Асатіані Георгій Іраклійович

Асатіані Георгій Іраклійович
Зображення
Дата народження	28 травня (10 червня) 1914
Місце народження	Борзя, Борзинський район
Дата смерті	17 листопада 1977(1977-11-17) (63 роки)
Місце смерті	Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання	пантеон Сабуртало
Громадянство	Російська імперія  РРФСР  СРСР
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний інститут кіно і телебаченняd
Професія	кінооператор, кінорежисер
Заклад	Центральна студія документальних фільмівd і Грузія-фільм
Членство	СК СРСР
Нагороди	народний артист Грузинської РСР (1961)
IMDb	ID 12695298

Георгій Іраклійович Асатіа́ні (груз. გიორგი ირაკლის ძე ასათიანი; 10 червня 1914, Борзя — 17 листопада 1977, Тбілісі) — радянський кінорежисер та кінооператор документального кіно; член Спілки кінематографістів СРСР з 1957 року.

Біографія

Народився 28 травня [10 червня] 1914(19140610) року в місті Борзі (нині Забайкальський край, Російська Федерація). З травня 1930 до червня 1931 працював слюсарем-механіком взуттєвої фабрики імені Сталіна у Тифлісі. У 1931—1935 роках навчався в Ленінградському корабельному інституті. З вересня 1935 по листопад 1936 року працював інструктором районної ради Робітничо-селянських та червоноармійських депутатів Володарського району Ленінграда. У 1936 році закінчив операторський факультет Ленінградського інституту кіноінженерів.

У кіно — з 1937 року, працював кінокореспондентом Нижньоволзької кіностудії в Астрахані. Член ВКП(б) з 1940 року.

Після початку німецько-радянської війни, у вересні 1941 року, призваний до Червоної армії Кіровським районним військовим комісаріатом міста Астрахані. Служив у військовому званні майора. Протягом 1942—1943 років працював оператором на Куйбишевській студії кінохроніки; у 1943—1944 роках — оператором на Тбіліській студії художніх фільмів; знімав на Північно-Кавказькому та Кримському фронтах. Зняв для воєнної кінохроніки всі основні віхи війни, зокрема: бої під Москвою, оборону Сталінграда, взяття Берліна, брав участь, як кінооператор, у бойових вильотах авіації.

У 1945—1946 роках — кінокореспондент Центральної студії документальних фільмів по Грузинській РСР, знімав сюжети для кіножурналу «Новости дня» і грузинської кінохроніки. З 1946 року — оператор Тбіліської студії художніх фільмів / кіностудії «Грузія-фільм». У 1958—1977 роках — оператор, режисер Грузинської студії хронікально-документальних та науково-популярних фільмів, одночасно у 1965—1977 роках — художній керівник кіностудії.

Помер в Тбілісі 17 листопада 1977 року. Похований в Тбілісі на пантеоні Сабуртало.

Сини

• Георгій (нар. 1942) — актор Молодіжного театру Алтаю (Барнаул). Заслужений артист РРФСР (1986);
• Іраклій (1946—1985) — грузинський кінорежисер, член Спілки кінематографістів Грузинської РСР.

Фільмографія

Матеріали відзняті ним під час німецько-радянської війни увійшли у фільми:

• «Взяття Новоросійська» (1943);
• «Взяття Бердичева» (1944);
• «Гвардійська армія Чанчибадзе…» (1945);
• «Розгром гітлерівської авантюри на Кавказі» (1945).

1956 року брав участь як оператор у зніманні фільму «100 днів у Бірмі»; у 1958 році — у зніманні фільму «Брюссель, 1958». У подальшому поєднував операторську роботу з авторською та режисерською, створив низку фільмів про закордонні країни:

• «Подорож до Непалу» (1959, режисер і оператор разом з Отаром Деканосідзе);
• «Полювання в джунглях» (1959, сценарист, режисер та оператор разом з Отаром Деканосідзе);
• «Різноповерхова Америка» (1961, режисер, оператор і сценарист разом з Іллею Сухішвілі);
• «Алжирський щоденник» (1962, сценарист і режисер; оператор Отар Деканосідзе);
• «Земля марокканців» (1962, сценарист і режисер; оператор Отар Деканосідзе);
• «Сахара» (1962, сценарист і режисер разом з Резо Ебралідзе);
• «Народження республіки» (1963, сценарист, режисер та оператор разом з Отаром Деканосідзе);
• «Країна стародавньої культури» (1963, сценарист, режисер та оператор);
• «Дороги п'ятого континенту» (1964, сценарист, режисер та оператор);
• «Крізь імлу віків» (1964, режисер, оператор);
• «Уругвай» (1964, сценарист, режисер та оператор);
• «В країні інків» (1964, сценарист, режисер та оператор);
• «Зустріч з Грецією» (1964, сценарист, режисер та оператор);
• «Один день в Буенос-Айресі» (1964, сценарист, режисер та оператор);
• «Париж… Париж» (1965, режисер);
• «Англійські замальовки» (1967, режисер, оператор);
• «За екватором між океанами» (1968, режисер);
• «Мюнхен, чверть століття потому» (1969, режисер, оператор);
• «Іспанія-73» (1971, режисер, оператор);
• «У країні басків» (1976, режисер, оператор).

Інші фільми:

• «Квітуча Грузія» (1957, режисер і оператор);
• «Розповідь про чотирьох солдатів» (1960, оператор разом з іншими);
• «Світ аплодує» (1961, сценарист разом з Іллею Сухішвілі);
• «Грузія святкує» (1971, режисер, оператор);
• «Весна людства» (1975, режисер, оператор);
• «Світло свободи» (1976, режисер, оператор);
• «Зорі назустріч» (1977, режисер, разом з Гурамом Жванією).

Відзнаки

нагороджений

• орденами: двома Червоної Зірки (5 жовтня 1943; 19 лютого 1944), Вітчизняної війни II ступеня (16 травня 1944), Червоного Прапора (28 квітня 1945), Трудового Червоного Прапора (1964);
• медалями: «За оборону Сталінграда» (1 травня 1944), «За оборону Кавказу» (1944), «За перемогу над Німеччиною» (1945), «20 років перемоги» (1965), «50 років Збройних Сил СРСР» (1968), «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970), «30 років перемоги» (1975);

почесні звання

• народний артист Грузинської РСР (1961);
• народний артист СРСР (1967);

премії

• Ломоносовська премія (1964; за фільм «Країна стародавньої культури»);
• премія Всесоюзного кінофестивалю (1964; за фільм «Дороги п'ятого континенту»).
• премія Всесоюзного кінофестивалю (1977; за фільм «Світло свободи»).

Література

• Асатиани, Георгий Ираклиевич // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 116 (рос.);
• Асатиани Георгий Ираклиевич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Асатиани Георгий Ираклиевич // Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. (рос.)