| dbo:abstract
|
- La Convenció de Pequín o la Primera Convenció de Pequín, és el nom que reben tres dels tractats desiguals, signats entre la Xina i el Regne Unit, França, i Rússia. (ca)
- Pekingská smlouva nebo první Pekingská smlouva z roku 1860 je soubor tří smluv uzavřených mezi Čínou (říší Čching) na jedné straně a Spojeným královstvím, Francií a Ruskem na druhé straně. Je jednou z takzvaných „nerovných smluv“. (cs)
- معاهدة بكين أو معاهدة بكين الأولى (تمييزاً لها عن المعاهدة الثانية) هو اسم يُصطَلح على إطلاقه على ثلاث معاهداتٍ غير متكافئة متشابهة وُقِّعت بين مملكة تشينغ الصينية من جهةٍ وبريطانيا العظمى والإمبراطورية الفرنسية والإمبراطورية الروسية من جهةٍ أخرى. (ar)
- Die Pekinger Konvention (chinesisch 北京條約 / 北京条约, Pinyin Běijīng Tiáoyuē) vom 18. Oktober 1860 besteht aus drei Verträgen und stellt eine Ergänzung des Vertrags von Tianjin dar, mit der Großbritannien, Frankreich und Russland dem im Zweiten Opiumkrieg endgültig unterlegenen Kaiserreich China weitere Lasten aufbürdeten. Die Pekinger Konvention zählt zu den Ungleichen Verträgen, die die Kolonialmächte China aufzwangen. China verpflichtete sich, den Vertrag von Tianjin von 1858 zu ratifizieren und zusätzlich den Hafen von Tianjin als weiteren Vertragshafen für den Überseehandel zu öffnen, ausländischen Flotten freien Verkehr auf dem chinesischen Flussnetz zu gewähren und seinen eigenen Bürgern die Auswanderung auf britischen und französischen Schiffen zu gestatten. Außerdem waren eine „Wiedergutmachungsleistung“ von weiteren 16 Millionen Tael sowie eine generelle Zollbefreiung für Textilimporte vorgesehen. Das bisher nur verpachtete Kowloon wurde an die britische Kronkolonie Hongkong abgetreten. Russland, das nicht an den Kriegshandlungen beteiligt gewesen war, erhielt die komplette Äußere Mandschurei, einschließlich der heutigen Region Primorje, wo noch 1869 der Hafen Wladiwostok (deutsch: Beherrsche den Osten) gegründet wurde. Die Ungleichen Verträge wurden teilweise im Laufe des 20. Jahrhunderts revidiert, zuletzt wurde Hongkong mit Kowloon 1997 an China zurückgegeben. Nur die chinesisch-russische Grenze im Fernen Osten ist seit 1860 unverändert. (de)
- The Convention of Peking or First Convention of Peking is an agreement comprising three distinct treaties concluded between the Qing dynasty of China and Great Britain, France, and the Russian Empire in 1860. In China, they are regarded as among the unequal treaties. (en)
- La Convención o Primera Convención de Pekín, a veces, es un acuerdo que comprende tres tratados distintos celebrados entre la dinastía Qing de China, el Reino Unido de Gran Bretaña e Irlanda, el Segundo Imperio Francés y el Imperio Ruso en 1860. En China, es considerado como uno de los tratados más desiguales. El Ministerio de Relaciones Exteriores de la República de China conserva la copia original de la Convención en el Museo Nacional del Palacio en Taiwán. (es)
- Konvensi Peking atau Konvensi Pertama Peking adalah nama yang digunakan untuk tiga perjanjian yang berbeda, yang dilakukan antara Qing Tiongkok dan Britania Raya, Prancis, dan Rusia. (in)
