Єфимов Микола Юхимович
Єфимов Микола Юхимович | |
---|---|
рос. Ефимов Николай Ефимович | |
Народження | 24 квітня (5 травня) 1799 |
Смерть | 11 (23) вересня 1851 (52 роки) |
Поховання | Новодівочий цвинтар |
Країна (підданство) | Російська імперія |
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1821) |
Діяльність | архітектор |
Праця в містах | Санкт-Петербург |
Нагороди | |
Брати, сестри | Єфимов Іван Юхимовичd |
Єфимов Микола Юхимович у Вікісховищі |
Микола Юхимович Єфи́мов (рос. Николай Ефимович Ефимов; нар. 5 травня 1799, Яковлєвка — пом. 23 вересня 1851, Санкт-Петербург) — російський архітектор; академік з 1840 року, почесний вільний общник з 1842 року та професор з 1844 року Петербурзької академії мистецтв. Молодший брат архітектора Івана Єфимова.
Народився 24 квітня [5 травня] 1799 року в селі Яковлевці Курської губернії Російської імперії. Впродовж 1806—1821 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв, де останні 6 років вивчав виключно архітектуру. По випуску отримав атестат 1-го ступеня і велику золоту медаль за проект Музеуму — «Храму зборів трьох знатних мистецтв» у стилі класицизму. Викладав в академії[1].
У 1826 році президентом Аакадемії мистецтв Олександром Оленіним був направлений до Києва для обміру фундаментів Десятинної церкви, де він зробив першу в Російській імперії спробу відтворення храму на підставі історичних та археологічних матеріалів в формах візантійської, або «стародавньої київської», архітектури: у вигляді однокупольною церкви з великими хорами. Імператор Микола I проект не затвердив, і церква згодом була побудована Василем Стасовим[1].
Протягом 1826—1827 років побував у Москві і Новгороді, де вивчав стародавньоруське церковне зодчество. У 1827 році Радою Академії мистецтв відправлений до Італії на три роки, але прожив там до 1840 року, займаючись вивченням, замальовкою і реставрацією стародавніх пам'ятників. Брав участь в проектуванні низки будинків і садиб. У 1830 році створив проект соборної православної церкви святого Миколи Чудотворця. З травня по жовтень 1835 року разом з меценатом Володимиром Давидовим і художником Карлом Брюлловим був у Греції і Малій Азії, скрізь робив малюнки з місць і будівель, зокрема виконав фасад, розріз і попередні обміри храму Святої Софії в Константинополі, поле і карту Афона з зображеннями монастирів[1].
У 1840 році повернувся до Росії. Працював головним помічником архітектора Василя Стасова. Помер 11 [23] вересня 1851 року в Санкт-Петербурзі. Похований в Санкт-Петербурзі, на кладовищі Новодівичого монастиря. Надгробний пам'ятник у вигляді мармурового саркофагу встановлений імператорським Санкт-Петербурзьким товариством архітекторів в 1897 році, до сторіччя Миколи Єфімова, за ініціативою архітектора Ієроніма Кітнера (архітектори Стефан Галензовський і Іван Жолтовський)[1].
Прикрасив Санкт-Петербург низкою будівель, зокрема ним споруджені:
- палацовий манеж;
- два будинки міністерства державного майна, що на Великій Морський вулиці;
- единовірницька церква святого Миколи, на Захар'євській вулиці (1845—1852);
- будівля міської думи;
- церква Михайла Архангела, в Коломиї (добудована вже після смерті художника);
- Воскресенський жіночий монастир (закінчений після його смерті).
За його проектом відновлений Георгіївський зал в Зимовому палаці. Побудував, за проектом мюнхенського архітектора Леона фон Кленце, будинок Імператорського Ермітажу.
Спроектував низку православних храмів для Херсонської губернії (1842—1843), Новочеркаська (1844—1845), Ліфляндії (1845—1846) і два лютеранських храми.
У 1848 році переробив в російсько-візантійському стилі складений в 1841 році архітектором Йосипом Шарлеманем проект Сампсонієвської церкви на місці Полтавської битви (будівництво відбулося у 1851—1854 роках)[1].
будівля міської думи
|
Шуваловський палац
|
будинок міністра державного майна
|
будинок Міністерства державного майна
|
Воскресенський собор Новодівочого монастиря
|
- ↑ а б в г д Енциклопедія «Всесвітня історія». [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 242 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Народились 5 травня
- Народились 1799
- Уродженці Обоянського повіту
- Померли 23 вересня
- Померли 1851
- Померли в Санкт-Петербурзі
- Поховані на Новодівочому цвинтарі (Санкт-Петербург)
- Випускники Петербурзької академії мистецтв
- Російські архітектори
- Архітектори Російської імперії
- Архітектори XIX століття
- Академіки Петербурзької академії мистецтв
- Професори Петербурзької академії мистецтв
- Почесні вільні общинники Імператорської Академії мистецтв
- Архітектори Санкт-Петербурга
- Десятинна церква
- Дослідники Київської Русі