| dbo:abstract
|
- Nikolai Ivànovitx Vavílov - Николай Иванович Вавилов (rus) - (Moscou, 25 de novembre de 1887 - 26 de gener de 1943) va ser un destacat botànic i genetista rus. És conegut per haver establert els centres d'origen de les plantes conreades (centres d'origen de Vavílov). Va dedicar la seva vida a la millora del blat, blat de moro, i altres cereals. Vavilov era el germà gran del físic . Estudià agricultura a Moscou i es llicencià el 1910. Mentre desenvolupava la seva teoria dels centres d'origen de les plantes cultivades, Vavílov organitzà una sèrie d'expedicions agronòmiques recollint llavors de gran part del món i va crear a Leningrad la més gran col·lecció de llavors del món. Aquest dipòsit de llavors va ser mantingut fins i tot durant el setge de Leningrad de la Segona Guerra Mundial. Vavílov també formulà la llei de les sèries homòlogues en la variació.Va rebre el Premi Lenin. Vavílov criticà els conceptes no mendelians de Trofim Lissenko. Per això, Vavílov va ser arrestat el 1940 i morí de desnutrició a la presó el 1943. La majoria dels seus treballs de genètica van ser presos pels alemanys el 1943, i transferits a l'Institut per a la Genètica de les Plantes de la SS a Graz, Àustria. però el gran banc de llavors de Leningrad no en va ser afectat. (ca)
- Nikolaj Ivanovič Vavilov, rusky Николай Иванович Вавилов, (13. listopadujul./ 25. listopadu 1887greg., Moskva – 26. ledna 1943, Saratov) byl sovětský biolog a propagátor genetiky v SSSR. Procestoval celý svět, přičemž sbíral semena rostlin, která chtěl dále šlechtit a využít v boji proti neutěšené potravinové situaci v Sovětském svazu. Je po něm pojmenován (rusky Всероссийский институт растениеводства имени Н. И. Вавилова) v Petrohradu. (cs)
- نيقولاي فافيلوف (1887 - 1943) عالم وراثة وعالم نبات روسي. كانت أهم مساهماته العلمية نظريته حول مراكز أصل النباتات المزروعة، وكرس حياته لدراسة وتحسين القمح والذرة ومحاصيل الحبوب الأخرى التي تدعم سكان العالم. اعتبر أيضاً أن لنوع ما يتركز في مكان نشوء هذا النوع. من إسهاماته الأخرى جمع أكثر من 100 ألف نبات وبذور 200 ألف نبات من الاتحاد السوفيتي والعالم. Vavilov هو المختصر الرسمي لاسم عالم النبات نيقولاي فافيلوف المستعمل في التسميات العلمية اللاتينية للنباتات. (ar)
- Nikolai Iwanowitsch Wawilow (russisch Николай Иванович Вавилов, wiss. Transliteration Nikolaj Ivanovič Vavilov; * 13.jul. / 25. November 1887greg. in Moskau; † 26. Januar 1943 in Saratow) war ein international hochangesehener russischer Botaniker, Genetiker und Forschungsreisender. Er begründete die Theorie von den geographischen Genzentren der Kulturpflanzen. Sein offizielles botanisches Autorenkürzel lautet „Vavilov“. (de)
- Nikolaj Ivanoviĉ VAVILOV (njikolaj) (ruse Николай Иванович Вавилов; naskiĝis la 13-an/25-an de novembro 1887 en Moskvo; mortis 26-an de januaro 1943 en Saratov, Gulago) estis rusa botanikisto, agronomisto kaj genetikisto. La esplortereno de Vavilov estis la agrarsciencoj, botaniko, plantoplibonigo kaj teorio de la plantoplibonigo, genetiko, geobotaniko. Li estis fondinto de la gencentro-teorio kaj kolektis por tio materialon el kvin kontinentoj. (eo)
