| dbo:abstract
|
- Pukrle (z Buckerl=poklona v Rakouské němčině) je formální pozdrav, který používají dívky a ženy. Jde o mírný úklon se současným pokrčením kolen. Osoba, jež ho provádí, zároveň částečně nadzvedne sukně, a to oběma rukama směrem od sebe. Pukrle je způsob, kterým dívky a ženy můžou dát najevo úctu nebo poděkovat, dříve šlo o pravidelnou součást evropské dvorní etikety. (cs)
- La termino riverenco (lat. vereri „timi, sin ĝeni, adori“) estas latinismo kaj signifas honorado, omaĝo aŭ (saluta) respekt-elmontro al socie-kulture altestimata persono kiel ekz. kliniĝo, surgenuiĝo, aŭ diplomata surmana kiso. Kiel rito aŭ ankaŭ kiel ironia frazo oni foje uzas la terminon per la parolturno riverenci al iu. Tio povus signifi ekz. sinprezentada vizito (de ministro pri eksteraj aferoj, diplomatoj ktp.) aŭ memoriga okazigo. Daŭraj formoj de estas honoraj nomadoj de stratoj aŭ pontoj, la plej altranga formo estas honorcivitanecoj. Aparte en la kultura vivo la parte ritigita uzo de riverencoj estas kutima. Grava fonto por ĝuado de filmoj estas la rekono de la ofte varie enplektitaj filmaj citaĵoj kaj referencoj, kiuj same ankaŭ nomeblus riverencoj.En dancarto ankaŭ estas ege vastvastigite, enigi reverencojn. Ĉiuj dancoj, ekestintaj en la mezepoko aŭ la renesanco, komencis per riverenco. La riverenco komence havis religian sencon, tio signifas, oni subordigis sin sub la dia potencon. Pli malfrue ĝi fariĝis ĝenerala honora kaj / aŭ varba salutformulo, plejparte por la kundancanto. Dum kiam branlo, gavoto, avant-deux perdis siajn origine enestajn riverencojn, oni trovas ilin ankoraŭ je la kortegaj dancoj kaj je la skotaj kampardancoj . La danco gavotte d´honneur estas kiel tia riverenco. Ĉe avant-deux la kunvenado de paroj simbolas la riverencon. En la muzikiteraturo la trovado kaj analizado de la transversaj ligoj kun aliaj verkoj apartenas al la plej gravaj taskoj de la muziksciencistoj. (eo)
- Der Knicks, also das leichte Einknicken beider Knie, ist eine ritualisierte Geste, die einer anderen, meist ranghöheren Person Achtung oder Verehrung bedeuten soll. Nach den Regeln der Etikette knicksen im Allgemeinen nur Mädchen und Frauen; die dem Knicks entsprechende männliche Handlung ist der „Diener“. (de)
- A curtsy (also spelled curtsey or incorrectly as courtsey) is a traditional gendered gesture of greeting, in which a girl or woman bends her knees while bowing her head. In Western culture it is the feminine equivalent of bowing by males. Miss Manners characterizes its knee bend as deriving from a "traditional gesture of an inferior to a superior." The word "curtsy" is a phonological change from "courtesy" known in linguistics as syncope. (en)
- La révérence est un geste traditionnel émanant de la société d'Ancien Régime, qui exprime la considération de la personne qui le fait envers la personne à qui il est adressé. Pour les hommes, elle consiste à s'incliner plus ou moins profondément ; pour les dames et les demoiselles, elle consiste à effectuer une génuflexion en se penchant en avant, tout en assurant le maintien de leur toilette en maintenant leur robe. Les courtisans des cours d'Europe, sans distinction de sexe, la pratiquent également face à une personne de haut rang nobiliaire et, dans ce cas, selon la portée de la génuflexion, expriment une franche dévotion. Pour moquer et critiquer ces gens qui se courbent, les révérences peuvent être appelées les « courbettes ». C'est avec une révérence qu'on débute toute danse, depuis le Moyen Âge jusqu'au milieu du XXe siècle, que ce soit dans une basse danse, un ballet de cour, une contredanse, un quadrille ou une valse. Selon l'étiquette