| dbo:abstract
|
- فاردزيا هو موقع دير في كهف في جنوب جورجيا، تم التنقيب عنه من سفوح جبل إروشيتي على الضفة اليسرى لنهر كورا، على بعد ثلاثين كيلومترًا من أسبيندزا. كانت الفترة الرئيسية للبناء هي النصف الثاني من القرن الثاني عشر. تمتد الكهوف على طول المنحدر لنحو خمسمائة متر وما يصل إلى تسعة عشر طبقة. كان الدير مركزًا ثقافيًا مهمًا ومكانًا للأعمال الأدبية والفنية الهامة. تحتوي كنيسة دورميتيون رقاد السيدة، التي يعود تاريخها إلى ثمانينيات القرن الحادي عشر، خلال العصر الذهبي لتامار ورستافيلي، على سلسلة مهمة من اللوحات الجدارية. تم التخلي عن الموقع إلى حد كبير بعد السيطرة عليه من قبل العثمانيين في القرن السادس عشر. الآن جزء من محمية تراث الدولة، تم تقديم المنطقة الممتدة من فاردزيا-خرتفيزي لإدراجها في المستقبل في قائمة اليونسكو للتراث العالمي. (ar)
- Vardzia (gruzínsky ვარძია) je jeskynní klášterní město západně od města Achalkalaki v kraji (mchare) Samcche-Džavachetie, okrese . Město bylo vybudováno na levém břehu řeky Kury v Malém Kavkazu na jihu Gruzie ve 12. století ve stěně hory Erušetu. Pod skalním městem, v údolí řeky Kury, se nachází tradiční sirné lázně. (cs)
- El monestir de Vardzia (en georgià: ვარძია) és un monestir del sud de Geòrgia, excavat en una cova als vessants de la muntanya d'Erusheti, a la riba esquerra del riu Kura, a trenta quilòmetres d'Aspindza. El període principal de construcció en fou la segona meitat del segle xii. Les coves s'estenen al llarg del penya-segat durant uns cinc-cents metres i fins a dinou. També és conegut com l'església de la Dormició, que data de la dècada del 1180 durant l'edat d'or de Tamara de Geòrgia i Xota Rustaveli; té una important sèrie de pintures murals. El lloc va ser abandonat en gran part després de la presa de possessió otomana al segle xvi. Actualment, part d'una reserva de patrimoni estatal, l'extensa zona de Vardzia- Khertvisi, ha estat presentada per a la seva futura inscripció a la Llista del Patrimoni de la Humanitat de la UNESCO. (ca)
- Η Βάρτζια ( γεωργιανά: ვარძია) είναι μια τοποθεσία με μοναστήρια λαξευμένα σε σπήλαια, που βρίσκεται στις πλαγιές του όρους Ερουσέτι, στην αριστερή όχθη του ποταμού Κύρος, σε απόσταση 30 χλμ. από την Ασπίντζα, στη νότια Γεωργία. Η κύρια περίοδος κατασκευής ήταν το δεύτερο μισό του 12ου αιώνα. Τα σπήλαια εκτείνονται κατά μήκος του γκρεμού κατά περίπου 500 μ. και έως και 19 βαθμίδες. Η Εκκλησία της Κοίμησης, που χρονολογείται από τη δεκαετία του 1180 κατά τη χρυσή εποχή των Θαμάρ και Ρουσταβέλι, διαθέτει μια σημαντική σειρά από τοιχογραφίες. Μετά την κατάκτηση από τους Οθωμανούς τον 16ο αιώνα, η τοποθεσία ως επί το πλείστον εγκαταλείφθηκε. Τώρα, ως μέρος ενός αποθέματος κρατικής κληρονομιάς, η εκτεταμένη περιοχή της Βαρτζία- Κερτβίσι έχει προταθεί για να συμπεριληφθεί στον Κατάλογο με Μνημεία Παγκόσμιας Κληρονομιάς της UNESCO. (el)
- La Kaverno-urbo de Vardzia (kartvele ვარძია) estas kavernomonaĥejo fosita en la flanko de la monto Eruŝeli en suda Kartvelio proksime de Aspindza. Ĝi estis fondita de la reĝino Tamara de Kartvelio en 1185. La monaĥejo estis konstruita kiel ŝirmejo kontraŭ la mongoloj kaj konsistis el ses mil loĝejoj en 13-etaĝa komplekso. La urbo inkludis preĝejon, tronsalonon, kaj kompleksan irigacian sistemon. La nura aliro al la komplekso estis tra kelkaj bone kaŝitaj tuneloj proksime de la rivero Mtkvari. Tertremo en Samcĥe detruis ĉirkaŭ du trionojn de la urbo en 1283, montrante la kavernojn al ekstera vido kaj kolapsante la irigacian sistemon. La preĝejo estis plifortikigita kaj ekstere videbla sonorilturo estis aldonita dum la regado de en la 13-a jarcento. La persoj sub la ŝaho Tahmasp 1-a trudeniris la monaĥejon en 1551, prenante la plej gravajn ikonojn kaj efike metante finon al la vivo de la monaĥejo. En la nuntempo Vardzia estas grava vidindaĵo en la regiono Samcĥe-Javaĥeti de Kartvelio. La loko estas konservita de grupeto de monaĥoj kaj povas esti vizitata kontraŭ malgranda pago. Marŝrutkoj iras ĝis Vardzia ĉiutage ekde la centro de Aĥalciĥo. Ankoraŭ cent loĝejoj kaj kelkaj haloj restas viziteblaj kaj en kelkaj tuneloj la malnovaj irigaci-sistemoj daŭre alportas trinkeblan akvon. (eo)
