Анемограф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Анемограф (від грец. άνεμος — «вітер» і грец. γράφω — «писати») — самописний прилад для реєстрації швидкості вітру або швидкості і напрямку вітру; в останньому випадку називається ще анеморумбографом.[1]

Основою анемографа є трубка Дінеса. Трубка орієнтується за напрямком вітру. Тиск повітря спрямовується по трубці на поплавок з самописцем, висота якого показує швидкість вітру.[2] Показники швидкості вітру записуються друкарським способом у старих системах (анемограф з механічною передачею), в нових — електричним (контактний анемограф), а також манометричним способом (аеродинамічний анемограф).[1]

Анемограф є одним з обов'язкових приладів метеостанцій. За допомогою анемографа вибирається оптимальне місце для встановлення вітрогенератора.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Анемограф. meteo.ua. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 14 лютого 2020.
  2. Anemograph. mindat.org (англ.) . Hudson Institute of Mineralogy. Процитовано 14 лютого 2020.
  3. Волковая О. О. Можливості уточнення та перевірки результатів картографічного моделювання швидкостей вітру на локальному рівні / О. О. Волковая // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії.. — 2015. — Вип. 22. — С. 40-43.