Понорницька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Понорницька волость | ||||
Центр | Понорниця | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 356 (1885) | |||
Населення | 9167 осіб (1885) | |||
Густота | 51.3 осіб / км² | |||
Понорницька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Кролевецького повіту Чернігівської губернії з центром у містечку Понорниця.
Станом на 1885 рік складалася з 13 поселень, 17 сільських громад. Населення — 9167 осіб (4607 чоловічої статі та 4562 — жіночої), 1656 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8321 | 6300 |
Приватної власності | 3666 | 1905 |
Казенної власності | 3962 | — |
Іншої власності | 1007 | 378 |
Загалом | 16356 | 8583 |
Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:
- Понорниця — колишнє державне й власницьке містечко при річці Багачка за 45 верст від повітового міста, 3312 осіб, 577 дворів, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, школа, шинок, 4 постоялих будинки, 26 лавок, 4 вітряних млини, 2 крупорушки, базари по понеділкам й 4 ярмарки на рік. За 7 верст — Пустинно-Рихлівський чоловічий монастир із 4 православними церквами й 2 ярмарками на рік.
- Верба — колишнє державне село при річці Багачка, 1335 осіб, 264 двори, православна церква.
- Іваньків — колишнє державне село, 1312 осіб, 223 двори, православна церква, 2 постоялих двори.
- Криски — колишнє державне й власницьке село при річках Сейм й Мельня, 1066 осіб, 206 дворів, православна церква, постоялий будинок, крупорушка, винокурний завод.
- Розльоти — колишнє державне село при річці Десна, 1071 особа, 201 двір, православна церква, постоялий будинок, лавка.
1899 року у волості налічувалось 17 сільських громади, населення зросло до 12 818 осіб (6511 чоловічої статі та 6307 — жіночої)[3].
Примітки
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 98-99. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 116. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 275)
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |