Андійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андійська мова
къІаваннаб мицци
Поширена вДагестан
РегіонБотліхський район
Носії24000
Писемністькирилиця[1]
КласифікаціяПівнічнокавказька сім'я
Нахсько-дагестанські мови
Аваро-андо-цезькі мови
Аваро-андійські мови
Андійські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1немає
ISO 639-2cau
ISO 639-3ani

Анді́йська мо́ва[2] (самоназва — къІбаннаб мицци) — мова андійців, належить до нахсько-дагестанських.

Андійською мовою спілкуються в Дагестані, зокрема, Ботліхському районі в селах: Анді, Гунхо, Гагатль, Чанхо, Зіло, Муніб, Кванхідатль.

Вирізняють 7 діалектів. Мова є безписемною.

Наголос в андійській мові є слабким і завжди падає на закритий склад (ихво́б — «млин», ги́нцІу — «двері»), а при двох закритих — на останній (гуну́л — «котел», лъенси́б — «брова»).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ethnologue — 25, 19 — Dallas, Texas: SIL International, 1951. — ISSN 1946-9675
  2. Кійко, Ю. Є.; Агапій, А. П.; Мельник, Ю. Й. (2021). Вступ до мовознавства: практикум (PDF). Чернівці: ЧНУ ім. Юрія Федьковича: Рута. с. 142. ISBN 978-966-423-628-4.

Джерела і література

[ред. | ред. код]