Єжи Крупський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крупський.
Єжи Крупський
воєвода Белзький
1533 — 1535
ПопередникЯн Тенчинський (воєвода Руський)
НаступникСтаніслав Одровонж (воєвода Руський)
Народився1472(1472)
Королівство Польське
Помер1548(1548)
Королівство Польське
Відомий якдипломат, державний діяч
Громадянство Королівство Польське
Національністьрусин[1]
Рід Крупські
У шлюбі зБеата Бучацька; Малгожата Розвадська
ДітиСтаніслав, Ян, Ієроним, Кшиштоф, Януш
РідняХристіан Крупський[a][2][3]
Званняротмістр, воєвода
РелігіяКатолицтво
 Медіафайли у Вікісховищі

Крупський Єжи (Юрій[4], Георгій лат. Crupski Georgius, Krupski Georgio[5][6]; пол. Krupski Jerzy, Jędrzey[7] (1472 — 1548[8]) — руський[1] шляхтич Королівства Польського, дипломат, воєначальник, урядник, християнський релігійний діяч. Власник нерухомості й великих за обсягом земель (латифундій) у Червоній Русі, нащадок маєтків Крупе й Орхово[9]. Сенатор[10] (магнат), каштелян м. Белз 1509 р., каштелян м. Львова у 1515 р., белзький воєвода в 1533 р. Шляхтич Єжи Крупський був першим відомим предком гербу «Корчак».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Родина

[ред. | ред. код]

При розмежуванні дідичного володіння від Собібору в 1466—1470 р. згадуються брати Ян, Станіслав, Миколай, Олехно, Сенько і Вашко дідичі Орхова й Крупе. Бонецкий Адам припускав, що для когось з них Єжи Крупський є сином[9].

Шлюб та діти

[ред. | ред. код]

Від 1507 р. першою його дружиною була Беата Бучацька[18], дочка воєводи Якуба Бучацького з Підгайців, яка передчасно померла.

Його другий шлюб був зі шляхетною Малґожатою (родова маєтність — Розвади пол. Rozwady[33]; шлюб — 1515 року[11][c]). Записав їй у заповіті всі свої маєтності, що викликало незадоволення швагра Якуба Бучацького, який мав намір скасувати цей заповіт[11]. Діти:

Див. також

[ред. | ред. код]