- Nikolái Ivánovich Vavílov (en ruso: Николай Иванович Вавилов; Moscú, 25 de noviembre de 1887-Sarátov, 26 de enero de 1943) fue un botánico y genetista ruso que identificó los centros de origen de muchas plantas cultivadas. (es)
- Nikolai Ivanovich Vavilov ForMemRS, HFRSE (Russian: Никола́й Ива́нович Вави́лов, IPA: [nʲɪkɐˈlaj ɪˈvanəvʲɪtɕ vɐˈvʲiləf]; 25 November [O.S. 13 November] 1887 – 26 January 1943) was a Russian and Soviet agronomist, botanist and geneticist who identified the centers of origin of cultivated plants. He devoted his life to the study and improvement of wheat, maize and other cereal crops that sustain the global population. Vavilov's work was criticized by Trofim Lysenko, whose anti-Mendelian concepts of plant biology had won favor with Joseph Stalin. As a result, Vavilov was arrested and subsequently sentenced to death in July 1941. Although his sentence was commuted to twenty years' imprisonment, he died in prison in 1943. According to Lyubov Brezhneva, he was thrown to his death into a pit of lime in the prison yard. In 1955 his death sentence was retroactively pardoned under Nikita Khrushchev. By the 1960s his reputation was publicly rehabilitated and he began to be hailed as a hero of Soviet science. (en)
- Géineolaí plandaí a rugadh i Moscó ab ea Nikolai Ivanovich Vavilov (25 Samhain 1887 –26 Eanáir 1943). Ceapadh ina cheannasaí ar thaighde talmhaíochta san Aontas Sóivéadach é, agus bhunaigh sé 400 institiúid is bhailigh 26,000 saghas cruithneachta. Chruthaigh sé óna chuid staidéir ar an gcruithneacht gur thosaigh an talmhaíocht is an tsibhialtacht san Afganastáin is an Aetóip. Chuir sé i gcoinne teoiric Lysenko ar an dúchas, agus cháin Lysenko é i 1937. Gabhadh é i 1940, agus meastar go bhfuair sé bás i sluachampa géibhinn. Faoi 1956 d'athbhunaigh an rialtas Sóivéadach a cháil agus d'ordaigh go n-athfhoilseofaí a shaothair. (ga)
- Nikolaï Ivanovitch Vavilov (en russe : Николай Иванович Вавилов), né le 13 novembre 1887 (25 novembre 1887 dans le calendrier grégorien) à Moscou (Empire russe) et mort le 26 janvier 1943 à Saratov (URSS), est un éminent botaniste et généticien russe et soviétique, fondateur et directeur de l'Institut pansoviétique de culture des plantes qui porte désormais son nom. Adversaire de Lyssenko, il est arrêté en 1940, alors même que les grandes purges touchent à leur fin, et meurt en prison trois ans plus tard. (fr)
- Nikolai Ivanovich Vavilov (bahasa Rusia: Никола́й Ива́нович Вави́лов)(Moskwa, 25 November [K.J.: 13 November] 1887 – Saratov, 26 Januari 1943) adalah tokoh botani dan genetika terkenal asal Rusia dan Uni Soviet. Namanya dikenal terutama dari koleksi tanaman budidayanya yang kemudian mengantarnya pada teori "" tanaman budidaya. Selain itu, ia juga mempelajari cara-cara memperbaiki hasil jagung, gandum, dan serealia lainnya untuk mendukung pertumbuhan penduduk dunia. Vavilov memiliki pandangan ilmiah yang bertentangan dengan Trofim Lysenko pada masa pemerintahan Stalin. Karena kritik-kritiknya dianggap mengganggu program pangan Stalin, ia ditangkap dan dibuang ke Saratov hingga akhir hayatnya.
