Антипівка
| село Антипівка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Черкаська область | ||||
| Район | Золотоніський район | ||||
| Тер. громада | Новодмитрівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA71040150020067252 | ||||
| Облікова картка | Село на сайті ВРУ | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 20-ті роки 17 століття | ||||
| Перша згадка | 1631 рік[1] | ||||
| Населення | 865 | ||||
| Поштовий індекс | 19733 | ||||
| Телефонний код | +380 4737 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°43′15″ пн. ш. 32°03′51″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
92 м[2] | ||||
| Водойми | р. Золотоноша | ||||
| Відстань до обласного центру |
31 (фізична) км[3] | ||||
| Відстань до районного центру |
9 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Богуславець | ||||
| Відстань до залізничної станції |
2,5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Нова Дмитрівка | ||||
| Сільський голова | Кухаренко Артем Володимирович | ||||
| Карта | |||||
  Антипівка | |||||
 Антипівка | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
Анти́півка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Новодмитрівської сільської громади. Село розташоване на річці Золотоношці за 9 км від районного центру та 2,5 км від залізничної зупинного пункту Богуславець. Населення — 865 чоловік.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 837 | 96.76% |
| російська | 26 | 3.01% |
| білоруська | 2 | 0.23% |
| Усього | 865 | 100% |
Антипівка виникла в 20-х роках 17 століття. Перша згадка — 1631 рік, зустрічається в історичному документі "Тарифи подимного податку Київського воєводства". До цього Антипівка зазначається як слобода, селяни якої сплачували подимне шляхтичу Богузвалому Олексичу (Тарифа). Оскільки Антипівка не згадується в документах ревізії Черкаського староства (1622 р.), можна припустити, що поселення виникло між 1622 і 1628 роками.[5]
Козацтво Антипівки належало до Золотоніської сотні. У 1787 році тут мешкало 94 особи — скарбничі та власницькі полкового судді Василя і прапорщика Петра Леонтовичів і відставного підпоручика Степана Стеблинського.
У 1874 році в селі відкрито земську школу.
Перед Першою світовою війною населення становило 1092 особи на 217 господарств, налічувалося 42 молотарки, 8 вітряків і олійниця.
4 квітня 1917 року загальні збори селянства Антипівки виступили проти імперіалістичної війни.
У 1929 році, під час примусової колективізації, утворено ТСОЗ, у 1930-му колгосп «Шлях до комунізму».
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках.
В 30-х роках, під час сталінських репресій розстріляно та заслано 21 антипівчанина.
236 антипівців брали участь у Німецько-радянській війні на боці радянських окупантів, з них 100 нагороджені бойовими орденами і медалями, 99 загинули. На їх честь споруджено обеліск Слави, споруджено пам'ятник загиблому воїнові.
На початок 1970-х років в Антипівці працювала восьмирічна школа, де навчалось біля 150-ти учнів, клуб на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом 10 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням, дитячі ясла, відділення зв'язку, стаціонарна кіноустановка, ощадна каса, три крамниці. На території села містилася центральна садиба радгоспу «Золотоніський», за яким було закріплено 2 тисячі га землі, у тому числі 1,7 га орної. Радгосп вирощував зернові культури, займався тваринництвом, також мав млин, лісопильню.
На території села розташовано ТОВ «Красногірське», яке має 1604,7 га землі. Фермери обробляють 209,4 га.
У селі функціонує 2 приватних магазини, відділення зв'язку та ощадкаса. Церква святої Парасковії (УПЦ), побудована 1890 року, згоріла від блискавиці 1 липня 2014 р. Церква розташована неподалік від центру села, стоїть із західного боку сільської дороги. У подвір'ї, між церквою і дорогою стоїть похилений старий козацький хрест[6].
Село газифіковано, забезпечено автобусним сполученням, працює лінійне радіомовлення.
В Антипівці народилися:
- Козюра Віталій Володимирович (1999—2022) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Навроцький Олександр Олександрович (1823—1892) — поет і перекладач, член Кирило-Мефодіївського товариства .
- ↑ СЕЛО АНТИПІВКА - Міста і села України. Черкащина 2007 - Український видавничий портал - who-is-who.ua. web.archive.org. 12 жовтня 2016. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 28 грудня 2021.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 21 вересня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Голиш, Г. М.; Лисиця Л. Г. (2018). Подорож Златокраєм. Нарис історії Золотоніщини та її поселень від давнини до сьогодення (вид. друге). Черкаси: Вертикаль. с. 159. ISBN 978-617-7475-52-0.
- ↑ Антипівка, Золотоніський р-н Черкаської обл. - дерев'яна церква. www.derev.org.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2009. Процитовано 28 грудня 2021.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