victorienne concernant la pratique de la danse, il était protocolaire pour une dame de faire une révérence avant de commencer à danser avec son partenaire. On distingue la petite révérence de la grande révérence[réf. souhaitée]. Dans la petite révérence, le pied droit de la jeune fille ou de la dame vient se placer à l'arrière du pied gauche, tandis que les genoux sont légèrement fléchis et que les bras restent ballants le long du tronc. Dans la grande révérence, la jeune fille ou la dame va lever ses mains et ses bras pour esquisser un geste ample en forme de cœur. Puis elle relève les pans de sa robe, accentue le fléchissement des genoux et, le pied droit toujours placé derrière le pied gauche, elle va jusqu'à s'accroupir. (fr)
- カーテシー、カーツィ、コーツィ（英: curtsy または curtsey）は、あいさつの一種。または、お辞儀の一種。 漢語では屈膝礼という。対応する日本語としては、膝折礼がある。「跪礼（きれい）」の語は、ひざまづく礼であり、カーテシーの訳語としては不適当である。 ヨーロッパおよびアメリカでの西洋文化的あいさつ法。17世紀以降、女性のみが行う礼法として発達した。目上の相手に対し、片足を斜め後ろの内側に引き、もう片方の足の膝を軽く曲げ、背筋は伸ばしたままあいさつをする。両手でスカートの裾を軽く持ち上げて行う場合もあるが、ズボン着用で行われることもある。 ビクトリア朝時代には、大きくふくらんだコルセット式のペチコートスカートの中で、バレエのプリエのポジション（前に出した足は膝で軽く曲げ、後ろ側の足はまっすぐ伸ばしたまま）を取っておこなうことで、上体が前傾せずに上下するだけというスタイルのお辞儀であった。 伝統的には、使用人が主人に相対した時など、社会的ランクが下の者からランクが上である相手に対して行うものであったが、今日のヨーロッパでは王室のメンバーに面会する際におもに用いられるものとなってきている。 ダンス界で多く使用され、バレエやフォークダンス、フィギュアスケートなどの演技後、観客への感謝の意を表するためにもおこなわれる。またスポーツでは、イギリスで開催されるウィンブルドンで、女子の決勝戦後の表彰式にて、選手と主審が主賓であるケント公に対し、伝統としてこのあいさつを用いる。 アニメ映画『魔女の宅急便』の主人公キキや、アニメーション作品ヴァイオレット・エヴァーガーデンで主人公のヴァイオレット・エヴァーガーデンがこのお辞儀をするシーンがある。 なお、英語でカーテシー、コーテシー（courtesy）という言葉の意味は、「礼儀正しさ」もしくは「礼儀」そのもののことであり、コーツィ、カーツィ（curtsy、またはcurtsey）の語の方が「挨拶、お辞儀の方法のひとつ」を指す単語としては正しい。 (ja)
- Een reverence is een vorm van begroeting van een hogergeplaatst persoon. De reverence wordt enkel door vrouwen gebracht en geldt dan ook als de vrouwelijke equivalent van de buiging. In Nederland spreekt men in dit verband ook wel van een kniksje. Een reverence wordt gebracht door licht door de knieën te buigen terwijl men het hoofd neigt. Draagt men een lange rok dan kan men tijdens het doorbuigen van de knieën de rok met de handen oplichten zodat deze tijdens het buigen minder de grond raakt. In Engeland, waar deze vorm van begroeting vooral tegenover leden van het Koninklijk Huis wordt gebruikt, wordt de reverence wel een curtsey (van courtesy, hoffelijkheid) genoemd. De reverence komt ook voor in verschillende hofdansen en in vormen van klassiek ballet, meestens als "antwoord" op een buiging van de mannelijke danspartner. (nl)
- Uma cortesia (ou reverência do inglês courtesy) é um tradicional gesto de saudação, na qual uma menina ou mulher dobra seus joelhos, mas mantém a cabeça erguida. É o equivalente feminino da saudação masculina de “curvar-se”. Segundo , o gesto é caracterizado como uma "tradicional saudação de um inferior para um superior." Na lingua inglesa, a palavra "curtsy" é uma alteração fonética de "courtesy", conhecido na lingüística como uma Síncope. De acordo com Desmond Morris, os motivos envolvidos na cortesia e na curvatura eram parecidos até o século dezessete, quando uma diferenciação entre as duas mensuras ocorreu. Antigamente, uma versão combinada dos dois era feita por atores da Restauração Inglesa na Comédia.Em variantes mais formais da cortesia, a menina/mulher dobra os joelhos para fora (ao invés de para frente), muitas vezes cobrindo um pé atrás dela. Ela também pode usar as mãos para segurar a saia para fora de seu corpo. Na era vitoriana, quando as mulheres usavam vestidos até o chão, as saias rodadas de armação, a reverência era feita com um movimento emprestado do balé clássico, onde os joelhos são dobrados, enquanto que as costas são arqueadas em linha reta. Ambos os pés e joelhos apontavam para fora. Tradicionalmente, as mulheres e meninas faziam cortesia para aqueles de nível social mais alto, faziam da mesma forma os homens e meninos, no caso, curvando-se. Hoje, entrementes, essa prática tornou-se menos comuns. Em culturas européias é tradicional que mulheres façam reverência diante da realeza. Usualmente, algumas mulheres fazem curvatura para seus empregadores, principalmente me hotéis. (pt)
