| dbo:abstract
|
- L'energia del punt zero és l'energia més baixa possible que pot tenir un sistema mecànic quàntic. A diferència de la mecànica clàssica, els sistemes quàntics fluctuen constantment en el seu estat d’energia més baix, tal com es descriu pel principi d’incertesa de Heisenberg. A més dels àtoms i les molècules, l'espai buit té aquestes propietats. Segons la teoria quàntica de camps, l'univers es pot pensar no com a partícules aïllades sinó com a camps fluctuants continus: camps de matèria, els quanta dels quals són fermions (és a dir, leptons i quarks), i , els quanta dels quals són bosons (per exemple, fotons i gluons). Tots aquests camps tenen energia del punt zero. Aquests camps fluctuants del punt zero condueixen a una mena de reintroducció d'un èter a la física, ja que alguns sistemes poden detectar l'existència d'aquesta energia; tanmateix, aquest èter no es pot considerar com un mitjà físic si vol ser invariància de Lorentz de manera que no hi hagi contradicció amb la teoria de la relativitat especial d'Einstein. Actualment, la física no té un model teòric complet per entendre l'energia del punt zero; en particular, la discrepància entre l'energia del buit teoritzada i l'observada és una font de gran controvèrsia. Els físics Richard Feynman i John Wheeler van calcular que la radiació del punt zero del buit era un ordre de magnitud superior a l'energia nuclear, amb una sola bombeta que contenia prou energia per bullir tots els oceans del món. Tanmateix, segons la teoria de la relativitat general d'Einstein, qualsevol energia d'aquest tipus gravitaria i l'evidència experimental de l'expansió de l'univers, l'energia fosca i l'efecte Casimir mostra que aquesta energia és excepcionalment feble. Una proposta popular que intenta abordar aquest problema, és dir que el té una energia negativa del punt zero, mentre que el camp bosònic té energia positiva del punt zero i, per tant, aquestes energies d’alguna manera es cancel·len. Aquesta idea seria certa si la supersimetria fos una simetria de la natura exacta; tanmateix, el LHC del CERN no ha trobat fins ara cap prova que ho avali. A més, se sap que si la supersimetria és vàlida, és com a màxim una simetria trencada, només a les energies molt altes, i actualment ningú no ha estat capaç de mostrar una teoria on es produeixin cancel·lacions de baixa energia del punt zero en l'univers observable. Aquesta discrepància es coneix com el i és un dels majors misteris no resolts de la física. Molts físics creuen que «el buit és la clau per a una comprensió completa de la natura». (ca)
- طاقة النقطة-صفر في جملة كمومية ما مثل حالة ( أو ) ندعو القيمة الدنيا الممكنة للطاقة بطاقة النقطة صفر.وفقا للفيزياء الكلاسيكية، لا يمكن للطاقة الحركية في حالة جسيم ضمن صندوق أو حالة الهزاز التوافقي أن تكون صفرا إلا إذا كانت قيمة السرعة صفرا.إلا أن نظرية الكم مع مبدأ الارتياب تنص على عدم قدرتنا على تحديد كلا من السرعة والموضع بدقة في نفس الوقت فتحديد قيمة السرعة بدقة يقتضي ارتيابا في الموضع غير محدود، هذا يقتضي ان نتخلى عن شرط الحفاظ على الجسيم ضمن الصندوق أو القبول بالحصول على طاقة كامنة جديدة في حالة الهزاز التوافقي.لحل هذه المعضلة تقدم نظرية الكم حلا يقضي بمنع السرعة الدنيا من أن تأخذ القيمة صفر، وبالتالي منع الطاقة الدنيا من أن تأخذ القيمة صفر. (ar)
- Η ενέργεια του κενού ή ενέργεια του μηδενικού σημείου (Zero Point Energy) είναι η ελάχιστη ενέργεια την οποία είναι δυνατό να κατέχει ένα σύστημα σε κβαντικό επίπεδο και συμβαίνει στο απόλυτο μηδέν. Στην κοσμολογία, η ενέργεια του κενού θεωρείται ότι είναι η πηγή της κοσμολογικής σταθεράς. Πειραματική απόδειξη της ύπαρξης της ενέργειας του κενού, αποτελεί το περίφημο . (el)
- Die Nullpunktsenergie (auch Grundzustandsenergie oder Vakuumenergie oder Quantenvakuum) ist die Differenz zwischen der Energie, die ein quantenmechanisches System im Grundzustand besitzt, und dem Energieminimum, welches das System hätte, wenn man es klassisch beschreiben würde. In thermodynamischen Systemen, die Energie mit ihrer Umgebung austauschen, ist die Nullpunktsenergie damit auch gleich der Energie des Systems am absoluten Temperaturnullpunkt. (de)