- Wardsia (georgisch ვარძია) ist eine Höhlenstadt westlich der Stadt Achalkalaki in der Munizipalität Aspindsa, in der Region Samzche-Dschawachetien im Süden Georgiens, im Kleinen Kaukasus, am linken Ufer der Mtkwari. Sie wurde im 12. Jahrhundert in einer Wand des Bergs Eruscheti erbaut. Das Kulturdenkmal wurde von Georgien 1993 für die Liste des UNESCO-Welterbes angemeldet. Bauherr war der georgische König Giorgi III. Er plante die Stadt als Grenzfestung gegen Türken und Perser. Seine Tochter, Königin Tamar, vervollständigte das Bauwerk und richtete sie als Kloster ein. Während eines militärischen Konflikts mit den Seldschuk-Türken lebte sie von 1193 bis 1195 mit ihrem Gefolge in der Stadt. Wardsia wurde in eine vom Tal rund 500 Meter aufragende Felswand geschlagen. Die Baumeister nutzten Vor- und Rücksprünge für die Anlage tiefer Höhlen, die durch Tunnel, Treppen, Terrassen und Galerien miteinander verbunden sind. Für die Einwohner waren ursprünglich 3.000 Wohnungen auf bis zu sieben Stockwerken errichtet worden, die Platz für 50.000 Menschen boten. Jede Wohnung bestand aus drei Räumen. Es gab eine Schatzkammer, eine Kirche, eine Bibliothek, Bäckereien, Ställe und Badebassins. Wasser floss aus Keramikleitungen. Nach einem Erdbeben im Jahre 1283 sind heute noch 750 Räume auf einer Fläche von etwa 900 Quadratmetern erhalten. Hauptattraktion ist die Klosterkirche Mariä Himmelfahrt mit einem prächtigen Säulenportal, einem großen Saal in Form eines Tonnengewölbes, Apsis und Narthex. Sie ist mit farbigen Fresken ausgestattet, darunter Darstellungen der Bauherren, König Giorgi III. und Königin Tamar. Im Jahr 2018 lebten 5 Mönche und 3 Novizen in Wardsia, die auch als Fremdenführer fungieren. Unterhalb der Höhlenstadt, im Tal der Mtkwari, liegt ein traditionelles Schwefelbad. (de)
- Vardzia es un monasterio medieval excavado en una montaña rocosa del sur de Georgia, en la región de Samtsje-Yavajeti, junto al . Justo en el medio de Georgia. La población más cercana es Aspindza (13 km). Construido durante la época de la reina Tamar en 1185, se trata de un gran complejo rupestre de cuevas y túneles, prácticamente una ciudad, que se extiende aproximadamente unos 500 metros a lo largo de la ladera montañosa. Su singular localización respondía a la necesidad de defenderlo contra los mongoles. Poseía más de seis mil estancias distribuidas en trece pisos así como una iglesia, un salón del trono y un sistema de riego para cultivos en terrazas. Alberga una excelente muestra de pintura medieval georgiana. Vardzia, junto con la cercana fortaleza de Khertvisi (o Jervitsi), ha sido presentada como candidata a formar parte de la lista del Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO. (es)
- Vardzia (en géorgien : ვარძია) est un ensemble monastique troglodytique du XIIe siècle, qui constitue un monument artistique culturel géorgien. Le site se situe au sud de la Géorgie, sur la montagne à la rive gauche du fleuve Mtkvari et à trente kilomètres d'Aspindza. Ce chef-d’œuvre est entouré d'un réseau de forteresses, pour être utilisé, à cette époque, comme point d'appui en cas d'attaque par le sud. Le site est proposé au patrimoine mondial de l'Unesco depuis 2007. (fr)