- En nigning är en traditionell västerländsk hälsningsgest utförd av kvinnor och flickor där den nigande böjer benen vid knäna. Ibland böjs även huvudet. Den manliga motsvarigheten är en bugning. Nigning kan användas vid hälsning på en annan person av högre rang, exempelvis då en yngre hälsar på en äldre, eventuellt samtidigt som man tar i hand. Bruket har på många håll i västvärlden blivit mindre vanligt men förekommer vid vissa tillfällen, bland annat mottagande av en gåva eller utmärkelse samt inför högre uppsatta personer, särskilt en monark eller annan medlem av kungafamilj. Ibland niger också sörjande då de vid begravning hälsar på den döda. Nigning förekommer även vid applådtack på operahus men är inte vanlig på talteatrar. Desmond Morris menar att rörelserna i nigning och bugning fram till 1600-talet var kombinerade i en i princip könsneutral rörelse, som sedan separerades till två olika. Texasnigningen (engelska: Texas Dip) är en extremt djup bugning som utförs av Texas-debutanter vid den formella introduktionen på International Debutante Ball på Waldorf-Astoria. Debutanten sänker sakta sin panna mot golvet genom att korsa vristerna, böjer sedan sina knän och sjunker ned. När huvudet närmar sig kjolen vänds det åt sidan, för att inte riskera att fläcka den med läppstiftet. Hon får hjälp att komma upp via kavaljerens hand. I Sverige är det inte längre allmänt förekommande att kvinnor niger utan det förknippas kanske främst med flickor som förväntas niga för vuxna. Inte heller vid det svenska hovet är längre så kallad hovnigning vanlig. En viktig händelse för detta var då svenska ministern Ulla Lindström inte utförde någon hovnigning för Storbritanniens drottning Elizabeth II vid ett statsbesök i Sverige i juni 1956. Knix är, i mer vardagligt språk, en hastig och lätt nigning. Historiskt sett var nigning en akt av underkastelse och vördnad som utfördes av kvinnor för personer med högre status: adliga kvinnor neg för kungliga kvinnor, ogifta kvinnor neg för gifta kvinnor, yngre kvinnor för äldre kvinnor. Så sent som under 1870-talet förekom det i Sverige att kvinnor ur allmogen neg eller till och med föll på knä för adliga kvinnor och kysste deras kjolfåll. (sv)
- Dygnięcie (dyg) – ukłon dziewczęcy i kobiecy, polegający na jednoczesnym ugięciu kolana oraz lekkim skłonie głowy, wraz z rozsunięciem rękami fałdów sukienki na boki. Współcześnie rzadko stosowany. Wymóg jego wykonywania związany jest z etykietą i protokołem dyplomatycznym, obowiązuje podczas ceremonii przywitania z głowami koronowanymi. (pl)
- Ревера́нс (фр. révérence — глубокое почтение, уважение) — традиционный жест приветствия, женский эквивалент мужского поклона в западной культуре. При исполнении реверанса женщина отводит одну ногу назад, касаясь пола кончиком носка и, сгибая колени, выполняет полуприседание, одновременно делается наклон головы, взгляд направляется вниз. Юбка обычно слегка придерживается руками. Танцевальный реверанс выполняется в совокупности с шагами и с выведением ноги на носок вперёд. В XVIII—XIX столетиях реверансы исполнялись не только женщинами. Так, в романе А. С. Пушкина «Арап Петра Великого» дважды говорится о реверансах, исполняемых мужчинами: один раз для приветствия