- Zero-puntuko energia (ZPE) sistema mekaniko kuantiko batek izan dezakeen energia txikiena da. Mekanika klasikoan ez bezala, sistema kuantikoek etengabe fluktuatzen dute energia-egoerarik baxuenean Heisenberg-en ziurgabetasun printzipioak deskribatzen duen moduan. Atomoez eta molekulez gain, hutseko espazio hutsak propietate horiek ere baditu. Kuantikaren eremu-teoriaren arabera, unibertsoa ez da partikula isolatuen multzotzat hartu behar, baizik eta eremu jarraitu eta fluktuatzailetzat: materia eremuak, zeinen fermioiak diren (hau da, leptoiak eta quarkak); eta , zeinen kuantuak bosoiak diren (adibidez, fotoiak eta gluoiak). Eremu horiek guztiek zero-puntuko energia dute. Zero-puntuko eremu fluktuatzaile hauek eterraren birsartzea ekar dezakete, sistema batzuek energia hori badagoela hauteman baitezakete. Hala ere, eter hori, Lorentz inbariantea izango bada, ezin da ingurune fisiko gisa ulertu, Einsteinen erlatibitate bereziaren teoriarekin kontraesanik ez egoteko. Gaur egun, fisikak ez du zero-puntuko energia ulertzeko eredu teoriko osaturik; bereziki, teorizatutako eta behatutako huts-energiaren arteko desadostasuna eztabaida handien iturri da. Richard Feynman eta John Wheeler fisikariek hutsaren zero-puntuko erradiazioa energia nuklearra baino magnitude ordena handiagoa zela kalkulatu zuten, bonbilla bakar batek munduko ozeano guztiak irakiteko adina energia baitzuen. Hala ere, Einstein-en erlatibitate orokorraren teoriaren arabera, horrelako energiak grabitatuko luke. Ordea, unibertsoaren hedapenaren, energia ilunaren eta Casimir efektuaren ebidentzia esperimentalek energia hori oso ahula dela erakusten dute. Gai honi aurre egiten saiatzen den proposamen ezagun bat zero-puntuko energia negatiboa duela esatean datza zero-puntuko energia positiboa duen bitartean. Beraz, teoria horrek dio energia horiek nolabait elkar baliogabetzen dutela. Ideia hori egia izango litzateke supersimetria zehatza izango balitz; hala ere, CERNeko LHCk orain arte ez du horren frogapenik aurkitu. Gainera, jakina da supersimetria baliagarria bada, gehienez dela, alegia, bakarrik da baliagarria oso energia altuetan, eta inork ezin izan duela teoriarik erakutsi non zero-puntuko ezeztapenak gertatzen diren energia baxuko unibertsoan eta inork ezin izan duela teoriarik atera non zero-puntuko ezeztapenak gaur egun dugun energia baxuko unibertsoan azal daitezkeen. Desadostasun horri konstante kosmologikoaren arazoa deritzo handienetako bat da. Fisikari askoren ustez, "natura guztiz ulertzeko giltza hutsean dago". (eu)
- La energía del punto cero es, en física, la energía más baja que un sistema físico mecano-cuántico puede poseer, y es la energía del estado fundamental del sistema. El concepto de la energía del punto cero fue propuesto por Albert Einstein y Otto Stern en 1913, y fue llamada en un principio "energía residual". La expresión es una traducción del alemán Nullpunktsenergie. Todos los sistemas mecano-cuánticos tienen energía de punto cero. La expresión surge como referencia al estado base del oscilador armónico cuántico y sus oscilaciones nulas.[cita requerida] En la teoría cuántica de campos, es un sinónimo de la energía del vacío o de la energía oscura, una cantidad de energía que se asocia con la vacuidad del espacio vacío. En cosmología, la energía del vacío es tomada como la base para la constante cosmológica. A nivel experimental, la energía del punto cero genera el efecto Casimir, y es directamente observable en dispositivos nanométricos. Debido a que la energía del punto cero es la energía más baja que un sistema puede tener, no puede ser eliminada de dicho sistema. Un término relacionado es el campo del punto cero que es el estado de energía más bajo para un campo, su estado base, que no es cero. (es)
- Sa mheicnic chandamach, an t-íosluach neamhnialasach fuinnimh ag staid chandamach. An fuinneamh fuílligh nuair a laghdaítear an teocht i dtreo an dearbhnialais. Iarmhairt phrionsabal éiginnteachta Heisenberg. (ga)
- Energi titik nol (bahasa Inggris: zero-point energy), juga dikenal sebagai energi titik nol vakum kuantum, Energi titik nol adalah energi terendah yang mungkin dimiliki sistem mekanika kuantum; Energi titik nol adalah energi dari keadaan dasarnya. Semua sistem mekanika kuantum mengalami fluktuasi bahkan dalam keadaan dasarnya dan memiliki energi titik nol yang terkait, efek dari sifat seperti gelombannya. Prinsip ketidakpastian mensyaratkan bahwa setiap sistem fisik memiliki energi titik nol yang lebih dari minimum kapasitas klasiknya dengan baik. Hal ini menyebabkan gerakan bahkan pada suhu nol mutlak.Misalnya, helium cair tidak membeku dalam kondisi atmosfer normal pada suhu berapapun karena energi titik nolnya. Konsep energi titik nol telah dikembangkan di Jerman oleh Albert Einstein dan Otto Stern pada tahun 1913,sebagai istilah koreksi yang ditambahkan ke rumus berbasis nol (zero-grounded) oleh Max Planck pada tahun 1900. Istilah energi titik nol berasal dari bahasa Jerman Nullpunktsenergie. Bentuk lain dari istilah Jerman ini adalah Nullpunktenergie (tanpa "s"). Tenaga vakum adalah tenaga titik sifat bagi semua medan di angkasa, yang di dalam Model Standard melibatkan medan elektromagnetik, bidang pengukur lainnya, dan . Ini adalah energi ruang hampa, yang dalam teori medan kuantum didefinisikan bukan sebagai ruang kosong, tetapi sebagai keadaan dasar medan. Dalam kosmologi, tenaga vakum mungkin adalah salah satu penjelasan bagi pemalar kosmologi. Istilah yang berkaitan ialah medan titik sifar, iaitu keadaan tenaga terendah suatu medan. (in)
