Координати: 3°14′ пн. ш. 72°56′ сх. д. / 3.233° пн. ш. 72.933° сх. д. / 3.233; 72.933

Атол Фаафу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Атол Фаафу
3°14′ пн. ш. 72°56′ сх. д. / 3.233° пн. ш. 72.933° сх. д. / 3.233; 72.933
АкваторіяІндійський океан
Кількість островів23
Населення (2006 рік)4641 осіб
КраїнаМальдіви
Атол Фаафу (Мальдіви)
Атол Фаафу
Атол Фаафу

Атол Фаафу (мальд. ނިލަންދެއަތޮޅު ދެކުނުބުރި), або атол Північний Ніландхе - адміністративна одиниця Мальдівських островів. Вона відповідає природному атолу з такою ж назвою. Адміністративний центр атола Фаафу розташовується на острові Ніландхоо.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Хаа Аліф, Хаа Даалу, Шавійані, Ноону, Раа, Баа, Каафу і т.д. є буквеними позначеннями, присвоєними сучасним адміністративним одиницям Мальдівських островів. Вони не є власними назвами атолів, які входять до складу цих адміністративних одиниць. Деякі атоли розділені між двома адміністративними одиницями, в інші адміністративні одиниці входять два або більше атолів. Порядок буквених позначень йде з півночі на південь по буквах алфавіту тана, який використовується в мові дивехи. Ці позначення неточні з географічної та культурної точки зору, проте популярні серед туристів та іноземців, які прибувають на Мальдіви. Вони знаходять їх простішими і такими, що запам'ятовуються у порівнянні зі справжніми назвами атолів на мові дивехи (крім пари винятків, як, наприклад, атол Арі )[1].

Населені острови

[ред. | ред. код]

До складу атола Фаафу входять 6 (шість) островів, які мають постійне місцеве населення: Білледхоо, Дхаранбудгу, Фееалі, Філітхейо, Магоодхоо і Ніландхоо.

Історія

[ред. | ред. код]

Атол має багатий археологічний матеріал.

На острові Ніландхоо Тур Хейєрдал досліджував індуїстський храм значних розмірів, там також розташована і друга найстаріша мечеть на Мальдівах, яка була спочатку побудована султаном Мохаммедом ібн Абдуллою в 1153-1166 роках.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Tim Godfrey, Atlas of the Maldives, Atoll Editions 2004

Література

[ред. | ред. код]
  • Divehi Tārīkhah Au Alikameh. Divehi Bahāi Tārikhah Khidmaiykurā Qaumī Markazu. Reprint 1958 edn. Malé 1990.
  • Divehiraajjege Jōgrafīge Vanavaru. Muhammadu Ibrahim Lutfee. G.Sōsanī.
  • Хав'єр Ромеро-Фріас, The Maldive Islanders, A Study of the Popular Culture of an Ancient Ocean Kingdom . Barcelona 1999.