| dbo:abstract
|
- La paradoxa de tolerància va ser descrita pel filòsof austríac Karl Popper (1902-1994) a l'any 1945. És una paradoxa emmarcada dins de la teoria de la decisió. La paradoxa declara que si una societat és il·limitadament tolerant, la seva capacitat de ser tolerant finalment serà reduïda o destruïda pels intolerants. Popper va concloure que, encara que sembla paradoxal, per mantenir una societat tolerant, la societat ha de ser intolerant amb la intolerància. (ca)
- وصف كارل بوبر مفارقة التسامح في عام 1945. وتنص المفارقة على أنه إذا كان المجتمع متسامحا جداً، فإن قدرته على التسامح سوف تحاز أو تُدمر في نهاية المطاف من قبل التعصب. وخلص بوبر إلى الاستنتاج الذي يبدو مفارقًا أنه من أجل الحفاظ على مجتمع متسامح، يجب أن يكون هناك وجود للتعصب. (ar)
- Das Toleranz-Paradoxon wird wirksam, wenn eine tolerante Macht aufgrund ihrer Toleranz intoleranten Kräften erlaubt oder ermöglicht, die eigene Toleranz einzuschränken oder abzuschaffen. (de)
- La paradokso pri toleremo, unue priskribita de Karl Popper en 1945, estas decidoteoria paradokso. La paradokso diras, ke se socio estas senlime tolerema, ĝia kapablo esti tolerema poste estos detruita de la maltoleremuloj. Popper konkludis, ŝajne paradokse, ke por daŭrigi tolereman socion, la socio devas ne toleri maltoleremon. La filozofo Karl Popper difinis la paradokson en 1945 en La Malferma Socio kaj Ĝiaj Malamikoj, Vol. 1: Malpli bone konata estas la paradokso pri toleremo: Senlima toleremo nepre kondukas al la malapero de toleremo. Se ni etendas senliman toleremon eĉ al tiuj, kiuj estas maltoleremaj, se ni ne pretas defendi tolereman socion kontraŭ la atako de la netoleremuloj, tiam la toleremuloj estos detruitaj kaj toleremo kun ili. — En ĉi tiu formuliĝo, mi ne implicas, ekzemple, ke ni ĉiam devas subpremi la eldiron de netoleremaj filozofioj; dum ni povas rebati ilin per racia argumento kaj teni ilin kontrolitaj per publika opinio, subpremo certe estus neprudenta. Sed ni devas aserti la rajton subpremi ilin, se necese, eĉ perforte; ĉar facile povas rezulti, ke ili ne estas preparitaj por renkonti nin sur la nivelo de racia argumento, sed komencas per denunco de ĉia argumento; ili povas malpermesi, ke iliaj adeptoj aŭskultas racian argumenton, ĉar ĝi estas trompa, kaj instrui al ili respondi al argumentoj per pugnoj aŭ pistoloj. Ni devas sekve aserti, nome de toleremo, la rajton ne toleri la netoleremulojn. Li konkludis ke oni rajtas rifuzi toleri maltoleremon. En 1971 la filozofo John Rawls konkludis en Teorio de Justeco ke justa socio devus toleri la netoleremulojn, pro tio ke alie, la socio mem estus netolerema kaj maljusta. Tamen, Rawls ankaŭ insistas, kiel Popper, ke socio havas akcepteblan rajton je memkonservo, kiu superas la principon pri toleremo: "Kvankam netolerema sekto mem ne havas rajton plendi pri maltoleremo, ĝia libereco devas esti restriktita nur kiam la toleremuloj sincere kaj kun kialo kredas, ke ilia propra sekureco kaj la sekureco de la institucioj de libereco estas en danĝero." (eo)
- La paradoja de tolerancia fue descrita por el filósofo austríaco Karl Popper (1902-1994) en 1945. Es una paradoja enmarcada dentro de la teoría de la decisión. La paradoja declara que si una sociedad es ilimitadamente tolerante, su capacidad de ser tolerante finalmente será reducida o destruida por los intolerantes. Popper concluyó que, aunque parece paradójico, para mantener una sociedad tolerante, la sociedad tiene que ser intolerante con la intolerancia. Para Popper, el único motivo para ser intolerante con otro intolerante es que éste recurra a la violencia y no argumente en el espacio de las razones. Su discurso históricamente se ha usado erróneamente para justificar ciertos actos: “Esto no quiere decir que siempre debamos impedir la expresión de concepciones filosóficas intolerantes; mientras podamos contrarrestarlas mediante argumentos racionales […], su prohibición sería, por cierto, poco prudente”. Popper plasmó esta teoría en su libro La sociedad abierta y sus enemigos. Según escribió, “la tolerancia ilimitada debe conducir a la desaparición de la tolerancia… Tenemos por tanto que reclamar, en nombre de la tolerancia, el derecho a no tolerar la intolerancia”. (es)
- Le paradoxe de la tolérance affirme que si une société est tolérante sans limite, sa capacité à être tolérante est finalement détruite par l'intolérant. Karl Popper l'a décrit comme l'idée apparemment paradoxale que « pour maintenir une société tolérante, la société doit être intolérante à l'intolérance. » Popper développe cela en écrivant : « Je n'implique pas, par exemple, que nous devions toujours supprimer l'énoncé des philosophies intolérantes ; tant que nous pourrons les contrer par des arguments rationnels et les contrôler par l'opinion publique, la suppression serait très imprudente. Mais nous devons revendiquer le droit de les supprimer si nécessaire, même par la force. » (fr)
- The paradox of tolerance states that if a society is tolerant without limit, its ability to be tolerant is eventually seized or destroyed by the intolerant. Karl Popper described it as the seemingly self-contradictory idea that in order to maintain a tolerant society, the society must retain the right to be intolerant of intolerance. (en)
- Paradoks toleransi dipaparkan oleh Karl Popper pada tahun 1945. Menurut paradoks ini, apabila suatu masyarakat tidak membatasi sikap tolerannya, kemampuan toleransi mereka akan digerus atau dilenyapkan oleh kaum intoleran. Popper berkesimpulan bahwa untuk menjaga masyarakat yang toleran, masyarakat harus intoleran terhadap intoleransi. (in)
- De paradox van tolerantie stelt dat als een samenleving onbegrensd tolerant is, haar tolerante karakter zal verdwijnen onder invloed van de intoleranten. (nl)
- 寛容のパラドックス（かんようのパラドックス、英: paradox of tolerance）とは、カール・ポパーが1945年に発表したパラドックス（逆説）である。このパラドックスは、「もし社会が無制限に寛容であるならば、その社会は最終的には不寛容な人々によって寛容性が奪われるか、寛容性は破壊される」と述べる。 ポパーは、「寛容な社会を維持するためには、社会は不寛容に不寛容であらねばならない」という一見矛盾した結論に達した。なお、ポパーは不寛容な哲学の発言を禁止するべきではなく、合理的な議論で打ち返すべきであり、拳固やピストルを用いて自説を押し付け反対者の自由を禁じようとした時に、不寛容に対して不寛容である権利を要求するべきであるとした。 権力や立場の差を考慮せずにすべての言論を等しく自由に認めることは、実際には強者を利して弱者に不利益をもたらす「抑圧的寛容」であると論じ、右派の言論を認めず左派の言論に対して寛容になる「開放的寛容」こそが真の寛容であると主張したのは、新左翼の父と呼ばれているヘルベルト・マルクーゼである。 (ja)
- Il paradosso della tolleranza è un paradosso che si configura nell'ambito dello studio dei processi decisionali, enunciato dal filosofo ed epistemologo austro-britannico Karl Popper nel 1945. Esso stabilisce che una collettività caratterizzata da tolleranza indiscriminata è inevitabilmente destinata ad essere stravolta e successivamente dominata dalle frange intolleranti presenti al suo interno. La conclusione, apparentemente paradossale, formulata da Popper consiste nell'osservare che l'intolleranza nei confronti dell'intolleranza stessa sia condizione necessaria per la preservazione della natura tollerante di una società aperta. (it)
