Координати: 50°35′03″ пн. ш. 26°50′47″ сх. д. / 50.58417° пн. ш. 26.84639° сх. д. / 50.58417; 26.84639
Очікує на перевірку

Бранів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Бранів
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Тер. громада Великомежиріцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56060090040041330
Облікова картка Бранів 
Основні дані
Засноване 1855
Населення 140
Площа 0,992 км²
Густота населення 141,13 осіб/км²
Поштовий індекс 34730
Телефонний код +380 3651
Географічні дані
Географічні координати 50°35′03″ пн. ш. 26°50′47″ сх. д. / 50.58417° пн. ш. 26.84639° сх. д. / 50.58417; 26.84639
Відстань до
обласного центру
45 км
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради Рівненська область, Корецький район, с. Світанок
Карта
Бранів. Карта розташування: Україна
Бранів
Бранів
Бранів. Карта розташування: Рівненська область
Бранів
Бранів
Мапа
Мапа

Брані́в — село у складі Великомежиріцької громади Рівненського району Рівненської області; населення — 140 осіб.

Походження назви

[ред. | ред. код]

Від «брань» — війна, битва[1]. Припускається, що в давнину на місці сучасного села відбулася велика битва, свідченням якої є понад 300 старих могил, розкиданих в околицях Бранева[2]. Ймовірно, йдеться про події князівської міжусобиці — боротьби за Київ між Ізяславом Мстиславичем та Юрієм Довгоруким. У 1151 році військо князя Галицького Володимира Володаровича (союзника Довгорукого) знищило угорський військовий контингент, який рухався до Києва на допомогу Ізяславу Мстиславичу. Сталося це поблизу нинішнього села Сапожин[3], яке лежить за 2 км на схід від Бранева.

Історія

[ред. | ред. код]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 140 100%

Архітектура

[ред. | ред. код]

Автошляхи

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник української мови: В 11-ти тт. — Т. 1. А — В. — К., 1970. — С. 227.
  2. Ономастичні й діалектичні матеріали Ровенського державного педагогічного інституту ім. Д. З. Мануїльського. Зібрані у 1960—1988 рр. // Державний архів Рівненської області, ф. 489.
  3. Літопис Руський. — К., 1989. — С. 249.
  4. Чертков М. И. Военно-топографическая карта Волынской губернии. — К., 1855.
  5. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року): У 2-х тт. — Т. 1. — Вінніпег, 1984. — С. 137.
  6. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 12 лютого 2020.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Панасенко О. Рівненщина: сторінки минулого. — Рівне, 2001. — 314 с.
  • Панасенко О., Якубець Л. Корець і Кореччина: історія. — Луцьк, 2000. — 144 с.