Ян «Вонтробка» Стшелецький: відмінності між версіями

	Ян «Вонтробка» Стшелецький; Jan Strzelecki (Wątróbka)
	Львівський латинський архієпископ
	Львівський латинський архієпископ
1480 — 1493
Конфесія:	римо-католик
Церква:	Римо-католицька
Професія:	римо-католицький релігійний діяч
Діяльність:	католицький священник, католицький єпископ
Національність:	поляк
Смерть:	1493; Краків
Похований:	домініканський костелі Святої Трійці (Краків)
Династія:	Стшелецькі
Чернецтво:	до

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 10:49, 4 травня 2017

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Стшелецький.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґловінський.

Ян «Вонтробка» Стшелецький гербу Окша (пол. Jan Strzelecki (Wątróbka); ? — 1493, Краків) — польський шляхтич, військовик, римо-католицький релігійний діяч. Львівський латинський архієпископ.

Біографія

Походив з роду, дідичним володінням якого було поселення Стшельце (пол. Strzelce) в Сандомирській землі.^{[джерело?]}

З молодих років був військовиком. За Шимоном Окольським, під час битви під Варною 1444 року потрапив до турецького полону, звідки дивом повернувся додому. Обрав духовний стан. Ставши латинським архиєпископом у Львові (1480 року^[1], вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою римо-католицької церкви через майно, яке він почав використовувати всупереч думці каноніків. Це призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,^[2] і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правими. Через це архієпископ впав у меланхолію^[3] (за іншими даними, збожеволів^[2]).

Каспер Несецький стверджував, що Мартін Кромер помилково приписував йому посаду белзького воєводи.

Затвердив привілей Давида Бучацького, власника Бучача, для старого фарного^[4] костелу міста; в ньому вказано, що був присутнім під час його написання в Голгочому (точна дата відсутня, 28 квітня, між 1481 і 1485 роками^[5]).^[6]

За його протекції в Галичині осів родич — батько відомого польського поета Миколая Рея Станіслав.^[7]

Помер у Кракові 1493 року, де й був похований у домініканському костелі Святої Трійці.

Примітки

↑ Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)
↑ ^а ^б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 4. — S. 224.
↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.
↑ Akta grodskie i ziemskie… — T. 7. — S. 138.
↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)
↑ Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademja Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

Джерела

Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 40. — ISBN 978-617-629-024-7.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 224. (пол.)

Посилання

Archbishop Jan Strzelecki † (англ.)

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Біографії Галичина Історія Католицтво Польща

[1] Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — S. 161. (пол.)

[Л0-2] а ^б Лемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 40.

[НК224-3] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 4. — S. 224.

[4] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 87.

[5] Akta grodskie i ziemskie… — T. 7. — S. 138.

[6] Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 159—161. (лат.), (пол.)

[7] Rey (Rej) Mikołaj z Nagłowic h. Oksza (1505—1569) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polskа Akademja Nauk, 1988. — T. XXXІ/2. — Zeszyt 129. — S. 196. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 == Біографія ==
-Походив з роду, [[дідич]]ним володінням якого було поселення Стшельце ({{lang-pl|Strzelce}}) в [[Сандомирська земля|Сандомирській землі]].
+{{джерело|Походив з роду, [[дідич]]ним володінням якого було поселення Стшельце ({{lang-pl|Strzelce}}) в [[Сандомирська земля|Сандомирській землі]].}}
-З молодих років був військовиком. За [[Шимон Окольський|Шимоном Окольським]], під час [[битва під Варною|битви під Варною]] [[1444]] року потрапив до [[Османська імперія|турецького]] полону, звідки дивом повернувся додому. Обрав духовний стан. Ставши [[Львівські римо-католицькі архієпископи|латинським архиєпископом[[її]] у Львові (1480 року<ref>''[[Баронч Садок|Barącz S]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882.&nbsp;— S. 161. {{ref-pl}}</ref>, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою [[РКЦ]] через майно, яке він почав використовувати всупереч канонікам. Це призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в Римі,<ref name="Л0"/> і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правими. Через це архієпископ впав у [[меланхолія|меланхолію]] (за іншими даними, збожеволів<ref name="Л0">''Лемко І.'' Цікавинки з історії Львова…&nbsp;— С. 40.</ref>).
+З молодих років був військовиком. За [[Шимон Окольський|Шимоном Окольським]], під час [[битва під Варною|битви під Варною]] [[1444]] року потрапив до [[Османська імперія|турецького]] полону, звідки дивом повернувся додому. Обрав духовний стан. Ставши [[Львівські римо-католицькі архієпископи|латинським архиєпископом]] у [[Львів|Львові]] (1480 року<ref>''[[Баронч Садок|Barącz S]]''. Pamiątki buczackie.&nbsp;— Lwów&nbsp;: Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882.&nbsp;— S. 161. {{ref-pl}}</ref>, вважав її винагородою за військові заслуги, тому почав зловживати бенкетами. Також через деякий час мав конфлікт з Львівською капітулою [[Римо-католицька церква|римо-католицької церкви]] через майно, яке він почав використовувати всупереч думці [[канонік]]ів. Це призвело до судового протистояння. Врешті Ян Стшелецький відлучив усіх каноніків від церкви, а також і весь Львів. У відповідь відлучені подали апеляцію до курії в [[Рим]]і,<ref name="Л0"/> і через деякий час отримали там для себе декрет, який визнавав їх правими. Через це архієпископ впав у [[меланхолія|меланхолію]]<ref name="НК224">[[Несецький Каспер|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/116/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr…]&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— S. 224.</ref> (за іншими даними, [[Божевілля|збожеволів]]<ref name="Л0">''Лемко І.'' Цікавинки з історії Львова…&nbsp;— С. 40.</ref>).
 [[Каспер Несецький]] стверджував, що [[Мартін Кромер]] помилково приписував йому посаду [[Белзький воєвода|белзького воєводи]].