* l
*
* s (in)
- Nikolaj Ivanovič Vavilov (in russo Николай Иванович Вавилов) (Mosca, 25 novembre 1887 – Saratov, 26 gennaio 1943) è stato un agronomo, botanico e genetista russo. (it)
- ニコライ・イヴァノヴィッチ・ヴァヴィロフ（Nikolai Ivanovich Vavilov, Николай Иванович Вавилов、1887年11月25日 - 1943年1月26日）は、ロシア帝国・ソビエト連邦の植物学者、遺伝学者。 農作物の起原の研究で有名であるが、ヨシフ・スターリンによる大粛清の嵐が吹き荒れる中、トロフィム・ルイセンコ一派の陰謀で投獄され悲劇的な最期を遂げた。 (ja)
- 니콜라이 바빌로프(러시아어: Никола́й Ива́нович Вави́лов, FRS, 1887년 11월 25일~1943년 1월 26일)는 러시아의 식물육종학자이다. (ko)
- Nikolaj Ivanovitsj Vavilov (Russisch: Николай ИвановичВавилов) (Moskou, 25 november [O.S. 13 november] 1887 – Saratov, 26 januari 1943) was een prominent Russische plantkundige, plantenveredelaar en geneticus. Hij was afkomstig uit een familie van textielhandelaren en de oudere broer van Sergej Vavilov. Vavilov werd in 1941 onder Joseph Stalin ter dood veroordeeld voor zijn aanhang van Mendeliaanse genetica. Dit werd omgezet naar een gevangenisstraf van twintig jaar, maar hij verhongerde twee jaar later. Hij hield zich voornamelijk bezig met de verbetering van landbouwgewassen en kwam in 1926 met een theorie over de genencentra of oorsprongsgebieden van gecultiveerde plantensoorten. (nl)
- Nikołaj Wawiłow ros. Николай Иванович Вавилов (ur. 13 listopada?/ 25 listopada 1887 w Moskwie, zm. 26 stycznia 1943 w Saratowie) – rosyjski biolog, genetyk, który wsławił się swoimi badaniami na temat pochodzenia roślin uprawnych oraz hodowli ulepszonych odmian pszenicy, kukurydzy i innych roślin zbożowych. Odkrył m.in. zjawisko upodabniania się chwastów do roślin, wśród których rosną (tzw. mimikra Wawiłowa). Brat fizyka Siergieja Wawiłowa. W 1923 wybrany na członka Akademii Nauk ZSRR, od 1928 akademik tejże. W latach 1933–1940 kierował Instytutem Genetyki ZSRR, który później został nazwany jego imieniem (Instytut Wawiłowa). Jego sprzeciw przeciwko teoriom antydarwinowskim i antygenetycznym Łysenki i przeciwko łysenkizmowi doprowadził do tego, że 6 sierpnia 1940 został aresztowany, a 6 lipca 1941 skazany na śmierć pod zarzutem udziału w szpiegowskiej organizacji i zwalczania łysenkizmu. Następnie wyrok zamieniono na 20 lat łagru, z tym że skierowano go nie do obozu, ale do więzienia w Saratowie. W wyniku wyczerpania warunkami śledztwa i uwięzienia, a zwłaszcza kilkudniowym trzymaniem na dworze późną jesienią w więzieniu w Saratowie oraz późniejszym umieszczeniem w celi, gdzie wszyscy więźniowie musieli stać z powodu braku miejsca, zmarł wkrótce z wyniszczenia organizmu. Laureat Nagrody Leninowskiej z 1926. (pl)
- Никола́й Ива́нович Вави́лов (13 [25] ноября 1887, Москва, Российская империя — 26 января 1943, Саратов, СССР) — русский и советский учёный-генетик, ботаник, селекционер, химик, географ, общественный и государственный деятель. Академик АН СССР (1929), АН УССР (1929) и ВАСХНИЛ. Президент (1929—1935), вице-президент (1935—1940) ВАСХНИЛ, президент Всесоюзного географического общества (1931—1940), основатель (1920) и бессменный до момента ареста директор Всесоюзного института растениеводства (1930—1940), директор Института генетики АН СССР (1930—1940), член Экспедиционной комиссии АН СССР, член коллегии Наркомзема СССР, член президиума Всесоюзной ассоциации востоковедения. В 1926—1935 годах член Центрального исполнительного комитета СССР, в 1927—1929 — член Всероссийского Центрального Исполнительного Комитета, член Императорского Православного Палестинского Общества. Организатор и участник ботанико-агрономических экспедиций, охвативших большинство континентов (кроме Австралии и Антарктиды), в ходе которых выявил