- Vardzia è un monastero scavato nel fianco del monte Erusheti, sulla riva sinistra del fiume Kura nel sud della Georgia nelle vicinanze di Aspindza. È stato fatto costruire dalla regina Tamara nel 1185. Nel 2007 è stata inserita tra i siti georgiani candidati all'ingresso nella lista dei patrimoni dell'umanità dell'UNESCO insieme alla fortezza di Khertvisi. (it)
- Vardzia (Georgian: ვარძია [vɑɾdziɑ]) is a cave monastery site in southern Georgia, excavated from the slopes of the Erusheti Mountain on the left bank of the Kura River, thirty kilometres from Aspindza. The main period of construction was the second half of the twelfth century. The caves stretch along the cliff for some five hundred meters and in up to nineteen tiers. The monastery was an important cultural center, a place of significant literary and artistic work. The Church of the Dormition, dating to the 1180s during the golden age of Tamar and Rustaveli, has an important series of wall paintings. The site was largely abandoned after the Ottoman takeover in the sixteenth century. Now part of a state heritage reserve, the extended area of Vardzia-Khertvisi has been submitted for future inscription on the UNESCO World Heritage List. (en)
- 바르지아(조지아어: ვარძია, 영어: Vardzia) 동굴 도시는 조지아 남부의 근교 므트크바리 강의 좌측 제방이 있는 산의 측면에 동굴들을 내어 구축한 이다. (ko)
- De grotstad Vardzia (Georgisch:ვარძია) is een grotklooster aan de zijkant van de Erusjeli in het zuiden van Georgië in de buurt van Aspindza op de linkeroever van de rivier Mtkvari. Het werd gesticht door koningin Tamar in 1185. Het klooster werd gebouwd als bescherming tegen de Mongolen en bestond uit meer dan zesduizend appartementen in dertien verdiepingen. De stad omvatte een kerk, een troonzaal en een complex irrigatiesysteem met bewaterde terrasvormige landbouwgronden. De enige toegang tot het complex was door de enkele goed verborgen tunnels in de buurt van de Koera. Een aardbeving in Samtsche verwoestte ongeveer twee derde van de stad in 1283, waardoor de grotten van buitenaf zichtbaar werden en wat leidde tot de instorting van het irrigatiesysteem. (nl)
- Wardzia (gruz.: ვარძია) – skalne miasto-klasztor usytuowane na zboczu góry w południowej Gruzji, niedaleko miasta Aspindza. Wardzię zaczęto budować za panowania Jerzego III w 1185 roku, natomiast ukończono – pod rządami jego córki, królowej Tamary. W średniowieczu Wardzia służyła jako schronienie podczas najazdów mongolskich; mogła pomieścić od 20 do 60 tys. osób. Zawierała klasztor, salę tronową oraz ponad 3000 komnat umieszczonych na 13 kondygnacjach (piętrach). W mieście zainstalowano skomplikowany system nawodnień pobliskich pól uprawnych. Jedyny dostęp do klasztoru zapewniało kilka dobrze ukrytych tuneli blisko rzeki Kura. W Wardzii królowa Tamara błogosławiła swoją armię przed walką z sułtanem Rukhuddinem, a także witała Dawida Sosłana i jego armię po odniesionym zwycięstwie. Trzęsienie ziemi w 1283 roku zniszczyło około dwóch trzecich miasta, odkrywając jego komnaty oraz niszcząc kompletnie system nawodnień. Persowie pod dowództwem szacha Tahmaspa I najechali miasto w roku 1551, łupiąc je z wszystkiego, co cenne (m.in. z ikon). Zakończyło się to upadkiem monastyru, część mnichów została zabita, pozostali uciekli, pozostawiając Wardzię opuszczoną. (pl)