- L'énergie du point zéro est la plus faible énergie possible qu'un système physique quantique puisse avoir ; cela correspond à son énergie quand il est dans son état fondamental, c'est-à-dire lorsque toute autre forme d'énergie a été retirée. Tous les systèmes mécaniques quantiques subissent des fluctuations même quand ils sont à leur état fondamental (auquel est associée une énergie du point zéro), une conséquence de leur nature ondulatoire. Le principe d'incertitude implique que chaque système physique possède un point zéro pour son énergie, supérieure au minimum de son puits de potentiel classique. Aux échelles macroscopiques, cette énergie est négligeable car les fluctuations s'annulent sur de grands volumes. Cette énergie possède cependant des effets physiques microscopiques comme l'effet Casimir, l'émission spontanée de photons par des atomes, la création de paires de particules/antiparticules, ou une agitation minimale des molécules. Ceci implique notamment que la température du zéro absolu ne peut être atteinte microscopiquement, à cause de l'agitation minimale de la matière ou l'existence d'une énergie de point zéro.Cela entraîne du mouvement même au zéro absolu. Par exemple, l'hélium liquide ne gèle pas sous la pression atmosphérique, quelle que soit la température, à cause de son énergie du point zéro. Le concept d'énergie du point zéro a été développé par Max Planck en Allemagne en 1911 comme terme correcteur ajouté à l'équation de sa théorie quantique originale datant de 1900. Le terme énergie du point zéro est une traduction du mot allemand « Nullpunktsenergie ». L'énergie du vide est le cas particulier où le « système physique » est vide. (fr)
- 영점 에너지(零點 - , 영어: zero-point energy, ZPE) 또는 양자 진공 영점 에너지(영어: quantum vacuum zero-point energy)는 양자역학계가 가질 수 있는 가장 낮은 에너지로, 그 계의 바닥 상태의 에너지이다. 양자역학계는 그 파동적 성질로 말미암아 바닥상태에서도 동요하며 이에 따른 영점 에너지를 갖는다. 불확정성 원리에 따르면 모든 물리계는 고전역학에 따른 퍼텐셜 우물의 최솟값보다 큰 영점 에너지를 가져야 한다. 이로 인하여 절대영도에서도 운동이 일어날 수 있게 된다. 예컨대 액체 헬륨은 대기압하에서 아무리 온도가 떨어져도 얼지 않는데, 이것이 바로 영점 에너지 때문이다. (ko)
- Zero-point energy (ZPE) is the lowest possible energy that a quantum mechanical system may have. Unlike in classical mechanics, quantum systems constantly fluctuate in their lowest energy state as described by the Heisenberg uncertainty principle. Therefore, even at absolute zero, atoms and molecules retain some vibrational motion. Apart from atoms and molecules, the empty space of the vacuum also has these properties. According to quantum field theory, the universe can be thought of not as isolated particles but continuous fluctuating fields: matter fields, whose quanta are fermions (i.e., leptons and quarks), and force fields, whose quanta are bosons (e.g., photons and gluons). All these fields have zero-point energy. These fluctuating zero-point fields lead to a kind of reintroduction of an aether in physics since some systems can detect the existence of this energy. However, this aether cannot be thought of as a physical medium if it is to be Lorentz invariant such that there is no contradiction with Einstein's theory of special relativity. The notion of a zero-point energy is also important for cosmology, and physics currently lacks a full theoretical model for understanding zero-point energy in this context; in particular, the discrepancy between theorized and observed vacuum energy in the universe is a source of major contention. Physicists Richard Feynman and John Wheeler calculated the zero-point radiation of the vacuum to be an order of magnitude greater than nuclear energy, with a single light bulb containing enough energy to boil all the world's oceans. Yet according to Einstein's theory of general relativity, any such energy would gravitate, and the experimental evidence from the expansion of the universe, dark energy and the Casimir effect shows any such energy to be exceptionally weak. A popular proposal that attempts to address this issue is to say that the fermion field has a negative zero-point energy, while the boson field has positive zero-point energy and thus these energies somehow cancel each other out. This idea would be true if supersymmetry were an exact symmetry of nature; however, the LHC at CERN has so far found no evidence to support it. Moreover, it is known that if supersymmetry is valid at all, it is at most a broken symmetry, only true at very high energies, and no one has been able to show a theory where zero-point cancellations occur in the low-energy universe we observe today. This discrepancy is known as the cosmological constant problem and it is one of the greatest unsolved mysteries in physics. Many physicists believe that "the vacuum holds the key to a full understanding of nature". (en)