- La Première convention de Pékin (chinois simplifié : 北京条约 ; chinois traditionnel : 北京條約 ; pinyin : běijīng tiáoyūe) du 18 octobre 1860, est un traité inégal signé entre le gouvernement de la dynastie Qing (Chine impériale gouvernée par les Mandchous) et trois grandes puissances de l'Europe, à savoir le Royaume-Uni, la France et la Russie, et mettant un terme à la seconde guerre de l’opium. La Convention anglaise de Pékin a été signée le 24 octobre 1860 par lord Elgin et le prince Gong, la convention française a été signée le lendemain, 25 octobre, par le baron Gros et le prince Gong. (fr)
- La convenzione di Pechino (cinese tradizionale: 北京條約; pinyin: Běijīng Tiáoyūe), o prima convenzione di Pechino (18 ottobre 1860), fu un gruppo di trattati stipulati fra il governo della Cina dei Qing e tre potenze europee (Francia, Regno Unito e Impero russo). (it)
- 베이징 조약(북경조약, 중국어: 北京條約 Běijīng Tiáoyūe[*])은 제2차 아편 전쟁의 결과로, 1860년 10월 18일에 청나라가 영국, 프랑스, 러시아 제국과 체결한 조약이다. 이 조약은 6개의 항목으로 되어 있으며, 이 조약에 따라 청국은 영국에 주룽(현재의 홍콩 중심부)을 내주었고, 러시아에는 우수리강동쪽 연해주까지도 내주었고 청나라는 동해바다가 막혔다. 러시아가 만주로 영향력을 확대하고 영국은 청나라의 각종 이권을 빼앗아 갔으며, 프랑스는 청국 영토 내에서 프랑스인의 우월함을 인정 받고 청국 영토내에서 천주교 전파 등 포교 활동의 자유를 인정 받았다. (ko)
- 北京条約（ペキンじょうやく、Convention of Peking）は、1860年（咸豊10年）に清朝とイギリス（10月24日）・フランス（10月25日）連合軍、および清朝とロシア帝国（11月14日）が締結した条約。天津条約の批准交換と追加条約である。 (ja)
- De Conventie van Peking (Chinees: 北京條約, Hanyu pinyin: Běijīng Tiáoyūe) of Eerste Conventie van Peking was een verdrag tussen China enerzijds en het Britse Rijk, Frankrijk en het Russische Rijk anderzijds dat werd getekend op 18 oktober 1860. (nl)
- Konventionen i Peking 18 oktober 1860 var en serie tilläggsavtal till fördraget i Tianjin, där utländska makter efter Andra opiumkriget utkrävde ytterligare eftergifter från Qingdynastins Kina. Kina måste öppna Tianjin för handel med utlandet, låta utländska sjöstridskrafter trafikera sina floder och tillåta sina medborgare att utvandra. Dessutom måste Kina betala ett krigsskadestånd på ytterligare 16 miljoner tael samt ge allmän tullfrihet för textilimport. Kina var också tvungna att avträda halvön Kowloon som brittisk kronkoloni. En del av överfördes till Tsarryssland. Ryssarna fick , som motsvarar en del av den moderna Primorje och södra delen av Chabarovsk kraj, sök, ett område som motsvarar den gamla manchuprovinsen Östra Tatariet. (sv)
- Пекі́нська уго́да (кит. 北京条約) або Пекі́нська конве́нція (англ. Convention of Peking) — мирна угода, яка складається з трьох окремих договорів, укладена у жовтні 1860 року між маньчжурською династією Цін, що керувала Китаєм, та коаліцією Великої Британії, Франції та Росією, яка безпосередньо не брала участі у війні. Угода поклала край Другій опіумній війні, яка тривала у 1856–1860 роках та закінчилася поразкою Цін. Статті угоди також регламентували порядок призначення консулів, встановлювали регламент відправлень дипломатичного листування та надавали сторонам можливість у подальшому вдосконалювати правила сухопутної торгівлі. (uk)
- A Convenção de Pequim (chinês simplificado: 北京条约; chinês tradicional: 北京条约; pinyin: Běijīng Tiáoyūe), datada de (18 de outubro de 1860), também conhecida como Primeira Convenção de Pequim, foi um tratado entre o governo da Dinastia Qing da China e três potências europeias, França, Reino Unido e Rússia. Nesta convenção, o Imperador da China ratificou o Tratado de Tientsin (1858). O artigo 6.º da Convenção entre China e Reino Unido estabelecia que a primeira cederia parte da península de Kowloon, a sul do que hoje é a em Kowloon, Hong Kong, incluindo a , ao Reino Unido de forma perpétua. O tratado também cedia partes da Manchúria Exterior ao Império Russo e garantiu à Rússia controlo sobre o , uma parte do que hoje é o krai de Primorsky, o território que corresponde à antiga província manchu da . Ao ratificar o Tratado de Tientsin, a convenção também dava vários privilégios e liberdades às missões cristãs e aos missionários ocidentais. O artigo VI da convenção com a França estipulava também a devolução de todos os estabelecimentos religiosos e caritativos anteriormente confiscados aos cristãos através do ministro francês na China. A convenção foi assinada para pôr fim à Segunda Guerra do Ópio, sob pressão militar e diplomática das tropas britânicas e francesas (que estavam a incendiar o Palácio de Verão nesse momento). Foi considerada um dos tratados desiguais assinados por vários estados asiáticos com potências estrangeiras durante o século XIX e inícios do século XX. Os governos do Reino Unido e da República Popular da China concluiriam um outro documento, designado como declaração conjunta sino-britânica sobre a questão de Hong Kong em 1984, sob a qual a soberania da ilha de Hong Kong e da península de Kowloon a sul de Boundary Street, inicialmente cedidas no Tratado de Nanquim (1842), seria transferida para o governo chinês em 1 de julho de 1997, como veio a acontecer. (pt)
- Пеки́нский догово́р 1860 го́да — в российской историографии обычно подразумевает двусторонний межгосударственный договор, заключённый 2 (14) ноября 1860 года между Российской империей и маньчжурской империей Цин — в ряду серии договоров между этой империей и европейскими державами. Русско-китайский договор явился продолжением Айгунского и Тяньцзинского договоров. Договор устанавливал границу между Россией и империей Цин. Западная граница двух стран была впоследствии уточнена Договором об Илийском крае, подписанным в 1881 году в Петербурге. (ru)
- 《北京条约》，包括《中英北京条约》、《中法北京条约》、《中俄北京条约》，是1860年大清於英法联军攻占北京後在北京分别與大英帝国、法蘭西第二帝國、俄羅斯帝國各自签订的戰敗條約。1887年与葡萄牙王國签定的《中葡和好通商條約》亦称《中葡北京条约》。 北京条约的主要條文有：割讓九龍予英國並納入英屬香港，增开天津為商埠，並承认1858年《瑷珲条约》有效，将原先规定为中俄“共管”的烏蘇里江以東至海之地（包括库页岛以及海参崴在内）40万平方公里永久歸予俄國所屬，从此中国一次失去了兩片海，並丧失东北地区对日本海、鄂霍次克海的出海口。三份條約正本由中華民國外交部保存，現典藏於臺北外雙溪國立故宮博物院。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Convenció de Pequín o la Primera Convenció de Pequín, és el nom que reben tres dels tractats desiguals, signats entre la Xina i el Regne Unit, França, i Rússia. (ca)
- Pekingská smlouva nebo první Pekingská smlouva z roku 1860 je soubor tří smluv uzavřených mezi Čínou (říší Čching) na jedné straně a Spojeným královstvím, Francií a Ruskem na druhé straně. Je jednou z takzvaných „nerovných smluv“. (cs)