Зауваги

[ред. | ред. код]
  1. ↑ у 1507 р. разом із Єжи Крупським згадується брат "Chrystian" як «дідичі Влодавської маєтності», Орхово
  2. ↑ в Польському Словнику Біографічному помилково вказано Яна
  3. ↑ Популярний польський генеалогічний сайт Марека Мінаковського подає іншу дату — близько 1490 року; див.: Jerzy Krupski z Krupego h. Korczak (ID: 12.527.11) (пол.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
  2. ↑ (пол.) Piotr A. Czyż, «Wypis z pamiętnika hr. Tomasza Zamoyskiego z 20 listopada 1927 roku» // Radzyński Rocznik Humanistyczny tom 9, 195—200. 2011.
  3. ↑ (пол.)Tomasz Korneluk, Włodzimierz J. Stukus. Część 1 - Historia Orchówka. orchowek.pl. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020.
  4. ↑ а б (рос.) Acta Tomiciana II № CCCXIV; «Литовско-русский Сейм», Любавский Матвей, г. Москва, 1900—1901 гг. [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — С. 193 (прим. 65).
  5. ↑ а б «Acta Alexandri Regis Poloniae, Magni Ducis Lithuaniae etc.» (1501—1506). — S. 592 /510(302)/ (лат.)
  6. ↑ а б Volumina Legum, Petersburg, 1859. — T.1 — S.173 (лат. Krupski Georgio de Orchow Belczensi - Privilegium (Capituli Varmiensis), Petricoviae anno 1512).
  7. ↑ (пол.) Cholowski Aleksander. Herbarz Polski... — Lwow, 1859. — Vol. II. — P. 70.
  8. ↑ зустрічається також дата 1534 → (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
  9. ↑ а б в (пол.) Boniecki Adam, «Herbarz Polski» — cz.1. — T.XII (K). — S.349 (Akta XIX. M.55 f.15).
  10. ↑ (пол.) Uruski Seweryn, «Rodzina Herbarz szlachty polskiej» — T.8. — S.93.
  11. ↑ а б в г д е (пол.) Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt. Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534)… — S. 418.
  12. ↑ Zamek Krupe [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. ↑ (пол.) Zygmunt Gardziński (28 marca 2017). Wydarzenia. Chełmskie Towarzystwo Naukowe. Chełm. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 10 травня 2020. „Problemy ochrony i konserwacji zabytkowych ruin zamku w Krupem”
  14. ↑ а б (лат.)(укр.) «Історія державної служби в Україні [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]» (наукове видання у п'яти томах). Документи і матеріали V ст. до н. е. — 1774 р., вид. «Ніка-центр», Київ, 2009. — Т.3, С.155-156. ISBN 978-966-521-524-0
  15. ↑ (пол.) Robert Artur Jop (2016). Przywilej króla Aleksandra z 1502 roku dla Pawła Kamienieckiego z Pomianowa, wójta dziedzicznego miasta Chełma. Lublin: RES HISTORICA 41 (Archiwum Panstwowe). с. 255. doi:10.17951/rh.2016.41.1.253. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  16. ↑ (пол.)Historia miejscowości // Muzeum Historii Żydów Polskich POLIN
  17. ↑ а б в г (пол.)Rocznik Lubelskiego Towarzystwa GenealogicznegoPDF (Tom V), Lublin, 2013 (2014) — S.106. — ISSN 2080–9212
  18. ↑ а б в г д е ж (пол.)Kossakowski Stanisław Kazimierz, «Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich», Warszawa, 1859 — T.1 — S.226-227 (№ 19)
  19. ↑ (пол.) Boniecki Adam, «Herbarz Polski» — cz.1 — Tom XII. — S.349 (M.7 f.346 i 20 f.41).
  20. ↑ (пол.) Zbior dzieiopisow polskich: Kronika Marcina Bielskiego, Warszawa, 1764 — T.1 — S.463.
  21. ↑ (пол.) Kasper Niesiecki, KORONA POLSKA przy ZŁOTEY WOLNOSCI Starożytnemi Rycerstwa Polskiego… — Т.2 — S.715-716.
  22. ↑ (пол.)«Historia dyplomacji polskiej», tom I, połowia X w.- 1572, Warszawa, 1982 — s.618.
  23. ↑ (пол.)«Codex diplomaticus Regni Poloniae et Magni Ducatus Lituaniae». wydał Maciej Dogiel, T.1 cz.1-2, Wilno, 1858 — s.606-610.
  24. ↑ (пол.)Katarzyna Niemczyk, «Problem Pokucia, spornego terytorium polsko-mołdawskiego w końcu XV i początku XVI wieku», w: Studia Historyczne, R. LVII (2014) — s.173 [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.].
  25. ↑ (пол.)Zdzisław Spieralski[pl], «Awantury mołdawskie», Wiedza Powszechna, Warszawa, 1967 — s.71.
  26. ↑ (пол.) Pociecha Władysław. Chodecki Otto h. Powała (†1534) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 350.
  27. ↑ Михайловський Віталій. Генеральний подільський староста Станіслав Лянцкоронський (1510—1535 р р.) [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2012. — Вип. 5: На пошану професора М. Б. Петрова. — С. 136.
  28. ↑ (пол.) Boniecki Adam, «Herbarz Polski» — Cz.1. — Tom XII. — S.349. (Inw.Arch.Kor., M.33 f.576 i 35 f.40)
  29. ↑ (пол.)Janusz Władysław Szymański, «Książęcy ród Gryfitów», Oficyna Wydawnicza «STON 2», Goleniów — Kielce, 2006. — S.87-88. ISBN 83-7273-224-8
  30. ↑ (лат.)(пол.) «Urzędnicy grodzcy i ziemscy lwowscy w latach 1352—1783». — Lwów. 1938. — S.165-166.
  31. ↑ Михайловський Віталій, «Еластична спільнота (Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття)» (рецензент доктор історичних наук професор Володимир Александрович та ін., рекомендовано до друку Вченою Радою). — К.: Темпора, 2012. — С.260. — ISBN 978-617-569-060-4
  32. ↑ (пол.) Volumina Constitutionem. — T.1 (1493—1549), Vol.1 (1493—1526)… — S.310.
  33. ↑ (пол.) «Rozwady [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]» // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich — Tom IX Str. 847.
  34. ↑ а б (пол.) Boniecki A., Herbarz Polski… — Cz.1. — T.XII. — S.349 (M.73, f.138).

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Михайловський Віталій, «Еластична спільнота (Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття)» (рецензент доктор історичних наук професор Володимир Александрович та ін., рекомендовано до друку Вченою Радою). — К.: Темпора, 2012. — С.171, 205, 229, 260, 366. — ISBN 978-617-569-060-4 (укр.)
  2. Acta Tomiciana II № CCCXIV; «Литовско-русский Сейм» (Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства), издание Императорского общества истории и древностей российских при Московском университете, Любавский Матвей [Архівовано 24 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — М., 1900—1901. — С.193, прим. 65. (рос.)
  3. Boniecki Adam, «Herbarz Polski». — Warszawa, 1908. — cz.1. — T.XII. — S.349—351; (пол.)
  4. Kaniewska Irena i Wdowiszewski Zygmunt[pl], Krupski Jerzy herbu Korczak (zm. 1534) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XV/3: Kromer Marcin — Krysiński Stanisław, zeszyt 66. — S.418—419. (пол.)
  5. Maleczyński Karol[pl], «Urzednicy grodzcy i ziemscy Lwowscy (w latach 1352—1783)». — Lwów, 1938. — S. 209 (s. 97) Nom. 8.3.1515-23.12.1532 (1514 r. MS IV cz.1 nr.2231, 23.12.1532 r. MS IV cz.2 nr.10521, MS IV cz.2 nr.16663, 26.5.1534 r. MS IV cz.3 nr.17551, 7.4.1533 r. MS IV cz.2 nr.16898: (пол.)
  6. Niesiecki Kasper S. J., Herbarz Polski. — Lipsk, 1840. — T. V. — S.227, 396; (пол.)
  7. Niesiecki Kasper, Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 715—716. (пол.)
  8. Paprocki Bartosz, «Herby Rycerstwa Polskiego». — Kraków, 1858. — S.691 (LII); (пол.)
  9. Orgelbrand Samuel, «Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich». — Warszawa, 1843. — T. IV. — S.729. (пол.)
  10. Uruski Seweryn, «Rodzina Herbarz szlachty polskiej». — Poznań, 1997. — T. 8. — S.93; (пол.)
  11. Volumina Constitutionem. — T. 1 (1493—1549). — Vol. 1 (1493—1526), Do druku przygot. W. Uruszczakin — Warszawa, 1996. — S.310. (пол.)
  12. (пол.)Kossakowski Stanisław Kazimierz, «Monografie historyczno-genealogiczne niektórych rodzin polskich», Warszawa, 1859 — T.1 — S.226-227 (№ 19)
  13. (пол.)Rocznik Lubelskiego Towarzystwa GenealogicznegoPDF (Tom V), Lublin, 2013 (2014) — S.106. — ISSN 2080–9212
  14. (пол.)Włodzimierz Czarnecki, «Szlachta ziemi chełmskiej do połowy XVI wieku [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]», Instytut Badań nad Dziedzictwem Kulturowym Europy, Białystok, 2012, T.4 (Dissertationes), 434 [1] s., [1] k. tabl. złoż. : Il. ; 25 cm — c. 295-296 [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] — ISBN 839257057X, ISBN 9788392570578, ISSN 2080-9212

Посилання

[ред. | ред. код]
Rodovid.org
link=[1]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжи_Крупський&oldid=42111894