- De nulpuntsenergie van een kwantummechanisch systeem is de energie van zijn grondtoestand. Zij is het gevolg van het onzekerheidsprincipe van Heisenberg, dat voorschrijft dat de impuls en de positie van een deeltje niet tegelijkertijd precies bepaald kunnen worden. De nulpuntsenergie werd al eerder in 1913 voorgesteld door Albert Einstein en Otto Stern. (nl)
- 零点エネルギー（れいてんエネルギー、英: zero-point energy, ZPE）とは、量子力学の系における最も低いエネルギーであり、基底状態のエネルギーと言いかえることもできる。ゼロ点エネルギーともいう。すべての粒子は波動性を持っており、粒子として存在する限り、その波長と振動数はゼロにはならない。その結果として、どんなに冷却しても全てのエネルギーを失わない。たとえば、液体ヘリウムは零点エネルギーの影響で、大気圧中ではどんなにエネルギーを奪っても固体になることはない。 零点エネルギーの考えは、1913年のドイツにおいて、アルバート・アインシュタインとオットー・シュテルンによって生み出された。この考えは1900年に書かれたマックス・プランクの式を元にしている。 (ja)
- In fisica, l'energia di punto zero (in inglese, zero-point energy, ZPE) è il più basso livello energetico possibile in un sistema quantistico. (it)
- Energia punktu zerowego – w mechanice kwantowej najniższa możliwa energia jaką może przyjąć układ kwantowy. W nierelatywistycznej mechanice kwantowej wszystkie układy kwantowe posiadają energię punktu zerowego. Jeśli rozpatrywanym układem jest próżnia kwantowa, to energię punktu zerowego nazywa się energią próżni. Termin ten pojawił się, gdy obliczenia wykazały, że modelowy, punktowy kwantowy oscylator harmoniczny musi posiadać pewną minimalną energię, nawet jeśli nie opisuje żadnego zjawiska związanego z transportem masy lub energii. Oznacza to, że pewna minimalna energia musi być przypisana do każdego punktu próżni. W kosmologii przeważnie przyjmuje się, że wartość energii próżni decyduje o wartości stałej kosmologicznej. W 1900 roku Max Planck wyprowadził wzór na energię pojedynczego emitera energii w postaci promieniowania elektromagnetycznego: gdzie: h – stała Plancka, ν – częstotliwość, k – stała Boltzmanna, T – temperatura absolutna. W 1913 roku, wychodząc z powyższego wzoru, Albert Einstein i Otto Stern zasugerowali po raz pierwszy możliwość istnienia energii, którą mają wszystkie oscylatory kwantowe w temperaturze zera bezwzględnego. Początkowo nadano jej nazwę residual energy, a następnie Nullpunktenergie (z niemieckiego). Ostatecznie przyjęto termin zero-point energy (energia punktu zerowego). Naukowcy przeprowadzili analizę ciekłego wodoru, który pomimo bardzo niskiej temperatury nie zamarza do postaci ciała stałego. Na podstawie znajomości ciepła właściwego wodoru w temperaturach bliskich 0 K doszli do wniosku, że energię atomu wodoru najlepiej wyraża wzór: Z równania tego, po ekstrapolacji do temperatury 0 K, wynika, że w temperaturze zera bezwzględnego energia wynosi ½hν. Istnienie energii próżni zostało potwierdzone eksperymentalnie przez zaobserwowanie efektu Casimira. Innymi doświadczalnymi dowodami są: emisja spontaniczna światła (fotonów) przez atomy i nukleony, przesunięcie Lamba. Ze względu na to, że z obliczeń wywodzących się z różnych kwantowych teorii pola uzyskuje się rozbieżne wartości energii próżni i nie ma aktualnie możliwości bezpośredniego jej zmierzenia, jej rzeczywista wartość jest aktualnie nieznana. Zagadnienie, dlaczego stała kosmologiczna ma znacznie mniejszą wartość niż to wynika z obliczeń energii próżni, stanowi nierozwiązany problem współczesnej fizyki, nad którym pracuje wielu fizyków kwantowych. Istnienie energii próżni stanowi kanwę dla rozmaitych urządzeń opisywanych w twórczości science fiction i spotykanych w grach komputerowych. Na wykorzystaniu energii próżni opiera się też kilkanaście koncepcji z ruchu wynalazczego zwanego wolną energią. (pl)
- Em física, a Energia de Ponto Zero veio à tona a partir do trabalho de Max Planck em 1912. Planck procurava rederivar a expressão para o espectro da energia emitida por um corpo negro, de um modo diferente do que havia sido feito em 1900. Assim, no limite de temperatura zero, a energia mínima para um oscilador de Planck não seria zero, mas sim meio quantum, e foi denominada Energia de Ponto Zero. Essa é a energia mais baixa possível, em termos de Mecânica Quântica, que um sistema físico pode possuir no estado fundamental. Tal conceito foi também proposto por Albert Einstein e Otto Stern em 1913, tendo sido originalmente denominada de "energia residual" ('Nullpunktsenergie'), além de diversos outros artigos que foram publicados com o intuito de discutir sua existência e implicações, contudo nenhum desses trabalhos obteve tal energia como consequência de algum princípio fundamental. Antes de a Mecânica Quântica ser desenvolvida como um modelo para explicar o comportamento das partículas atômicas e subatômicas, os cientistas acreditavam que todos os átomos parariam de se movimentar quando atingissem o zero absoluto. Mas mesmo nessa temperatura, os átomos, e por consequência as moléculas, retém a Energia de Ponto Zero, a menor que um sistema pode ter. Somente em 1925 ela surgiu, naturalmente, da Teoria de Werner Heisenberg para a Mecânica Quântica. Em 1948, Hendrik Casimir utilizou-a para derivar explicitamente as forças de atração entre duas placas neutras e perfeitamente condutoras alocadas no vácuo, o que veio a ser chamado de Efeito Casimir. A energia no vácuo do espaço é considerada uma forma de energia de ponto zero, também descrita como 'terra' ou 'estado estacionário'. Contudo, sua existência é bastante controversa, Steven Weinberg demonstrou que ela é incompatível com alguns aspectos da cosmologia, no que diz respeito a constante cosmológica. Portanto, sua existência ainda é uma dúvida para os cientistas da atualidade. (pt)
