| dbo:abstract
|
- Neptunismus je překonaná geologická teorie z konce 18. století, podle níž veškeré horniny na Zemi vznikly krystalizací minerálů z vodních roztoků v zemských praoceánech. Jejím autorem byl německý geolog a mineralog Abraham Gottlob Werner (1749–1817). Teorie dostala jméno podle starořímského boha moří Neptuna. Vědecká debata mezi neptunisty, zastánci neptunistické teorie, a plutonisty neboli zastánci teorie vzniku hornin krystalizací magmatu, byla ve své době velkou vědeckou diskusí, která nakonec skončila vítězstvím plutonistů. Počátkem 19. století se totiž ukázalo, že geologické skutečnosti lépe odpovídá princip uniformitarianismu. Dnešní poznatky však dokládají, že horniny vznikají jak krystalizací magmatu (jak tvrdil plutonismus), tak také sedimentací neboli usazováním těžších, nerozpustných součástí ve vodních roztocích, což se velmi blíží tomu, co původně hlásal neptunismus. (cs)
- Der Neptunismus (oder Diluvianismus) ist eine verworfene geologische Anschauung, wonach alle Gesteine Sedimentgesteine sind, das heißt sich aus Wasser der Ozeane abgelagert haben.Der Neptunismus steht im Gegensatz zur Lehre des Plutonismus (auch: Vulkanismus). (de)
- Με την ονομασία "Ποσειδωνισμός" (εκ του λατινικού "Neptunismus") φέρεται μια παλαιότερη θεωρία της γεωλογίας, ήδη παρωχημένη, με βασικό αντικείμενο την ερμηνεία της προέλευσης των πετρωμάτων γενικά. Σύμφωνα με την θεωρία αυτή, που αναπτύχθηκε περί τα τέλη του 18ου αιώνα, λαμβάνοντας υπ΄ όψη την έλλειψη ηφαιστειότητας κατά τις αρχαιότερες γεωλογικές εποχές, η γένεση των αρχαίων πετρωμάτων οφειλόταν κυρίως στην επίδραση των υδάτων που κάλυπταν αρχικά όλη την επιφάνεια της Γης, όπου στη συνέχεια αποσύρθηκαν σε μεγάλες κοιλότητες, (σημερινοί ωκεανοί και θάλασσες), που και αυτές δημιουργήθηκαν εκ του βάρους των υπερκειμένων υδάτων μετά την ιζηματοποίηση τμημάτων του φλοιού της Γης. Η θεωρία αυτή που έλαβε το όνομά της από το όνομα του αρχαίου θεού της θάλασσας Ποσειδώνα, αναπτύχθηκε από τον γεωλόγο ερευνητή και καθηγητή της Φραϊδεμβέργης Αβραάμ Βέρνερ (1749 - 1817). Οι οπαδοί της θεωρίας αυτής που δεν υπήρξαν και λίγοι αποκαλούνταν Ποσειδωνιστές.
* Σημειώνεται ότι αντίθετη της θεωρίας αυτής ήταν ο λεγόμενος , που επίσης ως αποκλειστική θεωρία για τη δημιουργία των πετρωμάτων θεωρείται σήμερα παρωχημένη. (el)
- Neptunismo estas eksmoda scienca teorio de geologio proponita de Abraham Gottlob Werner (1749–1817) fine de la 18a jarcento, proponanta ke la rokoj formiĝis el la kristaligo de mineraloj en la fruaj oceanoj de la Tero. La teorio prenis sian nomon el Neptuno, la antikva roma dio de maroj. Estis konsiderinda debato inter ties proponantoj (neptunistoj) kaj tiuj kiuj favoris la rivalan teorion konatan kiel plutonismo kiu donis gravan rolon al la vulkanaj originoj, kaj kiu laŭ modifita formo anstataŭis neptunismon komence de la 19a jarcento ĉar la principo de unuformismo estis montrita por kongrui kun la geologiaj faktoj kiam ili iĝis plej bone konata. Moderna geologio agnoskas multajn diferencajn formojn de roko-formado, kaj klarigas la formadon de sedimentaj rokaĵoj pere de procezoj tre similaj al tiuj priskribitaj de neptunismo. (eo)
- En geología, el neptunismo es una teoría científica desechada y obsoleta, propuesta por Abraham Werner a finales del siglo XVIII, que atribuía el origen de las rocas a la cristalización de minerales en los océanos, en un período temprano tras la creación. La teoría recibió su nombre de Neptuno, el antiguo nombre latino para el dios griego de los mares: Poseidón. Inmediatamente tras su publicación, la nueva propuesta desató un encendido debate entre los partidarios de Werner y los que creían en el plutonismo, una teoría antagónica que atribuía el origen del material geológico a la acción de los volcanes. El plutonismo, convenientemente adaptado, reemplazaría al neptunismo como línea teórica dominante; sobre todo cuando, a principios del siglo XIX, el concepto de uniformismo parecía responder mejor a los descubrimientos alcanzados en el área de la geología. Actualmente se conocen muchos procesos de formación de roca, y se considera que el proceso generador de roca sedimentaria es bastante similar a aquellos descritos por los defensores del neptunismo. (es)
