Очікує на перевірку

Аеророзвідка (організація)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Аеророзвідка (підрозділ))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аеророзвідка
Дата заснування2014
Типгромадська організація
ГоловаЯрослав Гончар (з 2023 року)
Офіційний сайтaerorozvidka.ngo
CMNS: Аеророзвідка у Вікісховищі

Аероро́звідка — команда і громадська організація в Україні, яка сприяє створенню та впровадженню мережецентричних і роботизованих військових спроможностей для Сил безпеки й оборони України. У її межах громадянське суспільство бере участь у відсічі агресії проти України. Засновниками Аеророзвідки є волонтери Ярослав Гончар, Володимир Кочетков-Сукач, Натан Хазін і Дмитро Лісенбарт.

Заснування

[ред. | ред. код]

Натан Хазін, керівник «Єврейської сотні»[1] Євромайдану, боєць першої групи «Азова», ще на початку окупації Криму Росією в 2014 році почав шукати можливості для технічного озброєння української армії. Після невдалої поїздки до Ізраїлю, який відмовив волонтерам у допомозі, Натан Хазін звернувся до свого товариша з Майдану Олега. Він робив панорамні знімання з безпілотника DJI Phantom, кліп «Україна очима безпілотника» набрав понад мільйон переглядів у YouTube. Саме з цього безпілотника, подарованого волонтерам, і почалася Аеророзвідка[2][3].

Перший логотип Аеророзвідки

Володимир Кочетков-Сукач узяв цей безпілотник і поїхав з ним до батальйону «Айдар», після чого отримав позитивний відгук. Згодом Ярослав Гончар узявся адаптувати апарат для дій у бойових умовах, що він і зробив разом з комп’ютерною академією «Крок». Унаслідок цього в українських безпілотників зросла дальність польоту — від 300 м до 3 км. Також до справи долучилися авіамодельні гуртки, окремі аматори, комерційні організації. Пристрої безперестанку вдосконалювали, після чого їх постійно використовували в Збройних силах України чи в одному з добровольчих батальйонів[2].

Статус і співпраця

[ред. | ред. код]

Після створення Аеророзвідки як неформального волонтерського об'єднання в червні 2014 року, учасники спільноти створили громадське об'єднання «Рубіж». На початку діяльності у волонтерської групи Аеророзвідки вже був досвід співпраці зі Збройними силами, Внутрішніми військами МВС і Нацгвардією України, мали сприяння від Державної прикордонної служби України. Згодом учасники спільноти групами потрапили до підрозділів розвідників[4].

Один із бойових підрозділів, серед яких — учасники і засновники Аеророзвідки

У грудні 2015 року члени Аеророзвідки заходять до складу Збройних сил України у вигляді військової частини А2724 під назвою Центр впровадження та супроводження автоматизованих систем оперативного (бойового) управління. Підрозділ формувався з добровольців, із групи Аеророзвідки, що працювала на той час в окремих розвідпідрозділах 74 і 131[4]. Новий підрозділ увійшов до Військ зв’язку та кібербезпеки ЗСУ. Однак, у 2020 році з ініціативи Генштабу ЗСУ Міністерство оборони України ліквідувало цю військову частину[5][6][7]. У системі НАТО підрозділ має класифікацію C4ISR (управління, контроль, зв'язок, ІТ (комп'ютери), розвідка, спостереження, інструментальна розвідка)[8].

У липні 2020 року учасники волонтерської групи зареєстрували в Україні громадську організацію «Аеророзвідка»[9][10].

Шеврон Центру інновацій та розвитку оборонних технологій

У березні 2021 року відбувається реорганізація, після якої військову частину А2724 відновлюють у структурі Міноборони.[11] Одна частина підрозділу, яка працювала в напрямку відеоспостереження, переходить у підпорядкування Командування об'єднаних сил Збройних Сил України. Пізніше, до кінця 2021 року, також виокремлюється Центр інновацій та оборонних технологій[12] (з 2022 року фігурує в офіційних джерелах під назвою Центр інновацій та розвитку оборонних технологій[13][14]). Інша частина колишньої в/ч А2724 стає науковим складом Військового інституту телекомунікацій та інформатизації[6].