государя (Петра I), другой раз речь ведётся о необходимости трёх реверансов для приветствия молодой дамы. Такой вид приветствия обычно используют по отношению к человеку, имеющему более высокий социальный статус. В европейской культуре женщины традиционно выполняли реверанс перед аристократами или членами королевской семьи. Также, согласно танцевальному этикету, женщина всегда делала реверанс перед началом танца в ответ на поклон кавалера. На сцене танцовщицы делают реверанс в конце своего выступления, чтобы показать благодарность и/или признать аплодисменты аудитории, зачастую при этом выполняются несколько реверансов подряд в разные стороны. Также в начале и в конце занятия в балетном классе ученицы традиционно делают реверанс учителю и пианисту. В быту со временем реверанс был вытеснен непринуждённым книксеном (нем. knickschen или knicksen): женщина чуть сгибает свои ноги в коленях и делает лёгкий кивок. Приседание в книксене не столь глубокое, и, в отличие от плавного реверанса, выполняется быстро. Книксеном приветствовали педагога ученицы или женская домашняя прислуга своего нанимателя. В наше время в обывательской жизни ни реверанс, ни книксен практически не используются. Однако по-прежнему сохраняется традиция делать реверанс перед членами королевских семей. (ru)
- Реверанс (фр. révérence — глибока пошана, повага) — жіночий традиційний жест , при якому жінка згинає ноги, відводячи коліна в різні боки і синхронно відсуваючи одну ногу трохи назад, одночасно виконується нахил голови. Також вона може притримувати руками спідницю. Це жіночий еквівалент чоловічого в Західній культурі, що виражає повагу до іншого індивіду.В наш час реверанс майже не використовується.
*
*
*
* (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Pukrle (z Buckerl=poklona v Rakouské němčině) je formální pozdrav, který používají dívky a ženy. Jde o mírný úklon se současným pokrčením kolen. Osoba, jež ho provádí, zároveň částečně nadzvedne sukně, a to oběma rukama směrem od sebe. Pukrle je způsob, kterým dívky a ženy můžou dát najevo úctu nebo poděkovat, dříve šlo o pravidelnou součást evropské dvorní etikety. (cs)
- Der Knicks, also das leichte Einknicken beider Knie, ist eine ritualisierte Geste, die einer anderen, meist ranghöheren Person Achtung oder Verehrung bedeuten soll. Nach den Regeln der Etikette knicksen im Allgemeinen nur Mädchen und Frauen; die dem Knicks entsprechende männliche Handlung ist der „Diener“. (de)
- A curtsy (also spelled curtsey or incorrectly as courtsey) is a traditional gendered gesture of greeting, in which a girl or woman bends her knees while bowing her head. In Western culture it is the feminine equivalent of bowing by males. Miss Manners characterizes its knee bend as deriving from a "traditional gesture of an inferior to a superior." The word "curtsy" is a phonological change from "courtesy" known in linguistics as syncope. (en)
- Dygnięcie (dyg) – ukłon dziewczęcy i kobiecy, polegający na jednoczesnym ugięciu kolana oraz lekkim skłonie głowy, wraz z rozsunięciem rękami fałdów sukienki na boki. Współcześnie rzadko stosowany. Wymóg jego wykonywania związany jest z etykietą i protokołem dyplomatycznym, obowiązuje podczas ceremonii przywitania z głowami koronowanymi. (pl)
- Реверанс (фр. révérence — глибока пошана, повага) — жіночий традиційний жест , при якому жінка згинає ноги, відводячи коліна в різні боки і синхронно відсуваючи одну ногу трохи назад, одночасно виконується нахил голови. Також вона може притримувати руками спідницю. Це жіночий еквівалент чоловічого в Західній культурі, що виражає повагу до іншого індивіду.В наш час реверанс майже не використовується.
