Альфонс Баварський
Альфонс Баварський | |
---|---|
нім. Alfons von Bayern | |
Ім'я при народженні | Альфонс Марія фон Ассізі Франц Клеменс Макс Еммануель |
Народився | 24 січня 1862[1][2][3] Мюнхен, Баварське королівство |
Помер | 8 січня 1933[1][2] (70 років) Мюнхен, Німецький Райх |
Поховання | Церква Святого Михаїла[d] |
Країна | Баварське королівство[3] |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Титул | принц Баварський |
Посада | почесний шеф драгунського полку «Барон фон Мантойффель» № 5 |
Військове звання | генерал кінноти |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Адальберт Баварський[3] |
Мати | Амалія де Бурбон[3] |
Брати, сестри | Людвіг Фердинанд Баварський[3], Ельвіра Баварська[3], Ізабелла Марія Баварська[3] і Princess Clara of Bavariad[3] |
У шлюбі з | Луїза Вікторія Орлеанська |
Діти | Prince Joseph Clemens of Bavariad[3] і Єлизавета Баварська (1913—2005) |
Нагороди | |
Принц Альфонс Марія фон Ассізі Франц Клеменс Макс Еммануель Баварський[4] (нім. Alfons Maria Franz von Assisi Klemens Max Emanuel Prinz von Bayern; нар. 24 січня 1862 —пом. 8 січня 1933) — баварський принц з іспанської гілки династії Віттельсбахів, син принца Баварії Адальберта та іспанської інфанти Амелії де Бурбон; вояка баварської армії, генерал кінноти; кавалер ордена Золотого руна.
Альфонс народився 24 січня 1862 року у Мюнхені. Він став другим сином та другою дитиною в родині принца Баварії Адальберта та його дружини Амелії де Бурбон. Мав старшого брата Людвига Фердинанда. Невдовзі в сім'ї з'явилися молодші діти: Ізабелла, Ельвіра та Клара.
З молодих років виявляв пристрасть до військової справи. У 1880-му вступив у званні лейтенанта до полку піхоти баварської армії. 1884 принца було підвищено до звання капітана у Перший важкий кавалерійський полк[5]. Будучи офіцером, командував полком німецької підтримки британських військ у Судані проти армії Махді.
Існувала можливість шлюбу Альфонса із донькою імператора Австро-Угорщини, Марією Валерією. Однак, потенційній нареченій він не сподобався. Ерцгерцогиня заявила, що відчувала себе «як корова на ринку великої рогатої худоби»[6], оскільки, під час зустрічі, принц увесь час говорив тільки про догляд за кіньми[7].
У віці 29 років Альфонс одружився із 21-річною принцесою Луїзою Вікторією Орлеанською, що доводилася йому троюрідною сестрою. Весілля відбулося 15 квітня 1891 року у палаці Німфенбург у Мюнхені. У подружжя народилося двоє дітей:
- Йозеф Клеменс (1902—1990) — принц Баварський, великий магістр баварського Ордену Святого Георгія, лицар Ордену святого Губерта, історик мистецтв, одружений не був, дітей не мав;
- Єлизавета Марія (1913—2005) — була одружена з графом Францем Йозефом фон Кагенек, згодом — із Ернстом Кюстнером, мала семеро дітей від обох шлюбів.
1892 очолив полк важких вершників. Брав участь у Другій англо-бурській війні.
17 грудня 1899 Альфонс отримав чин генерал-майора, 18 січня 1901 — генерал-лейтенанта. Нарешті, 23 березня 1905 став генералом кінноти[5]. Після цього більшу частину часу присвячував дослідженню та вивченню військової справи. З 1908 до 1916 займав посаду директора Військової академії Регенсбурга.
1909 став командиром Сьомого королівського баварського полку кінноти[5]. Був покровителем численних ветеранських, стрілецьких та спортивних клубів в Баварії[8].
Під час Першої світової Альфонс був присутнім у генеральному штабі Пауля фон Гіндебурга під час битви під Танненбергом. Згодом, отримавши загін кавалеристів, відбув на Західний фронт до Франції[9].
Після падіння монархії у 1918, разом із родиною, проживав у своїх іспанських володіннях в Ов'єдо. 1928 — повернувся до Німеччини. Намагався впливати на консерваторів з метою відновлення монархії в Баварії.
Помер 8 січня 1933. Похований у колумбарії церкви Святого Михайла у Мюнхені.
Принц пішов з життя в останні дні Веймарської республіки. Наприкінці січня 1933 рейхсканцлером країни був призначений Адольф Гітлер, що дало початок існуванню Третього рейха.
Станом на 1914 рік, Альфонс Баварський був почесним шефом драгунського полку «Барон фон Мантейфель» № 5. У червні 1918 цей військовий загін базувався на території на України.
- Орден Святого Губерта
- Орден Святого Георгія (Баварія), почесний великий пріор (1880)
- Ювілейна медаль Святого Георгія
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу із зіркою
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Хрест «За вислугу років» (Баварія) 2-го класу
- Орден Карлоса III з ланцюгом
- орден (26 червня 1862)
- ланцюг (31 травня 1883)
- Лицар ордена Сантьяго
- Лицар королівсьвої кавалерійської броні Сарагоси
- Орден Золотого руна (6 лютого 1906)
- Лицар королівського знатного корпусу Мадрида (1910)
- Орден Чорного орла
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
- Вищий орден Святого Благовіщення (13 квітня 1883)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (13 квітня 1883)
- Орден Корони Італії, великий хрест (13 квітня 1883)
- Орден Людвіга (Гессен-Дармштадт), великий хрест (20 вересня 1900)
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді та діамантами (Мекленбург; 22 липня 1904)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Герцогство Ангальт; 1904)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #13703492X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж и к https://archive.org/details/hofundstaatshan00landgoog/page/n35
- ↑ Профіль на Thepeerage.com [1] [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в Командир полку кінноти принц Альфонс [2] (англ.)
- ↑ «Wie eine Kuh auf dem Viehmarkt»
- ↑ Brigitte Hamann, Elisabeth. Kaisrin wider Willen München, 1981, 1997, blz 534 e.v.
- ↑ Постачальники принца Альфонса [3][недоступне посилання з червня 2019] (нім.)
- ↑ Принц Альфонс у Франції, фото 1915 [4][недоступне посилання з червня 2019]
- Konrad Krafft von Dellmensingen, Friedrichfranz Feeser, Das Bayernbuch vom Kriege 1914—1918, Chr. Belser AG, Verlagsbuchhandlung, Stuttgart 1930
- Prestel Verlag, Die Wittelsbacher. Geschichte unserer Familie, München, 1979
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Альфонса Баварського [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Фотоальбом з картками Альфонса Баварського[недоступне посилання з червня 2019]
- Народились 24 січня
- Народились 1862
- Уродженці Мюнхена
- Померли 8 січня
- Померли 1933
- Померли в Мюнхені
- Поховані в церкві Святого Михаїла (Мюнхен)
- Віттельсбахи
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Нагороджені орденом Святого Георгія (Баварія)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
- Нагороджені медаллю принца-регента Луїтпольда
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Баварія)
- Кавалери ланцюга ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери почесного хреста 1-го класу ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)
- Кавалери ордена Вендської корони
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Йосипа
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Генерали кінноти (Баварія)
- Німецькі генерали Першої світової війни
- Німецькі монархісти