Перейти до вмісту

Ґеноцід

Матеріал з Вікіпедія
Жертвы ґеноціду в Рвандї

Ґеноцід (од ґрец. γένος γένος — род, плем'я та лат. caedo — убиваю) є злочін проти людьскости дефінованый міджінародным кріміналным правом як „нароком сістематічне нічіня, цїлой або части, етнічной, расовой, реліґійной або народностной ґрупы“[1] хоць што значіть „часть“ є субєктом дебаты правників.[2]

Понятя „ґеноцід“ выдумав Рафаел Лемкін, правник польско-жыдівского походжіня в роцї 1944, з ґрецького корїня слова ґенос (γένος) (народжіня, раса, род); і латиньского суфіксу -цідіум (загубити) кріз французьке -ціде.[3][4]

В роцї 1933 Лемкін запропоновав „злочін варварства“ правній радї Сполоченству націй в Мадрідї. То была перша проба о створїня закона проти тому што буде пізнїше называне ґеноцідом. Концепт пропозіції походив з ёго молодости, коли першыраз чув о Османьскім громаднїм забиваню (арменьскый ґеноцід) хрістіаньского жытельства бігом першой світовой войны[5][6] і анті-Ассірьскій перзекуції в Іраку.[7] Ёго пропозіція была одвергнута і ёго праца навела незгоду польской влады, котра выконовала політіку змірїня з націстічным Нїмецьком.

В роцї 1944 Carnegie Endowment for International Peace опубліковав Лемкінову найвызначнїшу працу під назвов Axis Rule in Occupied Europe в США. Тота книжка загорнёвала шыроку правну аналізу Нїмецького панованя в землях окупованых націстічным Нїмецьком в часї другой світовой войны, в тім чіслї дефініції понятя ґеноціду („знічіня нації або етнічной ґрупы“).[8]

Лемкінова ідея ґеноціду як злочіну проти міджінародному праву была прията міджінароднов комунітов і была схоснована як єден з правных підкладів норімберьского процесу (обвинїня шпеціфікованы 3 пунктом скаргы, же обвинены „нароком учінили сістематічный ґеноцід – передовшыткым вымазаня расовых і народностных ґруп“[9]) Лемкін презентовав пропозіцію договору о ґеноціду в шорї країн, намагав ся їх пересвідчіти к підпорї резолуції. З підпоров США, пропозіція была предложена к зважіню.