- معاهدة بكين أو معاهدة بكين الأولى (تمييزاً لها عن المعاهدة الثانية) هو اسم يُصطَلح على إطلاقه على ثلاث معاهداتٍ غير متكافئة متشابهة وُقِّعت بين مملكة تشينغ الصينية من جهةٍ وبريطانيا العظمى والإمبراطورية الفرنسية والإمبراطورية الروسية من جهةٍ أخرى. (ar)
- The Convention of Peking or First Convention of Peking is an agreement comprising three distinct treaties concluded between the Qing dynasty of China and Great Britain, France, and the Russian Empire in 1860. In China, they are regarded as among the unequal treaties. (en)
- La Convención o Primera Convención de Pekín, a veces, es un acuerdo que comprende tres tratados distintos celebrados entre la dinastía Qing de China, el Reino Unido de Gran Bretaña e Irlanda, el Segundo Imperio Francés y el Imperio Ruso en 1860. En China, es considerado como uno de los tratados más desiguales. El Ministerio de Relaciones Exteriores de la República de China conserva la copia original de la Convención en el Museo Nacional del Palacio en Taiwán. (es)
- Konvensi Peking atau Konvensi Pertama Peking adalah nama yang digunakan untuk tiga perjanjian yang berbeda, yang dilakukan antara Qing Tiongkok dan Britania Raya, Prancis, dan Rusia. (in)
- La Première convention de Pékin (chinois simplifié : 北京条约 ; chinois traditionnel : 北京條約 ; pinyin : běijīng tiáoyūe) du 18 octobre 1860, est un traité inégal signé entre le gouvernement de la dynastie Qing (Chine impériale gouvernée par les Mandchous) et trois grandes puissances de l'Europe, à savoir le Royaume-Uni, la France et la Russie, et mettant un terme à la seconde guerre de l’opium. La Convention anglaise de Pékin a été signée le 24 octobre 1860 par lord Elgin et le prince Gong, la convention française a été signée le lendemain, 25 octobre, par le baron Gros et le prince Gong. (fr)
- La convenzione di Pechino (cinese tradizionale: 北京條約; pinyin: Běijīng Tiáoyūe), o prima convenzione di Pechino (18 ottobre 1860), fu un gruppo di trattati stipulati fra il governo della Cina dei Qing e tre potenze europee (Francia, Regno Unito e Impero russo). (it)
- 베이징 조약(북경조약, 중국어: 北京條約 Běijīng Tiáoyūe[*])은 제2차 아편 전쟁의 결과로, 1860년 10월 18일에 청나라가 영국, 프랑스, 러시아 제국과 체결한 조약이다. 이 조약은 6개의 항목으로 되어 있으며, 이 조약에 따라 청국은 영국에 주룽(현재의 홍콩 중심부)을 내주었고, 러시아에는 우수리강동쪽 연해주까지도 내주었고 청나라는 동해바다가 막혔다. 러시아가 만주로 영향력을 확대하고 영국은 청나라의 각종 이권을 빼앗아 갔으며, 프랑스는 청국 영토 내에서 프랑스인의 우월함을 인정 받고 청국 영토내에서 천주교 전파 등 포교 활동의 자유를 인정 받았다. (ko)
- 北京条約（ペキンじょうやく、Convention of Peking）は、1860年（咸豊10年）に清朝とイギリス（10月24日）・フランス（10月25日）連合軍、および清朝とロシア帝国（11月14日）が締結した条約。天津条約の批准交換と追加条約である。 (ja)
- De Conventie van Peking (Chinees: 北京條約, Hanyu pinyin: Běijīng Tiáoyūe) of Eerste Conventie van Peking was een verdrag tussen China enerzijds en het Britse Rijk, Frankrijk en het Russische Rijk anderzijds dat werd getekend op 18 oktober 1860. (nl)