- Nollpunktsenergi är den lägsta möjliga energi som ett kvantmekaniskt fysikaliskt system kan ha och det är energin i systemets grundtillstånd. Detta begrepp lades först fram av Albert Einstein och Otto Stern år 1913. Uttrycket nollpunktsenergi kommer från det tyska Nullpunktsenergie. Alla kvantmekaniska system har en nollpunktsenergi. Uttrycket nämns ofta i samband med nollsvängningar i kvantharmoniska oscillatorers grundtillstånd. I kvantfältteori är det en synonym till , energimängden som förknippas med vakuumet i det tomma rummet. I fysikalisk kosmologi är vakuumenergien upphov till den kosmologiska konstanten. Eftersom nollpunktsenergin är den lägsta energin som ett system kan ha, kan denna energi inte avlägsnas från systemet. Ett uttryck som hör ihop med detta är , som är den lägsta energinivån hos ett fysikaliskt fält, tilldömas grundtillståndet, som är skilt från noll. Redan genom definitionen har konceptet nollpunktsenergi lett till att många har undersökt om det är möjligt att dra ut «fri energi» från vakuum. Flera så kallade har föreslagits som hävdas utnyttja idén. (sv)
- Нулева́я эне́ргия, или эне́ргия нулево́й то́чки (англ. zero-point energy), — минимальный уровень энергии, который может иметь данная квантовомеханическая система. Состояние таковой системы называется основным. В классической механике частица может находиться в точке, отвечающей минимуму потенциальной энергии и иметь нулевую кинетическую энергию. В этом случае частица находится в состоянии устойчивого равновесия и имеет минимальную энергию, равную потенциальной энергии в точке равновесия. В квантовой механике действует соотношение неопределённостей, поэтому частица не может находиться в одной определённой точке и одновременно иметь нулевую кинетическую энергию. Концепция нулевой энергии была разработана в Германии группой физиков, в том числе Максом Планком (1911), Альбертом Эйнштейном и Отто Штерном (1913). В 1916 году Вальтер Нернст предположил, что вакуумное пространство заполнено нулевым электромагнитным излучением. Термин нулевая энергия происходит от немецкого Nullpunktenergie. Нулевая энергия иногда используется как синоним для энергии вакуума. В космологии вакуумная энергия является одним из возможных объяснений космологической постоянной. Изменение нулевой энергии как границы области вакуумного перемещения приводит к эффекту Казимира, который наблюдается в . (ru)
- 零點能量（可簡稱零點能）在物理學中是量子力學所描述的物理系統會有的最低能量，此時系統所處的態稱為基態；所有量子力學系統都有零點能量。這個辭彙起源於量子諧振子處在基態時，量子數為零的考量。 在量子場論中，這個辭彙和真空能量是等義詞，指空無一物的空間仍有一定能量存在，對一些系統可以造成擾動，並且導致一些量子電動力學會出現的現象，例如蘭姆位移與卡西米爾效應；它的效應可在納米尺度的元件直接觀測得到。 在宇宙論中，真空能量被視為宇宙常數的來源，與造就宇宙加速膨脹的暗能量相關。 因為零點能量是一系統可能持有的最低能量，因此此項能量是無法自系統移除。儘管如此，零點能量的概念以及自真空汲取「免費能量」的可能性引起業餘發明者的注目，許多「永動機」或稱「免費能量裝置」等提案都運用這項概念來解釋，但由於從較低或相同的能量狀態之中汲取能量違反了熱力學第二定律並造成熵的降低，運用零點能量被科學界認為是不可能的。這項熱潮以及相伴的趣味理論詮釋促成了大眾文化中「零點能量」概念的成長，常出現在科幻書刊、遊戲、電影等處。 (zh)
- Нулевы́е колебáния — флуктуации квантовой системы в основном состоянии, наинизшем по энергии, обязанные своим существованием принципу неопределённости. Впервые были обнаружены при квантовании гармонических осцилляторов, и обычно термин используется по отношению к системам, представимым как их совокупность, например, к свободным квантовым полям. Различают нулевые колебания вакуума и нулевые колебания атомов конденсированной среды, устанавливающиеся после «выморожения» нормальных тепловых колебаний кристаллической решётки. Таким образом, энергия нулевых колебаний есть не что иное, как энергия основного состояния системы. Энергия нулевого колебания одного осциллятора равна где — постоянная Планка, — частота нулевого колебания. Этой же формулой определяется и энергия нулевых колебаний физического вакуума, которая называется нулевой энергией. Формально суммарная энергия нулевых колебаний конечного объёма физического вакуума бесконечна, однако с точки зрения квантовой механики её практически невозможно использовать, хотя она приводит к тонким эффектам типа лэмбовского сдвига и эффекта Казимира. (ru)
- Нульова енергія (рос. нулевая энеpгия, англ. zero-point energy)
* 1. Мінімально можлива енергія для атома або молекули, передбачувана квантовою механікою. Електрони рухаються, а зв'язки коливаються навіть при абсолютному нулі.
