Координати: 50°31′30″ пн. ш. 26°47′16″ сх. д. / 50.52500° пн. ш. 26.78778° сх. д. / 50.52500; 26.78778

Майків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:11, 22 вересня 2024, створена AHbot (обговорення | внесок) (Бот: Виправлення перенаправлень)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Майків
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район Рівненський район
Тер. громада Гощанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA56060170200099545
Основні дані
Засноване 1577
Населення 679
Площа 2,18 км²
Густота населення 311,47 осіб/км²
Поштовий індекс 35453
Телефонний код +380 3650
Географічні дані
Географічні координати 50°31′30″ пн. ш. 26°47′16″ сх. д. / 50.52500° пн. ш. 26.78778° сх. д. / 50.52500; 26.78778
Середня висота
над рівнем моря
234 м
Водойми річка Ревуха
Місцева влада
Адреса ради 35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд. 72
Карта
Майків. Карта розташування: Україна
Майків
Майків
Майків. Карта розташування: Рівненська область
Майків
Майків
Мапа
Мапа

CMNS: Майків у Вікісховищі

Ма́йків — село в Україні, у Гощанській селищній громаді Рівненського району Рівненської області. Раніше було центром Майківської сільської ради. Населення становить 679 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Ревуха.

Історія

[ред. | ред. код]
Церква Св. Параскеви, 1745 р. с. Майків,1.jpg
Пам'ятник воїнам-односельчанам, с. Майків,.jpg

У XVI - пер. пол. XVII ст. селом Майків (Маньков) володіли волинські шляхтичі Гостські. 1577 року згадуються Роман та Ярофій Гостські. У др. пол. XVIII - XIX ст. село у власності шляхтичів Бабинських, Ваневичів, Дзякевичів, Камінських, Мошинських, князів Четвертинських та інших. Всього в селі проживало понад 10 шляхетних родів. Кількість кріпосних селян згідно ревізії 1834 року — 534 особи.[1]

У 1906 році село Довжанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 33 верст, від волості 10. Дворів 192, мешканців 1122[2].

Протягом 1918 - 1920 років у складі Української Народної Республіки. З 1921 року у складі Польської Республіки, як прикордонне село. Від 17 вересня 1939 року в складі УРСР.

7 березня 1943 р. загін німецьких військових провів у цьому селі каральну операцію проти мирного населення. Про це згодом було повідомлено загін УПА, що дислокувався у лісі й відразу кинувся навперейми німецьким карателям. Загін УПА, що знаходився у цьому районі, зумів наздогнали німців вже за селом. В результаті кровопролитного бою було знищено близько 50 німецьких військових.[3]

7 липня 1943 р. це село було спалене об'єднаною військовою групою німців, власівців та поляків. Проте вантажівка німецьких військових злочинців зазнала нападу біля церкви з боку місцевої боївки УПА під командуванням «Перця» (Пристопчук Федір Васильович). В ході бою німецьку злочинну групу було розбито[3].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Гощанської селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Гощанського району, село увійшло до складу новоутвореного Рівненського району[5].

Постаті

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний Архів Рівненської Області. Ревізька казка. фонд 375 опис 1 справа 4. 1834. с. 63—102.
  2. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 7 березня 2020.
  3. а б Олександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. https://www.kmu.gov.ua/. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рудик Юрій Володимирович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 10 липня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]