- Konventionen i Peking 18 oktober 1860 var en serie tilläggsavtal till fördraget i Tianjin, där utländska makter efter Andra opiumkriget utkrävde ytterligare eftergifter från Qingdynastins Kina. Kina måste öppna Tianjin för handel med utlandet, låta utländska sjöstridskrafter trafikera sina floder och tillåta sina medborgare att utvandra. Dessutom måste Kina betala ett krigsskadestånd på ytterligare 16 miljoner tael samt ge allmän tullfrihet för textilimport. Kina var också tvungna att avträda halvön Kowloon som brittisk kronkoloni. En del av överfördes till Tsarryssland. Ryssarna fick , som motsvarar en del av den moderna Primorje och södra delen av Chabarovsk kraj, sök, ett område som motsvarar den gamla manchuprovinsen Östra Tatariet. (sv)
- Пекі́нська уго́да (кит. 北京条約) або Пекі́нська конве́нція (англ. Convention of Peking) — мирна угода, яка складається з трьох окремих договорів, укладена у жовтні 1860 року між маньчжурською династією Цін, що керувала Китаєм, та коаліцією Великої Британії, Франції та Росією, яка безпосередньо не брала участі у війні. Угода поклала край Другій опіумній війні, яка тривала у 1856–1860 роках та закінчилася поразкою Цін. Статті угоди також регламентували порядок призначення консулів, встановлювали регламент відправлень дипломатичного листування та надавали сторонам можливість у подальшому вдосконалювати правила сухопутної торгівлі. (uk)
- Пеки́нский догово́р 1860 го́да — в российской историографии обычно подразумевает двусторонний межгосударственный договор, заключённый 2 (14) ноября 1860 года между Российской империей и маньчжурской империей Цин — в ряду серии договоров между этой империей и европейскими державами. Русско-китайский договор явился продолжением Айгунского и Тяньцзинского договоров. Договор устанавливал границу между Россией и империей Цин. Западная граница двух стран была впоследствии уточнена Договором об Илийском крае, подписанным в 1881 году в Петербурге. (ru)
- 《北京条约》，包括《中英北京条约》、《中法北京条约》、《中俄北京条约》，是1860年大清於英法联军攻占北京後在北京分别與大英帝国、法蘭西第二帝國、俄羅斯帝國各自签订的戰敗條約。1887年与葡萄牙王國签定的《中葡和好通商條約》亦称《中葡北京条约》。 北京条约的主要條文有：割讓九龍予英國並納入英屬香港，增开天津為商埠，並承认1858年《瑷珲条约》有效，将原先规定为中俄“共管”的烏蘇里江以東至海之地（包括库页岛以及海参崴在内）40万平方公里永久歸予俄國所屬，从此中国一次失去了兩片海，並丧失东北地区对日本海、鄂霍次克海的出海口。三份條約正本由中華民國外交部保存，現典藏於臺北外雙溪國立故宮博物院。 (zh)
- Die Pekinger Konvention (chinesisch 北京條約 / 北京条约, Pinyin Běijīng Tiáoyuē) vom 18. Oktober 1860 besteht aus drei Verträgen und stellt eine Ergänzung des Vertrags von Tianjin dar, mit der Großbritannien, Frankreich und Russland dem im Zweiten Opiumkrieg endgültig unterlegenen Kaiserreich China weitere Lasten aufbürdeten. Die Pekinger Konvention zählt zu den Ungleichen Verträgen, die die Kolonialmächte China aufzwangen. (de)
- A Convenção de Pequim (chinês simplificado: 北京条约; chinês tradicional: 北京条约; pinyin: Běijīng Tiáoyūe), datada de (18 de outubro de 1860), também conhecida como Primeira Convenção de Pequim, foi um tratado entre o governo da Dinastia Qing da China e três potências europeias, França, Reino Unido e Rússia. Nesta convenção, o Imperador da China ratificou o Tratado de Tientsin (1858). O artigo 6.º da Convenção entre China e Reino Unido estabelecia que a primeira cederia parte da península de Kowloon, a sul do que hoje é a em Kowloon, Hong Kong, incluindo a , ao Reino Unido de forma perpétua. (pt)
|