- Neptunism is a superseded scientific theory of geology proposed by Abraham Gottlob Werner (1749–1817) in the late 18th century, proposing that rocks formed from the crystallisation of minerals in the early Earth's oceans. The theory took its name from Neptune, the ancient Roman god of the sea. There was considerable debate between its proponents (neptunists) and those favouring a rival theory known as plutonism which gave a significant role to volcanic origins, and which in modified form replaced neptunism in the early 19th century as the principle of uniformitarianism was shown to fit better with the geological facts as they became better known. Modern geology acknowledges many different forms of rock formation, and explains the formation of sedimentary rock through processes very similar to those described by neptunism. (en)
- Le neptunisme est une (en) de la fin du XVIIIe siècle, proposé par Abraham Gottlob Werner. Dans le courant du XIXe siècle elle fut opposée au plutonisme de James Hutton puis à l'actualisme. Cette théorie est nommée d'après le nom du dieu de la mer Neptune. Elle explique la formation de la croûte terrestre principalement par l'accumulation progressive de précipités dans un océan primordial couvrant toute la surface de la Terre. Cet océan en se retirant aurait laissé les continents dans un état proche de celui que nous connaissons actuellement. Les deux théories, neptunisme et plutonisme, sont quelque peu exagérées. Les roches et les minéraux peuvent être le produit de ces deux mécanismes (beaucoup de dépôts carbonatés répondant par exemple aux définitions neptuniennes), mais d'autres mécanismes différents entrent également en jeu, comme le métamorphisme.
* Portail de la géologie (fr)
- 水成論（すいせいろん、水成説とも、英語：Neptunism）は、18世紀後半にアブラハム・ゴットロープ・ウェルナー (1749–1817) により提唱された現在では否定されている地質学の理論であり、岩石は初期地球の海中で鉱物が結晶化したことにより形成されたとする。 英語名Neptunismは古代ローマの海の神ネプチューンに由来する。この理論の支持者（ネプツニスト）と、火山が岩石の起源に重要な役割を果たしたとするとして知られた対立する説の支持者との間には多くの論争があったが、地質学的事実がさらに判明していくにつれて斉一説の原理がその事実によく適合することが示されたため、19世紀初頭に修正された形の火成論が水成論に置き換わった。 現代の地質学では、様々な造岩形態を認めており、堆積岩の形成を水成論で説明されていたものと非常によく似た過程によって説明している。 (ja)
- Il nettunismo è una teoria affermatasi alla fine del XVIII secolo, soprattutto grazie all'opera del geologo tedesco Abraham Gottlob Werner, secondo la quale tutte le rocce avevano un'origine marina. L'etimologia si riallaccia a Nettuno, nella mitologia romana il dio delle acque e del mare. In base a questa teoria, il centro della Terra sarebbe stato freddo e solido ed il suo nucleo composto di pietra dura. Le rocce e le montagne avrebbero avuto origine da processi di sedimentazione marina ed il materiale eruttato dai vulcani non avrebbe avuto origine dalle profondità della litosfera ma sarebbe stato alimentato da un processo di "cottura" di strati carboniosi. Secondo il nettunismo, infatti, tutti i materiali presenti sulla crosta terrestre sarebbero stati depositati in seguito al ritirarsi di un grande mare che originariamente ricopriva tutta la terra. Il nettunismo era in accordo con le teorie creazioniste; postulava, infatti, la comparsa progressiva della vita sulla Terra in accordo con l'ordine della Genesi. La principale debolezza della teoria era la difficoltà a spiegare che fine avesse fatto tutta l'acqua che si era ritirata dalla terra primitiva (e nessun sostenitore del nettunismo fu mai in grado di addurre spiegazioni plausibili). Alcuni seguaci del nettunismo, i cosiddetti Vulcanisti, ipotizzavano tuttavia che le terre emerse, anziché derivare dal ritiro dell'acqua del mare, erano state sollevate dall'opera di enormi vulcani, ossia dall'intervento di eventi singolari catastrofici. La teoria ebbe molto successo nell'età di transizione dall'illuminismo al romanticismo. Tra i più famosi sostenitori del nettunismo vanno citati Johann Goethe e Friedrich von Hardenberg. In contrasto con il nettunismo un'altra teoria, maggiormente legata al tradizionale razionalismo settecentesco, il plutonismo, sostenuta dallo scienziato scozzese James Hutton, ipotizzava che il sollevamento delle rocce marine, e quindi la formazione dei continenti, fosse opera della forza rappresentata dal "calore sotterraneo". Plutonismo e nettunismo erano correlati alla contrapposizione e che vivacizzavano le speculazioni sulla natura quantitativa e qualitativa del centro della Terra. (it)
- Het neptunisme of diluvianisme is een sterk verouderde geologische theorie, die stelt dat alle aardse gesteenten van oorsprong in de oceanen gevormd zijn. Gesteenten zijn volgens het neptunisme gevormd door sedimentatie of het uitkristalliseren van mineralen in de oceanen. Vulkanisme wordt volgens de theorie veroorzaakt door het ondergronds verbranden van steenkool. Neptunisme is nauw verbonden aan catastrofisme, de twee kunnen worden gezien als een poging geologische waarnemingen met de Bijbel in overeenstemming te brengen. Bedenker van de theorie was Abraham Gottlob Werner uit Freiberg. Andere bekende aanhangers waren , en Johann Wolfgang von Goethe. Het neptunisme staat tegenover het plutonisme van James Hutton, dat stelt dat de warmte in het binnenste van de Aarde de kracht achter gesteentevorming is. Van ongeveer 1790 tot 1830 stonden neptunisten en plutonisten in de geologie lijnrecht tegenover elkaar. Uiteindelijk bleken waarnemingen van vulkanisme en gesteenten echter beter bij het plutonisme en uniformitarianisme aan te sluiten. Het neptunisme werd uiteindelijk afgedaan toen Alexander von Humboldt (een leerling van Werner) tijdens zijn expeditie naar Zuid-Amerika bewijs vond dat gesteenten als graniet, porfier en basalt door vulkanisme gevormd kunnen worden. (nl)
- Neptunizm – jeden z dawnych kierunków w geologii, funkcjonujący na przełomie XVIII i XIX wieku, będący w opozycji do plutonizmu. Nazwa wywodzi się od rzymskiego boga mórz – Neptuna. Neptunizm zakładał, że wszystkie skały powstały poprzez krystalizację lub osadzanie ze środowiska wodnego. Koncepcja ta okazała się słuszna w ograniczonym stopniu, jedynie w odniesieniu do niektórych skał osadowych. Przedstawicielami neptunizmu byli: Abraham Gottlob Werner, Jean-Baptiste de Lamarck. (pl)
- Neptunismo, ou wernerismo, foi uma teoria explicativa da formação das rochas e da estrutura e evolução geológica da Terra, hoje obsoleta por ter sido provado que as premissas onde assentava eram falsas. Embora já existisse anteriormente e tivesse numerosos defensores durante todo o século XVIII, a teoria do neptunismo foi consolidada e divulgada pelo geólogo e mineralogista alemão Abraham Gottlob Werner nos finais do século XVIII, que de tal forma a influenciou que é por vezes designada por wernerismo. A teoria defendia que as rochas e as formações geológicas teriam sido criadas pela deposição de minerais nas águas de um oceano primordial. Daí o nome de neptunismo, derivado de Neptuno, o deus greco-romano dos mares. A teoria foi muito popular nas décadas iniciais do século XIX, em parte pelo mérito dos seus defensores, mas principalmente por ser consistente com o episódio bíblico do Dilúvio. A reacção ao neptunismo surgiu sob a forma da teoria do plutonismo de James Hutton, desencadeando um debate que se prolongou durante as décadas de 1790 a 1830. O neptunismo teve Johann Wolfgang von Goethe entre os seus mais famosos defensores. (pt)