*
*
*
* (uk)
- La termino riverenco (lat. vereri „timi, sin ĝeni, adori“) estas latinismo kaj signifas honorado, omaĝo aŭ (saluta) respekt-elmontro al socie-kulture altestimata persono kiel ekz. kliniĝo, surgenuiĝo, aŭ diplomata surmana kiso. Kiel rito aŭ ankaŭ kiel ironia frazo oni foje uzas la terminon per la parolturno riverenci al iu. Tio povus signifi ekz. sinprezentada vizito (de ministro pri eksteraj aferoj, diplomatoj ktp.) aŭ memoriga okazigo. Daŭraj formoj de estas honoraj nomadoj de stratoj aŭ pontoj, la plej altranga formo estas honorcivitanecoj. (eo)
- La révérence est un geste traditionnel émanant de la société d'Ancien Régime, qui exprime la considération de la personne qui le fait envers la personne à qui il est adressé. Pour les hommes, elle consiste à s'incliner plus ou moins profondément ; pour les dames et les demoiselles, elle consiste à effectuer une génuflexion en se penchant en avant, tout en assurant le maintien de leur toilette en maintenant leur robe. Selon l'étiquette victorienne concernant la pratique de la danse, il était protocolaire pour une dame de faire une révérence avant de commencer à danser avec son partenaire. (fr)
- カーテシー、カーツィ、コーツィ（英: curtsy または curtsey）は、あいさつの一種。または、お辞儀の一種。 漢語では屈膝礼という。対応する日本語としては、膝折礼がある。「跪礼（きれい）」の語は、ひざまづく礼であり、カーテシーの訳語としては不適当である。 ヨーロッパおよびアメリカでの西洋文化的あいさつ法。17世紀以降、女性のみが行う礼法として発達した。目上の相手に対し、片足を斜め後ろの内側に引き、もう片方の足の膝を軽く曲げ、背筋は伸ばしたままあいさつをする。両手でスカートの裾を軽く持ち上げて行う場合もあるが、ズボン着用で行われることもある。 ビクトリア朝時代には、大きくふくらんだコルセット式のペチコートスカートの中で、バレエのプリエのポジション（前に出した足は膝で軽く曲げ、後ろ側の足はまっすぐ伸ばしたまま）を取っておこなうことで、上体が前傾せずに上下するだけというスタイルのお辞儀であった。 伝統的には、使用人が主人に相対した時など、社会的ランクが下の者からランクが上である相手に対して行うものであったが、今日のヨーロッパでは王室のメンバーに面会する際におもに用いられるものとなってきている。 アニメ映画『魔女の宅急便』の主人公キキや、アニメーション作品ヴァイオレット・エヴァーガーデンで主人公のヴァイオレット・エヴァーガーデンがこのお辞儀をするシーンがある。 (ja)
- Een reverence is een vorm van begroeting van een hogergeplaatst persoon. De reverence wordt enkel door vrouwen gebracht en geldt dan ook als de vrouwelijke equivalent van de buiging. In Nederland spreekt men in dit verband ook wel van een kniksje. De reverence komt ook voor in verschillende hofdansen en in vormen van klassiek ballet, meestens als "antwoord" op een buiging van de mannelijke danspartner. (nl)
- Uma cortesia (ou reverência do inglês courtesy) é um tradicional gesto de saudação, na qual uma menina ou mulher dobra seus joelhos, mas mantém a cabeça erguida. É o equivalente feminino da saudação masculina de “curvar-se”. Segundo , o gesto é caracterizado como uma "tradicional saudação de um inferior para um superior." Na lingua inglesa, a palavra "curtsy" é uma alteração fonética de "courtesy", conhecido na lingüística como uma Síncope. (pt)
- En nigning är en traditionell västerländsk hälsningsgest utförd av kvinnor och flickor där den nigande böjer benen vid knäna. Ibland böjs även huvudet. Den manliga motsvarigheten är en bugning. Nigning kan användas vid hälsning på en annan person av högre rang, exempelvis då en yngre hälsar på en äldre, eventuellt samtidigt som man tar i hand. Bruket har på många håll i västvärlden blivit mindre vanligt men förekommer vid vissa tillfällen, bland annat mottagande av en gåva eller utmärkelse samt inför högre uppsatta personer, särskilt en monark eller annan medlem av kungafamilj. Ibland niger också sörjande då de vid begravning hälsar på den döda. Nigning förekommer även vid applådtack på operahus men är inte vanlig på talteatrar. Desmond Morris menar att rörelserna i nigning och bugning fra (sv)
- Ревера́нс (фр. révérence — глубокое почтение, уважение) — традиционный жест приветствия, женский эквивалент мужского поклона в западной культуре. При исполнении реверанса женщина отводит одну ногу назад, касаясь пола кончиком носка и, сгибая колени, выполняет полуприседание, одновременно делается наклон головы, взгляд направляется вниз. Юбка обычно слегка придерживается руками. Танцевальный реверанс выполняется в совокупности с шагами и с выведением ноги на носок вперёд. В XVIII—XIX столетиях реверансы исполнялись не только женщинами. Так, в романе А. С. Пушкина «Арап Петра Великого» дважды говорится о реверансах, исполняемых мужчинами: один раз для приветствия государя (Петра I), другой раз речь ведётся о необходимости трёх реверансов для приветствия молодой дамы. (ru)
|