- Ва́рдзиа (груз. ვარძია) — пещерный монастырский комплекс XII—XIII веков на юге Грузии, в Джавахетии. Выдающийся памятник средневекового грузинского зодчества. Расположен в Аспиндзском районе края Самцхе-Джавахети, в долине реки Кура (Мтквари), примерно в 100 км к югу от города Боржоми, вблизи одноименного села. На протяжении 900 м вдоль левого берега Куры в отвесной туфовой стене горы (Медвежья) высечено до 600 помещений: церквей, часовен, жилых келий, кладовых, бань, трапезных, казнохранилищ, библиотек. Помещения комплекса уходят на 50 метров вглубь скалы и поднимаются на высоту в восемь этажей. Сохранились потайные ходы, связывавшие помещения, остатки водопровода и оросительной системы. В центре монастыря расположен главный храм в честь Успения Пресвятой Богородицы. Храм зального типа перекрыт коробовым сводом (на подпружных арках) и украшен пилястрами, на стенах — уникальные фресочные росписи (в том числе изображения царя Георгия III и царицы Тамар, 1180-е гг., мастер Георгий). Большую историко-художественную ценность имеют фрески Успения Божией Матери, Вознесения и Преображения. Ансамбль монастыря Вардзиа был создан в основном в 1156—1205 гг., в правление Георгия III и его дочери царицы Тамары. Расположенный на юго-западной границе Грузии, монастырь-крепость перекрывал ущелье реки Куры от вторжения иранцев и турок с юга. В ту пору все помещения монастыря были скрыты скалой, с поверхностью их соединяли лишь три подземных хода, через которые крупные отряды воинов могли появиться совершенно неожиданно для неприятеля. В 1193—1195, во время войны с турками-сельджуками, царица Тамара находилась со своим двором в Вардзиа. Здесь подвизался преподобный Иоанн Шавтели. Народная этимология объясняет происхождение названия «Вардзиа» следующей легендой. Однажды, когда царица Тамара была ещё маленькой девочкой, она играла со своим дядей в пещерах тогда ещё недостроенного монастыря. В какой-то момент мужчина потерял ребёнка из виду в лабиринтах пещер, и тогда малолетняя Тамара крикнула: «Я здесь, дядя!» (груз. «აქ ვარ, ძია», «Ак вар, дзиа!»). Царь Георгий III повелел сделать восклицание своей дочери названием монастыря. В 1283 в Самцхе произошло крупное землетрясение, в результате которого от скалы отделился и упал в Куру пласт породы толщиной до 15 метров. До двух третей комплекса было разрушено или сильно повреждено, многие помещения обнажились. Таким образом, Вардзиа утратил оборонное значение. В конце XIII — начале XIV веков, в правление самцхийского князя , монастырь восстанавливался и достраивался; в частности, снаружи была построена колокольня. В 1551 монастырь был захвачен и частично разрушен войсками персидского шаха Тахмаспа, а в конце XVI века захвачен турками. Турецкие воины заживо сожгли больных и обессиленных монахов прямо в помещении главного храма монастыря. Этот акт жестокости и варварства способствовал, однако, сохранению уникальных фресок храма — они были законсервированы под толстым слоем копоти. Впоследствии слой копоти рос благодаря кострам турецких пастухов, укрывавшихся зимой в пещерах монастыря. В 1828 Джавахетия была освобождена от турок русскими войсками. Спустя некоторое время православными греками в Вардзиа была возобновлена монастырская жизнь. В советскую эпоху монашество в Грузии было упразднено; в 1938 комплекс Вардзиа был объявлен музеем-заповедником. В 1980-е Патриарх-Католикос Грузии Илия II начал борьбу за возрождение монашеской жизни в Вардзиа. В конце 80-х он отслужил в монастыре первую Божественную Литургию. Ныне Вардзиа является действующим монастырём, хотя братия куда менее многочисленна, нежели в прежние века. В сентябре 2004 Министерством культуры, охраны памятников и спорта Грузии был проведён комплекс работ по реабилитации монастырского комплекса: восстановление отводящих систем, очистка верхней скалы комплекса, заполнение опасных трещин и остановка процесса их расширения, восстановление подпорок, удерживающих