* 2. Найнижча енергiя коливань осцилятора чи системи осциляторів при температурі 0 К. (uk)
- Нульові коливання — зумовлені принципом невизначеності коливання квантовомеханічної системи у стані з мінімальною енергією. Згідно з принципом невизначеності координату й імпульс неможливо визначити одночасно. Це твердження позначається на основному стані квантовомеханічної системи. У класичній фізиці стан із найменшою енергією відповідає непорушним частинкам, кінетична енергія яких дорівнює нулю. В квантовій механіці рівну нулю кінетичну енергію може мати лише вільна частинка, при цьому її місце перебування згідно з принципом невизначеності неможливо визначити жодним способом. Така частка була б розмазана по всьому Всесвіті. Якщо місцеперебування частинки обмежене в просторі якоюсь взаємодією, то, відповідно, з'являється невизначеність її імпульсу. , а отже імпульс частинки не дорівнює нулю. Квантовомеханічна частинка не може застигнути в якійсь точці простору. Вона обов'язково повинна коливатися навколо точки, де її потенціальна енергія має мінімум. Для гармонічного осцилятора енергія нульових коливань дорівнює , де ω - власна частота осцилятора, а - приведена стала Планка. Поняття про нульові коливання відіграє велику роль у визначенні стану вакууму. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- طاقة النقطة-صفر في جملة كمومية ما مثل حالة ( أو ) ندعو القيمة الدنيا الممكنة للطاقة بطاقة النقطة صفر.وفقا للفيزياء الكلاسيكية، لا يمكن للطاقة الحركية في حالة جسيم ضمن صندوق أو حالة الهزاز التوافقي أن تكون صفرا إلا إذا كانت قيمة السرعة صفرا.إلا أن نظرية الكم مع مبدأ الارتياب تنص على عدم قدرتنا على تحديد كلا من السرعة والموضع بدقة في نفس الوقت فتحديد قيمة السرعة بدقة يقتضي ارتيابا في الموضع غير محدود، هذا يقتضي ان نتخلى عن شرط الحفاظ على الجسيم ضمن الصندوق أو القبول بالحصول على طاقة كامنة جديدة في حالة الهزاز التوافقي.لحل هذه المعضلة تقدم نظرية الكم حلا يقضي بمنع السرعة الدنيا من أن تأخذ القيمة صفر، وبالتالي منع الطاقة الدنيا من أن تأخذ القيمة صفر. (ar)
- Η ενέργεια του κενού ή ενέργεια του μηδενικού σημείου (Zero Point Energy) είναι η ελάχιστη ενέργεια την οποία είναι δυνατό να κατέχει ένα σύστημα σε κβαντικό επίπεδο και συμβαίνει στο απόλυτο μηδέν. Στην κοσμολογία, η ενέργεια του κενού θεωρείται ότι είναι η πηγή της κοσμολογικής σταθεράς. Πειραματική απόδειξη της ύπαρξης της ενέργειας του κενού, αποτελεί το περίφημο . (el)
- Die Nullpunktsenergie (auch Grundzustandsenergie oder Vakuumenergie oder Quantenvakuum) ist die Differenz zwischen der Energie, die ein quantenmechanisches System im Grundzustand besitzt, und dem Energieminimum, welches das System hätte, wenn man es klassisch beschreiben würde. In thermodynamischen Systemen, die Energie mit ihrer Umgebung austauschen, ist die Nullpunktsenergie damit auch gleich der Energie des Systems am absoluten Temperaturnullpunkt. (de)
- Sa mheicnic chandamach, an t-íosluach neamhnialasach fuinnimh ag staid chandamach. An fuinneamh fuílligh nuair a laghdaítear an teocht i dtreo an dearbhnialais. Iarmhairt phrionsabal éiginnteachta Heisenberg. (ga)
- 영점 에너지(零點 - , 영어: zero-point energy, ZPE) 또는 양자 진공 영점 에너지(영어: quantum vacuum zero-point energy)는 양자역학계가 가질 수 있는 가장 낮은 에너지로, 그 계의 바닥 상태의 에너지이다. 양자역학계는 그 파동적 성질로 말미암아 바닥상태에서도 동요하며 이에 따른 영점 에너지를 갖는다. 불확정성 원리에 따르면 모든 물리계는 고전역학에 따른 퍼텐셜 우물의 최솟값보다 큰 영점 에너지를 가져야 한다. 이로 인하여 절대영도에서도 운동이 일어날 수 있게 된다. 예컨대 액체 헬륨은 대기압하에서 아무리 온도가 떨어져도 얼지 않는데, 이것이 바로 영점 에너지 때문이다. (ko)
- De nulpuntsenergie van een kwantummechanisch systeem is de energie van zijn grondtoestand. Zij is het gevolg van het onzekerheidsprincipe van Heisenberg, dat voorschrijft dat de impuls en de positie van een deeltje niet tegelijkertijd precies bepaald kunnen worden. De nulpuntsenergie werd al eerder in 1913 voorgesteld door Albert Einstein en Otto Stern. (nl)
- 零点エネルギー（れいてんエネルギー、英: zero-point energy, ZPE）とは、量子力学の系における最も低いエネルギーであり、基底状態のエネルギーと言いかえることもできる。ゼロ点エネルギーともいう。すべての粒子は波動性を持っており、粒子として存在する限り、その波長と振動数はゼロにはならない。その結果として、どんなに冷却しても全てのエネルギーを失わない。たとえば、液体ヘリウムは零点エネルギーの影響で、大気圧中ではどんなにエネルギーを奪っても固体になることはない。 零点エネルギーの考えは、1913年のドイツにおいて、アルバート・アインシュタインとオットー・シュテルンによって生み出された。この考えは1900年に書かれたマックス・プランクの式を元にしている。 (ja)
- In fisica, l'energia di punto zero (in inglese, zero-point energy, ZPE) è il più basso livello energetico possibile in un sistema quantistico. (it)
- 零點能量（可簡稱零點能）在物理學中是量子力學所描述的物理系統會有的最低能量，此時系統所處的態稱為基態；所有量子力學系統都有零點能量。這個辭彙起源於量子諧振子處在基態時，量子數為零的考量。 在量子場論中，這個辭彙和真空能量是等義詞，指空無一物的空間仍有一定能量存在，對一些系統可以造成擾動，並且導致一些量子電動力學會出現的現象，例如蘭姆位移與卡西米爾效應；它的效應可在納米尺度的元件直接觀測得到。 在宇宙論中，真空能量被視為宇宙常數的來源，與造就宇宙加速膨脹的暗能量相關。 因為零點能量是一系統可能持有的最低能量，因此此項能量是無法自系統移除。儘管如此，零點能量的概念以及自真空汲取「免費能量」的可能性引起業餘發明者的注目，許多「永動機」或稱「免費能量裝置」等提案都運用這項概念來解釋，但由於從較低或相同的能量狀態之中汲取能量違反了熱力學第二定律並造成熵的降低，運用零點能量被科學界認為是不可能的。這項熱潮以及相伴的趣味理論詮釋促成了大眾文化中「零點能量」概念的成長，常出現在科幻書刊、遊戲、電影等處。 (zh)
- Нульова енергія (рос. нулевая энеpгия, англ. zero-point energy)
* 1. Мінімально можлива енергія для атома або молекули, передбачувана квантовою механікою. Електрони рухаються, а зв'язки коливаються навіть при абсолютному нулі.
* 2. Найнижча енергiя коливань осцилятора чи системи осциляторів при температурі 0 К. (uk)
- L'energia del punt zero és l'energia més baixa possible que pot tenir un sistema mecànic quàntic. A diferència de la mecànica clàssica, els sistemes quàntics fluctuen constantment en el seu estat d’energia més baix, tal com es descriu pel principi d’incertesa de Heisenberg. A més dels àtoms i les molècules, l'espai buit té aquestes propietats. Segons la teoria quàntica de camps, l'univers es pot pensar no com a partícules aïllades sinó com a camps fluctuants continus: camps de matèria, els quanta dels quals són fermions (és a dir, leptons i quarks), i , els quanta dels quals són bosons (per exemple, fotons i gluons). Tots aquests camps tenen energia del punt zero. Aquests camps fluctuants del punt zero condueixen a una mena de reintroducció d'un èter a la física, ja que alguns sistemes pod (ca)
- La energía del punto cero es, en física, la energía más baja que un sistema físico mecano-cuántico puede poseer, y es la energía del estado fundamental del sistema. El concepto de la energía del punto cero fue propuesto por Albert Einstein y Otto Stern en 1913, y fue llamada en un principio "energía residual". La expresión es una traducción del alemán Nullpunktsenergie. Todos los sistemas mecano-cuánticos tienen energía de punto cero. La expresión surge como referencia al estado base del oscilador armónico cuántico y sus oscilaciones nulas.[cita requerida] En la teoría cuántica de campos, es un sinónimo de la energía del vacío o de la energía oscura, una cantidad de energía que se asocia con la vacuidad del espacio vacío. En cosmología, la energía del vacío es tomada como la base para la c (es)
- Zero-puntuko energia (ZPE) sistema mekaniko kuantiko batek izan dezakeen energia txikiena da. Mekanika klasikoan ez bezala, sistema kuantikoek etengabe fluktuatzen dute energia-egoerarik baxuenean Heisenberg-en ziurgabetasun printzipioak deskribatzen duen moduan. Atomoez eta molekulez gain, hutseko espazio hutsak propietate horiek ere baditu. Kuantikaren eremu-teoriaren arabera, unibertsoa ez da partikula isolatuen multzotzat hartu behar, baizik eta eremu jarraitu eta fluktuatzailetzat: materia eremuak, zeinen fermioiak diren (hau da, leptoiak eta quarkak); eta , zeinen kuantuak bosoiak diren (adibidez, fotoiak eta gluoiak). Eremu horiek guztiek zero-puntuko energia dute. Zero-puntuko eremu fluktuatzaile hauek eterraren birsartzea ekar dezakete, sistema batzuek energia hori badagoela h (eu)
- Energi titik nol (bahasa Inggris: zero-point energy), juga dikenal sebagai energi titik nol vakum kuantum, Energi titik nol adalah energi terendah yang mungkin dimiliki sistem mekanika kuantum; Energi titik nol adalah energi dari keadaan dasarnya. Semua sistem mekanika kuantum mengalami fluktuasi bahkan dalam keadaan dasarnya dan memiliki energi titik nol yang terkait, efek dari sifat seperti gelombannya. Prinsip ketidakpastian mensyaratkan bahwa setiap sistem fisik memiliki energi titik nol yang lebih dari minimum kapasitas klasiknya dengan baik. Hal ini menyebabkan gerakan bahkan pada suhu nol mutlak.Misalnya, helium cair tidak membeku dalam kondisi atmosfer normal pada suhu berapapun karena energi titik nolnya. (in)
- L'énergie du point zéro est la plus faible énergie possible qu'un système physique quantique puisse avoir ; cela correspond à son énergie quand il est dans son état fondamental, c'est-à-dire lorsque toute autre forme d'énergie a été retirée. Le concept d'énergie du point zéro a été développé par Max Planck en Allemagne en 1911 comme terme correcteur ajouté à l'équation de sa théorie quantique originale datant de 1900. Le terme énergie du point zéro est une traduction du mot allemand « Nullpunktsenergie ». L'énergie du vide est le cas particulier où le « système physique » est vide. (fr)
- Zero-point energy (ZPE) is the lowest possible energy that a quantum mechanical system may have. Unlike in classical mechanics, quantum systems constantly fluctuate in their lowest energy state as described by the Heisenberg uncertainty principle. Therefore, even at absolute zero, atoms and molecules retain some vibrational motion. Apart from atoms and molecules, the empty space of the vacuum also has these properties. According to quantum field theory, the universe can be thought of not as isolated particles but continuous fluctuating fields: matter fields, whose quanta are fermions (i.e., leptons and quarks), and force fields, whose quanta are bosons (e.g., photons and gluons). All these fields have zero-point energy. These fluctuating zero-point fields lead to a kind of reintroduction o (en)
- Energia punktu zerowego – w mechanice kwantowej najniższa możliwa energia jaką może przyjąć układ kwantowy. W nierelatywistycznej mechanice kwantowej wszystkie układy kwantowe posiadają energię punktu zerowego. Jeśli rozpatrywanym układem jest próżnia kwantowa, to energię punktu zerowego nazywa się energią próżni. W 1900 roku Max Planck wyprowadził wzór na energię pojedynczego emitera energii w postaci promieniowania elektromagnetycznego: gdzie: h – stała Plancka, ν – częstotliwość, k – stała Boltzmanna, T – temperatura absolutna. (pl)
- Em física, a Energia de Ponto Zero veio à tona a partir do trabalho de Max Planck em 1912. Planck procurava rederivar a expressão para o espectro da energia emitida por um corpo negro, de um modo diferente do que havia sido feito em 1900. Assim, no limite de temperatura zero, a energia mínima para um oscilador de Planck não seria zero, mas sim meio quantum, e foi denominada Energia de Ponto Zero. Essa é a energia mais baixa possível, em termos de Mecânica Quântica, que um sistema físico pode possuir no estado fundamental. (pt)
- Nollpunktsenergi är den lägsta möjliga energi som ett kvantmekaniskt fysikaliskt system kan ha och det är energin i systemets grundtillstånd. Detta begrepp lades först fram av Albert Einstein och Otto Stern år 1913. Uttrycket nollpunktsenergi kommer från det tyska Nullpunktsenergie. Alla kvantmekaniska system har en nollpunktsenergi. Uttrycket nämns ofta i samband med nollsvängningar i kvantharmoniska oscillatorers grundtillstånd. I kvantfältteori är det en synonym till , energimängden som förknippas med vakuumet i det tomma rummet. I fysikalisk kosmologi är vakuumenergien upphov till den kosmologiska konstanten. (sv)
- Нулева́я эне́ргия, или эне́ргия нулево́й то́чки (англ. zero-point energy), — минимальный уровень энергии, который может иметь данная квантовомеханическая система. Состояние таковой системы называется основным. Концепция нулевой энергии была разработана в Германии группой физиков, в том числе Максом Планком (1911), Альбертом Эйнштейном и Отто Штерном (1913). В 1916 году Вальтер Нернст предположил, что вакуумное пространство заполнено нулевым электромагнитным излучением. Термин нулевая энергия происходит от немецкого Nullpunktenergie. (ru)
- Нулевы́е колебáния — флуктуации квантовой системы в основном состоянии, наинизшем по энергии, обязанные своим существованием принципу неопределённости. Впервые были обнаружены при квантовании гармонических осцилляторов, и обычно термин используется по отношению к системам, представимым как их совокупность, например, к свободным квантовым полям. Различают нулевые колебания вакуума и нулевые колебания атомов конденсированной среды, устанавливающиеся после «выморожения» нормальных тепловых колебаний кристаллической решётки. Таким образом, энергия нулевых колебаний есть не что иное, как энергия основного состояния системы. Энергия нулевого колебания одного осциллятора равна (ru)
- Нульові коливання — зумовлені принципом невизначеності коливання квантовомеханічної системи у стані з мінімальною енергією. Згідно з принципом невизначеності координату й імпульс неможливо визначити одночасно. Це твердження позначається на основному стані квантовомеханічної системи. У класичній фізиці стан із найменшою енергією відповідає непорушним частинкам, кінетична енергія яких дорівнює нулю. В квантовій механіці рівну нулю кінетичну енергію може мати лише вільна частинка, при цьому її місце перебування згідно з принципом невизначеності неможливо визначити жодним способом. Така частка була б розмазана по всьому Всесвіті. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.png){kind=link}
.jpg){kind=link}
