Ян «Вонтробка» Стшелецький: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TohaomgBot (обговорення | внесок)
Боти
418 826 редагувань
м замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери
 
(Не показано 4 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 9: Рядок 9:
| церква = [[Римо-католицька церква|Римо-католицька]]
| церква = [[Римо-католицька церква|Римо-католицька]]
| періодпочаток = 1480
| періодпочаток = 1480
| періодкінець = 1493<ref>іноді вказують дату 1488 → Див.: [http://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=6&cat_2=78&lang=3 Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy]</ref>
| періодкінець = 1493<ref>Іноді вказують дату 1488 → Див.: [http://www.rkc.lviv.ua/category_2.php?cat_1=6&cat_2=78&lang=3 Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy].</ref>
| попередник = [[Ян Длугош]]
| попередник = [[Ян Длугош]]
| наступник = [[Анджей Боришевський]]
| наступник = [[Анджей Боришевський]]
Рядок 43: Рядок 43:


== Біографія ==
== Біографія ==
{{джерело|Походив з роду, [[дідич]]ним володінням якого було поселення Стшельце ({{lang-pl|Strzelce}}) в [[Сандомирська земля|Сандомирській землі]].}}
{{джерело|Походив з роду, [[дідич]]ним володінням якого було поселення Стшельце ({{lang-pl|Strzelce}}) в [[Сандомирський повіт|Сандомирській землі]].}}


З молодих років був військовиком. За [[Шимон Окольський|Шимоном Окольським]], під час [[битва під Варною|битви під Варною]] [[1444]] року потрапив до [[Османська імперія|турецького]] полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.<ref name="НК224">[[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 224.</ref> 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений [[Львівські римо-католицькі архієпископи|латинським архиєпископом]] у [[Львів|Львові]]<ref name="ЯВС1">[http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html Archbishop Jan Strzelecki †]</ref>.<ref>іноді вказують іншу дату&nbsp;— 1480 рік → Див.: ''[[Баронч Садок|Barącz S]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882.&nbsp;— S. 161. {{ref-pl}}</ref> Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]] через майно, яке він почав використовувати всупереч думці [[канонік]]ів, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали [[Апеляція|апеляцію]] до курії в [[Рим]]і,<ref name="Л0"/> і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у [[меланхолія|меланхолію]] (за іншими даними, [[Божевілля|збожеволів]]<ref name="Л0">''Лемко І.'' Цікавинки з історії Львова…&nbsp;— С. 40.</ref>).
З молодих років був військовиком. За [[Шимон Окольський|Шимоном Окольським]], під час [[битва під Варною|битви під Варною]] [[1444]] року потрапив до [[Османська імперія|турецького]] полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.<ref name="НК224">[[Каспер Несецький|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208165752/http://polona.pl/item/178471/116/ |date=8 грудня 2015 }}&nbsp;— T.&nbsp;IV.&nbsp;— S. 224. {{ref-pl}}</ref> 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений [[Львівські римо-католицькі архієпископи|латинським архиєпископом]] у [[Львів|Львові]]<ref name="ЯВС1">{{Cite web |url=http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html |title=Archbishop Jan Strzelecki † |accessdate=13 червня 2014 |archive-date=4 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140704151554/http://catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html }}</ref>.<ref>іноді вказують іншу дату&nbsp;— 1480 рік → Див.: ''[[Садок Баронч|Barącz S]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882.&nbsp;— S. 161. {{ref-pl}}</ref> Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою [[Римо-католицька церква|Римо-католицької церкви]] через майно, яке він почав використовувати всупереч думці [[канонік]]ів, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали [[Апеляція|апеляцію]] до курії в [[Рим]]і,<ref name="Л0"/> і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у [[меланхолія|меланхолію]] (за іншими даними, [[Божевілля|збожеволів]]<ref name="Л0">''Лемко І.'' Цікавинки з історії Львова…&nbsp;— С. 40.</ref>).