п о р Львівські римо-католицькі єпископи
Архієпископи	Томаш зі Львова (1358–?) • Кристин (1365—1371) • Конрад (XIV ст.) • Георг (1390–?) • Герман Виткінд (1401–?) • Ян Жешовський (1414—1436) • Ян Одровонж (1437—1450) • Григорій Сяноцький (1451—1477) • Ян Длугош (1480) • Ян Стшелецький (1481—1493) • Анджей Боришевський (1493—1503) • Бернард Вільчек (1505—1540) • Пйотр Стажеховський (1540—1554) • Фелікс Ліґенза (1555—1560) • Павел Тарло (1561—1565) • Станіслав Сломовський (1565—1575) • Ян Сененський (1576—1582) • Ян Димітр Соліковський (1583—1603) • Ян Замойський (1604—1614) • Ян Порохницький (1614—1633) • Станіслав Гроховський (1633—1645) • Миколай Кросновський (1645—1653) • Ян Тарновський (1654—1669) • Альберт Корицінський (1670—1677) • Константій Ліпський (1681—1698) • Константій Зелінський (1700—1709) • Миколай Поплавський (1710—1711) • Ян Скарбек (1713—1733) • Миколай Вижицький (1737—1757) • Миколай Дембовський (1757) • Владислав Лубенський (1758—1759) • Вацлав Сераковський (1760—1780) • Фердинанд Кіцький (1780—1797) • Каєтан Кіцький (1797—1812) • Анджей Анквич (1815—1833) • Франц Лушін (1834—1835) • Франтішек Піштек (1835—1846) • Вацлав Вацлавічек (1847—1848) • Лукаш Баранецький (1849—1858) • Францішек Вежхлейський (1860—1884) • Северин Моравський (1885—1900) • Юзеф Більчевський (1900—1923) • Болеслав Твардовський (1923—1944) • Евгеніуш Базяк (1944—1962) • Ян Новіцький (1968—1973 апост. адм.) • Мар'ян Рехович (1973—1983 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1984—1991 апост. адм.) • Мар'ян Яворський (1991—2008) • Мечислав Мокшицький (від 2008)
Єпископи-коад'ютори	Анджей Боришевський (1488—1493) • Фердинанд Кіцький (1778—1780) • Евгеніуш Базяк (1944) • Мечислав Мокшицький (2007—2008)
Єпископи-помічники	Томаш Піравський (1617—1625) • Лукаш Калинський (1626—1633) • Захарія Новошицький (1634—1640) • Анджей Сжеджинський (1641—1656) • Стефан Харбіцький (1657—1662) • Єжи Ґєджинський (1663—1690) • Ян Скарбек (1696—1713) • Стефан Рупневський (1713—1716) • Ян Фелікс Шанявський (1717—1725) • Єронім Єловіцький (1725—1732) • Самуель Ґловінський (1733—1776) • Криспін Цєшковський (1772—1792) • Фердинанд Кіцький (1777—1778) • Каєтан Кіцький (1783—1797) • Северин Моравський (1881—1885) • Ян Пузина (1886—1895) • Йозеф Вебер (1895—1906) • Владислав Бандурський (1906—1918) • Болеслав Твардовський (1918—1923) • Францішек Лісовський (1928—1933) • Евгеніуш Базяк (1933—1944) • Маркіян Трофим'як (1991—1998) • Рафал Керницький (1991—1995) • Станіслав Падевський (1998—2002) • Мар'ян Бучек (2002—2007) • Леон Малий (від 2002) • Едвард Кава (від 2017)

Ян «Вонтробка» Стшелецький: відмінності між версіями

Версія за 10:49, 4 травня 2017

Зміст

Біографія

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Ян «Вонтробка» Стшелецький: відмінності між версіями

Версія за 10:49, 4 травня 2017

Біографія

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук