| dbo:abstract
|
- Un pentecònter (grec antic πεντηκόντορος) era un vaixell de guerra amb 50 remers (d'aquí el seu nom), a part d'un timoner i potser altres marins. Tenia una eslora de 20 a 35 metres d'eslora, i una mànega de 5 m d'ample. El nom d'aquests vaixells deriva del fet de tenir 50 rems. Comandats per un capità, no s'allunyava gaire de la costa per no tenir grans subministraments d'aliments i aigua Va ser aquest tipus de vaixell que es va conèixer per Homer a la Ilíada que incloïa una flota de mil vaixells utilitzats pels grecs en la Guerra de Troia que es consideren els primers pentecònters (c segle xiii aC). Aquest tipus de navili va desaparèixer amb el desenvolupament de la trirrem, que es va imposar a partir del segle vi aC, si bé es va usar en ocasions fins a època hel·lenística. (ca)
- Die Pentekontere (altgriechisch πεντεκόντορος pentekóntoros, deutsch ‚Fünfzigruderer‘) war ein antiker griechischer Schiffstyp, bei dem 25 Ruderer auf jeder Seite saßen. Pentekonteren waren etwa 30 bis 40 Meter lang und etwa 4 Meter breit. Sie waren ein verbreiteter Ruderschiffstyp (Langschiff) während der archaischen Zeit Griechenlands. Pentekonteren gehören zu den ersten Schiffen mit einem Rammsporn. Ein ähnliches Schiff mit 30 Ruderern ist eine . Die Pentekontere war eine frühe Form der Galeere, die recht lang, schmal und flach aufgebaut war. Durch ihre schnittige Bauweise wurde versucht, eine möglichst hohe Geschwindigkeit für Rammmanöver aufzubauen. Das Schiff wurde zusätzlich zu den Rudern mit einem Rahsegel ausgestattet. Nachfolger des Fünfzigruderers waren Diere und Triere, bei denen bei gleicher Länge die Ruderer in zwei bzw. drei Reihen übereinander angeordnet waren und die Schiffe so wesentlich beweglicher machten. Die Triere wurde um 680 v. Chr. von dem korinthischen Schiffsbauer entwickelt. Ihm wird aber auch die Entwicklung der Pentekontere zugeschrieben. Möglicherweise gelang es den antiken Griechen erst mit Trieren, gegen die ungünstigen Strömungen und den Gegenwind in den Dardanellen und im Bosporus anzukommen und mit ihren Schiffen ins Schwarze Meer vorzudringen. Demnach könnten die frühesten griechischen Kolonien an der Küste des Schwarzen Meeres erst nach 680 v. Chr. gegründet worden sein. Andererseits zeigte u. a. bereits A. John Graham, dass Fahrten durch die Meerengen ins Schwarze Meer auch vor dem frühen 7. Jahrhundert v. Chr. nicht unmöglich waren, wenn man günstigere Winde abwartete und einige Fahrrinnen kannte, in denen die Strömung weniger stark oder gar gegenläufig ist. (de)
- Η πεντηκόντορος ήταν τύπος αρχαίας ελληνικής γαλέρας, που χρησιμοποιήθηκε (τουλάχιστον) από την αρχαϊκή εποχή, αλλά μάλλον παρόμοια πλοία υπήρξαν και προγενέστερα, αν ληφθούν υπόψη οι σχετικές αναφορές στα ομηρικά έπη. Πριν από την Αρχαϊκή εποχή, ο Όμηρος στην Ιλιάδα του αναφέρει ότι κατά τη διάρκεια του Τρωικού Πολέμου υπήρχαν πλοία με διάφορους αριθμούς κουπιών. Ο μικρότερος αριθμός που αναφέρεται στα ομηρικά έπη είναι είκοσι (20, δηλαδή ήταν εικοσικόντορες), όπως το πλοίο που μετέφερε τη Χρυσηίδα πίσω στον πατέρα της, Το πλοίο του Οδυσσέα αναφέρεται ότι είχε πενήντα (50) κουπιά, οπότε ήταν πεντηκόντορος. Αναφέρονται, όμως, και μεγαλύτερα πλοία, τα μεγαλύτερα από τα οποία ήταν τα Βοιωτικά πλοία με 120 κωπηλάτες. Αυτός ο αριθμός κωπηλατών αντιστοιχεί περίπου σε διήρεις, αλλά ο Όμηρος δεν αναφέρει πουθενά πόσες σειρές κουπιών ή και κωπηλατών είχαν. Επίσης, ίσως δεν είναι τυχαίο ότι και η μυθική Αργώ είχε περίπου πενήντα (50) Αργοναύτες. Σύμφωνα δε με μια εναλλακτική ερμηνεία ο όρος χρησιμοποιήθηκε, επίσης, για τον επικεφαλής αξιωματικό στρατιωτικού τμήματος πενήντα (50) ανδρών, στην αρχαία Ελλάδα. Οι πεντηκόντορες εμφανίστηκαν σε μια εποχή που δεν γινόταν ακόμη διάκριση ανάμεσα στα εμπορικά και στα πολεμικά πλοία. Ήταν σκάφη ευέλικτα, μακράς ακτίνας δράσης, που χρησιμοποιήθηκαν για εμπόριο, πειρατεία και πολεμικές επιχειρήσεις. Μετέφεραν αγαθά ή και στρατιώτες. Η πεντηκόντορος προωθούνταν από πενήντα (50) κωπηλάτες που τοποθετούνταν ανά 25 σε κάθε της πλευρά. Στο μεσαίο κατάρτι της, το τετράγωνο ιστίο χρησιμοποιούνταν επίσης για την προώθηση του πλοίου, όταν υπήρχε ευνοϊκός άνεμος. Ήταν μακρυά σκάφη με μικρό βύθισμα και συχνά χαρακτηρίζονταν ως «νῆες μακραί». Τυπικά δεν είχαν κατάστρωμα και γι' αυτό αποκαλούνταν και «ἄφρακτοι νῆες». Οι πεντηκόντορες ήταν ανάμεσα στα πρώτα πλοία που ήταν εξοπλισμένα με έμβολο στην πλώρη. Αυτό δείχνει ότι ο σκοπός κατασκευής τους ήταν κατά κύριο λόγο πολεμικός. Οι Αρχαίοι Έλληνες χρησιμοποιούσαν ακόμη τις τριακοντόρες, μια βραχύτερη έκδοση της πεντηκοντόρου με 30 κουπιά. Δεν είναι γνωστό ποιος τύπος προηγήθηκε. Σύμφωνα με συγκριτικούς υπολογισμούς πιστεύεται ότι οι πεντηκόντοροι είχαν μήκος 28 - 40 μέτρα και πλάτος 4 - 5 μέτρα. Θεωρείται ακόμη ότι ήταν ικανές να αναπτύξουν ταχύτητα ως και εννέα (9) κόμβους. Οι πεντηκόντοροι ήταν μια πρώιμη μορφή γαλέρας, που ήταν μακρόστενη και επίπεδη. Η σχεδίασή τους είχε στόχο τη μεγαλύτερη δυνατή ταχύτητα για απότομους ελιγμούς. Τα πλοία αυτά ήταν εξοπλισμένα με ορθογώνιο ιστίο και επιπρόσθετα πηδάλια. Αργότερα εξελίχθηκε στη διήρη και τελικά στην τριήρη, η οποία σε μεγάλο βαθμό την αντικατέστησε, αν και ποτέ τελείως, σε χρήση στα πολεμικά ναυτικά των ελληνικών και άλλων μεσογειακών ναυτικών κρατών. Τόσο οι διήρεις όσο και οι τριήρεις είχαν παρόμοιο μήκος, αλλά διέφεραν στην κατανομή των κουπιών (ή και των κωπηλατών) σε δύο (2) ή και τρεις (3) σειρές, αντί μίας, αντίστοιχα. Αυτό έκανε τα πλοία πιο ευκίνητα. Οι τριήρεις αναπτύχθηκαν γύρω στο 680 π.Χ.. Η πρώτη από αυτές κατασκευάστηκε, σύμφωνα με την παράδοση, από τον Κορίνθιο ναυπηγό Αμεινοκλή. Ήταν από τα πρώτα πλοία που είχαν ισχυρά πηδάλια, αρκετά ισχυρά ώστε να τους επιτρέπουν να πλέουν ακόμη και ενάντια σε αντίθετο ρεύμα ή ενάντιο άνεμο, όντας έτσι ικανοί να διαπλέουν ακόμη και τον Βόσπορο, εισερχόμενοι στον Εύξεινο Πόντο. Δεν είναι τυχαίο ότι οι πρώτες αρχαίες ελληνικές αποικίες στη Μαύρη Θάλασσα χρονολογούνται από το 680 π.Χ. και μετά. Η πεντηκόντορος παρέμεινε σε χρήση τουλάχιστον μέχρι και την Ελληνιστική Περίοδο, όταν άρχισε να αντικαθίσταται από άλλα ναυτικά σχέδια όπως τη λέμβο, την ελληνιστική ημιολία και τις λιβύρνεις. (el)
- Una pentecóntera o pentecóntero (griego antiguo πεντηκόντερος, πεντηκόντορος o πεντηκοντήρης) era un barco de guerra griego impulsado por 50 remeros (de ahí su nombre), además de un timonel y quizás otros marinos. También podía navegar a vela. Tenía una eslora de 35 m de largo, y una manga de 5 m de ancho. Es el tipo de barco usado, según el relato de Homero, en la Guerra de Troya (siglo XII a. C.). Heródoto señala que fueron los focenses los primeros que hicieron largos viajes por mar, navegando no en «naves redondas» (barcos mercantes), sino en pentecónteras. Este tipo de navío fue abandonado en favor de la birreme y luego de la trirreme, que se impuso a partir del siglo VI a. C. (es)
- Le pentécontère ou pentécontore (grec ancien : πεντηκόντερος) est un bateau de guerre à 50 rameurs – d’où son nom – auquel il faut ajouter un barreur et peut-être d'autres marins. (fr)
- The penteconter (alt. spelling pentekonter, pentaconter, pentecontor or pentekontor; Greek: πεντηκόντερος, pentēkónteros, "fifty-oared"), plural penteconters, was an ancient Greek galley in use since the archaic period. In an alternative meaning, the term was also used for a military commander of fifty men in ancient Greece. (en)
- La pentecòntera (o pentecòntero, oppure semplicemente pentecòntoro, dal gr. πεντηκόντερος) era un tipo di imbarcazione utilizzata nell'antichità, in particolare in Fenicia e nell'antica Grecia. (it)
- Pentekontera (stgr. πεντηκόντορος pentēkónteros – dosłownie „pięćdziesięciowiosłowiec”) – starogrecki statek wiosłowo-żaglowy, typ monery. Długość jego wynosiła zazwyczaj 20-30 m, szerokość 2-4 m, zanurzenie ok. 1 m. Kadłub statku wykonywano zwykle z drewna sosnowego, na które w celu uszczelnienia naciągano skórę. Jednostka wyposażona była w maszt i prostokątny żagiel rejowy, które do boju składano dla poprawy zdolności manewrowania. Dziób statku zaopatrzony był w embolos (gr. εμβολος) – drewniany taran, czasem okuty grotem z brązu, umieszczony na linii wodnej oraz proembolos (gr. προεμβολος) – umieszczony powyżej, drugi, mniejszy taran pomocniczy. Okręt zabierał do 80 żołnierzy, z których 50 stanowiło trzon załogi i zajmowało pojedynczo miejsca przy wiosłach. Stanowisko dowodzenia znajdowało się na rufie. Prędkość pentenkontery nie przekraczała 6 węzłów, a wyporność wahała się od 40 do 50 ton. Jej konstrukcyjnym rozwinięciem była , czyli jednostka wyposażona w sto wioseł – po 50 na każdej burcie. Używane przez Greków w epoce późnoarchaicznej, w epoce klasycznej całkowicie wyparte zostały przez trierę. (pl)
- Пентеконтор или петеконтера (др.-греч. πεντεκόντορος «пятидесятивесельник») — древнегреческая галера, открытая, без палубы (катастромы). Водоизмещение около 10 тонн; 50 гребцов — 24 весла по 2 и 2 весла по 1 гребцу.По мнению некоторых современных расчётов, общая длина составляла между 28 и 33 метра, ширина не менее 4 м, скорость до 9 узлов (18 км/ч). Существовал уже в Троянскую войну. Наряду с триаконтором самый распространённый тип греческого боевого корабля, с архаического периода (XII—VIII века до н. э.). Существует общее мнение современных историков, что явился предшественником биремы. В основном использовался в качестве военного транспорта, но применялся и для тарана небольших судов. (ru)
- Penteconter (também grafado Pentekonter, ou transliterado por pentecontor ou pentekontor (em grego: πεντηκόντορος,) é um tipo de navio histórico da Grécia Antiga. Essas embarcações tinham cerca de vinte metros e deriva seu nome do fato de possuir 50 remos. Comandadas por um capitão, dificilmente se afastavam da costa por não contar com grandes provisões de água e comida. Era esse tipo de embarcação que é referido por Homero na Ilíada que integrava a armada de mil navios usados pelos gregos para o assédio a Troia. (pt)