  • Б. М. Гончар, М. М. Гнатовський. Геноцид // Україньска діпломатічна енціклопедія[uk]: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • О. Майборода. Геноцид // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.136 ISBN 978-966-611-818-2
  • Russell Thornton. American Indian Holocaust and Survival: A Population History Since 1492. (Civilization of the American Indian, Vol 186). University of Oklahoma, 1990.
  • David Stannard. American Holocaust: The Conquest of the New World. Oxford University Press, 1993.
  • Hans Koning . The Conquest of America: How The Indian Nations Lost Their Continent. Monthly Review Press, New York, 1993.
  • Jan R. Carew. Rape of Paradise: Columbus and the Birth of Racism in the Americas. Brooklyn, N.Y. : A&B Books, 1994.
  • Ward Churchill. A Little Matter of Genocide. Holocaust and the Denial in the Americas 1492 to the Present. San Francisco: City Lights, 1997. ISBN 0-87286-323-9. ISBN 978-0-87286-323-1.
  • Ward Churchill. Struggle for the Land: Native North American Resistance to Genocide, Ecocide and Colonization. Publisher: City Lights Books; 2nd Revised edition (5 Nov 2002). ISBN 0-87286-414-6. ISBN 978-0-87286-414-6.
  • Mike Davis. Late Victorian Holocausts: El Nino Famines and the Making of the Third World. London: Verso, 2001.
  • Heizer, Robert F., The Destruction of California Indians, University of Nebraska Press, Lincoln and London, 1993. ISBN 0-8032-7262-6.
  • «Red Gold: The Conquest of the Brazilian Indians» (1978), «Amazon Frontier», John Hemming, the director of the Royal Geographical Society in London.
  • Конвенція про запобігання та покарання злочину геноциду. Прийнята та запропонована до ратифікації та підписання Генеральною Асамблеєю ООН, резолюція 260 A (III) від 9 грудня 1948 р., набрала чинності 12 січня 1951.
  • Генеральний секретар ООН Кофі Аннан «Вимагаючи спільної сильної дії» (виступ у Стокгольмі 26 січня 2004).
  • Чирков О. Історія України та етнічна будова її людності: взаємна зумовленість розвитку в XX ст. (національний та загальносвітовий виміри) // Українознавство. — 2011. — №. 1 (38). — С.: 202—208.
  • Козицький Андрій. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX столітті (причини, особливості, наслідки). Посібник для студентів вишів рекомендований МОН, молоді та спорту України. — Львів, «Літопис». — 2012.
  • Архівні документи про «чорні дошки» як знаряддя радянського геноциду в Україні в 1932—1933 роках / Георгій. Папакін // Архіви України. — 2008. — № 3-4(261). — С. 14-28
  • Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми / Ф. А. Винокурова // Архіви України. — 2001. — № 4-5(247). — С. 118—131.
  • Протистояння особистості політиці нацистського геноциду в Україні: документальні свідчення, інтерпретації, роздуми. Закінчення / Ф. А. Винокурова // Архіви України. — 2001. — № 6(248). — С. 54-65.
  • Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років: Свідчення: У 2 кн. / М. Ф. Дмитрієнко // Український історичний журнал. — 2011. — № 6. — С. 220—222.
  • До питання про витоки геноциду українства в 1932—1933 роках / В. Сергійчук // Народна творчість та етнологія. — 2016. — № 1. — С. 11-18.
  • Організатори геноциду українців у 1918—1936 рр. / А. М. Кіндратенко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. — 2008. — № 822, вип. 10. — С. 15-22.
  • Помилка влади чи геноцид: визначення характеру голоду 1932—1933 рр. в УРСР у сучасній історіографії / В. Гудзь, В. Гудзь // Українознавчий альманах. — 2010. — Вип. 2. — С. 301—303.
  • Голод-геноцид 1932—1933 років в Україні як чинник трансформації культурно-історичного феномена українства/ Т. Євсєєва // Українознавчий альманах. — 2010. — Вип. 2. — С. 304—310.
  • Джеймс Мейс про український геноцид 1933 року і його наслідки для сучасного суспільства / В. Ґудзь // Українознавчий альманах. — 2013. — Вип. 11. — С. 24-27.
  • Проблеми кваліфікації геноциду, вчиненого у співучасті, за Кримінальним кодексом України / І. І. Строкова // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). — 2009. — Вип. 20. — С. 337—345.
  • Міжнародно-правові погляди Р. Лемкіна щодо кваліфікації окремих прикладів масових порушень прав людини як злочину «геноциду» / М. В. Бем // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Юриспруденція. — 2013. — Вип. 6-1(2). — С. 208—211.
  • Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів за злочини геноциду / Л. А. Філяніна, Ю. Р. Тарантюк // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2012. — № 1. — С. 11-20.
  • Злочин геноциду: історичне визначення та конвенціональне закріплення у міжнародному кримінальному праві / С. М. Мохончук // Університетські наукові записки. — 2011. — № 3. — С. 356—361.
  • Голокост та голодомор у контексті міжнародно-правових поглядів Р. Лемкіна щодо концепції злочину геноциду / М. В. Бем // Європейські перспективи. — 2013. — № 4. — С. 175—180.
  • Питання відповідальності держави за злочин геноциду у практиці Міжнародного суду справедливості / А. В. Горбатюк // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. — 2012. — Т. 129. — С. 137—141.
  • Обов'язок покарання за злочин геноциду: судова практика держав / М. М. Антонович // Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. — 2013. — Т. 144—145. — С. 133—137.
  • Кваліфікація Голодомору 1932—1933 рр. в Україні як злочину геноциду і постанова Апеляційного суду м. Київ від 13 січня 2013 р. / В. Василенко // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 7-9.
  • Голодомор 1932—1933 років в Україні як геноцид української нації: суб'єктивна сторона злочину / М. Антонович // Мандрівець. — 2013. — № 6. — С. 4-8.
  • Чи можна кваліфікувати Голодомор 1932—1933 років в Україні та на Кубані як геноцид?/ Є. Захаров/ Видання друге, виправлене та доповнене / ГО «Харківська правозахисна група». — Харків: ТОВ «Видавництво рава людини», 2015. — 52 с.
  • Об'єктивні ознаки геноциду в кримінальному законодавстві України та інших держав романо-германської правової сім'ї / І. Строкова // Вісник Національної академії прокуратури України. — 2015. — № 3. — С. 69-75.
  • Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Genocida на чеській Вікіпедії.
  1. Funk, T. Marcus (2010). Victims' Rights and Advocacy at the International Criminal Court. Oxford, England: Oxford University Press. p. [1]. ISBN 0199737479. 
  2. What is Genocide? McGill Faculty of Law (McGill University)
  3. Oxford English Dictionary, second edition draft entry 2004. "genocide".
  4. Lemkin (1944), pages 79 – 95
  5. Massacres, Resistance, Protectors: Muslim-christian Relations in Eastern Anatolia During World War I By David Gaunt
  6. Schaller, Dominik J. and Zimmerer, Jürgen (2008) "Late Ottoman genocides: the dissolution of the Ottoman Empire and Young Turkish population and extermination policies – introduction." Journal of Genocide Research, 10(1): 7–14
  7. Jones, Adam (2010). Genocide: A Comprehensive Introduction. Taylor & Francis. pp. 150. ISBN 9780415486187. http://books.google.com/books?id=BqdVudSuTRIC&pg=PA150. 
  8. Axis Rule in Occupied Europe, ix. 79. As quoted in the 3rd Oxford English Dictionary.
  9. Oxford English Dictionary "Genocide" citing Sunday Times 21 October 1945.
  • Lemkin, Raphael (1944). Axis Rule in Occupied Europe: Laws of Occupation – Analysis of Government – Proposals for Redress. Washington, D.C: Carnegie Endowment for International Peace. 
  • Andreopoulos, George J., ed. (1994). Genocide: Conceptual and Historical Dimensions. University of Pennsylvania Press. ISBN 0812232496. 
  • Chalk, Frank; Kurt Jonassohn (1990). The History and Sociology of Genocide: Analyses and Case Studies. Yale University Press. ISBN 0300044461. 
  • Kelly, Michael J. (2005). Nowhere to Hide: Defeat of the Sovereign Immunity Defense for Crimes of Genocide & the Trials of Slobodan Milosevic and Saddam Hussein. Peter Lang. ISBN 0820478350. 

Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.