камни. В настоящее время пещерный монастырь Вардзиа является одной из главных туристических достопримечательностей южной Грузии. В 2005 был поставлен вопрос о включении комплекса в список Всемирного наследия ЮНЕСКО. В окрестностях Вардзии есть еще много других пещерных городов, ведь это место считалось священным издревле. Кроме пещерных городов, на возвышенностях, можно найти множество мегалитических построек, например рядом с селением Суло есть сразу три мегалитические постройки, а выше в горах, древнейшие мегалитические крепости Абули и Шаори. Есть еще Мгелис-Цихе (Волчья крепость), но она находится на турецкой стороне. Из пещерных городов, особо интересен Ванис Квабеби (Ванские пещеры), который, по неподтвержденным, но вполне вероятным данным, связывал с Вардзией 3-х километровый подземный проход. Вероятно, он обвалился в результате землетрясения. (ru)
- A cidade rupestre de Vardzia (em georgiano: ვარძია) é um mosteiro de cavernas cavadas nas rochas do Monte Erusheli no sul da Geórgia próximo da cidade de na margem esquerda do rio Kura (em georgiano: მტკვარი - Mtkvari). Foi fundado pela Rainha Tamara em 1185. Os persas comandados pelo Xá Tamaspe I invadiram o mosteiro em 1551, capturando todos os ícones importantes e acabando efetivamente com a vida do mosteiro. O mosteiro de Vardzia junto com a estão listados na lista de lugares propostos a serem Patrimônio Mundial da UNESCO . (pt)
- Vardzia (georgiska: ვარძია) är en klippstad i Samtsche-Dzjavachetien i södra Georgien. Staden byggdes som försvarsanläggning i slutet av 1100-talet under kung och instiftades som kloster år 1185 av drottning Tamar. Vardzia förstördes till stora delar under en jordbävning i slutet av 1200-talet. Idag är området ett byggnadsminne och är uppsatt som kandidat på Unescos världsarvslista. (sv)
- Вардзіа (груз. ვარძია) — печерний монастирський комплекс XII-XIII століть на півдні Грузії, в Джавахеті. Видатна пам'ятка середньовічної грузинської архітектури. Розташований в Аспіндзському районі провінції Самцхе-Джавахеті, в долині річки Кури (Мткварі), приблизно за 70 км на південь від міста Боржомі, поблизу . Протягом 900 м уздовж лівого берега Кури в прямовисній стіні туфової гори Ерушеті (Ведмежа) висічено до 600 приміщень: церков, каплиць, житлових келій, комор, бань, трапезних, казносховищ, бібліотек. Приміщення комплексу йдуть на 50 метрів углиб скелі і піднімаються на висоту у вісім поверхів. Збереглися потаємні ходи, що зв'язували приміщення, залишки водопроводу і зрошувальної системи. В центрі монастиря розташований головний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Храм зального типу перекритий коробовим склепінням (на підпружних арках) і прикрашений пілястрами, на стінах - унікальні фрескові розписи (у тому числі зображення царя Георгія III та цариці Тамар, 1180-і, майстер Георгій). Велику історико-художню цінність мають фрески Успіння Божої Матері, Вознесіння Господнього і Преображення Господа нашого Ісуса Христа. Ансамбль монастиря Вардзіа був створений в основному в 1156-1205 роках, за правління Георгія III і його дочки цариці Тамари. Розташований на південно-західному кордоні Грузії, монастир-фортеця перекривав ущелину річки Кури для вторгнення іранців і турків з півдня. У ту пору всі приміщення монастиря були приховані скелею, з поверхнею їх з'єднували лише три підземні ходи, через які великі загони воїнів могли з'явитися абсолютно несподівано для ворога. В 1193-1195 роках, під час війни з турками-сельджуками, цариця Тамара перебувала зі своїм двором у Вардзіа. Народна етимологія пояснює походження назви «Вардзіа» наступною легендою. Одного разу, коли цариця Тамара була ще маленькою дівчинкою, вона грала зі своїм дядьком в печерах тоді ще недобудованого монастиря. У якийсь момент чоловік втратив дитину з уваги в лабіринтах печер, і тоді малолітня Тамара крикнула: «Я тут, дядьку!» (груз. «აქ ვარ, ძია», «Ак вар, Дзіан!»). Цар Георгій III наказав зробити вигук своєї доньки назвою монастиря. 1283 року в Самцхе стався великий землетрус, в результаті якого від скелі відокремився і впав в Куру пласт породи товщиною до 15 метрів. До двох третин комплексу було зруйновано або сильно пошкоджено, багато приміщень оголилися. Таким чином, Вардзіа втратив оборонне значення. В кінці XIII — на початку XIV століть, у правління самцхійского князя Беки Джакелі, монастир відновлювався і добудовувався; зокрема, зовні була побудована дзвіниця. У 1551 монастир був захоплений і частково зруйнований військами перського шаха Тахмаспа, а в кінці XVI століття захоплений турками. Турецькі воїни заживо спалили хворих і знесилених ченців прямо в приміщенні головного храму монастиря. Цей акт жорстокості і варварства сприяв, однак, збереженню унікальних фресок храму — вони були законсервовані під товстим шаром кіптяви. Згодом шар кіптяви ріс завдяки вогнищам турецьких пастухів, що ховалися взимку в печерах монастиря. 1828 року Джавахетія була звільнена від турків російськими військами. Через деякий час православними греками в Вардзіа було відновлено монастирське життя. В радянську епоху чернецтво в Грузії було скасовано; 1938 року комплекс Вардзіа був оголошений музеєм-заповідником. В 1980-і роки Патріарх-Католикос Грузії Ілія II почав боротьбу за відродження чернечого життя в Вардзіа. В кінці 80-х він відслужив в монастирі першу Божественну Літургію. Нині Вардзіа є чинним монастирем, хоча братія куди менш численна, ніж у попередні століття. У вересні 2004 року Міністерством культури, охорони пам'ятників і спорту Грузії було проведено комплекс робіт з реабілітації монастирського комплексу: відновлення відвідних систем, очищення верхньої скелі комплексу, заповнення небезпечних тріщин і зупинка процесу їх розширення, відновлення підпор, що утримують камені. В даний час печерний монастир Вардзіа є однією з головних туристичних визначних пам'яток південної Грузії. В 2007 р. комплекс було включено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- فاردزيا هو موقع دير في كهف في جنوب جورجيا، تم التنقيب عنه من سفوح جبل إروشيتي على الضفة اليسرى لنهر كورا، على بعد ثلاثين كيلومترًا من أسبيندزا. كانت الفترة الرئيسية للبناء هي النصف الثاني من القرن الثاني عشر. تمتد الكهوف على طول المنحدر لنحو خمسمائة متر وما يصل إلى تسعة عشر طبقة. كان الدير مركزًا ثقافيًا مهمًا ومكانًا للأعمال الأدبية والفنية الهامة. تحتوي كنيسة دورميتيون رقاد السيدة، التي يعود تاريخها إلى ثمانينيات القرن الحادي عشر، خلال العصر الذهبي لتامار ورستافيلي، على سلسلة مهمة من اللوحات الجدارية. تم التخلي عن الموقع إلى حد كبير بعد السيطرة عليه من قبل العثمانيين في القرن السادس عشر. الآن جزء من محمية تراث الدولة، تم تقديم المنطقة الممتدة من فاردزيا-خرتفيزي لإدراجها في المستقبل في قائمة اليونسكو للتراث العالمي. (ar)
- Vardzia (gruzínsky ვარძია) je jeskynní klášterní město západně od města Achalkalaki v kraji (mchare) Samcche-Džavachetie, okrese . Město bylo vybudováno na levém břehu řeky Kury v Malém Kavkazu na jihu Gruzie ve 12. století ve stěně hory Erušetu. Pod skalním městem, v údolí řeky Kury, se nachází tradiční sirné lázně. (cs)
- Vardzia (en géorgien : ვარძია) est un ensemble monastique troglodytique du XIIe siècle, qui constitue un monument artistique culturel géorgien. Le site se situe au sud de la Géorgie, sur la montagne à la rive gauche du fleuve Mtkvari et à trente kilomètres d'Aspindza. Ce chef-d’œuvre est entouré d'un réseau de forteresses, pour être utilisé, à cette époque, comme point d'appui en cas d'attaque par le sud. Le site est proposé au patrimoine mondial de l'Unesco depuis 2007. (fr)
- Vardzia è un monastero scavato nel fianco del monte Erusheti, sulla riva sinistra del fiume Kura nel sud della Georgia nelle vicinanze di Aspindza. È stato fatto costruire dalla regina Tamara nel 1185. Nel 2007 è stata inserita tra i siti georgiani candidati all'ingresso nella lista dei patrimoni dell'umanità dell'UNESCO insieme alla fortezza di Khertvisi. (it)
- 바르지아(조지아어: ვარძია, 영어: Vardzia) 동굴 도시는 조지아 남부의 근교 므트크바리 강의 좌측 제방이 있는 산의 측면에 동굴들을 내어 구축한 이다. (ko)
- A cidade rupestre de Vardzia (em georgiano: ვარძია) é um mosteiro de cavernas cavadas nas rochas do Monte Erusheli no sul da Geórgia próximo da cidade de na margem esquerda do rio Kura (em georgiano: მტკვარი - Mtkvari). Foi fundado pela Rainha Tamara em 1185. Os persas comandados pelo Xá Tamaspe I invadiram o mosteiro em 1551, capturando todos os ícones importantes e acabando efetivamente com a vida do mosteiro. O mosteiro de Vardzia junto com a estão listados na lista de lugares propostos a serem Patrimônio Mundial da UNESCO . (pt)
- Vardzia (georgiska: ვარძია) är en klippstad i Samtsche-Dzjavachetien i södra Georgien. Staden byggdes som försvarsanläggning i slutet av 1100-talet under kung och instiftades som kloster år 1185 av drottning Tamar. Vardzia förstördes till stora delar under en jordbävning i slutet av 1200-talet. Idag är området ett byggnadsminne och är uppsatt som kandidat på Unescos världsarvslista. (sv)
- El monestir de Vardzia (en georgià: ვარძია) és un monestir del sud de Geòrgia, excavat en una cova als vessants de la muntanya d'Erusheti, a la riba esquerra del riu Kura, a trenta quilòmetres d'Aspindza. El període principal de construcció en fou la segona meitat del segle xii. Les coves s'estenen al llarg del penya-segat durant uns cinc-cents metres i fins a dinou. També és conegut com l'església de la Dormició, que data de la dècada del 1180 durant l'edat d'or de Tamara de Geòrgia i Xota Rustaveli; té una important sèrie de pintures murals. El lloc va ser abandonat en gran part després de la presa de possessió otomana al segle xvi. Actualment, part d'una reserva de patrimoni estatal, l'extensa zona de Vardzia- Khertvisi, ha estat presentada per a la seva futura inscripció a la Llista de (ca)
- Η Βάρτζια ( γεωργιανά: ვარძია) είναι μια τοποθεσία με μοναστήρια λαξευμένα σε σπήλαια, που βρίσκεται στις πλαγιές του όρους Ερουσέτι, στην αριστερή όχθη του ποταμού Κύρος, σε απόσταση 30 χλμ. από την Ασπίντζα, στη νότια Γεωργία. Η κύρια περίοδος κατασκευής ήταν το δεύτερο μισό του 12ου αιώνα. Τα σπήλαια εκτείνονται κατά μήκος του γκρεμού κατά περίπου 500 μ. και έως και 19 βαθμίδες. Η Εκκλησία της Κοίμησης, που χρονολογείται από τη δεκαετία του 1180 κατά τη χρυσή εποχή των Θαμάρ και Ρουσταβέλι, διαθέτει μια σημαντική σειρά από τοιχογραφίες. Μετά την κατάκτηση από τους Οθωμανούς τον 16ο αιώνα, η τοποθεσία ως επί το πλείστον εγκαταλείφθηκε. Τώρα, ως μέρος ενός αποθέματος κρατικής κληρονομιάς, η εκτεταμένη περιοχή της Βαρτζία- Κερτβίσι έχει προταθεί για να συμπεριληφθεί στον Κατάλογο με Μνημεί (el)
- La Kaverno-urbo de Vardzia (kartvele ვარძია) estas kavernomonaĥejo fosita en la flanko de la monto Eruŝeli en suda Kartvelio proksime de Aspindza. Ĝi estis fondita de la reĝino Tamara de Kartvelio en 1185. La monaĥejo estis konstruita kiel ŝirmejo kontraŭ la mongoloj kaj konsistis el ses mil loĝejoj en 13-etaĝa komplekso. La urbo inkludis preĝejon, tronsalonon, kaj kompleksan irigacian sistemon. La nura aliro al la komplekso estis tra kelkaj bone kaŝitaj tuneloj proksime de la rivero Mtkvari. (eo)
- Wardsia (georgisch ვარძია) ist eine Höhlenstadt westlich der Stadt Achalkalaki in der Munizipalität Aspindsa, in der Region Samzche-Dschawachetien im Süden Georgiens, im Kleinen Kaukasus, am linken Ufer der Mtkwari. Sie wurde im 12. Jahrhundert in einer Wand des Bergs Eruscheti erbaut. Das Kulturdenkmal wurde von Georgien 1993 für die Liste des UNESCO-Welterbes angemeldet. Unterhalb der Höhlenstadt, im Tal der Mtkwari, liegt ein traditionelles Schwefelbad. (de)
- Vardzia es un monasterio medieval excavado en una montaña rocosa del sur de Georgia, en la región de Samtsje-Yavajeti, junto al . Justo en el medio de Georgia. La población más cercana es Aspindza (13 km). Vardzia, junto con la cercana fortaleza de Khertvisi (o Jervitsi), ha sido presentada como candidata a formar parte de la lista del Patrimonio de la Humanidad de la UNESCO. (es)
- Vardzia (Georgian: ვარძია [vɑɾdziɑ]) is a cave monastery site in southern Georgia, excavated from the slopes of the Erusheti Mountain on the left bank of the Kura River, thirty kilometres from Aspindza. The main period of construction was the second half of the twelfth century. The caves stretch along the cliff for some five hundred meters and in up to nineteen tiers. The monastery was an important cultural center, a place of significant literary and artistic work. (en)
- De grotstad Vardzia (Georgisch:ვარძია) is een grotklooster aan de zijkant van de Erusjeli in het zuiden van Georgië in de buurt van Aspindza op de linkeroever van de rivier Mtkvari. Het werd gesticht door koningin Tamar in 1185. Het klooster werd gebouwd als bescherming tegen de Mongolen en bestond uit meer dan zesduizend appartementen in dertien verdiepingen. De stad omvatte een kerk, een troonzaal en een complex irrigatiesysteem met bewaterde terrasvormige landbouwgronden. De enige toegang tot het complex was door de enkele goed verborgen tunnels in de buurt van de Koera. (nl)
- Wardzia (gruz.: ვარძია) – skalne miasto-klasztor usytuowane na zboczu góry w południowej Gruzji, niedaleko miasta Aspindza. Wardzię zaczęto budować za panowania Jerzego III w 1185 roku, natomiast ukończono – pod rządami jego córki, królowej Tamary. W Wardzii królowa Tamara błogosławiła swoją armię przed walką z sułtanem Rukhuddinem, a także witała Dawida Sosłana i jego armię po odniesionym zwycięstwie. Trzęsienie ziemi w 1283 roku zniszczyło około dwóch trzecich miasta, odkrywając jego komnaty oraz niszcząc kompletnie system nawodnień. (pl)
- Ва́рдзиа (груз. ვარძია) — пещерный монастырский комплекс XII—XIII веков на юге Грузии, в Джавахетии. Выдающийся памятник средневекового грузинского зодчества. Расположен в Аспиндзском районе края Самцхе-Джавахети, в долине реки Кура (Мтквари), примерно в 100 км к югу от города Боржоми, вблизи одноименного села. В 1828 Джавахетия была освобождена от турок русскими войсками. Спустя некоторое время православными греками в Вардзиа была возобновлена монастырская жизнь. (ru)
- Вардзіа (груз. ვარძია) — печерний монастирський комплекс XII-XIII століть на півдні Грузії, в Джавахеті. Видатна пам'ятка середньовічної грузинської архітектури. Розташований в Аспіндзському районі провінції Самцхе-Джавахеті, в долині річки Кури (Мткварі), приблизно за 70 км на південь від міста Боржомі, поблизу . 1828 року Джавахетія була звільнена від турків російськими військами. Через деякий час православними греками в Вардзіа було відновлено монастирське життя. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