древние очаги формообразования культурных растений. Создал учение о мировых центрах происхождения культурных растений. Обосновал учение об иммунитете растений, открыл закон гомологических рядов в наследственной изменчивости организмов. Внёс существенный вклад в разработку учения о биологическом виде. Под руководством Вавилова была создана крупнейшая в мире коллекция семян культурных растений. Он заложил основы системы государственных испытаний сортов полевых культур. Сформулировал принципы деятельности главного научного центра страны по аграрным наукам, создал сеть научных учреждений в этой области. Умер в заключении от упадка сердечной деятельности на фоне воспаления лёгких и общего истощения организма в годы Великой Отечественной войны. Учёный был арестован в 1940 году по ложному доносу и незаконно обвинён во вредительстве и связях с оппозиционными политическими группами, в 1941 году — осуждён по статьям УК СССР 58-1, 58-6, 58-11 (вредительство, помощь буржуазным организациям, подготовка или недонесение о готовящихся преступлениях) и приговорён к расстрелу, который впоследствии был заменён 20-летним сроком заключения. Умер учёный в Саратовской тюрьме от пеллагры — болезни, которая вызывается абсолютным, запредельным истощением. В 1955 году посмертно реабилитирован как жертва Сталинских репрессий в рамках кампании по развенчанию «культа личности», инициированной Н. С. Хрущёвым. (ru)
- Nikolaj Ivanovitj Vavilov ForMemRS, (ryska:Николай Иванович Вавилов) född 25 november 1887 i Moskva, Ryssland, död 26 januari 1943 i Saratovfängelset, Sovjetunionen, var en framstående rysk och sovjetisk botaniker, genetiker och agronom. Vavilov beskrev den variant av mimikry, som numera bär hans namn, Vavilovs mimikry. Han var också en av de första att starta en fröbank, som vid ett tillfälle var världens största. (sv)
- Мико́ла Іва́нович Вави́лов (нар. 13 (25) листопада 1887 — 26 січня 1943) — російський і радянський вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу. Організатор та учасник ботаніко- агрономічних експедицій, що охопили більшість континентів (крім Австралії та Антарктиди ), в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин. Обгрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі. (uk)
- Nikolai Ivanovich Vavilov, em russo Николай Иванович Вавилов (Moscou, 25 de novembro(calendário juliano)/13 de novembro(mudança para o calendário gregoriano) de 1887 — Saratov, 26 de janeiro de 1943), foi um proeminente botânico, agrônomo e geneticista russo. É conhecido por ter identificado os centros de diversidade de plantas cultivadas. Dedicou sua vida ao estudo e melhoramento do trigo, milho e outros grãos essenciais para a alimentação da população. Seu trabalho foi bastante criticado por Trofim Lysenko, cujas ideias anti-mendelianas sobre a biologia das plantas ganharam a simpatia de Joseph Stalin. Como resultado, Vavilov acabou preso e sentenciado à morte em julho de 1941. Sua sentença foi revertida para uma pena de 20 anos, mas ele acabou morrendo de fome na prisão em 1943. (pt)
- 尼古拉·伊万诺维奇·瓦维洛夫（俄語：Николай Иванович Вавилов，1887年11月25日－1943年1月26日）是苏联时期的俄罗斯植物学家和遗传学家，其最主要的成就在于确认了栽培植物的起源中心。他将一生都贡献给了有关小麦、玉米和其他支撑世界人口的谷物的研究。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Nikolaj Ivanovič Vavilov, rusky Николай Иванович Вавилов, (13. listopadujul./ 25. listopadu 1887greg., Moskva – 26. ledna 1943, Saratov) byl sovětský biolog a propagátor genetiky v SSSR. Procestoval celý svět, přičemž sbíral semena rostlin, která chtěl dále šlechtit a využít v boji proti neutěšené potravinové situaci v Sovětském svazu. Je po něm pojmenován (rusky Всероссийский институт растениеводства имени Н. И. Вавилова) v Petrohradu. (cs)