Діяльність

[ред. | ред. код]

Станом на 2022 рік, до сфер діяльності Аеророзвідки належать або належали:

Безпілотники

[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року Володимир Кочетков-Сукач повідомив, що Аеророзвідка вже виробляє альтернативні безпілотні літальні апарати для потреб АТО, беручи за основу стандартні коптери, що продаються в магазинах, модернізуючи їх. Після цього безпілотники підходять для тактичної розвідки. Апарати працювали на передовій у п’яти загонах і показували результати: передавали дані, фотографії з геотегами на відстань до 2 км. Цього достатньо для ухвалення командиром рішення про відправлення загону[24].

Докладніше: R18
Прототип октокоптера R18

У 2016 році Аеророзвідка розпочала програму з розроблення перших прототипів безпілотних літальних апаратів. Вже у 2019 році була повністю випробувана модель, яка використовувалась під час спецоперації в зоні АТО. До 24 лютого 2022 року було виготовлено близько 50 комплексів октокоптерів R18[25], які мають вісім моторів для більшої надійності[26]. Коптер — вертикального злету та посадки[27], має радіус дії 5 км, може перебувати в повітрі близько 40 хв і нести 5 кг корисного навантаження. При будівництві використовують українські й імпортні компоненти. Першопочатково розроблявся для доставлення ліків і їжі, однак плани щодо використання змінило російське вторгнення 24 лютого 2022 року[28]. Щоправда, як бомбардувальник R18 використовували і до широкомасштабного наступу росіян. Як снаряди застосовують радянські кумулятивні протитанкові гранати РКГ-3 або створені на їхній основі зброярами заводу «Маяк» бомби РКГ-1600[29][30][31]. R18 здатен нести три такі боєприпаси[32][33][34][35][36].

Окрім того, Аеророзвідка акумулює безпілотники стороннього виробництва, які бойові підрозділи використовують для розвідки та коригування вогню артилерії. Ідеться, зокрема, про комерційні дрони DJI і Autel, які зазвичай надходять як волонтерська допомога[25][27][37]. Також надходять для використання на війні безпілотники PD-1[32], Лелека-100[38] та інші[8].

В Аеророзвідці вказують, що станом на 2022 рік використання дронів на війні є звичним явищем, вони мають своє місце в армії та на полі бою. До того ж вони є таким самим розхідним матеріалом, як і патрони, адже їх можуть знищувати. Водночас різниця в собівартості між безпілотниками Аеророзвідки і знищеної за допомогою цих безпілотників ворожої техніки дуже велика. Крім того, знешкоджена таким чином ворожа техніка зберігає життя цивільних і українських військовослужбовців[26].

У червні 2023 року в «Аеророзвідці» повідомили про розроблення нового дрона R-34, який має стати спадкоємцем R18.[39]

Російське вторгнення у 2022 році

[ред. | ред. код]
Див. також: Російське вторгнення в Україну (2022), Бої за Київ (2022) та Битва за Гостомель

З 24 лютого 2022 року з боку Білорусі правим берегом Дніпра на Київ прямувала величезна колона російської техніки. Цього дня військові підрозділи зустріли ворога під Гостомелем[27][40]. Також, щоби запобігти оточенню столиці, військові підрозділи за допомогою безпілотників Аеророзвідки почали атакувати конвой ЗС РФ із боку Малина. Після кількох вибухів російські війська перестали їхати величезною колоною та розбилися на групи по 5—10 машин. Також вдалося скоригувати артилерію на склади ворога і знищити їх, перерізавши постачання[41].

За допомогою дронів і терміналів від Starlink українські сили зупинили російський багатокілометровий конвой під Києвом. Завдяки комунікації, налаштованій за допомогою дронів та «старлінків», українські сили вразили тилові склади поблизу білоруського кордону, що відрізало постачання до першого ешелону, згадують в Аеророзвідці. Мовляв, стабільний зв'язок можливий лише завдяки високій швидкості передачі даних через Starlink[42]. Пізніше українські військові підрозділи долучилися до роботи з октокоптерами R18[40], іншими дронами та «старлінками» на різних напрямках бойових дій[33]. Комунікація здійснюється в системі ситуаційної обізнаності «Дельта»[25].