[[Каспер Несецький]] стверджував, що [[Мартін Кромер]] помилково приписував йому посаду [[Белзький каштелян|белзького каштеляна]].<ref name="НК224"/>
[[Каспер Несецький]] стверджував, що [[Мартін Кромер]] помилково приписував йому посаду [[Белзький каштелян|белзького каштеляна]].<ref name="НК224"/>


1481 року освятив частково збудовану<ref>[http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlv__&p=lv__lvud ЛЬВІВ. Митрополича базиліка.]</ref> [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинську катедру Львова]]<ref>одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: [http://www.lwow.com.pl/rzeczpospolita/Zanna-artykul%20o%20Kosciele%20na%20Ukrainie2.htm Wieża Babel pod barokowym hełmem] // Rzeczpospolita</ref> після завершення будівництва її склепінь.<ref>''Włodek P., Kulewski A.'' [https://books.google.com.ua/books?id=qyBLWsDip-kC&pg=PA76&lpg=PA76&dq=BISKUP+Jan+Strzelecki+(W%C4%85tróbka)&source=bl&ots=00cL3LjewX&sig=MZWLHYSs1b2melohq8NjuHUQHP4&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj245WFidbTAhWCWiwKHaeaCqEQ6AEIKjAB#v=onepage&q=BISKUP%20Jan%20Strzelecki%20(W%C4%85tróbka)&f=false Lwów. Przewodnik].&nbsp;— Pruszków&nbsp;: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006.&nbsp;— Wyd. I.&nbsp;— S. 76.&nbsp;— ISBN 83-89188-53-8. {{ref-pl}}</ref>
1481 року освятив частково збудовану<ref>{{Cite web |url=http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlv__&p=lv__lvud |title=ЛЬВІВ. Митрополича базиліка. |accessdate=11 травня 2017 |archive-date=27 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170427035039/http://rkc.in.ua/index.php?l=u&m=k&f=ozlv__&p=lv__lvud }}</ref> [[Латинський кафедральний собор (Львів)|Латинську катедру Львова]]<ref>одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: [http://www.lwow.com.pl/rzeczpospolita/Zanna-artykul%20o%20Kosciele%20na%20Ukrainie2.htm Wieża Babel pod barokowym hełmem] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171112171444/http://www.lwow.com.pl/rzeczpospolita/Zanna-artykul%20o%20Kosciele%20na%20Ukrainie2.htm |date=12 листопада 2017 }} // Rzeczpospolita</ref> після завершення будівництва її склепінь.<ref>''Włodek P., Kulewski A.'' [https://books.google.com.ua/books?id=qyBLWsDip-kC&pg=PA76&lpg=PA76&dq=BISKUP+Jan+Strzelecki+(W%C4%85tróbka)&source=bl&ots=00cL3LjewX&sig=MZWLHYSs1b2melohq8NjuHUQHP4&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwj245WFidbTAhWCWiwKHaeaCqEQ6AEIKjAB#v=onepage&q=BISKUP%20Jan%20Strzelecki%20(W%C4%85tróbka)&f=false Lwów. Przewodnik].&nbsp;— Pruszków&nbsp;: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006.&nbsp;— Wyd. I.&nbsp;— S. 76.&nbsp;— ISBN 83-89188-53-8. {{ref-pl}}</ref>


Затвердив привілей [[Давид Бучацький|Давида Бучацького]], власника [[Бучач]]а, для старого [[Фарний костел (Бучач)|фарного]]<ref>''Barącz S''. Pamiątki buczackie…&nbsp;— S. 87.</ref> костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в [[Голгоча|Голгочому]] (точна дата відсутня, [[28 квітня]], між [[1481]] і [[1485]]&nbsp;роками<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf Akta grodskie i ziemskie…]&nbsp;— T. 7.&nbsp;— S. 138.</ref>).<ref>''Barącz S''. Pamiątki buczackie…&nbsp;— S. 159—161. {{ref-la}}, {{ref-pl}}</ref>
Затвердив привілей [[Давид Бучацький|Давида Бучацького]], власника [[Бучач]]а, для старого [[Фарний костел (Бучач)|фарного]]<ref>''Barącz S''. Pamiątki buczackie…&nbsp;— S. 87.</ref> костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в [[Голгоча|Голгочому]] (точна дата відсутня, [[28 квітня]], між [[1481]] і [[1485]]&nbsp;роками<ref>[http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf Akta grodskie i ziemskie…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190226050040/http://history.org.ua/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_7/e_dzherela_AktaGr_7.pdf |date=26 лютого 2019 }}&nbsp;— T. 7.&nbsp;— S. 138.</ref>).<ref>''Barącz S''. Pamiątki buczackie…&nbsp;— S. 159—161. {{ref-la}}, {{ref-pl}}</ref>


За його протекції в Галичині осів родич&nbsp;— батько відомого польського [[поет]]а [[Миколай Рей|Миколая Рея]] Станіслав.<ref>''Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Polskа Akademja Nauk, 1988.&nbsp;— T. XXXІ/2.&nbsp;— Zeszyt 129.&nbsp;— S. 196. {{ref-pl}}</ref>
За його протекції в Галичині осів родич&nbsp;— батько відомого польського [[поет]]а [[Миколай Рей|Миколая Рея]] Станіслав.<ref>''Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Polska Akademja Nauk, 1988.&nbsp;— T. XXXI/2.&nbsp;— Zeszyt 129.&nbsp;— S. 196. {{ref-pl}}</ref>


Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у [[домініканці (орден)|домініканському]] [[Костел Святої Трійці (Краків)|костелі Святої Трійці]].
Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у [[домініканці (орден)|домініканському]] [[Костел Святої Трійці (Краків)|костелі Святої Трійці]].
Рядок 62: Рядок 62:
== Джерела ==
== Джерела ==
* ''[[Ілько Лемко|Лемко І]].'' Цікавинки з історії Львова.&nbsp;— Львів&nbsp;: Апріорі, 2011.&nbsp;— 128 с. : іл.&nbsp;— С. 40.&nbsp;— ISBN 978-617-629-024-7.
* ''[[Ілько Лемко|Лемко І]].'' Цікавинки з історії Львова.&nbsp;— Львів&nbsp;: Апріорі, 2011.&nbsp;— 128 с. : іл.&nbsp;— С. 40.&nbsp;— ISBN 978-617-629-024-7.
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 224. {{ref-pl}}
* [[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151208165752/http://polona.pl/item/178471/116/ |date=8 грудня 2015 }}&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 224. {{ref-pl}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html Archbishop Jan Strzelecki †] {{ref-en}}
* [http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html Archbishop Jan Strzelecki †] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140704151554/http://catholic-hierarchy.org/bishop/bstrzel.html |date=4 липня 2014 }} {{ref-en}}
{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{Poland-bio-stub}}
{{Poland-bio-stub}}
Рядок 74: Рядок 74:
[[Категорія:Померли в Кракові]]
[[Категорія:Померли в Кракові]]
[[Категорія:Поховані в костелі домініканців (Краків)]]
[[Категорія:Поховані в костелі домініканців (Краків)]]
[[Категорія:Учасники угорсько-турецької війни 1444–1448]]

Поточна версія на 08:11, 6 вересня 2024

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Стшелецький.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґловінський.
Ян «Вонтробка» Стшелецький
Jan Strzelecki (Wątróbka)
Львівський латинський архієпископ
1480 — 1493[1]
Конфесія: римо-католик
Церква: Римо-католицька
Попередник: Ян Длугош
Наступник: Анджей Боришевський
 
Професія: військовик, римо-католицький релігійний діяч
Діяльність: католицький священник, католицький єпископ
Національність: поляк
Смерть: 1493(1493)
Краків
Похований: домініканський костелі Святої Трійці (Краків)
Династія: Стшелецькі
Чернецтво: до 1481
варіант гербу Окша

Ян «Вонтробка» Стшелецький гербу Окша (пол. Jan Strzelecki (Wątróbka); ? — 1493, Краків) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Походив з роду, дідичним володінням якого було поселення Стшельце (пол. Strzelce) в Сандомирській землі.[джерело?]

З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Пізніше обрав духовний стан.[2] 9 травня 1481 року номінований, а 20 травня 1481 затверджений латинським архиєпископом у Львові[3].[4] Посівши цю посаду у Львові, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою Римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків, що призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,[5] і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правоту. Через це архієпископ впав у меланхолію (за іншими даними, збожеволів[5]).

Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького каштеляна.[2]

1481 року освятив частково збудовану[6] Латинську катедру Львова[7] після завершення будівництва її склепінь.[8]

Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного[9] костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками[10]).[11]

За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.[12]

Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Іноді вказують дату 1488 → Див.: Arcybiskupi Metropolici Haliccy i Lwowscy.
  2. ↑ а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. IV. — S. 224. (пол.)
  3. ↑ Archbishop Jan Strzelecki †. Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 13 червня 2014.
  4. ↑ іноді вказують іншу дату — 1480 рік → Див.: Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
  5. ↑ а б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
  6. ↑ ЛЬВІВ. Митрополича базиліка. Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  7. ↑ одне з джерел подає дату 1481 рік → Див.: Wieża Babel pod barokowym hełmem [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Rzeczpospolita
  8. ↑ Włodek P., Kulewski A. Lwów. Przewodnik. — Pruszków : Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — Wyd. I. — S. 76. — ISBN 83-89188-53-8. (пол.)
  9. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
  10. ↑ Akta grodskie i ziemskie… [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — T. 7. — S. 138.
  11. ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
  12. ↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_«Вонтробка»_Стшелецький&oldid=43439940