- نيقولاي فافيلوف (1887 - 1943) عالم وراثة وعالم نبات روسي. كانت أهم مساهماته العلمية نظريته حول مراكز أصل النباتات المزروعة، وكرس حياته لدراسة وتحسين القمح والذرة ومحاصيل الحبوب الأخرى التي تدعم سكان العالم. اعتبر أيضاً أن لنوع ما يتركز في مكان نشوء هذا النوع. من إسهاماته الأخرى جمع أكثر من 100 ألف نبات وبذور 200 ألف نبات من الاتحاد السوفيتي والعالم. Vavilov هو المختصر الرسمي لاسم عالم النبات نيقولاي فافيلوف المستعمل في التسميات العلمية اللاتينية للنباتات. (ar)
- Nikolai Iwanowitsch Wawilow (russisch Николай Иванович Вавилов, wiss. Transliteration Nikolaj Ivanovič Vavilov; * 13.jul. / 25. November 1887greg. in Moskau; † 26. Januar 1943 in Saratow) war ein international hochangesehener russischer Botaniker, Genetiker und Forschungsreisender. Er begründete die Theorie von den geographischen Genzentren der Kulturpflanzen. Sein offizielles botanisches Autorenkürzel lautet „Vavilov“. (de)
- Nikolaj Ivanoviĉ VAVILOV (njikolaj) (ruse Николай Иванович Вавилов; naskiĝis la 13-an/25-an de novembro 1887 en Moskvo; mortis 26-an de januaro 1943 en Saratov, Gulago) estis rusa botanikisto, agronomisto kaj genetikisto. La esplortereno de Vavilov estis la agrarsciencoj, botaniko, plantoplibonigo kaj teorio de la plantoplibonigo, genetiko, geobotaniko. Li estis fondinto de la gencentro-teorio kaj kolektis por tio materialon el kvin kontinentoj. (eo)
- Nikolái Ivánovich Vavílov (en ruso: Николай Иванович Вавилов; Moscú, 25 de noviembre de 1887-Sarátov, 26 de enero de 1943) fue un botánico y genetista ruso que identificó los centros de origen de muchas plantas cultivadas. (es)
- Géineolaí plandaí a rugadh i Moscó ab ea Nikolai Ivanovich Vavilov (25 Samhain 1887 –26 Eanáir 1943). Ceapadh ina cheannasaí ar thaighde talmhaíochta san Aontas Sóivéadach é, agus bhunaigh sé 400 institiúid is bhailigh 26,000 saghas cruithneachta. Chruthaigh sé óna chuid staidéir ar an gcruithneacht gur thosaigh an talmhaíocht is an tsibhialtacht san Afganastáin is an Aetóip. Chuir sé i gcoinne teoiric Lysenko ar an dúchas, agus cháin Lysenko é i 1937. Gabhadh é i 1940, agus meastar go bhfuair sé bás i sluachampa géibhinn. Faoi 1956 d'athbhunaigh an rialtas Sóivéadach a cháil agus d'ordaigh go n-athfhoilseofaí a shaothair. (ga)
- Nikolaï Ivanovitch Vavilov (en russe : Николай Иванович Вавилов), né le 13 novembre 1887 (25 novembre 1887 dans le calendrier grégorien) à Moscou (Empire russe) et mort le 26 janvier 1943 à Saratov (URSS), est un éminent botaniste et généticien russe et soviétique, fondateur et directeur de l'Institut pansoviétique de culture des plantes qui porte désormais son nom. Adversaire de Lyssenko, il est arrêté en 1940, alors même que les grandes purges touchent à leur fin, et meurt en prison trois ans plus tard. (fr)
- Nikolaj Ivanovič Vavilov (in russo Николай Иванович Вавилов) (Mosca, 25 novembre 1887 – Saratov, 26 gennaio 1943) è stato un agronomo, botanico e genetista russo. (it)
- ニコライ・イヴァノヴィッチ・ヴァヴィロフ（Nikolai Ivanovich Vavilov, Николай Иванович Вавилов、1887年11月25日 - 1943年1月26日）は、ロシア帝国・ソビエト連邦の植物学者、遺伝学者。 農作物の起原の研究で有名であるが、ヨシフ・スターリンによる大粛清の嵐が吹き荒れる中、トロフィム・ルイセンコ一派の陰謀で投獄され悲劇的な最期を遂げた。 (ja)
- 니콜라이 바빌로프(러시아어: Никола́й Ива́нович Вави́лов, FRS, 1887년 11월 25일~1943년 1월 26일)는 러시아의 식물육종학자이다. (ko)