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

У мистецтві

[ред. | ред. код]

Про Аеророзвідку знято фільми, створено низку картин тощо:

  • фільм «Аеророзвідка. Технологічна Січ», режисер Роман Островський.[45][46][47]
  • фільм «Небесний координатор», режисер Євген Трегубов — про засновника і лідера Аеророзвідки Володимира Кочеткова-Сукача;[48][49]
  • картина «Аеророзвідка — очі перемоги», художник Микита Тітов;[50][51]
  • картина «Аеророзвідка. Забезпечуємо перемогу», художник Андрій Єрмоленко;[52]
  • картина «Атака дронів», художниця Альона Кузнецова;[53]
  • картина «Non dormies» (укр. «Ви не будете спати»), художник Сергій Шаменков;[54]
  • картина «Допоможемо — переможемо!», художник Shakll Manstr Bdoo;[55][56]
  • картина «Аеророзвідка. Від нас не заховаєшся», художник Андрій Єрмоленко;[57]
  • картина «Гостинці ворогам!», художниця Оксана Федько;[58]
  • картина «Наші гуси», художник Олександр Грехов;[59][60][61]
  • картина «Аеророзвідка», художник Дмитро Кривонос;[62]
  • картина «Аеророзвідка», художниця Анна Тісейко;[63]
  • картина «Пікап», художниця Оксана Федько;[64]
  • картина «Aerorozvidka is watching you!» (укр. «Аеророзвідка стежить за вами!»), художниця Maya Viko;[65]
  • три картини про Аеророзвідку, художник Ярко Філевич;[66]
  • картина «Аеророзвідка», художниця KATE.RYSHA;[67]
  • картина «Пес Патрон — аеророзвідник!», художник Дмитро Лісенбарт;[68]
  • картина «Наші пташки працюють на перемогу», художник Liosha Say;[69]
  • картина «Допоможемо», художник Shakll Manstr Bdoo;[70]
  • картина «Аеророзвідка», художник Ярко Філевич;[71]
  • картина «Бачимо ворога вдень і вночі», художник Іван Дудченко;[72]
  • картина «Український метелик, звичайний», художниця Анастасія Шолік;[73][74]
  • картина «Аеророзвідка», художниця Софія Кобяковська;[75]
  • картина «Дрон бомбить, дрон коригує артилерію», художник Андрій Данкович;[76]
  • картина «Янголи-охоронці», художник Олександр Корєшков;[77]
  • компанія The Brothers Brick розробила фігурки Lego у вигляді українського аеророзвідника, дрона і службового собаки;[78][79]
  • комікс, автори — чеські ентузіасти.[80][81]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

