Очікує на перевірку

Бруно фон Мудра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бруно фон Мудра
Народився1 квітня 1851(1851-04-01)[1][2]
Бад-Мускау, Герліц, Саксонія[1]
Помер21 листопада 1931(1931-11-21)[1][2] (80 років)
Шверін, Вільна держава Мекленбург-Шверін, Веймарська республіка, Німецький Райх
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна
Військове званнягенерал від інфантерії
Нагороди
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 1-го ступеня
Орден Червоного орла 2-го ступеня
Орден Червоного орла 3-го ступеня Орден Червоного орла 4-го ступеня
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Столітня медаль
Столітня медаль
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Великий хрест ордена Альберта (Саксонія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Офіцерський хрест ордена Альберта (Саксонія)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Великий хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 1-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 1-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 2-го класу (Баварія)
Офіцерський хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Офіцерський хрест ордена «За військові заслуги» (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія)
Командорський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Командорський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Лева і Сонця 2 ступеня
Лева і Сонця 2 ступеня
Орден Меджида 1 ступеня
Орден Меджида 1 ступеня
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Великий хрест ордена Церінгенського лева
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Кавалер 1 класу ордена Залізної Корони
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За військові заслуги» (Ліппе)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Гамбург)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Бремен)
Ганзейський хрест (Любек)
Ганзейський хрест (Любек)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Орден «Pour le Mérite» з дубовим листям (Пруссія)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)

Карл Бруно Юліус Мудра, з 16 червня 1913 року — фон Мудра (нім. Karl Bruno Julius von Mudra; 1 квітня 1851, Бад-Мускау21 листопада 1931, Шверін) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія

[ред. | ред. код]

На відміну від більшості німецьких офіцерів, Мудра не походив з родини спадкових військовиків: його батько був теслею. В 1863/70 роках навчався в гімназії в Котбусі, після чого вступив в Прусську армію. В 1881/84 роках навчався в Прусській військовій академії в Берліні. З 27 серпня 1907 року — командир 39-ї піхотної дивізії в Кольмарі. З 2 березня 1910 року — генерал-губернатор Меца. В 1911 році призначений головним інспектором фортець. З 1 березня 1913 року — командир 16-го армійського корпусу.

На початку Першої світової війни корпус Мудра входив до складу 5-ї армії. Мудра отримав наказ не допустити прорив французьких військ через Аргоннський ліс, що він успішно виконав. З березня 1916 року — командир Східної штурмової групи, яка розташовувалася на лівому березі Мааса. Учасник Верденської битви. З 22 жовтня 1916 по 2 січня 1917 року — командувач 8-ю армією, з 4 січня 1917 по 17 червня 1918 року — армійською групою «А», з 18 червня 1918 року — 1-ю, з 12 жовтня 1918 року — 17-ю армією. Мудра виступав за продовження війни, незважаючи на навдачі німецької армії, проте його погляди були прийняті військовим кабінетом в Берліні. 19 січня 1919 року 17-та армія була розформована, а Мудра вийшов на пенсію.

Спочатку Мудра жив у Вісбадені. 21 березня 1923 року він був арештований французькою окупаційною владою з політичних мотивів, проте 24 березня був звільнений. Він переїхав у Шверін, вступив в Німецьку національну народну партію і виступав за нову «збройну атаку» на Захід для «розплати зі спадковим ворогом». З 25 липня 1925 року — перший голова Союзу німецьких саперів.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • На честь Мудра були названі численні казарми вермахту, а також казарми бундесверу в Кельні.
  • В Берліні є вулиця Мудра (нім. Mudrastraße), в Майнці — вулиця генерала Мудра (нім. General-Mudra-Straße).
  • З 1983 року Союз німецьких саперів щороку вручає найкращим випускникам курсів кандидатів в офіцери інженерних військ Премію генерала фон Мудра (нім. General-von-Mudra-Preis).

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Zuchthaus-Erinnerungen aus den besetzten Gebiet, 1924
  • Generalfeldmarschall Colmar Freiherr von der Goltz, in: „Das Volk in Waffen – Ein Buch über Heerwesen und Kriegführung unserer Zeit“, 6. Auflage des alten Werkes, zugleich 1. Auflage der auf Grund der Erfahrungen des Weltkrieges durchgeführten Neubearbeitung von Friedrich Freiherr von der Goltz, 1925 (teilweise Wiederabdruck in: „Im Gedenken an Colmar Freiherr von der Goltz“, 1936)
  • Generalfeldmarschall Colmar Freiherr von der Goltz seine Bedeutung als Chef des Ingenieur- und Pionierkorps und Generalinspekteur der Festungen, in: „Das Ehrenbuch der Deutschen Pioniere“, herausgegeben von Paul Heinrici, 1932, S. 25–32

Література

[ред. | ред. код]
  • Karl-Heinz Lutz: Mudra, Bruno von. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 18, Duncker & Humblot, Berlin 1997, ISBN 3-428-00199-0, S. 260 f.
  • Klaus-Ulrich Keubke: Der General der Infanterie Bruno von Mudra. In: Zeitschrift für Heereskunde. Jg. 74 (2010), Nr. 438, S. 212–215.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117604542 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.