- O Paradoxo da tolerância é um dos três paradoxos apontados pelo filósofo da ciência Karl Popper em seu livro The Open Society and Its Enemies. O paradoxo trata da ideia de que, no ambiente social, a tolerância ilimitada leva ao desaparecimento da tolerância. Popper enfatiza, no entanto, que as ideias intolerantes, desde que contrariadas por argumentos racionais, sua proibição seria imprudente, mas o direito à proibição pode ser reivindicado quando tais ideias deixam a racionalidade de lado e tentam se impor por meio de "punhos ou pistolas". Outros dois paradoxos apresentados no livro são o paradoxo da liberdade e o paradoxo da democracia. (pt)
- Парадокс толерантности, или парадокс определения границы толерантности, — логический парадокс в теории принятия решений, высказанный Карлом Поппером в 1945 году в работе «Открытое общество и его враги» и утверждающий, что неограниченная толерантность ведёт к исчезновению толерантности, поскольку терпимость к нетолерантности приводит к повсеместному распространению последней. Следовательно, сохранение толерантности требует нетерпимого отношения к нетолерантным, что в свою очередь размывает границы определения нетолерантного. Существует аналогичный парадокс о недопустимости насилия, который утверждает, что абсолютный запрет насилия приводит к невозможности сдерживания насилия. Из парадокса толерантности можно сделать вывод, что попытки провести границу толерантности обречены на поражение, приводя к границе между «своими» и «нетолерантными», то есть в само понятие толерантности заложен логический парадокс. Для его устранения следует отличать нетерпимость к тем, кто отрицает толерантность как норму поведения, и нетерпимость к тем, кто отрицает толерантность в отдельных случаях, но в целом признаёт её необходимой. (ru)
- Toleransparadoxen betecknar en socialfilosofisk paradox som innebär att tolerera intolerans leder till intolerans, d v s motsatt effekt än avsedd. Den beskrevs för första gången av filosofen Karl Popper i boken i Det öppna samhället och dess fiender (The Open Society and Its Enemies) (1945). (sv)
- Парадо́кс толера́нтності — логічний парадокс, який виникає, коли особа має антагоністичні погляди на нетерпимість, а, отже, не терпить цього. У такому випадку, толерантна особа буде за визначенням не толерантною. Парадокс був вперше описаним австрійським філософом Карлом Поппером у 1945 році, висловлюючи, здавалося б, парадоксальну думку про те, що «аби підтримувати толерантне суспільство, суспільство повинно бути нетерпимим до нетерпимості». Парадокс толерантності є важливою концепцією для роздумів про те, які межі можна чи потрібно встановлювати свободі слова.[джерело?] (uk)
- 宽容的悖论是一種觀點，是指如果一个社会對人无限宽容，那么這個寬容的社會最终会被不宽容的人掌控以及摧毁。卡尔·波普尔在開放社會及其敵人中提出如果要讓社會維持一個寬容的狀態，社会不能對不宽容的人有所容忍。1971年，哲学家约翰·罗尔斯在正义论中提出，一个公正的社会必须容忍不懂得宽容的人，否则這個社会本身就会变得不宽容，从而不公正。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La paradoxa de tolerància va ser descrita pel filòsof austríac Karl Popper (1902-1994) a l'any 1945. És una paradoxa emmarcada dins de la teoria de la decisió. La paradoxa declara que si una societat és il·limitadament tolerant, la seva capacitat de ser tolerant finalment serà reduïda o destruïda pels intolerants. Popper va concloure que, encara que sembla paradoxal, per mantenir una societat tolerant, la societat ha de ser intolerant amb la intolerància. (ca)
- وصف كارل بوبر مفارقة التسامح في عام 1945. وتنص المفارقة على أنه إذا كان المجتمع متسامحا جداً، فإن قدرته على التسامح سوف تحاز أو تُدمر في نهاية المطاف من قبل التعصب. وخلص بوبر إلى الاستنتاج الذي يبدو مفارقًا أنه من أجل الحفاظ على مجتمع متسامح، يجب أن يكون هناك وجود للتعصب. (ar)
- Das Toleranz-Paradoxon wird wirksam, wenn eine tolerante Macht aufgrund ihrer Toleranz intoleranten Kräften erlaubt oder ermöglicht, die eigene Toleranz einzuschränken oder abzuschaffen. (de)
- Le paradoxe de la tolérance affirme que si une société est tolérante sans limite, sa capacité à être tolérante est finalement détruite par l'intolérant. Karl Popper l'a décrit comme l'idée apparemment paradoxale que « pour maintenir une société tolérante, la société doit être intolérante à l'intolérance. » Popper développe cela en écrivant : « Je n'implique pas, par exemple, que nous devions toujours supprimer l'énoncé des philosophies intolérantes ; tant que nous pourrons les contrer par des arguments rationnels et les contrôler par l'opinion publique, la suppression serait très imprudente. Mais nous devons revendiquer le droit de les supprimer si nécessaire, même par la force. » (fr)
- The paradox of tolerance states that if a society is tolerant without limit, its ability to be tolerant is eventually seized or destroyed by the intolerant. Karl Popper described it as the seemingly self-contradictory idea that in order to maintain a tolerant society, the society must retain the right to be intolerant of intolerance. (en)
- Paradoks toleransi dipaparkan oleh Karl Popper pada tahun 1945. Menurut paradoks ini, apabila suatu masyarakat tidak membatasi sikap tolerannya, kemampuan toleransi mereka akan digerus atau dilenyapkan oleh kaum intoleran. Popper berkesimpulan bahwa untuk menjaga masyarakat yang toleran, masyarakat harus intoleran terhadap intoleransi. (in)
- De paradox van tolerantie stelt dat als een samenleving onbegrensd tolerant is, haar tolerante karakter zal verdwijnen onder invloed van de intoleranten. (nl)
- 寛容のパラドックス（かんようのパラドックス、英: paradox of tolerance）とは、カール・ポパーが1945年に発表したパラドックス（逆説）である。このパラドックスは、「もし社会が無制限に寛容であるならば、その社会は最終的には不寛容な人々によって寛容性が奪われるか、寛容性は破壊される」と述べる。 ポパーは、「寛容な社会を維持するためには、社会は不寛容に不寛容であらねばならない」という一見矛盾した結論に達した。なお、ポパーは不寛容な哲学の発言を禁止するべきではなく、合理的な議論で打ち返すべきであり、拳固やピストルを用いて自説を押し付け反対者の自由を禁じようとした時に、不寛容に対して不寛容である権利を要求するべきであるとした。 権力や立場の差を考慮せずにすべての言論を等しく自由に認めることは、実際には強者を利して弱者に不利益をもたらす「抑圧的寛容」であると論じ、右派の言論を認めず左派の言論に対して寛容になる「開放的寛容」こそが真の寛容であると主張したのは、新左翼の父と呼ばれているヘルベルト・マルクーゼである。 (ja)
- Il paradosso della tolleranza è un paradosso che si configura nell'ambito dello studio dei processi decisionali, enunciato dal filosofo ed epistemologo austro-britannico Karl Popper nel 1945. Esso stabilisce che una collettività caratterizzata da tolleranza indiscriminata è inevitabilmente destinata ad essere stravolta e successivamente dominata dalle frange intolleranti presenti al suo interno. La conclusione, apparentemente paradossale, formulata da Popper consiste nell'osservare che l'intolleranza nei confronti dell'intolleranza stessa sia condizione necessaria per la preservazione della natura tollerante di una società aperta. (it)
