单位為韋伯。 電動勢的方向（公式中的負號）由楞次定律提供。“通過電路的磁通量”的意義會由下面的例子闡述。 傳統上有兩種改變通過電路的磁通量的方式。至於感應電動勢時，改變的是自身的電場，例如改變生成場的電流（就像變壓器那樣）。而至於動生電動勢時，改變的是磁場中的整個或部份電路的運動，例如像在中那樣。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- قانون فاراداي للحث الكهرومغناطيسي هو قانون أساسي في الكهرومغناطيسية والذي يتنبأ بطريقة تفاعل الحقل المغناطيسي مع التيار الكهربائي لينتج قوة دافعة كهربائية في ظاهرة تسمى الحث الكهرومغناطيسي وهي المبدأ الرئيسي للمحول والمحث والعديد من أنوع المحركات الكهربية والمولدات والملفات الكهربائية. معادلة ماكسويل فاراداي هي تعميم لقانون فاراداي وهي أحد معادلات ماكسويل. (ar)
- En fiziko, la leĝo de Lenz-Faraday, aŭ leĝo de Faraday pri magneta fluo, permesas konsideri grandskalajn fenomenojn pri elektromagneta indukto. Ĝi rezultas de laboroj de Michael Faraday en 1831, kaj de la esprimaĵo de Heinrich Lenz en 1834, ĝi hodiaŭ estas deduktebla de la lokala ekvacio de Maxwell, kiu nomiĝas ekvacio de Maxwell-Faraday. (eo)
- La ley de inducción electromagnética de Faraday (o simplemente ley de Faraday) establece que la tensión inducida en un circuito cerrado es directamente proporcional a la rapidez con que cambia en el tiempo el flujo magnético que atraviesa una superficie cualquiera con el circuito como borde. (es)
- Hukum induksi Faraday adalah hukum dasar elektromagnetisme yang memprediksi bagaimana medan magnet berinteraksi dengan rangkaian listrik untuk menghasilkan gaya gerak listrik- fenomena yang disebut sebagai induksi elektromagnetik. Hukum ini adalah prinsip dasar operasi transformator, induktor, dan banyak tipe motor listrik, generator listrik, dan solenoid. Persamaan Maxwell–Faraday adalah generalisasi Hukum Faraday dan membentuk satu dari empat persamaan Maxwell. (in)
- De wet van Faraday geeft in de elektriciteitsleer, een deelgebied van de natuurkunde, het verband weer tussen een veranderend magneetveld en het daardoor opgewekte elektrische veld. Deze wet is een van de belangrijkste wetten van de elektriciteitsleer. Op de eerste plaats omdat ze magnetisme en elektriciteit met elkaar verenigt en daarom een van de grondvergelijkingen van de elektromagnetische theorie van Maxwell uitmaakt en op de tweede plaats omdat deze wet van toepassing is op vele gebieden van de elektrotechniek zoals elektrische transformatoren, generatoren en motoren. De wet is genoemd naar de Britse natuur- en scheikundige Michael Faraday. (nl)
- 패러데이 전자기 유도 법칙(Faraday, Faraday's law of electromagnetic induction)은 자기 선속의 변화가 기전력을 발생시킨다는 법칙이다. 1831년 영국의 물리학자 마이클 패러데이가 발견하였다. 맥스웰 방정식 중 하나이며, 패러데이 법칙에서 자기선속의 양자화가 유도되기도 한다. (ko)
- ファラデーの電磁誘導の法則（ファラデーのでんじゆうどうのほうそく、英語: Faraday's law of induction）とは、電磁誘導において、1つの回路に生じる誘導起電力の大きさはその回路を貫く磁界の変化の割合に比例するというもの。ファラデーの誘導法則ともよばれる。また、ファラデーの電気分解の法則との混同のおそれのない場合は、単にファラデーの法則と呼称されることもある。 (ja)
- Зако́н электромагни́тной инду́кции Фараде́я является основным законом электродинамики, касающимся принципов работы трансформаторов, дросселей, многих видов электродвигателей и генераторов. Закон гласит: Для любого контура индуцированная электродвижущая сила (ЭДС) равна скорости изменения магнитного потока, проходящего через этот контур, взятой со знаком минус. или другими словами: Генерируемая ЭДС пропорциональна скорости изменения магнитного потока. При этом индукционный ток направлен таким образом, что его действие противоположно действию причины, вызвавшей этот ток (правило Ленца). (ru)
- Закон електромагнітної індукції Фарадея є основним законом електродинаміки, що стосуються принципів роботи трансформаторів, дросселів, багатьох видів електродвигунів і генераторів. Закон говорить: Для будь-якого замкнутого контуру індукована електрорушійна сила (ЕРС) дорівнює швидкості зміни магнітного потоку, що проходить через цілий контур, взятого зі знаком "мінус". або іншими словами: Генерована ЕРС пропорційна швидкості зміни магнітного потоку. (uk)
- 法拉第電磁感應定律（英語：Faraday's law of electromagnetic induction）常直接簡稱為“法拉第定律”，是電磁學的一條基本定律，也是變壓器、電感元件及多種電動機、發電機、螺線管的根本運作原理。定律指出： 此定律预测磁场如何与电路相互作用以产生电动势，而这种现象称为电磁感应。 虽然約瑟·亨利在1830年的獨立研究中比法拉第早發現這一定律，但其並未發表，迈克尔·法拉第则于1831年發現此定律，命名為法拉第定律。 本定律可用以下的公式表达： 其中： 是电动势，单位為伏特。ΦB是通過電路的磁通量，单位為韋伯。 電動勢的方向（公式中的負號）由楞次定律提供。“通過電路的磁通量”的意義會由下面的例子闡述。 傳統上有兩種改變通過電路的磁通量的方式。至於感應電動勢時，改變的是自身的電場，例如改變生成場的電流（就像變壓器那樣）。而至於動生電動勢時，改變的是磁場中的整個或部份電路的運動，例如像在中那樣。 (zh)