У грудні 2022 організація отримала від компанії «Нова пошта» відзнаку «Варті» в номінації «Потужна сила»,[82] у лютому 2024 — в номінації «Технологічність і диджитальність».[83]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Україна-Ізраїль: від Жидівського куреня УГА і загонів «Хагани» – до Єврейської чоти УДА. Радіо Свобода. 05.05.2018
  2. ↑ а б в bpla.in.ua. Підтримай аеророзвідку. bpla.in.ua. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  3. ↑ Володимир Кочетков-Сукач БУДЕМО ЖИТИ ІІІ сезон 7 програма (відео). Військове телебачення України. 15.10.2017
  4. ↑ а б Армія майбутнього, що лишилася в минулому. Спогади творця розформованої «Аеророзвідки». Новинарня. 17.04.2021
  5. ↑ Епічна битва за Київ. Підполковник Гончар про те, як українці зупинили навалу Путіна. Главком. 16.04.2022
  6. ↑ а б в Підрозділ «Аеророзвідка» реорганізовують. Мілітарний. 13.01.2021
  7. ↑ Командування військ зв'язку повідомило про розформування Центру аеророзвідки створеного волонтерами у 2015 році. Ukrainian Military Pages. 17.09.2020
  8. ↑ а б Крилаті розвідники: як і що бачать «очима» безпілотника. Радіо Свобода. 08.04.2017
  9. ↑ Легалізовані «очі» на допомогу армії: «Аеророзвідка» набула статусу громадської організації. Новинарня. 28.09.2020
  10. ↑ Громадська організація «Аеророзвідка». Opendatabot
  11. ↑ Міноборони створює Центр інновацій та оборонних технологій. Ukrainian Military Pages. 07.10.2021
  12. ↑ В Міноборони створено Центр інновацій та оборонних технологій: відповідну спільну Директиву підписали Міністр оборони України та Головнокомандувач Збройних Сил України. Міністерство оборони України
  13. ↑ «Україна стала асоційованим членом програми технологічного співробітництва збройних сил країн НАТО», — Олексій Резніков. Міноборони. 12.07.2022
  14. ↑ Україна стала асоційованим членом програми технологічного співробітництва збройних сил країн НАТО, — Олексій Резніков. Кабінет Міністрів України. 12.07.2022
  15. ↑ ​Підполковник Шепард: «Українська комп’ютерна система управління «Дельта» повністю сумісна з аналогами НАТО». Радіо Свобода. 08.10.2017
  16. ↑ «Ловець» диверсантів та автоматизована армія — що нового в ЗСУ. На часі. 28.02.2018
  17. ↑ Комбриг 93-ї ОМБр Владислав Клочков: «Ми ведемо посилену підготовку особового складу до наступальних, рейдових дій». Український тиждень. 10.05.2018
  18. ↑ Рівень української аеророзвідки вражає представників НАТО (відео). Факти, ICTV. 2017
  19. ↑ У НАТО дивуються нашим успіхам – один із засновників «Аеророзвідки» ЗСУ. Радіо Свобода. 03.12.2016
  20. ↑ а б «Аеророзвідка» запустили систему відеоспостереження в Чорнобилі. Mind. 26.11.2021
  21. ↑ У партнерах — ГО «Аеророзвідка». ЧРЕБЗ
  22. ↑ ЗСУ відновлюють розформовану Хомчаком «Аеророзвідку». Ukrainian Military Pages. 22.10.2021
  23. ↑ На Rapid Trident-2017 продемонстрували сумісну з натівськими аналогами українську систему управління військами «Дельта», — Міноборони. ВІДЕО. Цензор.нет. 19.09.2017
  24. ↑ Волонтерський проект «Аеророзвідка» виготовляє альтернативні безпілотники для бійців в зоні АТО. УКМЦ. 27.08.2014
  25. ↑ а б в «Долар, вкладений у дрон — це $1000 втрат для ворога»: як працює «Аеророзвідка». AIN.UA. 28.07.2022
  26. ↑ а б Український підрозділ «Аеророзвідка»: як ударні дрони допомагають ЗСУ на полі бою?. Українське радіо. 20.06.2022
  27. ↑ а б в «Нехай гине залізо, а не наші люди». Як українська Аеророзвідка перемагає окупантів у «війні дронів». ШоТам. 22.06.2022
  28. ↑ Конкурент турецького Bayraktar — український Октокоптер R18 (відео). Еспресо TV. 12.07.2022
  29. ↑ Помічники «Байракторів». Як працюють на Донбасі наші дрони Skyfist та R18. Ділова столиця. 16.11.2021
  30. ↑ Аеророзвідка розкрила удари з БПЛА по об’єктах окупантів. Мілітарний. 11.11.2021
  31. ↑ Нові українські боєприпаси для БПЛА: Завод «Маяк» розкрив деталі (фото). Defense Express. 09.01.2021
  32. ↑ а б Октокоптер R18 від «Аеророзвідка» – український дрон, який нищить ворогів. Mezha. 26.04.2022
  33. ↑ а б Військові показали кадри ефективної роботи бойового дрона R18 по техніці окупантів (відео). УНІАН. 16.06.2022