- Пентеко́нтера, пентеко́нтор (дав.-гр. πεντηκόντορος, буквально — «п'ятдесятивесельник») — одноярусне гребне судно з п'ятидесятьма веслами. Основний тип кораблів Давньої Греції передкласичного та ранньокласичного періодів. Однак завдяки простоті, швидкості та повороткості пентеконтери використовувалися як допоміжні військові кораблі протягом усієї античності. Точні розміри пентеконтер невідомі, оскільки жодна з них не збереглася цілком. Однак розміри можна визначити приблизно. Відомо, що в пентеконтери було по 25 весел з кожного боку, враховуючи анатомію та розміри людського тіла відстань між веслами має складати біля метра, тобто лише для розміщення гребців потрібно близько 25 метрів борту. Окрім того ще кілька метрів було від першого та останнього весла до кінця носа чи корми відповідно. З подібних роздумів випливає, що довжина пентеконтери становила близько 30 метрів. Ширина пентеконтери також невідома, але певно становила близько 4 метрів. Більшість пентеконтер були безпалубними кораблями (афракта), однак часом траплялися і палубні кораблі (катафракта). Первісно пентеконтера не була спеціальним військовим кораблем — це скоріше був швидкісний транспорт для перевезення військ. На веслах сиділи звичайні воїни. У Греції з її незчисленними островами та порізаними берегами море завжди було головною дорогою. Однак пізніше пентеконтери стали використовуватися не лише для перевезення військ, але й для власне морського бою, про що свідчить поява на них таранів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Le pentécontère ou pentécontore (grec ancien : πεντηκόντερος) est un bateau de guerre à 50 rameurs – d’où son nom – auquel il faut ajouter un barreur et peut-être d'autres marins. (fr)
- The penteconter (alt. spelling pentekonter, pentaconter, pentecontor or pentekontor; Greek: πεντηκόντερος, pentēkónteros, "fifty-oared"), plural penteconters, was an ancient Greek galley in use since the archaic period. In an alternative meaning, the term was also used for a military commander of fifty men in ancient Greece. (en)
- La pentecòntera (o pentecòntero, oppure semplicemente pentecòntoro, dal gr. πεντηκόντερος) era un tipo di imbarcazione utilizzata nell'antichità, in particolare in Fenicia e nell'antica Grecia. (it)
- Penteconter (também grafado Pentekonter, ou transliterado por pentecontor ou pentekontor (em grego: πεντηκόντορος,) é um tipo de navio histórico da Grécia Antiga. Essas embarcações tinham cerca de vinte metros e deriva seu nome do fato de possuir 50 remos. Comandadas por um capitão, dificilmente se afastavam da costa por não contar com grandes provisões de água e comida. Era esse tipo de embarcação que é referido por Homero na Ilíada que integrava a armada de mil navios usados pelos gregos para o assédio a Troia. (pt)
- Un pentecònter (grec antic πεντηκόντορος) era un vaixell de guerra amb 50 remers (d'aquí el seu nom), a part d'un timoner i potser altres marins. Tenia una eslora de 20 a 35 metres d'eslora, i una mànega de 5 m d'ample. El nom d'aquests vaixells deriva del fet de tenir 50 rems. Comandats per un capità, no s'allunyava gaire de la costa per no tenir grans subministraments d'aliments i aigua Aquest tipus de navili va desaparèixer amb el desenvolupament de la trirrem, que es va imposar a partir del segle vi aC, si bé es va usar en ocasions fins a època hel·lenística. (ca)