- La llei de Faraday és una de les lleis fonamentals de l'electromagnetisme, una de les quatre equacions de Maxwell, també és coneguda com a llei de la inducció electromagnètica o llei de Faraday-Lenz, estableix que en un circuit tancat sotmès a l'acció d'un camp magnètic variable, s'hi indueix una força electromotriu (fem) proporcional a la derivada respecte al temps del flux magnètic que passa a través del circuit. És a dir, Faraday va trobar que la fem induïda a un circuit tancat o espira és proporcional a la taxa de canvi del flux magnètic que passa a través de l'espira. (ca)
- Ο νόμος της ηλεκτρομαγνητικής επαγωγής του Φαραντέι, γνωστός και απλώς ως «νόμος του Φαραντέι» (αν και υπάρχει και ο νόμος του Φαραντέι για την ηλεκτρόλυση), αλλά και ως Νόμος Φαραντέι-Λεντς, είναι βασικός φυσικός νόμος του ηλεκτρομαγνητισμού, που προβλέπει το πώς θα αλληλεπιδράσει ένα μαγνητικό πεδίο με ένα ηλεκτρικό κύκλωμα, παράγοντας μια ηλεκτρεγερτική δύναμη (ΗΕΔ), ένα φυσικό φαινόμενο γνωστό ως ηλεκτρομαγνητική επαγωγή. Αποτελεί τη φυσική θεμελιώση της αρχής λειτουργίας των μετασχηματιστών, των πηνίων και πολλών τύπων ηλεκτρικών κινητήρων, ηλεκτρογεννητριών και σωληνοειδών. (el)
- Faraday's law of induction (briefly, Faraday's law) is a basic law of electromagnetism predicting how a magnetic field will interact with an electric circuit to produce an electromotive force (emf)—a phenomenon known as electromagnetic induction. It is the fundamental operating principle of transformers, inductors, and many types of electrical motors, generators and solenoids. (en)
- Faradayren legea edo Faradayren indukzio elektromagnetikoaren legea 1831an Michael Faradayk burutu zuen esperimentuan oinarritzen da, honetan zirkuitu bateko indar elektroeragile induzitua eta zirkuitu horretan zeharreko fluxu magnetikoaren aldaketaren abiadura berdinak dira, zeinuz aldatuta. Laburbiltzeko: "Elektrolito kuba bateko elektrodoetan murritu edo oxidaten den sustantzia kopurua ezarritako elektrizitatearekin proportzionala da" Azaleraren integralaren permutzioa eta denbora-deribatua integrazioaren azalera denborarekin aldatzen ez den bitartean egin liteke. (eu)
- En physique, la loi de Lenz-Faraday, ou loi de Faraday, permet de rendre compte des phénomènes macroscopiques d'induction électromagnétique. Elle exprime l'apparition d'une force électromotrice (tension) dans un circuit électrique, lorsque celui-ci est immobile dans un champ magnétique variable ou lorsque le circuit est mobile dans un champ magnétique variable ou permanent. À l'origine empirique, cette loi est fondée sur les travaux de Michael Faraday en 1831 et sur l'énoncé de Heinrich Lenz de 1834. Elle est aujourd'hui déduite de l'équation locale de Maxwell-Faraday. (fr)
- La legge di Faraday è una legge fisica che descrive il fenomeno dell'induzione elettromagnetica, il quale si verifica quando il flusso del campo magnetico attraverso la superficie delimitata da un circuito elettrico è variabile nel tempo. La legge impone che nel circuito si generi una forza elettromotrice indotta pari all'opposto della variazione temporale del flusso. La legge prende anche il nome di legge dell'induzione elettromagnetica, legge di Faraday-Henry o legge di Faraday-Neumann o anche legge di Faraday-Neumann-Lenz per il fatto che la legge di Lenz è un suo corollario. (it)
- Prawo indukcji elektromagnetycznej Faradaya – prawo oparte na doświadczeniach Faradaya z 1831 roku. Z doświadczeń tych Faraday wywnioskował, że w zamkniętym obwodzie znajdującym się w zmiennym polu magnetycznym pojawia się siła elektromotoryczna indukcji równa szybkości zmian strumienia indukcji pola magnetycznego przechodzącego przez powierzchnię rozpiętą na tym obwodzie. Prawo to można wyrazić wzorem: gdzie: – strumień indukcji magnetycznej, – szybkość zmiany strumienia indukcji magnetycznej. W przypadku zwojnicy o zwojach, wzór na siłę elektromotoryczną indukcji można zapisać w postaci: (pl)
- A lei de Faraday-Neumann-Lenz, ou lei da indução de Faraday, ou simplesmente, lei da indução eletromagnética, é uma das equações básicas do eletromagnetismo. Ela prevê como um campo magnético interage com um circuito elétrico para produzir uma força eletromotriz — um fenômeno chamado de indução eletromagnética. É a base do funcionamento de transformadores, alternadores, dínamos, indutores, e muitos tipos de motores elétricos, geradores e solenoides. (pt)
- Faradays lag, också kallad Faradays induktionslag, är en grundläggande lag inom elektromagnetismen, upptäckt av och namngiven efter Michael Faraday och formulerad av James Clerk Maxwell. Lagen är grundläggande för hur bland annat transformatorer, elektriska motorer och elektriska generatorer kan konstrueras. (sv)
|
.png){kind=link}
.png){kind=link}
