Будзин
| село Будзин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Івано-Франківський район |
| Тер. громада | Олешанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040250020082324 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1592[1] |
| Перша згадка | 1387 |
| Колишня назва | Тупани |
| Населення | 509 |
| Площа | 6,328 км² |
| Поштовий індекс | 78022 |
| Телефонний код | +380 03479 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°54′15″ пн. ш. 25°11′26″ сх. д. / 48.90417° пн. ш. 25.19056° сх. д. |
| Водойми | Дністер |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 10, с. Будзин, Івано-Франківський р-н, Івано-Франківська обл., 78022 |
| Карта | |
  Будзин | |
 Будзин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бу́дзин (в минулому — Тупани) — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Олешанської сільської громади.
Розташоване на річці Будзин на правому березі Дністра в долині між двома великими скелями.
Поселення Будзин І і Будзин ІІ пізнього палеоліту знаходяться на південній околиці села в урочищі Березина[2].
Перша письмова згадка відноситься до 1387 року, коли король Владислав II Ягайло подарував село Тупани коропецькому парохові. З 1854 р. село ввійшло до Товмацького повіту. Пізніше село назвали Будзином. Перша згадка про Будзин відноситься до 1610 року.
У 1934—1939 роках село входило до об'єднаної сільської ґміни Олєша.
У 1939 році в Будзині мешкало 590 осіб, з них 465 українців-греко-католиків, 120 українців-римокатоликів та 5 євреїв[3].
До 2016 р. село входило до Будзинської сільської ради.
Нижче від села за течією Дністра на віддалі 200 м відслонюються континентальні відклади нижнього девону. Це глинисті і крупнозернисті алевроліти, дрібнозернисті пісковики й аргіліти брунатно-червоних, зеленкувато-сірих відтінків. Всі ці деформації гірських порід — результат тектонічних рухів і процесів, що відбувались у глибинах Землі під впливом явищ, які бушують у мантії.
Скалам, між якими розміщене село місцеве населення дало назву Стіна і Обіч. Зі скали Стіна витікає дуже прохолодна, чиста, цілюща джерельна вода.
Поряд річка утворила невеликий острівець з оригінальною рослинністю, де можна гарно відпочити.
Тут збереглися сліди криївки вояків УПА.
Церква Св. Дмитра, збудована у 1869 році. Нею користується громада ПЦУ[4].
У селі проживають аміші — меннонітська течія анабаптистичного походження.[джерело?]
У селі відпочивав український письменник Василь Стефаник, а також українська художниця Ольга Плешкан.
- ↑ Івано-Франківська бібліотека. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2013.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Тлумацького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 23 березня 2021.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 92.
- ↑ Будзин. Церква Св. Дмитра 1869. Архів оригіналу за 29 червня 2017. Процитовано 7 червня 2017.
 Населені пункти Тлумацького району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Антонівка • Бортники • Братишів • Будзин • Буківна • Бушкалик • Вікняни • Вільне • Гавриляк • Гарасимів • Гончарів • Гончарівка • Гостів • Грабичанка • Гринівці • Грушка • Делева • Діброва • Долина • Жабокруки • Живачів • Жуків • Загір'я • Золота Липа • Ісаків • Колінці • Королівка • Купелів • Кутище • Лиса Гора • Локітка • Луг • Мельники • Мостище • Надорожна • Нижнів • Новосілка • Одаїв • Озеряни • Олеша • Олешів • Олещин • Остриня • Палагичі • Петрилів • Петрів • Підвербці • Попелів • Прибилів • Пужники • Смерклів • Сокирчин • Соколівка • Суходіл • Тарасівка • Хотимир • Яківка |
|
Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
