Фелікс Ліґенза (архієпископ)
| Фелікс Ліґенза Feliks Ligęza | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 січня 1555 — 26 січня 1560 | ||
| Інтронізація: | 11 червня 1555 | |
| Конфесія: | римо-католик | |
| Церква: | Римо-католицька | |
| Попередник: | Пйотр Стажеховський | |
| Наступник: | Павел Тарло | |
| Альма-матер: | Краківська академія | |
| Діяльність: | римо-католицький релігійний діяч | |
| Національність: | поляк | |
| Народження: | близько 1500 | |
| Смерть: | 26 січня 1560 м-ко Дунаїв, нині село Перемишлянського району | |
| Похований: | Латинський собор (Львів) | |
| Династія: | Лігензи | |
| Батько: | Миколай Ліґенза | |
| Мати: | Зофія з Жухова | |
Фелікс Ліґенза гербу Півкозич (пол. Feliks Ligęza; бл. 1500 — 26 січня 1560, містечко Дунаїв, нині село Перемишлянського району, Україна) — польський шляхтич, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ з 1555 р. Рід — Ліґензи.
Народився близько 1500 року. Син дідича містечка Прецлава над Віслоком та кільканадцятьох сіл Миколая Ліґензи та його дружини Зофії з Жухова.
У 1512 році записався навчатися до Краківської академії (нині Ягеллонський університет). 1529 року був плебаном у родинному Прецлаві, Домброві Тарновській, вівтаристом колегіати Всіх Святих у Кракові та парафіяльного костелу у Величці. 1538 року був каноніком краківським, 1548 р. став коад'ютором львівського латинського архієпископа Пйотра Стажеховского. Визначений його наступником після смерті, 7 січня 1555 був затверджений Ватиканом, 11 червня 1555 року мав урочисте входження на посаду («інґрес»). Брав участь на Пйотркувському синоді 1555, підписав його ухвалу щодо потреби народного собору в Польщі; був відсутнім на загальному сеймі.
Як латинський архієпископ Львова перебував переважно в містечку Дунаєві, утримуючи чисельний «двір», відомий бесідами та гостинністю (маєтки для його обслуговування по його смерті мали борги). До Львова їздив на більші значніші костельні урочистості.
У Дунаєві при каплиці заклав капелу з музикантами. Був меценатом композиторів з Великопольщі — братів Адріяна та Миколая Лацьких.
Помер 26 січня 1560 року в м-ку Дунаїв (нині село Перемишлянського району Львівської області, Україна). У його похороні брав участь протестант, руський воєвода Миколай Сенявський. Григорій «Чуй» з Самбора написав на його смерть еклогу. Був похований у Латинській катедрі Львова, у презбітерії існував надгробок, вибудуваний 1769 року за сприяння львівського архієпископа Вацлава Героніма Сєраковського,[1] усунутий під час реконструкції катедри. Зараз на цьому місці таблиця з епітафією В. Г. Сераковському.[2]
Каспер Несецький у своїй праці вказував на гостре несприйняття ним «єретиків».[3]
- ↑ Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560)… — S. 315.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
- ↑ Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… [Архівовано 2014-06-07 у Wayback Machine.] — T. 3. — S. 10
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 104—109. (пол.)
- Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/2. — Zeszyt 73. — S. 315. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