- Neptunism var förr en vetenskaplig teori som hävdade att alla bergarter är sedimentära och således avlagringar från oceanernas vatten. Neptunism utvecklades under senare hälften av 1700-talet av Abraham Gottlob Werner som var lärare vid bergsakademin i Freiberg. Den motsatta teorin kallas plutonism (ibland: vulkanism). Werner påstod att vulkanernas orsak var brinnande kollager under jordskorpan. Kända förfäktare av Werners teori var Johan Gottschalk Wallerius, Torbern Bergman, Novalis och Johann Wolfgang von Goethe. De kallades därför neptunister. En annan neptunist, Alexander von Humboldt, bytte efter egna forskningar till plutonisternas sida. Detsamma gjorde Leopold von Buch. (sv)
- Нептунизм (от Нептун (мифология)) — направление в геологии конца XVIII — начала XIX веков, противоположное плутонизму. Нептунизм объяснял формирование геологических пластов действием вод первобытного океана — посредством переноса, осаждения и кристаллизации. Теория недооценивала роль вулканической деятельности, происходящей (по их мнению) от горения каменного угля. Геологические науки того времени находилась под сильным влиянием библейской картины мира — представлений о Всемирном потопе. (ru)
- Нептунізм (від лат. Neptunus — Нептун, в римській міфології бог морів і вод), поширене в кінці XVIII — початку XIX ст. вчення про походження гірських порід (у тому числі вивержених) шляхом осадження з води. З'явилося в період становлення геології як науки, коли вона ще була під впливом релігії і уявлень про всесвітній потоп. Найбільш відомі прихильники: у Німеччині — А. Г. Вернер, у Франції — А. Делюк, у Великій Британії — Р. Кірван. Нептуністи розвивали ідеї про виникнення гірських порід з вод первинного Світового океану, який покривав всю Землю, і з вод «всесвітнього потопу». Ґрунтуючись на цьому, вони поширювали місцевий порядок нашарування гірських порід на всі материки. Гірські породи розділялися на дві групи: «первинні», що утворилися шляхом хімічної кристалізації з вод «першозданного всесвітнього» океану (граніт, гнейси, кристалічні сланці тощо вивержені і метаморфічні породи), і ті, що залягають над ними «флецові», або шаруваті, породи (вапняк зі скам'янілостями, кам'яне вугілля, гіпс, кам'яна сіль тощо породи різного походження), які більшістю нептуністов розглядалися як «механічні» відкладення біблійного потопу. Після того як нові дані все більш вступали в протиріччя з цією традиційною двочленною схемою, Вернер додав до неї «перехідну» групу порід, до якої він відносив , сланці та ін. Згідно з поглядами нептуністів, разом з «флецовими» породами утворився весь рельєф земної поверхні, що зберігся в незмінному стані до нинішньої епохи. Тектонічні рухи, що приводять насправді до зміни рельєфу, нептунізмом не визнавалися. Сучасні геологічні чинники (атмосферні опади, текучі води тощо) розглядалися нептунізмом як «слабкі» сили, що ведуть до утворення «наносних», або «сміттєвих», відкладень (піску, гальки, гравію та ін.). Вулканічні породи за схемою нептунізму займали незначне місце в земній корі і утворилися внаслідок підземних вугільних пожеж. Суперечки щодо походження базальту, який Вернер помилково відносив до групи «флецових» порід, викликали дискусію між представниками нептунізму і плутонізму про походження всіх гірських порід. З 20-х років ХІХ ст., коли було доведено вулканічне походження базальту і розвинені наукові уявлення про вивержені і осадові породи, нептунізм втратив своє значення. (uk)
- 水成论是地质学史上的一种学说，由德国地质学家亚伯拉罕·戈特洛布·维尔纳于18世纪晚期所创立。水成论主张地球一切的岩石都是在水中沉积形成的，强调水的沉积作用，不承认存在火成岩一类的岩石。维尔纳是著名的地质教育家，所以水成论曾盛行一时。与之对立的是由苏格兰地质学家詹姆斯·哈顿提出的火成论。水成论与火成论之间的争论持续了几十年，成为地质学史上著名的“水火之争”。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Der Neptunismus (oder Diluvianismus) ist eine verworfene geologische Anschauung, wonach alle Gesteine Sedimentgesteine sind, das heißt sich aus Wasser der Ozeane abgelagert haben.Der Neptunismus steht im Gegensatz zur Lehre des Plutonismus (auch: Vulkanismus). (de)