  34. ↑ Українська аеророзвідка тестує новий вітчизняний октокоптер R-18 — можливості та особливості [Архівовано 2022-09-22 у Wayback Machine.]. СТБ. 10.07.2022
  35. ↑ Війна дронів. Безпілотники рятують Україну? (відео). Tokar.ua. 30.07.2022
  36. ↑ «Армія дронів»: як Україна збирається озброїти військо безпілотниками. Deutsche Welle. 14.07.2022
  37. ↑ Аеророзвідник Сергій Хаджинов: «Коли ти коригуєш, ти на зв'язку з артилеристами. І якщо влучення, то ти верещиш: "Влучив! Повторюй!» І він радісно верещить: «Плюс!». Це завжди велика радість». Цензор.НЕТ. 22.06.2022
  38. ↑ В «Аеророзвідці» показали, як «Лелека» виявляє окупантів. Мілітарний. 17.04.2022
  39. ↑ Смерть із небес: в Україні розробили потужний ударний дрон R-34 (відео). Фокус. 10.06.2023
  40. ↑ а б «Наламали оркам штурм»: після двох злетів дрон знищив ворожу БМП – як працює українська команда «Аеророзвідка». 5 канал. 29.06.2022
  41. ↑ «Наші дрони не мажуть»: фахівці з «Аеророзвідки» розповіли, як знищують ЗС РФ (відео). Фокус. 18.06.2022
  42. ↑ Як Starlink Ілона Маска допомагає українським військовим і цивільним. Deutsche Welle. 29.03.2022
  43. ↑ Twitter для ЗСУ. Військовий софт Delta допомагав у всіх великих операціях – від потоплення «Москви» до звільнення Зміїного. Чому з ним воювати швидше. Forbes Україна. 08.12.2022
  44. ↑ Українська аеророзвідка зізналася, що «доклала руку» до надпотужного вибуху у Донецьку. ТСН.ua (укр.). 9 лютого 2015. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  45. ↑ [1]. Аеророзвідка. 15.10.2020
  46. ↑ [2]. Аеророзвідка. 28.09.2020
  47. ↑ Аеророзвідка. Технологічна Січ (відео). Аеророзвідка. 14.10.2020
  48. ↑ «Небесний координатор»: у Києві відбулася прем'єра стрічки про загиблого на Донбасі волонтера. 5 канал. 27.08.2021
  49. ↑ «Небесний координатор». ГУР МО України. 17.06.2021
  50. ↑ [3]. Аеророзвідка. 20.03.2022
  51. ↑ [4]. Аеророзвідка. 22.06.2022
  52. ↑ [5]. Аеророзвідка. 24.03.2022
  53. ↑ [6]. Аеророзвідка. 25.03.2022
  54. ↑ [7]. Аеророзвідка. 31.03.2022
  55. ↑ [8]. Аеророзвідка. 03.04.2022
  56. ↑ [9]. Аеророзвідка. 25.05.2022
  57. ↑ [10]. Аеророзвідка. 06.04.2022
  58. ↑ [11]. Відсіч. 11.04.2022
  59. ↑ [12]. Аеророзвідка. 19.04.2022
  60. ↑ [13]. Олександр Грехов. 15.04.2022
  61. ↑ Аеророзвідка [Архівовано 2022-09-07 у Wayback Machine.]. Grekhov.Art
  62. ↑ [14]. Аеророзвідка. 19.04.2022
  63. ↑ [15]. Аеророзвідка. 22.04.2022
  64. ↑ [16]. Аеророзвідка. 27.04.2022
  65. ↑ [17]. Аеророзвідка. 01.05.2022
  66. ↑ [18]. Аеророзвідка. 06.05.2022
  67. ↑ [19]. Аеророзвідка. 09.05.2022
  68. ↑ [20]. Аеророзвідка. 12.05.2022
  69. ↑ [21]. Аеророзвідка. 12.05.2022
  70. ↑ [22]. Аеророзвідка. 14.05.2022
  71. ↑ [23]. Аеророзвідка. 22.05.2022
  72. ↑ [24]. Аеророзвідка. 29.05.2022
  73. ↑ [25]. Аеророзвідка. 31.05.2022
  74. ↑ [26]. Анастасія Шолік. 01.06.2022
  75. ↑ [27]. Аеророзвідка. 08.06.2022
  76. ↑ [28]. Аеророзвідка. 25.06.2022
  77. ↑ [29]. Аеророзвідка. 09.08.2022
  78. ↑ Українській аеророзвідці присвятили фігурку LEGO. ФОТО. Життя. Українська правда. 08.09.2022
  79. ↑ Українській аеророзвідці присвятили фігурку LEGO. Суспільне. 08.09.2022
  80. ↑ Історія повітряної розвідки в картинках. Чехи зробили комікс про українську «Аеророзвідку». dev.ua. 20.10.2022
  81. ↑ Aerorozvědka vyvíjí drony pro ukrajinskou armádu. Zřejmě už pomohly zničit ruskou techniku za miliardy. Česká televize. 18.10.2022
  82. ↑ Яна Осадча (4 грудня 2022). "Нова пошта" нагородила волонтерів: список та фото. Українська правда. Життя. Процитовано 6 червня 2024.
  83. ↑ Вручення волонтерської премії «Варті». Jetsetter. 26 лютого 2024. Процитовано 6 червня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аеророзвідка (організація)
Аеророзвідка
у соціальних мережах
Аеророзвідка на сайті Facebook
Аеророзвідка на сайті Telegram
Аеророзвідка на сайті Twitter
Аеророзвідка на сайті YouTube
Аеророзвідка на сайті Instagram
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аеророзвідка_(організація)&oldid=42727163