- O Paradoxo da tolerância é um dos três paradoxos apontados pelo filósofo da ciência Karl Popper em seu livro The Open Society and Its Enemies. O paradoxo trata da ideia de que, no ambiente social, a tolerância ilimitada leva ao desaparecimento da tolerância. Popper enfatiza, no entanto, que as ideias intolerantes, desde que contrariadas por argumentos racionais, sua proibição seria imprudente, mas o direito à proibição pode ser reivindicado quando tais ideias deixam a racionalidade de lado e tentam se impor por meio de "punhos ou pistolas". Outros dois paradoxos apresentados no livro são o paradoxo da liberdade e o paradoxo da democracia. (pt)
- Toleransparadoxen betecknar en socialfilosofisk paradox som innebär att tolerera intolerans leder till intolerans, d v s motsatt effekt än avsedd. Den beskrevs för första gången av filosofen Karl Popper i boken i Det öppna samhället och dess fiender (The Open Society and Its Enemies) (1945). (sv)
- Парадо́кс толера́нтності — логічний парадокс, який виникає, коли особа має антагоністичні погляди на нетерпимість, а, отже, не терпить цього. У такому випадку, толерантна особа буде за визначенням не толерантною. Парадокс був вперше описаним австрійським філософом Карлом Поппером у 1945 році, висловлюючи, здавалося б, парадоксальну думку про те, що «аби підтримувати толерантне суспільство, суспільство повинно бути нетерпимим до нетерпимості». Парадокс толерантності є важливою концепцією для роздумів про те, які межі можна чи потрібно встановлювати свободі слова.[джерело?] (uk)
- 宽容的悖论是一種觀點，是指如果一个社会對人无限宽容，那么這個寬容的社會最终会被不宽容的人掌控以及摧毁。卡尔·波普尔在開放社會及其敵人中提出如果要讓社會維持一個寬容的狀態，社会不能對不宽容的人有所容忍。1971年，哲学家约翰·罗尔斯在正义论中提出，一个公正的社会必须容忍不懂得宽容的人，否则這個社会本身就会变得不宽容，从而不公正。 (zh)
- La paradokso pri toleremo, unue priskribita de Karl Popper en 1945, estas decidoteoria paradokso. La paradokso diras, ke se socio estas senlime tolerema, ĝia kapablo esti tolerema poste estos detruita de la maltoleremuloj. Popper konkludis, ŝajne paradokse, ke por daŭrigi tolereman socion, la socio devas ne toleri maltoleremon. La filozofo Karl Popper difinis la paradokson en 1945 en La Malferma Socio kaj Ĝiaj Malamikoj, Vol. 1: Li konkludis ke oni rajtas rifuzi toleri maltoleremon. (eo)
- La paradoja de tolerancia fue descrita por el filósofo austríaco Karl Popper (1902-1994) en 1945. Es una paradoja enmarcada dentro de la teoría de la decisión. La paradoja declara que si una sociedad es ilimitadamente tolerante, su capacidad de ser tolerante finalmente será reducida o destruida por los intolerantes. Popper concluyó que, aunque parece paradójico, para mantener una sociedad tolerante, la sociedad tiene que ser intolerante con la intolerancia. (es)
- Парадокс толерантности, или парадокс определения границы толерантности, — логический парадокс в теории принятия решений, высказанный Карлом Поппером в 1945 году в работе «Открытое общество и его враги» и утверждающий, что неограниченная толерантность ведёт к исчезновению толерантности, поскольку терпимость к нетолерантности приводит к повсеместному распространению последней. Следовательно, сохранение толерантности требует нетерпимого отношения к нетолерантным, что в свою очередь размывает границы определения нетолерантного. Существует аналогичный парадокс о недопустимости насилия, который утверждает, что абсолютный запрет насилия приводит к невозможности сдерживания насилия. (ru)
|