- 水成論（すいせいろん、水成説とも、英語：Neptunism）は、18世紀後半にアブラハム・ゴットロープ・ウェルナー (1749–1817) により提唱された現在では否定されている地質学の理論であり、岩石は初期地球の海中で鉱物が結晶化したことにより形成されたとする。 英語名Neptunismは古代ローマの海の神ネプチューンに由来する。この理論の支持者（ネプツニスト）と、火山が岩石の起源に重要な役割を果たしたとするとして知られた対立する説の支持者との間には多くの論争があったが、地質学的事実がさらに判明していくにつれて斉一説の原理がその事実によく適合することが示されたため、19世紀初頭に修正された形の火成論が水成論に置き換わった。 現代の地質学では、様々な造岩形態を認めており、堆積岩の形成を水成論で説明されていたものと非常によく似た過程によって説明している。 (ja)
- Neptunizm – jeden z dawnych kierunków w geologii, funkcjonujący na przełomie XVIII i XIX wieku, będący w opozycji do plutonizmu. Nazwa wywodzi się od rzymskiego boga mórz – Neptuna. Neptunizm zakładał, że wszystkie skały powstały poprzez krystalizację lub osadzanie ze środowiska wodnego. Koncepcja ta okazała się słuszna w ograniczonym stopniu, jedynie w odniesieniu do niektórych skał osadowych. Przedstawicielami neptunizmu byli: Abraham Gottlob Werner, Jean-Baptiste de Lamarck. (pl)
- Нептунизм (от Нептун (мифология)) — направление в геологии конца XVIII — начала XIX веков, противоположное плутонизму. Нептунизм объяснял формирование геологических пластов действием вод первобытного океана — посредством переноса, осаждения и кристаллизации. Теория недооценивала роль вулканической деятельности, происходящей (по их мнению) от горения каменного угля. Геологические науки того времени находилась под сильным влиянием библейской картины мира — представлений о Всемирном потопе. (ru)
- 水成论是地质学史上的一种学说，由德国地质学家亚伯拉罕·戈特洛布·维尔纳于18世纪晚期所创立。水成论主张地球一切的岩石都是在水中沉积形成的，强调水的沉积作用，不承认存在火成岩一类的岩石。维尔纳是著名的地质教育家，所以水成论曾盛行一时。与之对立的是由苏格兰地质学家詹姆斯·哈顿提出的火成论。水成论与火成论之间的争论持续了几十年，成为地质学史上著名的“水火之争”。 (zh)
- Neptunismus je překonaná geologická teorie z konce 18. století, podle níž veškeré horniny na Zemi vznikly krystalizací minerálů z vodních roztoků v zemských praoceánech. Jejím autorem byl německý geolog a mineralog Abraham Gottlob Werner (1749–1817). (cs)
- Με την ονομασία "Ποσειδωνισμός" (εκ του λατινικού "Neptunismus") φέρεται μια παλαιότερη θεωρία της γεωλογίας, ήδη παρωχημένη, με βασικό αντικείμενο την ερμηνεία της προέλευσης των πετρωμάτων γενικά. Σύμφωνα με την θεωρία αυτή, που αναπτύχθηκε περί τα τέλη του 18ου αιώνα, λαμβάνοντας υπ΄ όψη την έλλειψη ηφαιστειότητας κατά τις αρχαιότερες γεωλογικές εποχές, η γένεση των αρχαίων πετρωμάτων οφειλόταν κυρίως στην επίδραση των υδάτων που κάλυπταν αρχικά όλη την επιφάνεια της Γης, όπου στη συνέχεια αποσύρθηκαν σε μεγάλες κοιλότητες, (σημερινοί ωκεανοί και θάλασσες), που και αυτές δημιουργήθηκαν εκ του βάρους των υπερκειμένων υδάτων μετά την ιζηματοποίηση τμημάτων του φλοιού της Γης. (el)
- Neptunismo estas eksmoda scienca teorio de geologio proponita de Abraham Gottlob Werner (1749–1817) fine de la 18a jarcento, proponanta ke la rokoj formiĝis el la kristaligo de mineraloj en la fruaj oceanoj de la Tero. Moderna geologio agnoskas multajn diferencajn formojn de roko-formado, kaj klarigas la formadon de sedimentaj rokaĵoj pere de procezoj tre similaj al tiuj priskribitaj de neptunismo. (eo)
- En geología, el neptunismo es una teoría científica desechada y obsoleta, propuesta por Abraham Werner a finales del siglo XVIII, que atribuía el origen de las rocas a la cristalización de minerales en los océanos, en un período temprano tras la creación. La teoría recibió su nombre de Neptuno, el antiguo nombre latino para el dios griego de los mares: Poseidón. Inmediatamente tras su publicación, la nueva propuesta desató un encendido debate entre los partidarios de Werner y los que creían en el plutonismo, una teoría antagónica que atribuía el origen del material geológico a la acción de los volcanes. El plutonismo, convenientemente adaptado, reemplazaría al neptunismo como línea teórica dominante; sobre todo cuando, a principios del siglo XIX, el concepto de uniformismo parecía respond (es)