- Η πεντηκόντορος ήταν τύπος αρχαίας ελληνικής γαλέρας, που χρησιμοποιήθηκε (τουλάχιστον) από την αρχαϊκή εποχή, αλλά μάλλον παρόμοια πλοία υπήρξαν και προγενέστερα, αν ληφθούν υπόψη οι σχετικές αναφορές στα ομηρικά έπη. Οι Αρχαίοι Έλληνες χρησιμοποιούσαν ακόμη τις τριακοντόρες, μια βραχύτερη έκδοση της πεντηκοντόρου με 30 κουπιά. Δεν είναι γνωστό ποιος τύπος προηγήθηκε. Η πεντηκόντορος παρέμεινε σε χρήση τουλάχιστον μέχρι και την Ελληνιστική Περίοδο, όταν άρχισε να αντικαθίσταται από άλλα ναυτικά σχέδια όπως τη λέμβο, την ελληνιστική ημιολία και τις λιβύρνεις. (el)
- Die Pentekontere (altgriechisch πεντεκόντορος pentekóntoros, deutsch ‚Fünfzigruderer‘) war ein antiker griechischer Schiffstyp, bei dem 25 Ruderer auf jeder Seite saßen. Pentekonteren waren etwa 30 bis 40 Meter lang und etwa 4 Meter breit. Sie waren ein verbreiteter Ruderschiffstyp (Langschiff) während der archaischen Zeit Griechenlands. Pentekonteren gehören zu den ersten Schiffen mit einem Rammsporn. Ein ähnliches Schiff mit 30 Ruderern ist eine . (de)
- Una pentecóntera o pentecóntero (griego antiguo πεντηκόντερος, πεντηκόντορος o πεντηκοντήρης) era un barco de guerra griego impulsado por 50 remeros (de ahí su nombre), además de un timonel y quizás otros marinos. También podía navegar a vela. Tenía una eslora de 35 m de largo, y una manga de 5 m de ancho. (es)
- Pentekontera (stgr. πεντηκόντορος pentēkónteros – dosłownie „pięćdziesięciowiosłowiec”) – starogrecki statek wiosłowo-żaglowy, typ monery. Długość jego wynosiła zazwyczaj 20-30 m, szerokość 2-4 m, zanurzenie ok. 1 m. Kadłub statku wykonywano zwykle z drewna sosnowego, na które w celu uszczelnienia naciągano skórę. Jednostka wyposażona była w maszt i prostokątny żagiel rejowy, które do boju składano dla poprawy zdolności manewrowania. Dziób statku zaopatrzony był w embolos (gr. εμβολος) – drewniany taran, czasem okuty grotem z brązu, umieszczony na linii wodnej oraz proembolos (gr. προεμβολος) – umieszczony powyżej, drugi, mniejszy taran pomocniczy. Okręt zabierał do 80 żołnierzy, z których 50 stanowiło trzon załogi i zajmowało pojedynczo miejsca przy wiosłach. Stanowisko dowodzenia znajdow (pl)
- Пентеконтор или петеконтера (др.-греч. πεντεκόντορος «пятидесятивесельник») — древнегреческая галера, открытая, без палубы (катастромы). Водоизмещение около 10 тонн; 50 гребцов — 24 весла по 2 и 2 весла по 1 гребцу.По мнению некоторых современных расчётов, общая длина составляла между 28 и 33 метра, ширина не менее 4 м, скорость до 9 узлов (18 км/ч). (ru)
- Пентеко́нтера, пентеко́нтор (дав.-гр. πεντηκόντορος, буквально — «п'ятдесятивесельник») — одноярусне гребне судно з п'ятидесятьма веслами. Основний тип кораблів Давньої Греції передкласичного та ранньокласичного періодів. Однак завдяки простоті, швидкості та повороткості пентеконтери використовувалися як допоміжні військові кораблі протягом усієї античності. Більшість пентеконтер були безпалубними кораблями (афракта), однак часом траплялися і палубні кораблі (катафракта). (uk)
|