- Nikolaj Ivanovitj Vavilov ForMemRS, (ryska:Николай Иванович Вавилов) född 25 november 1887 i Moskva, Ryssland, död 26 januari 1943 i Saratovfängelset, Sovjetunionen, var en framstående rysk och sovjetisk botaniker, genetiker och agronom. Vavilov beskrev den variant av mimikry, som numera bär hans namn, Vavilovs mimikry. Han var också en av de första att starta en fröbank, som vid ett tillfälle var världens största. (sv)
- 尼古拉·伊万诺维奇·瓦维洛夫（俄語：Николай Иванович Вавилов，1887年11月25日－1943年1月26日）是苏联时期的俄罗斯植物学家和遗传学家，其最主要的成就在于确认了栽培植物的起源中心。他将一生都贡献给了有关小麦、玉米和其他支撑世界人口的谷物的研究。 (zh)
- Nikolai Ivànovitx Vavílov - Николай Иванович Вавилов (rus) - (Moscou, 25 de novembre de 1887 - 26 de gener de 1943) va ser un destacat botànic i genetista rus. És conegut per haver establert els centres d'origen de les plantes conreades (centres d'origen de Vavílov). Va dedicar la seva vida a la millora del blat, blat de moro, i altres cereals. Vavilov era el germà gran del físic . (ca)
- Nikolai Ivanovich Vavilov ForMemRS, HFRSE (Russian: Никола́й Ива́нович Вави́лов, IPA: [nʲɪkɐˈlaj ɪˈvanəvʲɪtɕ vɐˈvʲiləf]; 25 November [O.S. 13 November] 1887 – 26 January 1943) was a Russian and Soviet agronomist, botanist and geneticist who identified the centers of origin of cultivated plants. He devoted his life to the study and improvement of wheat, maize and other cereal crops that sustain the global population. (en)
- Nikolai Ivanovich Vavilov (bahasa Rusia: Никола́й Ива́нович Вави́лов)(Moskwa, 25 November [K.J.: 13 November] 1887 – Saratov, 26 Januari 1943) adalah tokoh botani dan genetika terkenal asal Rusia dan Uni Soviet. Namanya dikenal terutama dari koleksi tanaman budidayanya yang kemudian mengantarnya pada teori "" tanaman budidaya. Selain itu, ia juga mempelajari cara-cara memperbaiki hasil jagung, gandum, dan serealia lainnya untuk mendukung pertumbuhan penduduk dunia.
* l
*
* s (in)
- Nikołaj Wawiłow ros. Николай Иванович Вавилов (ur. 13 listopada?/ 25 listopada 1887 w Moskwie, zm. 26 stycznia 1943 w Saratowie) – rosyjski biolog, genetyk, który wsławił się swoimi badaniami na temat pochodzenia roślin uprawnych oraz hodowli ulepszonych odmian pszenicy, kukurydzy i innych roślin zbożowych. Odkrył m.in. zjawisko upodabniania się chwastów do roślin, wśród których rosną (tzw. mimikra Wawiłowa). Brat fizyka Siergieja Wawiłowa. Laureat Nagrody Leninowskiej z 1926. (pl)
- Nikolaj Ivanovitsj Vavilov (Russisch: Николай ИвановичВавилов) (Moskou, 25 november [O.S. 13 november] 1887 – Saratov, 26 januari 1943) was een prominent Russische plantkundige, plantenveredelaar en geneticus. Hij was afkomstig uit een familie van textielhandelaren en de oudere broer van Sergej Vavilov. Vavilov werd in 1941 onder Joseph Stalin ter dood veroordeeld voor zijn aanhang van Mendeliaanse genetica. Dit werd omgezet naar een gevangenisstraf van twintig jaar, maar hij verhongerde twee jaar later. (nl)
- Никола́й Ива́нович Вави́лов (13 [25] ноября 1887, Москва, Российская империя — 26 января 1943, Саратов, СССР) — русский и советский учёный-генетик, ботаник, селекционер, химик, географ, общественный и государственный деятель. (ru)
- Nikolai Ivanovich Vavilov, em russo Николай Иванович Вавилов (Moscou, 25 de novembro(calendário juliano)/13 de novembro(mudança para o calendário gregoriano) de 1887 — Saratov, 26 de janeiro de 1943), foi um proeminente botânico, agrônomo e geneticista russo. É conhecido por ter identificado os centros de diversidade de plantas cultivadas. (pt)
- Мико́ла Іва́нович Вави́лов (нар. 13 (25) листопада 1887 — 26 січня 1943) — російський і радянський вчений-генетик, селекціонер, ботанік, хімік, географ, академік АН СРСР і АН УРСР, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу. Обгрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