- Neptunism is a superseded scientific theory of geology proposed by Abraham Gottlob Werner (1749–1817) in the late 18th century, proposing that rocks formed from the crystallisation of minerals in the early Earth's oceans. Modern geology acknowledges many different forms of rock formation, and explains the formation of sedimentary rock through processes very similar to those described by neptunism. (en)
- Le neptunisme est une (en) de la fin du XVIIIe siècle, proposé par Abraham Gottlob Werner. Dans le courant du XIXe siècle elle fut opposée au plutonisme de James Hutton puis à l'actualisme. Cette théorie est nommée d'après le nom du dieu de la mer Neptune. Elle explique la formation de la croûte terrestre principalement par l'accumulation progressive de précipités dans un océan primordial couvrant toute la surface de la Terre. Cet océan en se retirant aurait laissé les continents dans un état proche de celui que nous connaissons actuellement.
* Portail de la géologie (fr)
- Il nettunismo è una teoria affermatasi alla fine del XVIII secolo, soprattutto grazie all'opera del geologo tedesco Abraham Gottlob Werner, secondo la quale tutte le rocce avevano un'origine marina. L'etimologia si riallaccia a Nettuno, nella mitologia romana il dio delle acque e del mare. La teoria ebbe molto successo nell'età di transizione dall'illuminismo al romanticismo. Tra i più famosi sostenitori del nettunismo vanno citati Johann Goethe e Friedrich von Hardenberg. (it)
- Het neptunisme of diluvianisme is een sterk verouderde geologische theorie, die stelt dat alle aardse gesteenten van oorsprong in de oceanen gevormd zijn. Gesteenten zijn volgens het neptunisme gevormd door sedimentatie of het uitkristalliseren van mineralen in de oceanen. Vulkanisme wordt volgens de theorie veroorzaakt door het ondergronds verbranden van steenkool. Neptunisme is nauw verbonden aan catastrofisme, de twee kunnen worden gezien als een poging geologische waarnemingen met de Bijbel in overeenstemming te brengen. (nl)
- Neptunismo, ou wernerismo, foi uma teoria explicativa da formação das rochas e da estrutura e evolução geológica da Terra, hoje obsoleta por ter sido provado que as premissas onde assentava eram falsas. Embora já existisse anteriormente e tivesse numerosos defensores durante todo o século XVIII, a teoria do neptunismo foi consolidada e divulgada pelo geólogo e mineralogista alemão Abraham Gottlob Werner nos finais do século XVIII, que de tal forma a influenciou que é por vezes designada por wernerismo. A teoria defendia que as rochas e as formações geológicas teriam sido criadas pela deposição de minerais nas águas de um oceano primordial. Daí o nome de neptunismo, derivado de Neptuno, o deus greco-romano dos mares. A teoria foi muito popular nas décadas iniciais do século XIX, em parte pe (pt)
- Neptunism var förr en vetenskaplig teori som hävdade att alla bergarter är sedimentära och således avlagringar från oceanernas vatten. Neptunism utvecklades under senare hälften av 1700-talet av Abraham Gottlob Werner som var lärare vid bergsakademin i Freiberg. Den motsatta teorin kallas plutonism (ibland: vulkanism). Werner påstod att vulkanernas orsak var brinnande kollager under jordskorpan. (sv)
- Нептунізм (від лат. Neptunus — Нептун, в римській міфології бог морів і вод), поширене в кінці XVIII — початку XIX ст. вчення про походження гірських порід (у тому числі вивержених) шляхом осадження з води. З'явилося в період становлення геології як науки, коли вона ще була під впливом релігії і уявлень про всесвітній потоп. Найбільш відомі прихильники: у Німеччині — А. Г. Вернер, у Франції — А. Делюк, у Великій Британії — Р. Кірван. (uk)
|
